Реферат: Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 видавнича справа та редагування Затверджено

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики


Кафедра видавничої справи та редагування


Укладач: к. філол. н., доц. Шевченко В. Е.


РЕЖИСУРА ТА АРХІТЕКТОНІКА ВИДАННЯ
назва дисципліни


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для студентів спеціальності 6.030303 видавнича справа та редагування


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „___”___________200__р.

Зав. кафедри

проф. Тимошик М. С. _______

Директор інституту

проф. Різун В. В. ____________


КИЇВ – 2008


Робоча навчальна програма з дисципліни «Режисура та архітектоніка видання».


Укладач к. філол. н., доц. Шевченко В. Е.


Робоча навчальна програма містить теми нормативного навчального курсу «Режисура та архітектоніка видання», що вивчається студентами Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка на відділенні видавничої справи та редагування. Кожна тема розрахована на кілька лекційних та практичних занять. Контрольні питання виносяться на практичні заняття. Завдання для самостійної роботи студентів спрямовані на аналіз друкованих видань за схемою, викладеною у лекційному курсі.


^ Лектор: к. філол. н., доц. Шевченко В. Е.


Викладач: доц. Шевченко В. Е.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.


___________________________

Вступ
Нормативний курс «Режисура та архітектоніка друкованого видання» відноситься до циклу професійно-орієнтованих дисциплін, що вивчаються на факультетах і відділеннях вищих навчальних закладів освіти за спеціальністю «Видавнича справа та редагування» і є необхідним для отримання спеціальності редактора-видавця.

Предметом вивчення даного курсу є друковане видання з точки зору його графічної організації, а саме, елементи, що є складовою частиною друкованого твору і засоби, якими організовується подання інформації, виділення, акцентування, поступовий рух виданням. Книжкове, журнальне та газетне друковані видання в основі мають однакові принципи конструювання своєї зовнішньої форми. Однак є і відмінності: вони полягають не лише у кількості та розмірах самостійних текстових матеріалів, а й у способах їх подання у друкованих формах.

Процес режисури у видавничій справі – здійснення загального керівництва над організацією внутрішньої будови та художнім оформленням видання, поєднання всіх елементів у монолітну цілісність відповідно до концепції з гармонійно сполученими та узгоджено діючими частинами за допомогою графічних засобів.

Інтерпретація інформації підвищує вплив друкованого видання на читача. Це залежить від жанрового різноманіття, яке поліпшує сприйняття; зображального матеріалу, який привертає увагу і допомагає краще орієнтуватися в інформації; графічного оформлення, яке надає динаміку зображенням, текстам, заголовкам.

Архітектоніка поєднує змістовий, структурний і зображальний аспекти видання через систему рубрикації, змістові та конструктивні зв’язки, взаємовідносини текстового та зображального матеріалу, відображені у макеті видання.

Елементи друкованого видання, які складають його зовнішню форму, подібні в книзі, журналі та газеті, але мають свої особливості щодо оформлення у різних типах видань. Архітектонічні елементи є основою композиційно-графічної моделі друкованого видання.

Знання композиційних законів є необхідною умовою функціонування друкованого видання.
^ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ
Студент повинен знати:

Держстандарти України щодо термінології елементів та видів друкованих видань;

літературу з режисури та оформлення друкованих видань;

етапи режисури і вимоги до первісного матеріалу, що складає зміст друкованого матеріалу;

елементи архітектоніки видань, їх призначення, місце у структурі та способи застосування;

елементи, що визначають стиль друкованого видання;

композиційні закони і способи їх застосування у друкованому виданні.


Студент повинен вміти:

інтерпретувати інформацію відповідно до поставленого завдання;

аналізувати текстовий та графічний матеріал і визначати параметри його зовнішньої форми, що відповідають необхідному типу видання;

виділяти елементи архітектоніки друкованих видань;

розташовувати елементи на титулі і внутрішніх сторінках;

встановлювати взаємозв’язок елементів на сторінці та розвороті;

створювати композиційно-графічну модель книги, газети, журналу.

^ Система контролю знань. Навчальна дисципліна "Режисура та архітектоніка видання" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять. Студент може отримати максимально 21 бал за усні відповіді, 16 за доповнення на практичних заняттях, 20 – за виконання обов’язкових письмових завдань.

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.

За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з двох модулів та оцінки за залік (іспит) за наступною формулою.




Змістовий модуль 1 ( ЗМ1)

Змістовий модуль 2 ( ЗМ2)

Іспит

Разом
(підсумкова оцінка)

Вагові коефіцієнти (%)

40%

k1=0,15

40%

k2=0,45

20%

kісп1=0,4

100%

Максимальна оцінка в балах

100

100

100

100

Оцінка (бали)

15*

45

40

100

* Вагове співвідношення модуля викладач визначає особисто з урахуванням специфіки предмета.
^ Модульно-рейтингова схема
Контроль знань студента Кількість балів Сума балів

1. Відвідування занять (8 лекцій) 1 8

2. Відповідь 1-3 3*7=21 (max)

3. Доповнення 1-2 16 (max)

4. Модульна контрольна робота 1-5 2*5=10

5. Виконання обов’язкових письмових завдань (портфоліо) 20

Самостійна робота

5. Виконання практичного завдання,

реферат (відпрацювання пропущених занять) 1-2

6. Самостійне опрацювання тем (виступ з доповіддю) 1-3

7. Участь у професійних акціях 1-3

Індивідуальна робота

8. Участь у конференціях 1-4

9. Участь у конкурсах 1-4

10. Розробка власної теми, виступ з доповіддю 1-5


11. Іспит (залік) 20

Розрахунок підсумкової оцінки за перший семестр (зваженої):

ПО= ЗМ1× k1+ ЗМ2× k2+ КПМ × kісп1.


При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

За 100-бальною шкалою




Оцінка за національною шкалою

90 – 100

відмінно

5

відмінно

85 – 89

дуже добре

4

добре

75 – 84

добре

65 – 74

задовільно

3

задовільно

60 – 64

достатньо

35 – 59

з можливістю повторного складання

2

незадовільно

1 – 34

з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

На залік студент має принести портфоліо всіх робіт з підписом викладача і датою здачі.

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав менше ніж 60 балів, то студент не допускається до заліку (іспиту) і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни «Режисура та архітектоніка видання».
^ Навчально-тематичний план
навчально-тематичний план лекцій і практичних занять

№ теми

Назва теми

Кількість годин

Лекції

Практичні

Самостійна

робота

ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. «Поняття режисури та архітектоніки. Терміни та засоби інтерпретації інформації»

1

Основні поняття, що визначають зовнішню форму друкованого видання

2




6

2

Особливості режисури періодичних та неперіодичних друкованих видань

2

2

6

3

Архітектоніка друкованого видання

2

2

6

4

Виразність інтерпретованої інформації

2

2

6

Модульна контрольна робота 1




2




ЗМІСТОВИЙ Модуль 2. «Архітектоніка видань різних видів»

6

Архітектоніка газетного видання

2

2

6

7

Архітектонічні особливості журнального видання

2

2

6

8

Архітектоніка книги

2

2

6

9

Композиційно-графічне моделювання

1




4

Модульна контрольна робота 2




1




Всього

15

15

46


Загальний обсяг 54 год.

в тому числі:

Лекції – 15 год.

Практичні – 15 год.

Самостійна робота - 24 год.
^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Історія та класифікація шрифтів ТЕМА 1 Основні поняття, що визначають зовнішню форму друкованого видання
(2 год. лекція + 6 самостійна робота)
Теоретичні відомості. 1. Режисура та зовнішня форма видання
Походження і взаємозв’язок термінів: режисура, архітектура, концепція, архітектоніка, композиція, структура, дизайн.

Тлумачення основних понять курсу у різних галузях науки, спорідненість функцій.

Поняття режисури у загальному розумінні та друкованих виданнях.

Концепція друкованого видання. Графічна концепція.

У загальному розумінні режисура – керівництво постановкою або режисерська діяльність, погляди, переконання, ідейний задум та схеми побудови твору. Стосовно друкованого видання предмет режисури – здійснення загального керівництва над процесом організації внутрішньої будови та художнього оформлення видання, визначення складових елементів і поєднання їх у монолітну цілісність з гармонійно сполученими та узгоджено діючими частинами відповідно до концепції за допомогою графічних засобів.

Зовнішня форма видання є візуальним відображення змісту твору друку.
2. Архітектоніка, архітектура, конструкція видання
Визначення термінів, на яких базується архітектоніка видання;

Інтерпретація інформації. Засоби впливу на читача.

Утилітарно-функціональна, структурна, конструктивно-технологічна функції архітектоніки.

Тектоніка як складова частина архітектоніки.

Подібність між архітектурою і книжковим мистецтвом.

Термін «архітектоніка» виник в епоху античного мистецтва, а у друковані видання прийшов з архітектури, де означає образну інтерпретацію конструкції. Людина з давніх часів інтерпретувала події, своє бачення світу.

Під архітектонікою розуміють домірність розташування частин, їхню логічну співпідпорядкованість. У видавничій справі цей термін і досі застосовується рідко і більшою мірою у значенні візуального відображення структури, для оцінювання або аналізу оформлення, композиції видання в цілому.

Архітектоніка є системою знань про будову художнього твору як єдиного цілого, наукою про інтегральний взаємозв’язок основних його елементів. Композиція видання виникає на основі архітектоніки текстового матеріалу, і архітектонічність визначає ступінь вірності і точності, з якою композиційна будова видання його відображає.
3. Композиція, структура, архітектоніка видання
Взаємозв’язок між структурою, композицією, архітектонікою, дизайном друкованого видання.

Основні завдання композиції.

Структура як внутрішня будова видання.

Конструювання, компонування, модулювання, проектування – процеси створення зовнішньої форми видання.

Композиція видання – організація різнорідних елементів художньої форми, що розташовує і співпідпорядковує їх, надає виданню єдність і цілісність. Щоб створити композицію друкованого видання, потрібно його організувати таким чином, щоб воно сприймалося цілісно у змістовому та художньому планах відповідно до теорії тристороннього аналізу

В процесі формування зовнішньої форми друкованого видання нерідко користуються термінами «конструювати», «моделювати», «компонувати», «проектувати» що цілком відповідає значенню цих термінів:

конструювати – створювати що-небудь у певному складі, установлювати склад чогось, розкрити властивості даного матеріалу через форму, що відповідає змісту;

компонувати – скласти композицію, розташувати готові елементи, скласти з окремих частин що-небудь ціле;

моделювати – створювати зразок, взірцевий примірник, модель; складати на основі того, що беруть за зразок;

проектувати – розробляти проект, тобто робити попередні розрахунки, необхідні для виготовлення чогось, втілювати задум, конструювати, планувати.

Структура, як внутрішня будова елементів видання, за визначеними законами зв’язує складові частини у єдине ціле, визначає місце кожного з них на сторінці, у виданні.
4. Дизайн, оформлення, архітектоніка видання
Художнє конструювання та композиційно-графічне моделювання друкованих видань як процес поєднання змісту і зовнішньої форми.

Теорія дизайну. Завдання дизайнера. Відмінності дизайну і оформлення.

Англійське слово «дизайн» (design) означає малюнок, візерунок, але також креслення, проект, конструкцію, задум, план. Якщо дизайном називати проектну творчість художнього редактора, тоді продуктом його діяльності буде сконструйована модель видання – макет, що відповідає змісту, призначенню видання, його матеріальному забезпеченню.
Завдання на самостійну роботу:
1. Визначити зв’язок між поняттями режисура, структура, архітектоніка, композиція, дизайн. Показати запозичення термінів «архітектоніка», «режисура» і розкрити їх призначення в друкованих виданнях.

2. Прояв режисури у друкованих виданнях. Навести приклади.

3. В чому полягає подібність між архітектонікою друкованого видання і архітектурою архітектурних споруд?

4. Композиція і архітектоніка друкованого видання: зв’язок і взаємозалежність.

5. Відображення структури у композиції видання.

6. Складові зовнішньої форми друкованого видання.
Література
Основна

Огар Е. І. Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи. – Л.: Палітра друку, 2002. – С. 20

Георгиев Д. Режиссура газеты / Пер. с болг. Э.М. Дурыгиной. – М.: Мысль, 1979. – 260 с.

Шевченко В. Е. Композиція та архітектоніка друкованого видання // Вісник Київського національного університету. Серія: журналістика: Вип.8. – К.: РВЦ “Київський університет”, 2000. – С. 70-75.

Додаткова

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с. – с. 449

Глазычев В. Л. О дизайне. Очерки по теории и практике дизайна на Западе. – М., 1970. – С. 183.

Гончарова Н. А. Композиция печат­ных изданий / Художественно-техническое оформление периодических изданий. – М., 1980. – С. 13-17.

Літературознавчий словник-довідник. – К: Академія, 1997.

Ляхов В. Н. Очерки теории искусства книги. – М., 1971. – С.186.

Новий тлумачний словник української мови. – В 4-х томах, К.: Видавництво «Аконіт», 1999.

Словник іншомов­них слів / За ред. О.С.Мельничука. К., 1977. Словник іншомов­них слів. За ред. О.С.Мельничука. К., 1977.

Шевелев И. Ш. Логика архитектурной гармонии.– [М.: Стройиздат], 1973. – 179 с.
^ Тема 2. Особливості режисури періодичних та неперіодичних друкованих видань
2 год лекція, 2 год. практ., 6 год. самостійна робота
Теоретичні відомості 1. Етапи режисури друкованого видання
Режисура друкованого видання як перший етап розробки його зовнішньої форми.

Цілісність та зв’язок між елементами видання.

Етапи режисури:

добір необхідних матеріалів;

вибір графічних параметрів елементів видання і поєднання їх у цілісність;

графічне оформлення, визначення композиційних прийомів та засобів.

Основа режисури та її продукт – матеріальне втілення.

Втілення режисерського задуму відображається у композиційно-графічній моделі, яка відображає задум оформлювача, концепцію видання в цілому, в якій зафіксована система графічних елементів, композиційних прийомів і засобів, визначені принципи їх взаємозв’язку. Але модель не може бути створена без зв’язку зі змістом, графіка видання будується на таких елементах, прийомах і засобах, які щонайкраще виражають його зміст. Іншими словами, з тематичної моделі, режисерського задуму формується графічний еквівалент – графічна модель цілісного видання, в основі якої лежать архітектонічні елементи та засоби. Ці елементи утворюють групи, комплекси, з’єднуються один з одним із дотриманням композиційних законів, прийомів та методів. Отже, формування цілісного газетного, журнального і книжкового видання починається з процесу режисури, основі якого – концепція видання, а результат – проект оформлення.
^ 2. Особливості режисури періодичного видання
Характеристики періодичних видань, які потребують опрацювання в процесі режисури.

Режисура газети та журналу включає:

визначення цілісного обличчя видання серед інших ЗМІ;

з’ясування тематичної характеристики та індивідуального підходу у поданні змісту;

дотримання власних традицій щодо внутрішньої структури, жанрів, стиля, мови, графіки, інших засобів емоційного впливу на читача;

засоби встановлення акценту окремого випуску і сукупності випусків за визначений період.

Етапи режисури журналу. Добір текстових та зображальних матеріалів. Розробка структури. Визначення засобів виділення та акцентування.

Етапи режисури газети: тематична та жанрова характеристика, вплив читацької аудиторії, мова та стилістика, внутрішня та зовнішня структура. Вплив тематики на вибір елементів оформлення.

Довідково-інформаційні публікації.

Значення реклами. Розташування та поєднання з текстовим матеріалом. Доцільність.
^ 3. Особливості режисури неперіодичного видання
Етапи режисури книги. Мистецтво книги. Створення обличчя залежно від типу.

Режисура книги включає наступні етапи:

вибір формату, що відповідає тематиці;

формулювання системи ілюстрування, встановлення відповідності між текстовими та зображальними матеріалами;

добір відповідних шрифтів, прикрас, засобів оформлення допоміжної інформації;

співвідношення між задрукованими частинами сторінки і білим простором;

оформлення обкладинки і титульних елементів.

Формати. Шрифти. Зображення. Декоративні елементи. Колонтитули і допоміжний апарат. Обкладинка і титул.

Задум оформлення і тип видання.
^ 4. Зовнішня структура видання
Вплив тематики на зовнішнє графічне оформлення, застосування архітектонічних елементів та композиційних засобів.

Обсяг. Періодичність. Розмірні характеристики. Графічне оформлення. Симетричність, ритмічність, пропорційність планування видання.
^ 5. Внутрішня структура видання
Тематична характеристика – головний прояв індивідуальності видання.

Класифікація публікацій.

Жанрова характеристика. Адресність. Мовно-стилістична характеристика.

Методи редакційної роботи: тематично­галузеве планування, комплексний підхід, програмно-цільовий метод, метод імпровізації, перспективне програмування і планування розвитку газети і цілому.

Система рубрикації. Види рубрик. Склад елементів і їх графічні характеристики. Акцентування. Концепція.
^ Питання та завдання на практичне заняття:
Значення і завдання режисури в процесі формування зовнішньої форми друкованого видання. Що є продуктом режисури видання?

Охарактеризувати етапи режисури в газеті та журналі. Розкрити їх відмінності.

Основні фактори, що визначають індивідуальність періодичного видання і їх графічне відображення. Навести приклади.

Що включає концепція періодичного видання? Навести приклади

Перелічити ознаки, за якими розрізняються газети, книги, журнали.

Показати тематичні відмінності молодіжної, загально-політичної, спеціалізованої (туристичної, економічної, партійної) газети.

На прикладах показати способи подання довідково-інформаційних публікацій.

Охарактеризувати етапи режисури в книжкових виданнях різних типів.

Розкрити зв’язок між форматом книжкового видання і його тематичною характеристикою.

Особливості ілюстрування видань художньої, наукової та навчальної літератури.

На прикладах показати вплив ілюстративного матеріалу на формат видання.

Перелічити способи ілюстративності журнального видання.



^ Завдання на самостійну роботу:
1. Прокоментувати процес режисури книжкового видання на прикладі кількох перевидань одного автора і показати на прикладах (ксерокопії-додатки):

графічне оформлення обкладинки (палітурки) та титулу;

графічні характеристики тексту та зображення;

композиція тексту та зображення;

графічні параметри всіх елементів, їх цілісність;

способи інтерпретації інформації;

співвідношення тематики та формату;

добір відповідних шрифтів, прикрас, засобів оформлення допоміжної інформації;

розподіл і співвідношення між задрукованими частинами сторінки і білим простором;

варіанти верстання, спуски, колонтитули, виділення всередині книг варіюванням шириною шпальти для основного та додаткового тексту, місце малюнків на полях, оформлення довідкових елементів (обов’язково ксерокси);

подання зображень – композиція, вклейки, тип зображень тощо;

декоративні елементи-покажчики, доповнення, сигнали про певний вид додаткового тексту;

об’єднання елементів книги (титул, зміст, шмуцтитул) в єдине ціле: лінійками, рамками, шрифтами, відступами тощо.

2. Показати режисуру журнального видання на прикладі 2-3 видань (з вирізками або ксерокопіями):

визначення цілісного обличчя – повторення основних елементів, обкладинка;

тематична характеристика та індивідуальний підхід у поданні змісту;

внутрішня структура;

засоби емоційного впливу на читача;

графіка елементів;

засоби встановлення акценту окремого випуску і сукупності випусків за визначений період;

довідкові елементи – колонтитули, продовження або закінчення матеріалу, автор, врізи, посилання тощо.

3. На прикладах (5-7 газет) з коментарем показати вираження режисури газети через:

основну тематику і її графічні параметри;

додаткову тематику;

види довідково­інформаційних публікацій (приклади)

внутрішня структура

зовнішня структура

жанрова характеристика

засоби виділення

способи подання допоміжної інформації та її види

перша сторінка – які елементи (назва, логотип, анонси, блок коротких повідомлень, постійні рубрики, прогноз погоди, курс валют, акцент номера, матеріали з продовженням...), графіка шрифту, кольоровість

4. Проаналізувати журнали з точки зору застосування реклами:

перша або остання сторінки;

реклама розташована у нижній частині сторінки;

блок на висоту сторінки;

блок на 2/3 сторінки;

одна реклама на сторінку в будь-якому місці;

рекламна сторінка;

всі види одночасно (на всю сторінку, блок, підвал, одинична).

5. Проаналізувати три газети з точки зору тематичної характеристики. Показати, який обсяг відводиться на основну, додаткову тематику, який, на Вашу думку, потрібний. Скільки місця повинна займати довідково­інформаційна частина?
Література
Основна

Георгиев Д. Режиссура газеты / Пер. с болг. Э. М. Дурыгиной. – М.: Мысль, 1979. – 260 с.

Фаворский В. А. О графике как об основе книжного искусства // Искусство книги. – М.: Книга, 1961. – С. 51-78.

Шевченко В. Е. Етапи створення художнього обличчя видання // Журналістика-2003. Матэрыялы 5-й Мыжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі. Вып. 5. Рэдкал.: В. П. Вараб’ёу і інш. – Мінск, 2003. – С. 298-300.

Додаткова

Адамов Е. Б. Рукопись – художественный редактор – книга: Опыт художественного редактирования изданий. – М.: Книга, 1985. – 295 с.

Валуєнко Б. В. Зовнішнє оформлення друкованх видань: Способи композиційного зв’язку шрифту та зображення // Друкарство. – 1999. – № 3. – С. 12-13.

Ляхов В. Н. О художественном конструировании книги. – М.: Книга, 1975. – 91 с.

Ляхов В. Н. Очерки теории искусства книги. – М.: Книга, 1971. – 254 с.

Пахомов В. В. Книжное искусство: В 2-х т. – Т. 1. – М.: Искусство, 1961.

Сміт Д. К. Посібник книговидавця. – К.: Любіть Україну, 1999. – 144 с.

Стовалл Дж. Анатомия графики / Американский редактор. – 1998. – № 10-11.
^ ТЕМА 3 АРХІТЕКТОНІКА друкованого видання
2 год лекція, 2 год. практ., 6 год. самостійна робота
Теоретичні відомості 1. Характеристики архітектоніки друкованого видання
Матеріально-просторова структура і зовнішнє оформлення. Внутрішні композиційні зв’язки. Об’ємно-просторова структура.

Граматика, лексика, фонетика архітектоніки.

Основними законами архітектоніки можна вважати гармонійне:

внутрішньозмістове оформлення відповідно до призначення і засобу функціонування;

зовнішнє художнє відображення загальної просторової організації – структури;

зорове вираження художньо осмисленої конструкції і матеріально-технологічної основи.

Архітектоніка подає текстовий матеріал просторово-графічними засобами через елементи оформлення. Ці елементи (шрифти, зображення, проміжки, декоративні елементи, заставки, складники заголовного комплексу) надають рубрикаційним членуванням візуальної виразності і функціональності.

Отже, архітектонічність видання залежить від:

досконалості внутрішнього змісту;

досконалості форми вираження;

взаємозв’язку внутрішнього змісту і форми вираження;

інформативності форми;

естетичності художнього вираження змісту і форми вираження,

критерію архітектонічності.

Основними характеристиками архітектоніки видання є матеріально-просторова структура і зовнішнє оформлення. Тобто архітектоніка видання базується на двох головних параметрах – внутрішньому змісті і формі вираження Архітектоніка видання базується на таких стадіях:

формування мовної системи архітектоніки видання;

визначення елементів, їх характеристик;

встановлення ієрархічних рівнів видання як системи;

виявлення властивостей, зв’язків і відношень між елементами, формування комплексів.

Мова архітектоніки – це сукупність різноманітних засобів, прийомів і елементів виразності форми видання. Мова архітектоніки друкованого видання, як будь-яка знакова система, має свою лексику, граматику та фонетику. Використання лексики із дотриманням правил граматики дозволяє скласти модель конкретного видання, фонетичні прийоми надають емоційного забарвлення.
^ 2. Вибір елементів архітектоніки та їх параметрів
Визначення елемента архітектоніки.

Шрифтові, декоративні, зображальні, пробільні елементи. Їх призначення та оформлення.

Основні показники видання: формат, обсяг, логотип, спосіб друку, кольоровість, періодичність, наклад.

Архітектонічний елемент – складник зовнішньої форми видання, якому властиві такі ознаки:

визначений засіб передачі інформації або функція;

специфічні графічні параметри – розмірно-просторові та графічні;

роль у формуванні зв’язків – закони сполучення з іншими елементами, постійність застосування, призначення.

Архітектонічний елемент – не найпростіший елемент видання, а такий, що сам або у поєднанні з іншими застосовується лише в даному випадку і своїми параметрами впливає на формування «обличчя» видання, створення архітектонічного типу.

Згідно з визначенням, до елементів, що впливають на формування архітектонічного типу видання відносяться:

шрифт,

зображальні елементи,

декоративні елементи,

проміжки, або пробільні елементи.
^ 3. Формування комплексів елементів
Добір елементів і їх співвідношення. Спільні графічні ознаки як прояв індивідуальності. Закони поєднання елементів у комплекс.

Заголовний комплекс. Складові елементи і їх взаємодія. Цілісність комплексу. Види і підпорядкованість заголовків.

Стійкі сполучення взаємопов’язаних елементів, які забезпечують цілісність, архітектонічність видання, утворюють комплекси. Прикладом об’єднання подібного рівня можна назвати заголовний комплекс, до складу якого входять різнохарактерні за призначенням (і, відповідно, розмірами та іншим характеристикам) елементи – титульний шрифт, лінійки, зображальні, пробільні елементи.

Усі комплекси – заголовний, текстові шпальти, зображальні ряди, добірки, титульні сторінки – складаються з кількох архітектонічних елементів. Вони, подібно до найпростіших елементів, входять до ще більш складих утворень, не розрахованих на ізольоване сприйняття. Навіть звичайний текстовий рядок є комплексом, він об’єднує шрифтові, декоративні, пробільні елементи, з яких складається, і відокремлює їх від інших, що містяться в сусідніх рядах і входять в інший комплекс. Рамка об’єднує публікації в добірку та виділяє їх на сторінці. Сторінка об’єднує матеріали і добірки, розміщені на ній, і відділяє їх від інших. Усі АЕ утворюють цілісний організм – газету, створену за єдиним принципом і відмінну він інших видань.
^ 4. Взаємодія зображальних та текстових матеріалів
Основні характеристики шрифту.

Види зображальних матеріалів в книзі, газеті, журналі. Кількість зображень і їх розміри.

Композиційні закони поєднання тексту та зображення. Текстові та зображальні добірки.

Текстівки: взаємодія з зображенням і способи оформлення.
^ Питання і завдання на практичне заняття:
Дати визначення архітектоніки друкованого видання.

Показати взаємозв’язок між змістом друкованого видання і його зовнішньої формою.

Продемонструвати параметри архітектоніки на прикладах.

Перелічити складові мови архітектоніки у конкретному книжковому виданні.

Основні показники періодичного та неперіодичного видання

Що включає лексика архітектоніки друкованого видання? Дати приклади.

Що включає граматика архітектоніки друкованого видання? Дати приклади.

Прояв фонетики у друкованих виданнях. Що включає фонетика архітектоніки друкованого видання? Дати приклади.

Дати визначення елемента архітектоніки друкованого видання. На які елементи можна розкласти видання? Показати на прикладах.

Розкрити призначення та оформлення шрифтових, декоративних, зображальних і пробільних елементів.

Показати місце формату, обсягу, способу друку, кольору в архітектоніці видання.

Розкрити закони, за якими елементи поєднуються у комплекси.

Пояснити значення кожного з елементів заголовного комплексу та їх взаємодію.
^ Завдання на самостійну роботу:
1. Проаналізувати книжкове видання і показати основні характеристики шрифтових елементів.

2. На прикладі кількох номерів одного журналу продемонструвати взаємодію зображальних та текстових матеріалів.

3. Пояснити способи оформлення текстівок і їх взаємодію з зображенням в книжковому виданні.

4. Продемонструвати на конкретній газеті композиційні закони поєднання елементів видання.

5. Показати цілісність видання у повторенні графічних характеристик його елементів.

6. Дати приклади вдалої та невдалої ієрархії заголовків в журналі. Продемонструвати види і підпорядкованість заголовків.

7. В конкретному виданні виділити архітектонічні елементи та розписати їх графічні параметри, встановити функціональні залежності – сталі, разові та періодичні.

8. Обрати книжкове видання і охарактеризувати елементи архітектоніки:

скільки шрифтів і їх накреслень і у яких випадках;

застосування декоративних елементів: скільки видів і коли застосовуються

система рубрикації:

скільки щаблів, архітектонічні елементи та графічні ознаки кожного з них;

відображення у змісті;

склад колонтитулів і їх графічні параметри;

спускові сторінки, палітурка, обкладинка

9. Виділити схеми розташування зображень у конкретному виданні.

10. Спускові, кінцеві сторінки – їх складові елементи, способи оформлення
Література
Основна

Валуенко Б. В. Архітектура книги. – К.: Мистецтво, 1976.

Шевченко В. Е. Композиція та архітектоніка друкованого видання // Вісник Київського національного університету. Серія: журналістика: Вип.8. – К.: РВЦ “Київський університет”, 2000. – С. 70-75.

Шевченко В. Е. Оформлення сучасного газетного видання / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики / За заг. ред. В.В.Різуна. – К., 2003. – 344 с., табл., рис.

Додаткова

Бауэр В. Энциклопедия символов / Пер. с нем. Г. Гаевой. – М.: Крон-Пресс, 1998. – 512 с.; Белый А. Символизм как миропонимание. – М.: Республика, 1994. – 528 с.

Бенвенист Э. Общая лингвистика.- М., 1974, с. 76.

Буковецкая О.А. Дизайн текста: шрифт, эффекты, цвет. – 2-е изд., испр., – М.: ДМК, 2000. – 304 с.

Капр А. Эстетика искусства шрифта. Пер с нем. – М.: Книга, 1979. – 124 с.

Лотман Ю.М. «Внутри мыслящих миров: человек – текст – семиосфера – история. – М., 1996. – 262 с

Ляхов В.Н. О художественном конструировании книги. Системное проектирование. Функциональный анализ. – М.: Книга, 1975.

Фаворский В. А. Рассказы художника-гравера. – М.: Дет. лит-ра, 1965. – С. 51.

Шевченко В. Е. Графічна організація друкованого тексту та його художня інтерпретація засобами складання / Наукові записки Інституту журналістики. –Т.2. – К., 2001. – С. 53-69.

Шевченко В. Е. Заголовний комплекс сучасної молодіжної газети – важливий засіб її змістового спрямування // Стиль і текст. – К.: Інститут журналістики, 2001. Вип. 2. – С. 197–207.

Шевченко В. Е. Складники мови архітектоніки газетно-журнального видання // Стиль і текст. – К.: Інститут журналістики, 2000. Вип. 1. – С. 188–193.

Шицгал А. Г. Русский типографский шрифт: Вопросы истории и практика применения. 2-е изд. – М.: Книга, 1985. – 255 с.



^ ТЕМА 4 Художня інтерпретація змісту авторського твору
2 год лекція, 2 год. практ., 6 год. самостійна робота
Теоретичні відомості 1. Способи інтерпретації інформації
Факт. Інформація. Коментар.

Цілісність змісту та зовнішньої форми видання. Перехід від інформації до коментарю. Жанрове різноманіття. Зображення, заголовки, врізи, графічне оформлення. Виділення та графічні позначки.

Інтерпретація інформації підвищує вплив друкованого видання на читача. Це залежить від жанрового різноманіття, які поліпшує сприйняття; зображального матеріалу, який привертає увагу і допомагає краще орієнтуватися в тлумаченні новин; графічного оформлення, яке надає динаміки зображенням, текстам, заголовкам. Будь-який твір, текст потрібно не просто надрукувати, а втілити засобами мистецтва.

Будь-­яка інформація, яка друкується в періодичному виданні, вже інтерпретована самім фактом відбору для друку серед багатьох інших інформацій, скороченням окремих деталей, виділенням основної думки заголовком, приверненням уваги зображенням. Все це – перші форми інтерпретації.

У неперіодичних виданнях інтерпретація авторського оригіналу здійснюється художнім та технічним редакторами, які визначають кількість, зміст і місцерозташування ілюстрацій, розміщення довідково-допоміжних текстів, оформлення шмуцтитулів, виділення окремих фрагментів. Зовнішнє оформлення обкладинки або палітурки формує у читача попереднє враження про видання, а зміст анотації або реферату коротко акцентує увагу на тому, що вважають найголовнішим редактори.
^ 2. Форми інтерпретованої інформації
Вимоги до документальної інформації. Коментована новина. Довідка. Добірка як спосіб інтерпретації.

Функціональне конструювання тексту книги й художня інтерпретація його засобами набору.

Інтерпретована інформація значно поле