Реферат: Міністерство аграрної політики України Луганський національний аграрний університет Кафедра землевпорядкування І кадастру

Міністерство аграрної політики України

Луганський національний аграрний університет


Кафедра землевпорядкування

і кадастру


ПРОЕКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

ЩОДО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ СІВОЗМІН ТА ВПОРЯДКУВАННЯ УГІДЬ

(ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ)


Методичні вказівки до виконання курсової роботи

з дисципліни „Землевпорядне проектування”

для студентів спеціальності 7.070904

„Землевпорядкування і кадастр”


2004


УДК 332.3


Бєлослудцева В.М., Медведська Г.В. Проект землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь (підготовчі роботи) / Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Землевпорядне проектування” для студентів спеціальності 7.070904 „Землевпорядкування і кадастр”. – Луганськ, ЛНАУ. – 2004. – 25 с.


В методичних вказівках висвітлені зміст і порядок проведення підготовчих робіт до складання проектів землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь: підготовка планово-картографічної основи, складання контурної відомості та експлікації земель по угіддях, акту землевпорядного обстеження, завдання на розробку проекту землеустрою, виготовлення креслення контурів, картограми крутизни схилів, креслення землевпорядного обстеження. Вказівки містять 37 сторінок, 6 додатків.

Методичні вказівки призначені для студентів спеціальності 7.070904 „Землевпорядкування і кадастр” денної і заочної форм навчання.


Рецензенти: ?_____________________________________________________?

Радов С. Г., завідуючий кафедрою землевпорядкування і кадастру ЛНАУ, канд. техн. наук, доцент.


Рекомендовано до видання методичною радою будівельного факультету Луганського національного аграрного університету, протокол № __ від ____2004 року.


Редактор


Відповідальний за випуск


@ Луганський національний аграрний університет, 2005


ЗМІСТ


Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Підготовчі та обстежувальні роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1 Камеральні підготовчі роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.1 Отримання і вивчення вихідних матеріалів і документів . . . . . . . . . . . .

1.2 Виготовлення планової основи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.3 Вирахування площ контурів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.4 Виготовлення креслення контурів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.5 Складання контурної відомості та експлікації земель . . . . . . . . . . . . .

1.6 Вивчення землекористування (землеволодіння) господарства і організації виробництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2 Польове землевпорядне обстеження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.1 Землевпорядне обстеження землекористування (землеволодіння)

і виробничих підрозділів, а також землекористувачів інших категорій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.2 Проведення спеціальних обстежень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3 Складання акта і креслення землевпорядного обстеження . . . . . . . . . .

3 Розробка завдання на складання проекту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4 Орієнтовна програма пояснювальної записки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


4

6

7

8

9

10

11

12


13

17


18

19

20

22

23

25

27



ВСТУП


Сучасний землеустрій в умовах переходу народного господарства до багато­укладної ринкової економіки, реформування земельних відносин і створення сільськогосподарських підприємств і господарств з різними формами господарювання на засадах приватної власності на землю, екологічної нестабільності навколишнього середовища, зростаючої потреби в продуктах харчування та сільськогосподарській сировині ставить перед собою нові вимоги до змісту і показників проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь (проектів внутрігосподарського зем­леустрою).

Відповідно до Закону України „Про землеустрій” такі проекти розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів [3].

Сучасні перетворення земельної власності та соціально-економічної структури землекористування в аграрній сфері ще далекі від свого повного і невідворотного завершення та юридичного закріплення. Новостворені господарства не мають юридично сформованих та технічно оформлених землеволодінь та землекористувань і планово-картографічних матеріалів на них. В зв’язку з цим вони не можуть раціонально здійснювати свою господарську діяльність на землі, яка знаходиться у них на правах власності та користування на умовах оренди. Стан землекористування ускладнюється тим, що орендодавцями є громадяни (власники державних актів на право приватної власності на землю) і юридичні особи (сільські ради). Земельні ділянки передаються в оренду суб’єкту господарської діяльності на різні періоди. На частину земель, якими користуються новостворені підприємства, відсутні будь-які правовстановлюючі документи, в тому числі на землі спільної власності колишніх недержавних сільськогосподарських підприємств (КСП), а також на частку земель колишньої колективної власності, права на які не посвідчені сертифікатами на право на земельну частку (пай) або місцезнаходження власників цих сертифікатів не встановлене. Відсутні нормативно-технічні акти відносно порядку розробки і змісту проектів землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь. Лише законом України «Про землеустрій» встановлено, що такі проекти вирішують питання:

а) розміщення виробничих будівель і споруд;

б) організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних умов, формування інженерної та соціаль-ної інфраструктури;

в) визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації сільсь-когосподарського виробництва;

г) складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні;

ґ) проектування полів сівозміни;

д) розробку плану переходу до прийнятної сівозміни;

е) перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни [3].

Передача сільськогосподарських земель у приватну власність ускладнює роботу проектувальника: вже не можна проектувати за старою методикою, пристосованою до земель державної власності. Наприклад, лісосмуги розміщували, враховуючи рельєф, ґрунти, керуючись нормативами відстаней між лісосмугами по зонах країни, тобто там, де лісосмуги потрібні. Нині слід зважати на те, що земельні масиви поділені на паї, які є приватною власністю і запроектувати лісосмугу можна лише за згодою власника земельного паю.

Науково-технічною радою при Луганському обласному головному управлінні земельних ресурсів схвалені Тимчасові рекомендації щодо складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь сільськогосподарських підприємств. Тимчасовими рекомендаціями встановлений більш детальний зміст робіт і документів, що складаються при розробці відповідних проектів землеустрою [3]. Також рекомендовано дотримуватись Програми освоєння еколого-ландшафтної системи землеробства в Луганській області на період до 2010 року [2].

Складність робіт та широке коло питань, що вирішуються в проекті землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядку-вання угідь зумовлюють його поділ на три курсові роботи:

підготовчі роботи;

організація сівозмін та впорядкування угідь;

еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь.


^ ПІДГОТОВЧІ ТА ОБСТЕЖУВАЛЬНІ РОБОТИ


Для складання проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь необхідно мати дані, що характеризують землеволодіння (землекористування) сільськогосподарського підприємства, якість його земель, існуючу організацію території та виробництва, його ефективність, перспективи розвитку. Ці відомості отримують в результаті проведення підготовчих робіт, які поділяються на польові та камеральні.

Метою підготовчих робіт є:

а) збирання, узагальнення і аналіз матеріалів і документів, що характеризують природні та економічні умови господарства, його розвиток, використання земель;

б) розробка попередніх пропозицій і рекомендацій щодо складу, змісту і основних задач проекту землеустрою [6,7].

До переліку вихідних даних для розробки проектів землеустрою, які необхідно зібрати , належать:

1 матеріали роздержавлення та паювання земель;

2 проекти землеустрою щодо організації території земельних часток ( паїв);

3 технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (уточнити назву) та технічна документація щодо передачі земельних часток ( паїв) власникам земельних сертифікатів;

4 дані про оренду земельних часток ( паїв), земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) та не витребуваних паїв з позначенням номерів земельних ділянок;

5 проекти створення нових землеволодінь і землекористувань;

6 договори оренди земель державної власності;

7 державні акти на право постійного користування землею;

8 державні акти на право власності на земельну ділянку;

9 експлікація земель фактичного землекористування;

10 дані про попередників сільськогосподарських культур на орних землях господарства;

11 матеріали бонітування ґрунтів;

12 креслення агровиробничих груп ґрунтів та крутості схилів;

13 дані про наявність громадського та особистого поголів’я худоби;

14 дані про наявність та приналежність виробничих будівель і споруд;

15 дані про бажану структуру посівних площ сільськогосподарських культур [13].

^ 1 КАМЕРАЛЬНІ ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ

Камеральні підготовчі роботи полягають в наступному:

а) підготовка планово-картографічного материала, уточнення площ і експлікації земельних угідь господорства на момент складання проекта;

б) збирання і аналіз материалів, що характеризують якісний стан і умови використання земель вгосподарстві, розподіл земель по формах власності;

в) збирання, вивчення і систематизація планових, прогнозних, про­граммних, проектних и звітних материалів, що характеризують сучасний стан і перспективи розвитку господарства і використання земель;

г) підготовка программи (плану) польового землевпорядного обстеження території [7].

Зміст завдання

1.1 Отримання і вивчення вихідних матеріалів і документів

1.2 Виготовлення планової основи

1.3 Вирахування площ контурів

1.4 Виготовлення креслення контурів

1.5 Складання контурної відомості та експлікації земель

1.6 Вивчення землекористування (землеволодіння) господарства і організації виробництва


1.1 Отримання і вивчення вихідних матеріалів і документів


Для розробки курсового проекту студенти отримують на кафедрі:

1) завдання на складання курсової роботи;

2) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 (матеріали вирахування площ);

3) копію плану землекористування в масштабі 1:10 000 з рельєфом;

4) карту агровиробничих груп ґрунтів в масштабі 1: 10 000;

5) копію проекту організації території земельних часток (паїв) в масштабі 1: 10 000;

6) виробничий опис господарства з характеристикою природних умов, існуючого стану використання земель, господарської діяльності, системи розселення.

Уважно вивчивши ці матеріали, слід оцінити рішення, прийняті раніше щодо:

— реорганізації КСП і формування нових землеволодінь і землекористувань;

— системи розселення, розташування виробничих центрів, шляхової мережі, розчленованості територій яружно-балковою системою;

— стану господарського викорис­тання земель та інше.


^ 1.2 Виготовлення планової основи


План землекористування (землеволодіння) колишнього КСП є основою для роз­робки проекту землеустрою і складається з до­триманням усіх вимог відповідних інструкцій.

При складанні плану необхідно:

1 уточнити межі новоствореного господарства;

2 визначити координати точок окружної межі землекористування (землеволодіння). При цьому за основу беруться координати окружної межі колишнього КСП, а на тих ділянках, де окружна межа нового господарства не збігається з межею КСП, координа­ти визначити графічно з проекту формування землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств (додаток А);

3 нанести на планову основу:

а) межі всіх власників земель, які мають правовстановлюючі документи;

б) межі земель по видах угідь спільної та спільної часткової власності громадян;

в) території і площі земель загального користування, у тому числі які належать колишнім співвласникам права колективної власності на землю;

г) земельні ділянки громадських пасовищ та сіножатей;

ґ) межі земель запасу;

д) межі земель резервного фонду;

е) межі інших землеволодінь і землекористувань у межах плану;

є) водогосподарські і меліоративні об’єкти, у тому числі ті, що знаходяться на балансі господарства;

ж) межі земельних ділянок під тваринницькими фермами та комплексами;

з) межі земельних ділянок під лісовими насадженнями, в тому числі захисними, які знаходяться у власності (користуванні) господарства.

На проекті організації земельних часток (паїв) вищезазначені землі виділи-ти певними кольорами:

* землі, що знаходяться в приватній власності – рожевим;

* землі, що знаходяться в комунальній власності – синьо-зеленим;

* землі, що знаходяться в державній власності (підприємства, організації, установи) – коричневим;

* землі лісового фонду – зеленим;

* землі водного фонду – синім;

* землі запасу – жовтим;

* землі резервного фонду – оранжевим.

Для виконання курсової роботи на ІІІ курсі слід виготовити:

1) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 для складання креслення контурів;

2) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 для складання карти агровиробничих груп ґрунтів;

3) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 з рельєфом для складання картограми крутизни схилів;

4) копію плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 з рельєфом для складання креслення землевпорядного обсте-ження.

Для забезпечення проектування на ІV курсі доцільно мати 2 копії плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 з рельєфом.


^ 1. 3 Вирахування площ контурів


Після складання плану землекористування обчислюють загальну площу землекористування за координатами. Площі угідь, які розташовані в межах господарства, визначають такими способами:

1) аналітичним – за лінійними і кутовими величинами, виміряними на місцевості або за їх функціями (координатами);

2) графічним - за лінійними величинами або координатами, виміряни­ми на плані;

3) механічним - за допомогою механічних приладів (планімет­рів) [9,11].

У зв’язку з тим, що при передачі земель у приватну власність і видачі державних актів на право приватної власності на землю виконується наземна геодезична зйомка з закладкою межових знаків довгострокового зберігання та прив’язкою їх до державної геодезичної мережі, то зміна та перерахування площ вже неприпустимі. Площі контурів орних земель визначають як суму площ земельних паїв у відповідному контурі. По видах угідь, на які не видані правоустановчі документи та відсутня наземна геодезична зйомка, проводиться вирахування площ вищезазначеними способами [11].


^ 1.4 Виготовлення креслення контурів


Креслення контурів слід виконати на копії плану землекористування сільськогосподарського підприємства в масштабі 1:10 000 із зазначеними площами контурів.

Нумерацію контурів здійснюють рядами зверху вниз, в рядах – зліва напра-во. Номери контурів та їх площі пишуть арабськими цифрами у вигляді дробу: в чисельнику червоним кольором – номер контуру і дробова риска, в знаменнику – чорним кольором площу з точністю до 0.1 га. Висота цифр площ контурів – 2,0-2.5 мм. Зважаючи на те, що при копіюванні червоний колір не друкується, доцільно номери контурів виписувати теж чорним кольором.

Рамка, яка обмежує робоче поле аркуша , викреслюється з усіх чотирьох сторін з полями шириною 10-20 мм від кромки аркуша в дві лінії, відстань між ними складає 4-5 мм. Товщина зовнішньої лінії – 0,3-0,4 мм, внутрішньої – 0,6 – 1,0 мм. В місцях, де графічне зображення розміщується близько до кромки аркуша, при необхідності, робиться розрив рамки. В правій нижній частині аркуша викреслюється штамп. Якщо ж ця частина аркуша зайнята об’єктом зображення, штамп змі­щується на необхідну відстань вліво або розвертається на 90°.

По межі господарства буквами позначаються суміжні землекористування. Опис суміжних земель розміщується в лівій нижній частині аркуша. При необхід-ності опис може зміщуватись вправо.

Експлікація земель по угіддях, умовні позначення розміщуються в ув’язці з загальним компонуванням графічного матеріалу з урахуванням рівномірного завантаження аркуша [10].


^ 1.5 Складання контурної відомості та експлікації земель


Одночасно із нумерацією контурів складають контурну відомість по видах угідь та по категоріях земель, зазначаючи форму власності на землю (додаток Б). До особистої приватної власності відносять земельні ділянки, право на які посвідчено державним актом на право власності. В сільськогосподарських підприємствах, заснованих на приватній власності на землю, в особистій приватній власності знаходяться земельні частки (паї) ріллі. Багаторічні насадження, сіножаті, пасовища знаходяться в спільній частковій власності, якщо не поділені, як рілля, на паї. Інші угіддя, які свого часу були передані в колективну власність, віднесені до спільної сумісної власності. Це можуть бути земельні ділянки під господарськими будівлями і дворами, господарськими шляхами і прогонами, полезахисними лісосмугами та іншими захисними насадженнями, чагарниками, гідротехнічними спорудами, відкриті землі без рослинного покрову. У власності громадян та юридичних осіб можуть знаходитись замкнені природні водойми загальною площею до 3 гектарів, замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств [4]. Цю інформацію отримують, вивчаючи матеріали роздержавлення та паювання земель, проекти землеустрою щодо організації території земельних часток ( паїв), технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (уточнити назву) та технічну документацію щодо передачі земельних часток ( паїв) власникам земельних сертифікатів.

На кожне угіддя відведені дві графи. В графи з непарними номерами контурної відомості слід виписувати номери контурів, в графи з парними номерами – їх площі. Порядок запису угідь в контурній відомості повинен відповідати діючій класифікації угідь [8]. Після занесення всіх номерів і площ контурів в контурну відомість треба зробити підсумок по кожній графі. Контроль: сума підсумків усіх граф дорівнює загальній площі землекористування (землеволодіння).

В експлікації земель по угіддях обов’язково дотримувати порядок запису угідь відповідно форми 6-зем [8]. Експлікація складається на підставі контурної відомості. Зразок експлікації наведений в додатку В.

^ 1.6 Вивчення землекористування (землеволодіння) господарства і організації виробництва


Вивчення природних умов

Природні умови мають великий вплив на сільськогоспо­дарське виробництво, спеціалізацію господарства, склад земельних угідь, розвиток ерозійних процесів, урожайність сільськогосподарсь­ких культур тощо. При вивченні природних умов використовуються виробничий опис господарства, дані агрокліматичних довідників.

Ретельно вивчаються дані про температурний режим, кількість і періодичність опадів, направленість і повторюваність річних, сухо­війних вітрів та інше. Інформацію про клімат, якої бракує у виробни­чому описі господарства, можна отримати із агрокліматичних довід­ників. На плані землекористування викреслити рози суховійних і річних віт­рів.


Вивчення землекористування (землеволодіння)

При виконанні цього завдання збираються відомості про площу земельних угідь господарства, кількість власників землі, які передали земельні паї в оренду або увійшли з ними до господарства, середній розмір земельного паю, його грошову оцінку; вивчається розміщення меж землекористу­вання, його виробничих підрозділів, склад і співвідношення угідь; дається характеристика земель запасу і резервного фонду, переданих господарству у користування; характеризується рельєф, ґрунтовий і рослинний покрив, джерела водопостачання, використання земель, зокрема, меліоративних тощо.

Рельєф впливає на характер організації виробництва, на розміщення масивів сівозмін, полів, інших ділянок; з рельєфом пов’язаний характер поверхневих стоків, які провокують розвиток ерозійних процесів. Тому для оптимального використання земель необхідно мати характеристику рельєфа місцевості.

Найбільшу уяву про рельєф дає ухил місцевості. Визначення характеристики земельних угідь за ухилом місцевості передбачає складання креслення крутизни схилів, обчислення площ ділянок з однаковим ухилом в розрізі контурів, складання зведеної відомості характеристики угідь за ухилами.

Креслення крутизни схилів виготовляють на планово-картографічному матеріалі із зображенням рельєфу. На ньому визначають межі ділянок з однаковим ухилом у відповідності з діючою градацією:

до 0° 1° – 2° 2° – 3° 3° – 5° 5° – 7° 7° – 10° 10° – 15° більше 15°

Цю роботу виконують за допомогою масштабу закладень, палетки ухилів, номограми крутизни схилів або таблиці горизонтальних проложень.

^ Масштаб закладень використовують таким чином: вимірником визначають відстань між горизонталями за напрямком нахилу. Прикладають одну ніжку вимірника до горизонтальної прямої масштабу закладень і переміщають вимірник до співпадання другої ніжки з кривою, що відповідає висоті перетину рельєфа. Кут нахилу читають на горизонтальній прямій , де вказані градуси. При цьому розхилі вимірник переміщають на плані далі між горизонталями. Місце на плані, де відстань більше або менше розхилу вимірника і є межа наступної градації. Її відмічають олівцем, продовжують робити наступні виміри.

^ Палеткою ухилів користуються у випадку, коли відстані між горизонталями на ділянці приблизно однакові. Підраховують кількість горизонталей, визначивши вимірником відстань між крайніми, прикладають одну ніжку до центру , іншу до променя, який відповідає кількості горизонталей. Положення другої ніжки вкаже ухил ділянки в градусах.

При користуванні таблицею відстань між горизонталями вимірюють лінійкою і з’ясовують, якому ухилу вона відповідає (таблиця 1.1).


Таблиця 1.1 Розміри горизонтальних проложень для визначення ухилу (мм)


Кут нахилу, градуси

Масштаб 1:10 000

Масштаб 1: 25 000

Перетин горизонталей ,м

Перетин горизонталей ,м

1,0

2,5

5,0

2,5

5,0

10,0

1

5,73

14,32

28,65

5,73

11,46

22,92

2

2,86

7,16

14,32

2,86

5,73

11,46

3

1,91

4,77

9,54

1,91

3,82

7,64

4

1,43

3,57

7,15

1,43

3,86

5,72

5

1,14

2,85

5,70

1,14

2,28

4,56

7




2,04

4,09










10




1,43

2,86










15




0,95

1,91












Межі ділянок з однаковим ухилом виділяють на кресленні крутизни схилів суцільною червоною лінією. В середині контуру вздовж схилу виписують червоною тушшю величину ухилу в градусах (висота цифр залежить від розміру ділянки: для малих контурів – 0,3 см, для великих – 0,6 см). Ділянки з однаковим ухилом фарбують певними кольорами:

до 0° = жовтий; 5° – 7° = зелений;

1° – 2° = помаранчевий; 7° – 10° = синій;

^ 2° – 3° = коричневий; 10° – 15° = рожевий;

3° – 5° = фіолетовий; більше 15°= червоний.

Обчислення площ земель з однаковим ухилом ведеться в межах контурів з ув’язкою до площі контуру (додаток Г).

На кресленні з рельєфом визначаються межі технологічних груп орних земель:

І група — землі з крутизною схилів: 0 –1 °; 1–3°;

ІІ група — З–5° ; 5–7° ;

ІІІ група — понад 7°.

Межі технологічних груп викреслити синьою лінією товщиною 0,8 мм, номери груп вписати римськими цифрами в центрі відповідних масивів. Висоту цифр прийняти в залежності від розміру ділянки: для малих контурів – 0,4 см, для великих – 0,6- 0,8 см.

Користуючись матеріалами обстеження ґрунтів, визначаються площі незмитих та еродованих земель. Зразок наведений в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Характеристика орних земель за еродованістю


Угіддя

Площі угідь, га

З них

незмиті

слабо-змиті

середньо-змиті

сильно-змиті

Всього земель

6820,0













В тому числі:
















орні землі

5970,0

3300,0

1100,0

980,0

590,0

з них І група

3450,0

3300,0

150,0







ІІ група

2000,0




950,0

850,0

200,0

ІІІ група

520,0







130,0

390,0



^ Характеристика виробничої діяльності господарства
При вивченні виробничої діяльності господарства використову­ється виробничий опис, який видається на кафедрі, а також матеріали з формування територіальних утво­рень в процесі реструктуризації КСП (розподіл земель, поголів'я худоби, об'єктів нерухомості між новоствореними господарствами). Студенти заочного факультету, які розробляють кур­совий проект на реальних виробничих об'єктах, використовують матеріали проектно-вишукувальних робіт, що виконуються на виробницт­ві.

Слід звернути увагу на відповідність спеціалізації господарства складу сільськогосподарських угідь, проаналізувати стан розвитку рос­линництва, тваринництва та інших галузей, врожайність сільськогос­подарських культур, продуктивність сільськогосподарських тварин, вихід продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, режим використання земель за­пасу і резервного фонду, міжгосподарські економічні зв'язки, контра­кти щодо виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, умови використан­ня земельних паїв членів колективу, в тому числі пенсіонерів тощо.

Крім того, треба дати характеристику розселення працездатного населення, розміщення і рівня благоус­трою населених пунктів і виробничих центрів господарства.

В окремих випадках поголів'я тварин у даному господарстві на час складання проекту можна визначити як частку від загальної їх кількості в КСП до реструктуризації в залежності від питомої ваги в них сільськогосподарських угідь або кількості земельних паїв, пере­даних господарству в оренду.

^ 2 ПОЛЬОВЕ ЗЕМЛЕВПОРЯДНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

В процесі польових підготовчих робіт виконується огляд місцевості, уточню-ються і доповнюються дані, отримані при камеральній підготовці.

Головна мета польових підготовчих робіт – проведення польового земле-впорядного обстеження, цілями якого є встановлення дійсної організації території, виявлення характеру сучасного використання земельних ділянок, встановлення напрямків перспективного використання кожної земельної ділянки, ознайомлення авторів проекту з територією землекористування (землеволодіння) та організацією виробництва [6,7].

До початку проектування в кожному районі створюються робочі групи з числа спеціалістів органів земельних ресурсів та управління сільського госпо-дарства, спеціалістів господарств, сільських землевпорядників та інших фахівців для проведення збору, систематизації, аналізу вихідних даних, необхідних для розробки проекту землеустрою [13].

^ Зміст завдання
2.1. Польове землевпорядне обстеження землекористування (землеволодіння) і виробничих підрозділів, а також землекористувачів інших категорій, які знаходяться в межах господарства (сторонні землекористувачі).

2.2. Обстеження населених пунктів, господарського і виробничих центрів (тваринницьких ферм).

2.3. Вивчення якісного стану і використання земельних угідь

2.4. Проведення спеціальних обстежень (водогосподарського, дорожнього, агрогосподарського, агролісомеліоративного тощо )

2.5. Складання акта і креслення землевпорядного обстеження


2.1 Землевпорядне обстеження землекористування (землеволодіння) і виробничих підрозділів, а також землекористувачів інших категорій


В процесі польового обстеження території встановлюють достатність повноти вихідних даних для розробки проекту землеустрою, визначають фактичний стан угідь, які знаходяться в критичному екологічному стані.

Здійснюється інвентаризація земель (спрощене коригування угідь), які знаходяться у власності та користуванні господарства, в тому числі в спільній сумісній та спільній частковій власності. У випадках розбіжностей у фактичному стані та площах земельних угідь з даними відповідних документів, які посвідчують право власності на землю та право користування нею, в останні вносять зміни у встановленому порядку.

Склад земельних угідь встановлюють окремо на землях, які знаходяться у спільній частковій власності членів господарства та землях, які перебувають у спільній сумісній власності.


^ 2.2 Проведення спеціальних обстежень


Під час проведення спеціальних обстежень (водогосподарського, дорож-нього, агрогосподарського, агролісомеліоративного тощо ) встановлюють:

а) при водогосподарському:

- наявність, стан і характеристики (об’єм, якість води) природних і штучних водойм;

- характер використання водойм (зрошення, технічні цілі, водопій худоби);

- придатність водойм для для подальшої експлуатації, необхідність в ремонті або реконструкції;

- необхідність і можливість будівництва нових джерел водопостачання;

- способи зрошення, осушення, їх площі, місце розташування;

- можливість зрошення, осушення нових площ;

- джерела існуючого або можливого зрошення;

- заходи по експлуатації зрошуваних або осушених ділянок;

б) при дорожньому:

- наявність доріг, їх технічна група, довжина і ширина, тип покриття, вантажонапруженість;

- значення доріг та окремих їх ділянок в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва (раціональне розміщення доріг, зниження транспортних витрат);

- доцільність подальшого використання доріг, дорожніх споруд, проведення необхідних заходів з реконструкції, покращення або нового будівництва;

в) при агрогосподарському і культуртехнічному обстеженні природних кормових угідь:

- розміщення природних кормових угідь, їх площі, на яких елементах рель-єфу вони розташовані;

- продуктивність, якісний стан і тип травостою;

- система використання пасовищ (безсистемна, загінна, порційна);

- ділянки угідь, що потребують проведення культур - технічних заходів, їх площі, місцерозташування, характеристика (залісеність, наявність пеньків, каміння, грудок, рельєф, ґрунти, зволоженість, тип рослинності );

- природоохоронні заходи по збереженню кормових угідь;

- заходи з підвищення продуктивності і раціонального використання кор.-мових угідь;

г) при агрогідролісомеліоративному обстеженні:

- наявність і стан захисних лісових насаджень, необхідні заходи з покра-щення стану лісових насаджень;

- наявність ярів та еродованих земель;

- намічаються заходи по захисту ґрунтів від ерозії;

- складається схема розміщення захисних лісових насаджень;

- складається схема розміщення простіших гідротехнічних споруд.


^ 2.3 Складання акта і креслення землевпорядного обстеження


Результати польового обстеження відображують в акті і на кресленні землевпорядного обстеження.

В акті вказують ділянки деградованих та малопродуктивних орних земель, що намічені для виводу в сіножаті і пасовища. При цьому уточнюють площі і характеристики ділянок, з’ясовують, в экий вид угадь вони освоюються, які заходи необхідні для освоєння і покращення. Результати цієї роботи зафіксувати в таблиці 2.1.


Таблиця 2.1 Відомість землевпорядного обстеження



Номери

конту-рів


Види угідь



Площі угідь, га

Характеристика угідь

Подальше використання

ґрунти

крутиз-на схилу

зми-тість

в якому угідді

в якій сіво-зміні

заходи щодо по-кращення угідь




















































































Окрім того, в акті зазначаються:

наявність яружно-балочних систем і захисних лісових насаджень, потреба в рубках догляду;

потреба в будівництві нових та ремонті існуючих водних джерел, шляхів;

необхідність виположення ярів;

побажання землекористувачів, землевласників щодо майбутньої виробничої структури господарства, кількості, розмірів і розміщення виробничих підрозділів, кількості, розмірів і розміщення сівозмін, площ багаторічних насаджень, об’єктів нового будівництва (додаток Д).

Креслення землевпорядного обстеження є графічним відображенням акта землевпорядного обстеження. На кресленні відображається наступне:

- межі земель резервного фонду, земель запасу, населених пунктів, сторонніх землекористувачів (землевласників), лісового та водного фондів;

- земельні ділянки, які вилучаються в сіножаті та пасовища;

- трансформація та консервація угідь;

- земельні ділянки, намічені для покращення;

- земельні ділянки під першочергову посадку лісових насаджень (еродовані ділянки під залісення, озеленення населених пунктів і тваринницьких ферм;

- ділянки існуючих лісосмуг, що потребують ремонту;

- проектні водні джерела та польові шляхи;

- місцерозташування центральної садиби господарства;

- межі і центри виробничих підрозділів, їх назви і номери;

- розташування тваринницьких ферм, їх розміри за площею і поголів’ям;

- об’єкти інженерного облаштування території .

Кольори для позначення земель резервного, лісового та водного фондів, земель запасу, населених пунктів, сторонніх землекористувачів (землевласників) обрати довільно, але показати їх в умовних знаках. Взагалі, на цьому кресленні слід особливу увагу приділити умовним знаками,