Реферат: Мвсукра ї н и луганський державний університет внутрішніх справ імені е. О. Дідоренка кафедракрим І н а л І стик и спецкур с використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів

М В С У К Р А Ї Н И

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА




К А Ф Е Д Р А К Р И М І Н А Л І С Т И К И


С П Е Ц К У Р С


Використання спеціальних знань

у розслідуванні злочинів


ПЛАНИ

ІНДИВІДУАЛЬНИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


для 4-го курсу юридичного факультету


Л У Г А Н С Ь К - 2008


Підготував: викладач кафедри криміналістики кандидат юридичних наук, майор міліції Бондар В.С. під загальною редакцією заступника начальника кафедри криміналістики кандидата юридичних наук, полковника міліції Коваленка В.В.


Рецензенти: начальник кафедри криміналістики ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка кандидат юридичних наук, доцент, полковник міліції ^ Бірюков В.В.; заступник начальника НДЕКЦ при ГУ МВС України в Луганській області майор міліції Ткаченко П.О.


Обговорено і схвалено на засіданні кафедри криміналістики. Протокол від " 28 " серпня 2008 р. № 1


© ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка


ВСТУП

Максимально високі вимоги до вузівської підготовки слідчих - це реальний шлях підвищення професіоналізму слідчого апарату органів внутрішніх справ, і як наслідок - поліпшення якості розслідування кримінальних справ.

При вивченні основного курсу криміналістики у вищих навчальних закладах МВС України через дефіцит бюджетного часу система судово-експертної діяльності, наукові основи судових експертиз, а також сучасні можливості експертних досліджень у цілому не знаходять належного відображення. У зв'язку з цим у ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка для курсантів і студентів четвертого курсу слідчо-криміналістичної спеціалізації введений спецкурс із проблем використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів. При цьому основний акцент зроблений на судовій експертизі - основній процесуальній формі використання спеціальних знань.

Відповідно до тематичного плану на 2007-2008 навчальний рік, даний, спецкурс організовується в обсязі 36 годин. З них 2 години індивідуальних і 16 годин практичних занять. 18 годин винесено на самостійне вивчення.

Основна мета спецкурсу - формування цілісного представлення про процесуальні, організаційні, методичні, тактичні і наукові основи судової експертизи.

На практичних заняттях, після розгляду теоретичних питань, передбачене ознайомлення з реальними експертними висновками по кримінальних справах з метою їхньої оцінки і вирішення питання про можливість і перспективи використання в розслідуванні. Далі пропонуються фабули, виходячи з який ставиться задача визначити кількість і види судових експертиз, які необхідно призначити, експертні установи, у яких проводяться дані експертизи, сформулювати питання експерту і винести постанови про призначення експертиз.

Вивчивши спецкурс, курсанти і студенти повинні на рівні теоретичних знань засвоїти:

- основні форми і тактичні особливості використання спеціальних знань при розкритті і розслідуванні злочинів;

- систему, задачі і функції судово-експертних установ різних міністерств і відомств;

- методику проведення і сучасні можливості різних видів судових експертиз;

- структуру висновку експерта.

Опанувати практичними уміннями і реальними навичками:

- призначення різних видів судових експертиз, підготовки матеріалів для їхнього проведення;

- винесення мотивованих постанов про призначення експертиз;

- взаємодії зі співробітниками судово-експертних установ з питань підготовки матеріалів для призначення експертиз і перспектив використання експертних висновків у доказуванні;

- визначати і відстоювати свою позицію з процесуальних, організаційних і тактичних питань призначення судових експертиз і використання їхніх результатів у розслідуванні злочинів;

- оцінки висновку експерта.

Курсанти і студенти готуючись до занять повинні вивчити контрольні питання теми, проробити рекомендовану літературу, ознайомитися із завданнями, пропонованими для відпрацьовування на заняттях. Консультації по виникаючим у ході самостійної підготовки питанням можна одержати у викладачів кафедри і начальника учбово-методичного кабінету.

Контроль та оцінка знань здійснюється за кредитно-модульною системою.

^ ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ



Тема



Лекції

Практичні заняття

^ Самостійна робота

Індивідуальна робота

Змістовий модуль І.

Тема 1. Спеціальні знання в діяльності дізнання й досудового слідства

2

8

5

Проект (складання лабораторного практикуму; виконання індивідуальних навчально-наукових завдань тощо

Тема 2. Судово-авторознавча експертиза




2

1

Тема 3. Судово-почеркознавча експертиза




2

1

Тема 4. Техніко-криміналістична

експертиза документів




2

1

Тема 5. Дактилоскопічна експертиза




2

1

Тема 6. Трасологічна експертиза




2

1

Тема 7. Судово-балістична експертиза




2

1

Тема 8: Криміналістична експертиза

матеріалів, речовин, виробів




2

1

^ Усього годин

2

22

12





ТЕМА 1. СПЕЦІАЛЬНІ ЗНАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ДІЗНАННЯ й ДОСУДовоГО слідства


^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 1.2. ОТРИМАННЯ ТА ФІКСАЦІЯ

криміналістично ЗНАЧИМОЇ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ

Час: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, учбово-методичний кабінет.

Ціль заняття: конкретизувати і закріпити знання з процесуальних, організаційних і тактичних проблем використання науково-технічних засобів на досудовому слідстві; виробити практичне уміння застосування науково-технічних засобів з метою виявлення, фіксації і вилучення криміналістично значимої інформації.

^ Метод: опитування, реферативне повідомлення, пояснення, демонстрація, виконання індивідуальних вправ, дискусія.

Ключові поняття: науково-технічні засоби; суб'єкти використання науково-технічних засобів; криміналістично значима інформація.

^ ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ

Поняття і класифікація науково-технічних засобів у криміналістиці.

Межі допустимості використання науково-технічних засобів при розслідуванні злочинів.

Суб'єкти застосування науково-технічних засобів при розслідуванні злочинів.

Процесуальні і криміналістичні правила оформлення результатів застосування науково-технічних засобів.

ТЕМАтика реферативних робіт

1. Застосування науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві: історичний аспект.

^ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Оглянути представлені об'єкти.

Вирішити, які саме науково-технічні засоби варто застосувати для найбільш повного й ефективного одержання і фіксації наявної в об'єктах криміналістично значимої інформації. Своє рішення обґрунтувати.

Застосувавши обрані науково-технічні засоби знайти, зафіксувати і вилучити наявну в об'єктах, що оглядаються, криміналістично значиму інформацію.

Хід і результати застосування науково-технічних засобів зафіксувати у фрагменті протоколу огляду місця події.

^ МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1.

Матеріальні об'єкти, що містять різну криміналістично значиму інформацію

- 30 шт.

2.

Уніфікований комплект НТЗ «Валіза криміналіста»

- 4 компл.

3.

Лупи 4х

- 10 шт.

4.

Дискети

- 4 шт.

5.

Компакт диски

- 4 шт.

6.

Комп'ютери

- 2 шт.


^ ПИТАННЯ, ВИНЕСЕНІ

НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ

Науково-технічні засоби, використовувані для виявлення, фіксації, вилучення і попереднього дослідження речовинних доказів.

Науково-технічні засоби, використовувані при проведенні експертних досліджень.

Виявлення і фіксація криміналісттично значимої інформації з використанням комп'ютерних технологій.

^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І САМОПЕРЕВІРКИ

Що таке науково-технічні засоби?

Що таке криміналістично значима інформація?

Хто має право застосовувати науково-технічні засоби на досудовому слідстві?


Основна лІтература

Указ Президента України від 06.02.2003 р. № 82 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”.

Указ Президента України від 18.02.2002 р. № 143/2002 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”.

Указ Президента України від 01.08.2002 р. № 683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”.

Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ // ВВР, 1994. - № 28. – Ст. 232. Із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону «України про судову експертизу» від 9 вересня 2004 р. // Урядовий кур’єр від 5 жовтня 2004 р., № 188.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15.

Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. – М.: Норма, 2006. – 480 с.

Белкин Р.С. Курс криминалистики: Учеб. пособие для вузов. – 3-е изд., дополненное. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.

Бишманов Б.М. Эксперт и специалист в уголовном судопроизводстве. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2003. – 224 с.

Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (Методологические вопросы): Монография. – К.: Вища школа, 1980. – 160 с.

Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. – Киев: Вища шк., 1984. – 150 с.

Іщенко А.В., Ієрусалимов І.О., Удовенко Ж.В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: Навч. посібник.
– К.: Центр учбової літератури, 2007. – 160 с.

Судово-експертна діяльність: Довідник для експертів [норматив.-прав. актів] / МВС України, ДНДЕКЦ; За заг. ред. Красюка І.П.; [упоряд.: Дяченко Н.М., Пєчников В.С., Рувін О.Г., Зайцев В.М., Полозенко П.М., Дерій Р.М.]. – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2002. – 320 с. (Експертна служба МВС України.


Додаткова література


Експертизи у судовій практиці. / За заг. ред.
В.Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.

Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: Учебно-практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2005. – 544 с.

Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 р. «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».

Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений: Научно-практическое пособие. – М.: Издательство «Экзамен», 2006. – 192 с. – (Серия «Правоохранительные органы»).

Коваленко В.В. Застосування науково-технічних засобів спеціалістами при проведенні слідчих дій: Монографія / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – 248 с. – Бібліогр.: С. 222-245.

Бондар В.С., Сегай М.Я. Інтегративна модель використання спеціальних криміналістичних знань у кримінальному судочинстві // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. - № 13.

Бондарь В.С. Криминалистические знания и их трансформация в деятельности субъектов специальных знаний / // Вісник ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка: Науково-теоретичний журнал. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – № 4. – С. 222-231.

Гончаренко В.Г., Курдюков В.В., Легких К.В. Спеціальні знання: генезис, предмет, рівні, форми використання в доказуванні // Вісник Академії адвокатури України. – 2007. - № 9. – С. 21-43.

Когутич І. Про поняття та види криміналістичних знань // Юридичний журнал. – 2007. – № 9 (63). – С. 27-36.

Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 196 с.

Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: Навчально-довідковий посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2004. – 448 с.



^ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 1.3. ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТИ, ЗАДАЧІ ТА

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СУДОВОЇ

ЕКСПЕРТИЗИ

Час: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, учбово-методичний кабінет.

Ціль заняття: конкретизувати і закріпити знання про предмет, об'єкти і задачі, процесуальні, організаційні і тактичні проблеми судової експертизи.

^ Метод: опитування, реферативне повідомлення, пояснення, демонстрація, виконання індивідуальних вправ, дискусія.

Ключові поняття: судова експертиза; принципи судово-експертної діяльності; судовий експерт; права й обов'язки судового експерта.

^ ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Судова експертиза – одна з форм використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів.

2. Предмет, об'єкти і задачі судової експертизи. Класифікація судових експертиз.

3. Права й обов'язки експерта, його компетенція. Відмінність експерта від спеціаліста.

^ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Злочинець, що проживає в приватному будинку, надрукував на друкарській машинці лист і відправив його поштою жінці, від якого хотів позбутися. У листі він пропонував їй зустрітися в лісі. На місце зустрічі він приїхав на мотоциклі "ЯВА". Там він її зґвалтував, а потім убив пострілом з рушниці. Нарубав сокирою гілок і завалив ними труп, після чого зник з місця події.

У ході огляду місця події було виявлено і вилучене:

- гільза 16-го калібру;

- слід шини мотоцикла;

- слід взуття;

- кінці гілок зі слідами розрубу;

- у кишені плаща трупа виявлений лист без конверта, надрукувана на друкарській машинці;

- на одязі трупа виявлені нашарування сторонніх волокон синього кольору.

Оперативним шляхом було встановлено, що по поверненню додому злочинець заточив сокиру, розібрав рушницю й обробив напилком бойок. Перепаяв літери друкуючого механізму машинки, взуття, светр синього кольору і покришки від мотоцикла спалив у печі.

питання

Чи можна викрити злочинця за допомогою експертиз? Якщо так, то необхідно визначити види судових експертиз, які варто призначити, експертні установи, яким доручити їхнє проведення, а також сформулювати питання експертам.

^ ПИТАННЯ, ВИНЕСЕНІ НА

САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ

Підстави для призначення додаткової і повторної експертиз.

Підстави для призначення комісійної і комплексної експертиз.

Підстави криміналістичної класифікації судових експертиз.

Основні положення закону України "Про судову експертизу".

^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І САМОПЕРЕВІРКИ

Що таке судова експертиза?

Хто може бути судовим експертом?

Хто не може бути судовим експертом?

За якими принципами класифікуються судові експертизи?

Основна лІтература

Указ Президента України від 06.02.2003 р. № 82 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”.

Указ Президента України від 18.02.2002 р. № 143\2002 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”.

Указ Президента України від 01.08.2002 р. № 683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”.

Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ // ВВР, 1994. - № 28. – Ст. 232. Із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону «України про судову експертизу» від 9 вересня 2004 р. // Урядовий кур’єр від 5 жовтня 2004 р., № 188.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Судово-експертна діяльність: Довідник для експертів [норматив.-прав. актів] / МВС України, ДНДЕКЦ; За заг. ред. Красюка І.П.; [упоряд.: Дяченко Н.М., Пєчников В.С., Рувін О.Г., Зайцев В.М., Полозенко П.М., Дерій Р.М.]. – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2002. – 320 с. (Експертна служба МВС України.

Криминалистика: учеб. / Л.Я. Драпкин, В.Н. Карагодин. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 672 с.

Криминалистика: Учебник для вузов/А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; Под ред. проф. А.Ф. Волынского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 615 с.

Стратонов В.М. Криміналістика: керівництво до криміналістичної техніки: практ. посібник / МВС України, НУВС, Херсон. юрид. ін-т. – Херсон, 2004. – 147 с.


Додаткова література

Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. – М.: Норма, 2006. – 480 с.

Експертизи у судовій практиці. / За заг. ред.
В.Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.

Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 р. «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».

Майлис Н.П., Самошина З.Г. Современные возможности и тенденции развития судебной экспертизы // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 11. Право. – 1997. – № 6. – С. 25-31.

Сегай М. Судова експертологія – наука про судово-експертну діяльність // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2 (33) – № 3 (34). – С. 740-762.

Сегай М.Я., Стрижа В.К. Судебная экспертиза материальных следов-отображений (проблемы методологии). – К.: «Iн Юре», 1997. – 174 с.

Скорченко П.Т. Криминалистика. Технико-криминалистическое обеспечение расследования преступлений: учебное пособие для вузов. – М.: «Былина», 1999. – 272 с.

Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: Навчально-довідковий посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2004. – 448 с.



^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 1.4 ПРОЦЕСУАЛЬНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ

СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Час: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, учбово-методичний кабінет.

Ціль заняття: конкретизувати і закріпити знання з процесуальних, організаційних і тактичних основ проведення судової експертизи.

^ Метод: опитування, реферативне повідомлення, пояснення, демонстрація, виконання індивідуальних вправ, дискусія.

Ключові поняття: судово-експертна установа; керівник судово-експертної установи; висновок експерта; структура висновку експерта.

^ ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ

Система, функції і задачі судово-експертних установ в Україні.

Порядок проведення судової експертизи в експертній установі.

Висновок експерта, його структура.

Загальні положення методики експертного дослідження.

Форми висновків експерта.

ТЕМАтика РЕФЕРАТивних робіт

Структура, функції і задачі судово-експертних установ міністерства охорони здоров'я України.

^ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

ПРИБЛИЗНА ФАБУЛА

У ході розслідування кримінальної справи у Іванова М.П. вилучено два ножі з автоматичним переведенням клинка з похідного положення в бойове. Слідчий призначив криміналістичну експерту холодної зброї, і направив матеріали в НДЕКЦ при ГУ МВС України в Луганській області. Проведення експертизи було доручено експерту Петрову Р.В.

Через 12 днів слідчий зателефонував експерту Петрову Р.В. і поцікавився, чи проведена експертиза, і коли можна забрати висновок. Експерт відповів, що дана експертиза є складної, і тому він має право на продовження термінів її проведення. Тому висновок можна буде забрати не раніш ніж через місяць.

ПИТАННЯ

Чи має право експерт на продовження термінів проведення експертизи в даній ситуації? Якщо ні, то чому?

Які міри реагування може прийняти слідчий?

При відповідях на поставлені питання необхідно посилатися на відповідні нормативні документи, що регламентують проведення судових експертиз.

^ ПИТАННЯ, ВИНЕСЕНІ

НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ

Порядок і терміни проведення судової експертизи в експертних установах.

Повноваження керівника судово-експертної установи.

Особливості проведення комплексних і комісійних експертиз.

^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І САМОПЕРЕВІРКИ

У яких міністерствах і відомствах можуть функціонувати судово-експертні установи в Україні?

З якою метою ведеться реєстр судових експертів?

У яких випадках допускається продовження термінів проведення судової експертизи?

Основна література

Указ Президента України від 06.02.2003 р. № 82 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”.

Указ Президента України від 18.02.2002 р. № 143\2002 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”.

Указ Президента України від 01.08.2002 р. № 683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”.

Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ // ВВР, 1994. - № 28. – Ст. 232. Із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону «України про судову експертизу» від 9 вересня 2004 р. // Урядовий кур’єр від 5 жовтня 2004 р., № 188.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Криминалистика: учеб. / Л.Я. Драпкин, В.Н. Карагодин. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 672 с.

Криминалистика: Учебник для вузов/А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; Под ред. проф. А.Ф. Волынского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 615 с.

Стратонов В.М. Криміналістика: керівництво до криміналістичної техніки: практ. посібник / МВС України, НУВС, Херсон. юрид. ін-т. – Херсон, 2004. – 147 с.


Додаткова література

Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. – М.: Норма, 2006. – 480 с.

Експертизи у судовій практиці. / За заг. ред.
В.Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.

Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 р. «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».

Майлис Н.П., З.Г. Самошина. Современные возможности и тенденции развития судебной экспертизы // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 11. Право. – 1997. – № 6. – С. 25-31.

Сегай М. Судова експертологія – наука про судово-експертну діяльність // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2 (33) – № 3 (34). – С. 740-762.

Сегай М.Я., Стрижа В.К. Судебная экспертиза материальных следов-отображений (проблемы методологии). – К.: «Iн Юре», 1997. – 174 с.

Скорченко П.Т. Криминалистика. Технико-криминалистическое обеспечение расследования преступлений: учебное пособие для вузов. – М.: «Былина», 1999. – 272 с.



^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 1.5. ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛІВ

ТА ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ. ОЦІНКА І ВИКОРИСТАННЯ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА В РОЗСЛІДУВАННІ

Час: 2 години.

^ Місце: навчальна аудиторія, учбово-методичний кабінет.

Ціль заняття: конкретизувати і закріпити знання з процесуальних, організаційних і тактичних основ призначення судових експертиз; виробити практичне уміння підготовки матеріалів при призначенні експертиз; виробити практичні уміння оцінки висновку експерта.

^ Метод: опитування, реферативне повідомлення, пояснення, демонстрація, виконання індивідуальних вправ, дискусія.

Ключові поняття: судова експертиза; класифікація судових експертиз; предмет експертизи, об'єкти експертизи; зразки для порівняльного дослідження; стадії експертного дослідження; структура висновку експерта; види висновків експерта; стадії оцінки експертного висновку.

^ ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ

Етапи підготовки до проведення експертизи. Процесуальні і криміналістичні вимоги, яких слід при цьому дотримуватись.

Структура постанови про призначення експертизи. Вимоги, що ставляться до питань, які виноситься на вирішення експертизою.

Особливості призначення багатооб’єктних, комплексних і комісійних експертиз.

Оцінка слідчим і судом висновку експерта.

Використання висновку експерта в процесі розслідування злочинів.

ТЕМАтика РЕФЕРАТивних робіт

1. Оцінка і використання в розслідуванні висновку експерта з ймовірним висновком.

^ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Вивчивши висновки різних видів судових експертиз провести їхню оцінку.

Вирішити питання про можливість і перспективи використання даних висновків у процесі розслідування.

^ МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Висновки судових експертиз

с різними формами висновків - 30 шт.

ПИТАННЯ, ВИНЕСЕНІ НА

САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ

Основні положення криміналістичної ідентифікації і діагностики. Їхнє використання при призначенні судових експертиз і оцінці висновків експерта.

Види зразків для порівняльного дослідження. Пропоновані до них вимоги.

Правила формулювання питань експерту.

Допит експерта. Його мета й особливості проведення.

Правила оформлення ілюстрацій до висновку експерта.

^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І САМОПЕРЕВІРКИ

Виходячи з чого визначається вибір експертної установи чи експерта при підготовці і призначенні судової експертизи?

З якою метою допитують експерта?

Стадії оцінки висновку експерта?

Як використовувати в процесі розслідування висновок експерта з ймовірним висновком?

Яке значення мають ілюстрації до висновку експерта?

Основна література

Указ Президента України від 06.02.2003 р. № 82 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”.

Указ Президента України від 18.02.2002 р. № 143\2002 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”.

Указ Президента України від 01.08.2002 р. № 683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”.

Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ // ВВР, 1994. - № 28. – Ст. 232. Із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону «України про судову експертизу» від 9 вересня 2004 р. // Урядовий кур’єр від 5 жовтня 2004 р., № 188.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Криминалистика: учеб. / Л.Я. Драпкин, В.Н. Карагодин. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 672 с.

Криминалистика: Учебник для вузов/А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; Под ред. проф. А.Ф. Волынского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 615 с.

Стратонов В.М. Криміналістика: керівництво до криміналістичної техніки: практ. посібник / МВС України, НУВС, Херсон. юрид. ін-т. – Херсон, 2004. – 147 с.



Додаткова література


Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 р. «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».

Судебные экспертизы (Возможности, подготовка материалов, назначение, оценка) / [авт. текста И.П. Кононенко, Г.М. Надгорный, М.Я. Сегай, Н.В. Скорик и др.]. – К.: РИО МВД УССР, 1981. – 412 с.

Бирюков В.В., Коваленко В.В. Криминалистическое исследование документов. - Луганск, РИО ЛИВД МВД Украины,1999.

Бірюков В.В. Криміналістична діагностика – наукове вчення та спеціальний метод. Її роль та функції в розкритті злочинів // Вісник ЛДУВС. – 2007. - № 1. – С. 122-128.

Волчецкая Т.С. Есть ли тактика в назначении экспертизы?
// Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Збірник науково-практичних матеріалів / Міністерство юстиції України, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого; Ред. колегія: М.Л. Цимбал, В.Ю. Шепітько, Л.М. Головченко та ін. – Харків: Право, 2006. – № 6. – С. 16-22.

Дубровин С.В. Методологические аспекты криминалистической диагностики: Монография. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2002. – 71 с.

Колдин В.Я. Проблемы теории и методологии комплексных исследований в судебной экспертизе и доказывании // Вестник Московского университета. – Серия 11. Право. – 1996. – № 1. – С. 42-50.

Переверза О. Подолання завідомо неправдивих показань допитуваного за допомогою експертиз у ході досудового слідстві // Право України. – 2002. – № 12. – С. 75-77.

Соловьев А.Б. Особенности доказывания в убийстве при признании подозреваемым факта пребывания на месте происшествия // Прокурорская и следственная практика. – 2003. – № 1-2. – С. 91-99.


Тема 2. авторознавча експертиза


^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 2.1. ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛІВ,

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВИСНОВКу

авторознавчої експертизи У РОЗСЛІДУВАННІ

Час: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, учбово-методичний кабінет.

Ціль заняття: конкретизувати і закріпити знання з питань призначення й оцінки висновків авторознавчих експертиз; набути практичних навичок призначення авторознавчих експертиз; набуття практичних навичок оцінки висновків авторознавчих експертиз.

^ Метод: опитування, реферативне повідомлення, пояснення, демонстрація, виконання індивідуальних завдань, дискусія.

Ключові поняття: судове авторознавство; писемне мовлення; письмово-мовна група навичок особи;загальні і часткові ознаки писемного мовлення; дослідження писемного мовлення рукописів, виконаних українською мовою; судово-лінгвістична експертиза.

^ ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ

Судово-авторознавча експертиза. Предмет, об'єкти і задачі.

Підготовка й оформлення матеріалів при призначенні судово-авторознавчих експертиз.

Оцінка висновків судово-авторознавчої експертизи, і його використання у процесі розслідування.

ТЕМатика РЕФЕРАТиВних робіт

1. Сучасні можливості судово-авторознавчих експертиз.

2. Складання письмово мовного повідомлення у співавторстві.


^ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

1. Вивчивши зразки висновків почеркознавчих експертиз провести їхню оцінку.

2. Виходячи з запропонованої фабули винести постанови про призначення почеркознавчих експертиз.

Ф А Б У Л А

У січні 2004 року на адресу директора МЧП "КАРАТ" Бєлікова Фелікса Марковича надійшов лист із погрозами і вимогою видати 10000 доларів США. За даним фактом СВ Жовтневого РВ ЛМУ ГУ МВС України в Луганській області була порушена кримінальна справа.

У ході її розслідування встановлено, що виконавцем тексту даного анонімного листа що починається і закінчується словами: "Привіт Феля..." і "... добре подумай." міг бути Пряхін Дмитро Миколайович чи Юрський Євгеній Костянтинович.

^ МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Висновки почеркознавчих експертиз - 35 шт

2. Бланки постанов

про призначення експертиз - 35 шт.

ПИТАННЯ, ВИНЕСЕНІ

^ НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ

Система ідентифікаційних ознак письмової мови.

Оцінка висновку судово-авторознавчої експертизи.

Система ідентифікаційних ознак почерку.

Правила оформлення ілюстраційних матеріалів до висновків судово-авторознавчих експертиз.

^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І САМОПЕРЕВІРКИ

Які задачі ідентифікаційного характеру вирішуються судово-авторознавчими експертизами?

Які задачі неідентифікаційного характеру вирішуються судово-авторознавчими експертизами?

Які вимоги ставляться до зразків писемного мовлення особи, що ідентифікується?

^ ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Указ Президента України від 06.02.2003 р. № 82 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”.

Указ Президента України від 18.02.2002 р. № 143\2002 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”.

Указ Президента України від 01.08.2002 р. № 683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”.

Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ // ВВР, 1994. - № 28. – Ст. 232. Із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону «України про судову експертизу» від 9 вересня 2004 р. // Урядовий кур’єр від 5 жовтня 2004 р., № 188.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Вещественные доказательства: информационные технологии процессуального доказывания / Под ред. проф. В.Я. Колдина. – М.: 2002. – 768 с.

Криминалистика: учеб. / Л.Я. Драпкин, В.Н. Карагодин. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 672 с.

Криминалистика: Учебник для вузов/А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; Под ред. проф. А.Ф. Волынского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 615 с.

Криміналістичне документознавство: Практ. посіб. / В.В. Бірюков, В.В. Коваленко, Т.П. Бірюкова, К.М. Ковальов; За заг. ред. В.В. Бірюкова. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 332 с. – Бібліогр.: 323-330.

Судебно-почерковедческая диагностика: учеб. пособие для студентов вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2006. – 160 с.



Додаткова ЛіТЕРАТУРА

Вул С.М. Предмет и объекты судебно-автороведческой экспертизы // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев: Вища школа, 1980. – Вып. 20. – С. 110-113.

Вул С.М. Исследование украинской письменной речи в целях установления места формирования языковых навыков автора документа // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев: Вища школа, 1984. – Вып. 28. – С. 67-72.

Вул С.М. Особенности методики диагностирования образовательного уровня автора документа // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев: Вища школа, 1985. – Вып. 31. – С. 64-71.

Вул С.М. О классификации идентификационных признаков письменной речи в судебно-автороведческой экспертизе // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев: Лыбидь, 1990. – Вып. 41. – С. 67-72.

Вул С.М. Криминалистическое исследование признаков письменной речи. – Киев, 1973. – 42 с.

Липовский В.В., Садиленко В.Н., Лисиченко-Длоуглы М.В., Доценко Е.Н. Пределы совпадения признаков в маловариационных подписях одних и тех же лиц // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев: Лыбидь, 1990. – Вып. 41. – С. 72-77.

Лисиченко В.К., Липовский В.В. Исправленному не верить. – К.: Лыбидь, 1990. – 128 с.

тема 3. почеркознавча експертиза


практичне заняття


тема 3.1. ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛІВ,

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВИСНОВКу

почеркознавчої ЕКСПЕРТИЗи У РОЗСЛІДУВАННІ

Час: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, учбово-методичний кабінет.

Ціль заняття: конкретизувати і закріпити знання з питань призначення й оцінки висновків почеркознавчих експертиз; набути практичних навичок призначення почеркознавчих експертиз; набуття практичних навичок оцінки висновків почеркознавчих експертиз.

^ Метод: опитування, реферативне повідомлення, пояснення, демонстрація, виконання індивідуальних завдань, дискусія.

Ключові поняття: судове почеркознавство; загальні і приватні ознаки письмової мови; загальні і часткові ознаки почерку; ідентифікаційні, діагностичні, ситуаційні дослідження почерку; зразки для порівняльного дослідження; висновок експерта.

^ ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ

Почеркознавча експертиза. Предмет, об'єкти і задачі.

Підготовка й оформлення матеріалів при призначенні почеркознавчих експертиз.

Оцінка висновку почеркознавчої експертизи, і його використання у процесі розслідування.

ТЕМатика РЕФЕРАТиВних робіт

1. Можливості методики почеркознавчого дослідження підписів.

2. Оцінка висновку експерта-почеркознавця, що використовував математичні методи.


^ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

1. Вивчивши зразки висновків почеркознавчих експертиз провести їхню оцінку.

2. Виходячи з запропонованої фабули винести постанови про призначення почеркознавчих експертиз.

Ф А Б У Л А

У січні 2004 року на адресу директора МЧП "КАРАТ" Бєлікова Фелікса Марковича надійшов лист із погрозами і вимогою видати 10000 доларів США. За даним фактом СВ Артемівського РО ЛМУ УМВС України в Луганській обл