Реферат: Робоча навчальна програма доказування на досудовому слідстві для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


Національна академія внутрішніх справ


Навчально-науковий інститут підготовки кадрів кримінальної міліції


Кафедра кримінально-процесуальної діяльності

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


ДОКАЗУВАННЯ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ


для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”

за спеціальністю “правознавство” (7.060101)



Київ 2010


Київ – 2011


Робоча навчальна програма з навчальної дисципліни «Доказування на досудовому слідстві» затверджена на засіданні кафедри кримінально-процесуальної діяльності протокол № _____ від ____._____________2011 року, для курсантів 4 курсу (слідча спеціалізація) навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ.


Рецензенти:

З. Д. Смітієнко, завідуюча кафедрою цивільних та кримінально-правових дисциплін Української академії зовнішньої торгівлі, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України.

В.М.Валіневич, начальник Управління процесуального контролю ГСУ МВС України, полковник міліції.


Укладачі:

О. А. Осауленко, начальник кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС, кандидат юридичних наук, підполковник міліції;

А. С. Симчук, доцент кафедри .

А. В. Самодін, викладач кафедри , майор міліції.

Ю.П.Тимошенко,доцент кафедри ,к.ю.н.,доцент, підполковник міліції.

О.В.Александренко,доцент кафедри,к.ю.н.,полковник міліції.

О.Ю.Хахуцяк,старший викладач кафедри,к.ю.н.,майор міліції.

К.В.Плєва,старший викладач кафедри ,к.ю.н.,майор міліції.

Доказування на досудовому слідстві: Робоча навчальна програма / Уклад. О. А. Осауленко, А. С. Симчук, А. В. Самодін. – К.: Нац.ак-я внутр. справ, 2011. – __79___ с.


Робоча навчальна програма для проведення семінарських, практичних занять, індивідуальної та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Доказування на досудовому слідстві».


Для курсантів 4 курсу (слідча спеціалізація) навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академія внутрішніх справ.


© О.А. Осауленко, А.С. Симчук, А.В. Самодін, 2011

© Національна академія внутрішніх справ, 2011
^ 1. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
Загальні положення.

Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)» затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, робоча навчальна програма є основним методичним документом, що визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. Вона складається на основі відповідної навчальної програми і навчального плану певної форми навчання. Робоча навчальна програма містить викладення конкретного змісту кредитних модулів дисципліни з розподілом на окремі види навчальних занять, визначає форми їх вивчення (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, практична підготовка, самостійна, індивідуальна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби всіх видів контролю, інформаційне та методичне забезпечення. Робочі навчальні програми щорічно обговорюються та затверджуються на засіданнях кафедр. Зміни й доповнення до робочої навчальної програми, у разі необхідності, можуть вноситися кафедрами, за погодженням з навчально-методичним центром.

Навчальна дисципліна «Доказування на досудовому слідстві» відображає спеціалізацію навчального закладу з підготовки фахівців для підрозділів досудового слідства системи МВС України з освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за спеціальністю «Правознавство» (___6.030402___).

^ Предметом навчальної дисципліни «Доказування на досудовому слідстві» є вивчення: кримінально-процесуального права; теорії та практики кримінально-процесуальної діяльності щодо складання документів та прийняття процесуальних рішень у кримінальних справах.

^ Метою навчальної дисципліни «Доказування на досудовому слідстві» є:

– поглиблення знань курсантів слідчої спеціалізації з кримінально-процесуального права України;

– розвинути уміння щодо: самостійного опрацювання нормативно-правових актів у сфері кримінального судочинства та навчальної літератури, узагальнення практики роботи органів досудового слідства під час провадження у кримінальних справах; формулювання власних висновків на підставі інформації наукового та статистичного характеру, яка отримана у процесі навчання; оцінки правових ситуації, які виникають у процесі кримінально-процесуальної діяльності; прийняття процесуальних рішень у кримінальних справах тощо;

– виховати у курсантів почуття відповідальності щодо охорони прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, розвинути прагнення підвищувати свій інтелектуальний та професійний рівні, повагу до фундаментальних принципів діяльності правоохоронних органів України принципів –законності, гуманізму, справедливості тощо.

^ У процесі вивчення цієї навчальної дисципліни курсанти мають знати:

– кримінально-процесуальне право України;

– норми Конституції та Кримінально-процесуального кодексу України;

– основні напрями нормотворчої (законопроектної) роботи у сфері кримінального судочинства;

– законодавство України у сфері охорони правопорядку, а також відповідних галузей права, у випадках опрацювання міжгалузевих правових питань, які передбачених навчальною програмою;

– засади побудови, функціонування та взаємодії органів досудового розслідування системи МВС України;

– нормативно-правові акти (накази, розпорядження, інструкції, рекомендації), які стосуються кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування;

– основну навчально-методичну, навчальну та наукову літературу, яка стосується вивчення навчальної дисципліни;

– напрями та форми реалізації норм кримінально-процесуального законодавства у діяльності органів досудового розслідування системи МВС України.

^ Науково-педагогічному складу кафедри під час проведення занять необхідно звернути увагу на уміння курсантів:

– показувати рівнобічні, системні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно правильно його подавати;

– пов'язувати теорію з практикою, вільно виконувати задачі, завдання та правильно відстоювати прийняті рішення;

– самостійно узагальнювати і викладати навчальний матеріал, не допускаючи помилок та проявляти творчі здібності у розумінні, поданні і використанні навчально-програмового матеріалу;

– опрацьовувати навчальну літературу та нормативно-правові акти у сфері кримінального судочинства;

– аналізувати наукову та статистичну інформацію, отриману під час навчальних занять і самостійної підготовки, а також роботи власні висновки та висувати відповідні пропозиції щодо вдосконалення діяльності правоохоронних органів; самостійно тлумачити нормативно-правові акти кримінально-процесуального характеру;

– проводити наукові дослідження у формах доповідей, рефератів та інших видів робіт передбачених навчальною програмою;

– розв’язувати ситуаційні завдання передбачені навчальною програмою та додатковою літературою за вказівкою викладача.

Серед системи організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на повному освітньому і кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти є вдосконалення форм і методів викладання навчальної дисципліни, підготовка навчально-методичної літератури щодо поглиблено­го вивчення проблем кримінального процес.

^ Основними формами проведення занять з навчальної дисципліни «Доказування на досудовому слідстві» є лекційні, семінарські, практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота курсантів. Після закінчення вивчення цієї навчальної дисципліни курсанти складають семестровий екзамен.

Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)» затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, змістом зазначених видів занять є:

– лекція – основний вид навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу;

– семінарське заняття – вид навчального заняття, основною метою якого є поглиблене відпрацювання та закріплення основних положень проблем, розкритих у прочитаних лекціях. Дидактичною основою семінарського заняття є самостійна робота курсанта на етапі підготовки до нього та презентація його знань у процесі проведення заняття;

– практичне заняття – вид навчального заняття, основною метою якого є формування у курсанта вмінь та навичок практичного застосування отриманих знань;

– індивідуальне заняття – це вид навчального заняття, яке проводиться під керівництвом науково-педагогічного працівника у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей курсанта;

– консультація – вид навчального заняття, на якому курсант отримує від науково-педагогічного працівника відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання;

– індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які курсанти (слухачі, студенти) отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

^ Самостійна робота курсантів є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Вона включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу.

Для лекційних, семінарських і практичних занять курсант повинен мати робочий зошит і робити в ньому необхідні записи: основних положень лекції; конспектування рекомендованих нормативних актів та літератури; письмове вирішення задач з обґрунтуванням відповідно до норм чинного законодавства, положень теорії та існуючої практики.

Під час індивідуальної та самостійної роботи курсанти готуються до проведення семінарських та практичних занять з відповідно теми передбаченої цією робочою навчальною програмою.

Курсанти можуть отримати консультацію у викладача, який проводить заняття у відповідній навчальній групі або чергового викладача кафедри.

У продовж лекційного, семінарського та практичного заняття по кожному з питань, які розглядаються курсант зобов’язаний роботи замітки (стислий конспект відповіді, цитату, проблемні питання, точки зору вчених-процесуалістів, статистичні дані тощо).

За структурою відповідь на питання семінару повинна складатись із вступу, основної частини, висновку. За змістом охоплювати норми чинно­го законодавства, положення теорії кримінального процесу, проблеми практики тощо.

Зразки процесуальних документів краще за все готувати на аркушах паперу звичайного формату чи використовувати бланки процесуальних документів. Для їх зберігання необхідно мати відповідні папки.

Перелік нормативних актів та літератури подається до кожної теми окремо. При підготовці до занять потрібно творчо використовувати літературні джерела, з урахуванням змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України.

При підготовці до практичних занять курсанти повинні скласти проекти процесуальних документів відповідно до вимог чинного КПК, відомчих нормативно-правових актів, а також сьогодення судово-слідчої практики та оформляються відповідно до вимог підготовки кримінальних справ, вирішувати ситуаційні завдання зазначених у цій робочій навчальній програмі та у збірниках задач за вказівкою викладача.

^ Контроль успішності курсантів.

Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)» затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, контрольні заходи включають поточний, рубіжний (модульний), підсумковий контроль та державну атестація.

^ Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень курсантів під час семінарських, практичних занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи. Поточний контроль під час проведення семінарських та практичних занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок курсантом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань курсантів забезпечується чіткими критеріями.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами та їх успішності.

^ Рубіжний (модульний) контроль визначає якість виконаної курсантом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу. Якщо результати двох і більше підсумкових контролів за семестр з дисциплін не зараховані, курсант відраховується за академічну неуспішність.

Модульна контрольна робота є обов'язковою складовою системи рубіжного (модульного) контролю навчальних досягнень курсантів з кожної навчальної дисципліни кафедри. Її виконання курсантами спрямоване на всебічну і комплексну перевірку обсягу, рівня та якості засвоєння ними знань, навичок і вмінь з усього навчального матеріалу, що складає завершений модуль. Зміст, структура, критерії оцінювання, порядок, тривалість та форма проведення модульної контрольної роботи визначаються кафедрою з кожної навчальної дисципліни.

^ Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів засвоєння курсантами окремої частини дисципліни (групи тем) чи дисципліни у цілому. Він включає семестровий контроль та державну атестацію курсанта.

^ Критерії успішності курсантів.

Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)» затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, для визначення академічних успіхів осіб, які навчаються, за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, пропонується використовувати єдину бальну систему розрахунків рейтингових балів за шкалою Університету з обов’язковим їх переведенням до національної шкали та шкали ECTS:


^ За шкалою

Університету

За національною шкалою

За шкалою

ECTS

Рівень

компетентності

Критерії оцінювання

90 – 100

5

„відмінно”

А

Високий

(творчий)

Особа, що навчається, виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили.

85 – 89

4

„добре”

В

Достатній

(конструктивно-варіативний

Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.

75 – 84

С

Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок.

70 – 74

3

"задовільно"

D

Середній

(репродук-тивний)

Особа, що навчається, відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих.

60 – 69

E

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні.

35 – 59

2 "незадовільно" з можливістю повторного складання


FX

Низький

(рецептивно-продуктивний)

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.

1 – 34

2 "незадовільно" з обов’язковим повторним курсом ”

F

Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів.



^ Міжпредметні зв’язки. Навчальна дисципліна «Доказування на досудовому слідстві» пов’язана з іншими навчальними дисциплінами, зокрема з «Кримінальним процесом України», «Кримінальним правом», «Судовими та правоохоронними органами України», «Конституційним правом», «Юридичним документоведенням», «Криміналістикою», «Оперативно-розшуковою діяльністю», «Цивільним правом», «Цивільним процесом» та ін.


^ Дисципліна: Доказування на досудовому слідстві

Курс

Характеристика дисципліни

Кількість залікових кредитів, відповідних

ECTS: 3

Модулів: 1

Змістових модулів: 3

Загальна кількість годин: 90

Тижневих годин:

Рік підготовки: 4

Семестр: 7

Лекції: 22 годин

Семінарські заняття: 24 години

Практичні заняття: 26 годин

Самостійна робота: 18 годин

Індивідуальна робота: 10 годин

Вид контролю: екзамен
^ 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
13

^ Назва тем

Нормативний обсяг годин

Всього годин

Всього годин з викладачем

З них:

^ Самостійна та індивідуальна робота

З них:

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

Модульний контроль

Індивідуальна робота

Самостійна робота

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Модуль I. Загальні положення кримінально-процесуального доказування

1.

Тема 1. Теорія доказів у кримінально-процесуальному праві

6

4

2

2

-




2

-

2

2.

Тема 2. Кримінально-процесуальне доказування

12

10

4

4

2




2

-

2




^ Модульний контроль
















+













^ Модуль II. Докази. Доказування у стадії порушення кримінальної справи

3.

Тема 3. Докази та їх процесуальні джерела у кримінальному судочинстві

14

12

4

4

4




2

-

2

4.

Тема 4. Доказування у стадії порушення кримінальної справи

14

12

4

4

4




2

-

2




Модульний контроль
















+










^ Модуль IIІ. Доказування у стадії досудового розслідування

5.

Тема 5. Доказування у стадії досудового розслідування

26

22

4

6

12




4

4

-




Модульний контроль
















+










^ Модуль IV. Доказування по окремих категоріях кримінальних справ

6.

Тема 6. Особливості доказування в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб при застосуванні примусових заходів медичного характеру

10

6

2

2

2




4

2

2

7.

Тема 7. Доказування при проваджені у справах про злочини та діяння неповнолітніх

8

6

2

2

2




2

2

-

Модульний контроль
















+










^ Всього годин

90/3 кред.

72+

22

24

26




18

10

8



^ 3. ПРОГРАМА КУРСУ

Змістовий модуль I.

Загальні положення кримінально-процесуального доказування


Тема 1. Теорія доказів у кримінально-процесуальному праві

Поняття доказового права. Система доказового права. Поняття теорії доказів. Предмет теорії доказів. Призначення теорії доказів. Значення теорії доказів для кримінального судочинства. Методи пізнання теорії доказів. Зв’язок теорії доказів з іншими науками.


^ Тема 2. Кримінально-процесуальне доказування

Поняття, сутність доказування в кримінальному судочинстві. Значення доказування в кримінальному судочинстві. Мета кримінально-процесуального доказування. Об’єктивна істина у кримінальному процесі. Зміст об’єктивної істини у кримінальному процесі. Абсолютна і відносна істина в кримінальному процесі. Елементи процесу доказування та їх характеристика. Предмет і межі доказування. Процесуальні гарантії в доказуванні. Роль презумпцій та преюдицій в процесі доказування. Суб’єкти доказування. Слідча етика і її роль в доказуванні. Моральні засади доказування. Роль оперативно-розшукової діяльності в процесі доказування. Поняття та значення процесуальної форми в доказуванні. Дотримання процесуальної форми суб’єктами процесу при провадженні в кримінальних справах. Можливі причини недодержання процесуальної форми і шляхи усунення недоліків. Наслідки порушення процесуальної форми. Шляхи вдосконалення кримінально-процесуального доказування.


^ Змістовий модуль II.

Докази. Доказування у стадії порушення кримінальної справи


Тема 3. Докази та їх процесуальні джерела доказів в кримінальному судочинстві

Поняття доказів. Зміст доказів. Види доказів і їх класифікація. Показання свідка і потерпілого. Показання підозрюваного та обвинуваченого. Висновок експерта. Речові докази. Протоколи слідчих та судових дій. Протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативного розшукових заходів. Інші документи. Вимоги, які пред’являються до доказів. Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів.


^ Тема 4. Особливості доказування в стадії порушення кримінальної справи

Основні завдання стадії порушення кримінальної справи. Засоби доказування в стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи. Слідчі дії в стадії порушення кримінальної справи. Висновки фахівців при вирішені питання про порушення кримінальної справи. Використання матеріалів ОРД в стадії порушення кримінальної справи. Оцінка зібраних доказів та їх процесуальних джерел у стадії порушення кримінальної справи. Рішення які приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Шляхи вдосконалення кримінально-процесуального доказування в стадії порушення кримінальної справи.


^ Змістовий модуль IIІ.

Доказування на стадії досудового розслідування


Тема № 5 Доказування на стадії досудового розслідування

Особливості процесу доказування на стадії досудового розслідування. Основні способи збирання (формування) та перевірки доказів на стадії досудового розслідування. Слідчі дії як спосіб збирання доказів. Процесуальні дії слідчого направленні на збирання доказів. Подання доказів. Оцінка доказів. Використання доказів отриманих на стадії досудового розслідування. Роль оперативно-розшукових заходів в процесі доказування на стадії досудового розслідування. Застосування відеозапису, кіно-, фотозйомки, звукозапису в процесі доказування. Особливості фіксації доказової інформації. Протокол як основний, найпоширеніший спосіб фіксації ходу й результатів слідчих дій.


^ Змістовий модуль IV.

Доказування по окремих категоріях кримінальних справ


Тема 6. Особливості доказування в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб при застосуванні примусових заходів медичного характеру


Підстави для застосування примусових заходів медичного характеру. Порядок провадження досудового слідства в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб. Предмет доказування в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб. Визначення психічного стану обвинуваченого. Особливості направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу. Форми закінчення розслідування в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб. Аналіз доказів добутих в справах про діяння неосудних або обмежено осудних осіб.


^ Тема 7. Доказування в справах про злочини неповнолітніх

Порядок провадження в справах про злочини неповнолітніх. Предмет доказування в справах про злочини неповнолітніх. Особливості доказування у ході провадження досудового слідства в справах про злочини неповнолітніх. Виділення справи про злочин неповнолітнього в окреме провадження. Затримання та взяття під варту. Участь захисника при провадженні справ. Пред’явлення неповнолітньому обвинувачення. Пред’явлення матеріалів справи для ознайомлення неповнолітньому обвинуваченому.

Порядок вирішення справ про суспільно-небезпечні діяння, вчиненні особою, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. Форми закінчення розслідування про злочини неповнолітніх.
^ 4. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль I.

Загальні положення кримінально-процесуального доказування
Тема 1. Теорія доказів у кримінально-процесуальному праві

Самостійна робота – 2 години

Завдання для самостійної роботи

Опрацювати питання:

Доказове право і яка сукупність норм кримінально-процесуального права до нього входить.

Система доказового права.

Значення теорії доказів для кримінального судочинства.

Методи пізнання теорії доказів.

Зв’язок теорії доказів з іншими науками.

Зміст об’єктивної істини у кримінальному процесі.

Абсолютна і відносна істина в кримінальному процесі.

Слідча етика і яка її роль в доказуванні.


Семінарське заняття – 2 години

1. Завдання кримінального судочинства і доказове право.

2. Поняття, суть і значення теорії доказів для кримінального судочинства.

3. Місце теорії доказів в системі наукових знань.


Теми реферативних повідомлень:

1. Методи пізнання теорії судових доказів.

2. Теорія пізнання як основа теорії доказування у кримінальному процесі.


^ Ключові терміни та поняття теми

Доказове право – це система кримінально-процесуальних норм, що регламентують цілі, межі, зміст, порядок і правові засоби виявлення, збирання, закріплення, перевірки та оцінки кримінально-процесуальних доказів.

^ Система доказового права – сукупність норм доказового права, які знаходяться в кримінально-процесуальному законодавстві і які умовно складають загальну та особливу частини.

^ Теорія доказів є частиною науки кримінального процесу, тією частиною, що присвячена вивченню процесу доказування на різних стадіях кримінального процесу.

^ Систему теорії доказів складають загальна та особлива частини.


Методичні поради

При підготовці до даного заняття курсантам слід усвідомити, що успішне виконання завдань кримінального процесу вимагає від органів досудового розслідування встановлення в кожній кримінальній справі обставин, які мають значення для її правильного вирішення.

Законодавець перераховує осіб, які вправі встановлювати ці обставини, процесуальні засоби та порядок їх використання з метою встановлення вказаних обставин, межі їх дослідження і таке інше.

Ті норми кримінально-процесуального права, які регулюють процес виявлення, збирання, перевірку та оцінку даних, необхідних для встановлення істини у кримінальній справі складають інститут доказового права.

Доказове право не слід ототожнювати з теорією доказів, оскільки, як відзначалось, доказове право – сукупність норм, що регулює процес доказування, а теорія доказів – частина науки кримінального процесу, яка вивчає процес доказування.

Основне призначення теорії доказів в тому, щоб на основі вивчення і узагальнення норм доказового права, практики їх застосування виробити наукові рекомендації для подальшого удосконалення як самих норм, так і судової та слідчої практики їх застосування.

Необхідно також пам’ятати, що теорія доказів досліджує закономірності процесу пізнання об’єктивної істини у кримінальній справі.

Знайти істину у кримінальній справі – значить виконати перше і безпосереднє завдання кримінального процесу – повністю розкрити злочин, що є необхідною умовою правосуддя.

При підготовці до семінарського заняття, важливо засвоїти такі основні положення як зв’язок теорії доказів з різними галузями знань, а саме з наукою кримінального права, криміналістикою, цивільно-процесуального права тощо.


^ Список літератури до змістового модуля

[1, 6, 36-38, 50-53, 55, 58, 65, 66, 72, 77, 81, 82, 112]

^ Тема 2. Кримінально-процесуальне доказування

Самостійна робота – 2 години

Завдання для самостійної роботи

Опрацювати питання:

Кримінально-процесуальне доказування та яке значення воно має.

Обставини є предметом доказування по кримінальній справі.

Суб’єкти доказування і на кому лежить обов’язок доказування.

Предмет, межі та обсяг доказування їх зміст

Моральні засади доказування.

Основні елементи процесу доказування та їх характеристика.

Процесуальні гарантії в доказуванні.

Роль презумпції в процесі доказування.

Шляхи вдосконалення кримінально-процесуального доказування.

11. Значення процесуальної форми в процесі доказуванні.

12. Роль ОРД в процесі доказування.


II. Вирішити ситуаційні завдання:

1. Погорілка, який перебував у нетверезому стані, пограбували двоє незнайомих чоловіків, відібрали у нього ондатрову шапку і годинника.

Потерпілий заявив слідчому, що він не може назвати точних прикмет грабіжників, пам’ятає лише, що це були молоді хлопці, один з яких високого, а інший – середнього зросту. Але якби їх йому пред’явили обох зразу, то він неодмінно б їх упізнав.

Слідчий пред’явив Погорілку підозрюваних Маркаряна й Оганесяна разом з двома іншими громадянами. Потерпілий показав на них як на осіб, які його пограбували, назвавши деякі додаткові прикмети, про які він забув повідомити під час допиту.

Варіант: потерпілий показав на Маркаряна й одного з інших громадян, які пред’являлися для впізнання, як на тих, хто вчинив пограбування.

^ Чи має таке пред’явлення для впізнання доказове значення ? Відповідь обґрунтуйте.


2. Полуніна, який підозрювався у вчиненні розбійного нападу на Татарченка, серед інших трьох осіб було пред’явлено для впізнання потерпілому. Потерпілий, запрошений до кімнати, де проводилося пред'явлення для впізнання, довго вагався, а потім заявив слідчому, що він міг би впізнати того, хто на нього напав, якби той одягнув хутряну нутрієву шапку коричневого кольору, у якій був тоді злочинець. Таку шапку на прохання слідчого принесли. Слідчий запропонував Полуніну першому вдягнути шапку. Потерпілий показав на Полуніна в шапці як на того, хто вчинив проти нього злочин.

^ Чи були допущені слідчим порушення порядку пред’явлення особи для впізнання ?


3. Готуючись до пред’явлення свідку Петренку для впізнання підозрюваного Абуладзе, слідчий зумів знайти лише одного чоловіка, який зовні не мав різких відмінностей від Абуладзе. Для того, щоб двоє не дуже відрізнялись від підозрюваного, він звернувся до народного театру з проханням допомогти йому, двоє чоловік були пред’явлені з акуратно наклеєними вусами.

Свідок Думітріу впевнено показав на Абуладзе як на того, хто пограбував його.

Чи були слідчим допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону ?

Семінарське заняття 2.1 – 2 години

1. Поняття і мета доказування в кримінальному судочинстві.

2. Предмет, межі та суб’єкти доказування.

3. Процес доказування.


Теми реферативних повідомлень:

1. Достатність доказів у кримінальному процесі.

2. Перевірка доказів як самостійний елемент процесу доказування.


Семінарське заняття 2.2 – 2 години

1. Роль презумцій та преюдицій в процесі доказування.

2. Моральні засади доказування.

3. Використання в доказуванні у кримінальній справі матеріалів оперативно-розшукової діяльності.


Практичне заняття – 2 години

Вирішити ситуаційні завдання:

1. Пшеничний обвинувачувався у вчиненні необережного вбивства свого сина. Під час його допиту як обвинуваченого він заявив, що визнає себе винним у вчиненні злочину, але показань давати не буде, бо дуже тяжко знову переживати цю трагедію.

Аналогічна ситуація повторилася в судовому засіданні, під час судового слідства.

Суд, виносячи обвинувальний вирок, послався в його обґрунтуванні на показання підсудного як на доказ його винності у вчиненні злочину.

^ Оцініть вирок суду.


2. Козланюк підозрювався в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень своїй дружині.

Під час допиту в лікарні потерпіла заявила слідчому, що вона не буде нічого повідомляти про обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень, тим паче, що й вона сприяла цьому своєю поведінкою, але просила обов’язково записати до протоколу, що її чоловік – людина дуже позитивна, він відмінний сім’янин, непитущий, дбає про дітей, майже всі меблі у квартирі зроблені його руками.

^ Як має діяти слідчий ? Чи мають такі відомості відношення до предмета доказування у цій кримінальній справі ?


3. Слідчий приєднав до матеріалів кримінальної справи інформацію органу дізнання, що була одержана внаслідок проведення оперативно-розшукових заходів.

^ Чи входить оперативно-розшукова діяльність до процесу доказування ?

Чи можуть матеріали, які поданні слідчому, бути джерелом доказів ?


4. Районний суд засудив Купряшкіна за ч. 1 ст. 263 КК, визнавши його винним у тому, що той виготовив і разом з боєприпасами незаконно зберігав і носив малокаліберний пістолет, який за висновком судово-балістичної експертизи є вогнепальною зброєю.

Експертизу цю проводив Сергеєв – експерт-криміналіст РВВС, який брав участь спільно з іншими працівниками міліції цього ж РВВС у проведенні рейду 16 березня 2007 р., коли було затримано Купряшкіна. Під час розслідування справи Сергеєв був свідком.

^ Чи були допущені порушення кримінально-процесуального закону у цій справі ?

Якщо були, то які саме і як на них має реагувати апеляційний суд ?


5. Пушин і Дворецька підтримували інтимні стосунки, про це дізнався чоловік Дворецької. В їхній сім’ї почалися сварки, під час яких Дворецький погрожував убити дружину разом із Пушиним і спалити будинок останнього.

Одного разу під час випивки приятель Пушина Роскул сказав, що має пістолет і йому, Роскулові, нічого не варто вбити людину. Тоді Пушин розповів про погрози з боку чоловіка Дворецької. Роскул і Пушин змовилися вбити Дворецького. Вони заманили його для з’ясування стосунків в автомашину “Волга”, яка належала Пушину, завезли в ліс і в машині задушили, а труп спалили.

Апеляційний суд засудив Роскула і Пушина за вбивство Дворецького з особливою жорстокістю, а Дворецьку — за підмовництво й пособництво у вбивстві свого чоловіка. Суд конфіскував також автомобіль “Волга” як знаряддя злочину.

^ Чи були підстави для конфіскації автомобіля ?


6. У справі, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, що призвів до зіткнення двох автомобілів і загибелі одного