Реферат: Держкомстат Головне управління статистики в Одеській області

ЕКСПРЕС-ВИПУСК

Держкомстат

Головне управління статистики

в Одеській області













2.03.2010р. № 2

Заробітна плата найманих працівників

за січень 2010 року


^ Середня заробітна плата працівників за видами економічної діяльності

за січень 2010 року





Нараховано в середньому штатному працівнику

за січень

за оплачену годину, грн.

грн.

у % до

прожиткового мінімуму на працездатну особу (744 грн.)

середнього рівня по області

Усього

1863

250,4

100,0

14,03

Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги

761

102,3

40,9

6,13

Лісове господарство та пов’язані з ним послуги

1077

144,8

57,8

7,75

Рибальство, рибництво

537

72,2

28,8

5,57

Промисловість

2036

273,6

109,3

15,75

з неї













добувна промисловість

666

89,6

35,8

5,88

переробна промисловість

1925

258,7

103,3

15,55

виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

2352

316,1

126,2

16,30

Будівництво

1201

161,4

64,4

11,17

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

1227

165,0

65,9

9,22

Діяльність готелів та ресторанів

1150

154,5

61,7

9,31

Діяльність транспорту та зв’язку

3395

456,4

182,3

23,93

Фінансова діяльність

3072

412,9

164,9

23,35

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

1664

223,7

89,3

12,63

Державне управління

2067

277,8

110,9

14,97

Освіта

1451

195,0

77,9

11,49

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

1385

186,2

74,3

9,60

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

1344

180,6

72,1

10,05

____________________________

Примітка. У цій та наступних таблицях дані наведено по підприємствах та їхніх відокремлених підрозділах з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.

^ Середня заробітна плата працівників за регіонами України

за січень 2010 року





Нараховано в середньому штатному працівнику

за січень

за оплачену годину, грн.

грн.

у % до

середнього рівня по області

прожиткового мінімуму на працездатну особу (744 грн.)

Україна1

1916

100,0

257,5

14,51

Автономна Республіка Крим

1656

86,4

222,5

12,42

Вінницька

1501

78,3

201,8

11,96

Волинська

1419

74,0

190,7

11,15

Дніпропетровська

2023

105,6

271,9

14,58

Донецька

2183

113,9

293,4

15,94

Житомирська

1484

77,4

199,4

11,45

Закарпатська

1544

80,6

207,6

12,08

Запорізька

1846

96,3

248,1

13,97

Івано-Франківська

1648

86,0

221,6

13,13

Київська

1907

99,5

256,3

14,63

Кіровоградська

1550

80,9

208,3

11,73

Луганська

1963

102,4

263,8

14,70

Львівська

1632

85,2

219,3

13,08

Миколаївська

1799

93,9

241,8

13,52

Одеська

1863

97,2

250,4

14,03

Полтавська

1836

95,8

246,8

13,88

Рівненська

1612

84,1

216,6

12,81

Сумська

1610

84,0

216,4

12,15

Тернопільська

1386

72,3

186,2

11,03

Харківська

1757

91,7

236,2

13,25

Херсонська

1462

76,3

196,6

11,16

Хмельницька

1480

77,3

199,0

11,65

Черкаська

1534

80,1

206,2

11,67

Чернівецька

1478

77,1

198,6

11,65

Чернігівська

1423

74,3

191,3

11,03

м.Київ

2969

154,9

399,1

22,25

м.Севастополь

1939

101,2

260,6

14,22

_______________

¹ За даними експрес-випуску Держкомстату.


Індекси реальної заробітної плати за регіонами України

за січень 2010 року





Темпи росту, у % до

грудня 2009р.1

січня 2009р.1

довідково:

січень2009р. до січня 2008р.

в середньому за 2009 рік

Україна2

86,7

106,0

88,8

90,8

Автономна Республіка Крим

82,9

101,9

89,5

90,4

Вінницька

85,6

108,7

93,5

94,7

Волинська

89,0

108,0

88,2

91,3

Дніпропетровська

91,4

107,6

85,1

89,1

Донецька

89,9

108,5

84,0

89,4

Житомирська

83,4

106,4

90,8

92,7

Закарпатська

80,2

106,2

95,0

95,5

Запорізька

88,2

104,3

84,5

87,4

Івано-Франківська

92,4

108,3

90,5

91,2

Київська

82,8

102,5

89,4

92,3

Кіровоградська

84,6

110,2

88,8

95,0

Луганська

93,1

109,2

88,4

90,6

Львівська

84,5

104,3

87,5

90,1

Миколаївська

81,8

103,4

93,4

95,8

Одеська

81,5

107,1

90,3

93,1

Полтавська

90,4

109,9

85,8

90,0

Рівненська

82,6

108,6

89,9

91,6

Сумська

86,1

104,8

93,5

94,5

Тернопільська

83,1

106,8

94,1

92,8

Харківська

83,7

103,8

89,4

90,4

Херсонська

83,9

104,4

91,9

93,6

Хмельницька

84,9

106,4

89,2

91,7

Черкаська

87,7

104,3

91,1

90,1

Чернівецька

83,5

107,1

94,3

95,6

Чернігівська

89,4

106,1

89,2

90,8

м.Київ

84,5

101,7

87,8

88,2

м.Севастополь

85,3

107,7

92,4

94,4

–––––––––––––

1 Дивись методологічні пояснення у додатку.

2 За даними експрес-випуску Держкомстату.

Примітка. Дані оприлюднюються за умови достатнього рівня їх надійності, що буде визначатись Держкомстатом.


Довідки за телефоном: (048) 725-92-34

Веб-сайт Головного управління: www.od.ukrstat.gov.ua

©Головне управління статистики в Одеській області, 2009


^ Додаток

Методологічні пояснення

У цьому експрес-випуску розміщено результати щомісячного обстеження підприємств з питань статистики праці (далі – ОПСП), яке здійснюється за формою № 1-ПВ (місячна) "Звіт з праці" (далі – форма № 1-ПВ (місячна).

З метою покращення інформаційного забезпечення користувачів, зменшення навантаження на укладачів звітності (респондентів) та скорочення витрат на її збір і розробку, починаючи з 2010 року для організації ОПСП відповідно до міжнародної практики застосовується комбінований підхід, за яким великі та середні підприємства обстежуються на суцільній основі, а малі – з використанням вибіркового методу. В Україні це обстеження впроваджується як суцільне для підприємств з кількістю працівників 50 і більше осіб та як вибіркове для підприємств з кількістю працівників від 10 до 49 осіб (далі – малі підприємства). Таким чином, генеральну сукупність обстеження складають усі підприємства України з чисельністю працюючих 10 і більше осіб. Зазначений підхід забезпечує надійне оцінювання основних показників ОПСП за генеральною сукупністю на національному та регіональному рівнях за секціями та підсекціями КВЕД тощо.

Підприємства  з кількістю працівників менше 10 осіб щомісячно не обстежуються. Як і раніше обстеженням також не охоплюються фізичні особи – підприємці та наймані у них працівники.

Сукупність, що підлягає обстеженню, визначається Держкомстатом згідно показника "середня кількість найманих працівників" на підставі даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, доповненого даними державних статистичних спостережень, фінансової звітності та адміністративних джерел.

^ Принципи формування вибірки та

оцінювання показників обстеження

Сукупність підприємств, що обстежуються на суцільній основі, повинна надавати відомості протягом усього терміну проведення ОПСП.

Сукупність підприємств, які обстежуються на основі вибіркового методу, формується з використанням стратифікованого випадкового відбору. Малі підприємства, які потрапили до вибіркової сукупності, обстежуються протягом двох років. Виключенням є підприємства секції В “Рибне господарство” та підсекції DF “Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів”, які обстежуються на суцільній основі, що обумовлено незначною їх кількістю.

При формуванні вибіркової сукупності відбираються підприємства, які представляють усі регіони України та види економічної діяльності. За розробленою схемою ротації щороку оновлюється 50% вибіркової сукупності підприємств. Такий підхід дозволяє знизити звітне навантаження на малі підприємства, а також здійснювати порівняння між відповідними періодами суміжних років. Для кожного підприємства генеральної сукупності контролюється ймовірність його включення до вибірки, що забезпечує можливість поширення результатів обстеження на генеральну сукупність шляхом статистичного зважування.

Обсяг вибірки визначається з урахуванням необхідності забезпечення достатнього рівня надійності оцінок основних показників за результатами ОПСП за такими групами:

- Україна в цілому та за видами економічної діяльності (секція та підсекція за КВЕД);

- регіон в цілому та за видами економічної діяльності (секція та підсекція за КВЕД);

- адміністративно-територіальні одиниці (міста республіканського та обласного значення, райони) в цілому (окремі показники).

Для поширення результатів ОПСП на генеральну сукупність розраховується система статистичних ваг (базова та кінцева ваги), що призначена для врахування ймовірностей відбору підприємств, фактичних рівнів участі підприємств в обстеженні та наявної зовнішньої інформації щодо основних характеристик генеральної сукупності.

Базова вага визначається для підприємства при відборі. Кінцева вага r-того відібраного підприємства розраховується як добуток базової ваги та коефіцієнтів коригування (коефіцієнтів перезважування) за формулою:


, (1)


де – кінцева вага підприємства;




– базова вага підприємства;




– ваговий коефіцієнт для врахування рівня участі


підприємств в обстеженні;

– ваговий коефіцієнт для врахування наявної зовнішньої

інформації.

Базова вага визначається по кожній страті, сформованій для відбору підприємств, і є величиною оберненою до імовірності відбору підприємства.


Для розрахунку сумарних значень показників за результатами ОПСП використовується наступна оціночна функція:

(2)




де – кінцева вага підприємства;




– значення показника для -того обстеженого підприємства,



– обсяг вибірки.


^ Методологія показників обстеження

Починаючи зі звіту за січень 2010 року для проведення обстеження застосовується форма державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна), затверджена наказом Держкомстату від 03.08.2009 № 294.

Методологія розрахунку показників цієї форми викладена в інструкції щодо її заповнення, яку затверджено наказом Держкомстату від 26.10.2009 № 403 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.12.2009 за № 1211/17227, а також в Інструкції зі статистики кількості працівників, яку затверджено наказом Держкомстату від 28.09.2005р. № 286 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.11.2005р. за № 1442/11722, зі змінами, та Інструкції зі статистики заробітної плати, яку затверджено наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713.

Визначення основних показників

Середньооблікова кількість штатних працівників охоплює осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством та отримують заробітну плату. У цій кількості не враховуються працівники, які зайняті на умовах договорів цивільно-правового характеру, сумісництва, а також тимчасово відсутні працівники, за якими зберігається місце роботи (перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Облік зазначених категорій працівників здійснюється окремо. Зайнятий працівник ураховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу.

Цей показник обчислюється в середньому за місяць або кумулятивно за період (січень–лютий, січень–березень … січень–грудень).

^ Середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості –розрахунковий показник, що характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), які відпрацювали повний робочий день і яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) обсягу робіт (послуг) підприємством.

Методика визначення цього показника базується на перерахунку оплаченого робочого часу всього персоналу (штатні працівники, сумісники, працюючі за договорами), який залучався до роботи у звітному періоді і отримував відповідну заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких було б достатньо підприємству для виконання фактичного обсягу роботи, при умові зайнятості всіх працівників упродовж повного робочого дня (виходячи зі встановленої його тривалості).

^ Фонд оплати праці – нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу: тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок з доходів фізичних осіб, збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

До фонду оплати праці не відносяться: грошове забезпечення кадрових військовослужбовців та осіб рядового й начальницького складу, виплати, що здійснюються за рахунок коштів фонду державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, а також відрахування, що здійснюються роботодавцем на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників.

^ Середньомісячна номінальна заробітна плата розраховується:

- на одного штатного працівника – шляхом ділення нарахованого фонду оплати праці штатних працівників за звітний місяць (період) на середньооблікову кількість штатних працівників та на кількість місяців у цьому періоді;

- на одного працівника в еквіваленті повної зайнятості – шляхом ділення фонду оплати праці всіх працівників (штатних працівників, зовнішніх сумісників та працюючих за договорами цивільно-правового характеру) на середньооблікову кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості;

- за одну оплачену годину – шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на кількість оплачених їм людино-годин за відповідний період.

Індекс реальної заробітної плати – характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним під впливом зміни цін на споживчі товари та послуги і ставок податку з доходів фізичних осіб та обов’язкових відрахувань. Визначається діленням індексу нарахованої до виплати номінальної заробітної плати (без урахування податку на доходи з фізичних осіб та відрахувань до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування) на індекс споживчих цін за той же період.

Розрахунок індексу здійснюється відповідно до Методики, що затверджена наказом Держкомстату від 07.06.2002 № 219 та побудована на засадах резолюції щодо міжнародних порівнянь реальної заробітної плати, яка прийнята 8-ю Міжнародною конференцією статистиків праці.

^ Відпрацьований час вимірюється у людино-годинах працівників, які фактично працювали на підприємстві, включаючи тих, що були зайняті неповний робочий день (тиждень), виконували надурочну роботу, працювали у вихідні та святкові (неробочі) дні або понад місячну норму (поза графіком), а також людино-години роботи надомників.

^ Кількість працівників, які у звітному місяці перебували у відпустках без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт) – відображає кількість працівників, які перебували у відпустках, що надавалися власником чи уповноваженим ним органом самостійно, у межах своїх повноважень з не залежних від працівника причин, зокрема на період припинення виконання робіт.

До них не належать працівники, що не працювали через простій виробництва, який оформлено й оплачено згідно з чинним законодавством, або перебували у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (стаття 26 Закону України “Про відпустки”).

Хоча чинним законодавством не передбачено такого виду відпусток, але відповідне явище має місце і охоплюється системою показників державних статистичних спостережень.

^ Кількість працівників, які у звітному місяці працювали у режимі скороченого робочого часу – відображає кількість працівників, які з економічних причин відпрацювали менше встановленого робочого часу внаслідок переведення їх на роботу зі скороченим робочим днем (тижнем) з причин простою виробництва або скорочення обсягів робіт.

До зазначеної кількості не включаються працівники, які на умовах трудового договору прийняті на неповний робочий день (тиждень) або яким було встановлено такий графік роботи на їх прохання.

^ Особливості здійснення порівнянь показників обстеження

у ретроспективі

В результаті зміни організації проведення спостереження при збереженні сукупності середніх та великих підприємств досягнуто розширення охоплення обстеженням малих підприємств з кількістю працівників від 10 до 49 осіб (див. стор.2 “Організація державних статистичних спостережень з праці на підприємствах”).

Таким чином, виходячи з відмінності у сукупності обстежуваних одиниць, безпосереднє порівняння абсолютних показників обстеження, зокрема щодо кількості працівників, обсягів фонду оплати праці тощо з відповідними показниками попередніх років є некоректним.

Водночас зазначені зміни суттєво не впливають на показники структури як-то: частка зайнятих на умовах неповного робочого дня (тижня), коефіцієнт прийому (вибуття) тощо.

Що стосується середніх та відносних показників, наприклад розміру та індексів середньомісячної номінальної та реальної заробітної плати, то зіставлення їх з аналогічними показниками в ретроспективі можливе за умови приведення до єдиної методології, тобто на базі однакової за обсягом сукупності.



Для здійснення таких порівнянь було виконано наступні процедури.

1) З генеральної сукупності підприємств, за якими здійснювалося ОПСП у грудні 2009р. та у січні 2010р. були виділені групи підприємств з кількістю працівників 50 і більше осіб, які є порівняними для усіх періодів обстеження поточного та попередніх років та мають вирішальний вплив (охоплюють близько 80% працівників генеральної сукупності) на формування значень показників з праці.

2) За кожною з виділених груп було розраховано показник середньої заробітної плати штатного працівника за січень 2010р. та відповідно за грудень 2009р.




3) На основі цих даних розраховано індекс номінальної заробітної плати до попереднього місяця за формулою:




(3)







де – середня заробітна плата штатних працівників у відповідному періоді за групою великих та середніх підприємств;

Рівень зазначеного індексу (темпів зміни у %) наведено в таблицях 17–19 експрес-випуску.




4) Аналогічним способом розраховано індекс реальної заробітної плати до попереднього місяця за наступною формулою:




(4)







де – індекс номінальної заробітної плати “нетто” у січні 2010р. по відношенню до грудня 2009р.;

– індекс споживчих цін у січні 2010р. по відношенню до грудня 2009р.

Темпи зростання реальної заробітної плати наведено в таблиці 20 експрес-випуску.

5) Для визначення динаміки змін номінальної та реальної заробітної плати за більш тривалий період (по відношенню до відповідного місяця попереднього року), використано ланцюговий метод. При розрахунку однією із складових було використано індекс номінальної заробітної плати у січні 2010р. по відношенню до грудня 2009р. за групою великих та середніх підприємств.

Індекс заробітної плати у січні 2010р. по відношенню до січня 2009р. розраховано як добуток індексів за 12 місяців за формулою:




(5)




Рівень зазначеного індексу (темпів зміни у %) наведено в таблицях 17–19 експрес-випуску.




6) Аналогічним способом розраховано індекс реальної заробітної плати до відповідного місяця попереднього року (наведено у таблиці 20 експрес-випуску).

Детальний опис порядку розрахунку індексів реальної заробітної плати вміщено в методиці, з якою можна ознайомитися на Веб-сайті комітету: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/srp/images_3/page_328.gif .




^ Оцінка надійності показників за даними обстеження




Для визначення надійності оцінок показників за результатами ОПСП розраховуються стандартні характеристики надійності: стандартна та гранична похибка вибірки, коефіцієнт варіації.




Стандартна похибка вибірки - це середнє квадратичне відхилення (стандартне відхилення) оцінок ознаки по всіх можливих вибірках даного дизайну та обсягу. розраховується, як корінь квадратний від дисперсії цих оцінок .




Гранична похибка вибірки є максимально можливою похибкою вибірки для даної довірчої ймовірності p і визначається за формулою:




, (6)




де 1,96 довірче число при довірчій імовірності .

Коефіцієнт варіації розраховується за формулою:

. (7)




Він використовується як показник придатності даних для аналізу. Так, якщо CV5%, то оцінка вважається надійною; якщо 5%CV10% - оцінка є придатною для кількісного аналізу, але її надійність недостатньо висока; якщо 10%
У таблицях 1–3 додатку наведені значення характеристик надійності для показника середньої заробітної плати штатного працівника за січень. Зокрема коефіцієнти варіації (CV<5%) свідчать про високу надійність оцінки зазначеного показника.