Реферат: Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ положення про організацію навчального процесу в національній академії внутрішніх справ київ 2011 зміст

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В

НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ





Київ 2011

ЗМІСТ

Загальні положення ……………………………………………………..

Учасники навчального процесу ………………………………………..

Робочий час учасників навчального процесу …………………….......

Навчально-методичне, інформаційне та організаційне забезпечення навчального процесу ……………………………………………………………..

Планування навчального процесу ……………………………………..

Провадження навчального процесу ……………………………….......

Організація навчального процесу за заочною формою навчання .......

Організація навчального процесу з підготовки фахівців для міністерства внутрішніх справ України за схемою “курсант – військовослужбовець – курсант” ………………………………………………..

Контроль якості знань. Державна атестація …………………………..

Переведення, відрахування, поновлення та переривання навчання …

Порядок внесення змін та доповнень до положення ………………….

Додатки ………………………………………………………………………..


4

13

16


20

46

51

59


62

66

72

73

74


^ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ

У ПОЛОЖЕННІ


КМСОНП – кредитно-модульна система організації навчального процесу

МК – модульний контроль

НАВС – Національна академія внутрішніх справ

ННІ – навчально-науковий інститут

ННІЗДН – навчально-науковий інститут заочного та дистанційного навчання

НМЦ – навчально-методичний центр

ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика

ОПП – освітньо-професійна програма

ПМК – підсумковий модульний контроль

ECTS – Європейська кредитно-трансферна система

Положення з організації навчального процесу в Національній академії внутрішніх справ (далі – Положення) регламентує навчальні, методичні, окремі управлінсько-організаційні аспекти діяльності Національної академії внутрішніх справ (далі – Академія) та спрямоване на самореалізацію особистості, удосконалення підготовки кадрів з метою забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях для органів внутрішніх справ та інших галузей економічної діяльності у сфері права та психології, конкурентоспроможності випускників Академії на ринку праці, втілення принципу навчання впродовж життя.

Положення не розповсюджується на діяльність Юридичного ліцею ім. Я. Кондратьєва.


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1. Основні терміни і поняття.

У даному положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Навчальний процес у Національній академії внутрішніх справ (далі – навчальний процес) – система науково-обґрунтованих організаційних, методичних, дидактичних і виховних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні (циклі підготовки фахівців) відповідно до стандартів вищої освіти;

Організація навчального процесу – цілеспрямована діяльність учасників навчального процесу на етапах планування, реалізації та аналізу виконання освітньо-професійної програми підготовки фахівців і контролю якості знань.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).


Кредит ECTS – 1) умовна одиниця виміру трудомісткості навчального навантаження курсанта (слухача, студента) на один тиждень, яка згідно з нормативними документами МОНМС України дорівнює 36 академічним годинам і включає навчальну роботу курсанта (слухача, студента) з урахуванням часу на проведення аудиторних занять, самостійної роботи, семестрового контролю та практик; 2) одиниця виміру часового обсягу, що виділяється навчальним планом на кожну навчальну дисципліну або певні види навчальної діяльності, зокрема на практики і стажування.


Заліковий кредит – 1) одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів; 2) навчальна дисципліна або частина значної за обсягом навчальної дисципліни, що вивчається більше одного семестру, передбачає відповідно до навчального плану певну форму контролю і зараховується курсантові (слухачеві, студентові) після проходження усього навчального матеріалу й успішного складання підсумкового модульного контролю.


Модульна технологія навчання – сучасна педагогічна технологія, яка передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного й ґрунтовного опрацювання навчальних (змістових) модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність курсанта (слухача, студента), різноманітні форми діагностики рівня його знань і вмінь.

Модуль – 1) задокументована, завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу; 2) цілісний, структурований та належним чином задокументований елемент навчальної діяльності курсанта (слухача, студента), який проходить підготовку за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, – аудиторні заняття, курсова, дипломна, магістерська робота, індивідуальний проект, самостійна робота, практика і стажування, контрольні заходи – що забезпечує здобуття ним відповідних компетенцій і слугує підставою нарахування балів за затвердженими кафедрою шкалами оцінювання.

Змістовий модуль – 1) система навчальних елементів, що об’єднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові; 2) логічно завершена частина навчального матеріалу в межах однієї навчальної дисципліни (залікового кредиту), як правило, блок тем, що логічно пов’язані між собою, після вивчення чого проводиться проміжний модульний контроль.

Проміжний (рубіжний) модульний контроль – дидактичні заходи з контролю якості знань, що здійснюються науково-педагогічним працівником згідно з тематичним планом (структурою залікового кредиту) після проходження певного змістового модуля.

Підсумковий модульний контроль – дидактичні заходи, що здійснюються науково-педагогічним працівником з метою діагностики якості виконаної курсантом (слухачем, студентом) навчальної роботи з певної навчальної дисципліни (залікового кредиту) та загального оцінювання цієї діяльності.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (далі – ОКХ) – складова державного стандарту. Є галузевим нормативним документом, у варіативній частині – стандартом Академії, який відображає мету освітньої та професійної підготовки фахівця в межах галузі, визначає вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему службових функцій і типових завдань діяльності й умінь з їх реалізації.

Освітньо-професійна програма (далі – ОПП) підготовки фахівців є складовою державного стандарту, галузевим нормативним документом, у варіативній частині – стандартом Академії, у якому визначаються нормативні терміни, зміст навчання та форми державної атестації випускників відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за певним напрямом, спеціальністю і спеціалізацією.

Структурно-логічна схема підготовки фахівців – наукове і методичне обґрунтування послідовності реалізації освітньо-професійної програми, її нормативної та варіативної частин з урахуванням міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків.

Зміст навчання – науково, методично та дидактично обґрунтований навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття вищої освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем, спеціальністю та спеціалізацією за спеціальністю підготовки випускників Академії.

Навчальний план – нормативний академічний документ, що регламентує навчання за певним освітнім і освітньо-кваліфікаційним рівнем (циклом) і розробляється відповідно до освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, види навчальних занять та їх обсяг, форми контролю.

Графік навчального процесу – складовий компонент навчального плану, за яким визначаються періоди теоретичної та практичної підготовки, підсумкового модульного контролю (заліково-екзаменаційних сесій), а також канікулярні періоди. Графік навчального процесу є основою для розкладів занять.

Робочий навчальний план – витяг з навчального плану з конкретизацією видів навчальних занять на поточний навчальний рік, їх обсягу, форм контролю за семестрами.

Індивідуальний навчальний план курсанта (слухача, студента) – персональний робочий документ, який складається особисто курсантом (слухачем, студентом) під керівництвом куратора і містить перелік та часовий обсяг (в тому числі за кредитами ECTS) нормативних та вибіркових дисциплін, практик і стажування відповідно до робочого навчального плану, терміни їх проходження і складання (захисту), а також відображає результати навчальної діяльності.

Розклад навчальних занять – один з основних документів, що регламентує організацію навчального процесу та визначає час, місце і тематичну послідовність реалізації змісту освіти в межах навчальних дисциплін конкретними науково-педагогічними працівниками кафедр.

Навчальна дисципліна – компонент освітньо-професійної програми підготовки фахівця, при вивченні якого курсант (слухач, студент) здобуває компетенції, передбачені відповідною освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

Програма навчальної дисципліни – документ, що укладається профільною кафедрою з метою визначення місця навчальної дисципліни у системі підготовки фахівця, змісту освіти для фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та вимог до сформованості їх компетенцій.

Робоча програма навчальної дисципліни – документ, що укладається профільною кафедрою для користування науково-педагогічними працівниками і містить загальний опис дисципліни, прогнозовані цілі та результати навчання, структуру навчальної діяльності курсанта (слухача, студента), засоби діагностики (критерії, методи і шкалу оцінювання); перелік методичного й інформаційного забезпечення.

Інформаційний пакет – документ, що розміщується на сайті Академії і відображає загальну інформацію про навчальний заклад в цілому, навчально-наукові інститути й факультети, назви напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців, перелік і анотації навчальних дисциплін і спецкурсів, умови прийому на навчання, інфраструктуру, тобто інформацію, яка може зацікавити потенційних абітурієнтів.

Договір (угода) про навчання – документ, що укладається між комплектуючим підрозділом, курсантом і Академією, або між студентом і Академією, та містить зобов’язання із підготовки фахівця із зазначенням напряму і спеціальності, освітньо-кваліфікаційного рівня, порядку і джерел фінансування.

Засоби діагностики якості вищої освіти – галузевий нормативний документ, в якому встановлюються вимоги до стандартизованих методик, що призначені для кількісного та якісного оцінювання ступеня досягнутих курсантами (слухачами, студентами) Академії цілей вищої освіти. Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для визначення відповідності досягнутого курсантами (слухачами, студентами) рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадських якостей під час їх державної атестації.

Порівняльна шкала оцінювання ECTS – європейська система оцінювання успішності засвоєння курсантом, студентом (слухачем) кредитних модулів, яка передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) і подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

Рейтингова система оцінювання – система, в основу якої покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність курсанта (слухача, студента) з певного кредитного модуля (дисципліни).

Рейтинг з навчальної дисципліни – порядкова позиція курсанта (слухача, студента) серед всіх курсантів (слухачів, студентів) даного курсу, спеціальності, напряму підготовки, факультету, навчально-наукового інституту, що визначена на підставі отриманих ним балів у процесі вивчення певної навчальної дисципліни.

Рейтинг семестровий – показник успішності навчання курсанта (слухача, студента) (до 100 балів за шкалою ECTS) в певному семестрі, виведений як середньо арифметичне рейтингів з усіх дисциплін, що вивчалися протягом зазначеного семестру.

Рейтинг інтегральний – кількісна характеристика успішності навчання курсанта (слухача, студента) в цілому за попередній період навчання (може визначатися на будь-якому етапі навчання з метою аналізу та відповідної корекції змісту та якості навчання).

Рейтинг загальний – показник успішності навчання курсанта (слухача, студента) за весь період навчання, виведений як середньо арифметичне рейтингів з усіх дисциплін, що вивчалися протягом зазначеного періоду (визначається після завершення навчання).

Рейтингові бали з навчальної дисципліни (практики, стажування) – кількісний показник в балах (до 100 балів за шкалою ECTS) результатів навчальної (практичної) діяльності курсанта (слухача, студента) з урахуванням її вагомості та якості.

Рейтинговий бал семестровий визначається, як середньо зважений показник курсанта (слухача, студента) рейтингу з кожної опанованої ним в семестрі дисципліни.

Рейтинговий бал загальний (в т.ч. інтегральний) – показник успішності навчання, який визначається як середньо арифметичне усіх попередніх рейтингів.

Військовослужбовець – особа, яка проходить строкову військову службу.

Експериментальна програма – інтегрована програма підготовки фахівців на денній формі навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України для заміщення посад середнього начальницького складу органів внутрішніх справ, яка проводиться за схемою “курсант – військовослужбовець – курсант”.

Кандидат на навчання – особа з числа призовників, яка виявила бажання проходити навчання за експериментальною програмою, має повну загальну середню освіту, придатна за станом здоров'я до військової служби у спеціальних моторизованих військових частинах міліції внутрішніх військ МВС України (далі – спеціальні моторизовані військові частини) та станом на 1 вересня року вступу досягне віку 17 років і 6 місяців, але не старше 24 років і 3 місяців.

Посилена практична підготовка – форма підготовки осіб, які навчаються за експериментальною програмою, у вигляді залучення їх до охорони громадського порядку та профілактики правопорушень під час строкової військової служби у спеціальних моторизованих військових частинах.

1.2.^ Нормативно-правова база організації навчального процесу.

Положення розроблено відповідно до вимог Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про міліцію», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інформацію», «Про державну таємницю», Національних класифікаторів: «Класифікація видів економічної діяльності», «Класифікатор професій ДК 003:2010»;

постанов Кабінету Міністрів України:

від 17.09.2002 № 1134 «Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах ІІІ і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності»;

від 13.12.2006 № 1719 «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра»;

від 27.08.2010 № 787 «Про перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра»;

від 27.08.2010 №1728 «План заходів щодо розвитку вищої освіти до 2015 року»;

наказів Міністерства освіти і науки України:

від 08.04.1993 № 93 «Про затвердження проведення практики студентів вищих навчальних закладів України»;

від 02.06.1993 № 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»;

від 06.06.1996 № 191/153 «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих навчальних закладах освіти»;

від 15.07.1996 № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти»;

від 31.07.1998 № 285 «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою»;

від 07.08.2002 № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів»;

від 23.01.2004 № 49 «Про затвердження тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців»;

від 20.10.2004 № 812 «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»;

від 30.12.2005 № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»;

від 31.07.2008 р. № 1/9-484 «Щодо нормативно-методичного забезпечення розроблення галузевих стандартів вищої освіти»;

від 16.10.2009 року № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах Європейської кредитно-трансферної системи»;

від 26.02.2010 року №1/9-119 «Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у ВНЗ».

наказів МВС України:

від 25.01.2008 № 30 «Про затвердження Положення про практичну підготовку слухачів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України»;

від 14.02.2008 № 62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС України»;

від 14.02.2008 № 69 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ МВС України»;

від 02.07.2008 №319 «Про затвердження Положення про організацію післядипломної освіти працівників органів внутрішніх справ України»;

від 21.07.2008 № 346 «Про затвердження Положення про підготовку фахівців у вищих навчальних закладах МВС за заочною та дистанційною формами навчання»;

наказу МВС, МОНмолодьспорт, МО України №77/462/263 від 19.05.11 року «Про затвердження Порядку проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ» та інших нормативно-правових актів України з питань освіти та діяльності вищих навчальних закладів.


1.3.^ Принципи навчального процесу.

Навчальний процес в Академії базується на засадах науковості, гуманізму, демократизму, ступеневості освіти, її наступності та неперервності, органічного поєднання освітньої і наукової діяльності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

^ Основними принципами організації навчального процесу в Академії є:

принцип соціальної адекватності: повага до кожної людини, її прав і свобод, зокрема права на освіту; забезпечення можливостей гнучкого й оперативного реагування всіх структур Академії на динаміку змін у соціальному замовленні і потребах ринку праці;

принцип непорушності зв’язку навчання з наукою та практикою: полягає у побудові стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями та безпосередньою участю курсантів (слухачів) Академії у вирішенні повсякденних завдань правоохоронної діяльності.

принцип партнерства та продуктивної взаємодії: забезпечує створення та запровадження у практику навчального процесу оптимальної моделі взаємодії викладача з курсантом (слухачем, студентом), з комплектуючими підрозділами, що максимально сприяє вирішенню головних завдань фахової підготовки працівників для системи органів внутрішніх справ;

принцип ступеневості, наступності й безперервності освіти: ґрунтується на підготовки фахівців за моделлю – бакалавр – спеціаліст, магістр – підвищення кваліфікації – ад’юнкт – докторант і забезпечує реалізацію навчання впродовж життя за визначеною самою особою освітньою траєкторією;

принцип усвідомленої перспективи: полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення;

принцип діагностичності: передбачає забезпечення можливості оцінювання рівня навчальних досягнень та ефективності сформульованих і реалізованих в системі цілей освіти та професійної підготовки;

принцип кредитної організації навчального процесу: сприяє впорядкуванню та унормуванню трудомісткості навчання, що дозволяє адекватно вимірювати та оцінювати навчальні досягнення курсанта, студента, слухача, планувати й системно організовувати їх навчання на кожному з етапів підготовки фахівців в Академії, забезпечити їх мобільність в системі однопрофільних навчальних закладів;

принцип модульної організації змісту та видів навчання: сприяє створенню структурної організації навчання, що впорядковує та систематизує зміст навчальних предметів і видів навчальної діяльності, забезпечує якісний контроль за послідовністю, повнотою та якістю відпрацювання навчальних завдань.


1.4. Організація навчального процесу запроваджується у формі кредитно-модульної системи з метою:

адаптації навчального процесу до європейських стандартів;

перетворення тих, хто навчається в активних учасників навчального процесу, втілення технології партнерства в освіті;

стимулювання систематичної роботи курсантів, студентів (слухачів) протягом усього періоду навчання та підвищення якості їх знань;

формування змагальності у навчанні;

формування у курсантів (слухачів, студентів) навичок самоосвіти, а також освітньої потреби впродовж усього життя;

підвищення об’єктивності оцінювання знань, а через це – якості освіти в цілому.


1.5. Мова навчального процесу визначається згідно із чинним законодавством України.


1.6. Академія надає особам, що навчаються, можливість користуватися навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, електронними дидактичними засобами, мережею Інтернет, електронними базами даних, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.


^ 2. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


2.1. Основними учасниками навчального процесу в Академії є:

особи, які навчаються в Академії: курсанти, слухачі, студенти, ад’юнкти, докторанти;

науково-педагогічні та наукові працівники, командний склад;

працівники Академії, на яких за посадовими обов’язками покладені функції організації та супроводження навчального процесу (керівники НМЦ і навчальних відділів (відділень), викладачі-методисти, інспектори навчально-методичного центру, навчальних відділів (відділень), методисти ННІЗДН, начальники полігонів, тирів, відділу комп’ютерного та програмного забезпечення, бібліотекарі, старші лаборанти, лаборанти та інші).

Учасники навчального процесу здійснюють свою діяльність в межах структурних підрозділів Академії (навчально-наукових інститутів, факультетів, кафедр, центрів, бібліотек, навчальних взводів, навчальних груп).

Навчальні взводи (навчальні групи) формуються одразу після підписання ректором Академії наказу про зарахування курсантами (слухачами, студентами) осіб, які відповідно до Правил прийому успішно пройшли конкурс. Розподіл курсантів (слухачів, студентів) по навчальних взводах, групах здійснюється працівниками навчальних відділів (відділень) навчально-наукових інститутів (факультетів), за якими закріплений даний курс, і затверджується відповідним наказом ректора в установленому порядку.

З урахуванням дидактичних і санітарних вимог кількість осіб у навчальному взводі (навчальній групі) не може перевищувати 30 осіб.

Чисельність науково-педагогічних працівників НАВС визначається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1134 «Про затвердження нормативів чисельності студентів (курсантів), аспірантів (ад'юнктів), докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів, клінічних ординаторів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах III і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності».

Щорічно на підставі розрахунків навчального навантаження по кафедрах відділ комплектування та проходження служби блоку кадрового забезпечення Академії спільно з навчально-методичним центром до початку навчального року здійснює корегування штатної чисельності науково-педагогічних працівників по кафедрах з підготовкою проекту відповідного наказу по Академії.

Права та обов’язки учасників навчального процесу реалізуються згідно із Законом України «Про вищу освіту», для атестованих працівників – із Законом України «Про міліцію», а також відповідними нормативно-правовими актами МВС України.


2.2.^ Порядок носіння форменого одягТематичні плани (структура залікових кредитів) укладаються на підставі робочих навчальних планів з урахуванням кількості годин, виділених на кожний вид навчальної діяльності (лекції, семінари, практичні заняття, індивідуальна, самостійна робота) із зазначенням змістового наповнення відповідно до програми навчальної дисципліни.

У тематичному плані в обов’язковому порядку зазначається наступна інформація: теми занять, згруповані по змістових модулях; кількість годин лекційних, семінарських, практичних занять, індивідуальної та самостійної роботи за кожною темою; рекомендована на тиждень кількість годин за розкладом занять; технічні засоби навчання, що планується використати; пропозиції щодо місця проведення заняття (особливо важливим це є, коли планується проведення заняття поза межами звичайної аудиторії – виїзне заняття, криміналістичний полігон, навчальний райвідділ тощо); рубіжні модульні контролі; прізвище (прізвища) викладачів, які закріплюються за інститутом (факультетом) для проведення занять з дисципліни.

Навчальна програма з дисципліни є складовою стандарту вищої освіти вищого навчального закладу. Вона визначає роль і значення відповідної навчальної дисципліни в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця; основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис; найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню на конкретній змістовій основі; зміст навчання з дисципліни; очікувані результати навчання, тобто систему умінь, якими повинні оволодіти курсанти, студенти (слухачі), а також рівні їх сформованості.

Навчальні програми з дисциплін розробляються згідно з вимогами відповідних освітньо-професійних програм підготовки фахівців і навчальних планів. Навчальні програми з дисциплін мають містити відповідні змістові модулі, забезпечувати формування здатностей та умінь, зазначених в ОКХ і ОПП. Змістові модулі формуються по логічно взаємопов’язаних блоках тем і, як правило, охоплюють часові межі в обсязі одного (півтора) кредитів ECTS (36-54 години). В окремих випадках, для дисциплін, на вивчення яких навчальним планом відводиться всього один (півтора) кредити, як виняток, дозволяється розподіл тем по двох змістових модулях із проведенням проміжного модульного контролю після першого змістового модуля і підсумкового контролю – після другого.

Навчальні програми з дисциплін за визначеною спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного рівня є однаковими як для денної, так і для заочної форми навчання (відмінності полягають у розподілі годин за видами аудиторної і самостійної роботи, що відображається потім у тематичних планах).

При розробленні навчальних програм враховуються основні перспективні напрями розвитку та досягнення відповідної науки й галузі знань; забезпечується наступність та необхідність міждисциплінарних зв’язків, мотивація навчання, виховання інтересу до спеціальності, розуміння суспільної значущості своєї праці.

Укладання навчальних програм з дисциплін доручається найбільш досвідченим науково-педагогічним працівникам кафедри. Передбачається рецензування програм фахівцями у даній галузі як зі споріднених кафедр Академії, з інших навчальних закладів, так і працівниками практичних підрозділів ОВС. Після обговорення цих програм на кафедрі вони передаються до розгляду Методичною радою Академії з метою визначення рівня їх актуальності, попередження можливого дублювання, врахування міждисциплінарних зв’язків, а також для рекомендації впровадження у навчальний процес. Остаточне затвердження навчальних програм з дисциплін здійснюється рішенням Вченої ради Академії.

Робоча навчальна програми (далі – РНП) є основним методичним документом, що укладається для скерування діяльності науково-педагогічних працівників, визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. РНП складається на основі відповідної навчальної програми і робочого навчального плану підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Структурні складові робочої навчальної програми:

анотація навчальної дисципліни;

тематичний план (структура залікового кредиту);

розподіл матеріалу навчальної дисципліни за темами чи змістовими модулями;

план-конспекти лекцій з навчальної дисципліни;

плани семінарських та практичних занять з переліком рекомендованої літератури для самостійного вивчення;

структура навчальної діяльності курсанта (слухача, студента) і завдання для самостійної роботи;

індивідуальні навчально-дослідні завдання;

критерії оцінювання різноманітних видів навчальної роботи курсантів, слухачів, студентів (поточний контроль, письмові роботи, тестування, оцінки за виконання індивідуально-дослідницьких і самостійних завдань, підсумкові тести тощо);

шкала оцінювання академічних успіхів курсанта (слухача, студента) за ECTS (100-бальною системою) та національною системою оцінювання знань;

інформаційне та методичне забезпечення.

Робочі навчальні програми щорічно оновлюються, обговорюються та затверджуються рішенням кафедри, що заноситься до протоколу засідання.

Програми навчальних практик і стажування є основним методичним документом, який визначає порядок, послідовність, обсяги робіт і завдання, які повинен виконати курсант (слухач, студент) під час проходження практики чи стажування з метою закріплення теорії та набуття навичок професійної діяльності. Програми укладаються на випускових кафедрах, які здійснюють керівництво практиками і стажуваннями за спеціалізаціями тих, хто навчається.

Критерії оцінювання (розподілу балів) – таблиця відповідних шкал, якою визначається максимально можлива кількість балів, що може набрати курсант (слухач, студент) з кожної теми, змістового модулю за видами навчальної діяльності й підсумкового модульного контролю. Така таблиця укладається на кожний заліковий кредит окремо з урахуванням кількості тем, модулів, часу, що відводиться на вивчення дисципліни. Технологія проектування шкал оцінювання описується у даному Положенні у розділі «Контроль якості знань».

Фондові лекції – підготовлені відповідно до робочих навчальних планів тексти із мультимедійним супроводженням, що містять усю найактуальнішу навчально-наукову інформацію за темами навчальних дисциплін. Вимоги до фондових лекцій та порядок їх затвердження регулюється «Положенням про фондову лекцію».

План-конспекти лекційних занять – укладена відповідно до робочого навчального плану, навчальної та робочої навчальної програми дисципліни збірка тез основної інформації, яку необхідно відобразити в конспектах по ходу заняття, із зазначенням переліку проблемних питань або проблем, що виносяться до розгляду на лекційні заняття за визначеними темами, а також основних питань або проблем (при моделі проблемного навчання), які слід розглянути, чи завдань, які необхідно розв’язати в ході вивчення навчальної дисципліни.

Плани семінарських і практичних занять – укладений відповідно до робочого навчального плану, навчальної та робочої навчальної програми дисципліни перелік питань або проблем, що виносяться до розгляду на семінари і практичні заняття за визначеними темами.

Методичні розробки завдань і фабул для проведення практичних занять, ділових ігор і тренінгів – фонд дидактичних матеріалів, що створюється усіма науково-педагогічними працівниками кафедри з урахуванням практики діяльності ОВС, реальних справ, ситуацій, що в подальшому можуть бути використані при проведенні практичних занять, тренінгів, а також рольових і ділових ігор. Передбачається постійно оновлення цього фонду в результаті проходження працівниками кафедри підвищення кваліфікації у практичних підрозділах ОВС та інших міністерств і відомств, керівництва практикою і стажуванням курсантів (слухачів, студентів), діяльності юридичних клінік.

Методичні рекомендації з виконання практичних (лабораторних) робіт – дидактичні матеріали, створені з метою підвищення ефективності виконання практичних (лабораторних) робіт. Сюди включається інформація з безпеки праці, опис найбільш ефективних прийомів, що можуть використовуватися у ході роботи, поради з найбільш раціонального розподілу часу тощо.

Завдання для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) – укладений із урахуванням обсягів часу, відведеного на самостійну роботу за відповідними темами, набір завдань, що мають метою закріплення навичок роботи із теоретичним матеріалом, використання здобутих знань у практичній діяльності. Передбачається, що виконання завдань відображається у конспектах курсантів (слухачів, студентів) і за це згідно зі шкалами оцінювання у подальшому нараховуються бали.

Інструктивно-методичні матеріали для організації самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) – дидактичні матеріали, що супроводжують самостійну роботу і містять настанови, поради щодо ефективної організації самоосвіти, шляхів подолання труднощів, створення власного алгоритму діяльності. Особливо важливими такі матеріали є для слухачів заочної форми навчання, де опанування більшості матеріалу відбувається без контакту із викладачем.

Тематика курсових, дипломних, магістерських робіт (якщо це передбачено за профілем кафедри) являє собою перелік актуальних для діяльності органів внутрішніх справ і юридичної практики проблемних тем, що потребують висвітлення, дослідження на рівні кваліфікаційних робіт за профілем певної кафедри.

Банк даних створюється на підставі пропозицій науково-педагогічних працівників кафедр, а також кафедр на громадських засадах з урахуванням змін у нормативно-правовій базі, новітніх тенденцій розвитку науки, аналізу практики.

Передбачається щорічне оновлення даної тематики не менш як на 60%.

Перелік тем обговорюється на засіданні кафедри, що відображається у відповідному протоколі, і затверджується Методичною радою Академії.

Наочні матеріали, в тому числі для мультимедійного супроводження занять – макети, моделі, муляжі, таблиці, схеми, карти, імітація речових доказів у кримінальних справах, елементи інтер’єру, слайди, відеофрагмент