Реферат: Курс Характеристика дисципліни

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН


Навчально-методичні матеріали з дисципліни

«Криміналістика»


для студентів 3 курсу юридичного факультету

та факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології ННІПП НАВС





Київ-2011

Укладачі: Доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету – Прокопенко Г.І.

Рецензенти: Доктор юридичних наук, професор Лук’янчиков Є.Д.; професор, кандидат юридичних наук Тимошенко П.Ю., доцент кафедри, кандидат юридичних наук Семенов В.В.


Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Криміналістика» затверджено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету ННІПП НАВС, протокол № 8, від 01.12.2011 р.


1. Опис дисципліни «Криміналістика» - ч. I

Курс Характеристика дисципліни
Кількість залікових кредитів, відповідних ЕСTS: - кількість залікових кредитів - 1.

Модулів: - кількість модулів 6 +(реферат, індивідуальне завдання, курсова робота тощо).
^ Змістовних модулів: - 3
Загальна кількість годин: - 108

Тижневих годин: згідно розкладу

Рік підготовки: - 2012

Семестр: - 6.

Лекцій: - 10 год.

Семінарські заняття: - 14 год.

Практичні заняття: - 24 год.

Самостійна робота: - 48 год.

Індивідуальна робота – 6 год.

Модульний контроль – 6 год.

Вид контролю: - залік.



^ 1.1 Загальні рекомендації щодо вивчення дисципліни «Криміналістика»

Навчально-методичні матеріали з криміналістики розкривають обсяг вивчення навчальної дисципліни для студентів юридичного факультету Київського національного університету внутрішніх справ, які мають середню освіту та розкривають зміст тем, що винесені для вивчення.

Зміст курсу відображає сучасні концепцій науки, узагальнений світовий досвід роботи слідчих апаратів, криміналістичних служб та досвід роботи органів внутрішніх справ України з розкриття, розслідування та запобігання злочинів.

Згідно тематичного плану для проведення занять відводиться 108 годин, з них 18 годин лекцій, 10 годин семінарських занять, 16 годин практичних занять, 50 годин самостійної і 14 годин індивідуальної роботи.

Криміналістика належить до фундаментальних та професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, бо складає основу формування спеціальних знань, умінь і навичок професійної діяльності правоохоронних органів України, чия діяльність пов'язана з запобіганням, розкриттям і розслідуванням злочинів, віднесених до їхньої компетенції. Через те зміст і рівень криміналістичної підготовки кадрів для зазначених підрозділів повинні відповідати сучасним вимогам, а аудиторні заняття - здійснюватися з урахуванням сучасних можливостей криміналістики у справі боротьби зі злочинністю.

Дисципліна «Криміналістика» складається з п’яти розділів: «Загальна теорія криміналістики», «Криміналістична техніка», «Криміналістична експертиза», «Криміналістична тактика» і «Криміналістична методика», об'єднаних 48 темами, послідовне вивчення яких має:

а) науково-юридичну мету:

- набуття умінь і навичок ефективного застосування положень криміналістики для забезпечення встановлення об'єктивної істини у кримінальних справах про злочини;

- опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв'язання, застосовуючи навички творчого мислення та самоудосконалення свого професійного рівня;

- формування навичок прийняття рішень у складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування;

б) загальноосвітню мету:

- підвищення правової культури та ерудиції фахівців, оволодіти досвідом інших держав у застосуванні криміналістичних знань.

в) виховну мету:

- формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед людиною, суспільством і державою.

У цьому збірнику зосереджені плани семінарських і практичних занять з криміналістики для студентів денної форми навчання, а також мелодичні матеріали і рекомендації щодо самостійної підготовки до цих занять, які розроблені на підставі навчальної програми з криміналістики Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ та тематичного плану викладання курсу. Навчальний матеріал викладається з таким розрахунком, щоб студенти послідовно набували знань, умінь та навичок з конкретних тем курсу криміналістики та застосовували вже отриманні знання для вивчення подальших тем.

Для цілеспрямованої участі у навчальному процесі студенти повинні регулярно самостійно готуватися до аудиторних занять з криміналістики і добре уявляти собі основні види навчальних занять з цієї спеціальної дисципліни.

^ Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім почитати й законспектувати в зошиті з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово або вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти невірно значення слова або виразу і як правило, й всього тексту. Тут варто скористатися словниками, довідником криміналіста чи іншими джерелами. Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять опановувати й інші джерела, у тому числі статті, що публікуються у сучасних юридичних виданнях.

Насамперед, глибокому вивченню концептуальних і найбільш важливих тем курсу криміналістики сприяють семінарські заняття. Семінар - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари повинні сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до криміналістичних досліджень, формуванню умінь і навичок публічного виступу та участі в дискусії, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, що є дуже важливим у роботі працівників правоохоронної діяльності.

Основою ефективного розгляду положень криміналістики на семінарських заняттях є належна підготовка студентів до семінарів із відповідних тем курсу, яка полягає у засвоєнні лекційного матеріалу та самостійній роботі студентів по конспектуванню рекомендованих нормативних актів, навчально-методичної та наукової літератури з криміналістики. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Під час семінарських занять кожен студент має бути готовим викласти свої міркування з обговорюваних питань і аргументовано відстоювати свою позицію. При цьому кафедра заохочує нестандартні виступи, які містять аналіз вимог чинного законодавства, науково-методичної літератури, розумну критику, вміння поєднувати теоретичний матеріал з практичною діяльністю правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю.

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватися в різних формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування рефератів, «бліц» опитування шляхом письмового тестування, використання комп'ютерної техніки і т. ін.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, мають бути присвячені складним питанням, які не висвітлюються в навчально-методичній літературі та потребують опанування певних джерел: наукових статей або монографій. Об'єм реферату має відповідати 5-7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються, обговорюються та обов'язково оцінюються в ході семінарських занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання студентської наукової роботи.

Більшість занять з криміналістики – практичні, котрі мають за мету поглиблення й закріплення теоретичних знань, одержаних студентами на лекціях і за підсумками самостійної роботи. Під час їх проведення студенти навчальної групи поділяються на дві підгрупи (відповідно і викладання здійснюється двома викладачами), що більш ефективно сприяє набуттю практичних умінь і навичок роботи з техніко-криміналістичними засобами, відпрацюванню тактичних прийомів проведення та фіксації окремих слідчих дій, ознайомленню з методичними рекомендаціями щодо планування й організації розслідування злочинів.

До практичних занять студенти зобов'язані ретельно готуватися, добросовісно й акуратно відпрацьовувати відповідні контрольні питання і виконувати підготовчі дії, передбачені планами семінарських і практичних занять стосовно окремих тем (наприклад, схематично замалювати типи папілярних візерунків пальців рук у робочому зошиті, скласти письмовий план слідчої дії та ін.). Для виконання завдань на практичних заняттях кожний студент повинен мати зошит, у якому проводяться необхідні записи, замальовки, схеми і т. ін.

Готуючись до занять, студенти можуть користуватися допомогою чергового викладача-консультанта, а також техніко-криміналістичними засобами, зосередженими на кафедрі.

Практичні заняття з криміналістики проводяться на основі раціонального поєднання активних форм і методів навчання з урахуванням майбутньої практичної діяльності студентів. Зміст практичного заняття включає короткочасне опитування студентів з контрольних питань теми, що вивчається, та самостійне, під керівництвом викладача, виконання ними практичного завдання згідно запропонованої фабули кримінальної справи.


1.2. Засоби поточного, модульного та підсумкового контролю знань, умінь та навичок

Контроль навчальної роботи студентів денної форми навчання у міжсесійний період здійснюється в перебігу аудиторних занять, що провадяться відповідно до розкладу, а також шляхом перевірки результатів самостійно виконаних ними завдань, передбачених чинною програмою з криміналістики. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року № 161, контроль навчальної роботи студентів може бути поточним, модульним і підсумковим.

^ Поточний контроль - здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять шляхом опитування студентів і виступає засобом активізації навчального процесу та підвищення його ефективності. Він включає як традиційні методи оцінки знань студентів у відповідності до розроблених критеріїв, так і методи експрес-аналізу знань за допомогою програмованого контролю чи комп'ютерної техніки.

^ Модульний контроль - здійснюється після вивчення кожної теми і розділу програми, виходячи з оцінок поточного контролю, результатів виконання практикумів з криміналістики (лабораторних робіт) з окремих тем курсу та співбесіди викладача з студентами з вивчених тем, а також шляхом рубіжного тестування (виконання тестових завдань), експрес-аналізу знань за допомогою технічних засобів навчання.

Результати модульного контролю використовуються викладачем для забезпечення ритмічної навчальної роботи студентів, прищеплювання останнім уміння чітко організувати свою працю, своєчасного виявлення відстаючих і надання ним допомоги у вивченні програмного матеріалу, а також для організації індивідуальних занять творчого характеру з найбільш підготовленими студентами(відмінниками).

^ Підсумковий контроль - здійснюється за результатами вивчення курсу у формі підсумкового заліку чи іспиту під час екзаменаційної сесії. З професійно-орієнтовних і спеціальних дисциплін складається усний екзамен у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі іспитових квитків, затверджених у встановленому порядку.

Студент вважається допущеним до іспиту чи заліку, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом і програмою з криміналістики, включаючи підготовку практикумів(лабораторних робіт). Невиконання хоча б однієї з робіт, передбачених навчальною програмою курсу, тягне за собою недопуск студента до складання іспиту(заліку) з криміналістики.

^ Перелік питань, які виносяться на іспит(залік) з криміналістики, складається з питань, що розглядалися на семінарських і практичних заняттях, а також з питань, рекомендованих студентам для самостійного опрацювання у поза аудиторний час. При цьому кожний екзаменаційний білет містить в собі два теоретичних питання і одне практичне завдання.


1.3. Критерії оцінки знань, умінь та навичок

Основою для визначення оцінки під час іспиту(заліку) служить рівень засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних умінь та навичок, передбачених навчальною програмою з криміналістики.

Результати складання іспиту оцінюються за чотирибальною шкалою оцінки знань і практичних навичок: «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно». Зокрема, при визначенні вимог до екзаменаційних оцінок з професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін із переважанням практичного навчання, до числа яких належить криміналістика, екзаменатор керується такими критеріями оцінки знань, умінь та навичок:

- оцінка «відмінно»(високий рівень навчальних досягнень) - виставляється студенту, який виявив всебічне, повне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно його викладає, дає відповіді на всі питання екзаменаційного білету, грунтовно висловлюється і дискутує, тісно пов'язує при цьому теоретичний матеріал із практикою розкриття і розслідування злочинів, показує обізнаність з монографічною літературою.

Крім цього, студент вільно справляється з практичним завданням, наведеним у екзаменаційному білеті, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє (не припускаючись помилок) необхідними навичками і прийомами застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв'язанні завдань, пов'язаних із майбутньою професійною діяльністю, здатен виступати експертом чи консультантом у навчанні інших студентів.

- оцінка «добре»(достатній рівень навчальних досягнень) - виставляється студенту, який твердо засвоїв програмний матеріал і в повному обсязі, в межах навчальної літератури, його викладає, не припускаючись суттєвих помилок у відповіді на запитання на різні теми, розділу, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору, може самостійно застосовувати теоретичні положення при розв'язанні практичних завдань, пов'язаних із майбутньою професійною діяльністю; володіє необхідними навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів і спроможний до їхнього самостійного поповнення і відновлення в ході подальшої навчальної роботи і фахової діяльності.

- оцінка «задовільно» (середній рівень навчальних досягнень) - виставляється в разі, коли студент знає основний матеріал в обсязі подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності, але виявляє прогалини(неточні відповіді та формулювання понять) при висвітленні питань екзаменаційного білету, практичне завдання виконує з певними труднощами, усунення котрих можливе лише з підказки викладача.

- оцінка «незадовільно»(початковий рівень навчальних досягнень) - виставляється студенту, який може відтворювати лише окремі криміналістичні терміни і поняття з програмного матеріалу, допускає змістовні помилки, невпевнено і з великими труднощами виконує(а тим паче не в змозі виконати) передбачене екзаменаційним білетом практичне завдання, не володіє навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв'язанні професійних завдань; не в змозі продовжити навчання або приступити до фахової діяльності по закінченні вузу без додаткових занять з криміналістики.

2. Структура залікового кредиту (схематичний план)

(6-й семестр)

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

з дисципліни «Криміналістика» кафедри кримінально-правових дисциплін ЮФ ННІПП НАВС

6 семестр 2011/2012 навчальний рік (набір 2009 року, 9 груп)

студентів 3 курсу ННІПП НАВС, юридичного факультету

складений згідно з навчальною програмою, схваленою Вченою радою НАВС «__»______2011 року

розглянутий і схвалений на засіданні кафедри від «__» ___2011 року, протокол № ___

розглянутий і схвалений на засіданні методичної ради від «___» 2011 року, протокол №__


№ з/п

Назви тем

Нормативний обсяг годин

з них

Прізвище та ініціали науково-педагогічного працівника

Технічні засоби/ Дидактичні засоби

Взаємозв`язок тем, що вивчаються, з іншими темами й дисциплінами (назва дисципліни, номер теми й вид заняття)

Примітки

Всього годин з викладачем

з них




Самостійна робота

Індивідуальна робота*

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять




 

Змістовий модуль І

36

18

6

6

6

16

2



Читає лекції:

Професор кафедри

Тимошенко П.Ю.

тема № 1,3;

доцент кафедри

Прокопенко Г.І.

тема № 5, 7, 12.


Проводить заняття та приймає залік: групи № 301, 302, 303, 304 – доцент кафедри Прокопенко Г.І.; групи № 305, 306, 307, 308 -

професор кафедри Тимошенко П.Ю.;

група № 309 -професор кафедри

Мацишин В.С.**



 

 

 

1.

Тема 1. Предмет, завдання і система криміналістики

6

4

2

2

0

2

0

2/1-Л1/1

1/3-С1/1

С.з., т.1 Кримінальний процес

Т1л1-2

Т1с1-2

2.

Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан криміналістики

4

0

0

0

0

4

0




С.з., т.2 Кримінальний процес




3.

Тема 3. Методологічні засади криміналістики

6

4

2

2

0

2

0

2/1-Л2/3

1/3-С2/3

С.з., т.1,3 Кримінальний процес

Т3л1-2

Т3с1-2

4.

Тема 4. Криміналістичне вчення про механізм вчинення злочину

8

4

0

2

2

4

0

1/3-С3/4

1/4-П1/4


С.з., т.1,2 Кримінальний процес

Т4с1-2

Т4п1-2

5.

Тема 5. Криміналістична ідентифікація і діагностика

8

6

2

0

4

2

0

2/1-Л3/5

1/4-П2/5

1/4-П3/5

С.з., т.5 Кримінальний процес

Т5л1-2

Т5п1-2

Т5п2 «+»

6.

Тема 6. Основи теорії криміналістичного прогнозування

4

0

0

0

0

2

2




С.з., т.5 Кримінальний процес




 

Змістовий модуль ІІ

36

18

2

6

10

16

2










7.

Тема 7. Загальні положення криміналістичної техніки

8

4

2

2

0

4

0

2/1-Л4/7

1/3-С4/7

С.з., т.2,3 Кримінальний процес

Т7л1-2

Т7с1-2

8.

Тема 8. Техніко-криміналістичне забезпечення розкриття злочинів. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації

10

6

0

2

4

4

0

1/3-С5/8

1/4-П4/8

1/4-П5/8

С.з., т.1,2,3 Кримінальний процес

Т8с1-2

Т8п1-2

Т8п2-2

9.

Тема 9. Криміналістична фотографія і відеозапис

8

4

0

2

2

4

0

1/3-С6/9

1/4-П6/9

С.з., т.5,4 Кримінальний процес

Т9с1-2

Т9п2-2

10.

Тема 10. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття злочинів (криміналістична реєстрація)

10

4

0

0

4

4

2

1/4-П7/10

1/4-П8/10



С.з., т.4,5 Кримінальний процес

Т10п1-2

Т10п2 «+»




^ Змістовий модуль III

36

18

2

2

14

16

2










11.

Тема 11. Загальні положення криміналістичної експертизи

2

0

0

0

0

2

0




С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес




12.

Тема 12. Криміналістичне дослідження слідів (слідознавство)

8

4

2

0

2

4

0

2/1-Л5/12

1/4-П9/12

С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес

Т12л1-2

Т12п1-2

13.



Тема 13. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і пристроїв та слідів їх застосування (зброєзнавство)

4

2

0

0

2

2

0

1/4-П10/13

С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес

Т13п1-2

14.

Тема 14. Криміналістичне дослідження документів (документознавство)

6

2

0

0

2

4

0

1/3-П11/14


С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес

Т14п1-2


15.

Тема 15. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності (габітоскопія)

6

4

0

2

2

2

0

1/3-С7/15

1/4-П12/15

С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес

Т15с1-2

Т15п1-2

16.

Тема 16. Криміналістичне дослідження матеріалів, речовин і виробів

4

2

0

0

2

2

0

1/4-П13/14

С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес

Т16п1-2

17.

Тема 17, 18, 19 Інші напрямки і види досліджень

6

4

0

0

4

0

2

1/4-П14/17

1/4-П15/18


С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес

Т17п1-2

Т17п2 «+»

^ Всього годин

108

54

10

14

30

48

6

 

 

 

^ Підсумковий контроль

залік



































Примітка: * Індивідуальна робота не планується розкладом занять.

** Професору Мацишину В.С. – планувати четверту пару (у зв'язку з роботою на двох факультетах).

**** ^ Практичні та семінарські заняття планувати у спеціалізованому класі криміналістики – аудиторія 202.


Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін

юридичного факультету ННІПП НАВС В.Я. Горбачевський


ПОГОДЖЕНО


Т.в.о. начальника навчально-методичного центру НАВС А.Г. Лапко


^ Начальник відділу комп'ютерного та програмного забезпечення НАВС В.В. Підвисоцький

3. Плани семінарських та практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи


^ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.


Тема 1.1.1. Предмет, система і завдання криміналістики – 6 год.


Лекційне заняття - 2 год.

Семінарське заняття - 2 год.

Практичне заняття - год.

Самостійна робота - 2 год.


Ключові терміни та поняття до теми:

Криміналістика (від лат. criminalis – що належить до злочину) – багатопланова спеціальна юридична наука, виникла і розвивається як наука, що своїми положеннями сприяє діяльності правоохоронних органів зі встановлення істини у кримінальному судочинстві.

Криміналістика – наука про закономірності механізму вчинення злочину, виникнення джерел інформації про злочин і його учасників, закономірності збирання, дослідження, оцінки і використання доказів і розроблених на грунті цих закономірностей спеціальних засобів і методів розслідування злочинів та їх запобіганню.


Семінарське заняття – 2 год.

Мета заняття: з'ясування предмета, системи, завдань та ролі криміналістичної науки у професійній підготовці фахівців для органів України.


План семінару:

1. Сучасні уявлення щодо предмета науки криміналістики та закономірностей об'єктивної дійсності, що вивчаються нею.

2. Система науки криміналістики.

3. Основні категорії, класифікації та закони розвитку криміналістики.

4. Загальне та спеціальні завдання криміналістики.

5. Місце криміналістики в системі юридичних наук та її роль у професійній підготовці фахівців для правоохоронних органів України.


Питання для самоконтролю:

1. Що означає термін «криміналістика» і хто використав його вперше?

2. Що включає в себе предмет криміналістики; які закономірності вона вивчає?

3. Які загальні і спеціальні завдання криміналістики?

4. Чи є криміналістика юридичною, правовою наукою і який носить характер – теоретичний чи прикладний (проілюструйте на конкретних прикладах зв’язок криміналістики з суміжними юридичними та іншими науками)?


Теми рефератів, доповідей

1. Використання положень філософії, логіки, психології, етики та інших суспільних наук у розвитку криміналістичної теорії, розробці засобів і методів слідчої діяльності.

2. Співвідношення криміналістики і природничо-технічних наук.

3. Криміналістика і теорія оперативно-розшукової діяльності.


Питання для самостійної роботи:

Предмет криміналістики. Розвиток наукових уявлень про предмет криміналістики. Закономірності об'єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою. Принципи криміналістики, закони розвитку науки криміналістики.

Завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства. Загальні, спеціальні та конкретні завдання криміналістики. Роль криміналістики у запобіганні злочинів. Система криміналістики.

Загальна теорія, окремі криміналістичні теорії і вчення. Мова криміналістики, її становлення і розвиток. Криміналістична техніка, експертиза, тактика і методика розслідування злочинів.

Криміналістика у системі інших наук і її значення в забезпеченні практичної діяльності у боротьбі із злочинністю. Використання положень філософії, логіки, психології, етики та інших суспільних наук у розвитку криміналістичної теорії, розробці засобів і методів слідчої діяльності. Співвідношення криміналістики і природничо-технічних наук. Роль криміналістики в забезпеченні застосування досягнень науково-технічного прогресу в діяльності по боротьбі зі злочинністю. Використання криміналістичних знань, засобів і методів у інших галузях людської діяльності.


Література до теми: [1-42, 55, 58, 60, 103, 108, 124, 127, 133, 134, 142, 145, 151, 161, 162, 178-188, 208-212]


Тема 1.2.2. Історія розвитку криміналістики – 4 год.


Лекційне заняття - год.

Семінарське заняття - год.

Практичне заняття - год.

Самостійна робота - 4 год.


Ключові терміни та поняття до теми:

Каральні органи, які працювали до цього часу на засадах життєвого досвіду і здорового глузду, тепер виявились безсилими. Звідси – соціальне замовлення на систему, здібну протистояти злочинності нової якості. На це замовлення держави і суспільства наука відповіла новими знаннями, які у сукупності австрійський вчений Ганс Гросс в кінці ХІХ століття назвав криміналістикою (від лат. сriminalis – що належить до злочину).


Теми рефератів, доповідей

1. Історія розвитку криміналістики і криміналістичних установ України.

2. Сучасний стан криміналістичної науки в Україні.

3. Стан криміналістики у країнах близького і дальнього зарубіжжя.


Питання для самостійної роботи:

Історія виникнення і використання прийомів, засобів виявлення та викриття злочинної діяльності. Основні етапи формування криміналістичних знань. Вчені, що сприяли становленню і розвитку криміналістики.

Історія криміналістики на Україні. Відомі українські криміналісти вчені і практики. Історія виникнення і розвитку криміналістичних закладів в Україні, їх сучасна система.

Етапи формування методологічних основ криміналістики, криміналістичної техніки і криміналістичної експертизи. Формування і розвиток криміналістичної тактики і методики розслідування злочинів.

Сучасний рівень і тенденції розвитку криміналістики в Україні. Напрямки розвитку криміналістики у зарубіжних країнах. Міжнародна координація в розвитку і реалізації засобів та методів боротьби зі злочинністю.


Література до теми: [1-42, 67, 162, 165, 178-188, 287-307]


Тема 1.3.3. Методологічні засади криміналістики – 6 год.


Лекційне заняття - 2 год.

Семінарське заняття - 2 год.

Практичне заняття - год.

Самостійна робота - 2год.


Ключові терміни та поняття до теми:

Метод, в широкому розумінні – це спосіб пізнання дійсності, вивчення явищ природи чи суспільного життя, спосіб досягнення будь-якої мети чи вирішення завдання.

Методи криміналістики – це способи вирішення наукових завдань в процесі криміналістичних досліджень теоретичного та прикладного характеру.


Семінарське заняття – 2 год.

Мета заняття: з'ясування методів науки криміналістики і практичної діяльності органів дізнання та досудового слідства по розкриттю і розслідуванню злочинів; опанування прийомами логічного мислення (аналіз, синтез, індукція, дедукція, гіпотеза, аналогія) в пізнанні істини під час розслідування злочинів.


План семінару:

1. Поняття методології криміналістики.

2. Характеристика загальнонаукових і спеціальних методів криміналістики.

3. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.


Питання для самоконтролю:

1. Поняття методології криміналістики.

2. У чому полягає суть діалектичного методу як основи методології криміналістики?

3. У чому полягає роль методу діалектичної логіки при практичному застосуванні методів криміналістики?

4. Дайте характеристику загальнонауковим методам криміналістики.

5. Які методи криміналістики відносяться до спеціальних?


Теми рефератів, доповідей

1. Методологія криміналістики – це сукупність певних методів практичної діяльності щодо розкриття, розслідування і запобігання злочинів.

2. Роль загальних методів криміналістики в розкритті, розслідуванні і запобіганні злочинів.

3. Використання спеціальних методів криміналістики під час вирішення поставлених перед нею завдань.


Питання для самостійної роботи:

Поняття і сутність методів криміналістики. Теорія відображення як методологічна основа формування криміналістичних знань і розробки прийомів та засобів роботи з доказами. Специфіка слідчого пізнання.

Види і характеристика методів криміналістики. Використання загальнонаукових методів у криміналістиці. Спеціальні методи криміналістики, їх формування і система. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.

Узагальнення слідчої, судової і експертної практики, як джерело розробки криміналістичних засобів, прийомів і методів.

Співвідношення методів криміналістики та методів практичної діяльності в розкритті злочинів.


Література до теми: [1-42, 106, 107, 152, 178-188, 208-212]


Тема 1.4.4. Криміналістичне вчення про механізм вчинення злочину – 8 год.


Лекційне заняття - год.

Семінарське заняття - 2 год.

Практичне заняття - 2 год.

Самостійна робота - 4 год.


Ключові терміни та поняття до теми:

Діяльність – це взаємодія людини, суспільства загалом чи всього людства з навколишньою природою і матеріальним світом. Тому підхід до розуміння об’єкта і предмета криміналістики з боку діяльності буде найточнішим. Отже, в криміналістиці можна виділити два об’єкти чи двоєдиний об’єкт пізнання – злочинну діяльність та криміналістичну діяльність, розслідування першої та її запобіганню.

Злочинна діяльність окреслена і нормативно описана в кримінальному кодексі. Злочинні дії можуть учинятися індивідуально чи групою суб’єктів і мають ретельно продуманий і організований характер.


Семінарське заняття – 2 год.

Мета заняття: з’ясування поняття механізму вчинення злочинів, а також злочинної діяльності, її структури та елементів для розкриття і розслідування злочинів.


План семінару:

1. Поняття злочинної діяльності, її структура та елементи.

2. Механізм злочинної діяльності та його відображення в навколишньому середовищі.

3. Види взаємодій та їх енергетична сутність.


Практичне заняття – 2 год.

Мета заняття: з’ясування значення криміналістичної інформації, що міститься у протоколах слідчих дій та висновках експертів, для розкриття і розслідування окремих видів злочинів.


Контрольні питання:

1. Поняття криміналістичної(доказової) інформації та її джерела.

2. Сліди злочину як джерела криміналістичної інформації.

3. Характеристика джерел криміналістичної інформації


Теми рефератів, доповідей

1. Криміналістичне поняття способу вчинення злочину.

2. Детермінованість і повторюваність способів вчинення і приховання злочинів.


Питання для самостійної роботи:

Поняття та система механізму вчинення злочинів. Функціональна сторона злочину як об`єкт криміналістичного вивчення. Елементи механізму вчинення злочинів.

Виникнення інформації про злочин. Закономірності її виникнення. Інформація та доказ, їх взаємозв’язок та ознаки. Відображення інформації в об`єктах та суб`єктах злочину. Характеристика етапів відображення інформації та виникнення доказів.

Форми інформації про злочин, їх поняття та класифікація.

Поняття доказу, його ознаки. Встановлення доказів. Об’єктивні та суб’єктивні фактори, які впливають на виникнення доказів. Використання доказів. Вимоги, яким повинні відповідати докази.


Література до теми: [1-42, 93, 178-188, 208-212]


Тема 1.5.5. Криміналістична ідентифікація і діагностика – 8 год.


Лекційне заняття - 2 год.

Семінарське заняття - год.

Практичне заняття - 4год.

Самостійна робота - 2 год.


Ключові терміни та поняття до теми:

Теорія ідентифікації – це система правил і понять, необхідних для встановлення тотожності чи її відсутності.

Ідентифікація (від лат. identifiko – той самий) означає ототожнення, тобто встановлення об’єкта за якимись його властивостями чи ознаками. Тому ідентифікація – це пізнавальний процес виділення індивідуального, конкретного із загального.

Криміналістична ідентифікація – це процес порівняльного дослідження об’єктів, пов’язаних з подією, що розслідується, для вирішення питання щодо їх тотожності чи групової належності.

Теорія діагностики – це процес пізнання, в основі якого лежать загальні події (явища, факти), за їх результатами.

Діагностика (від грец. diagnostis – здібність розпізнавати), тобто установити схожість ситуації, що досліджується, з деякою типовою моделлю чи виявити щось конкретне, притаманне лише цій ситуації.

Криміналістична діагностика – це процес дослідження властивостей і стану об’єкта (ситуації) з метою установлення змін, які відбулися в ньому, причини цих змін і їх зв’язок із вчиненим злочином. Іншими словами, діагностика являє собою уявну реконструкцію вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки “зворотного напрямку”: від наслідку - до причини, від явища – до його суті, від відображення – до аналізу властивостей і стану відображення об’єкта.

Ідентифікація; діагностика; групофікація; ідентифікаційний період; ідентифікаційне поле; об’єкти і суб’єкти ідентифікації; види ідентифікації; диференціація; ідентифікаційне дослідження; експертиза; висновок експерта.


Практичне заняття – 4 год.

Мета заняття: перевірка й поглиблення знань студентів щодо видів і форм криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності та діагностики під час розслідування злочинів.


^ Контрольні питання:

1. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання і одержання доказів при розслідуванні злочинів.

2. Об'єкти ідентифікації та їх ознаки. Види і форми ідентифікації.

3. Встановлення групової належності об'єкту і його доказове значення.

4. Поняття криміналістичної діагностики та її значення в розкритті і розслідуванні злочинів.


Питання для самоконтролю:

1. Поняття та сутність криміналістичної ідентифікації як методу пізнання при розслідуванні злочинів.

2. Об’єкти ідентифікації та їх ознаки. Види і форми ідентифікації.

3. Поняття та сутність групо