Реферат: Вступ: професія методист

Вступ: професія методист
Методична робота вимагає високого індивідуального розвитку фахівців. Зміни, що відбуваються в культурно-дозвіллєвому| середовищі, інновації, що нестримно входять у життя, вимагають від методиста "включення" в ці процеси. Як адаптуватися у світі, що змінюється, і з честю зустріти виклик сучасності? Перш за все вирішенням цієї проблеми є самоосвіта та самовдосконалення методиста. Це - і умова, і засіб здійснення повноцінної професійної діяльності.

Мабуть, найбільшими складнощами в діяльності методиста сьогодні слід назвати відсутність в його арсеналі суто методичних засобів, необхідних для виконання його службових обов'язків і функцій. Більшість не має коштів на відомчу підписку, доступ до інтернет-ресурсів, придбання сучасних технічних засобів та інше|. Відвідування методистом заходу в цілях його аналізу нерідко обертається зайвою витратою часу. Як допомогти побачити проблему? Як підвищити професійний рівень фахівців, таких різних і багатогранних? Де взяти критерії для оцінки результатів їх діяльності? Відповіді на ці питання методистові необхідно шукати шляхом постійної самоосвіти та самовдосконалення своєї професійної компетенції.

Говорячи про актуальність професійної діяльності методиста, основними напрямами якої є аналіз потреб керівників і фахівців, а також володіння професійними засобами, що забезпечують рішення типових завдань методичної діяльності, можна зробити висновок, що головне призначення методиста полягає в з'єднанні двох "просторів" - теорії і практики соціально-культурної, культурно-дозвіллєвої| діяльності, народної художньої творчості.


^ Основні функції методичної роботи
Методичні підрозділи є важливою ланкою в організації соціокультурної діяльності і виконують наступні функції:

- накопичення та аналіз інформації про методику культурно-освітньої роботи;

- збір і узагальнення даних державної статистичної звітності про роботу клубних закладів, облік і аналіз основних показників соціокультурної діяльності;

- пошук і впровадження нових соціокультурних проектів (практик);

- формування баз даних методичних і інформаційних матеріалів;

- вивчення попиту на культурні послуги;

- підвищення професійного рівня фахівців клубних закладів;

- організаційно-методичне забезпечення проведення фестивалів, оглядів, конкурсів;

- підготовка методичних рекомендацій на допомогу клубним працівникам та забезпечення ними клубних закладів;

- перспективне планування діяльності клубних закладів;

- розробка комплексних програм з пріоритетних напрямів державної політики в соціокультурній сфері.
^


ЗРАЗОК
Примірне положення про районний (міський) методичний центр (кабінет, відділ)


I. Загальні положення

1.Примірне Положення регулює діяльність районних (міських) методичних центрів (кабінетів, відділів), які підпорядковані місцевим органам культури і є структурними підрозділами районного (міського) будинку культури чи відділу культури.

1.2 Методичний центр (далі МЦ) здійснює свою діяльність відповідно до Конституції та законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів, нормативно-правових актів Міністерства культури і туризму України та органів місцевого самоврядування.

^ II. Мета, завдання і види діяльності установи

2.1. МЦ створений в цілях підвищення ефективності діяльності і конкурентоспроможності закладів клубного| типу за допомогою вдосконалення їх інформаційно-методичного забезпечення і підвищення кваліфікації персоналу.

2.2. Завданнями МЦ є:

організація і здійснення інформаційного забезпечення діяльності закладів клубного| типу;

організація і здійснення методичного забезпечення діяльності закладів клубного| типу;

підвищення кваліфікації працівників закладів клубного| типу.


2.3. Для досягнення встановленої цим Положенням мети МЦ здійснює наступні види діяльності:

надання послуг з організації і проведення різних інформаційно-просвітницьких заходів;

надання послуг з формування і надання в користування банків даних, фонотек, відеотек, фотоматеріалів та ін. матеріалів;

надання послуг підвищення кваліфікації і професійної майстерності;

інші види діяльності, спрямовані на досягнення цілі і завдань, передбачених цим Положенням.


2.4.Одержувачами послуг МЦ є працівники закладів клубного| типу_____________району (міста).

III. Організація діяльності МЦ

3.1. МЦ створюється на базі районного (міського) БК або при районному (міському) відділі культури.

3.2. На підставі цього Положення керівник МЦ розробляє своє Положення з урахуванням специфіки роботи закладів клубного типу.

3.3. У МЦ можуть бути різні структури: інформаційно-методичний відділ (кабінет, сектор), організаційно-методичний кабінет т.і.

3.4. На МЦ покладаються наступні обов'язки:

- будувати свою роботу в тісній взаємодії з усіма культурно-дозвіллєвими| установами району (міста) і обласною структурою (ООЦУК, ООНМЦЗКМ), що є навчально-методичною базою для МЦ;

- нести відповідальність за виконання плану роботи;

- здійснювати збір, обробку і аналіз основних показників діяльності клубних формувань, статистичної інформації згідно форми 7-НК|;

- проводити роботу по вивченню запитів і потреб мешканців району (міста);

- складати перспективні і поточні плани діяльності МЦ;

- здійснювати ведення журналу обліку роботи, а також іншої документації, відповідно цього Положення та посадових обов'язків співробітників МЦ;

- забезпечувати проведення навчання (семінарських занять, майстер-класів|, творчих лабораторій, відкритих репетицій і уроків творчих колективів, круглих столів з основних напрямків соціокультурної діяльності і т. п.) клубних працівників усіх категорій

- брати участь в організації оглядів-конкурсів клубної роботи;

- формувати банки даних з основних напрямків соціокультурної діяльності;

- розробляти і поширювати методичні, репертуарні видання для клубних фахівців району (міста);

- вести облік і паспортизацію і клубних закладів і формувань в них, створення картотеки народних умільців і творчих людей району (міста);

- формувати фонд інформаційного ресурсу (бібліотеки) клубного працівника;

- здійснювати проведення соціологічних досліджень, спрямованих на вивчення культурних інтересів населення району (міста);

- створювати інформаційні бази в клубних закладах і творчих колективах району (міста).

^ IV. Управління центром (кабінетом, відділом)

4.1. Керівництво і контроль за діяльністю МЦ здійснюється керівником організації, до структури якої МЦ входить(начальником відділу культури чи директором РБК (МБК) .У своїй діяльності МЦ підзвітне директорові і засновникові.

4.2. Безпосереднє керівництво діяльністю МЦ здійснюється його керівником, з яким укладається трудовий договір (контракт).

4.3. Керівник організації, до структури якої входить МЦ затверджує структуру, штатний розпис та посадові обов'язки співробітників МЦ; визначає розміри оплати праці, надбавок та інших виплат стимулюючого характеру в межах наявних коштів на оплату праці; видає накази і дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками МЦ.

4.4. Працівники МЦ призначаються і звільняються з посади керівником організації до структури якої входить МЦ.

4.5. Керівник МЦ несе відповідальність за результати діяльності МЦ.

4.6. МЦ здійснює планування, прогнозування, і моніторинг своєї діяльності.

4.7. Планування своєї діяльності МЦ здійснює виходячи з цілей, передбачених цим Положенням, наявності власних творчих ресурсів, необхідності творчо-виробничого і соціального розвитку, а також з урахуванням цілей, завдань і напрямів державної політики у сфері культури, що встановлюються Міністерством культури і туризму України, управлінням культури і туризму Одеської облдержадміністрації, а також цілей і завдань у сфері культури, визначених органами місцевого самоврядування.

4.8. МЦ проводить виявлення і аналіз кращого досвіду, розробку і впровадження інноваційних форм, методів і технологій роботи, включаючи комп'ютерні і інформаційні технології.

4.9.У своїй діяльності МЦ підзвітне керівникові організації, до структури якої МЦ входить.

4.10. МЦ своєчасно надає районному (міському) відділу культури у встановленому порядку статистичну звітність(форми 7НК, 7НК зведена) про діяльність закладів клубного типу району(міста), передбачену законодавством України та внутрішніми нормативними правовими актами.
^

Зразок ЖУРНАЛ
ОБЛІКУ НАДАННЯ

МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

КЛУБНОЇ УСТАНОВИ

_______________________________________

(найменування установи)

_______________________________________

(найменування методичного підрозділу)






Дата

Найменуван-ня закладу клубного типу


Кому (посада, П.І.П.)

^ Тема консультації

Форма надання допомоги (особисто, телефоном, ел|. поштою)

1.
















2.
















3.
















4.
















5.
















6.
















7.
















8.
















9.
















10.
















11.
















12.
















13.
















14.
















15.




















^ Словник соціокультурних термінів


Соціокультурна діяльність

База даних-

1. Сукупність даних (планів, звітів, інформаційно-довідкових матеріалів, сценаріїв т.і.), систематизованих так, щоб ці дані могли бути знайдені і оброблені за допомогою ПК.

2. Сукупність даних, що відносяться до певного об'єму або кола діяльності, спеціально організованих, оновлюваних і логічно пов'язаних між собою та зберігаються в пам'яті комп'ютера.

Банк даних - сукупність однієї або декількох баз даних із засобами управління даними. Б. д. автоматизована інформаційно-пошукова система, що складається з однієї або декількох баз даних і системи зберігання, обробки та пошуку інформації в них.

Бібліотека - науково-довідкова, заклад культури, створений для громадського користування і зберігання друкованих творів.

Декоративно-прикладне мистецтво - одна з форм народної творчості, діяльність по створенню художніх виробів декоративного та (чи) ужиткового призначення.

Дозвілля -діяльність у вільний час поза сферою громадської і побутової праці, завдяки якій індивід відновлює свою здатність до праці і розвиває в собі в основному ті уміння і здібності, які неможливо удосконалити у сфері трудової діяльності.

Інтелектуальна власність - виняткове право громадянина або юридичної особи на результат інтелектуальної діяльності: літературна, художня, виконавська, звукозаписна, телевізійна діяльність.

Вироби народного художнього промислу - художній виріб декоративного та (чи) ужиткового призначення, виготовлений відповідно до традицій цього промислу.

Інформатизація - організаційний соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів.

Мистецтво - термін, використовуваний в двох значеннях:

1) майстерність, уміння, спритність, вправність, розвинені знанням справи;

2) творча діяльність, спрямована на створення художніх творів (естетично-виразних форм).

Картотека (від грецьк|. theke - ящик) - сукупність, набір карток-носіїв інформації, об'єднаних, систематизованих і розміщених в якому-небудь порядку: за абеткою, темами, термінами.

Якість послуги - сукупність характеристик послуги, що визначають її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача.

Клуб (любительське об'єднання) - організована форма громадської самодіяльності, що створюється на основі добровільності, спільності творчих інтересів і індивідуального членства учасників з метою задоволення різноманітних духовних запитів і інтересів у вільний час.

Клубна установа - організація, основною діяльністю якої є вивчення, надання населенню різноманітних послуг соціально-культурного, просвітницького, оздоровчого і розважального характеру, створення умов для занять любительською художньою творчістю.

Колектив самодіяльної народної творчості - добровільне об'єднання аматорів, засноване на спільності інтересів і спільної творчої діяльності, сприяючій розвитку дарувань його учасників, освоєнню і створенню ними культурних цінностей.

Гурток - поширена первинна форма самодіяльності.

Культура народів і етнічних спільностей - стійка сукупність властивих окремій національній (етнічній) групі загальних світоглядних, моральних і матеріальних цінностей, норм і зразків поведінки, що визначають її характерні особливості, визнання цінності цих культур і прояв пошани до них.

Культурна діяльність - діяльність із збереження, створення, поширення і освоєння культурних цінностей.

Культурно-дозвіллєва діяльність - діяльність з організації дозвілля, наданню різноманітних соціально-культурних послуг, створенню умов для занять самодіяльною художньою творчістю.

Культурні цінності - моральні і естетичні ідеали, норми і зразки поведінки, мови, діалекти і говори|, національні традиції і звичаї, історичні топоніми, фольклор, художні промисли і ремесла, твори культури і мистецтва, результати і методи наукових досліджень культурної діяльності, що мають історико-культурну значущість будівлі, споруди, предмети і технології, унікальні в історико-культурному відношенні території і об'єктів.

Культурні блага - умови і послуги, що надаються організаціями, іншими юридичними і фізичними особами для задоволення громадянами своїх культурних потреб.

Аматор - "охочий до чого-небудь", що "любить що-небудь", а також "дилетант, тобто людина без належної спеціальної підготовки, яку вона набуває з досвідом" (В. І. Даль).

Любительський рух - організація діяльності через спілкування і творчість до самореалізації. Де спілкування відбувається через предмет діяльності, а творчість - через практичну любительську діяльність.

Любительське мистецтво - непрофесійна творча діяльність, що спрямована на створення естетично-виразних форм, базується на духовних потребах і інтересах людини.

Майстер народного художнього промислу - фізична особа, яка виготовляє вироби певного народного художнього промислу відповідно до його традицій.

Матеріальна послуга - послуга із задоволення матеріально-побутових потреб споживача.

Методика (у соціології) - система операцій, процедур, прийомів встановлення соціальних фактів, їх систематизації і засобу їх аналізу.

Методика (у контексті соціокультурної діяльності) - система знань про засоби, форми і методи, вживані закладами культури.

Методика культурно-дозвіллєвої| діяльності - діалектична єдність професійної діяльності організаторів і методистів (сценаристів, режисерів та інших фахівців) і учасників культурно-дозвіллєвих| програм та інших відвідувачів закладів культури.

Методична робота -

1. цілеспрямований, цілісний, безперервний процес, спрямований на підвищення професіоналізму і кваліфікації працівників як показника якості кадрового потенціалу організації;

2. безперервний, цілеспрямований процес по вивченню споживача культурних послуг, зміст послуг і розвитку соціально-культурних пропозицій.

Меценатство - безвідплатна, як правило, тривала діяльність, пов'язана з систематичною фінансовою підтримкою творчої особи, колективу.

Музей - науково-дослідний і культурно-дозвіллєвий| заклад, який здійснює комплектування, облік і зберігання, вивчення і популяризацію пам'ятників історії і культури, природних об'єктів.

Народна традиційна культура. Виділення області народної традиційної культури засноване на трьох ключових категоріях, що мають смисловий взаємозв'язок: культура - традиція - народ. Фольклор (Folk - lore з англ.: народна мудрість, народне знання), народна музика, хореографія, декоративно-прикладне мистецтво є нерозривно пов'язаними частинами єдиної системи традиційної культури, що відбивають сукупність представлень людини про всесвіт, систему образів і мови, вірувань, умінь, звичаїв і підвалин. В сукупності всі вони втілюються у формах громадського і сімейного обрядово-святкового життя, господарській і виробничій діяльності.

Народний художній промисел - одна з форм народної творчості, діяльність по створенню художніх виробів ужиткового та (чи) декоративного призначення, здійснювана на основі колективного освоєння і спадкоємного розвитку традицій народного мистецтва в певній місцевості в процесі творчої ручної та (чи) механізованої праці майстрів народних художніх промислів.

Нематеріальна культурна спадщина - звичаї, форми представлення і вираження, навички, а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти і культурні простори, визнані співтовариствами, групами і, в деяких випадках, окремими особами як частина їх культурної спадщини. Така нематеріальна культурна спадщина, що передається з покоління в покоління, постійно відтворюється співтовариствами і групами залежно від їх довкілля, їх взаємодії з природою, їх історії та формує у них почуття самобутності і спадкоємності, сприяючи тим самим пошані культурної різноманітності і творчості людини.

Обряд - традиційна форма передачі культури новим поколінням. Система специфічних дій, що копіюється кожним новим поколінням. Носить символічний характер.

Звичай - загальноприйнятий порядок, традиційно сталі правила поведінки, дії і т.|д., що копіюється новими поколіннями.

Відпочинок - будь-яка діяльність або бездіяльність, спрямована на відновлення сил людини, яка може здійснюватися як на території постійного проживання людини, так і за її межами.

Показник якості послуги (обслуговування) - кількісна характеристика одного або декількох властивостей послуги (обслуговування), що становлять її (його) якість.

Рекреація (від. лат. "recreatio|" - букв. відновлення) - відпочинок, відновлення сил людини, витрачених в процесі певної діяльності.

Ритуал (від латв. - обрядовий) -

форма складної символічної поведінки, що історично склалася, впорядкована система дій; виражає соціально-культурні і релігійні цінності;

традиційно вироблений метод соціального виховання;

кульмінаційна частина обряду, де відбувається перехід особи з однієї особово-соціальної якості в іншу.

Самодіяльна (любительська) народна творчість - сукупність творів різних видів і жанрів, створених народом на основі його самобутніх традицій, а також своєрідні форми і способи художньо-мистецької діяльності.

Вільний час - частина неробочого| часу, не пов'язана із задоволенням природних потреб і відведена для виконання діяльності нетрудового характеру

Сільська клубний заклад — клубний заклад, розташований на території сільської ради.

Соціально-культурна діяльність - діяльність соціальних суб'єктів, суть і зміст якої складають процеси збереження, трансляції, освоєння і розвитку традицій, цінностей, норм у сфері художньої, історичної, духовно-моральної, екологічної і політичної культури.

Соціокультурна діяльність - це сфера діяльності, спрямована на стимулювання у різних соціальних груп населення ініціативи і творчості, на формування соціально-психологічного комфорту у людей, на перетворення навколишнього мікросередовища (сім'я, друзі, товариші по службі і т.| і.).

Соціально-культурне замовлення (СКЗ) - форма договірних стосунків між місцевими органами культури і колективом культурно-освітнього| закладу, що виражається в досягнутій угоді про розробку і реалізацію соціально-значущого культурного проекту, цільової творчої програми. СКЗ фінансується в порядку наднормативного фінансування за програмно-цільовим принципом.

Соціально-культурна послуга - послуга із задоволення духовних, інтелектуальних потреб і підтримка нормальної життєдіяльності споживача.

Спонсорство - вид фінансової підтримки культурних потреб, розрахований на отримання непрямого ефекту від зроблених вкладень (створення позитивного іміджу фірми, отримання податкових пільг, реклама і т.| і.)

Стандарт на послугу - стандарт, що встановлює вимоги, які повинна задовольняти послуга, з тим щоб забезпечити відповідність її призначенню.

Суб'єкти культурної діяльності - фізичні та юридичні особи, що беруть участь в культурній діяльності.

Сфера обслуговування населення - сукупність підприємств, організацій і фізичних осіб, що надають послуги населенню.

Творчий працівник - фізична особа, яка створює культурні цінності, вважає власну творчу діяльність невід'ємною частиною свого життя, визнана або вимагає визнання як творчого працівника, незалежно від того, являється чи ні членом якої-небудь асоціації творчих працівників (до творчих працівників належать особи, зараховані до таких Всесвітньою конвенцією про авторське право, конвенцією Берну про охорону творів літератури і мистецтва, Римською конвенцією про охорону прав артистів-виконавців, виробників фонограм і працівників органів радіомовлення).


Послуга - результат безпосередньої взаємодії виконавця і споживача, а також власної діяльності виконавця по задоволенню потреби споживача.

Послуги закладів (організації) культури (у тому числі рекреаційні послуги) - діяльність, результати якої не мають матеріального вираження, реалізуються і споживаються в процесі здійснення культурної творчої і дозвіллєвої діяльності установи культури.


Форми і методи клубної роботи


Аукціон - сучасна комплексна форма культурно-дозвіллєвої діяльності, в основі якої - публічний розпродаж предметів, сувенірів, тобто матеріальних цінностей за знання.

Бал - різновид вечорів відпочинку, яка відрізняється різноманітністю використовуваних емоційно-художніх засобів дії і великою варіативною композиційною побудовою, що театралізується.

Гуляння - масове народне свято просто неба в парках культури і відпочинку, на вулицях, площах, заміських садах, на набережних.

Дискотека - багатоваріантна форма проведення колективного дозвілля людей, що об'єдналися на основі загального інтересу до музики і танцю. Дискотека - складний технічний комплекс пристроїв, приладів для світла, звуку, ефектів, слайдів, фрагментів кіно, фотографій.

Диспут - публічна суперечка на актуальну для аудиторії тему, діалогічна форма усної пропаганди.

Вечір - емоційний погляд на подію (проблему), прийом подачі документального матеріалу, структура його побудови: вечір-репортаж, вечір-розповідь, вечір-портрет, вечір-інтерв'ю (діалог), вечір-мітинг, вечір-ритуал.

Клубний вечір - масове видовище, присвячене певній проблемі (темі), орієнтоване на конкретну аудиторію; сценічна композиція, ланцюг усних виступів, образів, що розвиваються за законами клубної драматургії.

Літературно-музична композиція - монтаж (з'єднання) різножанрових творів літератури і мистецтва, об'єднаних темою і ідеєю, єдиним сценарно-режисерським ходом.

Метод - правильний шлях, спосіб, план для досягнення певної мети: в науці спосіб і порядок дослідження предмета для отримання якнайповнішого і відповідного істині результату.Метод документальності заснований на використанні конкретних життєвих фактів в художній формі.

Номер (у контексті культурно-дозвіллєвої| програми) - окремий відрізок дії, що має власну внутрішню структуру.

Огляд - публічний показ досягнень і результатів суспільно корисної діяльності колективів.

Тематичний вечір, що театралізується, - ідейно і сюжетно організований ланцюг усних виступів, дій, зорових образів, пов'язаних між собою не лише сюжетом, але і певним сценарієм і режисерським ходом. Як правило, складається з двох частин (масової і сценічної), передбачає участь реального героя.

Тематичний концерт, що театралізується, - особливий жанр сучасного масового мистецтва, в якому використовуються різні жанри, починаючи від академічного хору і закінчуючи народним танцем. На відміну від філармонічного, завжди тематичний, в нім художнє і смислове з'єднується в одне ціле. У центрі - номер, що становить основу жанру.

Тематичне свято, що театралізується, - особливий вид соціально-культурного життя людей, який припускає безліч видовищних форм, діючих одночасно: карнавальний хід, маніфестація, концерт, обряд або ритуал, масові гуляння і т.| і.


Підвищення кваліфікації

Аналітична година - заняття, на якому розглядається актуальна проблема, розбираються причини її виникнення і способи вирішення.

Баскет-метод ( розбір ділових паперів) - метод навчання на основі імітації ситуацій, що часто зустрічаються в практиці роботи керівників. Одному з присутніх пропонують виступити в ролі керівника, якому потрібно в терміновому порядку розібрати ділові папери (листи, доповідні записки, телефонограми, факси, звіти і тому подібне), що накопичилися на його столі та прийняти з цього певні дії.

Ділова гра - форма навчання, коли відтворення учбової тематики відбувається на основі ситуаційного матеріалу, що моделює ті або інші аспекти професійної діяльності слухачів. Ділова гра припускає наявність певного сценарію, правил роботи та інформації, що визначає хід змісту гри.

Доповідь - метод розгорнутого освітлення актуальних проблем з метою вироблення громадської думки з наступними обговореннями і визначенням висновків, оцінок, резолюцій.

Комп'ютерне навчання - метод навчання, при якому інформація надається невеликими блоками в друкарському виді або на моніторі комп'ютера. Після прочитання кожного блоку матеріалу той, хто навчається повинен відповісти на запитання, покликані оцінити глибину розуміння і ступінь засвоєння вивченого матеріалу.

Конференція - засіб спілкування, обговорення і рішення проблем в наукових, професійних і політичних співтовариствах. В той же час це і засіб ділового спілкування з метою підвищення активності діяльності.

Коучинг (англ. coaching) - метод безпосереднього навчання менш досвідченого співробітника досвідченішим в процесі роботи; форма індивідуального наставництва, консультування. Коучинг - форма консалтингу, тобто бізнес-консультування. На відміну від звичайного, традиційного викладання, коучинг| не розповідає про минуле досліджуваного питання, не висуває і не аналізує безліч точок зору. Коучинг економить час, розкриваючи суть проблеми і пропонуючи практичні методи її рішення.

Круглий стіл - один із способів обговорення проблеми, вироблення стратегії і тактики ділової політики закладу (закладів) культури. Учасниками круглого столу зазвичай є керівники або авторитетні фахівці в професійній області діяльності.

Курси - одна з форм підготовки і підвищення кваліфікації працівників для сфери виробництва і управління, науки, культури, освіти, охорони здоров'я і побутового обслуговування населення.

Лекція - метод усної дії, розгорнутого наукового освітлення проблем сучасності. Види: академічна, публічна, лекція-концерт, лекція-показ, кінолекторій, цикл лекцій.

Майстер-клас - показовий урок фахівця з різних видів і жанрів мистецтва (творчості).

Ролева гра - метод навчання, в якому ігрові ситуації зазвичай моделюють або відтворюють реальні або типові робочі ситуації, де кілька осіб, які навчаються грають певні ролі (наприклад, начальника і підлеглого) в певних обставинах, прагнучи добитися рішення поставленої навчальної задачі.

Семінар - один з основних видів учбових занять, що складається з обговорень, повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних учасниками за результатами культурно-дозвіллєвих| практик. У соціокультурній сфері більшою мірою семінари використовуються як самостійна форма тематичних учбових занять, не пов'язаних з лекційними курсами.

Тренінг - систематичне тренування і вдосконалення певних навичок і умінь. Під тренінгом розуміється таке навчання, в якому теоретичні блоки матеріалу мінімізовані і основна увага приділяється практичному набуванню навичок і умінь.


Способи узагальнення передового досвіду

Методичне орієнтування - форма повідомлення про впровадження активних форм клубної роботи в галузі, рекомендовані репертуарні і сценарні матеріали; огляд спеціальної і періодичної літератури і т.| і.

Методична довідка - коротка форма інформації про якісні аспекти аналізу практики клубної роботи.

Методичні рекомендації - повна інформація про рекомендований досвід, відтворює як досвід проведення заходу, так і усю "закулісну" роботу, пов'язану з його вибором, моделюванням, підготовкою і т.п.; дані про причини виникнення нового досвіду, умови, значення його результативності, можливості застосування цього досвіду в типових ситуаціях і т.| і.

Методичний лист - коротка форма повідомлення, практично застосовується для виконання планових завдань.

Узагальнення досвіду - повна інформація про передовий досвід з конкретною фіксацією результатів досвіду за певними ознаками (об'єкт аналізу, суб'єкт дії; умови проведення роботи; мета і зміст заходу, методи роботи; досягнутий результат).
^ Планування методичної роботи


Мета планування методичної роботи полягає в забезпеченні єдності дій органу(ів|) управління культури, колективу(ів|) закладів у визначенні пріоритетів методичної роботи, її змісту, форм і методів.

При складанні плану необхідно оцінювати:

а). міру відповідності змісту планованих заходів основним вимогам концепції розвитку галузі культури на довгострокову перспективу;

б). міру відповідності оперативних, річних планів перспективним планам розвитку галузі культури конкретного закладу;

в). міру виконання і ефективності проведених за попередній період заходів;

г). конкретність, чіткість і персональну відповідальність виконавців і організаторів усіх заходів;

д). глибину і системність планованих заходів.

Планування методичної роботи необхідно проводити на діагностичній основі (аналіз діяльності, анкетування, опитування). Таке планування дозволяє включити в план ті заходи, які потрібні на даний момент часу і на перспективу.

Основними джерелами планування і формування змісту методичної роботи є:

закони України;

нормативні акти, інструкції, накази Міністерства культури і туризму України, програми розвитку закладів;

підручники, навчальні посібники, що дозволяють розширити, відновити традиційний зміст методичної роботи;

нові методичні дослідження, що підвищують рівень методичної служби;

інновації, нововведення, що розкривають по-новому зміст методичної роботи;

прогнозування рівня підготовки фахівців, що допомагають визначити основні проблеми, завдання методичної роботи, її тематику;

аналіз слабких ланок в методичній роботі і їх причин;

використання інформації про масовий і передовий досвід методичних служб у галузі культури в районі (місті);


В цілому планований зміст методичної роботи включає наступне:

поглиблене вивчення основ теорії і практики соціально-культурних процесів у суспільстві;

вивчення нових методів роботи на основі теорії і досвіду фахівців-новаторів, які творчо працюють в Україні і за кордоном;

вивчення нормативних документів органів культури, які вносять корективи до фінансово-економічних і правових аспектів діяльності закладів культури;

вивчення і узагальнення передового досвіду закладів культури району, міста, області і т.| д.

Компоненти змісту методичної роботи можуть зміняюватися залежно від конкретних умов.



^ Передовий досвід клубної роботи

Для того, щоб розкрити поняття передового досвіду клубної роботи, потрібне його чітке розмежування з масовим досвідом. Масовий досвід - найбільш поширений досвід (як позитивний, сталий, суспільно визнаний, так і негативний, такий, що втратив свою дієвість), а під передовим - прогресивний, високо результативний, в більшості своїй новий, оригінальний. І якщо масовий досвід відбиває реальний рівень розвитку культурно-освітньоїосвітньої роботи, то передовий обов'язково припускає внесення змін до практики, у форми, методи, які дають як економічний, так і соціальний ефект. Іншими словами, передовий досвід - це такий рівень розвитку практики, який вже існує, але на який ще не ввійшов у масову практику.

У понятті передового досвіду вже закладені його критерії. Це:

- новизна (від створення принципово нових форм праці до застосування і раціоналізації відомих раніше форм);

- найбільша ефективність (кращий результат при раціональному витрачанні зусиль і засобів);

- репрезентативність (життєстійкість, достатня перевірка в часі);

- стабільність досвіду (повторюваність не лише за певних умов, але і за таких, що змінюються, підтверджують закономірний характер результатів досвіду);

- перспективність (наявність перспективи розвитку і застосування на практиці);

- актуальність (відповідність сьогоденним запитам суспільства).

Якщо предметом методичного пошуку є збір інформації про досвід діяльності самодіяльних колективів в районі, то його складовими частинами виступають:

- динаміка розвитку самодіяльної творчості за певний період (п'ять років, рік);

- жанрова різноманітність самодіяльних колективів;

- стан залучення тих чи інших категорій населення в самодіяльну творчість;

- співвідношення авторської і виконавської самодіяльності;

- популярність певного жанру самодіяльності у глядача.

У роботі конкретного колективу художньої самодіяльності або клубу за інтересами аналіз спрямований на виявлення:

- соціально-демографічного складу учасників, їх загальної кількості, співвідношення різних груп у колективі;

- змісту діяльності (учбово-репетиційного процесу, концертної діяльності для колективів художньої самодіяльності);

- змісту і форм внутрішньої (тобто в колективі) і зовнішньої (поза колективом, в БК, в районі) діяльності;

- форм самоврядування в колективі, поєднання громадського і адміністративного керівництва;

- соціально-психологічного клімату в колективі.

Приблизно ті ж параметри підлягають розгляду при вивченні любительських об'єднань і клубів за інтересами на рівні району з урахуванням певної специфіки (різноманітність організаційних форм діяльності клубів і т.|і.).

Наприклад, якщо предметом методичного пошуку виступають конкретні форми масової роботи, то безпосередньому вивченню підлягають наступні аспекти:

- жанрова різноманітність аналізованої форми. Це дозволяє одночасно побачити як кількісне зростання числа форм масової роботи, так і їх якісну своєрідність, що далі підкаже параметри вивчення досвіду конкретних фахівців, що брали участь в організації і проведенні тих або інших заходів;

- співвідношення традицій і новаторства, що дозволить побачити зародження нового досвіду. Нинішні форми, що є результатом пошуків і знахідок багатьох поколінь працівників культури, збагачуються в процесі творчого пошуку новими виразними засобами (технічні за