Реферат: Київський національний університет внутрішніх справ

Київський національний університет внутрішніх справ


на правах рукопису


Шевчук Роман Миколайович


УДК 354.32:351.745.5+378.16


Правові та організаційні засади інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України


12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право


Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук


Науковий керівник:

Хахановський Валерій Георгійович

кандидат юридичних наук, доцент


Київ – 2008


ЗМІСТ







ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . .

4

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

РОЗДІЛ 1. СТАН, СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . .

14

1.1. Стан та проблеми інформатизації системи вищої освіти в Україні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

14

1.2. Сутність та зміст інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України . . . . . . . . . . . . .

20

1.3. Сучасний стан інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. . . . . . . . . . . . . . . . . .

44

РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ОСНОВА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

60

2.1. Загальні правові засади інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. . . . . . . . . . . . . .

64

2.2. Організаційна структура інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. . . . . . . . . . . . .

71

2.3. Правова регламентація чинників, що впливають на інформатизацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

84

2.3.1. Технічні та гігієнічні вимоги до засобів інформатизації навчального процесу. . . . . . . . . . . . .

87

2.3.2. Педагогічні вимоги до засобів інформатизації навчального процесу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

96

2.3.3. Вимоги щодо захисту права інтелектуальної власності на засоби інформатизації навчального процесу. . . . . . . . .

113

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОСНОВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ . . . . . . . . . .

127

3.1. Удосконалення теоретично-правових засад інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. . . .

127

3.1.1. Сутність, зміст та співвідношення категорії “інформація” з спорідненими поняттями інформаційної сфери. .

128

3.1.2. Сутність, зміст та співвідношення фундаментальних понять сфери інформатизації. . . . . . . . . . . . . . . . .

139

3.1.3. Інформатизація навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України як система інформатизаційних правовідносин. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

150

3.2. Удосконалення нормативно-правової основи інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. . . .

163

3.3. Удосконалення організаційної структури інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України . . .

172

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

195

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

199

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . .

238

^ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ



внз

–

вищий навчальний заклад

ГДЗ

–

генеральний державний замовник

ГПІ

–

галузева програма інформатизації

ДЗ

–

державний замовник

ЗІНП

–

засоби інформатизації навчального процесу 

ІКТ

–

інформаційно-комунікаційні технології

МВС України

–

Міністерство внутрішніх справ України

МОН України

–

Міністерство освіти і науки України

НПІ

–

Національна програма інформатизації

ОВС

–

органи внутрішніх справ

ОДЗ

–

орієнтовний державний замовник

ППЗ

–

педагогічний програмний засіб


^ ВСТУП


Актуальність теми. Одним із провідних чинників, що впливає на якість діяльності органів внутрішніх справ, є належний рівень підготовки кадрів. Вимоги сьогодення до професійних та особистісних якостей правоохоронців – є досить високі, вони мають динамічний характер, що вимагає відповідного рівня та характеру змісту освіти, яка надається внз МВС України. За таких умов традиційні форми і методи навчання не завжди дають належний педагогічний ефект.

Дієвим засобом удосконалення та підвищення ефективності підготовки фахівців у внз МВС України в сучасних умовах є запровадження інноваційних форм і методів організації та здійснення навчального процесу, що ґрунтуються на досягненнях науки і техніки в галузі інформаційних та телекомунікаційних технологій. Саме раціональне, науково обґрунтоване впровадження у навчальний процес інформаційних і телекомунікаційних технологій та систем є головним завданням інформатизації вищої школи.

Водночас, практика свідчить, що, незважаючи на зусилля законодавчої та виконавчої гілок влади щодо створення та втілення у життя нормативно-правових засад інформатизації, що налічують значну кількість законів та підзаконних актів, і ще більшу кількість організаційних та організаційно-правових заходів, зокрема різного рівня державних цільових програм, процес інформатизації внз МВС України має стихійний і певною мірою фрагментарний характер. Так, за результатами, проведеного автором опитування викладачів внз МВС України, 75,6% респондентів вважають, що рівень забезпечення навчального процесу комп’ютерною технікою, програмними засобами та Internet-ресурсами у їхніх навчальних закладах недостатнім. У свою чергу 82,9% опитаних відповіли, що вони рідко або ніколи не використовують комп’ютерну техніку та мультимедійні засоби під час проведення навчальних занять, а комп’ютерне тестування з метою виявлення рівня знань слухачів і курсантів рідко або ніколи не проводили 94,2% опитаних.

Слід також зазначити, що в літературі неодноразово вказувалося на недосконалість нормативно-правової основи інформатизації та недостатню теоретичну розробку правових її засад. Таку думку поділяє значна кількість вітчизняних науковців та фахівців у сфері інформатизації.

Наведене вище дозволяє дійти висновку про присутність у досліджуваній сфері невирішеного наукового завдання, що полягає в необхідності підвищення ефективності правових та організаційних заходів інформатизації навчального процесу у внз МВС України.

Варто зауважити, що правові та організаційні аспекти інформатизації суспільства, державного управління, управління органами внутрішніх справ та деяких інших сфер діяльності висвітлені у наукових працях І.В. Арістової, І.Л. Бачило, А.І. Берлача, К.І. Бєлякова, В.М. Брижка, А.Б. Венгерова, В.Д. Гавловського, М.В. Гуцалюка, О.М. Джужи, Р.А. Калюжного, Ю.М. Канигіна, В.К. Колпакова, О.В. Копана, Б.А. Кормича, О.В. Кохановської, О.В. Кузьменко, А.І. Марущака, В.І. Олефіра, Ю.Ю. Орлова, В.С. Цимбалюка, В.О. Шамрая, М.Я. Швеця, В.К. Шкарупи та інших. Тоді як комплексне дослідження правових та організаційних засад інформатизації внз МВС України до цього часу не проводилося.

Водночас, якщо управлінські, педагогічні, економічні засади інформатизації навчального процесу у внз розглядалися у працях вітчизняних та зарубіжних фахівців, а саме: В.С. Дятлова, Л.М. Забродської, О.О. Карпенко, А.О. Лігоцького, В.М. Огаренка, А.В. Мінченка, П.І. Орлова, О.В. Рибалка, О.М. Луганського, Г.С. Молодих, Ю.В. Попова, Д.В. Чернілевського, В.Г. Хахановського, В.І. Шакуна, О.Ф. Юрчук, то правові аспекти інформатизації навчального процесу у вищій школі системно не досліджувалися.

Викладені вище обставини зумовлюють актуальність проведення комплексного дослідження правових та організаційних засад інформатизації навчального процесу у внз МВС України і вибір теми дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження узгоджується з Національною програмою правової освіти населення (затвердженою указом Президента України від 18 жовтня 2001 року № 992/2001), Державною програмою “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006–2010 роки (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року № 1153), розпорядженням Департаменту освіти та науки МВС України “Про удосконалення комп’ютерного забезпечення ВНЗ” від 15 квітня 2008 року № 43/428. Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень “Пріоритетні напрями наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС на період 2004–2009 років” (п. 27), та є складовою Основних напрямів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005–2007 роки (п. 6.4), а також річних планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ (п. 196).

^ Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розроблення теоретичних положень та практичних рекомендацій, що уможливлять підвищення ефективності організаційних заходів та правового регулювання суспільних відносин у сфері інформатизації навчального процесу у внз МВС України.

Для досягнення мети було поставлено і вирішувалися такі завдання:

– визначити сутність та зміст інформатизації навчального процесу у внз МВС України;

– визначити сучасний стан інформатизації навчального процесу у внз МВС України;

– дослідити стан правового регулювання інформатизації навчального процесу у внз МВС України та сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо його вдосконалення;

– визначити та дослідити чинники, що впливають на інформатизацію навчального процесу у внз МВС України;

– удосконалити систему основних понять у сфері правового регулювання інформатизації;

– визначити та дослідити правовідносини у сфері інформатизації навчального процесу у внз МВС України;

– дослідити організаційну структуру інформатизації навчального процесу у внз МВС України та сформулювати теоретично обґрунтовані пропозиції щодо її вдосконалення.

^ Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері інформатизації навчального процесу у внз МВС України.

Предметом дослідження є правові та організаційні засади інформатизації навчального процесу у внз МВС України.

^ Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система філософських, загальнонаукових, спеціальнонаукових методів, структура якої зумовлена особливостями предмета дослідження.

Історичний метод використаний для вивчення розвитку наукової думки щодо правових та організаційних аспектів інформатизації навчального процесу у внз МВС України, а також щодо сутності та змісту фундаментальних понять інформаційно-правової сфери у межах об’єкта дослідження (підрозділи 1.1, 3.1).

^ Діалектичний метод уможливив проникнення у сутність процесів і явищ діалектичного характеру та дозволив результативно організувати процес пізнання правовідносин і правових норм у сфері інформатизації навчального процесу у внз МВС України (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3).

Використання методу системного аналізу дозволило з’ясувати склад та відношення між елементами системи органів управління інформатизацією навчального процесу у внз МВС України (підрозділи 2.2, 3.3).

Використання логічних методів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції та ін.) створило умови для отримання логічно обґрунтованих теоретичних положень і висновків щодо правових та організаційних засад інформатизації навчального процесу у внз МВС України (підрозділи 1.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3).

Соціологічні та статистичні методи застосовувались у вивченні стану інформатизації навчального процесу (підрозділ 1.3).

Формально-юридичний метод виявився плідним у дослідженні масиву нормативно-правових актів у сфері інформатизації навчального процесу у внз (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, 3.3).

Герменевтичний метод застосовувався для з’ясування змісту правових норм щодо інформатизації навчального процесу у внз, що дало можливість виявити їх вади та намітити шляхи вдосконалення (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, 3.3).

Порівняльно-правовий метод використовувався при дослідженні нормативно-правових актів інших країн, що регулюють суспільні відносини у сфері інформатизації навчального процесу (підрозділ 3.3).

^ Емпіричну базу дисертації складають: опубліковані в фаховій літературі погляди експертів щодо стану інформатизації в досліджуваній сфері, нормативно-правові акти щодо інформатизації, результати проведеного соціологічного дослідження (анкетування викладачів кафедр конституційно правового, цивільно правового, кримінально правового, адміністративно правового, теоретично правового профілю чотирьох внз МВС України: Київського національного університету внутрішніх справ, Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ, Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Одеського державного університету внутрішніх справ, всього – 140 респондентів, а також курсантів, слухачів та студентів згаданих закладів – 312 респондентів).

^ Наукова новизна одержаних результатів. За характером і змістом досліджуваних питань дисертація є одним із перших монографічних досліджень правових та організаційних засад інформатизації навчального процесу у внз МВС України. У роботі обґрунтовано низку нових положень та висновків, що розширюють наукові уявлення про сутність інформатизації як суспільного процесу та організаційно-правового феномену, особливості правового регулювання суспільних відносин у досліджуваній сфері, будову організаційної структури інформатизації навчального процесу у внз МВС України. До найсуттєвіших здобутків, що містять наукову новизну, належать такі:

вперше:

– досліджено сутність та запропоновано авторську дефініцію поняття “інформатизація навчального процесу у внз МВС України”, як впорядкованої правовими та іншими нормами системи суспільних процесів, спрямованих на створення умов для активного використання засобів інформатизації суб’єктами освітньої діяльності з метою підвищення її ефективності;

– розроблено авторське визначення організаційно-правового механізму інформатизації навчального процесу у внз МВС України як певної системи юридичних засобів та організаційних заходів результативного впливу на суспільні відносини щодо впровадження засобів інформатизації;

– автором сформульовано положення про сутність НПІ як системи державних цільових програм різного рівня, системні властивості якої спричинюють її невідповідність класичним вимогам до державних цільових програм, що зумовлює потребу у визначенні чіткої мети кожної з її складових та самої НПІ, що мають співвідноситись як частина і ціле;

– сформульовано положення про існування заходів інформатизації навчального процесу двох типів: разових та постійних, що зумовлює потребу комбінованого (програмно-цільового та лінійно-функціонального) управління їх здійсненням, та потребує належного юридичного закріплення;

удосконалено:

– класифікацію електронних засобів навчання шляхом розмежування програмних та програмно-залежних засобів, що зумовлює необхідність зважати на особливості зазначених засобів у правовому регулюванні інформатизації навчального процесу;

– окремі нормативно-правові акти щодо інформатизації навчального процесу у внз МВС України;

– на науковому рівні організаційну структуру інформатизації навчального процесу у внз МВС України через перебудову системи органів інформатизації та перерозподілу їх функцій з метою організації та ефективного здійснення двох різних типів заходів інформатизації;

дістали подальшого розвитку:

– наукові положення щодо вдосконалення системи правових та організаційних засобів впливу на чинники, які у свою чергу позначаються на інформатизації навчального процесу;

– систематизація ознак інформації як об’єкта соціально-правової сфери;

– теоретичні положення щодо властивостей та складу правовідносин у сфері інформатизації навчального процесу у внз МВС України.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості врахування та використання положень, пропозицій і висновків дисертації у реформуванні системи органів внутрішніх справ України, насамперед підрозділів, діяльність яких безпосередньо пов’язана з управлінням у сфері відомчої освіти і науки; крім того зазначені положення, пропозиції та висновки можуть бути основою для подальшого поглибленого теоретичного вивчення правових та організаційних засад інформатизації відомчої освіти.

Результати наукового дослідження було використано:

– у правотворчості – у процесі підготовки Закону України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки” від 9 січня 2007 року, а також при підготовці та проведенні 12 березня 2007 року спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Консультативної Ради з питань інформатизації при Верховній Раді України про хід виконання Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці на 2006–2010 роки”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року №1153 (Довідка Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 13 березня 2008 року №04-22/16-342);

– у практичній діяльності – при вдосконаленні відомчих нормативно-правових актів та організаційно-методичної документації, що регулюють створення Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ у рамках реалізації “Програми створення інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України”, затвердженої наказом МВС України №571 від 7 червня 2006 року (Акт впровадження в практику Департаменту інформаційних технологій МВС України від 27 лютого 2008 року).

– у навчальному процесі – при розробці навчально-методичних матеріалів з дисципліни “Основи інформатики та обчислювальної техніки” (Акт впровадження в навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 25 лютого 2008 року).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано автором самостійно. У спільно опублікованій з В.Г. Хахановським статті участь автора полягала в розробленні дефініцій досліджуваних понять.

^ Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертації доповідались дисертантом на Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки” (м. Донецьк, 27 жовтня 2006 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційне забезпечення навчального процесу у Вищій школі” (м. Одеса, 19–21 квітня 2007 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності” (м. Київ, 25–26 жовтня 2007 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів (м. Сімферополь, 20–21 грудня 2007 року); Науково-практичній конференції “Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України” (м. Харків, 15–16 травня 2008 року).

Публікації. Результати дослідження викладено у восьми статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, а також у чотирьох тезах доповідей, надрукованих у збірниках тез і доповідей науково-практичних конференцій.
^ РОЗДІЛ 1 СТАН, СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ


1.1. Стан та проблеми інформатизації системи вищої освіти в Україні


Важливість здійснення інформатизації вищої школи для виходу українського суспільства на світову арену важко переоцінити. Неодноразово ця теза обґрунтовувалася фахівцями різних галузей науки, знайшла вона своє відображення й у висловлюваннях офіційних осіб. Зокрема, екс-міністр освіти і науки України С.М. Ніколаєнко зауважував: “…розвиток єдиного Європейського освітнього простору у рамках Болонського процесу суттєво підвищує роль інформаційно-комунікаційних технологій у освіті, що зумовлено сучасною світовою тенденцією до створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, що дозволяють, з одного боку, розвивати систему накопичення і розповсюдження наукових знань, з іншого – забезпечувати доступ до різних інформаційних ресурсів широким верствам населення” [2].

Одним із провідних орієнтирів і результатів процесу інформатизації будь-якої сфери діяльності суспільства є створення потужної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, що в загальнодержавному масштабі дозволить ефективно вирішувати непрості завдання, які постали перед молодою українською самостійністю. Саме поширення і розвиток інформаційно-телекомунікаційних систем в Україні, на думку вітчизняної дослідниці О.В. Кохановської, є дієвим засобом оволодіння енергією “інформаційного вибуху” [3, с. 8], яка, за вмілого її використання, може стати рушійною силою наукового, економічного, соціального, політичного прогресу українського суспільства. Європейська спільнота ще на початку 90-х років минулого століття розробила план заходів, метою якого було створення і розвиток інформаційно-телекомунікаційних систем у масштабах Євросоюзу [4].

Водночас насичення інформаційними системами і технологіями народного господарства, охоплення телекомунікаційними мережами загального поля діяльності всіх суб’єктів суспільних відносин є непростим завданням, вирішення якого потребує значних матеріальних та інтелектуальних затрат. Такі глобальні за своїми масштабами заходи можливі за організованої участі великої кількості фахівців різних галузей. Узгодження спільних зусиль громадян, приватних і державних інституцій та інших учасників процесу розбудови інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, вимагає, на думку вітчизняного вченого А.І. Марущака, створення відповідними державними органами “передбачуваної, транспарентної і недискримінаційної політики й нормативної бази” [5, с. 44].

За підрахунками українських вчених-юристів, нормативно-правова основа регулювання інформаційних відносин містить значний масив законів та підзаконних актів [6, с.210], серед них чимала кількість таких, що містять норми, пов’язані з регулюванням відносин у сфері інформатизації суспільства.

Тимчасом, у вказаному нормативному масиві науковцями виявлений цілий ряд недоліків та “білих плям”, що безпосередньо стосуються і норм, пов’язаних з інформатизацією, зокрема, звертається увага на такі з них:

- чинні нормативно-правові акти у сфері суспільних інформаційних відносин не повною мірою взаємопов’язані між собою і недостатньо гармонізовані з європейськими стандартами;

- нові правові акти нерідко не узгоджені концептуально з раніше прийнятими, що призводить до правового хаосу;

- різні закони і підзаконні акти, що регулюють суспільні відносини, об'єктом яких є інформація, приймалися в різний час без узгодження понятійного апарату. Вони містять ряд термінів, які є не досить коректними, не викликають відповідну інформаційну рефлексію або взагалі не мають чіткого гносеологічного наповнення;

- мають місце застарілі і неефективні норми, а також норми суперечливого або помилкового змісту;

- відсутнє спеціальне законодавче регулювання питань, пов’язаних з використанням мережі Internet і наданням відповідних послуг;

- велика кількість законів і підзаконних актів у сфері інформаційних відносин ускладнює їх пошук, аналіз, правову експертизу і узгодження для практичного застосування та ін. [6, с.210-211].

Усі ці, та інші недоліки потребують термінового усунення, проте цей процес має бути виваженим, послідовним і науково обґрунтованим.

Власне, назріла потреба здійснення науково-теоретичної рефлексії чинних правових норм у сфері інформатизації, тобто найповнішого врахування існуючих досягнень правової та інших галузей науки в процесі корекції чинних і створення нових інформаційно-правових норм.

Так, дослідник Н.Б. Новицька в результаті наукового пошуку дійшла висновку, що в законодавстві України недостатньо уваги приділено формуванню основних суспільних цінностей нового інформаційного суспільства, зокрема, такому його аспекту, як інформаційна культура, наголошуючи на тому, що поряд із технічним розвитком інфраструктури суспільства, необхідно розвивати її гуманітарні інститути [7, с. 12].

На нашу думку, формування інформаційної культури має стати окремою складовою інформатизації суспільства, і цей факт слід певним чином зафіксувати у самому законодавчому визначенні інформатизації, аби кожен суб’єкт державної влади, причетний до здійснення процесу інформатизації, чітко усвідомлював коло питань, необхідних для вирішення на шляху його реалізації.

Наведену вище думку, вже у контексті інформатизації внз МВС України розвиває О.В. Сировой. Він вважає, що для вирішення проблем кадрового забезпечення інформаційних підрозділів ОВС потрібно, серед іншого, подальше впровадження у навчальний процес внз системи МВС України якісно нових навчальних дисциплін, які передбачають не лише засвоєння теоретичних знань у галузі новітніх інформаційних технологій, а й їх закріплення під час практичних занять у комп’ютерних класах, належним чином обладнаних. Підсумовуючи, вчений наголошує, що особливого значення, в сучасних умовах, набуває становлення та розвиток підготовки фахівців у галузі інформаційних систем, захисту інформації та правового забезпечення інформатизації в ОВС України за відповідними спеціальностями [8, с. 11].

Висловлені теоретичні положення, на наш погляд, є ще одним фрагментом “мозаїки”, що називається інформатизацією, тож зазначені положення мають, разом з іншими, зайняти своє місце в системному науково-правовому дослідженні інформатизації внз МВС України.

Концептуальний напрям інформатизації внз системи МВС України запропоновано харківський ученим В.С. Венедиктовим. Так, у контексті створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем він зазначає: “Завдання створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем як на державному, так і на відомчому рівні, може бути вирішене лише шляхом консолідації усіх учасників процесу модернізації освіти. Будь-який потужний університет в Україні не в змозі самотужки вирішити проблеми інформатизації освіти і науки на рівні сучасних світових вимог. У зв’язку з цим слушним вважається створення та організаційне проектування діяльності невеликих за розміром, але дієздатних корпорацій внз, що об’єднані спільними практичними завданнями розробки і впровадження сучасних технологій і систем, мають природне підґрунтя для кооперування і спеціалізації окремих робіт, для поєднання ресурсів і спільного використання отриманих результатів. Тому актуальною є локалізація проблематики інформатизації внз до відомчих рамок, зокрема системи МВС України, що, на наш погляд, створить додаткові можливості організації успішних проектів керованої корпоративної взаємодії” [9, с.10].

Досліджуючи правові аспекти інформатизації навчального процесу у внз МВС України, не можна оминути увагою розглянуті вище питання, щодо системи правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з інформатизацією суспільства в цілому, адже вони є важливим елементом механізму правового регулювання суспільних відносин у досліджуваній сфері. Тому, вивчаючи закономірності правового регулювання суспільних відносин у сфері інформатизації навчального процесу у внз МВС України, доцільно почати з теоретичної розробки загальних проблем інформатизації як суспільного феномену, і на їх основі продовжити науковий пошук вирішення конкретних завдань, пов’язаних з інформатизацією внз МВС України.

Якщо розглядати стан теоретичної розробки проблеми інформатизації навчального процесу у вищій школі, то слід визнати досить ґрунтовне опрацювання педагогічних аспектів зазначеної проблеми, у тому числі, й за участі науковців юридичних внз. Так, у літературі на рівні монографій розглянуто питання концептуальних підходів до інформатизації освітніх систем [10], моделювання, проектування і супроводження інформаційних систем у освіті [11], інформатизації управління закладом освіти [12], характеристики інформаційних технологій управління внз [13], використання засобів інформатизації в дидактичних технологіях у вищій школі [14] та ін.

Водночас, як зазначено в окремих роботах, процес інформатизації вищої освіти проходить непросто і не так результативно, як планувалося. Науковцями наводяться різні причини такого стану речей.

Наприклад, учені Харківського національного університету внутрішніх справ наголошують на тому, що зосередження уваги викладачів, які не мають достатнього педагогічного досвіду, на обов’язковому впровадженні технічних засобів навчання, що останнім часом практикується як одна з основних вимог, в окремих випадках може знижувати якість викладання [15, с.47].

Російські науковці зазначають, що складна ситуація з інформатизацією вищої школи, зокрема у сфері впровадження навчальних програмних систем, пояснюється не тільки новизною проблеми, а й тим, що комп’ютерні навчальні програми у внз розробляють, найчастіше викладачі-методисти, які не мають спеціальної підготовки в галузі застосування інформаційних технологій у освітньому процесі, педагогіці, психології. Часті випадки, коли педагогічна ефективність використання наочно-образних представлень навчальної інформації є невисокою [16, с.58-59].


Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com


Що ж стосується рівня використання мережі Internet у самостійній роботі слухачів та курсантів, то тут ситуація дещо ліпша, однак більше половини опитуваних рідко користуються Internet у самостійній роботі, хоча наш досвід свідчить, що для сучасного фахівця-юриста “світова павутина” є потужним джерелом інформації з широкого кола питань. Але слід зауважити, що такий стан використання мережі Internet опитуваними може бути наслідком їхньої інформаційної компетентності посереднього рівня. Та сама причина, ймовірно, впливає і на невисокий рівень використання опитуваними в самостійній роботі електронних засобів навчання (електронні посібники, електронні ділові ігри, навчальні програми і т.п.) (понад 60% опитуваних рідко їх використовують, або не використовують зовсім). Водночас, на цей показник негативно впливає й невелика кількість існуючих електронних навчальних засобів належної якості, що пояснюється високими затратами кваліфікованої праці на їх створення, а також іншими причинами різного характеру, в тому числі й недостатнім правовим забезпеченням процесу їх створення та використання. Цей же фактор може бути однією з причин відносно невисокого рівня використання засобів інформатизації у навчальних (аудиторних) заняттях, про що йшлося вище.

Разом з тим, дев’яносто шість відсотків (96,4%) респондентів-викладачів відповіли, що використання комп’ютерної техніки та комп’ютерних мереж підвищує ефективність їхньої викладацької діяльності, та сімдесят сім відсотків (77,8%) з них стверджують, що у них є вільний доступ до роботи в мережі Internet на їхній кафедрі, і лише двадцять два відсотки викладачів (22,8%) відповіли, що можуть працювати у мережі Internet у спеціально обладнаних комп’ютерною та телекомунікаційною технікою аудиторіях їхнього внз, з цього випливає, що рівень забезпеченості комп’ютерною технікою та телекомунікаціями кафедр досліджуваних внз є досить високим.

Перейдемо до аналізу чотирьох останніх рядків таблиці 1.2, у яких містяться дані про користування слухачами та курсантами комп’ютерними класами, Internet-класами, Web-сайтами внз та електронними бібліографічними каталогами бібліотек досліджуваних внз.

Це, на наш погляд, найцікавіша частина запитань, з точки зору важливості результатів аналізу відповідей, адже їх адекватна інтерпретація може надати достовірну інформацію про рівень забезпечення внз МВС України засобами інформатизації.

Та як свідчать результати дослідження, наведені у двох останніх колонках нижньої частини таблиці 1.4, тенденція і в цьому випадку дуже подібна до тенденції у першій частині таблиці (понад сімдесят відсотків (70%) респондентів рідко або ніколи не користуються названими у останніх запитаннях засобами інформатизації).

Але, зважаючи на велике значення інформації, що міститься у цій частині зібраних даних, та враховуючи певні психолого-педагогічні закономірності, ми вирішили використати ще один прийом групування та аналізу зібраного емпіричного матеріалу для глибшого його вивчення, а саме: дослідити відповіді на останні чотири запитання тієї категорії опитуваних, яку умовно назвали – “Internet-відмінники”. Нагадаємо, що до неї потрапили анкети, які містили безпомилкові відповіді на всі запитання щодо роботи з Internet, і, як правило, високий рівень відповідей на інші запитання анкети. Такий підхід дозволить запобігти впливу на результати дослідження фактору “інформаційної некомпетентності”. З другого боку, є підстави вважати, що вказані анкети належать найсумліннішим респондентам, а це, у свою чергу, теж позитивно впливає на підвищення рівня об’єктивності результату, який наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Результати опитування категорії респондентів “ Internet-відмінники” щодо використання інформаційно-телекомунікаційних технологій самостійній навчальній роботі

^ Усі досліджувані внз (Internet-відмінники – сумарний результат,)

Варіант відповіді

№

Запитання

Регулярно

Часто

Рідко

Ніколи







кількість (відсотки)

1

Чи користуєтесь Ви у Вашому внз під час підготовки до навчальних занять спеціально обладнаними комп’ютерною технікою класами?

2

(5,4%)

4

(10,8%)

17

(45,9%)

14

(37,8%)

2

Чи користуєтесь Ви при підготовці до навчальних занять електронним бібліографічним каталогом бібліотеки Вашого внз?

0

(0%)

0

(0%)

14

(37,8%)

23

(62,2%)

3

Чи використовуєте Ви у своїй навчальній діяльності інформацію, що міститься на Web-сайті Вашого внз?

1

(2,7%)

1

(2,7%)

15

(40,5%)

20

(54,1%)

4

Чи користуєтесь Ви у Вашому внз спеціально обладнаними для роботи в мережі Internet навчальними аудиторіями?

1

(2,7%)

5

(13,5%)

19

(51,4%)

12

(32,4%)

5

Чи використовуєте Ви у самостійній роботі по освоєнню навчального матеріалу мережу Internet?

9

(24,4%)

15

(40,5%)

12

(32,4%)

1

(2,7%)

6

Всього

^ 37 чоловік (100%)


Перші чотири рядки таблиці 1.3, свідчать, що середній відсоток опитуваних, які рідко або ніколи не використовують вказані у відповідних запитаннях засоби інформатизації, перевищує дев’яностовідсотковий рівень (90%), з яких п’ятдесят відсотків (50%) (сорок шість відсотків від загальної кількості (46%)) дали відповідь: “Ніколи”.

Щоб остаточно прояснити картину, порівняємо четвертий та п’ятий рядки таблиці 1.3. Зокрема, можна помітити, що послідовність розташування відсотків у цих двох рядках майже обернено пропорційна. Це дає підстави стверджувати, що респонденти таки користуються мережею Internet у самостійній роботі (понад шістдесят чотири відсотки (64,9%) респондентів користуються Internet при підготовці до навчальних занять регулярно або часто), але, н