Реферат: Бюджетно-податкова політика. Проблема дефіциту державного бюджету та державний борг

БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА. ПРОБЛЕМА ДЕФІЦИТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

Бюджетно-податкова (фіскальна) політика є од­ним з найдійовіших інструментів впливу держави на економічний розвиток, інфляцію, зайнятість.

Вилучаючи частину коштів у економічних суб'єктів, держава формує державний бюджет, кошти якого потім витрачаються з метою підтримки економічної ста­більності.

Бюджет – виражений у грошовій формі кошто­рис доходів і витрат держави. Діє протягом року і контролюється вищими законодавчими та виконав­чими органами держави.

^ Структура державного бюджету

Доходна частина

Видаткова частина

Податкові доходи (близько 90% всіх до­ходів).

Неподаткові доходи:

збори;

мито;

штрафи.

Доходи від держпідприємств.

Позики

Субсидії та дотації різним галузям і підприєм­ствам економіки.

Військові витрати.

Соціальні витрати:

освіта;

охорона здоров'я;

транспорт;

правоохорона;

допомоги та соціаль­не забезпечення.

Охорона навколишньо­го середовища.

Наукові дослідження.

Відсотки за державним боргом.


Бюджетно-податкова політика - це політика ман­іпулювання податками та державними витратами. Вона може бути:

Стимулюючою – щоб стимулювати економічне зростання та інвестиції, ліквідувати безробіття, держава скорочує податки і збільшує витрати. Збільшен­ня маси грошей в економіці веде до зростання спо­живчого та інвестиційного попиту.

Стримуючою – для запобігання інфляції держа­ва підвищує податки і скорочує витрати. Коштів в економіці стає менше, зменшується сукупний попит, знижується виробництво.

Дохідна частина бюджету (вилучення) – це на­самперед, податки - обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб у бюджет.

Основні види податків за об'єктом оподаткування:

ПДВ, акцизи - виплата спеціального податку при покупці певного товару або послуги;

податок на прибуток підприємств і організацій;

прибутковий податок - податок на доходи усіх фізичних осіб;

податок на власність і капітал - за володіння нерухомістю, землею;

податки на фонд заробітної плати (платежі за соціальним страхуванням) - їх сплачують роботодавці у медичний, пенсійний та інші фонди для своїх пра­цівників.

За механізмом стягування розрізняють:

прямі податки - об'єкт оподаткування чітко заз­начений (на прибуток, податок на доход...)

непрямі податки — податки, що сплачують тільки при покупці товарів (ПДВ, акцизи).

Ставка податку може бути:



^ Податкові пільги – тимчасове звільнення дея­ких підприємств від сплати податків або часткова їхня сплата; є одним з найбільш ефективних засобів для розвитку приорітетних підприємств і галузей. У цьому випадку пільги еквівалентні державній до­помозі – субсидіям і дотаціям підприємству.

Видаткова частина бюджету (ін'єкції) – це, на­самперед, держзакупівля товарів і послуг, фінансу­вання різних галузей, соціальні витрати (трансферти). Збільшуючи витрати, держава стимулює економічний розвиток. Однак, якщо витрати держави перевищу­ють доходи, виникає бюджетний дефіцит, який мож­на покрити трьома шляхами:

Підвищення податків - як правило, призводить до уповільнення економічного розвитку.

Друкування додаткових грошей (емісія) - веде до інфляції.

Позика грошей у населення усередині країни -зростає внутрішній борг, і за кордоном - зростає зовнішній борг.

Проблеми, пов'язані з державним боргом:

Відсотки за державним боргом збільшують суму самого боргу.

Сплачують борг усі платники податків, а відсот­ки одержують деякі - власники облігацій у країні або громадяни країн-кредиторів.

Борг доведеться сплачувати вже іншому поко­лінню цієї країни.