Реферат: Тимчасове положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу у Луцькому державному технічному університеті

Міністерство освіти і науки України

Луцький державний технічний університет


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор Луцького державного технічного університету

професор В.В.Божидарнік


« » ------------------2005р.


ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу

у Луцькому державному технічному університеті


РОЗГЛЯНУТО ТА СХВАЛЕНО

на засіданні вченої ради університету

протокол №

від 2005р.

.


ЛУЦЬК 2005


^ ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу у

Луцькому державному технічному університеті. Луцьк. ЛДТУ, 2005р. – 20с.


У Положенні викладені основні підходи, терміни, поняття, їх визначення в кредитно-модульній системі організації навчального процесу та запроваджені в Луцькому державному технічному університеті для забезпечення умов участі в педагогічному експерименті. Під час розробки цього документу враховувалися основні вимоги Болонської декларації 1999 року та наступних офіційних документів Болонського процесу.


Перший проректор ЛДТУ Герасимчук З. В., д.е.н., професор


Координатор від ЛДТУ: Куць Н.Г., к.т.н., доцент


Редакційно-видавничий відділ

Луцький державний технічний університет


м. Луцьк, 2005р.




Вступ


Згідно зі стратегією інтеграції України до Європейського союзу та досягненню цілей Болонської декларації для входження вищої освіти в Європейський освітній простір, наказами Міністерства освіти і науки України від 23.01.04р. №48 „Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної організації навчального процесу”, від 23.01.04р. №49 „Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки” та „Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”, затвердженого наказом МОН України від 23.01.04р. №48, передбачено проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі - КМСОНП) у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Відповідно до наказу МОН України від 28.01.04р. №48, Луцький державний технічний університет внесено до переліку вищих навчальних закладів, що заявили про участь у проведенні педагогічного експерименту щодо запровадження КМСОНП.

Дане Тимчасове положення, яке сформоване на основі „Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”, затвердженого наказом МОН України від 23.01.04р. №48, конкретизує загальні принципи організації навчального процесу за кредитно-модульною системою стосовно навчання в Луцькому державному технічному університеті та забезпечує умови для участі в педагогічному експерименті з упровадження КМСОНП з урахуванням принципів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі - ЕСТS) або (ЄКТАС).

Під час розробки цього документа враховувалися основні вимоги Болонської декларації 1999 року та наступних офіційних документів Болонського процесу.

У Положенні використані терміни, що подані у Законах України «Про вищу освіту» від 17.01.02р. №2984-111 та «Про інноваційну діяльність» від 04.07.02р. №40-У, Державному класифікаторі професій ДК 003-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.01р. №28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення.

Тимчасове положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу у Луцькому державному технічному університеті затверджує ректор університету (далі – ЛДТУ).


^ I. Основні підходи та етапи формування зони Європейської вищої освіти


У рамках Болонського процесу було сформульовано шість ключових позицій:

1. Введення двоциклового навчання: 1-й цикл – ступінь бакалавра (3-4роки); 2-й цикл – ступінь магістра (через 1-2 роки) і/або докторський ступінь (за умови 7-8 років загальної тривалості навчання).

^ 2. Запровадження кредитної системи (технологія обліку трудомісткості навчальної роботи студента в кредитах): за основу пропонується прийняти Європейську кредитно-трансферну систему (ECTS), зробивши її накопичувальною, здатною працювати в рамках концепції „навчання впродовж усього життя”.

^ 3. Контроль якості освіти: передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися на знаннях, уміннях і навичках студентів. Будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

^ 4. Розширення мобільності: передбачається істотний розвиток мобільності студентів, викладачів та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом (за умови проведення змін у національних законодавчих актах щодо працевлаштування іноземців).

^ 5. Забезпечення працевлаштування випускників: знання і вміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені та інші кваліфікації повинні бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій -- спрощене (за рахунок використання Додатка до диплома).

^ 6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти: залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легкодоступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.


^ IІ. Перелік необхідних умов для запровадження КМСОНП у навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.


2.1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями.

2.2. Запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів.

2.3. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються, як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми: „навчальний семестр - навчальний рік – навчальний курс”.

2.4. Введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування.

2.5. Дозвіл МОН України на частковий відхід від галузевих стандартів вищої освіти (для напрямів і спеціальностей, для яких вони затверджені) і задіяні в експерименті.

2.6. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахування особливостей КМСОНП.

2.7. Зарахування на навчання до ВНЗ здійснюється тільки за напрямами підготовки.

2.8. Наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення КМСОНП.

2.9. Формування програми навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі ОКХ випускників та ОПП підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки.

^ 2.10. Введення інституту викладачів - кураторів ІНПС.


IIІ. Координатори ЕСТS, куратор.


Під час розробки цього Положення враховано засади Європейської кредитно-трансферної та накопичувальної системи. Навчальні заклади, які користуються ЕСТS, повинні призначити координатора ЕСТS від закладу і від кожного задіяного факультету. Їх роль полягає у тому, щоб займатися академічними та адміністративними аспектами ЕСТS і надавати консультації студентам.

До компетенції закладу належить прийняття рішень щодо розподілення завдань між координаторами ЕСТS та іншими колегами, які займаються міжнародними зв’язками.


^ 3.1. Координатор ЕСТS від закладу:

Важливість ролі координатора від закладу полягає в тому, щоб гарантувати виконання зобов’язань закладу перед нормами ЕСТS і механізмами реалізації.

До загальних обов’язків координатора належать: сприяння поширенню ЕСТS як на рівні закладу, так і за його межами, наприклад, у рамках міжнародних програм про співпрацю; сприяння практичному втіленню ЕСТS і надання підтримки координаторам від факультетів.

Більш конкретними завданнями координатора є: інформувати студентів про ЕСТS і узгоджувати з координаторами від факультетів підготовку, випуск і доставку партнерам пакетів інформації. Координатор від закладу є відповідальною особою за договірні заходи з Європейською комісією і з Державним органом присвоєння грантів.

Координатор ЕСТS від закладу призначається наказом ректора.


^ 3.2.Координатор ЕСТS від факультету:

Координатор від факультету є тією особою, яка підтримуватиме ділові зв’язки зі студентами та викладацьким складом кафедри чи факультету і займатиметься, більшою мірою, практичними й навчальними аспектами реалізації ЕСТS .

Він повинен більш детально інформувати студентів про ЕСТS, наприклад: забезпечувати студентів інформаційними пакетами, що надійшли від закладів-партнерів; допомагати студентам заповнити форму заяви; пояснювати процедуру визнання освіти й оформлення документів (навчальний контракт, перелік оцінок дисципліни) і т. ін. Координатор від факультету спрямовує студента на розробку індивідуального навчального плану, поєднуючи навчальні вимоги з індивідуальними інтересами. Координатори повинні забезпечувати, щоб студенти, які від’їжджають, досягли успіхів у закордонних закладах шляхом підтримання з ними постійного контакту.

Зв’язок між місцевими і закордонними закладами офіційно здійснюється координаторами від факультетів, які обмінюються формами заяв і підписаними копіями, обговорюють програми навчання, готують перелік оцінок дисципліни для студентів, що від’їжджають на навчання, а також для тих, хто повертається після завершення навчання в іншому закладі.

Координатори від факультетів інформують науково-педагогічних працівників свого факультету про систему ЕСТS . і її втілення з точки зору розподілення кредитів для всіх навчальних модулів (дисциплін), н\контролюють розробку навчальних програм, робочих навчальних програм, індивідуальних навчальних планів студентів. Вони готують ту частину інформаційного пакета, яка стосуватиметься їхньої кафедри, факультету.

Координатором ЕСТS від факультету є декан факультету. Він призначається наказом ректора за поданням директора інституту.


^ 3.3. Куратор індивідуального навчального плану студента (ІНПС):

Куратором може бути професор або доцент випускаючої кафедри, ґрунтовно ознайомлений з вимогами галузевих стандартів вищої освіти.

Куратор призначається ректором ВНЗ за поданням декана факультету і підпорядкований декану, що відповідає за формування ІНПС.

Чисельність кураторів встановлюється вузом в залежності від чисельності студентів (один куратор на 25-30 студентів). Куратор веде студентів від першого курсу до випускного курсу

Куратор надає кваліфіковані консультації щодо формування індивідуального навчального плану студента і його реалізації протягом всього періоду навчання.

На куратора покладається виконання таких основних завдань:

--ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами, які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (КМС);

--надання рекомендацій студентам щодо формування їх індивідуального навчального плану студента (ІНПС) з урахуванням засвоєних змістових модулів за час перебування в інших навчальних закладах;

--погодження ІНПС та подання його на затвердження деканові факультету;

--контроль за реалізацією ІНПС на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або його відрахування.

Куратор має право:

--відвідувати всі види занять студента згідно з його ІНП;

--подавати пропозиції щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента;

--брати участь у засіданнях кафедр, які задіяні в експерименті та Вченої ради факультету;

--подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності кураторів.

. Чисельність кураторів встановлюється вузом в залежності від чисельності студентів (один куратор на 25-30 студентів). Куратор веде студентів від першого курсу до випускного курсу.


ІV. Мета та завдання КМСОНП


^ 4.1. Мета запровадження КМСОНП.

Підвищення якості вищої освіти та якості підготовки фахівців; визнання за кордоном результатів навчання у вітчизняних закладах освіти; надання студентам можливості продовжити навчання в іншому закладі для одержання диплома, ступеня, кваліфікації; можливість використання досвіду та ресурсів іншого закладу для забезпечення на цій основі конкурентоспроможності та престижу української вищої школи у світовому освітньому просторі.


^ 4.2. Основні завдання КМСОНП:

-- адаптація системи вищої освіти України до ідей Болонського процесу для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання;

-- забезпечення гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність випускників;

-- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

-- гарантування студентові можливості навчання за індивідуальним навчальним планом, що сприяє його саморозвитку та затребуваності на ринках праці;

-- навчання упродовж усього життя;

-- забезпечення подальшого розвитку автономії та самоврядування


^ V. Основні принципи


1.Порівняльної трудомісткості кредитів -- полягає в досягненні кожним студентом встановлених ЄКТАС норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне і міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

2.Кредитності – полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні, за навчальним навантаженням студентів, частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану – накопичення (акумулювання) заданої кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах КМСОНП;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

3.Модульності – визначає підхід до організації оволодіння студентом модулями і проявляється через специфічну, для модульного навчання, організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є: активна самостійна творчо - пізнавальна діяльність студента.

4.Методичного консультування – полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.

5.Організаційної динамічності – полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

6.Гнучкості та партнерства – полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання та шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

7.Пріорітетності змістової та організаційної самостійності та зворотного зв’язку – полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

8.Науковості та прогностичності – полягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

9. Технологічності та інноваційності – полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

10.Усвідомленої перспективи – полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також шляхів їх успішного досягнення.

11.Діагностичності – полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі, цілей освіти та професійної підготовки.

12.Наступності – полягає в збереженні набутого за минулі роки прогресивного досвіду вищої освіти України з урахуванням українського менталітету.

13.Якості вищої освіти – полягає у відповідності вищої освіти соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

14. Компетенції – полягає у набутті впродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності, сукупних знань, вмінь і навичок.

15. Кваліфікації – полягає в сертифікації досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.


VІ. Основні терміни, поняття та їх визначення в системі ECTS ТА в КМСОНП


^ 6.1. Європейська кредитно-трансферна система (ECTS) – це система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання навчання, системи виміру і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання і передачі від одного закладу до іншого. Система базується на трьох основних елементах:

--інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів) – інформаційний пакет;

--взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) – форма заяви навчального контракту;

--використанні кредитів ЕСТS (визначають навчальне навантаження студентів) – перелік оцінок дисципліни.

^ 6.2. ЕСТS - кредити -- відображають повне навантаження студента необхідне для вивчення відповідного курсу і не обмежується лише аудиторними годинами. Один семестр денного навчання відповідає 30 кредитам, а один рік навчання – 60 кредитам ЕСТS , що присуджуються по завершенні періоду навчання і складанні іспитів.

Кредити дають можливість забезпечити відповідність програми (навчального навантаження) за період навчання за кордоном з тим же періодом навчання у місцевому навчальному закладі.

^ 6.3. ЕСТS - оцінки -- використовуються для спрощення переведення оцінок між інститутами та університетами, забезпечуючи конвертованість внутрішніх оцінок закладів освіти.

^ 6.4. Кредитно-модульна система (КМС) організації навчального процесу (КМСОНП) – це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використанні залікових одиниць (залікових кредитів) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента у процесі аудиторної та самостійної роботи.

^ 6.5. Модульна технологія навчання – це одна із сучасних педагогічних технологій, яка передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного вивчення модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь. Технологія полягає у гарантованому досягненні мети навчання.

6.6. Навчальний модуль (дисципліна) – це система тісно пов’язаних між собою модулів або блок змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом. --

6.7. Модуль – це задокументована, логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчальної дисципліни, практики, державної атестації, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури, що реалізується певними формами навчального процесу (дидактичними, методичними, організаційними), необхідною компонентою якого є поточний і модульний контроль.

Модуль – це поєднання багатьох навчальних тем за змістом і часом, протягом відпрацювання яких здійснюється оволодіння певним навчальним об’єктом та має за мету формування у студента певних знань, вмінь і навичок.

Модуль може включати декілька змістових модулів.

^ 6.8. Змістовий модуль (теми, розділ) – це впорядкована і структурована система навчальних елементів, об’єднаних за ознаками відповідності певному навчальному об’єкту і реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння і забезпечує досягнення мети модуля.

^ 6.9. Блок змістових модулів(модуль) – це декілька змістових модулів, що утворюють кредитний модуль. Їх кількість залежить від загального числа годин, відведених на вивчення модуля і від кількості тем та розділів у модулі.

^ 6.10. Кредитний модуль(модуль) – це закінчений обсяг інформації, яку має засвоїти студент, або закінчений обсяг навчальної діяльності, яку має виконати студент.

^ 6.11. Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння модуля або блоку змістових модулів.

Залікові кредити містять модулі одного або декількох видів навчальної діяльності студента (аудиторну, самостійну, індивідуальну). До 50% залікового кредиту – аудиторна робота, приблизно по 25% - самостійна та індивідуальна роботи.

Кожний вид навчальної діяльності студента в межах залікового кредиту (модуль) оцінюється (визначається рейтинг) і має питому частку в підсумковій оцінці з залікового кредиту

^ 6.12. Семестровий екзамен (диференційований залік) – це підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу певної навчальної дисципліни за семестр на підставі сумарної модульної оцінки, вираженої у 100-бальній шкалі, шляхом її переводу в екзаменаційну оцінку (якщо не передбачений екзамен (диференційований залік)).

6.13. Залік – це підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу певної навчальної дисципліни за семестр виключно на підставі сумарної модульної оцінки, вираженої у 100-бальній шкалі, шляхом її переводу в залікову оцінку («зараховано», «не зараховано»).

^ 6.14. Сумарна модульна оцінка (модульна оцінка) – це середньоарифметична сума модульних оцінок з навчальної дисципліни за семестр. Сумарна модульна оцінка формується з використанням 100-бальної шкали і заноситься до відомості навчальної дисципліни за семестр.

^ 6.15. Модульний контроль – це діагностика засвоєння студентом навчального матеріалу модуля та досягнення цілей відпрацювання модуля за допомогою фонду кваліфікаційних знань або інших контрольних завдань.

^ 6.16. Фонд кваліфікаційних знань – це сукупність кваліфікаційних завдань, яка призначена для перевірки засвоєння змістового модуля та досягнення мети модуля; кожне окреме кваліфікаційне завдання призначене для перевірки засвоєння окремого навчального елемента змістового модуля.

^ 6.17. Шкала оцінювання – використовується для спрощення переведення оцінок, отриманих за системою ЕСТS ,національною системою і 100-бальною шкалою оцінювання.

^ Таблиця відповідності шкали оцінювання ЕСТS з національною системою оцінювання в Україні та запропонована в ЛДТУ.

Оцінка за шкалою ЕСТS



Визначення

Оцінка за національ

ною системою

Оцінка за системою в ЛДТУ

А

Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

5

90-100

В

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

4

82-89

С

Добре – правильна робота з певною кількістю помилок

4

75-81

D

Задовільно – непогано, але зі значною кількістю помилок

3

69-74

E

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

3

60-68


FX

Незадовільно– потрібно доопрацювати на перездачу

2

35-59

F

Незадовільно– обов’язковий повторний курс

2

1-34

ABCDE

Зараховано




60-100

FXF

Не зараховано




1-59

^ 6.18. Нормативні навчальні модулі – це дисципліни, які заклад освіти вважає обов’язковими для досягнення професійних якостей, знань і умінь відповідно до професійної характеристики. Нормативні модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики.

^ 6.19. Вибіркові навчальні модулі – це дисципліни, які студенти обирають із запропонованого освітньою програмою переліку. Вибіркові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вони дають можливість здійснювати підготовку за певною спеціалізацією та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах.


VII. Основні елементи КМС.


^ 7.1. Інформаційний пакет – це загальна інформація про університет (назва, адреса, межі навчального року, програми курсу, період сесій і канікул, історія закладу, процедура реєстрації); загальна практична інформація (організаційні формальності, вартість проживання, забезпечення житлом, здоров’я і страхування, умови для навчання); відомості про факультет (кваліфікація, навчальний графік, види навчальних занять, повний перелік пропонованих нормативних та вибіркових навчальних дисциплін і їх анотацію, відомості про форми та умови переведення контрольних заходів та систему оцінювання якості освіти, оцінки системи ЕСТS);

^ 7.2. Договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом – це документ, у якому визначаються права та обов’язки сторін при навчанні за кредитно-модульною системою, де описуються: напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, перелік дисциплін, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків, права та обов’язки закладів-партнерів. Угоду про навчання також укладають між собою заклади освіти-партнери, у разі здійснення частини навчання студентом в іншому закладі освіти;

^ 7.3. Академічна довідка оцінювання знань -- засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на індивідуальному рівні та за системою ЕСТS.

^ 7.4. Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) – це перелік нормативних та вибіркових навчальних модулів з позначенням послідовності й термінів їх засвоєння з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. ІНП формується студентом за допомогою викладача-куратора на кожний наступний навчальний рік наприкінці попереднього навчального року. ІНП на перший навчальний рік складається не пізніше, ніж через тиждень після зарахування студента на перший курс. ІНП підписують: координатор від факультету (з подання куратора), завідувач профілюючої кафедри, викладач-куратор, студент і затверджує проректор з навчальної роботи.

Формування ІНПС за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору навчальних модулів з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівця. При цьому, сума обсягів обов’язкових та вибіркових модулів. Передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів. Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

^ 7.5. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку навчальних модулів, які відносяться до нормативної складової ІНПС цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних навчальних модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

^ 7.6. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Нормативний термін навчання на рівні бакалаврату – 3,5 - 4роки.

^ 7.7. Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на 1 рік тільки на контрактній основі і тільки в тому разі, якщо учбовий план за нормативний період навчання виконаний студентом в обсязі не менше 200 кредитів (на рівні бакалаврату).

Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

^ 7.8. Навчальне навантаження студента – це 60 кредитів впродовж навчального року і включає всі види робіт студента: слухання лекцій, підготовка та участь у семінарах, практичних і лабораторних заняттях, оцінювальна самостійна робота, складання заліків та іспитів, проходження практики, підготовка та захист курсових і дипломних робіт.

^ 7.9. Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для реалізації творчих можливостей студентів через науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальна робота студента проводиться під керівництвом викладача в поза аудиторний час за окремим графіком з урахуванням потреб і можливостей студента. Види індивідуальних занять: консультація, індивідуальне завдання, індивідуальне навчально-дослідне завдання, курсова робота, дипломна робота, магістерська робота.

^ 7.11. Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) – це вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом із складанням підсумкового іспиту чи заліку із даної навчальної дисципліни. ІНДЗ – це самостійний змістовий модуль і оцінюється, як частка навчальної дисципліни. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни може становити від 30% до 50%.

^ 7.13.Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.

Час, відведений для самостійної роботи студента. В навчальну та індивідуальну роботу викладача не враховується. Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (зазвичай, на індивідуальних заняттях0 і аналізує їх результати.


^ VІІІ. Формування і оцінювання модулів навчальних дисциплін


Навчальний процес в ЛДТУ в умовах КМСРНП здійснюється у таких організаційних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи. Основні види занять, що входять до складу модулів: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація.

^ 8.1. Структура навчального модуля (дисципліни, курсу)




Модулі

Інші види робіт

Зміст та структура залікового кредиту

Модуль

Аудиторна робота

Складається з декількох змістових модулів: ЗМ1+ЗМ2+ЗМ3+... ЗМn

Лекції

Практичні (семінарські, лабораторні)

Консультації

Контрольні заходи (модульний контроль, залік, екзамен)

Модуль

Індивідуаль на робота

ЗМ1і

Робота в лабораторіях (кабінетах) у позанавчальний час

ЗМ2і

ІНДЗ

Модуль

Самостійна робота

ЗМ1с

Робота в інформаційних мережах

ЗМ2с

Опрацювання додаткової літератури

Модуль

Курсова, кваліфікаційна робота

Модуль

Практики

Навчальна

Виробнича

Модуль

Наукова робота

ЗМ1н

Публікації

ЗМ2н

Участь у конференціях

ЗМ3н

Участь в олімпіадах

ЗМ4н

Участь в інших конкурсах, отримання грантів тощо


8.2. Кожен модуль повинен мати чіткий опис, логіку викладання матеріалу – зміст і кваліфікаційні цілі, навчальні форми (лекції, семінари, практичні і т.д.), кількість кредитів, оцінювання, кількість змістових модулів, викладання в одному чи двох семестрах, застосування його для іншої спеціальності.

Поділ навчального матеріалу на модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються науково-методичною комісією факультету і доводяться до відома студентів і викладачів.

Кількість модулів з дисципліни рекомендується визначати з розрахунку: один модуль на 1 - 1,5 кредиту ЕСТS.

8.3. Відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки та структури компетенцій формуються блоки модулів, що надалі становлять навчальні програми відповідної структури. Навчальна програма є базою для розроблення індивідуального навчального плану студента (ІНПС).

8.4. Спільні знання та вміння мають бути відображені у спільних, для напряму підготовки або спеціальності, модулях. Спільними треба вважати такі модулі, введення яких диктується ідентичністю використовуваних засобів (методів, технологій, процедур, технічних і програмних засобів, тощо) або нерозривністю вирішуваних завдань. Їх спільність визначається потребою відповідних компетенцій бакалавра та ідентичністю використовуваних засобів у навчальному процесі.

8.5. Аудиторне навантаження в день на студента повинно мати 3-6 годин, а тижневе – 18-28 годин. Навчальні плани повинні містити максимум 6 навчальних модулів (дисциплін) у семестрі.

8.6. Кредити ЕСТS – є числовим еквівалентом оцінки, що призначається модулям курсу, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студента, необхідний для завершення курсу. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен елемент навчального процесу відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто: лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота – в бібліотеці чи вдома – і екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредити слід призначати для модулів, а також на дипломний проект, кваліфікаційну роботу, виробничу практику, самостійну роботу.

8.7.Призначення кредитів факультативним розділам курсів. Факультативним розділам курсів кредити присвоюються за тими самими принципами, що й для основного чи обов’язкового розділу курсу, тобто на базі тієї частини навчального навантаження, яке він становить відносно загального навчального навантаження для одного року навчання. Розділ курсу, що є факультативним в одному закладі, може бути основним або обов’язковим в іншому. У деяких закладах факультативні розділи не включаються до офіційної програми навчання, але можуть вивчатися додатково.

8.7. Ціна(обсяг) одного кредиту ЕСТS для усіх напрямів підготовки (спеціальностей) складає 36 академічних годин. Кількість кредитів ЕСТS на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту).

8.8. За кожним елементом змістового модуля передбачається певна форма поточного контролю і накопичення рейтингових балів за навчальну діяльність студентів протягом певного періоду:

-- письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, розв’язання задач, вправ, виконання певних розрахунків, тощо);

-- тестування знань студентів з певного розділу (теми) або з певних окремих питань лекційного курсу;

-- усне опитування;

-- виконання і захист лабораторної роботи;

-- виступ на семінарських заняттях (з рефератом, в дискусії);

-- перевірка і захист індивідуального завдання;

-- перевірка домашнього завдання (задачі, вправи, окремі розрахунки);

-- перевірка і захист певного розділу (розділів) курсового проекту (роботи) або графічної частини курсового проекту;

-- захист курсового проекту (роботи);

-- перевірка звіту з практики або захист практики.

8.9. В кінці семестру розраховується загальна кількість балів, одержана кожним студентом з навчальної дисципліни і визначається індивідуальний рейтинг студента (за сумарною оцінко