Реферат: Харківський державний медичний університет підготовка до складання комплексного практично-орієнтованого державного іспиту за спеціальністю 110104 „педіатрія”

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ПІДГОТОВКА ДО СКЛАДАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПРАКТИЧНО-ОРІЄНТОВАНОГО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 7.110104 „ПЕДІАТРІЯ”


Методичні вказівки для студентів 6 курсу медичних факультетів


Затверджено

вченою радою ХДМУ

Протокол № від .07.


Харків ХДМУ 2007


Підготовка до складання комплексного практично-орієнтованого державного іспиту за спеціальністю 7.110104 „Педіатрія”: Метод. вказівки для студентів 6 курсу медичних факультетів/ Складачі Г.С. Сенаторова, Н.С. Титова, Т.С. Маліч, Н.І. Макєєва.- Харків, ХДМУ, 2007. – 34 с.


^ I . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України № 53 від 31.01.05 державна аттестація випускників медичних факультетів буде проводитися в два етапи.

Перший етап – стандартизований тестовий державний іспит “ Крок – 2” ( кількість правильних відповідей не менш ніж 50,5 %).

^ Другий етап - практично-орієнтований комплексний державний іспит.

До практично-орієнтованого державного іспиту допускаються студенти, що повністю виконали навчальний план, незалежно від результату здачі ліцензійно-інтегрованого іспиту “ Крок-2”. За місяць до початку практично-орієнтованого державного іспиту наказом ректора формується державна екзаменаційна комісія та секретаріат.

Практично-орієнтований комплексний державний іспит об’єднує 2 предмети в один день: I – “ Дитячі хвороби з дитячими інфекційними хворобами” i II –“Загальна гігієна та екологія людини, соціальна медицина та організація охорони здоров’я”.

Іспит з дитячих хвороб і дитячих інфекційних хвороб складається з двох частин:

Перша частина “ біля ліжка хворого” передбачає обстеження хворої дитини, постановку діагноза, проведення диференційного діагноза, складання плану обстеження, призначення лікування, а також виписування рецептів на медичні препарати, заповнення медичної документації, яка видається окремо, та розв’язання типової ситуаційної задачі, яку студент бере додатково до попередніх матеріалів.

Друга частина іспиту проводиться в спеціально обладнаній фантомній залі, де перевіряються вміння та практичні навички згідно освітньо-кваліфікаційної характеристики ( ОКХ) випускника ( п.5) та володіння питаннями невідкладної допомоги дітям ( п.3,4 ОКХ).


^ II. ПОРЯДОК ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ

Складання іспиту триває протягом двох днів.

В перший день студент складає першу частину практично-орієнтованого комплексного державного іспиту.

Початок іспиту о 8-00.

Місце проведення – кафедра госпітальної педіатрії ХГМУ, база – Обласна дитяча клінічна лікарня ( вул. Муранова,5).

Студент отримує у секратаря ДЕК протокол, в якому зазначені лікувальне відділення, палата, прізвище, ім’я та по батькові, вік хворої дитини та папку-набір завдань для першої частини іспиту. Кожна папка-набір для першої частини іспиту має бланк протоколу відповідей і наступні завдання:

- обстеження хворого з оцінюванням результатів лабораторних та інструментальних методів ( не менш 5 ), виставленням попереднього діагнозу, визначенням принципів лікування та заходів профілактики у даного хворого. Пацієнти будуть добиратися згідно зі списками 1 ( синдроми та симптоми) і 2 п.3 ( захворювання, педіатричний профіль) , що наведені у галузевому стандарті вищої освіти освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста за спеціальністю “Педіатрія”;

- заповнення 2-х форм медичної документації щодо хворого (з наведених видів медичної документації, перелік яких додається);

- вирішення типової ситуаційної типової задачі (складено 150 задач , що висвітлюють 91 захворювання та 51 синдром ( списки 1 та 2 п.3 ОКХ)) – приклади дивись окремо;

виписування рецептів на 2 лікарські препарати , зазначені програмою ( всього 100 препаратів) – перелік додається.

Студент направляється до відповідного відділення, проводить обстеження хворого і вносить необхідні записи-відповіді у протокол. Заповнені студентами пункти 1 – 13 протоколу відповідей висвітлюють вміння випускників щодо обстеження хворої дитини. У пункті 1 студенти чітко висвітлюють скарги пацієнта , важливі для визначення діагнозу; окремі пункти анамнезу захворювання та життя. У пунктах 2 – 6 відображаються вміння студента щодо огляду пацієнта, визначення загального стану, фізікального обстеження та змін, які виявлені з різних систем організму дитини. У пункті 7 студенти відображають своє вміння визначити провідний синдром захворювання , найбільш вірогідний діагноз або синдромний діагноз. У наступному пункті 8 студент повинен буде скласти план обстеження хворого , а в п.9 відобразити свої навички щодо оцінювання та інтерпритування результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження. Вміння проведення диференційної діагностики студенти відображають у п.10. Попередній клінічний діагноз студенти вписують у пункті 11. Далі у пп.12, 13 студент визначає принципи лікування та тактики ведення хворого, заходи профілактики. До пункту 14 додається медична документація, яку заповнює студент, а до пункту 15 - типова задача, рішення якої проводиться окремо. Під час складання першої частини ДЕК екзаменатори та члени ДЕК буде звертають увагу на рівень практичної підготовки випускника, вміння об’єктивного обстеження хворих дітей різного віку, аналіз випускниками додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження; постановку попереднього діагнозу, уміння проводити диференційний діагноз та складати обгрунтований план індивідуального лікування хворої дитини. Члени ДЕК та екзаменатори безпосередньо біля ліжка хворого оцінюють рівень підготовки випускника та при необхідності задають йому додаткові запитання.

Екзаменатори виставляють студентам бали, що відображають рівень засвоєння випусниками навичок. Виконання типових задач діяльності і умінь буде оцінюватися балами “1”, “0,5”, “0”, а навички, зазначені у пунктах 10, 11 – балами “1” та “0”. Потім визначається сума всіх балів, отриманих студентом .

Друга частина іспиту буде проводитися наступного дня складалась на базі спеціально створеного комп’ютерно-фантомного центру ХДМУ ( клас для вирішування ситуаційних задач та роботи із екзаменаторами та членами ДЕК і окремий зал для виявлення знань випускників та володіння ними практичними навичками щодо невідкладних станів та перевірки цих навичок на спеціальних фантомах). Студенти у секратарів ДЕК отримають папку-набір завдань до другої частини іспиту. В цій папці буде знаходитися протокол проведення та оцінювання другої частини іспиту “ Протокол складання вмінь та практичних навичок” та наступні завдання:

- вирішення 5 ситуаційних задач ( задача 1 - на діагностування невідкладного стану, задача 2 - на визначення тактики і надання екстреної медичної допомоги, задача 3 - оцінювання результатів лабораторних досліджень, задача 4 – оцінювання результатів інструментальних досліджень , задача 5 - типова задача з невідкладної допомоги). Банк ситуаційних задач, висвітлює 25 невідкладних станів згідно списку 3 ОКХ та ОПП , лабораторні та інструментальні дослідження по 53 пунктам списку 4 ОКХС ;

- виконання 5 медичних маніпуляцій з 16 пунктів списку 5 ОКХ.

Вирішення студентом задачі 1 висвітлює вміння випускників щодо діагностики невідкладного стану. Задача 2 перевіряє навички по визначенню тактики надання невідкладної допомоги. Вирішення задач 3 і 4 відображають вміння випускника оцінювати та інтерпритувати результати лабораторних та інструментальних досліджень. Відповідь на задачу 5 дає змогу оцінити вміння надання швидкої медичної допомоги.

Для оцінки виконання медичних маніпуляцій будуть використовуватися фантоми-тренажери, на яких студент демонструє вміння виконання невідкладних маніпуляцій.

Виконання ситуаційних задач, основних умінь і навичок оцінюватимуть балами “1” та “0” , результати фіксуються в протоколі .

Для підготовки до практично- орієнтованого державного іспиту випускникам надається не менше тижня.

Після завершення складання комплексного практично-орієнтованого державного іспиту проводиться засідання ДЕК, на якому здійснюється обговорення результатів і голова ДЕК оголошує оцінки.

Студенти, які не згідні з результатами державного іспиту, мають право подати заяву голові ДЕК на апеляцію тільки в день державного іспиту.


^ КРИТЕРІІ ОЦІНКИ ЗНАНЬ,ВМІНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

У СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

НА ПРАКТИЧНО-ОРІЄНТОВАНОМУ ДЕРЖАВНОМУ ВИПУСКНОМУ ІСПИТІ З ДИТЯЧИХ ХВОРОБ З ДИТЯЧИМИ ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ

Оцінка підготовки студентів за фахом “Педіатрія” здійснюється диференційовано з урахуванням ступеня оволодіння студентами практичними навичками, вміння здійснювати діагностику та диференційну діагностику захворювань внутрішніх органів, дитячих інфекційних захворювань, формулювати клінічний діагноз згідно з вимогами сучасних діючих класифікацій, визначити прогноз, надати допомогу при невідкладних станах, здійснювати лікування, реабілітацію та профілактику.

Робота з хворою дитиною.


^ 1.Скарги, анамнез захворювання та життя.

Бал «1» - ставиться студенту, який глибоко і досконало оволодів методикою опитування хворого, вміє задавати додаткові питання щодо стану хворого, початку захворювання і його перебігу; за певним планом, тактовно збирає відомості про історію хвороби та життя хворого, ретельно аналізує отримані відомості для визначення симптомів різних захворювань внутрішніх органів.


Бал «0,5» - ставиться студенту, що в цілому оволодів методикою опитування хворого, але не вміє виділити важливе в інформації отриманій від хворого, не задає логічно обгрунтовані додаткові питання, щодо стану хворого, початку і перебігу захворювання; допускає суттєві помилки при аналізі отриманих відомостей для визначення симптомів різних захворювань внутрішніх органів.


Бал «0» - ставиться студенту, який не оволодів методикою опитування хворого, допускає грубі помилки при зборі скарг, анамнезу захворювання і життя.


^ 2. Огляд пацієнтів, інформація про загальний стан та його оцінка:

Бал «1» - ставиться студенту, який глибоко і досконало оволодів методикою

огляду пацієнтів, вміє аналізувати отримані відомості для визначення загального стану хворого; оцінки перебігу захворювання.


Бал «0,5» - ставиться студенту, що в цілому оволодів методикою огляду пацієнтів, проводить аналіз отриманої інформації для визначення загального стану хворого, оцінки перебігу захворювання, але допускає суттєві помилки при аналізі результатів огляду, оцінці загального стану хворого.


Бал «0» - ставиться студенту, який не оволодів методикою огляду пацієнтів, допускає грубі помилки при аналізі і оцінці одержаної інформації, щодо стану хворого.


^ 3. Фізікальне обстеження серцево-судинної системи

Бал «1» - ставиться студенту, який глибоко і досконало оволодів методикою фізікального обстеження серцево-судинної системи, вміє аналізувати отримані відомості для визначення стану хворого серцево-судинної системи, оцінки перебігу захворювання.


Бал «0,5» - ставиться студенту, що в цілому оволодів методикою фізікального обстеження серцево-судинної системи, успішно проводить аналіз отриманої інформації для визначення стану серцево-судинної системи, оцінки даних обстеження серцево-судинної системи, але допускає суттєві помилки при аналізі отриманих відомостей для визначення симптомів захворювань органів серцево-судинної системи.


Бал «0» - ставиться студенту, який не оволодів методикою фізікального обстеження серцево-судинної системи пацієнтів, допускає грубі помилки при аналізі одержаної інформації, щодо стану серцево-судинної системи хворого.


^ 4. Фізікальне обстеження органів дихання

Бал «1» - ставиться студенту, який глибоко і досконало оволодів методикою фізікального обстеження бронхів і легень, вміє ретельно аналізувати отримані відомості для визначення стану органів дихання хворого, оцінки перебігу захворювання органів дихання.

Бал «0,5» - ставиться студенту, що в цілому оволодів методикою фізікального обстеження бронхів і легень, успішно проводить аналіз отриманої інформації для визначення загального стану органів дихання, оцінки перебігу захворювань системи дихання,але допускає суттєві помилки при аналізі отриманих відомостей для визначення симптомів захворювань органів дихання.


Бал «0» - ставиться студенту, який не оволодів методикою фізікального обстеження органів дихання пацієнтів, допускає грубі помилки при аналізі одержаної інформації, щодо стану органів дихання хворого.


^ 5. Обстеження черевної порожнини ( системи травлення та сечостатевої системи )


Бал «1» - ставиться студенту, який глибоко і досконало оволодів методикою фізікального обстеження черевноъ порожнини, вміє ретельно аналізувати отримані відомості для визначення загального стану органів черевної порожнини, оцінки перебігу захворювання системи травлення та сечостатевої системи.

Бал «0,5» - ставиться студенту, що в цілому оволодів методикою фізікального обстеження черевної порожнини, успішно проводить аналіз отриманої інформації для визначення загального стану органів системи травлення та сечостатевої системи., оцінки перебігу захворювань системи травлення та сечостатевої системи, але допускає суттєві помилки при аналізі отриманих відомостей для визначення симптомів захворювань системи травлення та сечостатевої системи.


Бал «0» - ставиться студенту, який не оволодів методикою фізікального обстеження органів черевної порожнини, допускає грубі помилки при аналізі одержаної інформації, щодо стану органів системи травлення та сечостатевої системи хворого.


^ 6. Обстеження кістково-м’язової системи.


Бал «1» - ставиться студенту, який глибоко і досконало оволодів методикою фізікального обстеження кістково-м’язової системи, вміє ретельно аналізувати отримані відомості для визначення загального стану кістково-м’язової системи, оцінки перебігу захворювання кістково-м’язової системи.

Бал «0,5» - ставиться студенту, що в цілому оволодів методикою фізікального обстеження кістково-м’язової системи, успішно проводить аналіз отриманої інформації для визначення загального стану кістково-м’язової системи, оцінки перебігу захворювань кістково-м’язової системи, але допускає суттєві помилки при аналізі отриманих відомостей.


Бал «0» - ставиться студенту, який не оволодів методикою фізікального обстеження кістково-м’язової системи, допускає грубі помилки при аналізі одержаної інформації, щодо стану кістково-м’язової системи.


^ 7. Провідний синдром захворювання, постановка найбільш вірогідного або синдромного діагнозу.


Бал «1» - ставиться студенту, який відмінно володіє прийомами визначення симптомів різних захворювань внутрішніх органів, виділення провідного синдрому захворювання, постановки найбільш вірогідного або синдромного діагнозу.

Бал «0,5» - ставиться студенту, який в цілому оволодів прийомами визначення симптомів різних захворювань внутрішніх органів, виділення провідного синдрому захворювання, але допускає суттєві помилки при аналізі отриманих відомостей для постановки найбільш вірогідного або синдромного діагнозу.


Бал «0» - ставиться студенту, який не оволодів методикою визначення симптомів різних захворювань внутрішніх органів, не вміє виділити провідний синдром захворювання, допускає грубі помилки при формулюванні найбільш вірогідного або синдромного діагнозу.


^ 8. План обстеження


Бал «1» - ставиться студенту, який вільно складає план обстеження при захворюваннях внутрішніх органів, які входили до програми 5-6 курсів.


Бал «0,5» - ставиться студенту, який в цілому вміє скласти план обстеження хворого, але допускає при цьому незначні помилки.


Бал «0» - ставиться студенту, який допускає грубі помилки при складанні плану обстеження хворого, який наданий йому для курації


^ 9. Оцінювання результатів лабораторних та інтерпретування результатів інструментальних методів дослідження.


Бал “1” - ставиться студенту, який

послідовно, грамотно і логічно проводить інтерпретацію результатів лабораторних досліджень крові, сечі, калу, харкотіння, плеврального випоту, спино-мозкової рідини, фракційного дослідження шлункового сок, жовчі, рН-метрії, коагулограм та імунограм.

вміє бездоганно записувати ЕКГ і безпомилково, послідовно і логічно розшифровує електрокардіограму в норміі та при найбільш поширеній патології

правильно тлумачить рентгенологічну картину у відповідності до анатомічних структур та їх змін.Повно визначає ренттенологічні синдроми та симптоми різніх груп захворювань та окремих хвороб.

правильно тлумачить дані ультразвукового обстеження внутрішніх органів у відповідності до анатомічних структур та їх змін

Бал “0,5” - ставиться студенту, який

допустив незначні помилки при інтерпретації результатів лабораторних досліджень крові,сечі,калу,харкотиння,плеврального виноту,спиномозкової рідини,фракційного дослідження шлункового соку,жовчі, pH-метрії,коагулограм та імунограм.

методично правильно записав і вірно підрахував частоту серцевих скорочень,тривалість і амплітуду зубців,комплексів і інтервалів ЕКГ і в цілому розшифрував електрокардіограму,однак допустив несуттєві помилки при визначенні положення електричної вісі серця,оцінці ЕКГ- ознак ішемії,некрозу міокарда,порушень ритму та провідності серця.

який під час опису рентгенограм не в повному обсязі визначив рентгенологічні синдроми та симптоми при різних хворобах,допустив помилки у висновку.

який не в повному обсязі описує дані ультразвукового обстеження при найбільш розповсюджених хворобах,робить помилки у висновку.

Бал “0” - - ставиться студенту, який

не в змозі правильно інтерпретувати результати лабораторних досліджень крові,сечі, калу,харкотиння,плеврального виноту,спиномозкової рідини,фракційного дослідження шлункового соку,жовчі, pH-метрії,коагулограм та імунограм.

не вміє самостійно записувати ЕКГ,допускає суттєві помилки при інтерпретації ЕКГ,зробив неправильний ЕКГ висновок.

не вміє визначити рентгенологічні синдроми та симптоми при різних захворюваннях,робить неправильні висновки на основі виявлених змін.

не вміє визначити ультразвукові синдроми та симптоми при різних захворюваннях робить неправильні висновки на основі виявлених змін.



^ 10.Внутрішньосиндромна диференційна діагностика.


Бал “1” - ставиться студенту, який вільно орієнтується в патології,яка виявлена у хворого,вміє аргументовано диференціювати ії з іншими захворюваннями внутрішніх органів,розуміє діагностичне значення показників додаткових методів дослідження.

Бал “0” - ставиться студенту, який припускає принципово важливі помилки в діагностиці і диференційній діагностиці патології,яка виявлена у хворого,поверхнево оцінює діагностичне значення показників додаткових методів дослідження.


^ 11. Попередній клінічний діагноз.


Бал “1” - ставиться студенту, який вірно інтерпретує дані кліничної картини,а також результати додаткових методів дослідження,правильно обгрунтовує попередній клінічний діагноз.

Бал “0” - ставиться студенту, який припускає принципово важливі помилки в інтерпретації кліничної картини захворювання,а також результатів додаткових методів дослідження,неправильно обгрунтовує клінічний діагноз.


^ 12. Визначення принципів лікування та тактики ведення хворого,необхідного режиму праці та відпочинку,дієти.


Бал “1” - ставиться студенту, який вміє скласти і обгрунтувати детальний план і об’єм лікування (етіотропного,специфічного,патогенетичнонго,симптоматичного ) , реабілітації та диспансеризації хворого,розуміє механізм дії ліків та їх дози,способи їх уведення,тривалість застосування,можливі побічні дії.

Бал “0,5” - ставиться студенту, який допускає помилки при складанні плану і визначенні об’єму лікування, реабілітації та диспансеризації хворого,знає механізм дії та побічні дії лише окремих груп ліків.

Бал “0” - ставиться студенту, який неправильно складає план лікування,припускає принципово важливі помилки в визначенні об’єму лікування, реабілітації та диспансеризації хворого,незнає механізму дії основних груп ліків.

^ 13. Визначення прогнозу та заходів профілактики у даного хворого

Бал “1” - ставиться студенту, який вміє визначити і обгрунтувати прогноз захворювання для життя,для одужання,для працездатності хворого,скласти план заходів профілактики рецидиву захворювання.

Бал “0,5” - ставиться студенту, який допускає помилки при визначенні прогнозу захворювання (для життя,для одужання,для працездатності) хворого,допускає помилки при складанні планів профілактики рецидиву захворювання.

Бал “0” - ставиться студенту, який припускає принципово важливі помилки в визначенні прогнозу захворювання (для життя,для одужання,для працездатності) хворого,не вміє скласти план профілактики рецидиву захворювання.


^ 14. Ведення медичної документації щодо хворого.

Бал “1” - ставиться студенту, який вільно і грамотно заповнює медичну документацію щодо хворого, не припускаючи при цьому помилок.

Бал “0,5” - ставиться студенту, який в цілому орієнтується в документації щодо хворого, але допускає незначні помилки при її заповненні.

Бал “0” - ставиться студенту, який не знає переліку документації, яка повинна вестись в лікарняному закладі щодо хворого, допускає принципово важливі помилки при її заповненні.

^ 15. Типова задача ( уміння ), що перевіряється за вибором ВНЗ.

Бал “1” - ставиться студенту, який при вирішенні кліничної ситуації задачі глибоко і досконало визначає клініко-патогенетичні особливості і варіант захворювання, обгрунтовує діагноз, здійснює диференційну діагностику, правильно інтерпретує дані додаткових ( лабораторних, інструментальних ) досліджень, правильно визначає характер і об’єм лікування, особливо тих заходів, які проводяться при невідкладних станах.

Бал “0,5” - ставиться студенту, який при вирішенні кліничної ситуації задачі демонструє знання кліничної картини захворювання, але допускає помилки при формулюванні діагнозу, інтерпретації даних додаткових ( лабораторних, інструментальних ) досліджень, складанні плану лікування, особливо тих заходів, які проводяться при невідкладних станах.

Бал “0” - ставиться студенту, який при вирішенні кліничної ситуації задачі

демонструє незнання кліничної картини захворювання, допускає грубі помилки при формулюванні діагнозу, інтерпретації даних додаткових ( лабораторних, інструментальних ) методів дослідження, складанні плану лікування, особливо тих заходів, які проводяться при невідкладних станах


Приклади типових задач до I частини іспиту


Типова задача (вміння) №1
Хворій 3 роки 5 міс. Мати скаржиться на скривлення ніг у дівчинки.

В анамнезі: дитина народилася від 1-ої вагітності, пологи не ускладнені. Маса при народженні - 3 кг 600 г. До 4 місяців дитина перебувала на грудному вигодовуванні, потім – штучне. Дівчинка сидить з 6 місяців, стоїть - з 10 місяців, ходить - з 12 місяців. Двічі хворіла на отит, гостру респіраторну інфекцію. У віці 2-х років мати вперше помітила у дитини скривлення нижніх кінцівок, до лікаря не зверталися. Мати дитини має зріст нижче середнього, помірну О-подібну деформацію нижніх кінцівок.

При огляді дівчинка задовільного живлення, маса тіла 16 кг 200 г, зріст – 92 см. Самопочуття дитини не порушене. Шкіра та слизові оболонки рожевого кольору, тургор, еластичність шкіри задовільні. Периферійні лімфовузли не збільшені. Виявлено О-подібну деформацію нижніх кінцівок, м’язовий тонус не знижений. Частота дихання – 20 за 1 хвилину. При перкусії – легеневий звук, аускультативно – везикулярне дихання. Частота серцевих скорочень – 98 за 1 хвилину. Тони серця голосні, діяльність його ритмічна. Живіт м’який, печінка на 1 см нижче від краю реберної дуги.

Клінічний аналіз крові: еритроцити 4.5*1012/л, гемоглобін – 126 г/л, лейкоцити – 5.6*109/л, нейтрофіли п/я 1%, нейтрофіли с/я 42%, еозинофіли – 2%, лімфоцити – 48%, моноцити – 7%, ШОЕ – 5 мм/год. Клінічний аналіз сечі: відносна щільність - 1019, білку немає, лейкоцити 3 – 5 в полі зору, еритроцити не виявлені. Вміст кальцію в крові – 2.20 ммоль/л, фосфору в крові – 0.65 ммоль/л, цукру в крові – 4.6 ммоль/л.


Поставте попередній діагноз.

Які дослідження необхідно провести для підтвердження попереднього діагнозу?

Еталон відповіді до типової задачі (вміння) № 1.

Фосфат-діабет.

Визначення добової екскреції фосфатів з сечею, визначення лужної фосфатази в крові.



^ Типова задача (вміння) № 2

Дівчинка 10 років госпіталізована зі скаргами на набряки навколо очей, почервоніння в ділянках набряків та в ділянці кистей, болісність та слабкість м’язів плечового поясу. Дитина консультована алергологом, який діагностував атопічний дерматит. Проведений курс лікування антигістамінними препаратами не був ефективним.

Cтан дитини середньої важкості, відзначаються періорбітальний набряк з еритемою, дифузна еритема затилля кисті, слабкість м’язів та болі в м’язах плечового та тазового поясу, набряклість м’язів. Аускультативно вислуховується жорстке дихання. Відносна серцева тупість в межах вікової норми. Тони серця ритмічні Пульс 92 за хв., задовільних якостей. Живіт м’який, безболісний при пальпації, печінка та селезінка не збільшені. Фізіологічні випорожнення в нормі. Менінгеальні симптоми негативні.

Ан. крові: ер. 4,2*1012/л, Hb –115 г/л, кол.п.- 0,8, лейкоцитів 11,6*109/л,е–4%,п/я–6%,с/я–56%,л–31%, м.–3%, ШОЕ–26 мм/год.

Ан. крові на LЄ клітини – негативний. Трансамінази крові–АлТ–2,4 ммоль/л. СРБ +++, сіалові кислоти - 380 од., серомукоїд - 0,250 од, антистрептолізин 0 – 460 МО/мл, ревматоїдний фактор–55 МО/мл.

Ан. сечі: білок–не знайдений, лейкоцити–5-7 у п/з, еритроцити, циліндри та клітини ниркового епітелію не знайдені.

ЕКГ – синусова тахікардія, порушення процесів реполяризації міокарда лівого шлуночка.

Яке захворювання можна припустити у дитини?

Назвіть основні принципи лікування.


Еталон відповіді до типової задачі (вміння) № 2

1.Дерматоміозит

2.Імуносупресивна терапія (кортикостероїди), нестероїдні протизапальні засоби.

^ Типова задача (вміння) №3

Дівчинка 5 років знаходиться у гематологічному відділенні, куди госпіталізована зі скаргами на появу геморагічного висипу на шкірі. З анамнезу хвороби відомо, що 2 тижні тому дівчинка перехворіла на ГРВІ.

При об'єктивному обстеженні: загальний стан хворої середньої тяжкості. На шкірі тулуба, кінцівок, обличчя - петехіальний висип, на гомілках - синці діаметром до 2-3 см. Лімфатичні вузли не збільшені. На слизовій оболонці порожнини рота - геморагії. Кістково-м’язова система без патологічних змін. При аускультації легень – везикулярне дихання, хрипи не вислуховуються. Межі відносної серцевої тупості не розширені. Тони серця ритмічні. Пульс 100 уд. за 1 хв., задовільних якостей. Живіт м'який, безболісний. Печінка та селезінка не збільшені у розмірах. Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Менінгеальні симптоми негативні. Випорожнення та сечовипускання в нормі.

В клінічному аналізі крові: еритроцити- 4,0*1012/л, гемоглобін- 128 г/л, кол.п- 0,85, ретікулоцити- 5 %0, тромбоцити- 25*109/л, п.я.- 1%, с.я.- 47%, еоз.- 2%, лімф.- 44%, моноцити- 6%, ШОЕ- 10 мм/год.

При дослідженні кісткового мозку виявлено достатню кількість клітинних елементів, підвищення кількості незрілих форм тромбоцитів.

1. Поставте клінічний діагноз.

2. Призначте лікування.

Еталон відповіді до типової задачі (вміння) № 3:

Тромбоцитопенічна пурпура, гостра гетероімунна форма.

Режим – напівпостільний, дієта – стіл №5 з обмеженням продуктів, що містять облігатні алергени, рer os: епсілон-амінокапронова кислота 10-15 мг/кг, діцинон (етамзілат) 20 мг/кг.



^ Типова задача (уміння) № 4

У приймальному відділенні інфекційної лікарні. Дитина 9 років.

Скарги: на нападоподібний кашель до 20 разів на добу.

Анамнез захворювання: захворів 12 діб тому, коли на тлі нормальної температури тіла з’явився кашель, інтенсивність якого в динаміці наростала. В останні 2 доби кашель став нападоподібним.

Епіданамнез: у батька дитини протягом 1 місяця відмічається кашель.

Анамнез життя: дитина одна в сім’ї. Ріс та розвивався відповідно віку. В минулому переніс вітряну віспу, кір, гепатит А. Не щеплений.

Об’єктивно: температура тіла 36,90С. Загальний стан на момент огляду задовільний. Шкіряні покрови звичайного кольору, без висипки. Тургор та еластичність тканин не порушені. З боку кістково-м’язової системи патології немає. Периферичні лімфовузли без особливостей. У легенях жорстке дихання, хрипів немає. Тони серця чисті, ритмічні. Частота серцевих скорочень – 82 у 1 хвилину. При огляді слизової оболонки порожнини рота у дитини виник напад кашлю, який супроводжувався почервонінням обличчя, набряканням вен обличчя та шиї та відходженням в’язкого мокротиння. Живіт м’який. Печінка та селезінки не збільшені. Частота стільця та діурез у межах фізіологічної норми. Менінгеальні знаки негативні.


1. Сформулювати попередній діагноз.

2. Призначити план лабораторного обстеження.

3. Визначити принципи терапії.


Еталон відповіді до типової задачі (уміння) № 4

1. Кашлюк типовий, середньої тяжкості, період спазматичного кашлю.

2.1. Клінічний аналіз крові.

2.2. Клінічний аналіз сечі.

2.3. Бактеріологічне дослідження слизу ротоглотки.

2.4. ПЦР на B. pertussis слизу ротоглотки.

3.1. Оптимальний повітряний режим.

3.2. Етіотропна терапія: макроліди (еритроміцин, макропен та ін.) або напівсинтетичні пеніциліни (ампіцілін).

3.4. Інгаляції з муколітичними препаратами (трипсин, хемотрипсин).


^ Типова задача (вміння) №5

Виклик лікаря на домівку. Дівчинка 5 років хворіє дві доби.

Скарги на підвищення температури тіла до 38.20 С, млявість, висип.

Анамнез захворювання. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла до 37,80 С. Увечері мати помітила висип. Ніч дівчинка провела спокійно, кількість елементів висипу до ранку помітно збільшилась.

Анамнез життя. Дитина від другої вагітності та пологів, що протікали нормально. Росла та розвивалась згідно з віком, щеплення проведені відповідно календарю. З перенесених захворювань ОРІ, скарлатина. Спадковість та алергологічний анамнез не обтяжені.

Епідеміологічний анамнез. Контакти з інфекційними хворими мати заперечує.

Об’єктивно: загальний стан задовільний, температура тіла 37,8 С. Дівчинка правильної статури, достатнього живлення. Шкіра звичайно забарвлена. На обличчі, тулубі, кінцівках висип. Елементи висипу у вигляді плям, папул, везикул. Периферичні лімфовузли дрібні, рухливі, безболісні. Язик чистий, вологий, слизові зіва рожеві. В легенях везикулярне дихання, тони серця ясні, ритмічні. Живіт м’який, безболісний. Печінка, селезінка не збільшені. Менінгіальні знаки відсутні. Фізіологічні випорожнення в нормі.

1 - Поставте попередній діагноз.

2 - Сформулюйте принципи терапії.

^ Еталон відповіді до типової задачі (вміння) № 5
1 – Вітряна віспа, типова, легка форма, період висипки.

2 – Режим домашній ліжковий з дотриманням гігієни (щоденна зміна одягу та білизни).

Змащення везикул однопроцентним розчином діамантового зеленого, полоскання рота антисептиками.

Жарознижуючі та десенсибілізуючи засоби.


^ Типова задача (вміння) №6

Огляд в приймальному відділенні інфекційної лікарні.

Дитина 5 років. Хворіє першу добу. Скарги на гострий початок хвороби, лихоманку до 38,50С, закладеність носа зі скудним виділенням, першіння в горлі, головний біль.

Анамнез життя. Дитина від 1 нормальної вагітності, пологи в строк. Закричав відразу. Оцінка за шкалою Апгар 9 балів. У рості та розвитку від ровісників не відставав. Хворів на ГРЗ двіччі. Щеплен відповідно до віку.

Епідеміологічний анамнез – контакт з хворим на генералізовану форму менінгококової інфекції.

Об’єктивно: стан середньої тяжкості. Правильної статури, достатнього живлення. Шкіра чиста, бліда. Пальпуються підщелепні лімфовузли, мілкі, безболісні. Слизова задньої стінки ротоглотки гіперемійована, гіперплазія лімфоїдних фолікулів. У легенях перкуторно легеневий звук, аускультативно жорсткувате дихання. Тони серця ритмічні, ясні. Живіт мякий, глибока пальпація не утруднена, безболісна. Паренхіматозні органи не збільшені.

Фізіологічні випорожнення в нормі.

Симптоми подразнення мозгових оболонок відсутні.



Сформулювати попередній діагноз.

Призначити план обстеження хворого.

Визначити принципи лікування хворого.



^ Еталон відповіді до типової задачі (вміння) № 6
Менінгококова інфекція, локалізована форма, назофарингіт, середньої тяжкості.

-1. Клінічний аналіз крові.

-2. Бактеріологічний посів із носоглотки на менінгокок.

-1. Ліжковий режим.

-2. Щадяща дієта.

-3. Антибактеріальна терапія (ріфампіцин 3-5 днів).

-4. Жарознижуючі (парацетамол).

-5. Бактеріцидні краплі в ніс, полоскання горла (ектеріцид, фурацилін та ін.).


Приклади типових завдань до II частини екзамену


Ситуаційна задача № 1


Немовля 4 місяців залишене без нагляду в ліжку з пляшкою з молоком, жадібно ссало, вирвало. Дитина знайдена без свідомості, без дихання, серцебиття - 90 уд. за хв., м'язовий тонус різко знижений, шкіра бліда, акроціаноз.


Визначте діагноз.

^ Еталон відповіді до ситуаційної задачі №1

Асфіксія в результаті аспірації молока.


Ситуаційна задача № 2


У дитини 9 міс, в поліклініці, на прийомі у лікаря-педіатра, розвинулась гостра дихальна недостатність на фоні обтурації дихальних шляхів стороннім тілом.

Визначте тактику і об’єм надання якісної медичної допомоги.

^ Еталон відповіді до задачі № 2

1. Видалення сторонього тіла:

- укласти дитину на своє передпліччя животом униз, голова повинна бути нижче тулуба і нанести 5 ударів по спині між лопатками основою долоні;

- перевернути дитину на спину і зробити 5 поштовхів у грудну клітину на 1 палець нижче міжсоскової лінії по подовжній осі грудини.

- якщо стороннє тіло видне в ротоглотці і немає небезпеки проштовхнути його – роблять спробу видалення.

- забезпечити прохідність дихальних шляхів і провести штучне дихання (ШД).

2. Якщо ШД не ефективне, повторити весь цикл спочатку.


^ Ситуаційна задача №3


Аналіз сечі за Нечипоренком

дитини 1 року


Кількість лейкоцитів 750

Кількість еритроцитів 250

Кількість циліндрів -


Еталон відповіді до задачі № 3

Без патології


^ Ситуаційна задача №4


УЗД серця

дитини 5 років


Передня створка митрального клапану подовжена, пролабує в порожнину лівого передсердя (глибина пролапсу 6 мм).


^ Еталон відповіді до задачі № 4

ПМК


Ситуаційна задача № 5


У дитини 6 місяців, яка лікується з приводу гемолітико-уремічного синдрому, відмічаються затримка діурезу за попередню добу до 100 мл, збільшення показників сечовини до 45 ммоль/л та креатиніну сироватки крові до 370 мкмоль/л, калію плазми 7,3 ммоль/л. Діагностовано гостру ниркову недостатність.

Яку невідкладну допомогу треба надати дитині?

^ Еталон відповіді на задачу №5
Інфузійна терапія (реополіглюкін 5-10 мл/кг на добу, глюкоза 5 або 10% розчин, натрія гідрокарбонат 4 % за показниками кислотно-лужного стану), внутрішньовенне введення еуфіліну 2,4% 8-10 мг/кг, лазікс 0,5% 1-3 мг/кг на добу, гепарин 100-200 ОД/