Реферат: Загальні тенденції літературного розвитку ХХ ст. Літературно-мистецьке життя. Художній процес. Становлення українського модернізму

Питання підсумкового контролю


Загальні тенденції літературного розвитку ХХ ст. Літературно-мистецьке життя. Художній процес. Становлення українського модернізму. Інші літературні течії в Україні на початку ХХ століття. Поети „Молодої музи”.




Творчість письменників „розстріляного відродження”. Поети „Празької школи”. Літературні постаті та їх творчій доробок: М.Драй-Хмара, Б. Антоненко-Давидович, Є.Плужник, В. Винниченко, В. Підмогильний, Г. Косинка, М. Зеров, Є. Маланюк, А. Головко, І Микитенко.




Життєва і творча доля митця М. Хвильового („Я (романтика)”, „Кіт у чоботях”, „Мати”, „Іван Іванович”,).Трагедія роздвоєної душі у творчості М.Куліша („Народний Малахій”, „97”, „Мина Мазайло”).




Новаторські пошуки 60-х років. Нова взаємодія людини і світу, особистості і суспільства у творчості П. Тичини. Збірки: „Панахидні співи”, „Сонячні кларнети”, „Замість сонетів і октав”. Поема „Похорон друга”. Поезії „Я утверждаюсь”, „Пам’яти тридцяти”, „Хто ж це так із тебе насміятись смів”.




М. Рильський – учений, критик і лірик.Поезії: ( ”Осміяний самим собою”, „Єсть ім’я жіноче”, „Odi et amo”, „Хай сніг іде холодний і лапатий”, „Поете, будь собі суддєю”, „Ластівки літають”, „Мова”, „Що я ненавиджу і що люблю”, „Таємниця осіннього листя”.)




І. Багряний. Характери вольових незалежних людей у творах Багряного. („Тигролови”, „Сад Гетсиманський”). Біблійна і фольклорна символіка творів.




Пантеїстичне відчуття поезії В. Сосюри. („Марії”, „Ні, не кажи, що ти вродлива”, „Так ніхто не кохав”, „Коли потяг у даль загуркоче”, „Васильки”, „Любіть Україну”, поема „Мазепа”.)




М. Куліш. Трагедія роздвоєної душі митця. Правда бідних і правда заможних у драмі ”97”. Трагедійна п’єса „Народний Малахій”. „Філологічний” водевіль 1925р. „Мина Мазайло”.




Художня творчість, визначальні особливості гумору О.Вишні. („Усушка. утруска”, „Зенітка”, „Мисливські усмішки”.)




О. Довженко – фундатор нового виду прози. Міфологема землі і роду. („Мати”, „Незабутнє”, „На колючому дроті”, „Україна в огні”, „Зачарована Десна”.)




Людяність, як кредо Олеся Гончара. Суперечливе осягнення проблем сучасності, символічні образи. („Кресафт”, „За мить щастя”, „Собор”, „Твоя зоря”, „Чорний яр”, „Циклон”.)




Соціально-моральна типологія конфліктів і характерів у творах В. Винниченка. („За тобою слово, Сталіне!”, „На той бік”(повість), „Гріх” (драма).




Розвінчання та протистояння сталінській облуді у повісті У. Самчука „Марія”.




Енциклопедія психологічно-моральних проблем людини у творчості П. Загребельного („Диво”, „Гола душа”, „Я, Богдан”). Композиція і психологізм „Дива”. Діалог з Україною в романі „Я, Богдан”. Порожні душі сучасників у повісті „Гола душа”.




Проблема вибору „закинутої у світ самотньої людини” В. Стуса. Трагізм боротьби за національну ідею. „Як добре те, що смерті не боюсь я ”, „На Колимськім морозі калина”, „Церква святої Ірини”.




Діалоги з історією та владою, з природою і митцями, з коханим і самим собою у поезіях Л. Костенко., (Збірка „Сад нетанучих скульптур”, цикл „Інкрустації. Пастораль ХХ століття”, „Страшні слова, коли вони мовчать”, „Моя любове, я перед тобою”.) Історизм роману у віршах „Маруся Чурай”.




Неповторність людського „я” у творчості В. Симоненка. („Лебеді материнства”, „Жорна”, „Ти знаєш, що ти людина?”, „Де зараз ви, кати мого народу?”, „Задивляюсь у твої зіниці”). Сатиричні мотиви „Казка про Дурила”.




Пісенна творчість А. Малишка.




Д. Павличко. Художнє мислення поета. ( „Жест Нерона”, „Ти зрікся мови рідної”, „Коли помер кривавий Торквемада”, цикл „Таємниця твого обличчя”.)




Гостро публіцистичний роман М. Стельмаха „Правда і кривда”.




Чорнобильська тематика українських письменників (Ю. Щербак „Чорнобиль”, В. Яворівський „Марія з полином в кінці століття”). І. Драч „Чорнобильська мадонна”.




Ю. Яновський. Стихія степу й моря у творчій долі митця. Роман в піснях „Чотири щаблі”. Міфологема роду у романі „Вершники”.




Ідеї національного відродження України в поезіях О. Теліги. („Вечірня пісня”, „Гострі очі розкриті у морок”, „Сучасникам”, „Пломінний день”.)




Романтична драма І. Кочерги „Ярослав Мудрий”.




Інтелектуальна напруга у збірках О. Ольжича „Археологія” та „Рінь”.




Григір Тютюнник. Естетична цілісність творів. „Зав’язь ”, „Син приїхав”.




Самодостатність і цілісність образів у романі Григорія Тютюнника „Вир”.




Творчість письменників рідного краю.




Новітня українська література.