Реферат: Плани складені доцентом кафедри криміналістики кандидатом юридичних наук, доцентом Р. М. Шехавцовим

луганський державний університет внутрішніх справ


кафедра криміналістики


плани

семінарських та практичних занять

з спецкурсу “Боротьба з протидією розслідуванню”

для магістратури заочної форми навчання


Луганськ

2008 р.


Плани складені доцентом кафедри криміналістики кандидатом юридичних наук, доцентом Р.М. Шехавцовим.


Рецензенти:

Начальник кафедри кримінального права кандидат юридичних наук, доцент Беницький А.С.;

Доцент кафедри криміналістики кандидат юридичних наук Коваленко В.В.


Плани розглянуті на кафедри криміналістики 28 серпня 2008 року та затверджені до використання у навчальному процесі (протокол № 1).


ВСТУП


Спецкурс “Боротьба з протидією розслідуванню злочинів” призначений для проведення семінарських та практичних занять з слухачами відділення магістратури Луганського державного університету внутрішніх справ в загальному обсязі 54 години. З яких для денної форми навчання призначено - 6 годин лекцій, 14 годин семінарських, 16 годин практичних занять та 18 годин призначено для самостійного вивчення навчального матеріалу, а для заочної форми навчання – 4 години лекцій, 4 години семінарських, 4 години практичних занять та 42 години передбачено для самостійного вивчення навчального матеріалу.

В процесі проведення занять приділяється увага розгляду протидії розслідуванню, як різновиду злочинної діяльності осіб, що зацікавлені в перешкоджанні встановленню істини по кримінальній справі.

За результатами вивчення курсу слухачі повинні:

на рівні знань засвоїти:

сутність протидії розслідуванню злочинів, її структуру;

форми, види, способи протидії розслідуванню характерні для розслідування окремих видів злочинів;

систему правових основ та криміналістичних засобів подолання протидії розслідуванню злочинів;

опанувати уміння та навички:

організації і керування розслідуванням кримінальних справ в умовах застосування зацікавленими особами різних способів протидій розслідуванню;

організації проведення окремої слідчої дії; тактичної операції в ситуації протидії розслідуванню;

вміти виявляти ознаки окремих способів протидії розслідуванню та застосовувати вірні методи їх подолання.



семінарське заняття

^ Тема 1.2. Зміст та сутність слідчої та злочинної діяльності та їх співвідношення

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Детальний розгляд теоретичних положень про слідчу та злочинну діяльність.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОДИ: Дискусійна форма обговорення проблем теми.

^ Ключові поняття: слідча діяльність; структура слідчої діяльності; закономірності слідчої діяльності; об’єкт слідчої діяльності; суб’єкт слідчої діяльності; засоби слідчої діяльності; експертно-криміналістична діяльність; оперативно-розшукова діяльність; злочинна діяльність; структура злочинної діяльності; закономірності слідчої діяльності; професійна злочинна діяльність; організована злочинна діяльність; об’єкт злочинної діяльності; суб’єкт злочинної діяльності; засоби злочинної діяльності; механізм вчинення злочину; спосіб вчинення злочину; сліди вчинення злочину.

^ Питання для розгляду на занятті



Поняття, зміст та структура слідчої діяльності. Закономірності слідчої діяльності.

Поняття, зміст та структура злочинної діяльності. Закономірності злочинної діяльності.

Різновиди злочинної діяльності: професійна, організована злочинна діяльність.

Співвідношення слідчої та злочинної діяльності.



^ Питання для самостійної підготовки



Співвідношення слідчої діяльності з експертно-криміналістичною та оперативно-розшуковою діяльністю.

Особливості механізму вчинення злочинів однією особою, за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, злочинною організацією.


семінарське заняття

^ Тема 2.2. Поняття та сучасні форми протидії розслідуванню злочинів

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Детальний розгляд теоретичних положень про протидію розслідуванню злочинів.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОДИ: Дискусійна форма обговорення проблем теми, ситуаційного аналізу.

^ Ключові поняття: протидія розслідуванню злочинів; форма протидії розслідуванню злочинів; суб’єкт протидії розслідуванню; мотиви, цілі протидії розслідуванню; об’єкт протидії розслідуванню; спосіб протидії розслідуванню.

^ Питання для розгляду на занятті



Розвиток поглядів на протидію розслідуванню злочинів. Основні напрямки накопичення знань про способи протидії розслідуванню.

Місце протидії розслідуванню злочинів в структурі злочинної діяльності.

Структура протидії розслідуванню злочинів як різновиду злочинної діяльності.

Класифікація сучасних форм та способів протидії розслідуванню злочинів.



^ Питання для самостійної підготовки



Взаємозв’язок способів протидії розслідуванню з видом злочину, що розслідується.

Взаємозв’язок способу протидії розслідуванню з місцем його реалізації.

Структура способу протидії розслідуванню.

Класифікація суб’єктів протидії розслідуванню злочинів.

Співвідношення протидії розслідуванню із способом приховання злочину.


семінарске заняття


Тема 4.1. Криміналістична характеристика організованої групи та злочинної організації як суб’єктів протидії розслідуванню


ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Детальний розгляд теоретичних положень організовану групу, злочинну організацію як суб’єктів протидії розслідуванню.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОДИ: Дискусійна форма обговорення проблем теми, ситуаційного аналізу.

Ключові поняття: організована група; злочинна організація; структура організованої групи; структура злочинної організації.

^ Питання для розгляду на занятті



Кримінально-правове, кримінологічне, психологічне та криміналістичне визначення організованої групи та злочинної організації.

Типова структура організованої групи, злочинної організації та функції їх структурних елементів під час чинення протидії розслідуванню.

Співвідношення індивідуальних психологічних особливостей особистостей окремих членів організованої групи, злочинної організації з протидією розслідуванню, що ними чиниться.



^ Питання для самостійної підготовки



Психологічна характеристика організованої злочинної групи (злочинної організації) як суб’єкту протидії розслідуванню.


практичне заняття

^ Тема 5.1. Загальний огляд правових основ та криміналістичних засобів подолання протидії розслідуванню злочинів

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Детальний розгляд теоретичних положень про правові основи та криміналістичні засоби подолання способів протидії розслідування злочинів, придбання практичних навичок використання правових засобів подолання способів протидії розслідуванню.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОДИ: Дискусійна форма обговорення проблем теми, ситуаційного аналізу.

^ Ключові поняття: правові основи подолання протидії розслідуванню; правові засоби подолання протидії розслідуванню; види правових засобів подолання протидії розслідуванню; норма права; міжнародний договір; криміналістичний прийом; прийом криміналістичної техніки; тактичний прийом; тактична операція; тактичний ризик; аналіз; діагностика; моделювання; реконструкція; методи наукової організації розслідування злочинів.

^ Питання для розгляду на занятті



Загальний огляд історії розвитку правових засобів подолання способів протидії розслідуванню злочинів.

Напрямки правового забезпечення подолання протидії розслідуванню злочинів у міжнародному та вітчизняному праві.

Сучасні правові основи подолання способів протидії розслідуванню злочинів в Україні. Криміналістичний прийом – поняття, сутність, призначення, як засобу подолання протидії розслідуванню злочинів.

Криміналістичні методи виявлення та організації подолання протидії розслідуванню. Їх сутність та призначення.


Питання для самостійної підготовки


Тактичний ризик – поняття та критерії його оцінки.

Рефлексивне управління слідчою дією – сутність та призначення.

Планування розслідування, як метод забезпечення реалізації засобів подолання протидії розслідуванню.


Питання до іспиту

Поняття та структура слідчої діяльності. Закономірності слідчої діяльності.

Поняття та структура злочинної діяльності. Закономірності злочинної діяльності.

Характеристика різновидів злочинної діяльності.

Співвідношення слідчої та злочинної діяльності.

Розвиток поглядів та сучасне уявлення про протидію розслідуванню злочинів.

Структура протидії розслідуванню злочинів як різновиду злочинної діяльності.

Класифікація сучасних форм протидії розслідуванню злочинів.

Різновиди способів приховування злочину.

Різновиди способів втручання в розслідування.

Поняття та структура способу злочину та місце в ній способу приховування злочину. Чинники, що впливають на вибір способу приховування злочину.

Особливості кримінально-правового, кримінологічного, психологічного та криміналістичного визначення організованої групи та злочинної організації.

Характеристика структурних елементів організованого злочинного утворення (організованої групи, злочинної організації).

Характеристика структурних елементів організованої групи (злочинної організації) під час чинення протидії розслідуванню.

Співвідношення індивідуальних психологічних особливостей особистостей окремих членів організованої групи, злочинної організації з протидією розслідуванню, що ними чиниться.

Співвідношення способу вчинення злочину з способом його приховування.

Класифікація способів приховування злочину.

Класифікація способів втручання в розслідування.

Розвиток поглядів на спосіб злочину та місце в ньому способу приховування злочину.

Наукове та практичне значення вивчення способу злочину та способу приховування злочину.

Взаємозв’язок способів протидії розслідуванню з видом злочину, що розслідується.

Місце та значення способу приховування злочину як структурного елементу криміналістичної характеристики злочину.

Характерні способи приховування злочинів насильницької спрямованості.

Характерні способи приховування злочинів корисливо-насильницької спрямованості.

Характерні способи приховування загальнокримінальних злочинів корисливої спрямованості.

Характерні способи приховування злочинів корисливої спрямованості в сфері економіки.

Структура способу протидії розслідуванню.

Класифікація суб’єктів протидії розслідуванню злочинів.

Види суб’єктів протидії розслідуванню злочинів, скоєних організованою групою (злочинною організацією).

Характеристика організованого злочинного утворення як суб’єкта протидії розслідуванню злочинів.

Поняття та структура слідчої ситуації. Зміст структурних елементів ситуації протидії розслідуванню.

Загальна характеристика міжнародно-правових основ регламентації діяльності про подоланню протидії розслідуванню злочинів.

Загальна характеристика напрямів правового забезпечення подолання протидії розслідуванню злочинів у вітчизняному законодавстві.

Характеристика кримінально-правових засобів подолання протидії розслідуванню.

Характеристика адміністративно-правових засобів подолання протидії розслідуванню.

Характеристика кримінально-процесуальних засобів подолання протидії розслідуванню.

Характеристика оперативно-розшукових правових засобів подолання протидії розслідуванню.

Характеристика кримінально-виконавчих правових засобів подолання протидії розслідуванню.

Основні завдання та напрями діяльності по подоланню протидії розслідуванню злочинів.

Сутність та завдання діяльності по виявленню протидії розслідуванню злочинів.

Сутність та завдання діяльності по нейтралізації протидії розслідуванню злочинів.

Сутність та завдання діяльності по попередженню протидії розслідуванню злочинів.

Криміналістичний прийом – поняття, сутність, призначення, як засобу подолання протидії розслідуванню злочинів.

Різновиди криміналістичних прийомів.

Тактичний прийом – поняття, сутність, критерії допустимості та види.

Прийом криміналістичної техніки – поняття, сутність та критерії допустимості.

Тактична операція – як засіб подолання способів протидії розслідуванню.

Тактичний ризик – поняття та критерії його оцінки.

Планування розслідування, як метод забезпечення реалізації засобів подолання протидії розслідуванню.

Негативні обставини – поняття, різновиди та їх використання для виявлення окремих способів протидії розслідуванню злочинів.

Криміналістична характеристика інсценування.

Етапи діяльності інсценувальника при підготовці і здійсненню інсценування, ознаки, що свідчать про інсценування.

Організація роботи слідчого по виявленню і викриттю інсценування. Значення негативних обставин в цьому.

Особливості формування свідомо неправдивих та помилкових показань і ознаки, що вказують на неправду в показаннях.

Криміналістична характеристика алібі та його різновиди.

Тактичні прийоми подолання свідомо неправдивих показань.

Види способів протидії розслідуванню за допомогою яких особи, які проводять розслідування кримінальної справи, можуть бути схилені до прийняття незаконних та необґрунтованих рішень.

Засоби подолання способів схилення до прийняття незаконних та необґрунтованих рішень.

Порядок та форми організації взаємодії слідчого з органом дізнання для забезпечення реалізації заходів по подоланню протидії розслідуванню.

Класифікація заходів безпеки учасників кримінального судочинства. Підстави та порядок їх застосування. Функції спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів.

Організація взаємодії при необхідності виконання слідчих дій на території іноземної держави.

Порядок оголошення у міжнародний розшук обвинувачуваного та видачі розшуканого за межами України.

Можливості використання засобів масової інформації та повноважень органів державної влади для подолання протидії розслідуванню з боку посадових осіб органів державної влади.



^ Література до курсу



Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования. – «Юридическая литература». М., 1973.

Ганс Гросс. Руководство для судебных следователей как система криминалистики. Пер. с нем. – СПб., 1908.

Ганс Гросс. Руководство к расследованию преступлений. - Изд-во Нар. Ком. Внутр. дел РСФСР. М., 1930.

Эрих Анушат. Искусство раскрытия преступлений и законы логики. Под ред. С. М. Потапова. Серия «Криминалистика». Под общ. ред. М. Н. Гернета, П. И. Люблинского и А. Н. Трайнина. Вып. ІV. М., 1927. - Переизд. «ЛексЭст». М., 2001.

Д-ръ А. Вейнгартъ. Уголовная тактика. Руководство к разслъдованию преступлений. - С.-Петербургъ. 1912.

Вл. Давыдовъ. Инструкція чинамъ полиціи округа Харьковской Судебной Палаты по обнаружению и изследованію преступленій. - Типография Губернского правления. Харьковъ., 1894.

Основы уголовной техники. Научно-техническіе пріемы разслъдованія преступленій. Практическое руководство для судебных дъятелей С. Н. Трегубова. - Изд. Юридического книжнаго склада «Право». Петроградъ., 1915.

Громов В. И. Осмотр места преступления. – М., 1931.

Якимов И. Н. Криминалистика: Уголовная тактика. 2-е изд., перераб. и дополн. – М., 1929.

Белкин Р. С.. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – Норма-Инфра-М. М., 2001.

Криминалистика. Под ред. Белкина Р. С. – НОРМА-ИНФРА-М. М., 1999.

Энциклопедический словарь. Томъ ХХV. Издатели Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С-Петербургъ). - Типо-Литография И. А. Ефрона. С.-Петербургъ., 1898.

Уголовное уложеніе, Высочаіше утвержденное 22 марта 1903 года. – Изданіе Государственной Канцеляріи. С.-Петербург., 1903.

Колмаков В. П. Некоторые вопросы теории и истории советской криминалистики в свете трудов товарища Сталина. Криминалистика и судебная экспертиза. Сборник научных работ. Вып. ІІІ. Харьковское книжно-газетное издательство., 1950.

Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей. – М., 1967.

Дулов А. В. Основы психологического анализа на предварительном следствии. – «Юридическая литература». М., 1973.

Карагодин В. Н. Проблемы подготовки к расследованию в условиях противодействия. Актуальные проблемы следственной деятельности. – Свердловск., 1990.

Ожегов С. И., Шведова С. Ю. Толковый словарь русского языка. – «Азъ». М., 1993.

Журавлев С. Ю. Противодействие деятельности по раскрытию и расследованию преступлений и тактика его преодоления. Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Н.-Новгород., 1992.

Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики. – Н.-Новгород., 1995.

Гончаренко В. Г., Сокиран Ф. М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві. – К., 1994.

Волобуєв А. Ф. Подолання протидії організованих злочинних груп розслідуванню економічних злочинів. Вісник ЛІВС МВС України. 3, 99.

Волобуєв А. Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна в сфері підприємництва. – “Рубікон”. Х., 2000.

Зорин Г. А. Теоретические основы криминалистики. – «Амалфея». Минск., 2000.

Берназ В. Д. Психологія протидії слідчій діяльності. Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. 2, 2000.

Белкин Р. С. Противодействие расследованию и пути его преодоления криминалистическими и оперативно-розыскными средствами и методами. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного следствия. – Новый Юрист. М., 1997.

Зуйков Г. Г. Развитие криминалистического учения о способе совершения преступления и проблема способа сокрытия преступления. Повышение эффективности расследования преступлений. – Изд-во Иркутского ун-та. Иркутск., 1986.

Брусницын Л. В. Обеспечение безопасности лиц, содействующих уголовному правосудию: российский, зарубежный и международный опыт ХХ века (процессуальное исследование) – «Юрлитинформ». М., 2001.

Котов Д. П. Мотивы преступления и их доказывание следователем. Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Саратов., 1972.

Зелинский А. Ф. Криминальная психология. – Юринком Интер. К., 1999.

Лысенко В. В. Расследование вымогательств. Учебно-практическое пособие. – Х., 1996. – 155 с.

Сергеев Л. А. Сущности и значение криминалистической характеристики преступлений. Руководство для следователей. «Юридическая литература», М.-1971.

Колесниченко А. Н. Коновалова В. Е. Криминалистическая характеристика преступлений. Харьков.,1985.

В. Бахін, Б. Лук’янчіков. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів. Правовий часопис Донецького університету. №1 (4), 2000.

Митричев С. П. Методика расследования отдельных видов преступлений.- М., 1973.

Пантелеев И. Ф. Методика расследования преступлений. Учебное пособие. - М., 1975

Танасевич В. Г. Образцов В. А. О криминалистической характеристике преступлений. Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 25. М., 1976.

Бахин В. П. Криминалистическая методика. Лекция. К., 1999.

Белкин Р. С. Курс криминалистики. Т. 3. М., 1997.

Возгрин И. А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Часть 4. СПБ., 1993.

Колмаков В. П. Значения для расследования точного установления способов совершения и сокрытия преступлений против жизни. Сборник научных работ по судебной медицине и криминалистике, посвященный памяти заслуженного профессора Н. С. Бокариус. – Х., 1956.

Рыбников Б. Б. Проблема сокрытия преступлений и её место в советской криминалистике. Криминалистический сборник. – Рига., 1972.

Лисенко Б. В. К вопросу о способе сокрытия преступлений. Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. Вып. 1. – Изд-во Саратовского ун-та. Саратов., 1976.

Овечкин В. А. Расследование преступлений, скрытых инсценировками. Учебное пособие. – Х.,1979.

Зуйков Г. Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления. Автореф. дисс… докт. юрид. наук. – М., 1970.

Жордания И. Психолого-правовая структура способа совершения преступления. Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 24. - М., 1976.

Куклянскис С. С. Криминалистическое значение способа хищения. Применение научных методов при расследовании преступлений и изучении преступности. Ч. 2. – Вильнюс., 1973.

Баранов Е. В. Криминалистическая сущность инсценировок и методы их разоблачения при расследовании преступлений. Автореф. дисс… канд. юрид. наук. – М., 1977.

Белкин Р. С. Курс криминалистики. Третье издание дополненное. – Юнити. Закон и право. М., 2001.

Лузгин И. М. Лавров В. П. Способ сокрытия преступления и его криминалистическое значение. – М., 1980.

Карагодин В. Н. Соотношение сокрытия и способа совершения преступления. Государство и право в системе социального управления. – Свердловск., 1981.

Даньшин М. В. Класифікація способів приховування злочинів у криміналістиці. Автореф. дис… канд. юрид. наук. Харків., 2000.

Александренко Е. В. Бахин В. П. Карпов Н. С. Противодействие расследованию: мнение практиков и населения. Вістник ЛІВС МВС України 2, 2001. – С.

Євдокименко С. В. Злочинна діяльність: сутність та криміналістичні аспекти боротьби з нею. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – К., 2002.

Герасимов И. Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений. – Свердловск., 1975.

Драпкин Л. Я. Основы теории следственных ситуаций. – Изд-во Свердловского университета. Свердловск., 1987.

Биленчук П. Д. Еркенов С. Е., Кофанов А. В. Транснациональная преступность: состояние и трансформация. Атика. Киев.- 1999.

Бурчак Ф. Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. – «Наукова думка». К., 1969.

Быков В. Признаки организованной преступной группы. Законность. №9, 98.

Васильев В. Л. Юридическая психология. – «Юридическая литература».М., 1991. Волобуєв А. Ф.

Галиакбаров Р. Р. Квалификация групповых преступлений. – «Юридическая литература». М., 1980.

Гришаев П. И. Кригер Г. А. Соучастие по уголовному праву. – М., 1959.

Еникеев М. И. Общая и юридическая психология Ч.2. – «Юридическая литература». М., 1996.

Зорин Г. А. Танкевич О. В. Криминалистическая характеристика транснациональных преступных групп. Гродно.- 1997.

Коновалова В. О. Методика розслідування вбивств на замовлення, вчинених організованими групами. Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей). – Харків, 1999.

Лисиченко В. К., Кубрак П. Н., Топчий В. В. Особенности криминалистической характеристики групповых разбойных нападений на жилища граждан. Криминалистика и судебная экспертиза. Вып.46. К., 1993.

Лисиченко В.К., Шехавцов Р.М. Основи подолання протидії розслідуванню корисливо-насильницьких злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями: Навчальний посібник. – Луганськ, 2004.

Основы борьбы с организованной преступностью. Под ред. Овчинского В. С., Эминов В. Э., Яблокова Н. П.-Инфра-М. М., 1996.

Узнадзе Д. Н. Психология установки. – «Питер». Спб. М. Харьков. Минск.,2001.

Всеобщая декларация прав человека (принята Генеральной Ассамблеей ООН 10.12.1948 г. резолюция 217А (ІІІ)).

Европейская конвенция по правам человека (Рим, 4.11.1950 г.).

«Декларация основных принципов правосудия для жертв преступления и злоупотребления властью» принятая 29.11.1985 г. резолюцией 40\34 Генеральной Ассамблеи ООН.

Международный пакте о гражданских и политических правах, принятый резолюцией 2200А (ХХІ) Генеральной Ассамблеи ООН от 16.12.1973 года.

Основные принципы, касающиеся роли юристов, принятые Восьмым конгрессом ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (Гавана, 27.08. – 7.09.1990 г.).

Основные принципы независимости судебных органов одобренных резолюциями 40\32 и 40\146 Генеральной Ассамблеи ООН от 29.11.1985 года.

Свод принципов защиты всех лиц, подвергаемых задержанию или заключению в какой бы то ни было форме, утвержденный резолюцией 40\173 Генеральной Ассамблеи ООН от 9.12.1988 года.

Циркуляр №34 Народного комиссариата юстиции не ранее 20.10. 1920 года «О делам по лжесвидетельству».

Циркуляр №38\16 Народного комиссариата юстиции не ранее 9 марта 1921 года «О единообразном понимании некоторых важнейших преступлений и о их подсудности».

Постановление Совета Народных Комиссаров от 22 июля 1921 года «О мерах борьбы с должностными преступлениями».

Декрет Совета Народных Комиссаров от 1 ноября 1921 года «О борьбе со взяточничеством».

Циркуляр №55 Народного комиссариата юстиции от 30 марта 1922 года «О подсудности дел о клевете в печати».

Постановление Всеукраинского Центрального Исполнительного Комитета от 3 января 1923 года «О личной неприкосновенности прокуроров, судей и следователей».

Уголовный Кодекс УССР 1927 года.

Уголовный Кодекс УССР 1961 года.

Кодекс Украины об административных правонарушениях от 7.12.1984 года.

Закон Украины от 23 декабря 1993 года «Об обеспечении безопасности лиц, принимающих участие в уголовном судопроизводстве».

Закон Украины «О борьбе с коррупцией» от 5.10. 1995 года.

Конституция Украины 28.06.1996 года.

Уголовно-процессуальный кодекс Украины 1961 года.

Уголовный Кодекс Украины 2001 года.

Наказ МВС України від 23.07.1997 року №467 «Про створення спеціальних підрозділів по забезпеченню безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, що приймають участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів».