Реферат: Міністерство освіти І науки україни харківський національний університет радіоелектроніки методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни „охорона праці в галузі” для студентів інституту радіотехніки та електроніки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

„ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІНСТИТУТУ РАДІОТЕХНІКИ ТА ЕЛЕКТРОНІКИ


РЕКОМЕНДОВАНО

науково-методичною

радою університету

Протокол № від ______2005


Харків 2005

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни „Охорона праці в галузі” для студентів інституту радіотехніки та електроніки/ Упоряд. Б.В. Дзюндзюк, Б.О. Малик, О.І. Тимченко. – Харків: ХНУРЕ, 2005. – 95 с.


Упорядники: Б.В. Дзюндзюк

Б.О. Малик

О.І. Тимченко


ЗМІСТ





с.

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

1 МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

1.1 Мета навчальної дисципліни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

1.2. Завдання дисципліни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

2 РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7

2.1 Радіоелектронна галузь, її характеристика, структура і значення у вирішенні завдань економіки держави з точки зору охорони праці . . . .


7

2.2 Система людина-машина-середовище в структурі технологічних процесів у радіоелектронній галузі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


7

2.3 Аналіз технологічних процесів при передаванні і опрацюванні інформації, що базуються на використанні обчислювальної техніки . . . . . . . .


8

2.4 Атестація робочих місць при використанні технологічних процесів в радіоелектронній галузі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


9

2.5 Пожежна безпека на підприємствах радіоелектронної галузі та заходи безпеки при використанні отруйних та пожежовибухонебезпечних речовин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



9

2.6 Лабораторні заняття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИВЧЕННЯ КУРСУ . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10

3.1 Система охороною праці на підприємствах радіоелектронної галузі .

10

3.2 Система „Людина-машина-середовище” в структурі технологічних процесів у радіоелектронній галузі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


16

3.3 Охорона праці при роботі з комп'ютером . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

42

3.4 Атестація робочих місць при використанні технологічних процесів в радіоелектронній галузі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


57

3.5 Пожежна безпека на підприємствах радіоелектронної галузі та заходи безпеки при використанні отруйних та пожежовибухонебезпечних речовин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



71

4 ІНДИВІДУАЛЬНІ РОЗРАХУНКОВІ ЗАВДАННЯ ТА ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


86

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

93



ВСТУП
У процесі праці людина взаємодіє з виробничим середовищем, яке, в свою чергу, розглядається як соціальне явище, що включає крім речових елементів технічний і природний фактори (інструменти, обладнання, будинки, споруди, світло, повітря, температура робочого приміщення тощо) і спеціальні елементи, які формуються під сумісною дією виробничих сил і виробничих відносин, а сама людина підлягає дії багатьох факторів, різних за своїм походженням, формами, проявом, характером дії тощо, які у ряді випадків можуть бути шкідливими. Це може статися, наприклад, коли система «людина — виробниче середовище» не збалансована, характеристики виробничих факторів відхиляються від нормованих рівнів і не відповідають психофізіологічним вимогам людини.

З ростом кількості автоматизованих виробництв і комп'ютерних систем набувають змін фактори, які впливають на формування умов праці, що в свою чергу призводить до негативної дії на фізіологічну систему людини, знижуючи її працездатність і провокуючи на неправильні дії. Відомо, що число нещасних випадків, викликаних небезпечними діями, значно більше, ніж число нещасних випадків, викликаних небезпечними умовами.

Поява складних умов трудової діяльності, обумовлених технічним прогресом, веде до підвищення вимог до швидкості виконання людиною трудового процесу, точності, надійності та інших психофізіологічних характеристик людини.

У своїй практичній діяльності спеціаліст в радіоелектронній галузі повинен враховувати, що вимоги безпеки праці є органічною частиною процесу створення нової техніки і технології, а не прикладатися до неї, як дещо стороннє і самостійне. Необхідне вміння аналізувати потенційні небезпеки на різних етапах проектування, виготовлення, експлуатації устаткування, визначати заходи усунення небезпек, впроваджувати вимоги нормативних документів стосовно нових розробок.

За останні роки проведена значна робота з оздоровлення умов праці робітників радіоелектронної галузі, приділена велика увага питанням охорони праці при проектуванні і будівництві об'єктів і споруд зв'язку, зниженню питомої ваги важких робіт.


^ 1 МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСУ


Мета навчальної дисципліни


Дисципліна “Охорона праці в галузі”, нормативна дисципліна, призначена для формування у фахівців знань та вмінь з правових, організаційних та технічних питань охорони праці, необхідних для професійної діяльності на підприємствах, в лабораторіях, в медичних установах, а також при розробці технологій виготовлення приладів електронної техніки.

Дисципліна “Охорона праці в галузі” завершує підготовку студентів по вмінню забезпечити безпечні умови праці з урахуванням особливостей галузі. Вивчення дисципліни базується на знаннях i навичках, отриманих студентами під час вивчення дисциплін “Основи екології”, “Безпека життєдіяльності” та “Основи охорони праці”, а також основних професійних дисциплін.

Мета дисципліни - підготовка фахівців, що володіють знаннями та практичними навичками, необхідними для проведення атестації робочих місць, забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці при проектуванні, виготовленні та експлуатації радіоелектронної апаратури. Надати необхідні знання для рішення інженерних задач по забезпеченню, зменшенню виробничого травматизму та професійних захворювань, застосування діючих законодавчо-правових документів (включаючи галузеві) по охорони праці.


1.2. Завдання дисципліни


В результаті вивчення дисципліни студенти повинні


ЗНАТИ:

Небезпеки, шкідливі чинники, що виникають при виготовленні, експлуатації радіоелектронних приладів;

принципи та засоби організації безпечного робочого місця при виготовленні, складанні та експлуатації радіоелектронної техніки;

профілактичні заходи по збереженню здоров’я та підвищенню працездатності працівників;

особливості інформаційного та психофізичного впливу на людину при виготовленні та експлуатації радіоелектронних систем;

основні законодавчі та нормативні акти охорони праці в галузі.


ВМІТИ:

проводити аналіз безпеки людини в умовах застосування різноманітних технологій на виробництві при виготовленні радіоелектронної техніки;

застосовувати основні діючи законодавчі та нормативні акти в області охорони праці для соціально-правового захисту як себе, так і підпорядкованих йому працівників;

організовувати безпечне робоче місце при проектуванні, виготовленні та експлуатації радіоелектронної техніки;

користуватися профілактичними прийомами збереження здоров’я та підвищення працездатності.
^ 2 РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

2.1 Радіоелектронна галузь, її характеристика, структура і значення у вирішенні завдань економіки держави з точки зору охорони праці


2.1.1 Структура радіоелектронної галузі та характеристики її окремих складових.

2.1.2 Система охорони праці в радіоелектронній галузі, її структура, показники ефективності функціонування.

2.1.3 Завдання та органи управління охороною праці на підприємстві, основні регламентуючі нормативно-правові документи.

2.1.4 Характеристика виробничих процесів у радіоелектронній галузі з точки зору наявності шкідливих та небезпечних факторів.

Самостійна робота студентів за даної теми передбачає вивчення наступних питань:

Мотивація, оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці на підприємствах радіоелектронної галузі.

Рекомендована література по темі: [1-5, 26].


2.2 Система людина-машина-середовище в структурі технологічних процесів у радіоелектронній галузі


2.2.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів при реалізації наступних технологічних процесів (ТП) в радіоелектронній галузі:

ТП, що використовують електротехнічне обладнання;

ТП налагоджування та використання радіотехнічного обладнання;

ТП, що використовують обладнання, яке генерує рентгенівське випромінювання;

ТП монтажу радіоелектронної апаратури;

ТП, що використовують оптичні квантові генератори;

ТП, що супроводжуються значним рівнем шуму та вібрації;

ТП, що використовують шкідливі та небезпечні хімічні речовини;

ТП, що в значній мірі впливають на параметри мікроклімату;

ТП з важкими та напруженими умовами праці.

2.2.2 Декомпозиція системи “людина – машина - середовище” відносно ТП, що перераховані вище.

2.2.3 Нормування параметрів шкідливих та небезпечних факторів в технологічних процесах (див. п.п. 2.2.1).

2.2.4 Методи захисту від дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища.

Самостійна робота студентів за даної теми передбачає вивчення наступних питань:

Проаналізувати систему “Людина – Машина - Середовище” відносно спеціальних технологічних процесів (див табл. 2.1) в залежності від спеціальності підготовки студентів


Таблиця 2.1 – Спеціальні технологічні процеси
Спеціальність Спеціальні технологічні процеси
РТ, РПСК, АРТ

Генерація та передача потужних радіосигналів

ТСМ, ІМЗ, ТЗТ

Прокладка та експлуатація кабельних ліній зв’язку

ВЕЗ, ПЕА

Технологічні процеси формоутворення та виробництва друкованих плат

ЛОЕТ, МЕ

Технологічні процеси з використанням лазерів

БТМАС

Технологічні процеси, що використовують іонізуючі випромінювання

МВТ, ЯСС

Технологічні процеси вимірювання шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Рекомендована література по темі: [6,7,9,11,12,16-18,21-23,27,33,39,40,48].


Аналіз технологічних процесів при передаванні і опрацюванні інформації, що базуються на використанні обчислювальної техніки




Специфічні особливості праці користувачів комп’ютерних і інформаційних технологій.

Функціональний стан користувачів комп’ютерних і інформаційних технологій.

2.3.3 Шкідливі і небезпечні виробничі фактори та забезпечення нешкідливих і безпечних умов праці при використанні комп’ютерних інформаційних технологій.

Загальні вимоги для приміщень.

Санітарно-гігієнічні вимоги: до освітлення, рівнів шумів та вібрації, вентиляції, опалення та кондиціонування, мікроклімату, рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електричних та магнітних полів.

Вимоги до обладнання.

Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць.

Вимоги до персоналу.

Самостійна робота студентів за даної теми передбачає вивчення наступних питань:

Обов’язки, права та відповідальність за порушення правил користувачів комп’ютерних і інформаційних технологій.

2.3.5 Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі із відеодисплейними терміналами ЕОМ та ПЕОМ.

2.3.6 Вимоги до профілактичних медичних оглядів користувачів комп’ютерних і інформаційних технологій.

Рекомендована література по темі: [6,24,25,30,32].


Атестація робочих місць при використанні технологічних процесів в радіоелектронній галузі


2.4.1 Класифікація умов праці по тяжкості та напруженості трудового процесу.

2.4.2 Атестація робочого місця за умовами праці.

Організація роботи з атестації.

Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Гігієнічна оцінка умов праці. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця.

2.4.3 Вплив умов праці на стан здоров’я робітників

Самостійна робота студентів за даної теми передбачає вивчення наступних питань:

Методи оцінки та вимірювання рівнів шкідливих виробничих факторів.

Рекомендована література по темі: [9,13,15,19,20,28,29,31,36,41,42,44,45].


Пожежна безпека на підприємствах радіоелектронної галузі та заходи безпеки при використанні отруйних та пожежовибухонебезпечних речовин

Загальна пожежна характеристика причин виникнення пожеж при виготовленні і експлуатації радіоелектронного обладнання.

Категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки (ОНТП 24-86)

Нормативні посилання щодо пожежної безпеки в радіоелектронній галузі.

Спеціальні вимоги пожежної безпеки в радіоелектронній галузі до:

обчислювальних центрів;

телефонних й телеграфних станцій;

акумуляторних установок;

дизель-генераторних установок;

кабельних ліній та приміщень для їхнього розміщення;

радіоспоруд;

ремонтно-регулювальних і налагоджувальних майстерень;

паяльних робіт.

Самостійна робота студентів за даної теми передбачає вивчення наступних питань:

Порядок дій у разі пожежі на об’єктах радіоелектронної галузі.

Рекомендована література по темі: [8,10,14,34,35,37,43].


Лабораторні заняття


Програмою дисципліни „Охорона праці в галузі” передбачено виконання лабораторної роботи на тему „Атестація робочих місць монтажника, випробувача та експлуатаційника радіоелектронної техніки” загальним обсягом 8 годин[30].

^ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИВЧЕННЯ КУРСУ


Вивчення дисципліни необхідно вести послідовно, по темах, дотримуючись наступного порядку: ознайомлення з методичними вказівками і з'ясування обсягу вимог до студента при вивченні даної теми; вивчення матеріалу і конспектування основних положень та вимог нормативних документів, розрахункових співвідношень; перевірка знань шляхом самостійних відповідей на контрольні питання; виконання розрахункових завдань, що наведені в цих вказівках.

В методичних вказівках стисло наведені основні положення матеріалу, що розглядається на лекціях, та детально матеріал, який виноситься на самостійну підготовку.


3.1 Система охороною праці на підприємствах радіоелектронної галузі


3.1.1 Загальні положення


Система управління охороною праці (СУОП) - сукупність органів управління підприємством (структурним підрозділом), які на підставі діючих нормативно-правових актів здійснюють цілеспрямовану планомірну діяльність по виконанню завдань охорони праці, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Об'єктом управління охороною праці на підприємстві є діяльність структурних підрозділів і функціональних служб по здійсненню правових, навчально-виховних, соціально-економічних, організаційно-технічних і санітарно-профілактичних заходів з охорони праці.

^ Мета функціонування СУОП — здійснення державної політики щодо охорони праці, яка спрямована на збереження здоров'я працівників під час виробничої діяльності, запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням і аваріям шляхом комплексного вирішення встановлених завдань роботи з охорони праці.

Управління охороною праці на підприємстві здійснюють:

в цілому по підприємству - директор (роботодавець) і його заступники;

в підрозділах - їх керівники.

Організаційно-методичну і наглядову діяльність з охорони праці, підготовку управлінських рішень та контроль за їх виконанням здійснює служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо директору.

Нормативною базою СУОП є Конституція України, Закон «Про охорону праці», Кодекс законів про працю, постанови Верховної Ради, постанови Кабінету Міністрів України (КМУ), Укази Президента, Національна програма поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, Закон «Про охорону здоров'я», Закон «Про пожежну безпеку», система стандартів безпеки праці, правила, норми, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці.

Виконання вимог нормативно-правових актів про охорону праці здійснюється шляхом забезпечення функціонування СУОП, тобто шляхом планомірного виконання завдань і функцій управління охороною праці.

Завдання управління охороною праці на підприємстві випливають із всієї виробничо-господарської діяльності у відповідних підрозділах. У табл. 3.1 наведені основні завдання управління охороною праці на підприємстві і органи управління по виконанню цих завдань. При виконанні цих завдань власник підприємства всебічно підвищує роль безпосередніх керівників підрозділів (робіт) у створенні на кожному робочому місці безпечних та нешкідливих умов праці.

Реалізація завдань охорони праці на підприємстві і в кожному структурному підрозділі здійснюється їх керівниками шляхом послідовного виконання основних функцій управління: 1) прогнозування і планування; 2) організації; 3) мотивації; 4) контролю, обліку, аналізу.

Прогнозування необхідних заходів з охорони праці на підприємстві здійснюється їх керівниками шляхом:

вивчення причин виробничого травматизму і профзахворювань, вивчення умов праці за результатами паспортизації санітарно-технічного стану і наявності засобів охорони праці в цехах, атестації робочих місць за умовами праці, за результатами контролю і даних статистичних звітів, пропозицій від робітників, інженерно-технічних працівників, уповноважених з охорони праці, профспілок;

оцінки безпеки існуючої технології та обладнання, можливості їх модернізації чи заміни новою, більш сучасною технікою і технологією, аналізу проектно-конструкторського і технологічного розроблення;

визначення потреби в засобах і заходах охорони праці з метою запобігання виробничого травматизму, профзахворювань і доведення стану умов праці до вимог нормативних актів.

За результатами прогнозування керівництвом підприємства і підрозділів складаються цільові програми необхідних заходів щодо:

запобігання травматизму;

запобігання профзахворювань;

поліпшення умов праці (зниження шуму, вібрацій, запиленості, загазованості, оптимізації мікроклімату та ін.).

Планування робіт з охорони праці здійснюється у таких напрямках:

розроблення перспективних планів підприємства;

розроблення поточних річних комплексних заходів з охорони праці (розділ «Охорона праці» в колективному договорі, комплексні заходи);

розроблення оперативних (квартальних, місячних) планів заходів в структурних підрозділах, на підприємстві.

Перспективні плани підприємства (на 3 - 5 років) передбачають приведення стану умов праці на робочих місцях у відповідність з нормативними актами охорони праці шляхом реконструкції, капітального ремонту, заміни обладнання, скорочення кількості працюючих, зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці; будівництва і розширення санітарно-побутових приміщень, будівництва і розширення лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів.

Термін, на який складаються перспективні плани, визначає керівництво підприємства з профспілками або представницький орган трудового колективу.

Поточний річний план (розділ «Охорона праці» колективного договору і комплексні заходи) складаються згідно «Спільних рекомендацій державних органів і профспілок». Проект плану розглядається на засіданні комісії з питань охорони праці та виноситься на розгляд трудового колективу. Після погодження з профспілковим комітетом (чи іншим представницьким органом трудового колективу) план затверджує керівник підприємства. У колективних договорах і угодах необхідно вирішувати найважливіші питання запобігання аварійності, виробничому травматизму і професійним захворюванням.

Оперативні (квартальні, місячні) плани складаються на підставі зобов'язань колективного договору і річних комплексних заходів, приписів органів державного нагляду, відомчого контролю та служби охорони праці підприємства, матеріалів розслідування нещасних випадків та перевірок, що проводились комісіями адміністративно-громадського контролю та профспілок.

Організаційно-методичну роботу щодо складання перспективних, поточних та оперативних планів здійснює служба (спеціаліст) охорони праці.

Організація управління охороною праці на підприємстві здійснюється шляхом розроблення посадових інструкцій, які повинні включати відповідні завдання і функції управління охороною праці згідно діючих нормативних актів.

Для працівників розробляються інструкції з охорони праці за професіями і за видами робіт.

Розробляються також положення про службу, комісію і уповноважених з охорони праці. Ці та інші необхідні положення розробляються згідно «Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві», затверджену Наказом Держнагляду охорони праці від 21.12.93 р, №132.

Для прискорення впровадження програм проектів і заходів з охорони праці застосовується програмно-цільове управління.


3.1.2 Мотивація, оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці


Керівництво підприємства з метою своєчасного виконання цільових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, угод з профспілками, перспективних, річних і оперативних планів, заходів з охорони праці, повсякденної діяльності за додержанням вимог нормативно-правових актів здійснюють відповідну роботу з мотивації (стимулюванню) трудових колективів, підлеглих посадових осіб та конкретних виконавців шляхом застосування організаційно-розпорядчих, соціально-психологічних та економічних методів управління.

Організаційно-розпоряджувальні методи (накази, розпорядження, вказівки, зауваження) спрямовуються на застосування таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов'язку відповідальності. Кожна посадова особа на всіх рівнях управління повинна повсякденно впливати на підлеглих з метою виконання ними вимог охорони праці і забезпечувати оперативне керівництво і координацію цією діяльністю. Для цього кожна посадова особа:

—складає оперативні (місячні, квартальні) плани заходів і конкретні доручення з виконання річних і перспективних планів роботи з охорони праці;

організовує виконання оперативних планів і конкретних доручень, приписів служби охорони праці та інспекторів;

організовує поточний контроль і координує хід робіт з питань охорони праці;

здійснює поточний аналіз цієї діяльності;

негайно втручається в хід робіт при виявленні порушень вимог інструкцій, норм і правил охорони праці, порушень термінів виконання запланованих заходів;

проводить оперативні наради, видає накази, розпорядження, вказівки з питань охорони праці;

проводить інструктивно-роз'яснювальну роботу, в т. ч. роз'яснення підлеглим посадовим особам і працівникам їх обов'язків, права і відповідальності з питань охорони праці.

Оперативні заходи і конкретні доручення фіксуються у відповідних журналах оперативного адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці з перевіркою результатів виконання на місці.

Соціально-психологічні методи спрямовуються на створення у підлеглих працівників мотивації на необхідність виконання вимог охорони праці, безпечних поведінки і прийомів праці шляхом:

повсякденного виховання у працівників самосвідомості безпеки праці і поведінки;

виховання звички перед початком будь-якої роботи проводити самоконтроль достатності своїх знань безпечних методів і прийомів праці, послідовності трудових операцій, згідно інструкцій;

неформального, відповідального, зацікавленого ставлення до проведення інструктажу, навчання і пропаганди охорони праці;

доведення особистим прикладом керівника уважного ставлення до питань охорони праці і виконання правил, норм, інструкцій;

створення гуманного психологічного клімату в трудових колективах, непримиренного, вимогливого ставлення до будь-яких порушень правил норм охорони праці;

широкого застосування методів морального стимулювання за досягнення в галузі охорони праці;

створення оптимального психологічного робочого стану.

До економічної мотивації (важелів) роботи з охорони праці на підприємстві відносяться:

штрафні санкції;

диференційовані страхові внески в залежності від рівня ризику робіт (Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання»).

Компенсування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я (постанова Кабінету Міністрів України (КМУ) від 23.06.93 р. №472, від 18.07.94 р. №192 та ін.) складається з:

виплати втраченого заробітку;

виплати одноразової допомоги;

компенсації, витрат на медичну та соціальну допомогу;

виплати (при наявності) моральної шкоди.

Штрафні санкції накладаються (Постанова КМУ від 17.09.93 р. №754 та ін.) за:

порушення законодавства та інших нормативних документів від 0,5 до 2% місячного фонду заробітної плати підприємства. У разі виникнення нещасного випадку — згідно діючого Положення на посадові особи органами Держнаглядом охорони праці накладаються штрафи:

за невиконання колективного договору та інші порушення — згідно Закону «Про адміністративні правопорушення» — до ста мінімальних розмірів заробітної плати;

невиконання законних вимог органів Держнаглядохоронпраці — на працівників до п'яти мінімальних розмірів заробітної плати, на службових осіб — до п'ятнадцяти мінімальних розмірів заробітних плат.

За порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці щодо безпечного ведення робіт на об'єктах підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці на посадових осіб накладається штраф до десяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Контроль, облік, аналіз стану охорони праці полягає в розрахунку та обліку показників, що характеризують стан умов праці, в порівнянні цих показників з нормованими значеннями, виявленні причин недодержання правил, норм, стандартів і виконанні робіт з охорони праці. Результат обліку фіксується в документах встановленої форми звітності.

Розслідування і облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій здійснюється відповідно з діючим Положенням.

Облік і аналіз виробничого травматизму здійснюється службою охорони праці. Результати аналізу являються основою для розроблення планів-заходів з покращення охорони праці.

При проведенні усіх видів контролю повинні визначатися причини виявлених відхилень від норм і вимог охорони праці і розроблятися заходи щодо їх усунення з подальшим їх включенням до відповідних планів робіт з охорони праці.

У разі виявлення порушень інструкцій з охорони праці керівник робіт (підрозділу) зобов'язаний провести з порушником позаплановий інструктаж, зробити запис у журналі оперативного контролю про прийняті до порушника заходи і усунення недоліків.

При порушенні інструкцій з охорони праці вперше до порушника комплексно застосовуються:

позачергова перевірка знань з охорони праці;

аналіз-обговорення у трудовому колективі;

накладання дисциплінарного стягнення.

При порушенні інструкції протягом року вдруге, відповідно:

обговорення на зборах трудового колективу і комісії з охорони праці підприємства;

звільнення з роботи у зв'язку із систематичним порушенням трудової дисципліни згідно Кодексу законів про працю (КЗпП) України.

При порушенні вимог охорони праці з боку керівника підрозділу відповідний запис робиться в журналі оперативного контролю, скеровується для позачергової перевірки знань з питань охорони праці.

Контроль стану охорони праці в підрозділах підприємства здійснюється службою охорони праці, адміністрацією, а також керівниками служб і підрозділів підприємства у вигляді оперативного і поточного контролю, комплексних і цільових перевірок.

Служба охорони праці здійснює контроль відповідно з діючим положенням про службу, річним і квартальним планами роботи, а також графіків цільових перевірок.

Адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці здійснюють трудові колективи через вибрані ними комісії уповноважених з питань охорони праці, відповідно з діючим Положенням.

Облік стану умов і безпеки праці на підприємстві здійснює служба охорони праці за формами: №1-ПВ (про умови праці), № 7-ТНВ (про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки), №23-ТН (про причини тимчасової непрацездатності), 1-ППО (про пожежі), № 1-ДТП (про дорожньо-транспортні випадки), зведений звіт за кожною з форм їх запитаннями. Додатково Держнаглядохоронпраці та міністерствам звітність за формою № 1-УБ (умови та безпеки праці). Зведена форма подається облдержадміністрації та міністерствам за призначенням. Звіт за формою № 389-9-86 (облік профотруєнь та профзахворювань) подається в Міністерство охорони здоров'я.

Атестація і паспортизація робочих місць за умовами праці на підприємстві проводиться згідно з постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442. Паспортизація санітарно-технічного стану цехів повинна спрямовуватися на приведення цехів і виробництв, машин, механізмів та іншого обладнання у відповідність до вимог нормативних актів з охорони праці, вивільнення працюючих із небезпечних та шкідливих виробництв.

Щоквартально адміністрація підприємства разом з профспілковою організацією проводить огляди-конкурси стану охорони праці на підприємстві.

Аналіз умов і безпеки праці проводиться службою охорони праці на підставі:

результатів атестації робочих місць;

матеріалів розслідування нещасних випадків (форма Н-1), профзахворювань, аварій та пожеж, перевірок інженерно-лікувальних бригад.

Основними показниками ефективного функціонування СУОП на підприємстві є рівні:

виробничого травматизму;

профзахворювань пов'язаних з умовами праці;

кількість тих, що працюють в незадовільних умовах праці;

кількість обладнання, що не відповідає нормам виробничих процесів, аварійних будівель і споруд;

—забезпеченість засобами індивідуального захисту, санітарно-побутовими приміщеннями, витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, на відшкодування збитків потерпілим, на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.


3.2 Система „Людина-машина-середовище” в структурі технологічних процесів у радіоелектронній галузі


З точки зору системи людина-машина-середовище технологічні процеси в радіоелектронній галузі мають значну кількість різновидів, що потребує детального розгляду їх особливостей. Ці особливості будуть накладати на систему обумовлені обмеження та визначати характерні параметри елементів системи.

Основним завданням побудови такої системи і розгляду взаємодії її складових є визначення стану людини і вплив на неї інших елементів системи.

Для вирішення цього завдання потрібно оцінити рівень і вплив комплексу небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ) на внутрішній стан людини. Як наслідок і кінцева мета – розробити елемент захисту, що буде відображено в організаційних і технічних заходах при реалізації у відповідних технологічних процесах.

Розглянемо найбільш застосовувані в радіоелектронній галузі технологічні процеси, виділимо характерні для них шкідливі та небезпечні фактори.

В технологічних процесах з використанням електрообладнання основним небезпечним фактором є величина струму, що протікає через тіло людини в разі порушення правил техніки безпеки чи виникнення аварійних ситуацій, а також час протікання струму.

Основними факторами, що впливають на наслідки враження людини електричним струмом є: опір тіла людини, вид струму, тривалість його дії, величина струму, що протікає через тіло людини, шлях проходження струму та інші індивідуальні особливості людини. На запобігання чи зменшення шкідливої дії цих факторів і повинні бути направлені можливі дії в системі "людина-машина-середовище".

Технологічний процес налагоджування та використання радіотехнічного обладнання. Цей технологічний процес передбачає проведення робіт, під час яких можлива дія на людей електромагнітних полів радіотехнічного діапазону. До радіоустановок відносяться передавачі, приймачі, кінцеві пристрої, збудники, прилади контролю, виміру та комутації, а також інше обладнання, що перетворює енергію промислової частоти в енергію радіо і звукової частоти.

Крім шкідливої дії електромагнітного випромінювання в таких установках звичайно присутня висока напруга. Тому внутрішній простір такого обладнання повинно бути забезпечено блокуванням, яке не дозволяє відкривати двері шаф або заходити за огорожу без повного або часткового відмикання небезпечних напруг. Блокування внутрішнього простору – це сукупність пристосувань, що забезпечують:

а) попередження випадкового доступу людей у внутрішній простір;

б) примусове відключення небезпечних напруг від струмоведучих частин обладнання при одержанні можливості доступу у внутрішній простір;

в) попередження включення небезпечних напруг на струмоведучі частини за допомогою комутаційних пристроїв.

Технологічний процес пайки та монтажу. В цьому технологічному процесі на працівників можуть діяти наступні небезпечні і шкідливі фактори: запиленість і загазованість повітря робочої зони і наявність інфрачервоного випромінювання від розплавленого припою чи паяльника, наявність електромагнітного випромінювання високої частоти., дія ультразвуку на організм монтажника при пайці хвилею, яка виникає за рахунок дії ультразвуку на розплавлений припій, дія електростатичного заряду, незадовільна освітленість робочих місць або підвищена яскравість, незадовільні метеорологічні умови в робочій зоні, дія бризок і капель розплавленого припою, поразка електричним струмом, а також психофізичні шкідливі виробничі фактори.

При реалізації технологічних процесів, що використовують лазерне випромінювання, виникають наступні шкідливі і небезпечні фактори:

термічна дія (при фокусуванні лазерного випромінювання виділяється значна кількість тепла в невеликому об’ємі за короткий проміжок часу);

енергетична дія, що викликається великим градієнтом електричного поля, обумовленого високою щільністю потужності (це може викликати поляризацію молекул, резонансні та інші ефекти);

фотохімічна дія, що проявляється у вигоранні барвників;

механічна дія, що проявляється у виникненні коливань типу ультразвукових;

електрострикція – деформація молекул в електричному полі лазерного випромінювання;

виникнення в межах клітин мікрохвильового електричного поля.

Технології, які використовують або в яких генерується іонізуюче випромінювання, в тому числі і рентгенівське, викликають в тканинах складні фізичні, хімічні і біохімічні процеси.

Ці випромінювання іонізують молекули тканин. Процеси іонізації супроводжуються ультрафіолетовим випромінюванням, що збуджує клітини. Це призводить до розриву молекулярних зв’язків і зміни хімічної структури різних сполучень.

При реалізації технологічних процесів, що супроводжуються значними рівнями шуму, ві