Реферат: Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії

Програми ПІДГОТОВКи

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ “БАКАЛАВР”


Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії


“Основи суспільної географії”.

“Вступ до фаху”.

“Комп’ютерні методи”.

“Соціальна географія”.

“Розвиток суспільно-географічної думки”.

“Основи організації наукових досліджень”.

“Географія населення і розселення”.

“Основи теорії географії”.

“Регіональна економічна і соціальна географія (зарубіжні країни, без країн СНД і Балтії)”.

“Регіональна економічна і соціальна географія”.

“Розміщення продуктивних сил”.

“Географія промислових комплексів”.

“Географія транспорту”.

“Управління використанням природних ресурсів”.

“Картографічне моделювання суспільно-географічних процесів”.

“Географія агропромислових комплексів”.

“Методи і методика суспільно-географічних досліджень”.

“Історична суспільна географія”.

“Географія праці”.

“Теоретичні основи управління розвитком регіону”.

“Економічна і соціальна географія України”.

“Географія міст України”.

“Бізнес-планування”.

“Географія сфери обслуговування”.

“Основи регіональної політики”.

“Суспільно-географічна районологія”.

“Основи районного планування”.

“Суспільно-господарська комплексологія”.

“Електоральна суспільна географія”.

“Суспільно-географічні основи земельнооціночної діяльності”.

“Географія торгівлі”.


Програми курсів


1. “Основи суспільної географії”

(Упорядник – проф. Олійник Я.)


1.1. Загальні положення


Метою курсу є ознайомлення студентів із основами сучасної суспільної географії. Для цього доцільно досягти таких завдань:

розкрити етапи розвитку світової і української суспільної географії;

обґрунтувати методичні принципи суспільно-географічних досліджень;

ознайомити із географічними основами взаємодії суспільства і природи;

виділити характерні риси географічних основ народонаселення;

висвітлити соціально-географічні аспекти розвитку території;

ознайомити із структурою світового господарства і тенденціями його розвитку;

виділити найважливіші глобальні проблеми людства і шляхи їх вирішення.

Студенти повинні

знати:

сутність і структуру сучасної суспільної географії;

місце і роль суспільної географії в системі наук та в господарській діяльності людини;

методологічні основи суспільної географії;

історію становлення і розвитку світової та української суспільної географії;

сутність взаємодії суспільства і природи, охорони природи та екологічної безпеки;

сучасні демографічні процеси в різних країнах світу;

географічні основи маркетингу і менеджменту;

основи географії світового господарства;

соціально- і політико-географічні процеси сучасності;

основи суспільно-географічного районування і регіональної політики;

сутність і типи глобальних проблем людства;

сучасні інтеграційні процеси в світі.

вміти:

визначати об’єкт та предмет суспільної географії;

показати місце суспільної географії в системі географічних та інших наук;

використовувати основні методи суспільно-географічних досліджень;

визначати наукові школи розвитку суспільної географії в світі і в Україні;

характеризувати сучасні процеси взаємодії суспільства і природи;

визначати особливості демогеографічних процесів в світі;

визначати і давати комплексну характеристику галузевої і територіальної структури світового господарства та його складових;

характеризувати сучасні процеси глобалізації і інтеграції в світі.


^ 1.2. Тематичний план


Курс “Основи суспільної географії” вивчається у першому семестрі 1 курсу: всього 108 годин, в т. ч. – 36 годин лекцій, 18 годин семінарських занять, 54 години самостійної роботи. Підсумковий контроль – залік.


№

^ Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекцій

практичних

1.

Науковий статус суспільної географії

4

2

2

2.

Етапи розвитку світової суспільної географії

3

2

1

3.

Розвиток суспільної географії в Україні

3

2

1

4.

Методологічні основи суспільної географії

3

2

1

5.

Географічні основи взаємодії суспільства і природи

6

4

2

6.

Географічні основи народонаселення

6

4

2

7.

Основи географії світового господарства

12

8

4

8.

Соціально-географічний розвиток

3

2

1

9.

Територіальний поділ праці і економіко-географічні райони

3

2

1

10.

Територіальна організація суспільства і регіональна політика

3

2

1

11.

Геопросторові аспекти глобальних проблем людства

8

6

2

Разом

84

36

18


1.3. Програма дисципліни


^ СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ ЯК НАУКА


Науковий статус суспільної географії

Суспільна географія як наука про територіальну організацію суспільства та її форми. Об'єкт і предмет пізнання. Визначення науки. Структура і рівні соціо-економікогеографічних знань. Поняття "географічного" в структурі наукових знань. Функції економічної і соціальної географії в суспільстві: теоретико-пізнавальні, управлінсько-перетворювальні і прогностичні. Роль суспільної географії у вирішенні теоретичних і прикладних проблем суспільства. Місце суспільної географії в оточуючому світі. Макро- і мікросоціекономгеографія. Суспільна географія в системі наук: географічних, економічних, соціологічних. Суспільна географія і регіональна економіка, регіональна соціологія. Місце суспільної географії в системі інших наук. Зв'язок суспільної географії з історичними науками, демографією, етнографією, статистикою та ін.

Інтеграційний потенціал суспільної географії. Внутрішня єдність суспільної географії. Структура суспільної географії. Диференціація суспільної географії: теоретична, галузева і регіональна. Завдання суспільної географії. Проблеми і перспективи розвитку.


^ Етапи розвитку світової суспільної географії

Становлення економічної географії як науки. Зародження економіко-географічних ідей в працях античних і середньовічних географів. Фактори розвитку економічної географії: потреби торгівлі, економіки, управління, військової справи. Економічні, соціально-політичні, теоретичні, культурні і наукові передумови виникнення географії. Основні віхи розвитку науки.

Перші економіко-географічні праці Страбона, Ф.Гвічардіні, Б.Вареніуса.

Формування економічних і демографічних відомостей камеральної статистики. Розвиток комерційної географії. Краєзнавчий характер економічної географії.

Антропогеографія. Хорологічні концепції німецького філософа і географа І.Канта, німецьких географів А.Гетнера, К.Ріттера, Ф.Ріхтгофена, американського географа Р.Харшторна. Французька школа - "географія людини", школа "культурного ландшафту" О.Шлютер. "Штандортні" теорії І.Тюнена і А. Вебера.

Теорія центральних місць і просторової економіки В.Кристаллера, А.Льоша і В.Бунге.

Основні етапи розвитку науки в період середньовіччя і великих географічних відкриттів. Прогрес економічної і соціальної географії у ХУІІІ-ХХ століттях. Особливості становлення і розвитку європейської і американської школи економічної і соціальної географії. Взаємозв'язок і взаємодія американської і європейської шкіл. Розвиток науки в Китаї, Індії, Японії, арабських країнах.

Особливості становлення російської економічної географії, зокрема в XIX і XX століттях. Економгеографічні дослідження радянського суспільства в 20-30-і роки. Розвиток економічної і соціальної географії в Росії в умовах сталінізму, "застою", '"перебудови" і становлення ринкових відносин.

Головні теоретико-методологічні та інституційні особливості суспільної географії XX століття.


Розвиток суспільної географії в Україні і напрямки її наукового пошуку

Історія суспільної географії як наукова проблема. Стан питання в сучасній літературі. Особливості економгеографічного знання. Соціально-економічні передумови і теоретичні витоки виникнення географічної думки в Україні, її характерні риси.

Економіко-географічні описи України в працях античних, арабських і європейських вчених. Перші економіко-географічні дослідження в працях літописців Київської Русі. Економіко-географічні роботи Козацької християнської республіки. Основні етапи розвитку економічної і соціальної географії в Україні в ХУІІ-ХІХ століттях. Основні напрямки економіко-географічних досліджень на рубежі XIX-XX ст. Загальна характеристика різних шкіл і напрямків. Особливості становлення і розвитку економічної і соціальної географії в Україні у складі російських, польських і австро-угорських досліджень. Економіко-географічні дослідження радянського суспільства в Україні у 20-30 роки, в умовах сталінізму, "застою" і "перебудови". Розвиток економічної географії України в роботах вчених української діаспори.

Економіко-географічні основи дослідження господарства України в працях Д.П.Журавського, О.О.Русова, А.О.Скальковського. Роботи В.Григоровича-Барського, П.Чубинського, С.Рудницького, В.Кубійовича, К.Воблого, О.Діброви.

Становлення різних географічних інститутів і форм географічної освіти. Взаємодія різних течій в економічній географії і роль географічного знання у контексті світової культури. Загальна характеристика різних шкіл і напрямів. Інституціоналізація і професіоналізація економічної і соціальної географії: формування теоретичних і прикладних напрямків та її зв'язок з потребами суспільного життя. Диференціація економічної і соціальної географії на вузькі предметні сфери в галузі наукового дослідження.

Наукові напрямки і найважливіші проблеми економічної і соціальної географії. Наукові центри, організації, труднощі, досягнення, проблематика досліджень.


Методологічні основи суспільної географії


Методологічні принципи суспільно-географічних досліджень

Методологія наукового пізнання як сукупність прийомів дослідження і як вчення про методи пізнання. Загальна методологія економічних і соціальних досліджень. Спеціальна методологія конкретних наук. Методологія суспільно-географічних досліджень. Стратегія наукового пізнання. Методологічні принципи суспільно-географічних досліджень. Принцип територіальності, що передбачає тип просторового групування ресурсів і природокористування, а також форми матеріалізації виробничого процесу на території і характер життєдіяльності населення. Принцип комплексності як взаємообумовлений і пропорціонально взаємозв'язаний розвиток геосистеми. Принцип регіонально-цілісного уявлення. Цілісність і саморозвиток геосистеми. Генетична, структурна і функціональна цілісність геосистем. Принцип системності і системний підхід. Принцип екологічної рівноваги як додержання взаємосумісності штучного і природного середовища, забезпечення екологічної безпеки. Принципи сталості розвитку.


Методи наукових досліджень

Визначення методів і способів наукового дослідження. Стадії наукового дослідження: програмна, інформаційна, аналітична, конструктивна.

Класифікація методів наукових досліджень: статистичні і математичні; моделювання, систематизації і районування; картографічного аналізу і системний. Методи аналізу: дисперсний, кореляційний, регресійний, поваріаційний. Матеріальні і абстрактні моделі. Наукова систематизація, класифікація, типологія. Метод головних компонентів, факторний і кластерний аналіз. Методологія і методи регіонального аналізу. Розробка парадигм наукових теорій і наукових дослідницьких програм.

Загальні положення системного підходу: переваги і недоліки, межі застосування. Метасистемна парадигма, яка дозволяє подолати деякі недоліки традиційних методів і системного підходу шляхом врахування метарівня і включення моделей оціночного надрівня.

Методи регіонального прогнозування: екстраполяційні, експертних оцінок, моделювання тощо. Моделювання економіко-математичне і географо-математичне. Методи логічного і лінійного моделювання.

Організація наукової інформації. Геоінформаційні системи. Формування бази даних і бази знань.


Взаємодія і взаємозв’язок суспільства і природи


Географічні основи взаємодії суспільства і природи

Визначення природи у суспільстві. Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Природні і антропогенні фактори. Закони природи і суспільства. Етапи взаємодії суспільства і природи. Сучасні напрямки взаємодії і закони системної єдності суспільства і природи. Потреби людства і природи.

Відтворення життя і виробництво.

Різноманітність взаємозв'язків і відносин суспільства і природи. Характерні риси взаємодії суспільства і природи. Географічний фаталізм. Інвайроментальна соціологія. Планетарна рівновага. Екосфера.

Вплив людства на природу і його наслідки. Фактори і форми впливу людства на природу: науково-технічний прогрес, урбанізація, розвиток продуктивних сил тощо. Види і наслідки забруднення навколишнього середовища. Вплив забруднення навколишнього середовища на національне і світове господарство країни. Питання регулювання якості природного середовища.

Соціальна теорія оточуючого середовища. Навколишнє середовище людини, населення і здоров'я людини. Зв'язки між компонентами природного середовища і людиною. Соціосфера, антропосфера, техносфера.

Формування виробничої діяльності і розвиток природно-антропогенних ландшафтів. Оптимізація середовища в природно-техногенних системах. Проблема геотехнології. Методи оцінки цінності природи.

Наукові географічні прогнози наслідків впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. Екологічний моніторинг.

Протиріччя взаємодії суспільства з навколишнім середовищем і шляхи їх вирішення.


Основи економіки природокористування

Природокористування як специфічна галузь виробничої діяльності, його сутність і структура. Міжгалузевий характер вирішення проблем природокористування. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів. Класифікація факторів природокористування. Напрямки і види природокористування: ресурсоспоживання, конструктивне перетворення природи, відтворення природних ресурсів, охорона природи, управління і моніторинг. Політика ресурсозбереження: суть і основні напрями. Можливі напрямки регіональної організації природокористування.

Галузева структура природокористування: земле-, водо-, лісо- і повітрокористування. Використання космічного простору.

Науково-технічний прогрес і природокористування. Проблеми ресурсозберігання. Екологічна ефективність виробництва: екологоємність, ресурсоємність тощо.

Наукові методи раціонального природокористування. Інвентаризація екологічної ситуації і екологічні проблеми. Основи екологічного нормування. Економічні принципи раціонального природокористування. Концепція природокориствання як сфера ринкових відносин. Ринковий механізм і структури в організації і управлінні природокористуванням. Формування і функціонування ринкових механізмів природокористування.

Моніторинг навколишнього середовища. Рівні організації контролю за навколишнім середовищем: санітарно-епідеміологічний, природогосподарський, глобальний, національний тощо.

Господарський механізм природокористування. Організація структури управління природокористуванням. Блоки економічних регуляторів: формування законодавчої інформативної бази для дії системи екологічних податків і платежів за природокористування, стимулювання екологічного оздоровлення, відтворення і раціональне використання природних ресурсів. Перехід до планування допустимого рівня дії матеріального виробництва на довкілля і управління ресурсами через систему узагальнюючих характеристик й лімітів споживання природних ресурсів, лімітів викидів забруднюючих речовин і лімітів розміщення відходів.


Охорона навколишнього природного середовища і екологічна безпека

Суть та принципи охорони природи. Види охорони природи. Класифікація природоохоронних заходів: за напрямками природоохоронної діяльності; за видами затрат і за часом вкладання засобів.

Охорона атмосфери. Захисні функції атмосфери. Газовий баланс атмосфери. Забруднювачі атмосфери: механічні, хімічні, радіоактивні і природні. Антропогенні забруднювачі атмосфери Землі і пов'язані з ними зміни в ній. Структура інгредієнтів забруднення. Забруднення атмосфери автомобільним транспортом, тепловими електростанціями, підприємствами чорної і кольорової металургії та ін. Територіальна організація викидів шкідливих речовин в атмосфері. Зміни в атмосфері землі, пов'язані із зміною концентрації викидів. Вплив забруднення повітряного басейну на стан природних екосистем. Парниковий ефект і його причин. Порушення озонового стану. Виникнення кислотних дощів. Фотохімічний смог, послаблення самоочищення атмосфери.

Вплив забруднення повітря на життя людини, об'єкти будівельного комплексу. Шляхи вирішення проблеми чистої атмосфери.

Охорона водних ресурсів. Роль води в життєдіяльності людини. Основні споживачі. Проблема дефіциту прісної води. Види забруднення поверхневих вод: промисловими і побутовими стоками, відходами виробництва тощо. Охорона внутрішніх вод від забруднення. Очистка сточних вод. Забрудення вод Світового океану і морів. Правові аспекти охорони водних ресурсів.

Охорона мінеральних ресурсів. Охорона природи при розробці мінеральних ресурсів. Шляхи інтенсивного використання мінеральних ресурсів. Правові аспекти охорони надр.

Охорона земельних ресурсів. Роль землекористування в життєдіяльності людини. Сучасний стан земельних ресурсів світу. Вплив природних і антропогенних факторів на грунт. Захист грунтів від забруднення промислових підприємств, внесення мінеральних добрив, гербіцидів, видобутку корисних копалин.

Охорона лісів. Господарське значення лісів. Скорочення лісових ресурсів і його наслідки. Заходи по охороні, раціональному використанні і відтворенні лісів і туризм.

Охорона біосфери планети.

Міжнародна діяльність з охорони навколишнього середовища. Конвенції і інші міжнародні угоди. Охорона космічного простору.

Навколишнє середовище і екологічна безпека населення. Суть і структура екологічної безпеки. Екологія і війна. Вплив ядерних вибухів, пожарів на навколишнє середовище. Екологічний імператив.

Види екологічних проблем: світового і національного масштабу. місцевого значення. Причини виникнення екологічних проблем. Суть і значення екологічної політики. Екологічні знання і освіта. Екологія і інформація.


Екстремальні природні явища і техногенні катастрофи

Географічний підхід до теорії катастроф. Проблема виміру катастроф. Визначення екстремальних природних явищ, їх види, форми і взаємодія, основні закономірності стихійних лих, шляхи боротьби з ними і мінімізації втрат. Сутність техногенних аварій і катастроф, основні техногенні небезпеки, види техногенних аварій і катастроф. Напрями запобігання і упередження техногенних катастроф і зменшення втрат від них. Надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, їх класифікація, економічні і соціальні наслідки. Принципи і критерії визначення територій екологічної біди. Геоінформаційні системи попередження надзвичайних ситуацій. Регіональні екологічні кризи та їх попередження. Система запобігання і дій при надзвичайних ситуаціях техногенного і природного походження.


Географічні основи народонаселення


Географічні аспекти народонаселення і демографії

Походження людини і населення Землі. Поліцентрична і моноцентрична теорії походження сучасної людини. Космічна та інші теорії появи людини на планеті. Суть народонаселення. Загальна характеристика народонаселення світу. Історія формування, динаміка чисельності і розміщення населення. Расова структура. Етнічна структура. Мови. Релігійна структура. Статево-вікова структура. Соціально-економічна структура. Демографічна політика. Теорії і концепції народонаселення. Теорія Мальтуса та її значення в управлінні народонаселення. Демографічний простір. Територіальна організація населення. Територіальна спільність людей. Оцінка демографічного потенціалу. Демографічна ситуація і її оцінка. Демовідтворювальний територіальний комплекс, його функції і територіальна структура. Закономірності демографічних процесів. Єдність і протиріччя демографічного процесу. Демографічна структура: динаміка чисельності, народжуваність, смертність, тривалість життя, природний приріст тощо. Глобальні проблеми народонаселення і соціально-економічний розвиток сучасного світу. Демографічна криза і демографічний вибух. Демографічні аспекти міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва. Міжнародна діяльність в області народонаселення. Якість населення: суть, зміст, критерії. Проблеми економічної оцінки життєдіяльності одної людини в різних країнах. Народонаселення і навколишнє середовище.

Розміщення і густота населення. Розміщення населення у відповідності з демографічними, соціально-професійними, біологічними ознаками.

Міграції населення, їх суть і види. Ріст міграційної рухомості населення і її вплив на склад міського і сільського населення. Територіальні відмінності в інтенсивності міграцій. Міграційна політика. Механізм управління міграціями.

Українська діаспора і діаспора інших народів.

Нації, націоналізм і національний фактор. Типологія націоналізму. Теорія нації та етнонаціональні відносини. Проблеми етнонаціональної політики.


Географія трудових ресурсів і ринку праці

Визначення трудових ресурсів. Суть і структура трудоресурсного потенціалу. Види трудових ресурсів. Демографічні аспекти формування трудоресурсного потенціалу. Населення виробник і споживач матеріальних благ. Відтворення робочої сили і його фази: виробництва, розподілу, споживання і обміну. Ресурси праці і джерела їх формування. Економіко-географічні аспекти формування робочої сили в світі і його регіонах. Формування структури зайнятості. Територіальні особливості структури зайнятості. Показники оцінки ефективного використання трудових ресурсів в галузях світового господарства. Соціальні аспекти ефективного використання трудових ресурсів. Освітньо-кваліфікаційний потенціал і його використання. Економічно активне населення. Основні напрямки вдосконалення структури зайнятості населення і формування ринку праці.

Ринок робочої сили: сутність функціонування і перспективи. Формування робочої сили в ринкових умовах. Зовнішній або професіональний ринок праці і внутрішній ринок праці. Моделі ринку праці: японська, модель США, шведська модель і командно-адміністративна модель. Моніторинг зайнятості населення і формування ринку праці, в тому числі регіонального. Проблеми зайнятості і безробіття. Соціальний захист в умовах ринку.


Розселення населення і його територіальна організація

Суть системи розселення. Основні поняття розселення. Історичні типи розселення населення. Основні протиріччя розселення. Новий етап в розвитку розселення. Фактори і закономірності формування розселення населення. Зональні особливості розселення населення. Система розселення і науково-технічний прогрес. Вплив систем розселення на розміщення виробництва. Регіональні системи розселення і оцінка їх ефективності. Система індикаторів розвитку поселень. Типологія соціальних і демографічних статусів поселень. Типи поселень. Міста, їх суть, особливості. Класифікація міст за чисельністю. Функціональна структура міст. Розвиток опорного каркасу розселення. Урбанізація населення світу, урбанізованість території. Регіональні типи урбанізації. Соціально-географічні і просторові аспекти урбанізації. Урбанізація і екологія. Міські агломерації: суть, властивості. Еволюція міських агломерацій. Типи міських агломерацій і регулювання їх розвитку. Формування конурбацій і мегалополісів. Субурбанізація і рурбанізація. Форми сільського розселення: компактна і дисперсна. Проблеми розселення населення світу.


Економіко-географічна оцінка природно- ресурсного потенціалу


Економічна оцінка природних умов і ресурсів

Природа та її компоненти.

Природні умови: суть, структура.

Господарська оцінка природних ресурсів. Суть природних ресурсів. Види, класифікації природних ресурсів: природна, екологічна, економічна, комбінована. Оцінка ресурсів: технологічна і економічна. Види економічної оцінки природних ресурсів.

Мінеральні ресурси, їх види і суть. Паливно-енергетичні, рудні або металічні, нерудні або неметалічні, технічні руди і будівельні матеріали. Запаси та закономірності поширення. Економічна оцінка мінеральних ресурсів. Економічна оцінка втрат від розробки природних ресурсів.

Типи областей залягання корисних копалин: геохімічні поля, геохімічні області, геохімічні центри сировини і топлива. Групи природних ресурсів: невичерпні, вичерпні відновні, вичерпні невідновні. Природомісткість суспільного продукту.

Балансові і забалансові корисні копалини. Корисні копалини за степенем розвіданості А, В, С1, С2. Великі і багаті родовища корисних копалин. Динаміка видобування корисних копалин. Територіальні поєднання природних ресурсів.

Земельні ресурси світу, стан і розподіл. Регіональні особливості використання. Земельний фонд і земельний кадастр, розміри і якість.

Внутрішні води, їх господарське значення. Водозабезпечення і водоспоживання окремих регіонів світу. Гідроресурси і їх використання.

Потенціал Світового океану. Роль в кругообігу води. Освоєння біологічних, мінеральних, енергетичних ресурсів світу. Географія промислового риболовства. Формування портових водогосподарських комплексів. Форми використання і відтворення рибних ресурсів. Морський режим діяльності країн світу.

Лісові ресурси світу та їх використання.

Природні кормові ресурси, їх розміщення.

Природні рекреаційні ресурси, їх види та поширення.

Кліматичні ресурси, їх структура і шляхи використання.

Агрокліматичні ресурси землеробства.

Енергетичні ресурси природних процесів - енергія сонця, вітру, хвиль, припливів, відпливів. Екстремальні природні умови і соціальні системи життєзабезпечення. Територіальна організація територій з екстремальними природними умовами світу.

Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів. Економічні методи запобігання забруднення довкілля. Шляхи і методи підвищення ефективності природних ресурсів.


Природно-ресурсний потенціал

Суть природно-ресурсного потенціалу ПРП, структура і критерії оцінки. Цілісність природно-ресурсного потенціалу і особливості його зв’язків. Комплексність і ієрархічність природно-ресурсного потенціалу. Природна відтворюванність природно-ресурсного потенціалу. Роль ПРП в господарському розвитку.

Компонентна, функціональна, територіальна і організаційна структура ПРП. Комплексна оцінка ПРП території.

Ресурсні цикли, їх типи і особливості формування. Короткострокові і довгострокові ресурсні цикли.

Ступінь і структура використання ПРП. Природно-техногенний ресурсний потенціал. Еколого-ресурсна ємність.

Природно-ресурсне районування. Охорона і відтворення ПРП.

Політика ресурсозбереження: технологічний, відтворювальний, господарський аспекти.

Ринковий механізм і структури в організації і управлінні природокористуванням. Концепція природокористування як сфера ринкових відносин. Формування і функціонування ринкового механізму природокористування.


Основи географії господарства


Структура господарства і тенденції розвитку територіально виробничої структури світового господарства

Просторовий аспект суспільного відтворення. Закономірності розвитку всіх елементів продуктивних сил і соціальної інфраструктури в територіальному розрізі. Галузева і територіальна структура господарства та їх вплив на розміщення виробництва. Соціальна орієнтованість економіки. Типи економічного розвитку: доіндустріальний, індустріальний і постіндустріальний. Тенденції розвитку територіально-виробничої структури світового господарства. Процеси світового і регіонального розвитку. Тенденції розміщення виробництва. Вплив НТП на територіальну структуру господарства. Географічні зрушення в територіальній структурі господарства. Диверсифікація виробництва. Еволюція старопромислових регіонів. Тенденції зміщення центра ваги від загальних територіальних проблем на регіональний рівень, більш повне врахування регіональних особливостей і інтересів населення, а також багатокритеріальний підхід до оцінки регіонального розвитку економіки і розміщення продуктивних сил. Критерії ефективності регіонального розвитку. Замість жорсткої орієнтації на максимум народногосподарської ефективності для різних регіонів у якості критерію можуть виступати:

- підвищення рівня життя, ступеня соціального благополуччя населення та інші соціальні критерії;

- величина економічного ефекту для даної території, яка виражається у вигляді фінансових або матеріальних ресурсів, які лишаються в районі;

- ступінь екологічної безпеки і дотримання рівноваги екосистем.

Міжнародне співробітництво у розвитку продуктивних сил окремих регіонів. Формування нових територіальних пропорцій виробництва і обміну. Різке загострення в умовах територіальної зверхконцентрації продуктивних сил у багатьох індустріальних районах, гіпертрофованого розвитку найкрупніших міст і агломерацій, наростання екологічних проблем, некомплексного, а в ряді випадків і неефективного використання мінерально-сировинних та інших природних ресурсів. Обґрунтування необхідності структурної перебудови районів зверхконцентрації господарської діяльності з сильним антропогенним навантаженням на природне середовище, з тим, щоб сформулювати в цих районах такі територіальні науково-виробничі комплекси, які змогли б забезпечити при збереженні високої щільності продуктивних сил збереження певної рівноваги в природних ландшафтах і т.д. Те ж відноситься і до розвитку депресивних районів, районів, які зазнали впливу стихійних лих, крупних аварій і техногенних катастроф.


Географія науки та інновацій

Сутність наукового потенціалу, його структура. Особливості розміщення наукового потенціалу. Територіальна концентрація дослідницького потенціалу і регіональні форми розвитку НДДКР. Пріоритетні напрямки досліджень і форми науково-технічної політики. Інноваційний процес і формування інноваційної політики. Поняття “нововведення” та його місце в науково-технічному і економічному розвитку суспільства. Поширення і дифузія нововведень. Регіональна інноваційна політика і науково-технічна кооперація. Оцінка ефективності регіональної інноваційної політики. Інноваційна стратегія. Життєвий цикл галузі та її інноваційна діяльність. Фази інноваційного процесу фаза зародження, фаза освоєння, фаза поширення, фаза зрілості. Фактори реалізації інноваційної політики. Диверсифікація наукових знань. Науково-технічне прогнозування розвитку науки і техніки. Наукові парки і світові наукові центри. Створення і функціонування технополів, їх ефективність.


Географія промисловості

Промисловість - важлива ланка світового господарства. Економічні, природні, історичні умови розвитку промисловості. Закономірності розвитку і розміщення. Класифікація галузей промисловості за факторами розміщення виробництва: сировинний, паливно-енергетичний, водний, трудовий, споживчий, транспортний.

Визначення галузі. Галузева структура промисловості. Видобувна і обробна промисловість, особливості їх розвитку. Територіальна структура промисловості та її елементи: промислові зони, райони, агломерації, вузли, центри, пункти. Територіальна структура промисловості. Рівень розвитку промисловості. Світові центри промислового розвитку.

Формування і особливості розміщення міжгалузевих промислових комплексів - машинобудівного, паливно-енергетичного, хімічного, соціального, лісопромислового, будівельного, металургійного. Особливості індустріального і постіндустріального етапів розвитку промисловості у світі і окремих районах.

Основи промислового районування. Галузеве і міжгалузеве районування.

Проблеми розвитку промисловості світу.


Географія сільського господарства

Місце і роль сільського господарства в економіці. Еволюція сільськогосподарського виробництва. Фактори розміщення сільського господарства - економічні, соціальні, природні, технічні, історичні, екологічні.

Галузева структура сільськогосподарського виробництва. Сільське господарство і науково-технічна революція. Географія зернових і технічних культур світу. Картоплярство, овочівництво і плодівництво.

Корморесурсний потенціал та його структура. Географія скотарства, свинарства, птахівництва, вівчарства, рибальства світу.

Географічні типи сільського господарства країн світу і сільськогосподарське районування. Проблеми розвитку.

Зональна спеціалізація сільського господарства.

Розміщення галузей переробки сільськогосподарської сировини. Формування АПК, АТК і продовольчих комплексів.


Географія транспорту

Транспорт в системі народного господарства. Структура і закономірності формування транспортної системи. Економічні і природні фактори розвитку транспорту. Класифікація видів транспорту за характером виконуваної роботи, розвитком та розміщенням. Транспортні вузли, пункти і центр
Просторові аспекти глобальних проблем людства


Глобалізація процесів розвитку і фактори виникнення глобальних проблем людства

Соціально-економічна сутність глобальних проблем. Фактори виникнення глобальних проблем людства, серед яких можна виділити такі. Зростання народонаселення або демографічний вибух, який до того супроводжується нерівномірністю зростання населення у різних країнах та регіонах. Постійне нарощування промислового і сільськогосподарського виробництва, збільшення обсягу видобування корисних копалин тощо з метою прогодувати, одягнути, забезпечити житлом постійно зростаючу кількість населення. Це призводить до поступового вичерпання природних ресурсів, підвищення середньої температури Землі, забруднення навколишнього середовища та інших негативних явищ глобального масштабу. Собівартість життєдіяльності однієї людини в різних частинах світу. Низький рівень впровадження ресурсо-, енергозберігаючих, екологічно чистих технологій, що виступає фактором загострення глобальних проблем. Зростання концентрації у повітрі вуглекисню і зменшення кисню. Швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією. Загострення глобальних проблем є також варварське ставлення людей до природи, що найбільш виявляється у хижацькому винищенні лісів, зменшенні природних річок, створенні штучних водоймищ, забрудненні шкідливими речовинами навколишнього середовища. Мілітариза