Реферат: Укладач: Яценко Т. В

Методичний посібник








Укладач:

Яценко Т.В.


Рецензенти:


Карабаєва І.І. – кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії «Психології обдарованості» інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України;


Іщенко Н.В. – завідувачка ДНЗ №57 м. Кременчук.


^ Яценко Т.В.


Діагностика психічного розвитку дітей дошкільного віку. Методичний посібник.


В посібнику наведені приклади психодіагностичних завдань для дослідження пізнавальної, емоційно-вольової, особистісної сфери дошкільника та міжособистісних стосунків. Запропоновано зразок оформлення протоколу досліджень. Посібник допоможе студентам педагогічних ВУЗів, вихователям і психологам дошкільних закладів організувати і провести психологічне обстеження дошкільників.


^ Комп’ютерний набір: Яценко Т.В.


Дизайн: Яценко Т.В.


Зміст

Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку

1. Методи діагностики сприймань

1.1. Чого не вистачає на цих малюнках?

1.2. Дізнайся|упізнавай|, хто|КТО| це

1.3. Зафарбуй|зафарбовуй| фрукти

1.4. Пиши кружечками

Методи діагностики мислення і уяви

2.1. Обведи контур

2.2. Знайди будиночок

2.3. Тест для оцінки словесно-логічного мислення

2.4. Розвиток продуктивної уяви у старших дошкільників

2.5. Де чиє місце|місце-миля|?

Методики діагностики пам’яті

3.1. Запам’ятай 10 слів

3.2. Запам'ятай малюнки

3.3. Картинки

Методики діагностики мови

4.1. Назви|накликай| слова

4.2. Розкажи|розказуй| за картинкою

Методики діагностики уваги

5.1. Знайди і викресли

5.2. Переплетені линії

5.3. Цифрова таблиця

Методики діагностики самооцінки і мотивації

6.1. Який я ?

6.2. Сходинки

6.3. Навчальна мотивація

6.4. Експериментальна бесіда з виявлення внутрішньої позиції школяра

6.5. Автопортрет

6.6. Інтерпретація дитячого малюнка

Методики діагностики емоційно-вольової сфери

7.1. Обери потрібне обличчя

7.2. Страхи в будиночках

7.3. Анкета визначення рівня тривожності дошкільника

7.4. Анкета визначення рівня імпульсивності дошкільника

7.5. Анкета визначення рівня агресивності дошкільника

7.6. Графічний диктант

7.7. Будиночок

Методики діагностики індивідуально-типологічних особливостей

8.1. Програшна лотерея

8.2. План спостереження за поведінкою дитини|дитяти| в різних ситуаціях з метою визначення ти­пу| темпераменту

8.3. Визначення типу темпераменту

8.4. Методики діагностики універсальних творчих здібностей

Методики діагностики міжособових відносин
^ 9.1. Методика Рене Жиля
9.2. Ставлення дитини до однолітків

9.3. Малюнок родини

9.4. Я в дитячому садку
9.5. Соціометрія
^ 10. Картки розвитку

11. Додатки

12. Список використаної літератури


4


6

7

7

9


10

11

14

16

17


19

20

21


22

22


25

27

28


29

29

31

31

33

34


35

38

40

41

42

42

44


45

45


46

47


49

58

59

64

65

68

76

84

^ Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку


Психодіагностіка дітей раннього віку в основному може бути тільки об'єктивною, тобто лише в дуже малому ступені спиратися на самооцінку і самоаналіз дитини. Найбільш цінним у цьому віці є психодіагностичний матеріал, пов'язаний з експертною оцінкою зовні спостережуваних дій і реакцій дитини. Тому основним засобом збору інформації про дітей в цьому віці є спостереження, а головним психодіагностичним методом — природний експеримент, в якому створюється деяка життєва ситуація, досить добре знайома дитині. Якнайкращі психодіагностичні результати у дітей цього віку можна одержати, спостерігаючи за ними в процесі занять ведучою для даного віку діяльністю — предметною діяльністю.

При проведенні психодиагностики дітей молодшого і середнього дошкільного віку слід мати на увазі як зміну форми гри, так і виникнення нового вигляду соціальної активності, що веде за собою психічний розвиток дитини, — міжособистісного спілкування. Діти цього віку вперше починають виявляти цікавість до однолітків як осіб і включатися з ними в сумісні ігри. Відповідно і методики психодиагностики слід розробляти так, щоб вони припускали не тільки спостереження за дітьми в індивідуальній наочній діяльності, але і в колективній грі сюжетно-рольового плану. її учасниками можуть бути не тільки діти, але і дорослі. Таку гру з дитиною може, наприклад, організувати і з психодіагностичною метою провести сам психолог.

Крім того, в цьому віці до певної міри вже можна спиратися на самосвідомість дітей і на оцінки, які самі вони дають іншим дітям і дорослим людям. Це особливо стосується прояву різних індивідуальних якостей у спілкуванні з навколишніми людьми.

У старшому дошкільному віці до названих видів діяльності додаються ігри з правилами і, крім того, виникають елементарні здібності до рефлексії. Старші дошкільники не тільки усвідомлюють і керуються у своїй поведінці деякими правилами міжособової взаємодії, особливо в іграх, але в певних межах можуть, займаючись тим або іншим видом діяльності, наприклад, навчанням і грою, аналізувати власну поведінку в ньому, давати оцінку собі і навколишнім людям. Це відкриває можливість для використання в даному віці тих психодіагностичних методик, які звичайно застосовуються для вивчення психології школярів і дорослих людей. Сказане перш за все належить до методів дослідження пізнавальних процесів, але частково стосується особи і міжособистісних відносин.


^ Основні принципи психодіагностичної роботи

з дошкільниками


Перш ніж почати|розпочинати| дослідження, необхідно викликати|спричиняти| дитину|дитяти| на контакт.

Важливо|поважно| підтримувати природність умов і невимушеність ситуації, спілкуватися з|із| малюком|малям| тактовно і ненав'язливо, показати свою зацікавленість| в спілкуванні з|із| ним.

Садити|саджати| дитину|дитяти| треба поряд з|поряд із| собою, а не через стіл.

Методичні прийоми для проведення діагностичного обстеження дитини повинні бути по можливості короткими — експрес-методиками, зручними для швидкого вивчення тієї або іншої сфери особистості дитини.

Істотно|суттєвий| впливає на правильність результату дос­тупність| запитань і вимог дорослого.

Необхідно добиватися того, щоб|аби| дитина|дитя| зрозуміла і прийняла інструкцію, її можна повторювати 2-3 рази без змін. Але|та| пояснювати її, якщо це не передбачено методикою дослідження|, не можна.

Всім дітям|хлопцям| завдання|задавання| потрібно пред'являти однаково|с|, з|із| однаковою інтонацією, силою|силоміць| голосу, не акцентуючи які-небудь слова, окрім|крім| спеціально обумовлених випадків.

Діагностичне інтерв'ю не повинне бути тривалим і нудним. Необхідно застосовувати різні модифікації відповідно до віку дітей і завдань діагностики. Добре використовувати з цією метою іграшки, папір, олівці, фломастери, оскільки діти не вміють описувати свої відчуття, їм легше їх виразити в малюнках.

Темп проведення дослідженя повинен відповідати індивідуально-психологічним особливостям дитини|.

Не слід квапити повільних дітей.

Необхідно вчасно помітити| втому дитини|дитяти|, ознаки нудьги. В цьому випадку доцільно пере­рвати| дослідження і відновити його іншим разом|іншого разу|.

Експеримент, що проводиться з|із| дитиною|дитям|, як правило, обмежується 15-20 хвилинами|мінутами|, а бе­седа| - 10-15 мин., якщо інша тривалість не передбачена мето­дикою|. Причому чим молодше дитина|дитя|, тим коротше має бути дослідження.

На успіхи і невдачі малюка|маляти| під час проведення дослідження необхідно реагувати стримано і рівно, якщо інше не передбачене методикою. Так не слід загострювати|загостряти| увагу дитини|дитяти| на помилках.

Хвалити потрібно стримано| і не за результат, а за старання. Це пов'язано з тим, що оцінка може вплинути на ставлення|ставлення| до завдання|задавання|, а отже, і на результат. Краще, якщо дитина|дитя| не має уявлень про допущені нею помилки.

^ 1. Методи діагностики сприймань


1.1. Чого не вистачає на цих малюнках?

(за Нємовим Р.С.)

Сутність цієї методики полягає в тому, що дитині|дитяті| пропонується серія картинок представлених|уявляти| на малюнку. На кожній з карти­нок| цієї серії не вистачає якоїсь істотно|суттєвої|ї деталі. Дитина отриму|одержує|є завданн|задавання|я щонайшвидш|якнайшвидше|е визначити і назват|накликати|и відсутню деталь.

Дослідник за допомогою секундоміра фік­сує| час, витрачений дитино|дитям|ю на виконання всього завда­ння|. Час роботи оцінюєть|оцінює|ся в балах, які потім є основою для виснов|укладення|ку про рівень розвитку сприймання дити|дитяти|ни.


^ Оцінка результатів:

10 балів — дитина справилася із завданням за час менше, ніж 25 сек., назвавши при цьому всі 7 предметів, яких бракує на картинках.

8-9 балів — час пошуку дитиною всіх предметів, яких бракує зайняло від 26 до 30 сек.

6-7 балів — час пошуку всіх предметів, яких бракує зайняло від 31 до 35 сек.

4-5 балів — час пошуку всіх предметів, яких бракує склало від 36 до 40 сек.

2-3 балу — час пошуку всіх предметів яких бракує опинився в межах від 41 до 45 сек.

0-1 бал — час пошуку всіх деталей, яких бракує склав в цілому більш ніж 45 сек.


^ Висновки|висновки| про рівень розвитку

10 балів — дуже високий.

8-9 балів — високий.

4-7 балів — середній.

2-3 бали — низький.

0-1 бал — дуже низький.


^ 1.2. Дізнайся|упізнавай|, хто|КТО| це

(за Нємовим Р.С.)

Перш ніж застосовувати цю методику, дитині|дитяті| пояснюють|тлумачать|, що їй будуть показані частини|частки|, фрагменти деякого малюнка, по яких необхідно буде визначити те ціле, до якого ці частини|частки| належать, тобто по частині|частці| або фрагменту відновити ці­лий| малюнок.

Психодіагностичне обстеження за допомогою даної ме­тодики| проводиться таким чином. Дитин|дитяті|і показують малюнок, на якому листком паперу прикриті всі фрагменти, за винятком фрагмента «а»|. Дити|дитяті|ні пропонується по цьому фрагменту сказати, якому загально|спільному|му малюнку належить зоб­ражена| деталь. На рішення даної задачі відводит|відводить|ься 10 сек. Якщо за цей час дит|дитя|ина не зуміла правильно відповісти на по­ставлене| питання, то на такий же час — 10 сек — їй пока­зуають| наст|слідуючий|упний, |ледве|трохи пов|цілковитий|ніший малюнок «б»|, і так далі до тих пір, поки |дитя|дитина, н|урешті|арешті, не здогадається, що изображе­но| на цьому малюнку.

Враховується час, в цілому|загалом| витрачений дитиною|дитям| на розв’язання| завданн|задачі|я, і кількість фрагментів малюнка, які їй довелось| проглянути перш, ніж ухвалити остаточне рішення.

^ Оцінка результатів

10 балів — дитина по фрагменту зображення «а» за час менше ніж 10 сек, змогла правильно визначити, що на цілому малюнку зображений собака.

7-9 балів — дитина встановила, що на даному малюнку зображений собака, тільки по фрагменту зображення «б», витративши на це в цілому від 11 до 20 сек.

4-6 балів — дитина визначила, що це собака, тільки по фрагменту «в», витративши на вирішення задачі від 21 до 30 сек.

2-3 бали — дитина здогадалася, що це собака, лише по фрагменту «г», витративши від 30 до 40 сек.

0-1 бал — дитина за час, більший ніж 50 сек, взагалі не змогла здогадатися, що це за тварина, проглянувши всі три фрагменти: «а», «б» і «в».

^ Висновки|висновки| про рівень розвитку

10 балів — дуже високий.

8-9 балів —высокий|.

4-7 балів —середній|.

2-3 бали —низкий|.

0-1 бал —дуже| низький.

^ 1.3. Зафарбуй|зафарбовуй| фрукти

Визначення здатності|здібності| кольоросприймання

|Дитині дають малюнки з черно-білим зображенням різних фруктів і кольорові олівці; їй потрібно зафарбувати кожен фрукт у відповідний колір.

Замість фруктів можуть бути зображення тварин, овочів, квітів і ін. предметів.

Зазвичай|звично| діти легко справляються з|із| такими завданнями|задаваннями|. але|та| якщо у вашої дитини|дитяти| не виходить відразу, продовжуйте| виконувати аналогічні вправи.

^ Оцінка результатів

10 балів — дитина вірно зафарбувала усі зображення.

7-9 балів — дитина помилилась у розфарбовуванні лише одного зображення.

4-6 балів — дитина помилилась у розфарбовуванні лише двох зображень.

2-3 бали — дитина правильно розфарбувала лише 2-3 зображення .

0-1 бал — дитина правильно розфарбувала лише 1 зображення.


^ Висновки|висновки| про рівень розвитку

10 балів — дуже високий.

8-9 балів —високий|.

4-7 балів —средній|.

2-3 бали —низький|.

0-1 бал – дуже низький.

|

^ 1.4. Пиши кружечками

Оцінка фонематичного слуху|чутки|

Запропонуйте дитині|дитяті| записати декілька слів, не буквами|літерами|, а кружечками. Скільки звуків у слові, стільки і кружечків.

Наприклад, слово "суп" треба зобразити|змальовувати| трьома кру­жечками|: ооо|. Перевірте, чи правильно дитина|дитя| зрозуміла завдання|задавання|. Після|потім| цього можна приступати до дослідження|.

Диктуєте дитині|дитяті| слова, а вона записує|занотовує| їх у вигляді кружечків на аркуші паперу.

Набор слів:

^ АУ, РУКА, СІК, ЗІРКА, ВЕСНА.

При правильному виконанні завдання|задавання| запис має бути наступним|слідуючим|:

00

0000

000

000000

00000

^ Оцінка результатів

10 балів — дитина вірно записала усі слова.

7-9 балів — дитина помилилась у написанні лише одного слова.

4-6 балів — дитина помилилась у написанні лише двох слів.

2-3 бали — дитина помилилась у написанні лише трьох слів.

0-1 бал — дитина помилилась у написанні чотирьох слів або зовсім не справилась із завданням.

^ Висновки|висновки| про рівень розвитку

10 балів — дуже високий.

8-9 балів —високий|.

4-7 балів —средній|.

2-3 бали —низький|.

0-1 бал —дуже| низький.


^ 2. Методи діагностики мислення і уяви


2.1. Обведи контур

Застосовується для оцінювання наочно - дійового мислення дитини.

Обладнання

Малюнок 1, малюнок 2, малюнок 3, олівець для дитини, ручка для психолога, секундомір.

Запропонуйте дитині розглянути малюнки 1 - 3.

Інструкція

«У цьому завданні тобі необхідно зєднати прямими лініями фігури в нижній частині малюнку так, як це зроблено у верхній частині, точно повторюючи контур на зразку.

Дуже важливо зробити це, якнайшвидше і точніше. Усі лінії необхідно намагатися робити прямими і точно зєднувати кути фігур».

Інтерпретація результатів

Слабкий рівень - лінії на всіх малюнках нерівні, зєднання не повторюють заданого контуру, на виконання витрачено понад 2 хвилини.

^ Середній рівень - правильно виконане серднє завдання, є нерівності й помилки у двох інших , час роботи - 2 хвилини.

Добрий рівень - правильно виконані перше і друге завдання, є нерівності й невеликі помилки у третьому. Час роботи - до 2 хвилин.

^ Високий рівень - якщо дитина витратила на виконання всього завадння менше 100секунд, якщо всі лінії прямі, лежать точно на заданих контурах і точно зєднують кути фігур - завадння виконане дуже добре і дитина має дуже високий рівень розвитку наочно - дійового мислення.

Оцінюються в підсумку виконання завдання акуратність, точність і швидкість роботи.




^ 2.2. Знайди будиночок

(методика Р.І. Гонорової і Т.А.Лаврентьєвої )

Визначити ступінь оволодіння дитиною наочно - образним мисленням.

Обладнання

Тестові завдання із зображенням різних розгалужених доріжок (додаток А). Надалі ці зображення називатимуться галявинами: галявина А і галявина Б - для вступних завдань; галявина 1 -5 - для основних завдань. В кінці доріжок знаходяться будиночки: по 2 на галявинах А і Б, по 16 - на галявинах 1 - 4 і 32 будиночки на галявині 5.

Галявина А для першого вступного завдання - це доріжка з одним розгалуженням, частини якого позначені певними орієнтирами. Галявина Б для другого вступного завдання - доріжка з одним розгалуженням без будь - яких орієнтирів.

На галявині 1 зображена розгалужена доріжка без орієнтирів. На решті галявин кожний відтинок доріжки після розгалуження позначений певним орієнтиром.

На галявині 3 кожне розгалуження позначене двома однаковими орієнтирами. На галявинах 4,5 є лише два види орієнтирів (гриб і ялинка), які повторюються у різній послідовності і розміщені не на відтинках доріжок, а в місцях розгалужень. До кожної галявини зокрема додаються картки - так звані «листи». Вони вказують шлях до одного з будиночків. Для вступних галявин є по одному «листові», а для основних - по два, оскільки на цих галявинах дитина повинна знайти необхідний будиночок двічі.

Тестування починається зі вступних завдань. Прочитайте дитині інструкцію до вступного завдання А і покажіть їй «лист» А. Після того, як дитина знайде потрібний будиночок, похваліть її і переходьте до вступного завдання Б. Якщо дитина помилиться, повторіть інструкцію. Важливо, щоб вступне завдання А дитина обов’язково виконала правильно, бо лише після того можна переходити до другого вступного завдання. Зверніть увагу дитини на галявину Б і прочитайте їй інструкцію до вступного завдання Б.

Коли ви переконаєтесь, що дитина зрозуміла, як виконувати завдання такого типу, можна переходити до основних тестових завдань. Послідовно показуйте дитині малюнки тесту і зачитуйте супровідні інструкції для неї. У кожному основному завданні дитина повинна двічі провести пошук будиночка - за першим «листом» і за другим «листом». В протоколі під номером завдання записуйте номер знайденого малюнком будиночка і кількість балів згідно таблиці 1.

Інструкцій до вступних завдань

Завдання А

«Перед тобою галявина, а на ній доріжки. В кінці доріжок - будиночки. В одному із будиночків живе Зайчик. Він запросив Білочку на свій день народження. А щоб вона не заблукала, дав їй лист. У ньому намальовано, що треба йти від травички доріжкою повз ялинку, а потім кинути грибочок, і прийдеш до потрібного будиночка.»

Завдання Б

«А це нова галявина. Щоб знайти будиночок Зайчика, треба подивитися у новий лист. Спершу треба пройти від травички доріжкою, а потім повернути у цей бік (проведіть указкою по «листу»).»

Інструкція до основних завдань.

Завдання 1

«На цій великій галявині є багато будиночків. Спробуй знайти будиночок, у якому живе Зайчик. Щоб не помилитися, треба йти доріжкою від травички, потім повернути…»(проведіть указкою по схемі шляху, вказаній у «листі»).»

Завдання 2

«На цій галявині також є будиночок Зайчика. Щоб його знайти, треба йти, як вказано у другому листі: від травички доріжкою, і повернути так, як зображено тут».

Завдання 3

«Щоб знайти хатку Зайчика, треба йти доріжкою від травички, повз квітку, потім повз грибочок, далі минути берізку, тоді ялинку - так, як показано у листі.»


Завдання 4

«На тій самій галявині є ще один будиночок, у якому живе Зайчик. Щоб знайти його, треба дивитися у другий лист. У ньому вказано, що йти слід від травички повз берізку, минути грибочок, а далі повз ялинку і повз стільчик.».

Завдання 5

«А на цій галявині будиночок Зайчика відшукати дуже важко. Будь уважним і веди Білочку лише так, як намальовано у цьому листі: спершу від травички повз берізку, потім повз ялинку, далі минай грибок, а потім ще паркан».

Завдання 6

«На галявині є ще другий будиночок, у якому живе наш добрий знайомий - Зайчик. Ось лист, який допоможе його знайти. Йти треба спершу від травички, далі біля берізки, біля дзвіночків, потім проминути колосок, а потім - яблучко.».

Завдання 7

«А тут інша галявина, і на ній є лише ялинки і гриби. Потрібний будиночок знайти дуже важко. Щоб не заблукати, потрібно рухатися так, як вказано й цьому листі. Починай іти від травички доріжкою вгору аж поки не дійдеш до ялинки і потрібного повороту. Повернувши, йди прямо доти, поки не знайдеш ялинку і потрібний тобі поворот, а повернувши, побачиш потрібний будиночок».

Завдання 8

«На цій галявині є ще один будиночок, де живе Зайчик. Подивись у другий лист. Слід іти від травички доріжкою прямо, поки не побачиш грибок і потрібний поворот. Треба повернути і йти до того місця, де знову буде грибок і потрібний поворот. Повернувши тут, знайдеш будиночок Зайчика.».




Завдання 9

«А тут будиночків ще більше. Хатку Зайчика слід розшукувати так, як вказано у листі: від травички доріжкою прямою до грибочка і потрібного повороту, а потім до ялинки і потрібного повороту. ».

Завдання 10

«На цій галявині слід знайти ще один будиночок Зайчика. Для цього треба пройти доріжкою від травички до ялинки і потрібного повороту, після того знову до ялинки і потрібного повороту, а далі до грибка і потрібного повороту.»

^ Оцінювання результатів.

Для того, щоб порахувати, скільки балів набрала дитина за виконання кожного завдання, зверніться до таблиці 1. У вертикальній графі знайдіть номер будиночка, а у горизонтальній - номер завдання. У місці їх перетину вказана оцінка в балах. Додайте всі оцінки, отримані дитиною за окремі завдання. Максимальна сума, яку вона може набрати – 44 бали.

2.3. Тест для оцінки словесно-логічного мислення

Дитина|дитя| відповідає на питання:

1. Яка з|із| тварин більша — кінь чи| собака?

2. Вранці люди снідають. А увечері?

3. Вдень на вулиці ясно, а вночі?

Небо|піднебіння| блакитне|голубе|, а трава?

Черешня, груші, сливи, яблука... — це що?

Чому, коли йде поїзд|потяг|, опускають шлагбаум?

Що таке Москва, Санкт-Петербург, Хабаровськ?

Котра зараз година? (Дитині|дитяті| показують годинник і просять| назвати|накликати| час.)

Маленька корова — це теля. Маленька собака| і маленька овечка - це?..

На кого|КТО| більше схожий собака — на кішку чи на| курку?

Для чого потрібні автомобілю гальма?

Чим схожі один на одного молоток і сокира?

Що спільного|спільного| між білкою і кішкою?

Чим відрізняються цвях і гвинт один від одного?

Що таке футбол, стрибки у висоту, теніс, плавання?

Які ти знаєш види транспорту?

Чим відрізняється стара людина від молодої?

Для чого люди займаються спортом?

Чому вважається погано, якщо хтось не хоче працювати|?

Для чого на конверт необхідно наклеювати марки|?

Правильні відповіді:

Більше кінь.

Увечері вечеряють.

Темно.

Зелена.

Фрукти.

Щоб|аби| не було зіткнення|сутички| поїзда с| автомобілем.

Міста.

Правильна відповідь|мінутам|. (Чверть на сьому, без п'яти хвилин|мінут| восьма і т.д.)

Щеня|цуценя|, ягня.

На кішку, оскільки|тому що| у них 4 ноги, шерсть, хвіст, кігті| (досить назвати|накликати| хоч б|хоча би| одну подібність|подобу|).

За правильну вважається будь-яка відповідь, що вказує на| необхідність знижувати швидкість автомобіля.

Це інструменти.

Це тварини, що вміють лазити по деревах, мають| лапи, хвіст, шерсть і так далі.

Цвях - гладкий, а гвинт — нарізний; цвях за­бивають| молотком, а гвинт закручують|вкручують|.

15. Види спорту (спорт).

16. Як мінімум дитина повинна назвати 3 види транспорту (автобус, трамвай, метро, літак і так далі).

Три істотні|суттєві| ознаки як мінімум: «Ста­рий чоловік ходить поволі|повільно|, з|із| паличкою, у|біля| нього багато| зморшок, він часто хворіє»|боліє| і так далі.

Щоб|аби| бути здоровим, сильним, красивим і так далі.

Не буде грошей, щоб|аби| купувати|купляти| продукти і одяг|, оплачувати квартиру і ін.

Так платять за пересилку листа.

При аналізі відповідей, які дає дитина|дитя|, слід мати на увазі, що за правильні відповіді можуть вважатися не тільки|не лише| відповіді, відповідні наведеним прикладам|, але|та| й інші, достатньо|досить| розумні і такі, що відповідають сенсу|змісту| поставленого перед дитиною|дитям| питання.

Перш ніж оцінювати правильність тієї або іншої відповіді, переконайтеся в тому, що дитина|дитя| правильно зрозуміла саме запитання.

Високий рівень розвитку словесно-логічного мислення — якщо дитина|дитя| відповіла правильно на 15-16 питань.

^ Висновки|висновки| про рівень розвитку.

Дуже високий – правильні 18-20 відповідей.

Високий – правильні 15-17 відповідей.

Середній – правильні 12-14 відповідей.

Занижений – правильні 10-13 відповідей.

Низький – правильних відповідей менше, ніж 10.


^ 2.4. Розвиток продуктивної уяви старших дошкільників

Методика К.Торенса

Вивчення розвитку механізмів продуктивної уяви.

Матеріал: картки з намальованими невизначеними фігурами, папір, кольорові олівці.

Інструкція: «Я даю тобі картку з намальованою фігурою, а ти її домалюй так, щоб вийшов якийсь малюнок».

^ Показники для аналізу.

1.Кількість намальованих малюнків, які відпо­відають завданню (розуміння завдання).

2.Кількість різних категорій малюнків (за різно­манітністю, варіативністю засобів виконання зав­дання).

3. Кількість оригінальних (неповторних) малюнків за змістом і способом використання.

^ Результати аналізу: проаналізувавши кількісно та якісно малюнки, можна визначити типи виконання завдання та з'ясувати рівень розвитку продуктивної уяви.

^ Нульовий тип: дитина ще не розуміє завдання на побудову образу уяви з використанням певного заданого елемента, вона не володіє засобами створення продуктивної уяви.

^ Перший тип: дитина для виконання завдання використовує засіб «опредмечування образу»: вона домальовує фігуру так, що одержує зображення певного предмета, але зображення схематичне, конкретне, без деталей.

^ Другий тип: дитина малює теж окремий пред­мет, але в малюнку вже є різноманітні деталі — «об'єкт з деталями».

Третій тип: дитина малює «сюжет» і доповнює його запропонованою фігурою (хлопчик біжить).

^ Четвертий тип: дитина малює кілька об'єктів, які об'єднані сюжетом (хлопчик грається м'ячем).

П'ятий тип: фігура доповнює сюжет і є друго­рядним його елементом. Дитина здатна відходити від стандартів, вільно комбінувати задану фігуру відповідно до ідеї, задуму, уяви. Дитина може складати мовленнєвий план утілення своєї ідеї, вдаватися до корекції під час її реалізації.

Достатній рівень розвитку продуктивної уяви у дітей старшого дошкільного віку (шість—­сім років) визначається четвертим та особливо п'ятим типом виконання завдання на побудову образу уяви: дитина творчо створює цілісний сюжет, до початку робіт може мати свою ідею, побудувати план її реалізації, у процесі втілення свого задуму вносити корективи, доповнення тощо. При застосу­ванні кількох карток сюжети будуть різноманітні, варіативні, неповторні.

Недостатній рівень розвитку продуктивної уяви у дітей визначається третім, другим або першим типом виконання завдання.


^ 2.5. Де чиє місце|місце-миля|?

Діагностика розвитку уяви

Ігрова методика для педагогів і батьків.

Пропонована ігрова методика не тільки|не лише| дозволяє визначити, наскільки у дитини|дитяти| розвинена уява, але і є|з'являється| засобом|коштом| її розвитку.

Психологічний сенс|зміст| даної методики полягає в тому, щоб|аби| подивитися|поглянути|, наскільки дитина|дитя| зуміє проявити|виявляти| свою уяву в жорстко заданій наочній|предметній| ситуації: піти від конкретності і реальності (наприклад, від питання дорослого), змоделювати в думці всю ситуацію цілком (побачити ціле раніше частин|часток|) і перенести функції з одного об'єкту на іншій.

^ Стимульний матеріал.

Для проведення цієї методики-гри підійде будь-яка сюжетна картинка, правда, з|із| деякими особливостями. Ось|от| приклад|зразок| такої картинки:

Біля всіх зображених змальовувати предметів розташовані схильні порожні пусті кружечки. Для гри також знадобляться такі ж по величині кружечки, але|та| вже з|із| намальованими на них фігурками. Всі зображені|змальовувати| в кружечках фігурки мають своє певне місце на малюнку.

Ігрове завдання.

Дорослий просить|прохає| дитину|дитяти| уважно розглянути|розглядувати| малюнок і поставити кружечки в "незвичайні|незвичні|" місця|місце-милі|, а потім пояснити|тлумачити|, чому вони там опинилися.

^ Аналіз виконання завдання|задавання|.

Залежно від рівня розвитку уяви діти можуть по-різному вирішувати цю задачу.

Одні діти (перший рівень) зазнають значних труднощів, виконуючи завдання. Вони, як правило, ставлять фігурки на їх "законні" місця, а всі пояснення зводять до наступного: собака в будці тому, що вона має бути там. Якщо ж дорослий сам поставить кружечки на "чужі" місця, то малюк весело сміятиметься, але пояснити, чому вони там опинилися, все одно не зможе. Якщо ж вам вдасться домогтися від дитини якихось пояснень, то вони будуть шаблонні і стереотипні: "Кішка на клумбі тому, що вона сховалася", "Собака в ставку тому, що вона сховалася" і тому подібне від кого і чому кішка або собака сховалися, діти при цьому рівні розвитку уяви відповісти не можуть.

Разом з тим|в той же час| ситуація корінним чином змінюється, якщо ми приберемо цілу картинку і, залишивши лише кружечки, поговоримо з|із| дитиною|дитям| про те, де і чому може знаходитися|перебувати| той або інший персонаж. У таких бесідах з|із| дорослим діти, як правило, показують значно кращі результати, ніж при самостійному поясненні. Вони можуть придумати|вигадувати| - правда, дуже короткі і нескладні - ситуації та історії (в основному, по сюжетах знайомих їм оповідань|оповідань| і казок), що пояснюють|тлумачать| незвичайне|незвичне| положення|становище| персонажів.

Інші ж діти (другий рівень) особливих проблем при виконанні цього завдання відчувати не будуть. Вони легко поставлять кружечки з персонажами на "чужі" місця, проте пояснення викликатиме у них труднощі. Деякі навіть почнуть ставити фігурки на їх місця, ледве ми попросимо розповісти, чому той або інший персонаж опинився на невідповідному місці.

Розповіді|оповідання| дошкільників з|із| цим рівнем розвитку уяви, як правило, мають під собою реальний грунт, принаймні малюки|малята| дуже стараються це довести. «Торік|минулого року| на дачі я бачив, як кішка залізла на дерево» (поміщає кішку на дерево), тато|папа| мені розповідав|розказував|, що собаки дуже люблять|кохають| купатися» (ставить собаку в ставок). По телевізору показували, що собака подружився з|із| пташкою і пустив її до себе «жити» (ставить пташку в будку) і тому подібне.

Якщо змінити|зраджувати| завдання|задавання| і попросити дітей пояснити|тлумачити|, як розставив персонажів дорослий або інша дитина|дитя|, то їх розповіді|оповідання| стануть змістовнішими|змістовними| і детальнішими, ніж тоді, коли вони самі ставили картинки і намагалися|пробували| пояснити свої дії. Якщо ж прибрати велику картинку, то на відміну від дітей з|із| першим рівнем розвитку уяви вони майже не реагуватимуть на це, тобто їх розповіді|оповідання| і пояснення не стануть якісно ні гірше, ні краще.

Діти з високим (третім) рівнем розвитку уяви без зусиль розставляють кружечки на "чужі" місця і пояснюють свої кроки. Для них характерний такий етап, коли вони обдумують запропоноване дорослим завдання. Деякі навмисно відводять очі від картинки, задумливо дивляться в стелю, встають, щоб краще побачити зображення, примружуються і так далі .

Іноді|інколи| цей етап завершується тим, що дитина|дитя| бере на себе яку-небудь роль, виходячи з якої вона і вестиме пояснення. Наприклад: "Я чарівник, зараз я пожвавлю|пожвавлюватиму| цю картинку", - а потім звучить|прямує| фантастична розповідь|оповідання|, що пояснює|тлумачить| незвичайне|незвичне| місцеположення предметів. Або після|потім| деяких роздумів: "На столі лежала картинка, і ніхто не знав, що з|із| нею робити|чинити|. Але подув вітер (дитина|дитя| починає|розпочинає| дути), і всі предмети розбіглися". Далі іде|прямує| казковий сюжет.

Важливою|поважною| особливістю в поясненнях дітей з|із| високим рівнем розвитку уяви є|з'являється| те, що вони зв'язують в своїй розповіді|оповіданні| окремі епізоди, предмети і частини|частки| картинки в єдиний цілісний сюжет. Інша особливість в тому, що їм легше даються пояснення тоді, коли вони ставлять предмети самі, ніж коли їх просять|прохають| розповісти|розказувати| про предмети, розміщені кимось іншим.

Це, ймовірно|певно|, пояснюється|тлумачить| тим, що ці діти в своїх діях керуються із самого початку|з самого початку| задумом, він ними управляє. Коли ж їм треба пояснити "чуже", то вони повинні проникнути в "чужий" задум, а цього діти в дошкільному віці, як правило, робити|чинити| ще не вміють. Всі зображені|змальовувати| в кружечках фігурки мають своє певне місце на картинці, ми ж просимо|прохаємо| дитину|дитяти| уважно розглянути|розглядувати| малюнок і поставити кружечки в "незвичайні|незвичні|" місця|місце-милі|, а потім пояснити|тлумачити|, чому вони там опинилися.

Формування уяви у дітей припускає|передбачає| відому свободу у використанні нормативів і зразків|взірців| діяльності. Жорстко задані і некритично засвоєні дитиною|дитям| системи зразків|взірців| перешкоджають творчому вирішенню завдань|задач|, ведуть до одноманітних, стереотипних дій, перешкоджають прояву|вияву| індивідуальності.

Таким чином, кажучи про розвиток уяви в дошкільному віці, можна використовувати ще один показник, а саме подивитися|поглянути|, як дитина|дитя| застосовує на практиці засвоєні зразки|взірці| і еталони, тобто чи є|з'являються| ці зразки|взірці| "шорами", що обмежують його діяльність і перешкоджають розвитку його уяви і фантазії, або вони складають необхідний базис, на якому згодом будуються уява і творчість дитини|дитяти|.


^ 3. Методики діагностики пам’яті


3.1. Запам’ятай 10 слів

(варіант тесту З.М. Істоміної)

Тест призначений для діагностики слухової вербальної пам’яті

Матеріал: 10 слів, не пов’язаних одне з одним за змістом.

^ Слова до тесту: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, голка, книга, машина, ворона, молоток.

Добираючи слова самостійно, потрібно слідкувати за тим, щоб слова називали знайомі дітям предмети, не були пов’язані за змістом, були односкладові чи двоскладові.

Слова слід вимовляти не поспішаючи, в одному темпі. Після того як ви голосно і виразно прочитали слово, зробіть паузу на 1- 2 секунди і лише після неї вимовте наступне слово, зробіть паузу на 1- 2 секунди і лише після неї вимовте наступне слово. Зверніть увагу, як дитина слухає слова, чи намагається їх запам’ятати, як часто відволікається. Не варто у цю хвилину робити їй зауваження. Після проведення тесту результати спостережень можуть допомогти вам проаналізувати, що перешкоджало, а що допомагало дитині під час запам’ятовування слів.

Повторне тестування бажано проводити не раніше, ніж через 2 - 3 місяці. Відповіді дитини фіксуйте в протоколі.

Інструкція

Послухай уважно слова, які я прочитаю, і постарайся їх запам’ятати. Після того, як закінчу їх читати, ти назвеш ті слова, які запам’ятав.

^ Оцінювання результатів

Показник для реєстрації: кількість правильно відтворених слів (незалежно від їх послідовності). За кожне правильно відтворене слово нараховується 1 бал. Максимальний результат - 10 балів.

Високий рівень - 6 - 10 балів.

Середній рівень - 4 - 5 балів.

Низький рівень - 1 - 3 бали.

^ 3.2. Запам'ятай малюнки

Оцінка об'єму|обсягу| короткочасної зорової пам'яті

Дитині|дитяті| показують малюнок із|із| зображенням різних фігур. Просять |прохають| розглянути|розглядувати| цей малюнок дуже уважно і запам'ятати фігури (їх має| бути 9).

Далі дитині|дитяті| показують інший малюнок, на якому є 9 зображень з|із| першого малюнка і ще 6 інших, і просять|прохають| її по