Реферат: Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри менеджменту, протокол №10 від 12. 05. 2008
Державний вищий навчальний заклад
“Українська академія банківської справи
Національного банку України
”
Кафедра менеджменту
СистемИ технологій. промисловість
Методичні вказівки
щодо самостійного вивчення дисципліни
та виконання контрольної роботи
Для студентів 2 курсу економічних спеціальностей
освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”
заочної форми навчання
Суми
ДВНЗ “УАБС НБУ
”
2008
УДК 658.5(073)
С34
Рекомендовано до видання методичною радою обліково-фінансового факультету Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”, протокол № 8 від 04.06.2008.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри менеджменту, протокол № 10 від 12.05.2008.
Укладач
кандидат наук з державного управління
В.О. Мартиненко
Рецензенти:
доктор економічних наук, професор
Сумського державного університету
О.М. Теліженко;
кандидат економічних наук
Г.І. Андрєєва
Відповідальний за випуск
доктор сільськогосподарських наук, в.о. професора
^ В.В. Обливанцов
С34
Системи технологій. Промисловість [Текст] : методичні вказівки щодо самостійного вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи / [уклад. В.О. Мартиненко] ; Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2008. – 45 с.
Методичні вказівки містять навчальну програму курсу, індивідуальні контрольні завдання, методичні вказівки щодо самостійного вивчення дисципліни, написання та оформлення контрольної роботи, основні дефініції
курсу та список рекомендованої літератури.
Призначені для студентів 2 курсу економічних спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” заочної форми навчання.
УДК 658.5(073)
© ДВНЗ “Українська академія банківської справи
Національного банку України”, 2008
Зміст
Зміст 4
ВСТУП 5
^ 1. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ 7
2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ 10
3. ІНДИВІДУАЛЬНІ КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ 34
4. Методичні вказівки
щодо написання контрольної роботи 41
5. Вимоги до оформлення
контрольної роботи 43
^ 6. ПИТАННЯ ДО ПОТОЧНОГО
МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ 44
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 45
Додаток А 47
Додаток Б 49
ВСТУП
В умовах ринкових відносин роль технологічного розвитку різко зростає. Своєчасна зміна технологій забезпечує конкурентоспроможність фірми, а правильна технологічна політика є основою її процвітання. Прогрес у розвитку продуктивних сил суспільства може бути здійснений лише шляхом революційного відновлення технологій.
Рівень технологій будь-якого виробництва здійснює вирішальний вплив на його економічні показники, тому необхідні достатні знання сучасних технологічних процесів.
У практичній діяльності менеджера, економіста і фінансиста технології є головним об’єктом для інвестицій. Саме за рахунок прибутку, отриманого від своєчасно і розумно вкладених у технологію фінансових коштів, забезпечується проведення ефективної соціально-економічної політики. Для того, щоб управляти виробництвом, аналізувати його господарську діяльність, визначати економічну ефективність науково-технічних розробок і їх практичне освоєння, вирішувати завдання кількісного і якісного розвитку матеріально-технічної бази виробництва за рахунок реалізації останніх досягнень науки і техніки, необхідно мати конкретне уявлення про саме виробництво, його структуру, передові технологічні процеси. Без знання конкретних технологій, технологічних можливостей того або іншого процесу, видів виготовленої продукції менеджер не може забезпечувати якісне виконання поставлених перед ним завдань.
Аналіз конкретних прогресивних технологій у різних галузях господарства дозволить розширити уявлення про них, одержати знання про їхню специфіку та особливості виробництва.
Зміст курсу “Системи технологій. Промисловість” укладено на основі сучасних уявлень про сутність, структуру, цілі та завдання технологічних процесів, їх значення в розвитку продуктивних сил суспільства.
^ Головні завдання навчального курсу:
ознайомлення з особливостями одержання і галузями ефективного використання різноманітної продукції, що виробляється в Україні;
формування у студентів технологічного мислення;
надання теоретичних знань з основ техніки, побудови виробничих і технологічних процесів та їх класифікації;
вивчення основних техніко-економічних показників, раціональної організації виробничих процесів;
засвоєння знань про особливості впровадження основних напрямків технологічного розвитку в різних галузях народного господарства;
навчити студентів робити аналіз ефективності впровадження різних технологій у виробничий процес, давати техніко-економічну оцінку як окремих технологічних процесів, так і певних виробництв.
У результаті вивчення курсу студенти повинні
знати:
закони побудови й розвитку техніки;
основні поняття техніки і технології;
види виробничих і технологічних процесів та їх класифікацію; техніко-економічні показники технологічних процесів;
основи базових і прогресивних технологічних процесів;
основні типи, форми організації роботи і напрямки розвитку промислових підприємств;
вміти:
здійснювати аналіз і економічну оцінку технічних рішень та базових технологій у галузях, які визначають науково-технічний прогрес;
приймати рішення з розробки стратегії та технологічного оновлення виробництва, з проектування та забезпечення ефективного функціонування технологічних процесів;
систематизувати та використовувати базову, керуючу і довідкову інформацію, яка необхідна для прийняття рішень із технологічного оновлення виробництва.
Програма курсу “Системи технологій. Промисловість” розрахована на 180 годин і складається з лекційних, практичних занять та
самостійної роботи студентів.
^ 1. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ Тема 1. Промислове виробництво –
основа економічного розвитку суспільства.
Технологічні процеси і технологічні системи
як економічні об’єкти
Предмет і зміст курсу системи технологій промисловості.
Поняття технологічного процесу, принципи організації. Поняття виробничого процесу, його відмінності від технологічного. Класифікація технологічних процесів. Шляхи та закономірності розвитку технологічних процесів. Техніко-економічні показники технологічних процесів.
Економічна оцінка технологій. Система показників ефективності технологій та їх вплив на загальні економічні показники виробництва. Основні методи економічної оцінки технологій. Метод “витрати –ефективність”.
Поняття про системи. Технологічні системи. Структура систем, їх класифікація, властивості та техніко-економічний рівень. Закономірності розвитку технологічних систем. Системи технологій підприємств, галузей та міжгалузевих комплексів.
Тема 2. Сировина, вода та енергія в промисловості. Технології збагачення та очищення сировини
Сировина в технологічних процесах. Класифікація, якість, раціональне і комплексне використання. Мінеральна сировина. Первинна підготовка мінеральної сировини до використання. Техніко-економічне порівняння різних способів збагачення мінеральної сировини. Вода в промисловості. Показники якості, способи очищення води, їх техніко-економічне порівняння. Особливості та способи очищення стічних вод.
Паливо в технологічних процесах. Класифікація, склад, властивості. Способи переробки твердого, рідкого та газоподібного палива,
їх техніко-економічні характеристики. Поняття “одиниці умовного палива”.
Енергія в промисловості. Види енергії. Джерела одержання електричної енергії, їх техніко-економічне порівняння. Використання нетрадиційних джерел електричної енергії.
Тема 3. Основні технологічні процеси
у видобувній промисловості
Основні технологічні процеси видобутку нафти і газу. Технологічні процеси видобутку вугілля та рудних корисних копалин. Технологічні процеси очищення та збагачення. Техніко-економічні показники видобувної промисловості.
Тема 4. Техніка і технологія
металургійної промисловості
Загальні відомості про метали і металургію. Структура та особливості протікання технологічних процесів одержання чавуну, сталі, їх техніко-економічні показники. Шляхи підвищення якості і зниження собівартості металопродукції. Основні пріоритетні напрямки розвитку та вдосконалення технологій чорної металургії.
Структура та особливості протікання технологічних процесів одержання кольорових металів, їх техніко-економічні показники. Шляхи підвищення якості і зниження собівартості металопродукції. Основні пріоритетні напрямки розвитку та вдосконалення технологій виробництва кольорових металів.
Порошкова металургія. Значення, перспективи розвитку, техніко-економічний стан технологій порошкової металургії, області ефективного використання.
Тема 5. Сутність і техніко-економічний аналіз технологій механічної обробки різанням
та технологій складального виробництва
Технології обробки поверхонь різанням. Продукція машинобудівної промисловості. Аналіз і економічна оцінка технологій механічної обробки різанням. Автоматизація виробництва.
Сутність процесу складання, його види. Способи та види складання машин. Техніко-економічні показники складання та шляхи їх поліпшення. Сутність процесів зварювання. Види технологій зварювання. Порівняльна оцінка. Контроль якості зварних з’єднань.
Тема 6. Техніка, технологія і продукція
хімічної та нафтохімічної промисловості
Продукція хімічної промисловості, її властивості, техніко-економічні характеристики та області ефективного використання. Хіміко-технологічні процеси одержання окремих видів продукції
хімічного виробництва, їх основні схеми. Особливості протікання
процесів, можливості впровадження нових технологічних схем, техніко-економічна оцінка.
Техніка безпеки і охорона праці на хімічних підприємствах. Охорона навколишнього середовища.
Тема 7. Технологічні процеси
будівельних матеріалів
Будівельні матеріали, їх асортимент, основні властивості та області ефективного використання. Керамічні матеріали, їх виготовлення та шляхи підвищення ефективності виробництва. Зв’язувальні будівельні речовини, технології їх виробництва.
Нові сучасні будівельні матеріали, особливості та ефективність їх використання.
Тема 8. Нові інформаційні технології.
Високі технології
Класифікація інформаційних систем за рівнем механізації. Класифікація управлінських автоматизованих систем за функціональним призначенням і рівнем автоматизації. Поняття і різновиди економічної інформації. Управлінські інформаційні системи. Інформаційно-пошукові системи в економіці. Системи підтримки прийняття рішень. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці. Парадигми виробництва майбутнього. Перспективи технологій і технічного інтелекту. Застосування технічного інтелекту в технології виготовлення. Системи космічних технологій.
Екологічно орієнтовані технології та виробництва.
^ 2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Тема 1. Промислове виробництво –
основа економічного розвитку суспільства.
Технологічні процеси і технологічні системи
як економічні об’єкти
Розгляд теми слід розпочати з визнання того факту, що в нинішніх умовах ринкових відносин роль технологічного розвитку різко зростає. Сьогодні рівень технологій будь-якого виробництва здійснює вирішальний вплив на його економічні показники. Своєчасна зміна технологій забезпечує конкурентоспроможність фірми, а правильна технологічна політика є основою її процвітання. Прогрес у розвитку продуктивних сил суспільства може бути здійснений лише шляхом революційного відновлення технологій.
Необхідно зрозуміти зв’язок дисципліни з профілюючими економічними дисциплінами та її значення у підготовці економістів, вивчити зміст понять “техніка“ і “технології”, технологічних систем, усвідомити роль технології в соціально-економічному розвитку суспільства.
Далі слід дати визначення і розкрити зміст понять “технологічний і виробничий” процеси, їх відмінності і спільні риси, розглянути класифікацію технологічних процесів, їх техніко-економічні показники, ознайомитися з особливостями і методами економічної оцінки технологій, системою показників ефективності технологій та їх впливом на загальні економічні показники виробництва.
Слід звернути увагу на основні методи економічної оцінки технологій, особливо на метод “витрати – ефективність”.
Розглядаючи поняття технологічних систем, вивчіть їх структуру та класифікацію, властивості та техніко-економічний рівень, а також закономірності розвитку технологічних систем. Розгляньте системи технологій підприємств, галузей та міжгалузевих комплексів.
Термінологічний словник
Виробництво – процес створення матеріальних життєвих благ, необхідних для існування та розвитку суспільства.
^ Виробничий процес – сукупність усіх дій людей та знарядь праці, застосовуваних на даному підприємстві для виготовлення та ремонту виробів, що випускаються підприємством.
Промисловість – основна галузь матеріального виробництва, що пов’язана з видобуванням сировини, виробництвом і переробкою матеріалів та енергії, виготовленням машин, виробництвом товарів та послуг.
^ Система технологій – сукупність функціонально пов’язаних засобів технологічного оснащення, предметів виробництва та виконавців для виконання в регламентованих умовах виробництва технологічних процесів або заданих операцій.
Технологія – це організація природних об’єктів, спрямованих на створення штучних систем, що визначають добробут суспільства і
можливості його розвитку; наука про найбільш економічні способи і процеси виробництва сировини, матеріалів і виробів.
^ Технологічний процес – послідовний набір операцій, в ході кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями.
Технологічна операція – закінчена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці праці одним працівником над одним об’єктом і характеризується сталістю предмета праці, знарядь праці та характером впливу на предмет праці.
^ Робочий хід – головна частина технологічного процесу, що пов’язана зі зміною форми, розміру, структури, властивостей, стану або
положенням у просторі предмета праці.
^ Допоміжний хід – закінчена частина операції, що не супроводжується обробкою, але необхідна для виконання даної операції.
Техніка – сукупність засобів людської діяльності, які створюються для здійснення процесів виробництва, обслуговування невиробничої сфери, потреб суспільства.
^ Термічні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є теплота. При високотемпературних процесах сировину нагрівають, при низькотемпературних процесах – охолоджують.
^ Барометричні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є тиск.
Каталітичні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є каталізатор.
Каталізом називають зміну швидкості хімічних реакцій в присутності каталізаторів.
Каталізаторами називають речовини, які змінюють швидкість хімічних реакцій, а самі залишаються незмінними.
^ Електрохімічні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких електрична енергія перетворюється в хімічну і, навпаки, хімічна в електричну.
Біохімічні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких
головним рушієм є вибрані мікроорганізми.
^ Плазмові процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є плазма. Плазма – це іонізований газ, який складається з позитивно та негативно заряджених часток, нейтральних атомів і молекул.
^ Радіаційно-хімічні процеси – це такі технологічні процеси, у ході яких головним рушієм є α і β частинки, γ-промені, електрони, протони, нейтрони тощо.
Лазерні процеси – це такі технологічні процеси, в ході яких головним рушієм є монохроматичне проміння. Лазер – оптичний квантовий генератор світлового монохроматичного випромінювання.
Питання для самоконтролю
Розкрийте зміст понять “техніка” і “технологія”.
Поняття “технологічний” і “виробничий” процеси, принципи їх організації.
Класифікація технологічних процесів.
Технічні цикли, їх зміст і структура.
Проблеми зміни технологій. Прогнозування нових технологій.
Технологія як фактор економічного зростання.
Техніко-економічні показники технологічних процесів.
Економічна оцінка технологій. Основні методи цієї оцінки.
Розкрийте зміст поняття “технологічні системи”.
Література: 2, 4-8, 13.
^ Тема 2. Сировина, вода та енергія в промисловості. Технології збагачення та очищення сировини
Вивчення даної теми слід розпочати з розкриття поняття “сировина” та визначення її місця в технологічних процесах. Вказати на їх ресурси в Україні. Необхідно звернути увагу на класифікацію сировини, її якість, раціональне і комплексне використання.
Вихідним матеріалом багатьох виробництв є мінеральна сировина. Тому при вивченні цього питання необхідно розглянути процеси підготовки мінеральної сировини щодо використання та зробити техніко-економічне порівняння різних способів збагачення мінеральної сировини.
Дуже важливим компонентом і реагентом у відповідних технологічних процесах є вода в промисловості. Жодне промислове виробництво не може існувати без води, а деякі виробництва споживають воду в дуже великій кількості. Наприклад, для виробництва однієї тонни сталі необхідно 600 т води, однієї тонни синтетичних волокон – 5 000 т. Отже, поруч з виробництвом завжди постає питання водопостачання і технічної перевірки відпрацьованої води, тому при водопостачанні завжди беруть до уваги якісні показники води, до яких належать жорсткість, солемісткість, забруднення газами і механічними домішками, прозорість та реакція.
Для забезпечення якості води використовують різні технології очищення води, тому при розгляді цього питання зробіть їх техніко-економічне порівняння, а також ознайомтесь з особливостями та способами очищення стічних вод, замкненим циклом водокористування.
Важливою складовою в технологічних процесах є паливо. При вивченні цього питання розгляньте класифікацію, склад, властивості палива, способи переробки твердого, рідкого та газоподібного палива, їх техніко-економічні характеристики, а також ознайомтесь із поняттям одиниці “умовне паливо”.
Технологічні процеси в промисловості тісно пов’язані з поглинанням або виділенням енергії, або перетворенням одного виду енергії в інший. Сьогодні в технологічних процесах застосовують електричну, теплову, хімічну та інші види енергії. Розкриваючи ці питання, порівняйте технології одержання електричної енергії, їх техніко-економічні показники.
Особливу увагу зверніть на розвиток нетрадиційної енергетики. До нетрадиційних, відновлюваних джерел енергії, що вважаються перспективними для України, належать вітрова енергія, сонячна, геотермальна, біомаса, а також енергія малих водотоків.
Зверніть увагу на те, що в сучасних економічних умовах в Україні енергетичні витрати – одна з найсуттєвіших статей собівартості продукції, а отже, і її конкурентоспроможності на світовому ринку, тому своєчасна оцінка економічної ситуації виконання відповідних розрахунків щодо заміни енергоносіїв на виробництві з урахуванням їх показників та ціни є визначальною ознакою успішної діяльності підприємства.
^ Термінологічний словник
Сировина – речовина природного або синтетичного походження, яку використовують при виробництві промислової продукції.
Збагачення – це очищення сировини від речовин, непотрібних для отримання запланованої продукції.
Флотація – це процес розділення дрібних твердих частин, сутність якого полягає у різних поверхневих властивостях складових мінералів, що заснована на відмінності їх при змочуванні водою.
Агломерація — це процес спікання дрібних порошкових речовин, непридатних для використання, у грудки оптимального розміру.
^ Магнітна сепарація – метод розділення мінералів між собою або від пустої породи на основі різниці їх магнітних властивостей.
Рудна мінеральна сировина – гірничі породи, що вміщують метали, котрі можуть бути економічно вигідно вилучені у технічно чистому стані.
^ Нерудна сировина – сировина, яку використовують для виробництва хімічних, будівельних та інших неметалічних матеріалів (фосфорити, апатити, граніти, алюмосилікати).
^ Промислова підготовка води – комплекс заходів і технологічних процесів для отримання води необхідної якості.
Коксування – процес нагрівання вугілля або іншого твердого палива без доступу повітря при температурі 1100-12000С. Цей процес називають сухою перегонкою, при якій одержують кокс, напівкокс, деревне вугілля і леткі продукти.
Дистиляція, або перегонка нафти – поділ нафти та нафтопродуктів на фракції, який ґрунтується на різниці температур кипіння окремих фракцій.
^ Питання для самоконтролю
Що ви знаєте про сировину?
Класифікація сировини.
Загальні відомості про мінеральну сировину.
Що ви знаєте про рудну, нерудну та горючу сировину?
В які галузі народного господарства постачає сировину гірничодобувна промисловість?
Роль води у сучасному виробництві.
Назвіть показники якості води.
Назвіть основні операції підготовки води до використання.
Технології відстоювання, фільтрування та знезаражування води.
Як відбувається пом’якшення і знесолювання води?
Що таке замкнений цикл водокористування?
Використання повітря в промисловості.
Роль і шляхи використання енергії в промисловості.
Назвіть галузі застосування енергії.
Джерела електричної енергії, їх техніко-економічне порівняння.
Назвіть альтернативні джерела електричної енергії, їх перспективи для України.
Техніка та технологія виробництва електроенергії на ВЕС, сонячних електростанціях.
Біологічні та інші агрегати для виробництва теплоти і електроенергії.
Література: 2, 4, 7, 13, 14, 20.
^ Тема 3. Основні технологічні процеси
у видобувній промисловості
Вивчаючи цю тему, слід чітко усвідомлювати, що в Україні створений та безперервно працює комплекс підприємств видобувної промисловості, які є базою із забезпечення сировиною цілого ряду підприємств різних галузей промисловості, гарантом їх сировинної безпеки.
Особливу увагу необхідно приділити технологічним процесам видобутку нафти і газу, вугілля та рудних корисних копалин.
При розгляді відкритого способу видобування корисних копалин зверніть увагу на етапи виробничих процесів видобутку та типи кар’єрів.
Розглядаючи підземний спосіб видобування корисних копалин, зверніть увагу на будову шахти. Зверніть увагу на те, що шахта – це складна споруда, в якій дуже чітко повинні працювати системи освітлення, електропостачання, вентиляція, водовідведення, підйом-спуск і безліч різної техніки. Розгляньте питання безпеки видобутку корисних копалин у шахтах та їх екологічні проблеми.
Важливим питанням цієї теми є техніко-економічні показники видобувної промисловості. Тут необхідно розглянути межу економічної доцільності застосування відкритих і підземних робіт, вартість корисних копалин.
^ Термінологічний словник
Гірничі роботи – роботи по відокремленню порід від масиву, відокремленню корисних копалин і пустих порід та доставці їх до місця переробки.
^ Гірничі виробки – порожнини, що утворюються в земній корі в результаті гірничих робіт.
Кар’єр – сукупність відкритих виробок, обладнаних для видобування корисних копалин.
Концентрат – продукт із підвищеним вмістом необхідного мінералу.
Копальня – гірниче підприємство, на якому видобувають корисні копалини в закритих виробках.
Очисні роботи – роботи, пов’язані з відокремленням корисних копалин.
^ Питання для самоконтролю
Що таке корисні копалини і пусті породи?
Що таке пошук і розвідка корисних копалин?
Назвіть і охарактеризуйте стадії пошукових робіт та відомі вам способи розвідки.
У чому полягають електророзвідка, магніторозвідка, гравітаційна розвідка, сейсморозвідка, радіорозвідка, ультразвуковий і радіоактивний методи розвідки?
Як поділяють родовища за ступенем розвідування?
Дайте визначення термінів “гірничі роботи”, “очисні роботи”, “гірничі виробки”.
Які існують способи видобування корисних копалин?
Назвіть і охарактеризуйте основні етапи видобування корисних копалин відкритим способом.
Охарактеризуйте типи кар’єрів і визначте галузі їх застосування.
Як обґрунтовується доцільність відкритого чи підземного способів видобування корисних копалин?
Розкрийте технологію видобування вугілля в шахті.
Дайте визначення терміна “збагачення”. У чому воно полягає?
Що таке гірничо-збагачувальний комбінат?
Якими способами може відбуватися збагачення сировини?
У чому полягає технологія виготовлення агломерату?
У чому полягає технологія виробництва окатишів?
Яку вихідну сировину постачає гірничодобувна промисловість для металургії?
Література: 2, 4, 7, 9, 13, 14, 20.
^ Тема 4. Техніка і технологія
металургійної промисловості
Вивчення теми необхідно розпочинати з усвідомлення значення металів, які належать до найпоширеніших матеріалів сучасної промислової техніки і предметів побутового вжитку. Різні історичні епохи мали назву головного матеріалу, яким користувалось суспільство
(кам’яний, бронзовий і залізний віки). Останній охоплює і наш час, оскільки залізо і сьогодні є найпоширенішим, штучно вилученим з природи конструкційним матеріалом – фундаментом сучасної цивілізації. Слід звернути увагу на те, що наука про способи одержання металів із руд та їх перероблення з метою надання потрібних властивостей називається металургією. Металургію поділяють на чорну та кольорову. Продукцією чорної металургії є чавун і сталь, а кольорової – всі інші метали.
Продовжуючи розгляд цього питання, необхідно з’ясувати, з чого складається система технологій чорної металургії, а саме – традиційна система технологій виробництва сталей. Необхідно дати сутнісну характеристику вихідних матеріалів для доменного виробництва; з’ясувати стадії процесу одержання чавуну, виплавку якого здійснюють у домнах (піч шахтного типу).
Наступним питанням має стати розгляд найбільш поширених техніко-економічних показників доменного виробництва, а саме: коефіцієнт використання корисного об’єму (КВКО), витрати коксу на 1 тонну виплавлюваного чавуну, економічна оцінка роботи доменної печі (собівартість) та інтенсивність плавлення.
Дайте характеристику продуктів доменного виробництва.
При вивченні теми необхідно також розглянути матеріальний баланс та екологію процесу доменного відновлення заліза. Також слід на прикладах навчитись обчислювати розрахунки матеріальних потоків основних процесів доменного відновлення, що базуються на стехіометрії процесу.
Наступним кроком в оволодінні темою має стати розгляд нового способу, відомого як “пряме відновлення” або “бездоменний процес” відновлення. Визначте економічні і особливо екологічні переваги цього процесу “прямого відновлення” перед доменним.
Зверніть увагу на електрохімічні процеси, які пов’язані з переходом електричної енергії в хімічну і, навпаки, хімічної в електричну без проміжного перетворення енергії в теплоту. Вивчаючи це питання, необхідно дати характеристику основних закономірностей електрохімічних процесів. Слід ознайомитися і на прикладах навчитися
використовувати закони Фарадея, які дають змогу обчислювати матеріальні енергетичні баланси електрохімічних процесів.
Другий проблемний напрямок вивчення теми – це система електрохімічних технологій. Особливо велике значення електроліз має для видобування кольорових металів. Вивчаючи питання цього напряму, необхідно спочатку ознайомитися з екологічним проблемами, які кольорова металургія створює для народного господарства. Необхідно з’ясувати, чому в кольоровій металургії набув широкого застосування метод електрохімічного відновлення металів, чому такі кольорові метали, як алюміній чи цинк не відновлюються зі своїх оксидів або сульфідів як, наприклад, залізо вуглецем. Продовжуючи розгляд цього питання, необхідно розглянути технологію електрохімічного добування алюмінію із алюмінієвих руд. Дайте характеристику властивостей алюмінію, сировини для виробництва алюмінію.
При вивченні цього питання розгляньте технологічний процес виробництва алюмінію, який складається з трьох етапів:
одержання глинозему з алюмінієвих руд;
електроліз розплавленого глинозему;
одержання первинного алюмінію та його рафінування. Необхідно розглянути приклади і навчитися обчислювати витрати сировини та витрати електроенергії на одержання 1 кг алюмінію.
Завершальним у вивченні теми є розгляд технології електролітичного добування цинку із цинкових руд (сульфідів цинку) та технології отримання титану. Вивчаючи цю тему, доцільно розглядати особливості розрахунків матеріальних потоків (матеріальних балансів) технології залежно від стадії технологічного процесу.
^ Термінологічний словник
Агломерація – процес спікання руд дрібних фракцій з подрібненим твердим паливом (коксом, вугілля) в агломераційній машині.
^ Доменна піч – це шахтна піч для виробництва чавуну. Висота печі значно перевищує діаметр поперечного перерізу.
Доменний процес – це технологічний процес виробництва чавуну, який містить у собі горіння палива, відновлення заліза та навуглецювання його.
Конвертер – це агрегат для виготовлення сталі з розплавленого чавуну.
^ Мартенівське виробництво – це процес виробництва сталі в мартенівських печах шляхом окислювальної плавки матеріалів, які містять залізо.
Металургія – наука про способи одержання металів із руд та їх перероблення з метою надання потрібних властивостей.
Пірометалургія – сукупність процесів добування та очистки металів і сплавів, які протікають при високих температурах (наприклад, виплавка чавуну, сталі, свинцю, міді, цинку та ін.).
^ Питома витрата палива – показник доменної печі, який характеризує економічність її роботи та визначає кількість палива, витраченого на виплавляння 1 т чавуну.
^ Порошкова металургія – це галузь промисловості, система технологічних процесів якої спрямована на виробництво порошкових металів і неметалевих сполук, з яких пресуванням (для надання форми і розмірів) із подальшим спіканням виготовляють заготовки, деталі тощо.
Руда – природне мінеральне утворення, яке містить який-небудь метал або кілька металів у таких концентраціях та формах знаходження (як крупність, характер сполук та ін.), що забезпечують технічну можливість та економічну доцільність їх добування.
^ Скрап – це відходи, отримані в процесі штампування, різання, браку ливарного виробництва тощо.
Сплави – металічні, макроскопічні однорідні системи, що утворилися внаслідок твердіння розплавлених рідких систем та складаються з двох або більшої кількості металів (рідше металів та неметалів), з характерними металічними властивостями. У широкому розумінні сплавами називають будь-які однорідні системи, які одержують сплавленням металів, неметалів, оксидів, органічних речовин та ін.
Сталі – це залізовуглецеві (вміст вуглецю до 2 %) сплави з добавками таких легуючих елементів, як Сг, W, Со > та ін., що надають їм цінних техніко-економічних властивостей.
Феросплави – сплави заліза з іншими елементами. Їх виплавляють із комплексних залізних руд в електродугових та доменних печах. Застосовують феросплави для розкислювання та легування сталі, добування деяких кольорових металів, у зварювальному виробництві – при виготовленні електродних покрить.
Флюси – матеріали, які застосовуються в металургійних процесах з метою утворення або регулювання складу шлаку, захисту розплавлених металів від взаємодії з навколишнім середовищем, а також для з’єднання оксидів та сполук шкідливих домішок.
Чавун – сплави заліза з вуглецем, які містять більше 2 % С.
Чорні метали – промислові назви заліза та сплавів на його основі (сталь, чавун і феросплави). Мають найбільш широке застосування як конструкційні матеріали в машинобудуванні, транспорті та інших галузях народного господарства.
Шихта – суміш сирих матеріалів, а в деяких випадках (наприклад, при виплавці чавуну в доменній печі) і палива, які підлягають переробці в металургійних, хімічних та інших агрегатах. Шихту завантажують або у вигляді рівномірної суміші, яку підготували заздалегідь поза агрегатом, або порціями чи шарами, які складаються з окремих її складових.
Шлак – це речовина, що утворюється з пустої породи, рудних матеріалів та флюсу в процесі переробки залізної руди у доменних печах.
^ Питання для самоконтролю
Значення продукції промисловості чорної металургії для економіки країни і її негативний вплив на навколишнє середовище.
Чому алюміній не видобувають за технологією відновлення заліза із руд?
Назвіть економічні й особливо екологічні переваги процесу “прямого відновлення” перед доменним.
У чому полягає система технологій чорної металургії?
Які вихідні матеріали використовуються для доменного виробництва? Охарактеризуйте їх.
У чому полягає “пряме відновлення заліза із руд”? Назвіть його переваги.
Які операції підготовки руд використовують для виплавляння заліза?
Охарактеризуйте процес одержання чавуну в домнах.
Які техніко-економічні показники використовують для оцінки ефективності доменного виробництва?
Назвіть і охарактеризуйте продукти доменного виробництва.
Як розраховується матеріальний баланс доменного виробництва? Наведіть приклади розрахунку.
Сутність, значення та основні закономірності електрохімічних процесів?
Охарактеризуйте технологію електролітичного одержання алюмінію із алюмінієвих руд (сировина, обчислення витрат сировини).
Наведіть приклади системи технологій кольорової металургії.
Література: 2, 4, 7, 13, 14, 16, 20, 21.
^ Тема 5. Сутність і техніко-економічний аналіз технологій механічної обробки різанням
та складального виробництва
При вивченні даної теми важливо мати загальне уявлення про сучасний стан і перспективи розвитку галузі машинобудування в Україні взагалі і технології механічної обробки різанням зокрема.
У машинобудуванні важливе значення належить технології виготовлення окремих деталей і складанню їх у вузли, механізми та вироби.
Одним із перших технологічних процесів у машинобудуванні є технології виготовлення окремих деталей.
Основною складовою цього процесу є технологія різання, яка полягає в наданні заготовці певної форми, розмірів і шорсткості поверхні за допомогою спеціальних інструментів.
Розглядаючи технології різання, слід перш за все зупинитися на особливостях основних способів різання (точіння, свердління, фрезування, стругання, протягування, шліфування).
У процесі різання металів близько 95 % механічної роботи, деформації та тертя перетворюються в теплоту, яка розподіляється між стружкою, загото
еще рефераты
Еще работы по разное