Реферат: Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст"

Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст”

Спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт), що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності, на технологічному рівні професійної діяльності.

Виробничі функції, що здійснюють спеціалісти, пов'язані з усіма етапами циклу існування об'єктів їх діяльності. Задачі діяльності, які вони вирішують, припускають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень.


Перелік дисциплін

для підготовки спеціаліста з економічної та соціальної географії


Інформаційний менеджмент.

Основи геополітики.

Маркетингова географія.

Суспільно-географічне прогнозування.

Основи міського планування.

Управління розвитком регіону.

Регіональна політика.

Проблеми регіональної економіки.

Менеджмент розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.


Програми курсів


1.“Інформаційний менеджмент”

(Упорядник – доц. Мезенцев К.)


^ 1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Мета курсу “Інформаційний менеджмент” – вивчення теоретичних основ та набуття практичних навичок з розробки та використання інформаційних технологій в науковій та навчальній діяльності суспільно-географів. Для цього необхідним є виконання таких завдань:

розкрити методологічні засади інформаційного менеджменту;

розкрити теоретичні основи вивчення суспільно-географічних інформаційних систем (СГІС);

розкрити суть та специфіку суспільно-географічної інформації;

розкрити механізм створення ГІС;

розкрити зміст ГІС-аналізу та моделювання;

висвітлити прикладні суспільно-географічні аспекти ГІС-технологій;

розкрити зміст інформаційний систем управління підприємством;

висвітлити зміст інформаційних мереж.

В результаті вивчення даного спецкурсу студенти повинні

знати:

- значення ГІС для суспільно-географічних досліджень;

- суть, функціональні можливості, класифікації та структуру ГІС;

- вітчизняний та зарубіжний досвід створення ГІС;

- зміст та властивості суспільно-географічної інформації в ГІС;

- механізм створення ГІС;

- наукові засади ГІС-аналізу та моделювання;

- основні напрямки використання ГІС в управлінні регіональним розвитком та розміщенні продуктивних сил;

вміти:

- вільно користуватися стандартними ГІС-пакетами;

- збирати, вводити та обробляти просторову і атрибутивну суспільно-географічну інформацію в ГІС;

- здійснювати картометричний, геостатистичний, оверлейний, мережевий аналіз та ГІС-моделювання;

- візуалізувати результати досліджень на базі ГІС;

- розробляти презентації інформаційних проектів наукових досліджень засобами Power Point.


^ 1.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


З даної дисципліни навчальним планом передбачено 18 годин лекційних, 18 годин практичних занять та 11 годин самостійної роботи студентів.



№

^ Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекцій

практичних

1.

Вступ. Мета і завдання спецкурсу. Інформація, дані, знання. Бази даних. Інформаційні системи.

7

3

4

2.

Географічні інформаційні системи: значення, історія, структура, функції

2

2

-

3.

Механізм створення ГІС

3

3

-

4.

ГІС-аналіз та моделювання

6

2

4

5.

Прикладні аспекти використання ГІС

10

4

6

6.

Інформаційні системи управління підприємством

2

2

-

7.

Інформаційні мережі

6

2

4

Разом

36

18

18


^ 1.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


Мета і завдання курсу. Місце “Інформаційного менеджменту” в структурі підготовки фахівців з управління регіональним розвитком та розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Зв’язок з іншими дисциплінами.

Дані та інформація. Відмінність понять “дані”, “інформація”, “знання”. Критерії перетворення даних в інформацію. Джерела інформації. Первинні та вторинні джерела інформації. Збір даних. Інформаційні потоки. Інформаційне поле. Наукові, відомчі та масмедійні інформаційні потоки. Спрямовані та неспрямовані інформаційні потоки. Сенсорне сприйняття, опитування населення, експертні оцінки, експериментальні спостереження, вимірювання. Організація даних. Інформаційний шум. Обробка інформації. Аналіз, інтерпретація та синтез інформації.

Поняття про суспільно-географічну інформацію. Географічна інформація як інформація про об’єкти географічного дослідження. Ступінь “географічності” інформації. Науково-географічний та виробничо-географічний інформаційні потоки. Суспільно-географічна інформація як відображення системної організації суспільно-географічних об’єктів та взаємозв’язків між ними. Інформація про елементарні суспільно-географічні об’єкти. Потенційно суспільно-географічна (догеографічна) інформація. Специфіка суспільно-географічної інформації. Властивості суспільно-географічної інформації: територіальність (просторовість), незмінність цінності в часі, високий рівень інтегративності (комплексності). Види географічних даних та географічної інформації. Ресурсна, компонентна, територіальна інформація. Просторові, атрибутивні, часові характеристики суспільно-географічної інформації. Атрибут як елементарна, логічно послідовна, поіменована одиниця інформації. Типи атрибутивних даних: категорії. Ранги, кількість, величина, відношення. Типи просторових даних: дискретні, неперервні, узагальнені за площею.

Бази даних та інформаційні бази. Файлова організація даних. Бази даних. Переваги баз даних. Фонд даних. Архів даних. Автоматизовані бази даних. Системи управління базами даних (СУБД). Функції СУД: управління даними, доступ до даних, організація і ведення зв’язку з користувачем. Рівні подання даних у базах даних: зовнішній, інфологічний, даталогічний, внутрішній.

Інформаційні системи. Інформаційна технологія як сукупність методів і процедур, що реалізують функції збирання, передавання, обробки, зберігання та доведення до користувачів інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів. Поняття про інформаційні системи загального призначення. Основні види сучасних інформаційних систем: інформаційно-пошукові системи (ІПС), експертні системи (ЕС), системи підтримки прийняття рішень (СППР), інтелектуальні системи (ІС). Управлінські інформаційні системи. Вимоги до інформаційних систем. Географічні інформаційні системи (ГІС). Сучасна геоінформаційна технологія (ГІ-технологія) як комп’ютерна технологія введення, зберігання, обробки та представлення просторово координованої інформації. Аналіз основних визначень ГІС. Відмінність ГІС від інформаційних систем загального призначення. Визначальні риси ГІС: просторовість, операційно-функціональні можливості, прикладна орієнтація. Суспільно-географічна інформаційна система (СГІС) як ГІС.


^ Географічні інформаційні системи:

значення, історія, структура, функції


Геоінформатика як наука про ГІС. Формування геоінформатики на стику географії, інформатики, теорії інформаційних систем, картографії та інших дисциплін із застосуванням загальнонаукових методів пізнання та найновіших досягнень в області обчислювальної техніки. Методологічна база геоінформатики.

Наукове та прикладне значення ГІС. ГІС як джерело інтегральних знань про території. Роль ГІС в географічних і негеографічних дослідженнях. Геоінформаційний підхід в суспільно-географічних дослідженнях. Сфери застосування ГІС: містобудування та муніципальне управління, кадастрові дослідження, інженерне проектування, транспорт і логістика, маркетинг, телекомунікаційні послуги, соціально-демографічний, економічний, екологічний моніторинг, лісове, водне, сільське господарство, військова справа.

Історія розвитку ГІ-технологій. Виникнення ГІС. Причини виникнення ГІС. Використання ЕОМ як якісно новий етап у розвитку ГІС: автоматизовані геоінфоримаційні системи. ГІС “першого покоління” (1960-70-ті рр.), їх змістовні особливості та технічна недосконалість. Пріоритет канадської (Р.Ф.Томлінсон) та шведської (Університет Лунда) шкіл. ГІС “другого” (1980-ті рр.) та “третього” (з початку 1990-х рр.) поколінь. Пріоритет американської школи. Формування світової геоінформаційної індустрії. Геоінформаційний “бум”. Сучасні ринки ГІ-технологій. Вітчизняний досвід створення ГІС. Формування геоінформатики в СРСР (початок 1980-х рр.). Казанська (М.Панасюк, А.Трофімов), Далекосхідна (О.Кошкарьов, В.Каракін) та Московська (В.Тікунов, С.Сербенюк) школи. Становлення ГІС в Україні. Особливості розвитку українських ГІ-технологій. Відсутність єдиної національної мережі ГІС. Внесок одеської, харківської, львівської, київської наукових шкіл. ГІС-асоціація України. Концепція багатоцільової Національної ГІС України (НГІС).

Особливості та функції ГІС. Принципові особливості ГІС: багаторівневість, адаптивність, блоковість, мультиінформативність, просторово-часова впорядкованість даних, їх багатоаспектне використання. Автоматизація виконання географічних досліджень (аналізу, моделювання, прогнозування) як універсальна функція будь-якої сучасної ГІС. Внутрішні та зовнішні, загальні та спеціальні функції. Комунікативна, навчально-пізнавальна, конструктивно-прикладна (проектно-дослідна), консультаційна функції ГІС.

Класифікація та структура ГІС. Необхідність класифікації ГІС. Класифікація ГІС за основними критеріями: за територіальними масштабами (глобальні, міжнародні, національні, регіональні та локальні); за метою (багатоцільові, спеціалізовані, у т.ч. інформаційно-довідкові, інвентаризаційні, для потреб планування та ін.); за тематичною орієнтацією (загальногеографічні та галузеві, у т.ч. суспільно-географічні, еколого-географічні, земельно-інформаційні та ін.). Навчальні ГІС. Поняття про “чисто” географічні ІС. ГІС-продукти та ГІС-пакети, їх принципова відмінність. Структура ГІС. Поняття “структура”, “будова”, “архітектура” ГІС. Підсистеми, блоки та модулі як складові ГІС. Основні структурні компоненти ГІС: апаратне забезпечення, програмне забезпечення, інформаційне забезпечення.


^ МЕХАНІЗМ СТВОРЕННЯ ГІС


Етапи створення ГІС. Ітеративний характер процесу створення ГІС. Планування, проектування, реалізація, експлуатація ГІС. Змістовий (географічний), картографічний, технічний (програмно-апаратний), правовий, економічний аспекти створення ГІС. Планування ГІС. Усвідомлення необхідності використання ГІС для вирішення поставленого завдання, аналіз предметної області. З’ясування і обґрунтування чітких цілей системи. Обґрунтування та огляд функцій ГІС відповідно до вимог користувача. Визначення набору вихідних даних. Визначення кола можливих користувачів. Основні вимоги користувача до ГІС: зручність інтерфейсу; достатнє унаочнення; простота та зручність експлуатації; діалоговий режим роботи; повнота, достовірність, несуперечливість інформації. Проектування ГІС. Оцінка інтенсивності інформаційних потоків. Підбір методів розв’язання необхідних задач. Визначення потреби у технічних засобах. Аналіз можливих видатків і прибутків, попередній розрахунок очікуваної ефективності ГІС. Зміст та призначення пілот-проекту створення ГІС. Реалізація ГІС. Завершення технічної підготовки. Розробка базової системи. Створення бази даних. Дослідна експлуатація ГІС. Якісне та кількісне тестування. Розробка ГІС у повному обсязі. Експлуатація ГІС. Рівні використання та управління ГІС. Поняття “кінцевий користувач” ГІС. Групи користувачів за середовищем управління: „ГІС-глядачі”, „ГІС-користувачі-аналітики”, „конструктори ГІС”. “Прозорість” ГІС.

Програмне забезпечення ГІС. Інтерактивний (діалоговий) та пакетний режими роботи з програмним забезпеченням. Базові програмні модулі ГІС: введення і верифікації даних; збереження і маніпулювання даними; перетворення систем координат і трансформації картографічних проекцій, аналізу та обробки зображень; просторового аналізу і моделювання; виведення і представлення даних, відображення зображень; взаємодії з користувачем. Інтерфейс ГІС-пакетів. Інтерфейс користувача як середовище управління ГІС. “Дружній” інтерфейс. Основні типи інтерфейсів користувача: команда, меню, піктографічні меню, вікна, національна мова інтерфейсу. Інтелектуальний інтерфейс. Огляд сучасних ГІС-пакетів. Рейтинг програмних ГІС-продуктів на світовому ринку. ГІС-пакети MAPINFO, ARCINFO, ARCVIEW, ATLAS*GIS, INTERGRAPH, GEOGRAPH/GEODRAW. Їх функціональні можливості та сфери застосування.

Введення даних в ГІС. Автоматизовані та напіавтоматизовані технології введення даних в ГІС. Особливості введення просторових та непросторових даних. Картометричні та тематичні бази даних. Особливості перетворення континуального простору у дискретні цифрові об’єкти баз даних. Введення просторових даних. Типи структури просторових об’єктів: точка, лінія, контур (полігон, таксон), поверхня. Способи просторової локалізації даних: векторний (структурно-описовий) та растровий (позиційний), їх відмінності та механізм застосування. Переваги та недоліки растрових і векторних форматів. Способи представлення точкових, лінійних, контурних, тривимірних об’єктів. Введення атрибутивних даних. Непросторові дані в ГІС, їх представлення як баз даних. Основні типи тематичних баз даних: ієрархічні, сітьові, реляційні, їх особливості та функціональні можливості. Централізована та розподілена архітектура баз даних. Стандартизація даних в ГІС. Проблема єдиного стандарту.

Територіальні одиниці збору та відображення даних (інформації). Поняття “територіальні носії інформації”. Реальні та штучні мережі територіальних одиниць. Реальні мережі: мережі точкових, лінійних та площинних об’єктів. Адміністративно-територіальні одиниці як основні оперативні інформаційні одиниці в ГІС. Ступінь контрастності розмірів територіальних одиниць збору та відображення даних. Штучні мережі територіальних одиниць: регулярні та нерегулярні. Ключові ділянки, тоски, маршрути.

Виведення інформації в ГІС. Візуалізація інформації, її суттєві особливості. Виведення просторової інформації. Системи автоматизованого картографування. Виведення атрибутивної інформації. Прямі та непрямі запити. Типові запити.


^ ГІС-АНАЛІЗ ТА МОДЕЛЮВАННЯ


Традиційні методи ГІС-аналізу та моделювання. Картометричний аналіз: зміна масштабу і генералізація карт; розрахунок відстаней, площ, довжини ламаних ліній, координат центроїдів полігонів, пошук точок перетину. ГІС-статистика, її просторово-часовий характер. Розрахунок просторової статистики (геостатистики). Багатовимірні статистичні описи. Просторовий кореляційний і регресивний аналіз. Розрахунок часової статистики: тренд-аналіз. Найпростіша статграфіка в ГІС. Оверлейний аналіз. Операції накладання шарів просторової інформації в ГІС. Створення буферних зон (зон сфери впливу). Комп’ютерна анімація для цілей прогнозування розвитку суспільно-географічних процесів. Мережевий аналіз. Аналіз географічних потоків та мереж (транспортних, технологічних, міграційних, інформаційних). Топологічні характеристики (перетин, близькість, зв’язність), їх аналіз. Пошук шляхів, аллокація, районування. ГІС-моделювання. ГІС-модель як каркас, що імітує взаємодії реальності. Моделі „статистичного рельєфу”. Моделі просторової взаємодії. Гравітаційні, центрографічні моделі. Імітаційні, оптимізаційні моделі. Вирішення локалізаційних задач.

Новітні методи ГІС-аналізу та моделювання. Карти анаморфозів. Тривимірні карти. Динамічні карти. Карти ризиків. Андерфільні карти.


^ ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ГІС


Муніципальні ГІС. Використання ГІ-технологій у містобудівному проектуванні та управлінні міським господарством. Міський кадастр. Передумови створення. Головні проблеми. Функціональні можливості муніципальної ГІС. Потенційні споживачі. Економічна ефективність. Вимоги до сучасної муніципальної ГІС. ГІС „Генеральний план міста”, її структура. Базовий, архітектурно-планувальний, природно-екологічний, інфраструктурний блоки. ГІС „Міське господарство”, її структура.

Кадастрові ГІС. Геоінформаційний підхід до обліку та економічної оцінки землі. Земельний кадастр. Передумови створення. Головні проблеми. Функціональні можливості кадастрової ГІС. Потенційні споживачі. Економічна ефективність. Вимоги до сучасної кадастрової ГІС. ГІС „Земельно-інформаційна система”, її структура. Базовий, інвентаризаційно-обліковий, природно-екологічний блоки. Корпоративні ГІС.

Транспортні ГІС. Використання ГІ-технологій в управління транспортними перевезеннями та інфраструктурою. Передумови створення. Головні проблеми. Функціональні можливості транспортної ГІС. Потенційні споживачі. Економічна ефективність. Вимоги до сучасної транспортної ГІС. Типи транспортних ГІС: мережеві, прив’язані до окремих транспортних об’єктів. Напрями використання: планування, проектування, експлуатація, моніторинг пересування, логістика, управління нерухомим майном, інформування пасажирів про рух транспорту.

Маркетингові та телекомунікаційні ГІС. Використання ГІ-технологій при дослідженнях ринків, при наданні телекомунікаційних послуг. Передумови створення. Головні проблеми. Функціональні можливості. Потенційні споживачі. Економічна ефективність. Вимоги до сучасних маркетингової та телекомунікаційної ГІС.

Моніторингові ГІС. Соціально-демографічний моніторинг на базі ГІС. Принципові відмінності моніторингу суспільно-географічних процесів. Інформаційно-реєстраційна та інформаційно-аналітична функції. Інформаційне забезпечення ГІС для соціально-демографічного моніторингу території. Використання синтетичних показників. ГІС-моніторинг демографічної ситуації, міграційних процесів, ринку праці, електоральної ситуації, захворюваності населення, криміногенної ситуації.


^ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ


Системи підтримки прийняття рішень (СППР). Прийняття рішень як кінцева мета ІС. Напрями використання СППР: фінансовий аналіз та прогнозування, маркетинг реалізації і закупок, аналіз стереотипів клієнтської поведінки, аналіз ризиків, управління активами.

Функціональні можливості використання штучного інтелекту. Інструментальні засоби бізнес-інтелекту. Засоби багатовимірного аналізу (OLAP). Інструментальні засоби запитів (Query Tools). Інструментальні засоби пошуку даних (Data Mining Tools).

Інформаційні системи управління підприємством (ІСУП). Корпоративні інформаційні системи (КІС). Інформаційні системи управління (ІСУ). Автоматизовані системи управління підприємством (АСУП). Системи управління ресурсами підприємства – ERP-системи (Enterprise Resource Planning). Ринок ERP-систем.

Механізм створення ERP-систем. Розробка стратегії, проектування. Створення сховища даних. Впровадження стандартного програмного забезпечення для отримання даних та генерації звітів. Впровадження спеціалізованих рішень. Пілот-проект. Функції планування виробничими ресурсами MRP (Manufacturing Resource Plsnning).


^ ІНФОРМАЦІЙНІ МЕРЕЖІ


Комп’ютерні мережі. Класифікація комп’ютерних мереж: за особливостями організації (вузол/термінал, однорангові, клієнт/сервер, комбіновані), за топологією (повнозв’язні, комірчасті, шинні, зірчасті, кільцеві, змішані), та територіальними масштабами (глобальні, національні, міські, локальні, корпоративні), за видами людської діяльності (наукові, освітні, управлінські, туристичні, географічні та ін.).

Глобальні інформаційні мережі. Історія створення. Роль Агенції передових дослідницьких проектів (ARPA). Мережа APRANET. Розробка єдиних мережених стандартів – протоколів. NCP-протокол. TCP/IP-протокол. Створення доменної системи імен (DNS). Розробка технології гіпертекстових документів, доступу до інформаційних ресурсів. Сучасний стан глобальної інформаційної мережі Internet.

Інформаційна мережа Інтернет. Адресація вузлів у мережі. Типи адресації вузлів: локальний, доменний, чисельний (IP-адреса). Служба ідентифікації імен. DNS-сервери. Мережі класів А, B, C. Підключення до мережі Інтернет. Типи підключення: комутоване (модемне), постійне (виділені лінії). Сервіси Інтернет. Розподілена система взаємозв’язаних сторінок (WWW – World Wide Web – „Всесвітнє Павутиння”). HTTP-протокол. HTML-документи. Передача файлів. FTP-протокол. FTP-архіви. Електронна пошта (e-mail). SMTP та POP-протоколи. Списки розсилання. Інтерактивний чат. Групи новин. Системи телеконференцій. Голосові та відео конференції.

Тематичні інформаційні мережі. Географічна мережа – глобальна мережа географічної інформації. Українська науково-освітня мережа (URAN).

Безпека інформаційних мереж. Загрози безпеки інформаційних мереж. Загрози цілісності даних. Загрози доступності даних. Загрози конфіденційності даних. Джерела загрозх безпеки інформаційних мереж: апаратні порушення, віруси, недбалість, помилки маршрутизації, помилки програмування, перехоплення, електронний піггібекінг та ін. Захист інформаційних мереж. Використання брандмауерів. Використання антивірусних програм. Організація праці користувачів інформаційної мережі.


^ 1.4. Список Рекомендованої літератури


Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики. – Суми, 2006.

Светличный А.А., Андерсон В.Н., Плотницкий С.В. Географические информационные системы: технология и приложения. - Одесса, 1997.

Суховірський Б.І. Геоінформаційні системи і технології в регіональному розвитку. – К., 2002.

Цветков В.Я. Геоинформационные системы и технологии. - М., 1998.

Кошкарев А.В., Каракин В.П. Региональные геоинформационные системы. - М., 1987.

Дмитрук О.Ю. Основи навчальних географічних інформаційних систем. - К., 1997.

Іщук О.О., Коржнев М.М., Кошляков О.Є. Просторовий аналіз і моделювання в ГІС. – К., 2003.

Митчелл Э. Руководство по ГИС-анализу. Модели пространственного распределения и взаимосвязи. – К., 2000.

Семенов М.И. Автоматизированные информационные технологии в экономике. – М., 2000.

Білоус Л.Ф. Інформаційні мережі. – К., 2005.


^ 1.5. Теми семінарських та практичних занять


Робота з локальними (ГІС “Київ”, “Львів” тощо), регіональними (ГІС “Ділова Сумщина”, “Харківська область сьогодні” тощо), національними (ГІС “Національний атлас України”, “Україна: погляд у ХХІ століття” тощо) та глобальними (ГІС “World Map” тощо) ГІС (4 год.).

Робота з інформаційно-пошуковими системами Internet (Yahoo, Googgle, Bigmir, Meta-Ukraine тощо) (4 год.).

Розробка інформаційного проекту наукового дослідження (6 год.).

Розробка презентації інформаційного проекту наукового дослідження засобами Power Point (4 год.).


1.6. завдання для самостійної роботи


1. Інформаційні системи в суспільній географії (3 год.)

2. Історія розвитку геоінформаційних технологій (4 год.)

3. Функції суспільно-географічних інформаційних систем (4 год.).


1.7. проміжний та підсумковий контроль


В курсі “Інформаційний менеджмент” передбачено два модульних контролі. Перший спрямований на перевірку знань загальнотеоретичних аспектів вивчення інформаційних та геоінформаційних систем. Другий модульний контроль має на меті перевірку знань та вмінь з методичного і прикладного аспектів вивчення геоінформаційних систем, інформаційних систем управління підприємством та інформаційних мереж.

Підсумковим контролем є залік.


2. “Основи геополітики”

(Упорядник проф. Олійник Я.)


^ 2.1.Загальні положення


Мета курсу – ознайомлення студентів із особливостями сучасної геополітики та її впливу на економічний і соціальний розвиток України.

Для цього необхідно:

- розкрити сутність геополітики як науки;

- висвітлити етапи становлення і розвитку геополітики та її теорії;

- охарактеризувати специфіку формування української держави як геополітичної реальності;

- показати особливості розвитку геополітики в Україні;

- ознайомити із сучасними геополітичними теоріями, доктринами і школами;

- охарактеризувати показники для геополітичної типології країн;

- виділити регіональні напрямки й особливості геополітичної стратегії та зовнішньої політики України.

Студенти повинні

знати:

- сутність геополітики та її структуру;

- історико-географічні особливості становлення і розвитку геополітики в світі та формування української держави;

- доктрини і школи української геополітики;

- геополітичні фактори і геополітичні імперативи;

- структуру геополітичних сил;

- цивілізаційну регіональну структуру світу;

- місце України в ключових геополітичних контурах;

- наукові засади геополітичного управління;

вміти:

- визначати структуру геополітики та її функції;

- дати комплексну характеристику розвитку геополітики та її класичних теорій;

- простежити розвиток різних напрямків геополітики в Україні;

- проводити ідентифікацію геополітичних факторів та виділяти геополітичні імперативи;

- визначити структуру геополітичних сил та критерії і показники силового потенціалу держави;

- проводити геополітичну типологію країн;

- визначити регіональні напрямки і особливості стратегії та зовнішньої політики України.


^ 2.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


Курс вивчають у першому семестрі 5-го курсу: всього 65 год., в т.ч. 18 год. лекцій, 18 год. семінарських занять, 29 год. самостійної роботи.



№

^ Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального

часу, (год.)

лекції

практичних

1.

Геополітика як наука

4

2

2

2.

Становлення і розвиток геополітики

4

2

2

3.

Формування української держави

4

2

2

4.

Розвиток геополітики в Україні

4

2

2

5.

Доктрини і школи української геополітики

4

2

2

6.

Сучасні геополітичні теорії

4

2

2

7.

Структура геополітичних сил

4

2

2

8.

Геополітична типізація країн

4

2

2

9.

Україна в геополітичних контурах

4

2

2

Разом

36

18

18


^ 2.3. Програма дисципліни

^ Геополітика як наука

Об’єкт і предмет дослідження. Смислове поле геополітики та її структура. Методи дослідження аналітичної геополітики. Геополітика і політична географія як самостійні наукові дисципліни. Функції геополітики.


^ Становлення і розвиток геополітики та її класичні теорії та концепції


Предісторія геополітики (географічний напрям в соціальній думці. Держава як просторовий живий організм, укорінений в землі (Ф.Ратцель). Система геонаук (Р.Челлен). Антропогеографія і геополітична концепція посібілізму (Відаль де ла Бланш). Географічна вісь історії (Х.Маккіндер). Концепція “Серединної Європи” (Ф.Науманн). Концепція морської сили (А.Мекен). Концепція великого простору або континентального блоку. Концепція Номоса Землі (К.Шмітт). Геометодологія (А.Грабовські).


^ Формування української держави як геополітичної реальності


Найдавніші державні утворення на українських землях. Зародження української державності. Київська Русь. Галицько-Волинська держава. Запорізька Січ – зародок козацької держави. Українська козацька республіка. Самовизначення України і відродження її державності. Українська Гетьманська держава. Західноукраїнська народна республіка. Українська Народна Республіка за доби Директорії. Утворення Української радянської республіки. Розбудова незалежної Української держави.


^ Розвиток геополітики в Україні


Геополітичні ідеї мислителів княжої доби (IX – XIV ст.). Політична думка в Україні за литовсько-польської доби (XIV – XVII ст.) і козацько-гетьманської держави (XVII – XVIII ст.). Демократично-народницький напрям розвитку геополітичної думки. Соціал-лібералізм. Консерватизм. Націоналізм. Націонал-державницький (націонал-демократичний) напрям розвитку геополітичної думки.Націонал-комунізм.


^ Доктрини і школи української геополітики


Прамосковська (східна) доктрина. Західна геополітична доктрина. Балтійсько-Чорноморська геополітична доктрина. Південна, чорноморська доктрина. Доктрина панславізму. Правозахисна доктрина.


^ Сучасні геополітичні теорії, доктрини і школи


Англо-американська геополітика. Атлантизм. Неоатлантизм. Мондіалізм. Поліцентрична геополітика. Консервативна геополітика. Німецька геополітика. Новий “Журнал геополітики”. Геомарксизм. Нова європейська геополітика. Геополітика “нових прав”. Неомондіалізм. Географічна ідеологія. Журнал “Геродот”. Географія як альтернатива геополітиці. Російська геополітика. Особливості російської геополітики. Геополітична концепція російської історії. Поняття “Євразія” та історія євразійського руху. Історія євразійського руху. Неоєвразійство. Російські геополітичні витоки. Сучасна геополітика Російської Федерації. Україна в російських геополітичних доктринах.


Ідентифікація геополітичних факторів і геополітичні імперативи


Детермінанти геополітики. Національний інтерес і національна безпека як геополітичні імперативи. Територіальний імператив. Міжнародний поділ праці і економічний вимір геополітики. Людський вимір геополітики і міграційні процеси. Екологічний імператив як фактор світової політики. Ідеологічний і політичний вектори геополітики. Конфлікти і війни та міжнародний тероризм у сучасному світі.


^ Геополітичний простір і місце в ньому держави


Формування глобального соціально-економічного простору. Сутність геополітичного простору і його структура. Форми організацій людського суспільства і види територій. Особливості просторової організації суспільства. Держава і простір. Державні кордони як фактор геополітики.


^ Структура геополітичних сил та критерії і показники силового потенціалу держави


Держава як універсальний феномен. Силовий потенціал і статус

держави в геополітичному просторі. Критерії і показники силового потенціалу держави. Геополітична експансія в просторі.


^ Синергетика геополітичного актора


Синергетика і геополітика. Синергетичні координати геополітичного актора. Структурна побудова геополітичного актора. Виміри функціонального стану геополітичного актора.


^ Цивілізаційна регіональна структура світу і геополітика


Сутність цивілізації та її роль в геополітиці. Теоретичні підходи і практика регіоналізації світу. Культури і цивілізації в формуванні регіонів. Експансія європейських цивілізацій. Боротьба за світове панування: кульмінація і кінець імперій. Сучасні цивілізаційні макрорегіони світу.


^ Геополітична типологія країн


Значення і сутність типології країн. Про показники для типології. Типи країн.


Пріоритети геополітичної стратегії та зовнішньої політики України


Національні інтереси і пріоритети національної безпеки України. Відродження європейської ідентичності. Політика активного нейтралітету. Зміцнення і розвиток стратегічного партнерства із США. Розвиток рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією. Сильна регіональна політика. Зміцнення особливих відносин із стратегічно важливими сусідами. Формування стратегічного трикутника Польща –Україна -Туреччина. Активна участь у створенні європейських і євразійських транспортних коридорів. Розширення економічної (включаючи військово-економічну) та політичної присутності України на Близькому Сході в Центральній та Південній Азії та країнах АТР.


^ Україна в ключових геополітичних контурах


Геополітичні пріоритети основних світових потуг і Україна. США – Євроатлантична спільнота – Україна – Російська Федерація. Європа – США – Ісламський світ – Україна – Російська федерація. Країни Азійсько-тихоокеанського регіону – США-Російська Федерація-Україна.


^ Регіональні напрямки й особливості геополітичної стратегії та зовнішньої політики України


Північно-Східний вектор. Євроатлантичний вектор. Центральна Європа та країни Балтії. Чорноморський регіон. Південно-Східний вектор. Азійсько-Тихоокеанський регіон. Інші важливі країни та регіони.


^ Наукові засади геополітичного управління


Структура і механізми геостратегічного управління. Системний аналіз і моделювання геополітичних систем. Геополітичне планування як політична перспектива. Геополітичний контролінг як стратегічна реальність.

^ 2.4. Список рекомендованої літератури



Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності. – К.: Либідь, 1999. – 480 с.

Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку. – К.: НІСД, 1999. – 384 с.

Європа: ідеї та процеси. Матеріали наукового симпозіуму 4 –5 червня 1998. – Чернівці: Прут, 1998. –192 с.

Шкіль А.В. Вітер імперії. Збірка статей з геополітики. – Львів: Євразія, 1998. – 48 с.

Соціально-економічна географія України. Під ред. проф. О.І.Шаблія. – Львів: Світ, 1994. – 608 с.

Корчинський Д. Авторитарна альтернатива. Посібник з сучасної політології та геополітики. – К., 1998. – 120 с.

Національно-державні інтереси: історія, методологія і теорія дослідження, механізм реалізації. – К., 1996. – 146 с.

Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997. – 395 с.

Міжнародна науково-практична конференція “Геополітичне майбутнє України”. – К., 1998. – 176 с.

Василенко С.Д. Європейський процес і Україна.- Одеса, 1996.–138 с.

Валевський О.Л., Гончар М.М. Структура геополітичних інтересів України. Вип 45. К.: НІСД, 1995. – 99 с.

Липа Ю. Розподіл Росії. – Львів, 1995. – 147 с.

Врублевський В., Хорошковський В. Український шлях. Начерка: Геополітичне становище та національні інтереси України – К., 1997.- 420 с.

Липа Ю. Призначення України. – Львів: Просвіта, 1992. – 270 с.

Кулініч М.А. Україна в новому геополітичному просторі: проблеми регіональної та субрегіональної безпеки. Вип. 29. – К.: НІСД, 1994. – 29 с.

Губчак О. До Української імперії (Геополітичні розважання). // За велич нації. – Нью-Йорк, 1955.

Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В.В.Вальского. – Москва: КРОН – ПРЕСС, 1998. – 592 с.

Козлов В.П. Тайны фальсификации. – М., 1994. – 272 с.

Тихонравов Ю.В. Геополитика/ Учебное пособие. – М., 1998.- 368 с.

Нартов Н.А. Геополитика. Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 359 с.

Гаджиев К.С. Введение в геополитику. – М., 1998. – 414 с.

Дугин А. Основы геополитики. М., 1997. – 608 с.


2.5. Теми СЕМІНАРСЬКИХ та практичних ЗАНЯТЬ


1. Об’єкт, предмет і завдання геополітики (2 год.)

2. Розвиток геополітики в Україні (4 год.).

3. Ідентифікація геополітичних факторів (2 год.)

4. Цивілізаційна регіональна структура світу і геополітики (2 год.).

5. Пріоритети геополітичниї стратегії України (2 год.).

6. Регіональні напрямки й особливості геополітичної стратегії та зовнішньої політики України (4 год.).

7. Наукові засади геополітичного управління (2 год.).


^ 2.6. Завдання для самостійної роботи


1. Геополітика і політична географія (4 год.).

2. Формування української держави як геополітичної реальності (4 год.).

3. Доктрини і школи української геополітики (4 год.).

4. Геополітичні теорії та доктрини (2 год.).

5. Структура геополітичних сил (2 год.).

6. Сучасні цивілізаційні макрорегіони світу (4 год.).
еще рефераты
Еще работы по разное
© РОНЛ.орг 2000-2026 По всем вопросам обращаться на эту почту: admin@ronl.org