Реферат: Головне управління юстиції у тернопільській області методичний посібник

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ


МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК




з питань примусового виконання рішень судів та інших органів в Україні






ТЕРНОПІЛЬ – 2009


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ


МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК




з питань примусового виконання рішень судів та інших органів в Україні















ТЕРНОПІЛЬ – 2009


Даний методичний посібник призначений для використання працівниками органів державної виконавчої служби, покликаний систематизувати законодавство України з питань примусового виконання рішень судів та інших державних органів.


^ Рекомендується до використання у практичній діяльності.


Упорядник:

А.М. ХІЧІЙ,

заступник начальника головного управління юстиції у Тернопільській області – начальник відділу державної виконавчої служби



^ Відповідальний за випуск:

Р.Ю. КОТЛЯРОВ,

начальник Головного управління юстиції у Тернопільській області



З М І С Т


1. ЗАКОН УКРАЇНИ

Про виконавче провадження


2. ЗАКОН УКРАЇНИ

Про введення мораторію на примусову реалізацію майна


3. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА від 11.07.2002 р. № 985

Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби


4. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ № 42/5 від 15.07.99

Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна


5. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ № 68/5 від 27.10.99

Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна


6. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА від 09.07.2008 р. № 609

Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ


7. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ № 43/5 від 20.05.2003

Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень


8. ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ від 03.04.2007 № 209/153/5

Про затвердження Порядку надання інформації органами державної податкової служби на запити органів державної виконавчої служби


9. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ від 29.12.2006 № 121/5

Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном


10. ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ЛИСТ від 09.01.2008 №7/9/1/13-08

Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)


11. ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ від 18.05.2006 №01-8/1114

Про Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"


12. ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ від 04.06.2004 №04-5/1193

Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"


13. ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА від 26.12.2003 № 14

Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження


14. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ № 46/5/571 від 17.08.2001

Про затвердження Порядку передачі митними органами майна, конфіскованого за рішеннями судів, органам державної виконавчої служби


15. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ № 60/5/304 від 03.07.2002

Про затвердження Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та податкової міліції при примусовому виконанні рішень судів про стягнення коштів на користь держави за позовами органів державної податкової служби


16. МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ № 607/56/5 від 25.06.2002

Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб)


17. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ від 20.01.2005 № 25-32/93

Щодо стягнення штрафу із засуджених у відповідності зі ст. 26 Кримінально-виконавчого Кодексу України


18. Роз’яснення: Роль тлумачень та роз’яснень законодавства (2006)

http://www.minjust.gov.ua/0/8077


19. Стаття: Права та обов’язки сторін у виконавчому провадженні (2006)

http://www.minjust.gov.ua/0/7747


20. Роз’яснення: Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника (2005)

http://www.minjust.gov.ua/0/6809


21. Роз’яснення: Порядок та умови здійснення виконавчого провадження (2005)

http://www.minjust.gov.ua/0/6745


22. Роз’яснення: Оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби (2005)

http://www.minjust.gov.ua/0/6624


23. Роз’яснення: Оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби у порядку ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" (2005)

http://www.minjust.gov.ua/0/4906


24. Роз’яснення: Правові підстави виселення з жилого приміщення (2007)

http://www.minjust.gov.ua/0/10945


25. Роз’яснення: Захист прав та інтересів дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна (2007)

http://www.minjust.gov.ua/0/10944


26. Роз’яснення: Особливості проведення виконавчих дій про виселення боржника та вселення стягувача (2007)

http://www.minjust.gov.ua/0/10644


27. Роз’яснення: Виконання рішень про конфіскацію майна, вилученого митними органами (2008)

http://www.minjust.gov.ua/0/16113


28. Роз’яснення: Організація розгляду звернень громадян (2008)

http://www.minjust.gov.ua/0/14287


29. Роз’яснення: Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства. Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов’язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів (2008)

http://minjust.gov.ua/0/14818

1.

ЗАКОН УКРАЇНИ
^ Про виконавче провадження Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 30 червня 1999 року N 783-XIV, від 18 січня 2001 року N 2241-III, від 11 липня 2001 року N 2618-III, від 13 грудня 2001 року N 2893-III, від 7 лютого 2002 року N 3057-III, від 28 листопада 2002 року N 327-IV, від 20 лютого 2003 року N 542-IV, від 19 червня 2003 року N 980-IV, від 10 липня 2003 року N 1095-IV (зміни, внесені підпунктами 1 та 4 пункту 2 розділу I Закону України від 10 липня 2003 року N 1095-IV, набрали чинності з 1 січня 2004 року, зміни, внесені підпунктом 16 пункту 2 розділу I Закону України від 10 липня 2003 року N 1095-IV, набрали чинності з 1 квітня 2004 року), від 18 листопада 2003 року N 1255-IV, від 27 листопада 2003 року N 1344-IV,  від 3 лютого 2004 року N 1416-IV, від 11 травня 2004 року N 1701-IV, від 24 червня 2004 року N 1868-IV (зміни, внесені Законом України від 24.06.2004 р. N 1868-IV, зупинено на 2005 рік у зв'язку із зупиненням дії підпункту 3 пункту 4 розділу IV Закону України від 24.06.2004 р. N 1868-IV згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV), від 21 жовтня 2004 року N 2102-IV, від 23 грудня 2004 року N 2285-IV, від 25 березня 2005 року N 2505-IV, від 2 червня 2005 року N 2631-IV, від 23 червня 2005 року N 2711-IV, від 23 червня 2005 року N 2716-IV, від 6 вересня 2005 року N 2798-IV, від 6 вересня 2005 року N 2801-IV, від 8 вересня 2005 року N 2853-IV, від 8 вересня 2005 року N 2875-IV, від 22 вересня 2005 року N 2900-IV, від 17 листопада 2005 року N 3108-IV, від 15 грудня 2005 року N 3201-IV, від 15 березня 2006 року N 3538-IV, від 15 березня 2006 року N 3541-IV, від 22 грудня 2006 року N 521-V, від 20 лютого 2007 року N 668-V, від 18 вересня 2008 року N 540-VI
Положенню пункту 10 статті 3 у взаємозв'язку зі статтею 181 цього Закону дано офіційне тлумачення (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 24 лютого 2004 року N 3-рп/2004)

(У тексті Закону слова "відділу Державної виконавчої служби" у всіх відмінках і числі замінено словами "відділу державної виконавчої служби" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 10 липня 2003 року N 1095-IV)

(У тексті Закону слова "Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України", "відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції" та "районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "Департамент державної виконавчої служби", "державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя" та "державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 23 червня 2005 року N 2716-IV)

(У тексті Закону слова "Департамент державної виконавчої служби", "державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя" і "державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України", "відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції" та "районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 22 грудня 2006 року N 521-V)


Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
^ Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Виконавче провадження
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

(стаття 1 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.03.2006 р. N 3541-IV)
Стаття 2. Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

(частина друга статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
 від 23.06.2005 р. N 2716-IV)

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. За наказом Міністерства юстиції України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені цим Законом, у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

(статтю 2 доповнено новою частиною третьою
згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
 у зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою,
частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно
 із Законами України від 23.06.2005 р. N 2716-IV,
 від 22.12.2006 р. N 521-V)

Інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

(частина четверта статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 327-IV)
Стаття 3. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою
Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;

9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;

10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". 

(пункт 10 частини другої статті 3 у редакції
 Закону України від 20.02.2007 р. N 668-V)

(стаття 3 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 11.07.2001 р. N 2618-III,
від 28.11.2002 р. N 327-IV,
від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
від 18.11.2003 р. N 1255-IV,
від 11.05.2004 р. N 1701-IV,
від 06.09.2005 р. N 2798-IV,
від 08.09.2005 р. N 2875-IV,
від 17.11.2005 р. N 3108-IV,
у редакції Закону України
 від 15.03.2006 р. N 3541-IV)
Стаття 4. Заходи примусового виконання рішень
Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.
Стаття 5. Обов'язки і права державних виконавців
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом;

(абзац другий частини другої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їх права і обов'язки;

проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

(частину другу статті 5 доповнено абзацом сьомим
 згідно із Законом України від 06.09.2005 р. N 2801-IV)

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право:

одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію;

проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами;

(частину третю статті 5 доповнено новим абзацом третім
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
у зв'язку з цим абзаци третій - тринадцятий
 вважати абзацами четвертим - чотирнадцятим)

здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників;

безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища;

(абзац п'ятий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;

(абзац шостий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

(абзац сьомий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
 від 02.06.2005 р. N 2631-IV,
 від 15.03.2006 р. N 3541-IV)

використовувати за згодою власника приміщення, в тому числі, що є в комунальній власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна;

(абзац восьмий частини третьої статті 5
 у редакції Закону України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення;

(абзац дев'ятий частини третьої статті 5 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 327-IV)

звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання;

(абзац десятий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
 від 15.03.2006 р. N 3538-IV)

викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а у разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

(абзац одинадцятий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

(абзац дванадцятий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
 від 06.09.2005 р. N 2801-IV)

накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом;

застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомки;

(частину третю статті 5 доповнено абзацом чотирнадцятим
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

при виконанні судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників - фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення;

(частину третю статті 5 доповнено абзацом п'ятнадцятим
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження;

(частину третю статті 5 доповнено абзацом шістнадцятим
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

повідомляти з метою профілактичного впливу органи державної влади, громадські об'єднання, трудові колективи і громадськість за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

(частину третю статті 5 доповнено абзацом сімнадцятим
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які у встановленому законом порядку одержали ліцензії на:

(частину третю статті 5 доповнено абзацом вісімнадцятим
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

1) будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);

(частину третю статті 5 доповнено абзацом дев'ятнадцятим
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

2) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);

(частину третю статті 5 доповнено абзацом двадцятим
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

3) операції у сфері поводження з небезпечними відходами;

(частину третю статті 5 доповнено абзацом двадцять першим
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

4) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян (крім випадків виконання судових рішень, ухвал про зміну органів управління та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності);

(частину третю статті 5 доповнено абзацом двадцять другим
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
абзац двадцять другий частини третьої статті 5 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 18.09.2008 р. N 540-VI)

5) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт;

(частину третю статті 5 доповнено абзацом двадцять третім
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
у зв'язку з цим абзац чотирнадцятий
 вважати абзацом двадцять четвертим)

здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Стаття 51. Повноваження начальника відділу (підрозділу) примусового виконання рішень органів державної виконавчої служби 
(назва статті 51 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 23.06.2005 р. N 2716-IV,
 від 22.12.2006 р. N 521-V)

Начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та начальник підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції наділені всіма правами та повноваженнями у виконавчому провадженні, передбаченими цим Законом для начальника державної виконавчої служби у районі, місті (місті обласного значення), районі у місті.

(Закон доповнено статтею 51 згідно із
Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
стаття 51 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 23.06.2005 р. N 2716-IV,
 від 22.12.2006 р. N 521-V)
Стаття 6. Обов'язковість вимог державного виконавця
Вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Стаття 7. Гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Стаття 8. Контроль за законністю виконавчого провадження
(назва статті 8 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.

(частина перша статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.06.2005 р. N 2716-IV)

Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Постанова керівника органу державної виконавчої служби може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її винесення.

(частина друга статті 8 у редакції
 Закону України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
 із змінами, внесеними згідно із Законом
 України від 22.12.2006 р. N 521-V)

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби.

(статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із
 Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
частина третя статті 8 у редакції
Законів України від 23.06.2005 р. N 2716-IV,
 від 22.12.2006 р. N 521-V)

Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Виїмка чи вилучення документа виконавчого провадження здійснюється лише за рішенням суду.

(статтю 8 доповнено частиною четвертою згідно із
 Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
 частина четверта статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.03.2006 р. N 3538-IV)
Стаття 81. Посадові особи, які мають право проводити перевірку виконавчого провадження
Перевірити законність виконавчого провадження мають право:

1) директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби;

 2) начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники - виконавче провадження, що перебуває на виконанні підрозділів примусового виконання рішень таких відділів державної виконавчої служби та районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, що підпорядковані зазначеним управлінням юстиції.

(пункт 2 статті 81 у редакції Законів
 України від 23.06.2005 р. N 2716-IV,
 від 22.12.2006 р. N 521-V)

(Закон доповнено статтею 81 згідно із
 Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Стаття 82. Витребування виконавчого провадження
Посадові особи, зазначені у статті 81 цього Закону, вправі витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься постанова.

(Закон доповнено статтею 82 згідно із
 Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Стаття 83. Перевірка виконавчого провадження
Посадові особи, зазначені у статті 81 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Постанова про перевірку, проведення чи результат перевірки виконавчого провадження може бути оскаржена до вищої посадової особи органів державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк.

(частина друга статті 83 у редакції
 Закону України від 22.12.2006 р. N 521-V)

На час перевірки виконавче провадження може бути зупинено посадовою особою, яка його витребувала, про що зазначається в постанові.

Про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, що є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

Частину п'яту статті 83 виключено

(згідно із Законом України
 від 22.12.2006 р. N 521-V)

(Закон доповнено статтею 83 згідно із
 Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)
Стаття 9. Виконання рішень іншими органами
У випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення вказаних органів відповідно до закону можуть виконуватися також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

(частина перша статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 327-IV)

Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

(статтю 9 доповнено новою частиною другою згідно із
 Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV,
у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

Органи, установи, організації та особи, зазначені у частині першій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

(частина третя статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 28.11.2002 р. N 327-IV)
^ Глава 2. УЧАСНИКИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ Стаття 10. Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій
Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

(частина перша статті 10 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 06.09.2005 р. N 2801-IV)

Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому цим Законом.

При виконанні судових рішень, ухвал про зміну органів управління та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності можуть залучатися виключно працівники органів внутрішніх справ. Залучення інших осіб у процесі виконання таких рішень не допускається.

(статтю 10 доповнено частиною третьою згідно із
 Законом України від 18.09.2008 р. N 540-VI)
Стаття 11. Сторони виконавчого провадження
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

(частина друга статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.07.2003 р. N 1095-IV)

У виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення. У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби.

(статтю 11 доповнено новою частиною третьою
 згідно із Законом України від 22.09.2005 р. N 2900-IV,
 у зв'язку з цим частини третю і четверту вважати
 відповідно частинами четвертою і п'ятою,
 частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.03.2006 р. N 3541-IV)

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.

У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

(частина п'ята статті 11 у редакції
 Закону України від 28.11.2002 р. N 327-IV)
Стаття 111. Права і обов'язки сторін та інших осіб у виконавчому провадженні
Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у пров