Реферат: Українська Зернова Асоціація

UGA



УЗА

Tel/fax (380 44) 246-62-01,

246-62-02

e-mail: inbox@uga.kiev.ua

lesya@uga.kiev.ua


Українська Зернова Асоціація
Огляд преси

09 квітня – 16 квітня 2010 року

Випуск № 11 - 04

Зміст поданих матеріалів відображає

виключно позицію авторів або видань,

вказаних у посиланнях.

УЗА не завжди поділяє думку авторів.










Вийшли в поле з надією


Весняно-польові роботи на Харківщині проводяться у комплексі. Сьогодні в сільгосппідприємствах області підживлюють озимину та сіють ранні зернові культури.

Про особливості нинішньої весняно-польової кампанії та готовність аграріїв завершити її в оптимальні терміни розповідає виконуючий обов'язки заступника голови Харківської облдержадміністрації з питань АПК Віталій Алексейчук.

- Найбільшу стурбованість аграріїв Харківщини сьогодні викликає стан озимого клину - не зміг пережити складні погодні умови минулої зими. За попередніми даними, більш як 50 відсотків сходів, що перебували під льодовою кіркою понад 40 днів, швидше за все, доведеться пересівати. Лише минулих вихідних я об'їхав сім районів області, де зустрівся з керівниками багатьох, у тому числі провідних сільськогосподарських підприємств - Героями України Іваном Гулим, Анатолієм Криворучком, а також Іваном Глянем, Миколою Ключкою. Під час спільного огляду посівів побачили, що одні поля достатньо підсіяти, інші - пересіяти частково, а решту - не гаючи часу, потрібно культивувати і готувати до пересіву пізніми культурами. Тобто є багато сходів, які достатньо лише "відремонтувати".

А от щодо посівів озимого ячменю та ріпаку - вони загинули стовідсотково. Наразі ніде не побачив полів з цими живими культурами. Тому сьогодні доля майбутнього врожаю багато в чому залежить від правильного прийняття рішень керівниками господарств. Якщо вони не підсіють чи не пересіють постраждалі поля сьогодні, завтра буде пізно. Тому ми націлюємо керівників господарств на проведення інвентаризації полів з озимими і багаторічними травами, які також необхідно пересівати, аби забезпечити кормами наше тваринництво. До виконання цього завдання вже стали агрономічні служби. Їм на допомогу прийшли фахівці Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації та вчені Інституту рослинництва імені В. Юр'єва НААНУ, які паралельно ведуть моніторинг сходів. Ситуація змінюється щоденно. Коли ми робили огляд полів тиждень тому, то під пересів підпадали лише 8 відсотків сходів. Тепер -половина. І дай Боже, аби на цій цифрі зупинитися. Усе це, звичайно, накладає на наших аграріїв набагато більше навантаження, ніж планувалося на час проведення нинішньої весняно-польової кампанії.

- Де братимете додаткові кошти, адже умови, що склалися, вимагають негайних рішень?

- У нас уже є домовленість з Міністерством аграрної політики про те, що буде надана допомога пільговими пальним і добривами. Сподіваємося, що запрацює, як пообіцяв Віктор Славута, і державна програма з підтримки сільгоспвиробника, яка минулого року була зведена нанівець. Тобто відновиться погашення кредитів за прийнятними відсотками, виділятимуться державою кошти для проведення сільгоспробіт. Сьогодні наші аграрії вдячні за те, що банки Харківщини пішли їм назустріч і, практично, ті заявки, які були подані, вже фінансово забезпечені. Поки це становить понад 120 млн грн довгострокових і короткострокових кредитів, але, віриться: ми будемо забезпечені необхідними коштами на проведення всього комплексу сільгоспробіт, що становить 350 млн грн. І, зрозуміло, якщо будуть гроші, то ми вчасно впораємося із сільгоспроботами.

- Віталію Володимировичу, а як наразі аграрії забезпечені насінням, пальним, добривами, технікою, засобами захисту рослин та всім іншим, що необхідно для весняної кампанії?

- Щодо посівного матеріалу, то маємо його на 100 відсотків - і ярих культур, і пізніх. Але для пересіву, скажімо, кукурудзи, насіння доведеться докупляти. Нещодавно на нараді я попередив усі насіннєві господарства, аби вони не продавали посівний матеріал за межі області доти, доки Харківщина повністю не відсіється. Це для того, щоб не довелося потім за нього переплачувати втридорога на стороні. Очевидно, подібна ситуація з озиминою не лише на Харківщині, а й у наших сусідів - полтавчан, сумчан, луганчан. Але, як показує моніторинг, наш озимий клин постраждав найбільше.

Що стосується добрив, то ними забезпечені на 150 відсотків. Пального і техніки також вистачить, щоб впоратися з посівом ранніх зернових. До речі, на 12 квітня їх вже посіяно 63 тис. га із запланованих 296 тис. га. Практично всі райони області включилися у посівну кампанію.

Урядовий Кур'єр


Камінь спотикання – переробка


Ставши торік заручниками фінансової нестабільності та обпікшись на взятих у попередні роки кредитах, галицькі господарники не поспішають лізти у банківський зашморг: взяти позику у фін-установі наважилися лише найпотужніші сільгоспвиробники, впевнені у спроможності повернути кредит.

Невеликі фермерські господарства, а тим більше дрібні індивідуальні виробники, ризикувати не стали - криза навчила селян із властивою їм розсудливістю розраховувати, чи матимуть з чого повертати позичені кошти.

Утім, якою б складною не була фінансова ситуація та несприятливі погодні умови, весняні польові роботи ніхто не відміняв, говорить начальник відділу виробництва, маркетингу та продукції рослинництва Головного управління агропромислового комплексу та продовольства Львівської облдержадміністрації Богдан Малашівський. Аби добре відвеснувати і надолужити втрачений через складні погодні умови час, господарському комплексу області потрібно понад 418 млн грн.

Та як би ретельно не прораховували господарники власні витрати, ринок уже на старті весняної посівної вносить суттєві корективи у фінансові розрахунки селян: першими "загалопували" ціни на насіння, рекордної позначки сягнула вартість пально-мастильних матеріалів, а їх господарський комплекс Львівщини потребує немало - 4230 тонн дизпального, 830 тонн бензину та 210 тонн мастила. Агровиробникам Львівщини цієї весни треба засіяти 298 тис. га зернових та інших сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств. Через посушливу осінь тоді не досіяли озимі культури, тож весною довелося збільшити площу посівів кукурудзи на зерно на 7,3 тис. га порівняно з минулим роком. Корегувати структуру посівів агровиробники області змушені і через стан озимих: із 139 тис. га озимих зернових понад 26 тис. га не витримали морозної зими і частину площ доведеться підсівати або повністю пересівати, решта - у задовільному та доброму стані.

Значно постраждали посіви ріпаку, так у Бродівському районі ця культура повністю вимерзла на 1524 га, у Жидачівському районі - на 405 га, на 140 га - у Золочівському та 50 га - у Самбірському. Ці площі довелося пересівати ярим ріпаком. А директорові ТзОВ "Козацький курінь" М. Пилипчукові з Сокальського району випало, що називається, скликати консиліум з авторитетних фахівців, аби вирішити долю цієї культури на площі 4 тис. га: тут не дотрималися рекомендацій агрономії, передчасно висіявши зерно.

Від того, яким буде майбутній урожай, тепер залежить, чи матимуть змогу агровиробники вчасно і в достатній кількості підживити виснажені холодною і сніжною зимою посіви. З придбанням міндобрив у аграріїв області не має проблем. Головне, аби були кошти на їхню закупівлю. Багато хто має запаси з осені (тоді ціни були дещо нижчими, ніж тепер). А у доброго газди, якщо й не має вільних коштів, каже Богдан Малашівський, завжди знайдеться продукція для реалізації, тож відповідно до можливостей і закуповують все необхідне. Рівень забезпечення міндобривами майже 80 відсотків від потреби.

На сьогодні у господарствах усіх форм власності зерновими вже засіяно п'яту частину: є й такі, приміром, у Дрогобицькому районі, де селяни впорали більше половини площ.

Нинішньої весни, здавалося, через подорожчання цукру на вітчизняному ринку фаворитом на прикарпатських полях почуватиметься цукровий буряк. Та, очевидно, цього не станеться: з власного гіркого досвіду особливої вигоди від відродження буряківництва місцеві агровиробники не чекають, тому й досі розмірковують, чи варто сіяти цукровий буряк чи ні, хоча ця культура добре почувається в тутешній зоні. Коли підрахувати всі видатки на її вирощування, транспортні витрати, то жодного зиску виробникові від такого господарювання. А були б, як раніше, приймальні пункти у районах області, то й не зникала б ця культура з прикарпатських полів.

- Шкода, що не хоче дослухатися до прохань сільгоспвиробників керівництво єдиного діючого на Львівщині Радехівського цукрового заводу, - розповідає Богдан Малашівський. - Переробники втішили селян лише однією доброю звісткою про намір реанімувати ще одне підприємство на території області - Золочівський завод, однак ніяк не вдається домовитися з власниками про відкриття хоча б кількох додаткових приймальних пунктів у традиційно бурякосіючих районах. А до проблем селян Самбірщини (тамтешній завод десятиліття тому "пішов під ніж"), сусідніх Старосамбірського, Мостиського, Городоцького районів, де під посіви цукрових буряків відводилися чималі площі, їм нема діла. За такого підходу навіть попри гостру потребу у збільшенні виробництва вітчизняного солодкого продукту особливих перспектив розвитку в області стратегічна галузь не має. Цього року на Львівщині під цукристі відведуть лише на 3,3 тис. га більше, ніж торік, а загалом солодкі корені вирощуватимуть на 12,1 тис. га. Отже, проблема переробки є каменем спотикання і розв'язати її треба на найвищому рівні.

Урядовий Кур'єр


Обзор аграрных рынков: цены на пшеницу стабилизировались


Цены на пшеницу стабилизировались, но по-прежнему ожидается снижения цен на этот вид зерна.

Пшеница:

Цены на пшеницу в последние торговые сессии стабилизировались в районе отметки $4,75 за бушель ($174,63 за тонну). Поддержку котировкам зерна, в первую очередь, оказал слабеющий доллар. Фундаментальные же факторы по- прежнему указывают на долгосрочный нисходящий тренд. По прогнозу Минсельхоза США, к концу мая запасы пшеницы достигнут нового рекорда за последние 8 лет (почти 196 млн тонн), при этом объемы производства зерна будут значительно превышать объемы потребления, что приведет к существенному затовариванию. В итоге, мы по-прежнему ожидаем снижения цен на этот вид зерна в среднесрочной перспективе.

Кукуруза:

Стабилизировались цены и на кукурузу. На Чикагской Бирже в настоящий момент бушель зерна торгуется на уровне $3,54 ($139,4 за тонну). Как и в случае с пшеницей, локальный отскок связан с валютным аспектом. Между тем фундаментальные факторы по-прежнему не способствуют росту цен. В частности, помимо ожидаемого существенного роста урожая в Южной Америке, стало известно, что американские фермеры планируют увеличить посевные площади под кукурузу почти на 3% (до 36 млн га). В итоге, по кукурузе мы также сохраняем негативный среднесрочный прогноз.

Свинина:

Стабильно себя чувствуют цены на свинину, закрепившиеся в районе отметки $0,77 за фунт ($1694 за тонну). Поддержку котировкам продолжают оказывать опасения по поводу возможного сокращения предложения свинины. В частности, объемы производства мясоперерабатывающих заводов по-прежнему ниже прошлогодних показателей. На рынке говорят о возможном дефиците поголовья свиней, поскольку в прошлом году фермеры сокращали стадо из-за кризиса и дороговизны кормов. В итоге, в настоящий момент цены на оптовом рынке уже достигли максимумов с лета 2008 года. На этом фоне перспективы дальнейшего роста фьючерсов выглядят вполне реальными.

Крестьянские ведомости


ЕБРР намерен предоставить СП "Нибулон" кредит на $50 млн


Европейский банк реконструкции и развития (ЕБРР) намерен выделить одному из крупнейших операторов на сельскохозяйственном рынке Украины ООО "Сельскохозяйственное предприятие "Нибулон" (Николаев) кредит на $50 млн на развитие зерновой инфраструктуры.

Согласно сообщению банка в четверг, его совет директоров планирует рассмотреть этот проект 25 мая этого года.

В сообщении отмечается, что общая стоимость проекта, который реализует СП "Нибулон", составляет $223,8 млн. По мнению ЕБРРР, его реализация приведет к дальнейшему развитию инфраструктуры зернового рынка страны, возрождению движения зерновых потоков по Днепру, расширит мощности по хранению и перевалке зерна.

Как сообщалось, "Нибулон" с 2009 года реализует проект, предполагающий ввод в эксплуатацию в целом восьми элеваторов и речных терминалов, создание флота из 50 самоходных и несамоходных суден (в том числе 14 буксиров) общим дедвейтом свыше 150 тыс. тонн.

ООО СП "Нибулон" создано в 1991 году. В настоящее время включает 24 подразделения в семи областях Украины (Николаевской, Луганской, Винницкой, Хмельницкой, Харьковской, Полтавской и Черкасской) и дочернее предприятие в Нидерландах. В целом компания располагает элеваторными мощностями общей вместимостью свыше 500 тыс. тонн, а также собственным перегрузочным терминалом в Николаеве.

Интерфакс-Украина


Фурaжне і прoдoвoльче зернo: бaлaнс ціни, пoпиту і ризиків


У найближчій перспективі Україні вигідніше вирощувати фуражне зерно. Таку думку висловив віце-президент Української зернової асоціації Микола Горбачов під час прес-конференції в Києві.


На фуражне зерно попит завжди вище, ніж на продовольче, зазначив він. Адже, за його словами, для того, щоб конкурувати на світовому ринку продовольчого зерна Україні потрібно буде протистояти таким країнам як США, Франція, Німеччина. "Нашій державі у найближчі 3-5 років це буде складно робити", - наголосив експерт.

"Виростивши продовольче зерно, собівартість якого вдвічі вища, ніж фуражного, Україна продати його вдвічі дорожче не зможе", - зауважив М. Горбачов. Він нагадав, що світові ринки склалися історично і основні споживачі, які купують продовольчу пшеницю з Європи - це Алжир, Туніс, куди зерно продає Франція, як у постколоніальні країни.

"Нам доведеться відвойовувати територію у них, а значить зменшувати ціну. Україні потрібно зважено підійти до того, щоб вирощувати і продовольче, і фуражне зерно. Намагатися вирощувати лише продовольче - це ризиковано і дорого", - підсумував віце-президент УЗА.

Урядовий Кур'єр


Аналитический обзор: Аграрии торопились продать пшеницу по ценам ниже, чем те, которые действовали еще неделей ранее


За прошлую неделю пшеница на внутреннем рынке подешевела на 10 грн. за тонну. Цены внешних предложений украинской пшеницы также пошли на убыль: $171-172 за тонну FOB с поставкой в апреле-июне.

Основная причина падения цен - снижение спроса как в портах, так и со стороны переработчиков. Также сократилось число экспортеров, испытывавших острую нужду в срочных закупках под горящие контракты. Соответственно, новые закупки проводить по высоким ценам никто не планировал.

Все это привело к тому, что некоторые экспортеры снизили цены на 25-30 грн. за тонну, при этом сообщали о планах дополнительного снижения закупочных цен в ближайшее время, если внешний спрос не активизируется.

Переработчики на прошлой неделе также сообщали о планах в ближайшее время дополнительно снизить закупочные цены. В этой связи можно прогнозировать, что при довольно хороших видах на новый урожай пшеницы, а также неактивной внешней торговле культурой и низких ценах на нее внутренний рынок пшеницы в стране в ближайшие недели может сохранить негативную ценовую тенденцию.

На рынке продовольственной ржи продолжается ценовой подъем, однако, его потенциал, похоже, на исходе. За прошлую неделю культура на внутреннем рынке подорожала на 10 грн. (неделей ранее цены также выросли на 10 грн. за тонну).

Повышение цен связано с активным спросом на рожь и сдерживанием продаж культуры. Ввиду существенного сокращения посевных площадей, наихудшего среди иных зерновых состояния перезимовки посевов перспективы сбора нового урожая довольно мрачны. В этой связи ожидается более напряженный баланс спроса/предложения в новом сезоне, что оказывает ценам поддержку уже сейчас.

Кроме того, сдерживание продаж отмечается со стороны держателей не только крупных, но и средних партий, что свидетельствует о довольно сильной тенденции. С другой стороны, рожь все еще остается самой дешевой зерновой культурой, потому внимание к ней со стороны производителей спирта и фуража повышенное.

В этой связи можно ожидать продолжения развития позитивной ценовой динамики. Однако ввиду общего негативного тренда на рынке основных зерновых (пшеница, кукуруза, ячмень) покупатели ржи также могут снизить темпы закупок и занять выжидательную позицию. Потому мы прогнозируем, что в ближайшее время на рынке ржи, видимо, сохранится ценовая стабильность.

На внутреннем рынке фуражной пшеницы цены за прошлую неделю упали на 10 грн. за тонну. Цены внешних предложений пока оставались стабильными ($156-159 за тонну FOB с поставкой в апреле-июне).

Незначительное снижение цен на фуражную пшеницу связано в первую очередь с активизацией предложений культуры. Так, по мере продвижения весенне-полевых работ в центральные области многие аграрии торопились реализовать пшеницу по ценам ниже, чем те, которые действовали еще неделей ранее. Переработчики охотно шли на закупки по сниженным ценам, отмечая, что число предложений действительно существенно выросло. В портах данная ситуация почти ни на что не повлияла.

Ввиду того, что фуражная пшеница остается одной из наиболее востребованных на рынке, затяжное снижение цен выглядит маловероятным. Скорее всего, еще 1-2 недели спад цен может сохраниться, но после этого цены стабилизируются.

ИА <Дело>


Дружить комбайнами


Херсонский машзавод создал СП с "Гомельсельмашем".

Херсонский машиностроительный завод (ХМЗ) собирается решить проблему отсутствия средств на создание новых моделей комбайнов за счет создания СП с белорусским госпредприятием "Гомсельмаш". Собираемые из белорусских машинокомплектов машины будут стоить практически столько же, сколько украинские аналоги, но технически будут более совершенными, отмечают эксперты.

Херсонский машиностроительный завод заключил договор с белорусским "Гомсельмашем" о совместном производстве зерноуборочной техники, сообщили в пресс-службе Минагрополитики. Предприятия договорились совместно выпускать унифицированное семейство комбайнов пропускной способностью 8,1 кг и 14 кг зерна в секунду. В рамках СП ХМЗ планирует выйти на производственные мощности 1-1,5 тыс. единиц техники в год. "Гомсельмаш" будет поставлять машинокомплекты, а ХМЗ - собирать комбайны на своих мощностях и продавать их в Украине. Реализацией займется "Техноторг-Дон", входящая в группу "Техноторг", которая является официальным дилером крупнейших машиностроительных заводов СНГ - МАЗа, ХТЗ, КрАЗа, БелАЗа и других.

ООО "Херсонский машиностроительный завод" было создано в 1887 году и специализируется на производстве сложной сельскохозяйственной техники. ХМЗ входит в структуру ООО "НПП 'БелоцерковМАЗ'". Является единственным в Украине производителем зерноуборочных комбайнов. Производственные мощности - 200 машин в год.

На ХМЗ Ъ рассказали, что уже получили и запустили в производство первую партию машинокомплектов от "Гомсельмаш". В этом году планируется выпустить 300 комбайнов СП и 100 комбайнов "Славутич". Предполагаемая стоимость машины - от 1 млн грн, то есть практически столько же, сколько и украинского аналога.

Эксперты считают, что комбайны будут пользоваться спросом, поскольку парк сельскохозяйственной техники в Украине устарел на 80%. Создание СП позволит частному предприятию ХМЗ, не поддерживаемому государством, начать выпуск новой продукции благодаря белорусскому партнеру, которому оказывается государственная поддержка, говорит аналитик Alfa Capital Денис Шаврук. "Такое СП значительно расширит модельный ряд выпускаемой техники ХМЗ, а также позволит ему выйти на более высокие производственные мощности",- добавляет директор Центра экономического и политического анализа Александр Кава.

"КоммерсантЪ-Украина"


Сергій Тігіпко: Держава поверне підприємствам заборгований ПДВ


Віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко під час засідання Урядового комітету з питань економічної політики зазначив, що Уряд не буде зволікати з відшкодуванням підприємствам заборгованості з ПДВ.

<Обігові кошти вкрай необхідні бізнесу для забезпечення зростання виробництва. Незважаючи на складну бюджетну ситуацію, Уряд не буде зволікати з відшкодуванням простроченої заборгованості держави з ПДВ>, - заявив Віце-прем'єр-міністр України.

Сергій Тігіпко підкреслив важливість проекту постанови Уряду, який було розглянуто на Урядовому комітеті. Документ передбачає випуск ОВДП для погашення накопиченої у 2009 році та простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Згідно з проектом, суб'єкти економіки, що мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, отримають облігації державної внутрішньої позики на суму боргу, підтверджену податковими органами. Планується, що ці облігації матимуть вільний обіг на фондовому ринку.

<Продавши папери, підприємства зможуть залучити необхідні їм обігові кошти. Уряд розраховує, що цей крок дасть додатковий імпульс для пожвавлення вітчизняної економіки вже у цьому році>, - підкреслив Віце-прем'єр-міністр.

Урядовий портал


Украина не будет крупным экспортером продовольственного зерна в течение 3-5 лет


Украина не будет крупным экспортером продовольственного зерна в течение 3-5 лет, заявил на пресс-конференции вице-президент Украинской зерновой ассоциации Николай Горбачев.

"В кратчайшей перспективе Украине более выгодно выращивать фуражное зерно. Продовольственное зерно в 2 раза выше по себестоимости. И Украина столкнется с проблемой продажи этого зерна. Но продать его в 2 раза дороже она не сможет. Поэтому ей придется продавать по той цене, которая гораздо ниже, чем по цене, по которой будут продавать наши конкуренты", - заявил Н.Горбачев.

От отметил, что основными потребителями европейской пшеницы являются Алжир, Тунис, куда продает в основном Франция.

"Это постколониальные страны. Нам придется их завоевывать, в связи с этим уступать в цене. Стремиться выращивать только продовольственную пшеницу сейчас дорого и необоснованно", - отметил он.

"РБК-Украина"


Комитет по вопросам налоговой и таможенной политики рекомендует ВРУ доработать законопроект о снижении ставки НДС


Комитет по вопросам налоговой и таможенной политики рекомендует парламенту направить на повторное первое чтение проект закона о внесении изменений в ст. 6 Закона Украины "О налоге на добавленную стоимость" о снижении налогового давления, сообщила пресс-служба ВРУ.

Законопроект №6163 предлагает снизить ставку НДС с 20 до 17% с 1 мая 2010 г.

Поддерживая законодательную инициативу о снижении налогового давления на субъектов предпринимательской деятельности, члены комитета выразили к законопроекту ряд замечаний.

В частности, народные депутаты подчеркнули, что в законопроекте не предусмотрены переходные положения и механизм возврата НДС, уплаченного плательщиками налога по ставке 20%. При введении ставки НДС 17% плательщики теряют право на получение налогового кредита в размере 3%. Источник покрытия этих расходов в законопроекте не определен.

На заседании комитета также отмечалось, что в пояснительной записке к законопроекту не приведены расчеты материально-технических и финансовых ресурсов, необходимых для реализации его норм. Принятие законопроекта без дополнительных источников покрытия потерь бюджета, по мнению парламентариев, окажет негативное влияние на выполнение доходной части бюджета.

По прогнозной оценке Министерства финансов, снижение ставки налога на добавленную стоимость только на 1% повлечет непоступление этого налога в бюджет в размере 3,8 млрд. грн. В случае принятия этого законопроекта с 1 мая 2010 г. потери бюджета составят 7,6 млрд. грн.

ИА "АПК-Информ"


Прямыми дотациями пугают коров


МинАП воюет с Минфином.

Война идет по поводу сохранения старого порядка выплаты налоговых дотаций животноводам - через переработчиков в месячный срок. Цена вопроса на текущий год - более 2 млрд. грн.

<Проблема возникла после того, как в конце прошлого года Верховная Рада приняла закон, которым был полностью изменен механизм дотаций. По новой схеме эти дотации уже не должны выплачиваться переработчиками за счет НДС производителям, ориентируясь на литр сданного молока или килограмм переданного на переработку мяса>,- объясняет ситуацию Мария Колесник, аналитик консалтингового агентства ААА. На смену прошлому механизму должна прийти система спецфонда, выплаты которого будет контролировать Кабмин и одаривать селян будут, исходя из количества поголовья.

Однако, как отмечают специалисты, в Украине сегодня не существует реестра коров, а его быстрое создание, учитывая негативный опыт в области учета той же земли, выглядит просто фантастичным.

Вместе с тем, новая законодательная норма вступила в силу с 1 января текущего года, и только отсутствие госбюджета сдерживает ее фактическое выполнение. Представители отрасли уже обратились в Минфин с просьбой не запускать в действие новый механизм, так как он заблокирует поступление дотаций животноводам.

<При этом средства, перечисляемые переработчиками, будут накапливаться в спецфонде, а это миллиарды гривень. Этими деньгами ввиду их невостребованности Минфин, естественно, будет перекрывать другие статьи расходов. Министерство финансов, конечно, заинтересовано, чтобы новый порядок был заложен в бюджет на 2010 г. Проблема заключается в том, что старый механизм дотаций уже не действует и фактически сейчас производители мяса и молока не получают никаких дотаций>,- отмечает Мария Колесник.

Речь идет о том, кто в этом году будет давать деньги селянам - переработчики из средств накопленного НДС или государство через прямое дотирование каждого отдельно взятого селянина, у которого есть хотя бы одна корова. Таких, по данным ассоциации <Украинский аграрный клуб> (АУАК) в Украине насчитывается около 2 млн. человек. Именно они снабжают переработчиков молоком в объеме не менее 70% от потребности.

Отработанная за 10 последних лет схема предполагала, что больше господдержки получит тот хозяин, у кого удои больше, который заинтересован работать с производителями готовой молочной продукции - сдает молоко и мясо переработчикам. Нововведение рушит этот механизм. Если в госбюджете на 2010 г. НДС переработчиков отнесут к расходам спецфонда, производители молока и мяса получат эти средства из расчета на одну корову, что фактически лишит этот сектор поддержки как минимум на три месяца, считают в МинАПК. По старой схеме компенсацию от экспорта молока и мяса переработчики выплачивали производителям ежемесячно в размере от 600 грн. до 1300 грн. на руки в зависимости от поставляемых объемов продукции.

<В 2009 г. сумма налоговых дотаций достигла 1,6 млрд. грн., а рентабельность отрасли в среднем составила около 5% (производство молока - 2%)>,- говорит Владимир Лапа, эксперт АУАК.

Рост закупочных цен на молоко во втором полугодии на 60-80% - до 2-4,5 грн. за литр, а также тенденция по снижению импорта этой продукции, по мнению аналитика, давали основания предполагать, что в течение четырех-пяти лет Украина смогла бы самостоятельно обеспечить себя молоком и мясом.

<Смена схемы государственного дотирования ставит под сомнение эту вероятность. Более того, помимо технических неурядиц, переход на прямое дотирование чреват повышением цен на мясо-молочную продукцию уже в ближайшее время на 10-15%>,- считает Алекс Лисситса, президент АУАК.

С ним соглашается Мария Колесник: <Животноводы будут вынуждены сдавать сырье по более высоким закупочным ценам. А переработчики, разумеется, также будут вынуждены закладывать это повышение в розничные цены, то есть в конечном итоге пострадают производители мяса и молока, и переработчики, и потребители мясо-молочной продукции>.

По прогнозам Украинского аграрного клуба, становящаяся на ноги отрасль производства молока и мяса потребует в 2010 г. налоговых дотаций на уровне 2-2,3 млрд. грн.

Очевидно, что, меняя схему дотирования, государство преследовало благородную цель - исключить фактор субъективности во взаимоотношениях животноводов и переработчиков. Правда, этот же фактор с нововведением перейдет в плоскость <государство - животноводы>. Ситуация с задолженностью по НДС и вялотекущим ее возмещением через откаты - тоже известный факт. Все бы ничего, но новая схема господдержки добавляет производителям молока и мяса новые проблемы, над которыми они раньше даже не задумывались. Например, они должны попасть в реестр держателей поголовья, завести банковский счет для получения средств, что мало беспокоит средние хозяйства и усложнит жизнь мелким производителям - частным сельским хозяйствам, считают эксперты.

Ясно, что с переходом на прямое дотирование частные производители лишаются главного преимущества - получения быстрых денег. Это усугубит и без того обострившуюся ситуацию с вырезанием скота в селах. Соответственно, такая государственная политика приведет к тому, что на рынке уцелеют лишь средние и крупные производители. Помимо этого, считают эксперты, фактор смены механизма господдержки сделает этот бизнес более рискованным по причине растянутого во времени получения средств. Ныне, по данным АУАК, инвестиции в выращивание одной единицы скота требуют $10 тыс., а окупаемость наступает через пять-семь лет. Для сравнения, затраты на выращивание 1 т сахарной свеклы составляют $1 тыс., а окупаемость наступает в течение двух лет. Легко спрогнозировать, что указанные сумма и сроки ведения животноводческого бизнеса вырастут в случае прямого дотирования сектора.

В прошлом Украина экспортировала сельхозпродукцию на сумму $10 млрд., заняв второе место в структуре торговли страны после промышленности. Агропром - единственный сектор, который обеспечил положительное торговое сальдо страны в 2009 г.

"Экономические известия"


Весняний день рік годує


Рослинники Полтавщини ще досі підраховують збитки, які завдала їм зима.

42 відсотки площ озимих культур в області загинуло повністю, тож доведеться їх пересівати. За словами заступника начальника Головного управління агропромислового комплексу Полтавської обласної державної адміністрації Семена Москаленка, найбільше від льодової кірки постраждали посіви озимого ячменю - на 70 відсотках площ і ріпаку - на 80 відсотках. До того ж, вегетація розпочалась із запізненням, озима пшениця з перших днів після пробудження потрапила під вплив високих температур, а це може негативно позначитись на її розвитку. Наукою доведено, а практикою засвідчено: щоб мати належний урожай озимої пшениці і взагалі будь-якої озимої культури, необхідно, аби вона щонайменше 40 днів після пробудження перебувала під температурою повітря не вище +6о-7о С. А на Полтавщині у першій декаді квітня середньодобова температура перейшла за +10о. Для рослин це стрес, тож вони гинуть.

Найбільше озимини втрачено в Чутівському районі - 87 відсотків, Диканському - 79, по 74 відсотки - в Оржицькому та Глобинському районах, у Котелевському - 69 відсотків.

Порівняно непогано озимина розвивається в Лубенському та Гадяцькому районах, де загинуло 11 відсотків її площ. Проте й тут ситуація може змінитися. Наприклад, у ВАТ "Гадяцьке бурякогосподарство" випадання озимини в останні дні зросло і сягнуло 30 відсотків. Скільки загалом її загинуло в господарствах області, стане відомо за три тижні, коли рослини припинять випадати. Та вже зараз спеціалісти прогнозують пересів на 160 тис. га.

Обліковуючи втрати, аграрії, втім, не драматизують ситуацію, бо насіння в сільськогосподарських підприємствах області заготували із запасом 25 відсотків.

- Пересівати будемо не тільки ячменем і ярою пшеницею, які мають низький попит на ринку і мало затребувані як фуражні культури, - розповідає Семен Москаленко, - а й просом та гречкою. До 45 відсотків площ пересіємо кукурудзою та 15 відсотків соєю. Решту - буряками і ярим ріпаком, та приблизно 3-5 тис. га - соняшником.

До речі, весняно-польові роботи на Полтавщині тривають уже майже тиждень. Поки посів ведуть на окремих полях, де прогрівся грунт, - на супісках та схилах.

На 10 квітня в сільгосппідприємствах області було засіяно понад 20 тис. га ранніх зернових та зернобобових культур. За традицією, першими в області розпочали весняно-польові роботи хлібороби Оржицького району. Підживлено більш як 110 тис. га озимої пшениці, і робота ця триває. Пересіяно понад 600 га та 1000 га підсіяно ячменем у господарствах, де є тваринництво.

Рослинники ефективно використовують кожну погожу годину з таким розрахунком, щоб відсіятися за п'ять робочих днів. Пізніші культури, наприклад, буряки, полтавчани планують посіяти без пересіву до 15-20 квітня на площі 65 тис. га. Більше буряків, вірогідно, засіють тільки на Вінниччині, де ця галузь активно відроджується.

На час проведення посівної кампанії пального в агроформуваннях області достатньо. За інформацією заступника начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації з механізації Сергія Чорненького, у слабкіших господарствах ним заправляються "з коліс", а потужні сільгосппідприємства, які мають кошти, запасли його стільки, що вистачить і на жнива. Та все одно, вважають фахівці, без державної підтримки аграріям не прожити. Особливо в наступні роки. Саме тому вони сподіваються на обіцяні урядом дотації та кредитні пільги. А щодо виробничої діяльності, то полтавчани для багатьох завжди були за приклад.

Урядовий Кур'єр


Сценарій диктує погода


З кожною погожою квітневою годиною на ланах сільськогосподарських підприємств Сумщини активізуються весняно-польові роботи.

Як повідомили в оперативній службі управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації, станом на 12 квітня ранні зернові культури посіяно на площі майже 10 тисяч гектарів із прогнозованих 190 тисяч. У сівбу майже одночасно включилися механізатори більшості господарств за винятком трьох північних районів - Середино-Будського, Ямпільського і Шосткинського, де стабільне тепло настає трохи пізніше.

За словами заступника начальника головного аграрного відомства області Сергія Сідліченка, усі роботи ведуться в комплексі: хлібороби закривають вологу, по мерзлоталому грунту підживлюють озимину, пересівають і ремонтують сходи. Стосовно двох останніх видів агротехнічних операцій, то саме вони найбільше непокоять селян. Як і передбачалося, "кандидатами" на додаткову роботу так і залишаються близько 100 тисяч гектарів посівів озимини, які потрапили під льодову кірку і виходять з-під неї в ослабленому вигляді. Найбільше постраждали лани в центральних та південних районах - Лебединському, Охтирському, Великописарівському, Недригайлівському та ряді інших. Там, де наслідки погоди вже стали очевидними, хлібороби або підсівають