Реферат: Міністра освіти І науки України від " 19 " травня 2006 р

Наказом Начальника Цивільної оборони -

Міністра освіти і науки України

від “ 19 “ травня 2006 р. № 385


П О Л О Ж Е Н Н Я


про правові і організаційні основи практичних дій структурних

підрозділів Міністерства освіти і науки України як Функціональної

підсистеми “Освіта і наука України” Єдиної державної системи

цивільного захисту (Цивільної оборони) України

у сфері боротьби з тероризмом


1. У відповідності до Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, “Закону України про Цивільну оборону України” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 393-р “Про затвердження плану заходів щодо забезпечення належного захисту основних об’єктів, уразливих у терористичному відношенні” це Положення визначає обов’язки керівного складу, правові і організаційні основи практичних дій структурних підрозділів Функціональної підсистеми “Освіта і наука України” Єдиної державної системи цивільного захисту (Цивільної оборони) України у разі загрози або виникнення терористичного акту.


^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. У цьому Положенні нижче наведені терміни вживаються в такому значенні:

тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямовано-му застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур та залякування учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, або погроз вчинення інших посягань на життя та здоров'я ні в чому не винних людей з метою досягнення злочинних цілей;

терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачено статтями Кримінального кодексу України;

технологічний тероризм - злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або її компонентів, інших небезпечних для життя і шкідливих для здоров'я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп'ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об'єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку для учасників навчально-виховного процесу, працівників галузі та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру;

терористична діяльність - діяльність, яка охоплює:

- планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;

- підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або установами, організаціями і підприємствами галузі освіти і науки, знищення об'єктів у терористичних цілях;

- організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;

- вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;

- пропаганду і поширення ідеології тероризму;

- фінансування завідомо терористичних груп (організацій) або інше сприяння їм;

терорист - особа, яка бере участь у терористичній діяльності;

терористична група - група з двох і більше осіб, які об'єдналися з метою здійснення терористичних актів;

терористична організація - стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації;

боротьба з тероризмом - діяльність щодо запобігання, виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної діяльності;

антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою;

район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерорис-тичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція;

режим у районі проведення антитерористичної операції - особливий порядок, який може вводитися в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення і передбачати надання суб'єктам боротьби з тероризмом визначених Законом про боротьбу з тероризмом, спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників, забезпечення безпеки і здоров'я учасників навчально-виховного процесу та працівників галузі, які опинили-ся в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування закладів освіти, установ, організацій і підприємств галузі;

заручник - фізична особа, яка захоплена і (або) утримується з метою спонукання керівників установ, підприємств чи організацій або окремих осіб здійснити якусь дію, або утриматися від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена і (або) утримується.


^ Правові основи боротьби з тероризмом

3. Правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України про боротьбу з тероризмом, Закон України про Цивільну оборону України, інші закони України з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом 1997 р., Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом 1997 р., Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 р., інші міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, та інші нормативно-правові підзаконні акти.


^ Основні принципи боротьби з тероризмом

4. Боротьба з тероризмом грунтується на принципах:

- законності та неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина;

- комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей;

- пріоритетності попереджувальних заходів;

- невідворотності покарання за участь у терористичній діяльності;

- пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності;

- поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом;

- нерозголошення відомостей про технічні прийоми і тактику проведення антитерористичних операцій, а також про склад їх учасників;

- єдиноначальності в керівництві силами і засобами, що залучаються для проведення антитерористичних операцій;

- співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з тероризмом.


^ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ

5. У відповідності до статті 4 Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції. Центральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі з тероризмом у межах своєї компетенції, визначеної законами та виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами і діляться на групу суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом і суб’єктів, які залучаються до цієї акції у разі необхідності.

6.^ Суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є:

Служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю; Міністерство внутрішніх справ України; Міністерство оборони України; Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Державний комітет у справах охорони державного кордону України; Державний департамент України з питань виконання покарань; Управління державної охорони України.

7. ^ До участі у здійсненні заходів, пов'язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності, залучаються у разі необхідності також:

Міністерство закордонних справ України; Міністерство охорони здоров'я України; Міністерство палива та енергетики України; Міністерство промислової політики України; Міністерство транспорту України; Міністерство фінансів України; Міністерство екології та природних ресурсів України; Міністерство аграрної політики України; Державна митна служба України; Державна податкова адміністрація України.

8. У разі реорганізації або перейменування центральних органів виконавчої влади, перелічених у цьому Положенні, їхні функції у сфері боротьби з тероризмом переходять до їх правонаступників, якщо це передбачено відповідним указом Президента України.

9. До участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з дотриманням вимог Закону про боротьбу з тероризмом й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.

10. Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України, який складається з Міжвідомчої координаційної коміcії та штабу, а також координаційних груп та їх штабів, які створюються при регіональних органах Служби безпеки України.

Положення про Антитерористичний центр при Службі безпеки України, персональний склад Міжвідомчої координаційної комісії затверджуються Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки України призначається Президентом України. Поточну роботу з виконання завдань, покладених на Антитерористичний центр при Службі безпеки України, організовує його штаб.

11. До складу координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України входять керівники регіональних органів Служби безпеки України, відповідних органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, командири підрозділів Прикордонних військ України у місцях їх дислокації, Управління державної охорони - їх командири, керівники, а також представники інших місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій.


^ Повноваження суб'єктів, які безпосередньо здійснюют