Реферат: Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах півдня україни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ У СПРАВАХ

НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА МІГРАЦІЇ

ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ДЕРЖАВНА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА:

ПРАВОВИЙ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ


Збірник наукових праць

VI Всеукраїнської науково-практичної конференції

6–8 жовтня 2005 року, м. Запоріжжя


Під загальною редакцією М. В. Дєдкова


Запоріжжя

2005

ББК

63.5 (4 Укр)




Д 36

УДК

94 (477.7) «1801/2004»



Рекомендовано до видання Вченою радою Запорізького національного технічного університету (протокол № 3 від 05.12.2005 р.)


Упорядники Дєдков М. В., Спудка І. М.


Редакційна колегія:

Дєдков М. В., канд. іст. наук, доцент, декан гуманітарного факультету, зав. кафедри українознавства Запорізького національного технічного університету (голова)

Іващенко Ю. В., канд. іст. наук, професор кафедри українознавства Запорізького національного технічного університету

Котигоренко В. О., д-р. політ. наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Кудряченко А. І., д-р. іст. наук, професор, декан факультету ІПК Державної служби зайнятості

Шаповалов Г. І., д-р. іст. наук, професор кафедри українознавства Запорізького національного технічного університету




Тези доповідей опубліковані в редакції авторів, які несуть відповідальність за його форму і зміст.


Д 36

^ Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України. Збірник наукових праць VI Всеукраїнської науково-практичної конференції 6–8 жовтня 2005 року / Під заг. ред. М. В. Дєдкова. – Запоріжжя: Облдержадміністрація, ЗНТУ, 2005. – 284с.

ISBN 966-7809-58-7

Збірник наукових праць містить статті та повідомлення науковців з теоретичних проблем етнокультурознавства, правових аспектів державної етнополітики, історії та сучасності етнічних груп регіону, мовної політики і освіти, інтернаціонального та національного в умовах Півдня України.

Видання розраховане на вчених, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів і студентів.

ББК 63.5 (4 Укр)

ISBN 966-7809-58-7

 Запорізький національний

технічний університет (ЗНТУ),

2005

ЗМІСТ



О. А. Зайковська 8

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО 8

ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ 8

НА ВІДКРИТТІ VI ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 8

«ДЕРЖАВНА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА: ПРАВОВИЙ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ» 8

С. Б. Бєліков 9

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО 9

РЕКТОРА ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, АКАДЕМІКА АКАДЕМІЇ НАУК ВИЩОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ, ДОКТОРА ТЕХНІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА, ЗАСЛУЖЕНОГО ПРАЦІВНИКА ОСВІТИ УКРАЇНИ 9

І. А. Панькіна 12

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО 12

В. О. НАЧАЛЬНИКА УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НА ВІДКРИТТІ 12

VI ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 12

«ДЕРЖАВНА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА: ПРАВОВИЙ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ» 12

В. О. Котигоренко 14

ПСИХОЛОГІЧНІ КОНТЕКСТИ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ 14

ВІДНОСИН В УКРАЇНІ 14

А. І. Кудряченко 19

ВИХІДЦІ З НІМЕЦЬКИХ ЗЕМЕЛЬ НА ТЕРЕНАХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 19

М. В. Дєдков 22

СУЧАСНА ІСТОРІОГРАФІЯ ЕТНОКОНФЛІКТОЛОГІЇ: 22

ДЕЯКІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ 22

А. О. Чепцова 26

МІГРАЦІЇ З КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ЕТНІЧНОЇ СТРУКТУРИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ 26

В. Г. Космина 30

ЕТНОС І ЦИВІЛІЗАЦІЯ В ОРГАНІЦИСТСЬКІЙ ТРАКТОВЦІ М. ДАНИЛЕВСЬКОГО 30

В. В. Дубінін 33

МІСЦЕ І РОЛЬ НАРОДУ В ЕТНІЧНІЙ СТРУКТУРІ СУСПІЛЬСТВА 33

В. В. Пухир 35

КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН 35

ПІВДНЯ УКРАЇНИ 35

Л. М. Архіпова, Г. І. Шаповалов 39

ЕТНОГРАФІЧНІ СКАРБИ ЗАПОРІЖЖЯ: З ДОСВІДУ ВИСТАВКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ 39

О. В. Бондаренко 41

ФЕНОМЕН НАЦІОНАЛЬНОГО В АСПЕКТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 41

Л. В. Головко 44

ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ РЕЛІГІЙНОГО I НАЦІОНАЛЬНОГО В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 44

В. П. Катрич 47

ВПЛИВ МОСКОВСЬКОГО НАРОДУ НА 47

УКРАЇНСЬКИЙ ЕТНОГЕНЕЗ 47

Г. Л. Кладова 49

ФРІДРІХ ФАЛЬЦ-ФЕЙН: ЛЮДИНА ТА ВЧЕНИЙ 49

Ю. В. Кушнир 52

ЭТНОКУЛЬТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ МЕЖНАЦИОНАЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ В ШКОЛЬНОЙ СРЕДЕ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ 52

Д. І. Мозуленко 56

ПІДГОТОВКА МІСЯЧНИКА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРОФСПІЛКАМИ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ У 1929 р 56

В. С. Орлянський 58

РОЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ: УРОКИ ПОЛІТИКИ КОРЕНІЗАЦЇЇ 1920-Х РОКІВ В УКРАЇНІ 58

Г. В. Рагуліна, Л. В. Пєшкова 62

ЩОДО ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИ 62

ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 62

С. А. Таранец 63

ПОСТРОЕНИЕ ТЕОРИИ ФОЛЬКЛОРНОЙ ТРАДИЦИИ: ПРОБЛЕМА ПОИСКА И РАЦИОНАЛЬНОГО ОБЪЯСНЕНИЯ УСТРОЙСТВА 63

Ч. Є. Чернова 67

ПОЛЯ СЕНСУ ТА СПІВЗВУЧНІСТЬ ПОНЯТЬ 67

«ЕТНІЧНІСТЬ» І «НАЦІОНАЛЬНІСТЬ» 67

Т. В. Цимбал 72

УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ 72

БУТТЄВІСНОГО УКОРІНЕННЯ ЛЮДИНИ 72

О. С. Александрова 76

ЕТНІЧНІ ПРОЦЕСИ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ: КОНФЛІКТ ЧИ ВЗАЄМОДІЯ? (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ) 76

Л. В. Афанасьєва, О. О. Павлов 78

ЧЕСЬКЕ КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО ЯК ОСЕРЕДОК ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕТНІЧНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ 78

М. В. Бєлікова 82

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ В МЕНОНІТСЬКІЙ ОБЩИНІ 82

М. А. Гоманюк 85

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ І ФОРМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ 85

ТУРКІВ-МЕСХЕТИНЦІВ У ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ 85

Л. В. Гуцало 88

НАЦІОНАЛЬНО-АДМІНІСТРАТИВНЕ РАЙОНУВАННЯ 88

НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (20–30-ТІ РР. ХХ СТ.) 88

П. М. Жижиян 92

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ СТОСУНКИ 1999–2004-Х РОКІВ: 92

ВПЛИВ ІСТОРИЧНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА МІЖДЕРЖАВНІ ВІДНОСИНИ 92

Ю. О. Іріоглу 95

МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СЕРЕДОВИЩІ БОЛГАРСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я У 20–30-ТІ РОКИ ХХ СТ. 95

ЗА МАТЕРІАЛАМИ УСНОЇ ІСТОРІЇ 95

Н. В. Крылов, С. В. Москалев 99

АРМЯНЕ МЕЛИТОПОЛЯ 99

Л. В. Нейчева 102

ОБ ИСПОЛЬЗОВАНИИ СОПОСТАВИТЕЛЬНОГО МЕТОДА В ИССЛЕДОВАНИИ ФОЛЬКЛОРНОЙ ТРАДИЦИИ 102

А. И. Николаенко 104

К ВОПРОСУ ОБ ИСТОРИИ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ГОРОДА ДОНЕЦКА 104

В. К. Орел 109

ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПІВДНЯ УКРАЇНИ 109

Г. М. Соколовська 114

ГРЕКИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ 114

Т. П. Щербина, В. В. Кузьменко 117

МЕНОНІТСЬКІ ХОРТИЦЬКА ТА МОЛОЧАНСЬКІ КОЛОНІЇ 117

(ДРУГА ПОЛОВИНА XVIII–ПОЧАТОК ХХ СТ.) 117

Р. В. Шарібжанов 121

ЕТНОС І МІСТО: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ 121

(НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВЩИНИ 1920–1930-Х РОКІВ) 121

Р. Л. Молдавський 125

ЗМІНИ В ЕТНІЧНОМУ СКЛАДІ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРОЗЬКИХ ВОЛЬНОСТЕЙ ЗА ЧАСІВ БУДІВНИЦТВА НОВОЇ ДНІПРОВСЬКОЇ ЛІНІЇ УКРІПЛЕНЬ 125

А. В. Акаемова 128

ВЗАИМОСВЯЗЬ СОВРЕМЕННОЙ ПОЛИТИЧЕСКОЙ РЕКЛАМЫ С ПОЛИТИЧЕСКОЙ РЕКЛАМОЙ АНТИЧНОСТИ 128

В. С. Гвоздик 130

ФОРМУВАННЯ ЕТНІЧНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ 130

НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. 130

О. І. Жорнова 135

ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТА СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ШЛЯХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУЛЬТУРНОГО РОЗВОЮ ДЕРЖАВИ 135

О. І. Жорнова 138

КУЛЬТУРОТВОРЧІСТЬ ЯК ПРОБЛЕМА «ХОРОШЕГО» СУСПІЛЬСТВА 138

О. А. Кузнєцов 142

УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО: ЕТНОСОЦІОНАЛЬНІ ПРОЦЕСИ У 70–80-і РОКИ 142

ХХ СТОЛІТТЯ. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ 142

В. Г. Коваленко 148

ОПЫТ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ЭТНОПОЛИТИКИ В КАНАДЕ 148

И ПРОБЛЕМЫ РЕФОРМИРОВАНИЯ УКРАИНСКОГО ГОСУДАРСТВА 148

В. К. Орел 151

«УКРАЇНІЗАТОР» ОДЕСИ МИХАЙЛО СЛАБЧЕНКО 151

Л. В. Пєшкова 155

УКРАЇНІЗАЦІЯ ОСВІТИ В ДОНБАСІ В 20-ТІ РОКИ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД 155

О. І. Савченко 158

ПОЧАТОК ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ У КОЛАРІВСЬКОМУ БОЛГАРСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ РАЙОНІ 158

О. П. Сарнацький 160

МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ РОСІЇ І УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. 160

Л. С. Соколова 162

ЗАСОБИ ВИВЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ 162

Г. А. Сигида 163

РОЛЬ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КУПЕЦТВА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ 163

В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ 163

А. В. Тарасов 166

ВІРНОПІДДАНСЬКА ПОЗИЦІЯ УЧНІВСТВА ПІВДНЯ УКРАЇНИ 166

(ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.): ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ 166

Г. Ф. Турченко 169

НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ЕТНІЧНОЇ ГРУПИ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ В 1917–1918 рр.: ПРОЕКТ «КРИМ-ТАВРІЯ» 169

Л. В. Турчина 173

ВИЗНАЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СТАТУСУ ЄЛИСАВЕТГРАДУ 173

НА МЕЖІ 10–20-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ 173

С. О. Шамара, З. В. Нечипоренко 176

«УКРАЇНІЗАЦІЯ» І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН 176

ПІВДНЯ УКРАЇНИ В 1920-х–НА ПОЧАТКУ 1930-х рр. 176

Н. В. Херсонець 181

ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНИХ ЧИТАНЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ 181

У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. 181

Н. І. Швайба, С. М. Білівненко 185

УСНА ІСТОРІЯ У ДОСЛІДЖЕННЯХ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОГО РЕГІОНУ (КРИМСЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ ЗАПОРІЗЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА 185

ІМ. Я. П. НОВИЦЬКОГО) 185

Т. В. Васильчук 190

ПРОБЛЕМИ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА 40-Х РР.) 190

П. В. Володін 193

СТАНОВЛЕННЯ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ 193

Ю. В. Іващенко 194

ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА М. О. КОРФА ЯК ЧИННИК ОСВІТНЬОГО РУХУ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ 194

С. В. Кучеренко 196

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ КУЛЬТУРИ 196

І. П. Майданік 198

ЗОВНІШНЯ ТРУДОВА ЕМІГРАЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ЕТНІЧНИХ СТЕРЕОТИПІВ ЩОДО УКРАЇНЦІВ 198

М. М. Окса 201

ЕТНОПЕДАГОГІЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГІЧНОЇ 201

ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ 201

О. Г. Середенко 205

СИМВОЛІКА РОЗПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ НА ОДЕЩИНІ 205

І. М. Спудка 206

ДІЯЛЬНІСТЬ ТЕАТРІВ В ПЕРІОД ОКУПАЦІЇ 206

И. В. Шевченко 209

ЭТНОНАЦИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ МИРА 209

ЖИЗНЕННОЙ КУЛЬТУРЫ ЧЕЛОВЕКА 209

Л. П. Шинкаренко 212

СВЯТКОВО-ОБРЯДОВИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУР 213

НА МИКОЛАЇВЩИНИ 213

В. М. Філас 215

РИБАЛЬСКИЙ ПРОМИСЕЛ НА НИЖНЬОМУ ДНІПРІ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗВІТІВ «ВИСОЧАЙШЕ УЧРЕЖДЕННОЙ ЭКСПЕДИЦИИ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ РЫБОЛОВСТВА НА ЧЕРНОМ И АЗОВСКОМ МОРЯХ. ДНЕПРОВСКОЕ И ДНЕСТРОВСКОЕ РЫБОЛОВСТВО» 215

В. В. Гордійченко 216

ПРО ПЕРЕБУВАННЯ О. С. ПУШКІНА В М. ОРІХОВІ 217

О. А. Жила 221

ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ 221

В. М. Чоп 224

ОБРАЗ НЕСТОРА МАХНА В ТВОРАХ АНГЛІЙСЬКИХ 224

ПИСЬМЕННИКІВ-ФАНТАСТІВ 224

Л. П. Білогуб 229

ТЕРМІНИ КАЛЬКИ 229

К. С. Бондарчук, В. К. Єршова 232

ГРАМАТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 232

К. С. Бондарчук, В. К. Єршова 233

ОСОБЛИВОСТІ ПІВДЕННО-СХІДНОГО ДІАЛЕКТУ 233

У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ 233

О. М. Виногрєєва 236

АРХАЇЗМИ У НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 236

С. В. Войтенко 239

К ВОПРОСУ О ПЕРЕВОДЕ СИНТАКСИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ 239

В НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ 239

Л. Н Гузенко, К. И. Ильчук, Г. А. Сергиенко 242

СТИЛИСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РУССКОГО ЯЗЫКА В СРАВНЕНИИ С КИТАЙСКИМ ЯЗЫКОМ(ИЗ ОПЫТА НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ РАБОТЫ С ИНОСТРАННЫМИ СТУДЕНТАМИ) 242

Т. Г. Захарчук 245

ВОКАЛЬНЫЕ ПРИЕМЫ ИНТОНИРОВАНИЯ В ФОЛЬКЛОРНОЙ ТРАДИЦИИ 245

(НА МАТЕРИАЛЕ НАРОДНОПЕСЕННОЙ КУЛЬТУРЫ БОЛГАР БЕССАРАБИИ) 245

И. В. Кузнецова 246

СТИЛИСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ НЕКРОЛОГОВ Х. Д. АЛЧЕВСКОЙ 246

К. А. Лут 249

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ ТА ПСЕВДОІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ 249

У НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТАХ 249

Г. С. Онуфрієнко, О. І. Таран 251

ФЕНОМЕН ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА 252

У МОВНОМУ/МОВЛЕННЄВОМУ ВИМІРІ 252

Н. В. Серга 254

ЛАТИНСЬКІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ТА АБРЕВІАТУРИ 254

У НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 254

О. М. Сивачук 259

ПРОФЕСІЙНИЙ ЖАРГОН 259

Ю. А. Соболь 261

АСИММЕТРИЯ ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ 261

И ПРОБЛЕМЫ ИХ ПЕРЕВОДА 261

Т. М. Суворова 265

КОНСТРУКЦІЇ ТА КОМПЛЕКСИ З ІНФІНІТИВОМ 265

В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 265

Т. В. Шевелева 268

ТЕРМІНОЛОГІЧНА СИНОНІМІЯ 268

В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 268

О. В. Яковлева 270

СЛОВА І СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ-ІНДИКАТОРИ ПОРІВНЯННЯ, 270

ОБМЕЖЕННЯ ТА ПРОТИСТАВЛЕННЯ 270

Г. С. Онуфрієнко, С. О. Хваткова 274

ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ Й ПЕРІОДИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 274

В КОНЦЕПЦІЯХ І ГІПОТЕЗАХ ХХ СТОЛІТТЯ 274

РЕКОМЕНДАЦІЇ 278

VІ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 278

«ДЕРЖАВНА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА: ПРАВОВИЙ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ» 279

СПИСОК УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ 281

О. А. Зайковська


ВІТАЛЬНЕ СЛОВО

ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

НА ВІДКРИТТІ VI ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«ДЕРЖАВНА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА: ПРАВОВИЙ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ»


Добрий день, шановні друзі!


Щиро вітаю з нагоди початку роботи учасників VI Всеукраїнської науково-практичної конференції «Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України».

Реалії сьогодення вочевидь засвідчують зростання динаміки суспільно-політичних процесів в Україні. Це пов’язане з багатьма чинниками, зокрема становлення громадянського суспільства. Все більш помітними стають процеси, які мають місце у суспільно-політичній сфері, зокрема зростає роль політичних партій, рухів та громадських організацій. Все це вимагає зосередження уваги влади на політико-правовій та культурно-просвітницькій сферах, застосування принципово нових технологій у здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики у цьому напрямку.

Важливою складовою роботи Запорізької обласної державної адміністрації є узгодження дій влади з недержавними громадськими організаціями, в тому числі з громадськими організаціями національних меншин нашого регіону.

Сьогодні в мирі і злагоді на Запорізькій землі живуть за останнім переписом населення представники понад 130 національностей та народностей. Вони об’єднані більш як у 50 національно-культурних товариств.

Зміцненню традицій міжнаціональної злагоди в регіоні сприяє реалізація Концепції взаємодії між облдержадміністрацією та національними громадами краю, основними принципами якої є: взаєморозуміння, взаємопідтримка, постійний конструктивний діалог.

Дієвим інструментом досягнення міжнаціонального порозуміння є діяльність Координаційної ради представників національно-культурних товариств при облдержадміністрації, яка відповідно розпорядження голови облдержадміністрації буде проводитися під патронатом управління культури і туризму облдержадміністрації. Таким чином ми враховуємо думки громадськості щодо реалізації державної етнополітики.

Діяльність облдержадміністрації та національно-культурних товариств області у сфері національних відносин ось уже тривалий час базується на сучасних наукових дослідженнях, які забезпечуються науковим потенціалом нашого регіону. Це дозволяє виробити по відношенню до національних груп, які мешкають в Запорізькій області, науково вивірену політику. Яскравим прикладом цієї плідної співпраці може служити проведення уже шостої Всеукраїнської науково-практичної конференції: «Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах півдня України».

Отже вітаю, шановне зібрання, з відкриттям традиційної Всеукраїнської науково-практичної конференції з проблем етнонаціональної політики та бажаю вам плідної роботи. Сподіваюся на нашу співпрацю у подальшому.


С. Б. Бєліков


ВІТАЛЬНЕ СЛОВО

РЕКТОРА ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, АКАДЕМІКА АКАДЕМІЇ НАУК ВИЩОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ, ДОКТОРА ТЕХНІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА, ЗАСЛУЖЕНОГО ПРАЦІВНИКА ОСВІТИ УКРАЇНИ


^ Від механіко-технічного училища до національного ВНЗ


Запорізький національний технічний університет веде свій родовід з листопада 1900 року – від часу створення в м. Олександрівську (нині м. Запоріжжя) механіко-технічного училища. У виступі на відкритті училища його перший директор Д. М. Поддерьогін сказав: «Єдина умова успіху в конкуренції, а вона в промисловості безперервно зростає, полягає в тому, щоб технік володів не тільки знанням та майстерністю, а також волею, енергією і чесністю... Необхідна моральність вищого роду, щоб людина не тільки в ім’я зрозумілої конкуренції зберігала гідність своєї професії, своєї фірми, але щоб вона була здатна жертвувати на благо наступних поколінь».

Ці побажання і сьогодні не втратили своєї актуальності.

ЗНТУ сьогодні – це 5 інститутів, 11 факультетів, 44 кафедри, в тому числі військової підготовки, 9 навчально-лабораторних корпусів, бібліотека з книжковим фондом понад мільйон примірників та залами електронної інформації, розвинені інформаційні мережі з виходом до Інтернету, санаторій-профілакторій, медичний центр, оздоровчі здравниці на Дніпрі та Азовському узбережжі, спортивний та харчовий комплекси, потужна адміністративно-господарча частина.

Вже більш як 105 років наш вищий навчальний заклад дає путівку в життя тисячам висококваліфікованих спеціалістів, багато з яких стали лідерами підприємств вітчизняної економіки.

Ми завжди оперативно відгукувалися на потреби підприємств. Серед головних пріоритетів нашого успішного розвитку слід відзначити такі:

– забезпечення промислового регіону висококваліфікованими інженерними кадрами;

– розширення та зміцнення зв’язків з провідними промисловими підприємствами;

– постійне оновлення матеріально-технічної бази навчання;

– підвищення якості освіти, в тому числі покращення мовної підготовки та надання можливості отримання другої вищої освіти;

– формування випускника університету як всебічно розвиненої особистості, патріота незалежної України;

– розвинення міжнародних зв’язків.

Університет готує фахівців з 38 спеціальностей. Зараз в університеті навчається 10 тисяч студентів, з яких майже 6 тисяч – на денній формі.

До складу ЗНТУ входять Запорізький електротехнічний коледж, Запорізький коледж радіоелектроніки та Токмацький механічний технікум.

На факультеті післядипломної освіти здійснюється підготовка та перепідготовка фахівців за спеціальностями: комп’ютерні системи та мережі; програмне забезпечення автоматизованих систем; менеджмент організацій; маркетинг; фінанси.

Особи, які вже мають вищу освіту, а також студенти денної форми навчання мають можливість одержати другу вищу освіту з отриманням відповідного диплому державного зразку.

На факультеті довузівської підготовки здійснюється підготовка майбутніх абітурієнтів до вступу і подальшого навчання в університеті за такими формами: підготовче відділення, дев’ятимісячні, шестимісячні та короткострокові курси, школа вихідного дня, заочна школа.

Ведеться також підготовка іноземних громадян.

Керівники підприємств, підприємці, фізичні особи, студенти п’ятих курсів вищих навчальних закладів, що зацікавлені у підвищенні ефективності свого бізнесу, можуть отримати відповідні знання з менеджменту, маркетингу, ціноутворення, планування, зовнішньоекономічної діяльності, інформаційних технологій, мовної підготовки на навчальному відділенні «Освіта для бізнесу». Тривалість навчання від одного до чотирьох місяців в залежності від обраної програми.

За підсумками навчання слухачі отримують свідоцтва про підвищення кваліфікації загальнодержавного зразку.

Викладацький склад ЗНТУ налічує понад 670 осіб, з яких майже 460 мають наукові ступені і вчені звання, в тому числі 47 докторів наук, професорів. З числа викладачів 25 чоловік обрано дійсними членами і членами-кореспондентами Національної Академії наук і галузевих академій України. 17 осіб мають почесні звання України, лауреатів Державної премії.

В університеті здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації у аспірантурі і докторантурі відповідно з 23 та 3 спеціальностей. Працюють спеціалізовані вчені ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій.

Фонд університетської бібліотеки складає понад один мільйон примірників підручників, навчальних посібників, довідників, наукової та художньої літератури. Відкрито три зали електронної інформації. Є можливість працювати з електронними копіями журналів інформаційного центру ЕВСКО та видавництва Soringer, а також забезпечити зв’язок з провідними бібліотеками світу. Бібліотека університету є науково-методичним центром бібліотек вищих навчальних закладів Запорізької області.

В університеті діють відомі у державі та визнані на світовому рівні наукові школи:

– матеріалознавство і термообробка – заснована у 1945 році професором Натаповим Б. С.; науковий напрям – дослідження, розробка та впровадження в промислове виробництво висококорозійних жароміцних сплавів;

– ливарне виробництво – заснована у 1946 році професором Шульте Ю. А.; науковий напрям – дослідження впливу неметалевих включень на фізико-механічні властивості сталей та сплавів;

– зварювальні процеси і матеріалознавство – заснована у 1964 році професором Поповим В. С.; науковий напрям – дослідження процесів зварювання, газополуменевого і плазмового наплавлення;

– матеріалознавство в машинобудуванні – заснована у 1972 році професором Волчком І. П.; науковий напрям – вивчення механізмів руйнування та підвищення механічних і технологічних властивостей сплавів, що працюють в екстремальних умовах;

– металорізальні процеси в машинобудуванні – заснована у 1984 році професором Внуковим Ю. М.; науковий напрям – підвищення працездатності різального інструменту та впровадження нових технологій;

– високі технології в авіадвигунобудуванні – заснована у 1986 році професором Яценко В. К.; науковий напрям – підвищення працездатності деталей газотурбінних двигунів методами поверхневого пластичного деформування.

Сформовані і розвиваються нові творчі колективи в галузях, зокрема: радіотехніка та кібернетика (науковий керівник професор Піза Д. М.), технічна кібернетика (науковий керівник професор Потапенко Є. М.) тощо.

Наукові проекти є невід’ємною частиною навчального процесу. В їх виконанні беруть участь найбільш талановиті студенти, що у майбутньому можуть стати науковцями та викладачами університету, а матеріали розробок складають оригінальну основу навчальних курсів, що віддзеркалюють особливості сучасної підготовки фахівців.

Міжнародне співробітництво університет здійснює за такими основними напрямками:

– підготовка спеціалістів та науково-педагогічних кадрів для зарубіжних країн;

– співробітництво з закордонними вищими навчальними закладами, в тому числі обмін викладачами і студентами;

– участь у конкурсах, що проводяться різними фондами з метою одержання грантів;

– обмін інформацією про науково-методичні розробки, участь у конференціях, виставках, семінарах, спільні публікації тощо.

Університет має угоди про співробітництво з навчальними закладами та організаціями Бельгії, Білорусі, Болгарії, Великобританії, Греції, Китаю, Німеччини, Польщі, Росії, Франції.

Університет – єдиний у Запорізькому регіоні вищий навчальний заклад, що має кафедру військової підготовки. Функціонування кафедри почалося на початку 60-х років.

Щороку кафедру закінчують близько 300 студентів одночасно з навчанням на 3-му та 4-му курсах денної форми, отримуючи військові спеціальності командирів взводів зв’язку, ракетно-артилерійської та автомобільної служб, інженерів-електронників.

Під час навчання в університеті кожний студент може знайти заняття за бажанням: хорові, музичні та танцювальні ансамблі; студентський театр естрадних мініатюр, щорічно проводиться міжнародний фестиваль «Студентські жарти»; клуб винахідливих та кмітливих; студентський радіовузол; огляди-конкурси художньої самодіяльності факультетів, святкові концерти; участь у різноманітних конкурсах, фестивалях міського, обласного, всеукраїнського, міжнародного рівнів.

До спортивного комплексу університету входять ігровий та гирьовий зали, зала ритмічної гімнастики, два тири, легкоатлетичний манеж. Спортивно-масові заходи проводяться на поруч розташованому стадіоні.

Студенти мають можливість за бажанням займатися різними видами спорту: легка атлетика, баскетбол, гандбол, волейбол, футбол, футзал, ритмічна гімнастика, кульова стрільба, боротьба, настільний теніс, туризм тощо.

Регулярно проводяться спартакіади студентів, викладачів та співробітників.

Особлива гордість університету – збірна команда з аеробіки, яка зусиллями талановитих тренерів-викладачів С. Атаманюк та І. Лепьохіної досягла величезних успіхів на престижних змаганнях різних рівнів: неодноразові чемпіони та володарі Кубку України, переможці міжнародних студентських змагань, учасники чемпіонатів Європи (5-е місце у 2000 році) та світу.

Як провідний вищий навчальний заклад регіону університет надає всебічну навчально-організаційну, методичну та наукову допомогу закладам освіти всіх рівнів акредитації.

На базі університету створено навчальний науково-виробничий комплекс «Запорізький регіональний центр політехнічної освіти», який об’єднує діяльність понад 40 технікумів, коледжів, ліцеїв, гімназій, середніх шкіл Запоріжжя та області.

Конференція «Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України» відбувається в ЗНТУ вже вшосте. Традиція проведення цих конференцій у технічному університеті свідчить про ефективність і результативність наукової роботи не тільки на технічних факультетах, але й на гуманітарному, до складу якого входить кафедра українознавства. Робота конференції відбуватиметься як на пленарних засіданнях, так і на секційних, а також в рамках круглого столу. Бажаю всім учасникам конференції ефективної та результативної роботи, нових наукових здобутків!


І. А. Панькіна


ВІТАЛЬНЕ СЛОВО

В. О. НАЧАЛЬНИКА УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НА ВІДКРИТТІ

^ VI ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«ДЕРЖАВНА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА: ПРАВОВИЙ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ»


Добрий день, вельмишановне зібрання!


Вітаю учасників VI Всеукраїнської науково-практичної конференції «Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України».

Дуже приємно, що так багато людей є небайдужими до проблеми етнонаціональної політики на півдні України. Розпорядженням голови облдержадміністрації управління культури облдержадміністрації реорганізовано в управління культури і туризму облдержадміністрації та покладено обов’язки на виконання завдань щодо реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин. Основними принципами взаємодії між управлінням культури і туризму облдержадміністрації та національними громадами області залишаться: взаємодопомога і взаємопорозуміння, постійний конструктивний діалог, зміцнення і розвиток міжнаціональної злагоди в регіоні.

У витоків відродження етнічних громад області стояли українці. Саме у Запорізькій письменницькій організації почали збиратися люди інших національностей. Не випадково і символічно, що сьогодні обласну асоціацію національно-культурних товариств області очолює член Національної Спілки письменників України Петро Павлович Ребро.

Що спонукає цих людей займатися цією справою, що їх об’єднує? Це любов до рідної материнської мови та велика синівська любов до своєї батьківщини, прагнення як громадянина, патріота допомогти державі у її становленні.

Завдання держави – зберегти цю любов, об’єднати усіх своїх дітей, бо як сказав поет П. Ребро: «... в Україні багато дітей, та нерідних у неї нема».

Що може сьогодні об’єднати нас усіх? Національна ідея та монолітна політична нація.

Виходячи з цього, спробуємо викреслити найбільш актуальні проблеми сучасного етнополітичного розвитку суспільства, які буде допомагати розв’язувати управління культури облдержадміністрації:

1. Використання поліетнічності українського суспільства, як одного з важливих чинників створення громадянського суспільства.

Об’єднатися можна і слід на ґрунті тих завдань, які є однаковими. Національна ідея це і є спільна основна мета.

2. Формування адекватного європейського законодавства з урахуванням своїх українських особливостей.

Спрямувати соціальну енергію етносів у конструктивне русло розбудови держави можливо завдяки створенню умов для реалізації усіма громадянами своїх політичних, соціально-економічних прав і свобод.

Закладаючи основи правової бази етнонаціональної політики, Україна підписала майже усі міжнародні документи з цих питань, але хто сьогодні може чітко дати означення таких дефініцій як «національні меншини», «корінний народ», «національно-культурна автономія». Законодавча база не має на сьогодні чіткого механізму її реалізації.

3. Формування дійової системи толерантних стосунків у міжетнічній взаємодії.

Незважаючи на досить безконфліктний стан відносин між різними етносами в Україні, ця сфера потребує постійної уваги з державних структур і громадськості, для своєчасного прогнозування і виявлення потенційно-конфліктних ситуацій. Прийняття на законодавчому рівні змін до Законів України «Про національні меншини», «Про бюджет», «Про мови», Концепцію державної етнонаціональної політики дасть можливість уникнути цих проблем.

4. Політизація етнічних рухів (особливо в період виборних процесів). Прагнення деяких політиків використати етнічний чинник спостерігались вже не на одних виборах. До порохової бочки прихованих і не до кінця розв’язаних міжетнічних проблем свідомо підносять вогонь політичної боротьби. І тут у національних груп повинен спрацьовувати першочерговий інстинкт громадянина України.

5. Створення сприятливих умов для розвитку культурної самобутності етносів. Головним завданням управління культури і туризму облдержадміністрації повинні стати пріоритети духовності, що позбавляє суспільство від багатьох помилок. Без духовності та культури неможливе повне політичне та соціальне життя.

В даний момент відбувається перегляд існуючих підходів до упорядкування структури державних органів виконавчої влади, відпрацювання гнучкої цілісної управлінської моделі, яка була б здатна врахувати реалії сьогодення та сприяти національно-культурній розбудові нашої держави. Користуючись нагодою, щиро дякую всім присутнім за нашу конструктивну, плідну співпрацю на благо миру, злагоди та порозуміння у нашому Запорізькому краї.


ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ


В. О. Котигоренко


ПСИХОЛОГІЧНІ КОНТЕКСТИ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ

ВІДНОСИН В УКРАЇНІ


Зміст та особливості етнонаціональних відносин в багатьох випадках визначаються етнічною психологією, тобто специфікою відображення в свідомості та підсвідомому етнічних груп їхнього місця в системі суспільних відносин.

Це відображення не є чимось сталим чи незмінним. Воно прямо пов’язане з тими трансформаціями, без яких існування суспільства взагалі неможливе. В пострадянській Україні подібні трансформації є наслідком і виявом переходу від старої якості суспільних відносин до нової. Вони суттєво змінили психологічні настанови в поведінці окремих людей і груп, у тому числі етнічних: частина з них втратили відчуття комфортності, яке вони мали, перебуваючи на верхівці етнополітичної ієрархії радянського зразка, інших – мобілізувала до активної дії надія на кращі для себе зміни.

Саме від психологічних чинників великою мірою залежать форми і характер міжетнічних відносин. Останні можуть набувати найрізноманітнішої якості – від порозуміння й спільної позитивної взаємодії до конфлікту. Адже емоційний стан етногрупи, її настрої здатні виконувати як конфліктопровокуючу, так і конфліктовгамовуючу, компромісочинну функції. Тому спостереження за еволюцією психології етногруп заслуговують першочергової уваги.

Стосовно етнічних спільнот, які мешкають в Україні, слід зазначити, що представлені в науковій і білянауковій літературі характеристики їх психологічної специфіки є доволі умоглядними. Фундаментальних досліджень із зазначеної теми явно бракує. З іншого боку, умоглядність більшості висновків щодо етнічної психології титульного етносу та етнічних груп, що живуть поруч з ним, є, певною мірою, неминучою. Адже етнічна спільнота – феномен історичний, змінюваний у часі. Тому до проявів етнічної психології мають бути віднесені ті зразки етнічної поведінки, що повторюються на різних етапах її розвитку – від початку й завершення етногенезу аж до наших днів. Причому це мусять бути зразки поведінки в ситуаціях, які найповніше розкривають психічну сутність етнічного суб’єкта. Тобто, йдеться про його поведінку під час війн, катаклізмів, революцій, катастроф, швидких суспільних трансформацій. Саме в цих подіях проявляються реактивні властивості спільноти, її інтелект, воля, рішучість, наполегливість в досягненні мети і т. д.

Наука поки що не виробила достовірних кількісних критеріїв для вимірювання психологічних рис етнічних спільнот. Тому одним з найбільш продуктивних методів дослідження психологічних контекстів поведінки цих спільнот є аналіз їх культурно-цивілізаційної специфіки і пов’язаних з цією специфікою традиційних етнічних норм і цінностей. Посилання на їх сучасні прояви використовуються як ілюстрація особливостей психіки етнічної спільноти.

Поряд з таким аналізом в якості дослідницького інструментарію використовуються результати соціологічних опитувань. Однак ці результати дозволяють з’ясувати переважно поширення в групі тих або інших настроїв. Що ж до з’ясування їхньої інтенсивності, «рівня напруги», то тут в оцінках неминуче переважає суб’єктивне бачення дослідника. До того ж, соціологічні опитування відбивають саме настрої, і саме сьогоденні, які далеко не завжди збігаються з традиційними компонентами етнічної психології. Останні, тим часом, є більш сталими чинниками етнічної поведінки.

З-поміж великої кількості пов’язаних з традиційною етнічною психологією чинників етнонаціональних відносин можна виокремити кілька найбільш дієвих, які є виявами когнітивної (тобто пов’язаної з пізнанням і процесами мислення) сторони етнічного буття.

Ця сторона тісно пов’язана з пріоритетністю самовираження та самореалізації «Я» етнічного суб’єкта, формується на основі його власної самооцінки та оцінки ним іншого суб’єкта ет
^ СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Конфликтология. – СПб., 1999. – С. 60.

2. Див.: Нагорна Л. П. Політична культура українського народу: Історична ретроспектива і сучасні реалії. – К., 1998. – 278 с.; її ж. Національна ідентичність в Україні. – К., 2002. – 272 с.

3. Полохало В. В хаті, яка завжди з краю: «Середній» українець – соціальна основа негромадянського суспільства // День. – 2000. – 18 лютого.

4. Мостова Ю. Нічим дихати // Дзеркало тижня. – 2003. – №49 (474). – 20–26 грудня. – С. 4.

5. Панина Н. Год перелома. Социологический моніторинг. Украинское общество 1994–2005. – К., 2005. – С. 60.

6. Див.: Майборода О. М. Перспективи розвитку міжнаціональних відносин в Україні // Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи. – К., 2000. – С. 287.


А. І. Кудряченко


^ ВИХІДЦІ З НІМЕЦЬКИХ ЗЕМЕЛЬ НА ТЕРЕНАХ СУЧАСНОЇ У