Реферат: Визнання власної дитини, прийняття її, любов до неї, авторитет батьків у її очах, доступність батьків для неї поняття прямо пропорційні

МЕТОДИКА ТА ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ УЧНІВ

Визнання власної дитини, прийняття її, любов до неї, авторитет батьків у її очах, доступність батьків для неї — поняття прямо пропорційні.

Бажано, щоб перші батьківські збори в навчальному році класний керівник присвятив проблемі «бумерангу» у взаєминах дітей і батьків. Аби дати батькам зрозуміти, яку довгострокову місію на них покладено, необхідно донести до їхнього сприйняття наведені нижче правила благополучних батьків.

Чим більше часу батьки проводитимуть зі своєю дитиною в її дитинстві та юнацтві, тим більше вони матимуть шансів у похилому віці бачити дорослих дітей у родинній оселі.

Чим менше батьки спілкуватимуться з власною дитиною, тим ймо­вірнішою стає їхня спокійна старість.

Чим частіше батьки власним дітям докорятимуть, тим ймовірніше підкреслена демонстрація немочі старих батьків дорослою дитиною.

Чим раніше батьки навчаться терплячості та терпимості до дитини, тим більше в них згодом шансів відчути щодо себе ті самі терплячість та терпимість.

Хамство й брутальність у дитинстві одних практично завжди обертаються незатишною та скривдженою старістю інших.

Чим частіше батьки допускають своїх дітей до вирішення важливих питань родини, тим більше шансів у них брати участь у житті своїх дорослих дітей.

Подружжя, які хочуть мати дітей, повинні запитати себе не лише про те, яку дитину вони хочуть виростити, але й про те, якою вони уявляють свою старість.

На сучасному етапі психолого-педагогічна освіта батьків повинна мати яскраво виражений випереджальний характер. Наприклад, з батьками старшокласників необхідно обговорювати не лише навчальні питання, але й дорослі проблеми: служба в армії, ранні та цивільні шлюби, терпимість до інших, національні взаємини, релігійні аспекти тощо. Це та багато чого іншого слід обговорити з батьками заздалегідь, аби підготувати їх до майбутніх труднощів.

Якщо психолого-педагогічна просвіта батьків організована погано класному керівникові годі й сподіватися на плідну взаємодію з батьками та на аншлаги на батьківських зборах. Для того щоб психолого-педагогічна просвіта батьків цікавила їх самих, класному керівникові треба не тільки пропонувати теми для обговорення на зборах, але й враховувати пропозиції та побажання батьків піл час обрання тем для цих зборів.

Запрошуючи фахівців для співпраці, класному керівникові необхідно пам'ятати, що від компетентності, ерудиції та комунікабельності цих людей залежить ступінь довіри батьків до нього. Відеоматеріали, слайди, статистичні матеріали урізноманітнять процес просвіти батьків з питань педагогіки та психології, нададуть йому наочності, переконливості й достовірності.

Доречним буде будь-який аспект психолого-педагогічної просвіти батьків завершувати різноманітними рекомендаціями та консультаціями з актуальних питань, не можна залишати поза увагою жодного питання. Така просвіта надасть батькам змогу побачити себе та інших під час обго­ворення проблеми, порівняти засоби її розв'язання, зробити відповідні висновки.

^ Орієнтовні теми для спільного обговорення та просвіти батьків:

фізіологічні особливості школярів на середньому етапі навчання; психологія п'ятикласника;

особливості адаптації п'ятикласника до школи;

моя дитина— дев'ятикласник;

значення режиму дня вжитті школяра та вільний час у житті школяра.



^ ОСНОВНІ НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СПІВПРАЦІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З БАТЬКАМИ УЧНІВ

Велике значення під час роботи з батьками учнів мають продуманість і організованість системи співпраці. Спонтанні та погано організовані батьківські збори можуть викликати в батьків хіба що недовіру та тривогу

Від батьків дуже часто можна почути: «У початковій школі вчитель зай­мався нашим класом, а нинішньому класному керівникові до наших дітей немає ніякого діла». Так, у початковій школі класний керівник приділяє учням більше уваги, адже саме він створює як колектив класу, так і колектив батьків, спроможних надалі допомагати новому класному керівникові зберегти та примножити закладені в початковій школі традиції колективу

Батькам школярів будь-якого віку необхідно допомагати ставати гар­ними батьками. Не можна недооцінювати роль класного керівника в цьому процесі. Таким чином, головним напрямом співпраці класного керівника і батьків стає просвіта батьків і матерів з питань психології та педагогіки.

Звичайно, класному керівникові не подужати цієї проблеми самому. До психолого-педагогічної просвіти батьків слід залучати фахівців різних галузей: лікарів, юристів, психологів, представників громадських організа­цій, соціальних педагогів, учителів-предметників.

Запитання, відповіді на які батьки, класний керівник та фахівці шукатимуть разом

Як навчити дитину навчатися?

Що робити, якщо дитина каже: «Не хочу!»?

• Як боротися з лінню?

Книга в житті родини й дитини.

Взаємини дорослих у родині — зразок для наслідування?!

Свята вдома: якими їм бути? ,

Що треба знати про статеве дозрівання дітей? .

Як запобігти проблемам у вихованні власних дітей?

Комп'ютер — друг чи ворог?

Взаємини молодших і старших дітей у родині. Взаємини дітей із друзями та приятелями.

Як виховати в дитині відповідальність за свої слова і вчинки? Права та обов'язки дитини в родині.

Здоров'я дитини — основа успішності в навчанні.

Якщо дитина самотня...

Шкільний підручник. Як з ним працювати вдома?

Як навчити дитину виконувати домашнє завдання самостійно?

Якщо дитина відстає у навчанні...

Конфлікти в родині та мистецтво їх подолання.

Страхи дитини. Що за цим стоїть?

Наступний напрям організації співпраці класного керівника та батьків — формування у батьків культури причетності до освітньо-виховного простору школи. Іноді батьки досить негативно ставляться до організації навчального процесу, а в школі — до організації шкільного простору. Причина — в існуванні так званих «паралельних світів» школярських родин
і навчального закладу за бездіяльності шкільної адміністрації та педагогічного колективу, а як наслідок — обопільна антипатія та конфлікти між цими «світами». Для виключення можливості існування подібної поляризації в кожній школі має бути розроблена стратегія формування в батьків і учнів культури причетності до освітньо-виховного простору навчального закладу.

Що саме слід включати до цієї стратегії відносно роботи з батьками та наскільки серйозно адміністрація школи повинна контролювати зі свого боку виховний процес у родині?

Ще з початкової школи класному керівникові треба знайомити батьків своїх учнів насамперед із шкільними традиціями, історією та досягненнями: обізнаність батьків у тому, чим саме пишається школа, дуже важлива.

Вступ батьків до єдиного шкільного простору починається зі щорічної традиційної екскурсії шкільною будівлею. Така екскурсія можлива за участі старшокласників та педагога молодших класів. Пропонована зустріч допоможе батькам оцінити оформлення школи, довідатися про успіхи школи за минулий навчальний рік, познайомитися з проблемами, розв'язання яких потребує й їхньої участі. Для середнього й старшого етапів навчання школярів Класний керівник повинен щорічно планувати заходи, спрямовані на інформування батьків про процеси, які відбуваються в школі.

Із цією метою в системі роботи класного керівника на середньому і старшому етапах навчання та виховання учнів має плануватися більше заходів, що потенційно об'єднують дітей і батьків. Наприклад, неабияке виховне значення можуть мати щорічні круглі столи — зустрічі педагогів і адміністрації з найкращими учнями, звичайно, за обов'язкової участі батьків останніх, навіть дідусів та бабусь: тепла й щира зустріч, подяка учневі в рамці, яка прикрашатиме стіни його кімнати,— це також можливість згуртувати всіх учасників процесу навчання і виховання в єдиному освітньому просторі.

На практиці, на жаль, все відбувається навпаки: багато хто з батьків скаржиться на те, що десь із п'ятого року навчання дітей запрошення до школи слугують лише для того, щоб оголосити їхнього малюка аж ніяк не прикрасою цього закладу

Створити ситуацію ефективної взаємодії школи й родини можливо, якщо педагог познайомить батьків із вимогами, які школа висуває до учнів з перших днів перебування в ній: перш за все — це знайомство зі Стату­том навчального закладу, з правилами поведінки в класі, спортивній залі, бібліотеці, їдальні тощо.

Значну увагу слід приділити традиціям проведення уроків і позакласних заходів у школі, ознайомити батьків учнів зі змістом і методикою організації освітньо-виховного процесу в дитячому колективі: батьки мають не лише право, але й обов'язок знати вчителя своєї дитини, шкільні традиції, правила роботи зі щоденниками учнів та їхніми зошитами, систему контролю за виконанням домашніх завдань, критерії оцінювання діяльності учня на уроці.

У п'ятому класі класний керівник повинен ознайомити батьків із змінами в технологічному процесі проведення уроків, із прийомами розвитку читацьких умінь учнів на уроці, зі структурою підручників. Батькам завжди цікаво знати, які теми під час вивчення шкільних предметів найбільш складні, щоб надалі мати можливість допомогти власній дитині вдома.

Педагогічні колективи деяких шкіл у створенні єдиного освітнього простору йдуть набагато далі: батьки мають можливість одержати річний план проведення найважливіших заходів школи, як то батьківські збори, консультації, дні відкритих дверей, творчі звіти класних колективів тощо. Це дозволяє набагато відповідальніше ставитися до організації процесу навчання та виховання учнів як педагогам, так і батькам.

Класному керівникові з перших днів роботи з дитячим колективом треба інформувати батьків про перспективи розвитку класу аби батьки, мали можливість брати активну участь у справах класу. Кожної чверті батьківський колектив необхідно знайомити з планом виховної роботи, ініціювати прийняття спільних рішень з питань організації в класі культурно-масових заходів у канікулярний чи навчальний час, під час планування виховної
роботи цьому треба приділити достатньо уваги. Батьки школярів повинні супроводжувати своїх дітей в театри та музеї, на екскурсії, у походах і поїздках,, на сімейних святах і класних годинах, які проводяться з ініціативи дітей або самих батьків.

Неабияке значення має залучення батьків до гурткової та творчої роботи з дитячим колективом, у якому навчається їхня дитина. Деякі школи мають ось яку цікаву практику: в початковій школі кожна сім'я щороку готує один батьківський урок, тема якого обговорюється з класним керівником, а все інше — творчість родини. Таку традицію можна підтримувати й надалі: все залежить від зацікавленості класного керівника в активності батьків класного колективу

З метою нівелювання тривоги й напруження батьків перед переходом дитини до старших класів педагог уже з середньої школи повинен знайомити батьків учнів з адміністрацією школи та педагогічним колективом. Не менш важливий цей підхід і в роботі усього педагогічного колективу: бачити батьків майбутніх учнів, знати їхнє ставлення до школи й навчально-виховного процесу — це реальна можливість запобігти проблемам у майбутньому.

^ Орієнтовна тематика зустрічей з батьками в межах формування культури причетності до освітнього простору школи

Екскурсія — знайомство зі школою і шкільними службами.

Свято народження класу.

Зустріч з адміністрацією навчального закладу й соціально-психологічною службою.

Зустріч батьків «Майбутні традиції класу».

Круглий стіл «Подорож шкільним підручником».

Батьківські збори «Книги, які читають усі».

Презентація класного журналу «Новини шкільних уроків».

Знайомство батьків учнів зі шкільною книгою рекордів і досягнень класу.

Організація і проведення батьківських уроків.

Засідання виїзного клубу вихідного дня.

Участь у загально шкільній батьківській конференції «Є проблема — є розв'язання».

«День відкритих дверей у класі» — наочна демонстрація досягнень учнів, батьків і класного керівника колективу педагогів школи.

Випуск стіннівки силами батьків і дітей.

^ ДІАГНОСТИКА: ПОПЕРЕДНЯ, ОПЕРАТИВНА ТА ПІДСУМКОВА

Одним із найважливіших напрямів роботи класного керівника є діагностика. Дехто з педагогів може заперечити: якщо в школі працюють психологи — їм і займатися діагностикою. Однак ідеться не про психологічну діагностику як таку, а про психолого-педагогічну діагностику, яка вирізняється індивідуальним характером і оперативністю. Конструктивне планування виховної роботи в класному колективі учнів та налагодження роботи з батьками неможливе без використання психолого-педагогічної діагностики.

Діагностика в роботі класного керівника з класом може бути попередньою, оперативною, підсумковою — залежно від ситуації.

Якщо педагог грамотно використовує діагностичні матеріали, і може докорінно змінити спосіб спілкування в родині, статус окремих її членів, стратегію поведінки дорослих щодо дитини. У роботі з класом діагностика допомагає виявленню проблемних ситуацій в окремих родинах і дозволяє обрати правильну лінію поведінки з батьками проблемних учнів.

Однак діагностика в роботі класного керівника — це й досить небезпечне знаряддя, тому використовувати його педагог може за умови абсолютної впевненості в позитивних наслідках такого методу для конкретної дитини та її родини.

Діагностичний процес передбачає чітке визначення цілей і очікуваних результатів: займаючись нею, класний керівник повинен ставити перед собою певні питання (наприклад, якого результату він очікує від діагностики, як працюватиме з одержаним матеріалом або які зміни на краще вона принесе) і обов'язково знаходити на них обґрунтовані відповіді.

Попередня діагностика потребує підготовки:

батьківських зборів;

тематичних та індивідуальних консультацій;

позакласних заходів; поїздок і екскурсій;

планування позакласної роботи з колективом учнів;

аналізу роботи з класом.

Оперативна діагностика необхідна для розв'язання конфліктних ситуацій у родинах під час підготовки до співбесід між школярами, вчителями й учнями.

Підсумкову діагностику доцільно проводити наприкінці навчального року за результатами участі класу у святах, конкурсах і фестивалях. Це необхідно для оцінки проведеного заходу через сприйняття всіма присутніми, що дозволить вдосконалювати роботу з родиною й учнями. Добре організована підсумкова діагностика роботи шкоіли в цілому і виховної системи школи зокрема допомагає в оперативному розв'язанні питань якісного просування колективу у своєму розвиткові, плануванні заходів, ефективність яких не викликає сумнівів.

^ КОРИГУВАЛЬНА РОБОТА

Значущим напрямом діяльності класного керівника з родинами учнів є також коригувальна робота.

Діагностична робота класного керівника у відриві від коригувальної не лише не має сенсу, але й може завдати шкоди та скалічити душі дітей і дорослих, призвести до агресії і конфліктів. Головне призначення коригувальної роботи — надання батькам своєчасної психолого-педагогічної допомоги та підтримки під час розв'язання таких проблемних ситуацій у сімейному вихованні, як:

криза адаптації до шкільного навчання; -

раннє статеве дозрівання дітей;

нестабільне становище дитини в родині;

втрата батьків або близьких людей;

розлучення батьків;

вплив на дитину компанії.

Родина потребує коригувальної допомоги та підтримки з боку педагога у разі виходу дитини з-під контролю батьків і підпадання під вплив не просто поганої компанії, а секти, яка стає для неї більш значущою за власну родину. Коригувальна робота — це, зокрема, і заходи з профілактики шкідливих звичок (тютюнопаління, токсикоманії, наркоманії).

Але ефективність такої роботи багато в чому залежить від активності та підтримки батьків. Таким чином, взаємні допомога та підтримка педагога і родини задля спільної мети — запорука успіху в нелегкій справі виховання майбутнього країни.

Індивідуальна коригувальна робота класного керівника має спрямовуватися також і на роботу з родиною, в якій зростають обдаровані діти. Немає таємниці в тому, що іноді становище такої дитини у звичайному класі досить важке. Завдання класного керівника — з одного боку, створити умови для максимального розвитку таланту та здібностей такої дитини з іншого — зберегти її душевний спокій, комфорт та гідність у дитячому колективі.

Не меншого коригування потребують і проблемні сім'ї. Класному керівникові треба мати уяву про родини своїх учнів, щоб відразу ж дати зрозуміти безвідповідальним батькам, аби не очікували на спокійне та безтурботне життя.

Ми вважаємо, що індивідуальне коригування буде доречним і щодо неповних родин: саме вони потребують посиленої уваги з боку шкільно адміністрації та соціально-психологічної служби. Найчастіше такі сім'ї зайвий раз не звертаються по допомогу, але коли вже спромоглися це зробити — то з проблемою, розв'язання якої потребує оперативного втручання різних фахівців і служб: юристів, лікарів, психологів або правоохоронних органів.

^ ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА Й РОДИНИ

Наведені вище напрями спільної діяльності класного керівника й родини будуть ефективними в разі використання класним керівником актив­них форм взаємодії з родинами своїх учнів.

З першого ж дня роботи з колективами дітей і батьків класний керівник повинен прагнути розуміння значення тих вимог, які школа висуває родині (за умови, звичайно, розумності цих вимог).

Взаємодія родини й класного керівника буде ефективною тоді, коли педагог дозволить батькам виявити ініціативу й підтримає їхні пропозиції. Спілкування з батьківським колективом треба здійснювати в дусі чемності та коректності, із самого початку обговорюючи ті правила спілкування, на яких базуватиметься робота з батьками.

^ Правила ефективної взаємодії, якими педагог керуватиметься в роботі з родинами учнів, можуть бути приблизно такими:

Батькам потрібна підтримка, допомога й добра порада. Якщо ви маєте їх, створіть необхідні умови для спілкування.

Не розмовляйте з батьками поспіхом: якщо ви не маєте часу, домовтеся про зустріч іншим разом.

Розмовляйте з батьками спокійно: зверхність та повчання викликають роздратування і негативну реакцію з їхнього боку

Вчіться вислуховувати батьків з болючих питань.

Не поспішайте з висновками! Добре обміркуйте почуте від батьків.

Отриману від батьків інформацію зберігайте в таємниці.

Якщо ж все-таки існує професійна необхідність поділитися конфіденційною інформацією, доведіть це до відома батьків.

Пам'ятайте: під час зустрічі з родиною учня будь-який батько прагне почути про свою дитину не тільки погане, але й хороше.

Будь-яка зустріч з родиною школяра має завершуватися конструктивними рекомендаціями для батьків і учня.

Якщо педагог вважає себе некомпетентним з якоїсь проблеми, йому варто вибачитися перед батьками та запропонувати їм звернутися за консультацією до фахівців.

За активної участі батьків у житті класу й школи їхні зусилля мають бути відзначені класним керівником і адміністрацією школи.

Головними формами взаємодії класного керівника з родиною є індивідуальні та групові форми роботи.

До групових можна віднести такі форми взаємодії, як батьківські збори, конференції, вечори запитань і відповідей, батьківські університети.

Групові форми роботи доцільні для організації психологічної освіти батьків, зустрічей з адміністрацією навчального закладу із нагальних проблем шкільного життя або, наприклад, з питань реформування школи.

Аби ці форми спілкування були ефективнішими, батькам слід надати можливість брати участь у плануванні занять, приміром, батьківських університетів або інших форм їхньої взаємодії зі школою.

Орієнтовний тематичний план групової роботи з родиною в школі на новий навчальний рік, одержаний батьками на підсумкових батьківських зборах, дозволяє заздалегідь визначити ступінь зацікавленості батьків з тієї чи іншої теми або у справі, а також організувати майбутні зустрічі з максимальною ефективністю. Батьки відмічають найбільш цікаві форми взаємодії.

Відповіді батьків класний керівник потім аналізує і на цій підставі пла­нує їх участь у житті класного колективу на новий навчальний рік.

^ Пропоновані заходи роботи з батьками протягом навчального року (5—9 класи)


Місяць

Заходи

Вересень

Класні батьківські збори разом з учнями




Шкідливі звички та як з ними боротися (6 класи)

Жовтень

Поговоримо про дружбу щиру й удавану (7 класи)




Як навчитися бути відповідальним (8 класи)

Листопад

Класні батьківські збори «Аналіз результатів І чверті» (5—9 класи)




Конференція батьків 5—7 класів «Традиції родини та їх значення у вихованні». Обмін досвідом виховання дітей у родині




Попереду — іспити (9 класи)



Місяць

Заходи

Грудень

Мої батьківські університети




Правові знання та їх значення в житті родини (8—9 класи)




Святкуємо разом: Новий рік із батьками й дітьми (5—7 класи)

Січень

Базова освіта. Що далі? Обмін думками: батьки — вчителі




Зустріч адміністрації навчального закладу з батьківськими коміте­тами школи. Аналіз роботи школи за перше півріччя й плани на майбутнє




Засідання піклувальної ради навчального закладу. '

Звіт батьківського комітету школи про роботу за перше півріччя




Засідання дискусійного клубу батьків «Еврика»




Зустріч із психологом і соціальним педагогом школи (8 класи)

Лютий

Святкове підбиття підсумків конкурсу «Тато, мама, я — щаслива сім'я» (5—7 класи)




Батьківські збори по паралелях за темою «Мої запитання до шкільного підручника» (8—9 класи)

Березень

Мої батьківські університети. «Як навчити дитину бути моральною» (5—9 класи)




Святкові батьківські збори до Дня матері «Абетка людяності»

Квітень

Радість створюємо разом. Тиждень творчого спілкування дітей і батьків класу (5—6 класи)




Круглий стіл разом із адміністрацією навчального закладу за темою «Це варто обговорити» (9 класи)

Травень

Підсумкова звітна конференція батьківських комітетів школи




Підсумкові батьківські збори в класах за темою «От і стали ми дорослішими на рік» (5—9 класи)

Червень

Участь батьків у ремонті шкільної будівлі та підготовці школи до нового навчального року




Участь ініціативної батьківської групи в походах і поїздках з учнями школи

Добре налагоджена й організована взаємодія родини й школи дозволить батькам усвідомити необхідність набуття нових знань для розвинення із власної дитини здорової і повноцінної особистості, а також безпосередньо спілкуватися з людьми, які допомагають стати їм справжніми, батьками.

Групові форми роботи з родиною, їхнє розмаїття у школі сприятимуть обранню батьками найбільш прийнятного для них виду спілкування з педагогами та іншими фахівцями школи.

^ Батьківські збори

Найпоширенішою формою групової роботи з батьками є батьківські збори.

Батьківські збори проводяться один раз на місяць або чверть, залежно від особливостей класу, віку учнів, контингенту батьків. Якщо більшість батьків класу вже мають старших дітей, їм уже не треба розтлумачувати практику та теорію поведінки з дитиною-школярем.

Якщо батьки — переважно люди молоді, то для набуття власного батьківського педагогічного досвіду їм необхідно зустрічатися і з педагогами, і з фахівцями набагато частіше.

Важливо заздалегідь повідомити батьків про терміни проведення батьківських зборів, уже під час першої зустрічі ознайомити їх з розкладом спільних заходів на навчальний рік. Така передбачливість педагогів дуже дисциплінує батьків і дає зрозуміти, що школа цілеспрямовано опікується проблемами родини й приділяє співпраці з нею велику увагу.

Упродовж навчального року класному керівникові треба провести чотири обов'язкових батьківських зборів. На жаль, практика свідчить про те, що зборів на одні чи двоє буває більше: все залежить від конкретних проблем, які вимагають додаткових зборів.

Перші батьківські збори, як правило, є організаційними й проводяться наприкінці серпня — на початку вересня.

Наступні декілька є тематичними зборами: потреби батьків, класного керівника, школи, актуальність обговорюваних тем.

Останні збори року є підсумковими та проводяться наприкінці навчального року в травні.

За змістом батьківські збори можуть бути поточними, тематичними або
підсумковими.

^ Поточні батьківські збори — це збори з традиційним порядком денним: результати чверті, проведених заходів, свят і походів.

Тематичні батьківські збори — це збори, присвячені актуальній темі, в обговоренні якої зацікавлена абсолютна більшість батьків класу. Тематичні батьківські збори зазвичай мають просвітницький характер і спрямовані на розширення знань батьків у сфері виховання дітей.

^ Підсумкові батьківські збори — це збори, метою яких є підбиття результатів розвитку дитячого колективу за певний час. Під час таких: зборів батьки мають можливість оцінити досягнення всіх учнів, власної дитини, порівняти колишні досягнення з найновішими. Залежно від теми га мети, підсумкові батьківські збори можна проводити в будь-якій формі: це можуть бути урочисті свята, багаття, походи, збори.

Але якими б не були за змістом батьківські збори, вони все одно вимагають ретельної підготовки: їхня ефективність пропорційна ретельності планування, продуманості сценарію, який педагог розробляє або самотужки, або з допомогою батьківського комітету класу й учнів. Має сенс підготувати до кожних батьківських зборів діагностичний або статистичний матеріал, пов'язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу: корисність зборів для батьків полягає в отриманні особливо актуальної для них саме на цей час інформації. Тому батьківські збори доцільно урізноманітнити такими рубриками, які згодом можуть стати традиційними: «Історія виховання дітей у родині», «Видатні педагоги світу», «Традиції виховання народів світу», «Крилаті фрази про виховання», «Абетка виховання дітей у родині», «Радимо прочитати», «Книжкова полиця батьків», «Обговоріть разом із дитиною», «Скринька мудрості», «Творча майстерня родини» та ін.

Ці та інші рубрики дозволять зробити батьківські збори незвичайними, їх рейтинг зміниться на краще, сприятиме більш тісним взаєминам у ланцюжку «вчитель — учень — батьки».

Значну увагу класному керівникові слід приділити формуванню традицій проведення батьківських зборів: це дозволить викликати в батьків інтерес до зборів, відповідальність і потребу брати участь у справах клас­ного колективу.

Які з традицій батьківських зборів є значущими й ефективними? Наприклад, традиція заохочення активних батьків здійснюється в різних формах: чи то нагородження грамотами, дипломами, сувенірами, зробленими руками учнів, чи то концертна програма, випущені іменні вітальні стіннівки або медалі.

Велике значення для усіх членів родини мають листи подяки, які класний керівник надсилає як учневі додому, так і його батькам на роботу. Великим стимулом для дитини може стати лист подяки, отриманий сім'єю у день народження дитини.

Незмінною темою батьківських зборів можуть стати й певні ритуали. Наприклад, ритуал, умовно названий «Чарівною скринькою», який полягає в написанні дітьми до кожних батьківських зборів листів. Такий ритуал можна започаткувати вже з першого класу У своїх листах діти можуть розповісти про те, що їм часом важко сказати вголос.

Якщо такий ритуал вкорінюється, батьки з нетерпінням чекають на нього. Іноді традиція написання один одному листів стає ще й сімейною, про що батьки із задоволенням розповідають і дякують за таку нову можливість спілкування.

Для класного керівника дуже важливою є думка батьків про проведені збори. Доречно вводити до сценарію батьківських зборів елементи рефлексії (усний або письмовий аналіз батьками результатів зборів, колажу або стіннівки), тому що ретельно підготовлені, змістовні, не стандартні за формою й актуальні за значенням батьківські збори дійсно можуть перевернути свідомість тат і мам, розбудити в них величезний виховний потенціал і бажання допомогти своїй дитині стати щасливою. Щоправда, існують ще дві умови ефективності батьківських зборів: потреба в них дорослих та авторитетність педагога в очах батьків.

^ Батьківська конференція

Важливою формою групової роботи з батьками є конференція.

Конференції доцільно проводити як обмін досвідом з виховання дітей або думками з певної проблеми. Предметом обговорення батьківської конференції можуть стати документи з реформування шкільної освіти (дванадцятибальна система оцінювання знань учнів та її зміст або, наприклад Конвенція про права дитини). Конференція, як і будь-яка зустріч із батьками, готується та планується заздалегідь ретельно: відповідна літературна виставка, вивчення думки дорослих, дітей і вчених. Під час конференції може бути ухвалене рішення в рамках обговорюваної проблеми, що неможливо здійснити за відсутності батьків.

Темою для обговорення на батьківській конференції можуть бути й нагальні проблеми навчального закладу: оформлення і ремонт шкільної будівлі, плідність співпраці родини й школи, моральні й естетичні аспекти організації шкільних свят, результати атестації навчального закладу й багато чого іншого.

Доброю традицією школи є щорічні конференції батьківських комітетів класів, які можна проводити двічі на навчальний рік.

На початку року представникам батьківських комітетів класів демонструється готовність школи до нового навчального року, розповідається про досягнуті успіхи, про плани на майбутнє, в яких особлива роль відводиться співпраці з батьками.

Напередодні канікул підбиваються підсумки, відзначається внесок батьківських комітетів у співробітництво зі школою, окреслюються проблеми, які потребують батьківської допомоги.

Не треба нехтувати при цьому зустрічами окремих батьків і батьківських комітетів з адміністрацією школи, фахівцями різних галузей, з педагогічним колективом.

Наприклад, зустріч батьківського комітету класу з переможцями інтелектуальних марафонів, учасниками олімпіад, призерами різних змагань дає величезний стимул для подальшої співпраці учнів і батьків.

^ Зустрічі поколінь

Ще однією традицією в роботі з класним колективом є проведення зустрічі поколінь на честь свята Перемоги, яке дозволяє на краще змінити взаємини дорослих і дітей. Нагадуємо, що всі ці заходи вимагають від педагога серйозної підготовки, неабияких душевних і фізичних витрат.

Неоціненне значення батьківські зустрічі можуть мати під час роботи і; так званими проблемними дітьми. Зрозуміло, що проблемними вони стають, зокрема, і через нестачу спілкування, розуміння та сприйняття рідними і близькими людьми. За таких умов зустрічі з батьками інших дітей, авторитетність чужих батьків в очах проблемної дитини можуть зробити набагато більше, ніж плідна співпраця фахівців найвищого рівня.

^ Батьківські клуби

Цікавою формою роботи з батьками є батьківські клуби. Батьківські клуби — це об'єднання за інтересами: спільне захоплення дітей і батьків, однакове розуміння проблеми. Не менш важливим є також інтерес до вивчення літератури з проблем виховання.

Організація клубів батьків — справа, яка згуртовує батьків, розвиває власну спостережливість під час виховання дітей, формує адекватність батьківської самооцінки та критичність до, власних методів виховання, і загалом допомагає уникнути в майбутньому проблем підліткового віку. У батьківському колективі завжди знайдуться ті, що зацікавлені у вивченні різних систем та певних напрямів виховання і навчання. Саме таких батьків слід залучати до участі в клубній роботі.

Засідання клубів зазвичай проводяться три-чотири рази на рік. Батькам вчасно пропонується тематика клубних занять, до якої вони можуть вносити корективи. -

Останнім часом через ситуацію, пов'язану з поширенням наркоманії і токсикоманії в суспільстві, батьки прагнуть якомога більше знати про цю проблему. Неформальна обстановка занять у клубі, залучення фахівців, .можливість перегляду відеоматеріалів, зустрічі з тими, хто пережив подібні проблеми у вихованні дітей,— усе це може зробити роботу клубу корисною і необхідною в житті школи. Заняття в клубі згуртовують однодумців-ентузіастів, здатних згодом стати авторитетними товаришами багатьом дітям, яких спіткали серйозні життєві проблеми.

Великою підмогою в роботі класного керівника з учнями можуть стати клуби творчості, членами яких є цілі сім'ї. Такі клуби об'єднують дітей та їхніх батьків спільним захопленням, яке формує зовсім інший простір для обопільних особистісних взаємин. Вивчення світу тварин і рослин, флористика, живопис, поезія та спорт, шиття та плетіння — усі ці інтереси можуть стати підставою для створення клубу

Клубне заняття — це не лише зустріч захоплених людей: це традиції і звичаї спілкування, це вплив на майбутні вчинки людини, це формування її культури та характеру. Класному керівникові слід заохочувати батьків до участі у клубній роботі. Доброю традицією класу може стати щорічна презентація досягнень клубу: чи то у форматі маленького відеофільму, виставки робіт учасників клубу або благодійного аукціону тощо.


Індивідуальна робота з батьками

Чи не найпровіднішу роль у роботі класного керівника відіграє індивідуальна робота з батьками, формами якої можуть бути індивідуальні консультації, бесіди, відвідування вдома.

Індивідуальні консультації проводяться за ініціативи батьків або класного керівника. Приводом для запрошення батьків на консультацію можуть стати результати спостережень педагога за дитиною, проблеми в спілкуванні дитини з однолітками або педагогами, конфліктні ситуації.

^ Під час підготовки та проведення індивідуальної роботи з родиною існують певні етичні правила спілкування з батьками

Необхідно заздалегідь обговорити можливість проведення такої консультації.

Батьків слід запрошувати на консультацію доброзичливо та спокійно.

Час консультації або бесіди має бути чітко обговорено.

Батьки не повинні чекати своєї долі під дверима.

Бажано, аби на зустрічі були присутні обидва з батьків.

Мету консультації, її актуальність треба чітко сформулювати.

Батькам бажано надати можливість повною мірою висловитися щодо обговорюваної проблеми.

Усі аргументи батьків «за» і «проти» треба уважно вислухати.

За необхідності в ході консультації можна організувати зустріч з фахівцями.

Результатом консультації повинні стати чіткі рекомендації та пропозиції з обговорюваної проблеми. . '


^ Відвідування дитини вдома

Насправді, відвідування дитини вдома — найостанніший захід. Не всі батьки готові до того, щоб класний керівник турбував їх удома, однак якщо спільне шкільне життя ледве починається, слушний час вчитися бути разом. Викладач може прийти не тільки перевірити куточок школяра, але й привітати з днем народження, відвідати хвору дитину разом з її однокласниками, за потреби допомогти в хатній роботі. Застосов