Реферат: Про проект програми стимулювання розвитку інвестиційної діяльності в Тернопільській області на період до 2011 року

від 14 грудня 2007 року м. Тернопіль № 832


Про проект програми стимулювання

розвитку інвестиційної діяльності

в Тернопільській області на період

до 2011 року


Проект
СХВАЛЕНО

Розпорядження голови

обласної державної адміністрації

14.12.2007 № 832




ПРОГРАМА

стимулювання розвитку інвестиційної діяльності в Тернопільській області на період до 2011 року


ПАСПОРТ

проекту програми стимулювання розвитку інвестиційної діяльності

в Тернопільській області на період до 2011 року


1.

Ініціатор розроблення програми

Обласна державна адміністрація

2.

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми


Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 24 квітня 2007 року №234 "Про розроблення проекту середньострокової програми розвитку інвестиційної діяльності області на 2007-2011 роки"

3.

Розробник програми

Головне управління економіки облдержадміністрації

4.

Співрозробники програми

Головні управління промисловості та розвитку інфраструктури, агропромислового розвитку, управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, містобудування та архітектури, капітального будівництва, житлово-комунального господарства облдержадміністрації, головне управління статистики у Тернопільській області

5.

Відповідальний виконавець програми

Головне управління економіки облдержадміністрації

6.

Учасники програми

Галузеві управління облдержадміністрації, райдержадміністрації, Тернопільський міськвиконком, наукові заклади, громадські формування підприємців, підприємницькі структури

7.

Термін реалізації програми

2008-2011 роки

7.1

Етапи виконання програм

(для довгострокових програм)

-

8.

Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні програми

(для комплексних програм)

Обласний, районні, міські, селищні та сільські бюджети

9.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, всього,

у тому числі:



14600 млн.грн.

9.1

кошти державного бюджету

880 млн.грн.

9.2

кошти місцевих бюджетів

330 млн.грн.

9.3

кошти інших джерел

13390 млн.грн.



Забезпечення динамічного соціально-економічного розвитку області відповідно до визначених пріоритетів потребує проведення ефективної інвестиційної політики на регіональному та територіальному рівнях. В умовах Тернопільської області, яка за цілою низкою показників соціально-економічного розвитку відстає від середнього по державі рівня, лише впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки на базі використання конкурентних переваг може забезпечити не лише подолання структурних і територіальних диспропорцій у розвитку, але і вирішити питання створення високопродуктивних робочих місць та підняття життєвого рівня населення області.

Програма стимулювання розвитку інвестиційної діяльності в Тернопільській області на період до 2011 року (надалі - Програма) є інструментом координації діяльності учасників інвестиційних процесів на території області. Вона спрямована на впровадження ефективної інвестиційної політики обласною та районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Програма розроблена у відповідності до чинного законодавства і враховує основні вимоги Господарського кодексу України, Законів України “Про інвестиційну діяльність”, “Про режим іноземного інвестування”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про інноваційну діяльність”, “Про місцеві державні адміністрації” та інших нормативно-законодавчих актів, які регулюють норми інвестиційної діяльності в Україні.

Структура і зміст Програми відповідають Методичним рекомендаціям щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, а також Методичним рекомендаціям щодо формування регіональних стратегій розвитку, розробленим і затвердженим Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України (наказ №224 від 29.07.2002). Вихідною базою для розробки Програми є офіційні дані головного управління статистики в області, інформаційні матеріали соціологічних опитувань тощо.

В основу виконання роботи покладено класичну методологію розробки довгострокових програмних документів на базі:

ґрунтовного аналізу і оцінки наявних ресурсів;

визначення оптимальних і можливих параметрів та якісних орієнтирів перспективного розвитку у відповідності до вимог сучасної економічної теорії;

залучення науково-методичного інструментарію і сучасного передового вітчизняного і зарубіжного досвіду;

співставлення показників економічного розвитку різних територій області, які зазнали змін протягом передпрогнозного періоду.

Метою програми є забезпечення через інвестиційні важелі реального підвищення життєвого рівня населення, його зайнятості, вирішення соціальних проблем, здійснення структурних перетворень i підвищення ефективності роботи народногосподарського комплексу, раціонального використання ресурсного потенціалу регіону, формування соціально-орієнтованої економічної системи ринкового типу.

Основою Програми є система заходів, які будуть щорічно коригуватись, і виконання яких забезпечить сприятливі умови для надходження інвестицій в економіку області. Деталізація конкретних заходів та перелік інвестиційних пріоритетів структурної перебудови буде уточнюватися щорічно при складанні планів економічного і соціального розвитку, виходячи з невідкладних потреб та наявних ресурсних можливостей. Поєднання інтересів бізнесу з інтересами розвитку області стане основою для взаємовигідної співпраці.


^ РОЗДІЛ І. СТАН ТА АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ІНВЕСТУВАННЯ ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ, ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ЇЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ТА ПОЖВАВЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.


^ ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСЬКОГО

КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТІ

Протягом останніх років економіка Тернопільської області розвивається достатньо високими темпами. Зокрема, по ряду показників темпи розвитку є вищими за середні по державі. В першу чергу це стосується таких показників, як темпи приросту промислового виробництва, валової продукції сільського господарства, середньомісячної заробітної плати, темпів зростання обсягів інвестицій в основний капітал, погашення заборгованості із виплати заробітної плати. Перевиконуються доведені Урядом завдання із створення нових робочих місць, індекс споживчих цін утримується на рівні нижчому, ніж в цілому по державі. Стабільно зростають обсяги зовнішньої торгівлі, перевиконуються планові показники надходжень до бюджетів податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Валове виробництво продукції сільського господарства на одну особу населення на 28,6% перевищує відповідний показник по Україні (дані 2006 року). Індекс обсягу промислового виробництва складає 107% до бази 1990 року (в Україні – 101%). Водночас, існує ряд показників, за якими область постійно на протязі останніх 8-10 років займає останні місця в державі. Серед них на одну особу населення:
валова додана вартість (область – 1229 грн. або 57% до середнього по Україні рівня);

обсяг реалізованої промислової продукції (область – 2059 грн. або 21,1% до середнього по Україні рівня);

обсяг інвестицій в основний капітал (область – 1098,1 грн. або 40,9% до середнього по Україні рівня, 38% - до бази 1990 року);

обсяг прямих іноземних інвестицій (область – 41 дол.США або 7,9% до середнього по Україні рівня);

загальна сума податків, зборів і обов’язкових платежів (область – 653,8 грн. або 31,2% до середнього по Україні рівня);

середньомісячна заробітна плата (область – 893 грн. або 69,3% до середнього по Україні рівня);

роздрібний товарооборот (область – 124,9 грн. або 56,9% до середнього по Україні рівня);

рівень безробіття (в області – 9,3%, в Україні – 6,6%).

Питома вага Тернопільської області в економіці України по ряду показників є вкрай низькою, зокрема:

у валовій доданій вартості – 1,2%;

у реалізованій промисловій продукції – 0,5%;

в експорті товарів – 0,2%;

в імпорті товарів – 0,3%;

в інвестиціях в основний капітал – близько 1%;

В області проживає 2,37% населення України, проте наявна структура економіки не спроможна забезпечити адекватне надходження податків до місцевих бюджетів. Так, у 2006 році доходи місцевих бюджетів області на одного жителя без трансфертів склали 373 грн., трансферти місцевим бюджетам – 953,2 грн.

Загалом структурні диспропорції разом із кризою окремих галузей економіки є основними причинами стагнації зазначених вище показників.

Порівняльний аналіз структури валової доданої вартості області та України за 1997-2005 роки вказує на наступне:

питома вага промисловості, починаючи із 1997 року, зменшилась у 2005 році на 2,4 відсоткових пункти і склала 16,7% (в Україні – зростання з 29,6% у 1997 році до 30,2% у 2005 році);

питома вага сільського господарства хоча і скоротилась з 1997 року на 5,8 відсоткових пункти, проте є дуже високою – 24,4% (в Україні – 10,3%, у світі – 3-5%);

наявна структура валової доданої вартості області, диспропорції у вартості сільськогосподарської та промислової продукції та ряд інших чинників суттєво звужують базу оподаткування області, впливають на рівень середньомісячної заробітної плати, доходів громадян, інвестицій та обсяги роздрібного товарообороту;

застосування сучасних технологій на селі породжує проблему сільського безробіття (на сьогодні понад 60% безробітних області – сільські жителі);

наявна структура валової доданої вартості не сприяє розвитку роздрібного товарообороту.

Слід зауважити, що структурні диспропорції характерні не лише для економіки в цілому, але і для окремих галузей зокрема.

Так, у 2006 році в області зафіксована наступна галузева структура обсягів реалізації промислової продукції:

добувна промисловість – 1,6% (Україна – 8,7%);

харчова промисловість – 51% (Україна – 14,8%);

легка промисловість – 3,9% (Україна – 0,9%);

виробництво деревини та виробів з деревини – 1,5% (Україна – 0,7%);

целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа – 3% (Україна – 2%);

хімічна та нафтохімічна промисловість – 1,4% (Україна – 6,7%);

виробництво будматеріалів, скловиробів тощо – 8,6% (Україна – 3,5%);

металургія та оброблення металу – 2,1% (Україна – 24,4%);

машинобудування – 6,2% (Україна – 12,9%);

виробництво та розподіл електроенергії, газу та води – 17,4% (Україна – 15,1%).

Наявна структура промисловості, крім зазначених вище ризиків, обумовлює сировинну структуру експорту, інвестиційну структуру імпорту, вказує на недостатнє використання працересурсного, наукового потенціалу, мінерально-сировинної бази області та ряду інших конкурентних переваг. Водночас, як показує аналіз, наявна структура промисловості орієнтована в основному на переробку сільськогосподарської продукції, що створює додаткові ризики через вплив сезонного фактора на сільськогосподарську галузь, відповідних рішень Уряду, кон’юнктури світового ринку. Питома вага галузей із потенційно високою доданою вартістю (машинобудування, металообробка, хімічна та нафтохімічна, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів тощо) є вкрай низькою.

В умовах високої питомої ваги зносу основних фондів промислових підприємств (понад 52%), недостатніх обсягів інвестування (28,4% від загальних по області обсягів), низької інноваційної активності промислових підприємств (4,2% інноваційно-активних підприємств за підсумками 9 місяців 2007 року), високої питомої ваги матеріальних витрат у структурі собівартості, можна прогнозувати подальше скорочення конкурентоспроможності промислової продукції області та інвестиційної привабливості підприємств. Частково ці прогнози справджуються вже сьогодні: промисловими підприємствами області виробляється сировинної продукції – 49,8%, тоді як інвестиційної продукції лише 3,9%; за 8 місяців 2007 року 46,2% підприємств зменшили обсяги виробництва; 10,2% підприємств – не працювали.

В області відбувається поступове старіння основних фондів. Ступінь зносу основних фондів в цілому по області становить 47,3%, в тому числі в таких важливих галузях як сільське господарство вона становить 54%, промисловість – 52,7%, комунальне господарство та інфраструктура обслуговування (виробництво та розподілення електроенергії, газу та води) – 58,6%. В середньому на половину зношені основні фонди в галузях освіти, охорони здоров’я, побуту.

Наслідком недостатніх обсягів залучення інвестицій в оновлення основних фондів галузей економіки є суттєві зміни в структурі основних фондів. Так, за період з 2000 по 2006 рік питома вага основних фондів сільського господарства скоротилась у 2 рази, через що більшість сільськогосподарської продукції (72,6% за підсумками 2006 року) виробляється у господарствах населення.

До структурних проблем області відноситься і демографічна ситуація: 57% населення області – сільські жителі. Всі міста, крім м. Тернополя, відносяться до категорії малих (з чисельністю жителів від 3 до 30 тис.), економіка яких базується на діяльності 1-2 підприємств, що суттєво зменшує інвестиційну привабливість територій області.

Значними залишаються територіальні диспропорції у соціально-економічному розвитку. Так, рівень диференціації районів за обсягами реалізованої продукції становить 15 разів, за обсягом інвестицій в основний капітал – 29 разів, за доходами місцевих бюджетів (без трансфертів, на одного жителя) – 1,7 раза, за обсягами роздрібного товарообороту (на одного жителя) – 3,1 раза.


^ 1.2. НАЯВНА СТРУКТУРА ТА ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ


Тернопільська область належить до територій, які за своїм розвитком наближені до депресивних. Тут відсутні основні бюджетонаповнюючі галузі економіки, недостатньо розвинута промисловість, енергетика, хімічне виробництво. Основними галузями господарського комплексу є сільське господарство та харчова промисловість, які дають основну частину валового продукту. Область є недостатньо привабливою для інвесторів, оскільки відсутня можливість швидкого обороту капіталів.

Разом з тим, необхідно відмітити, що завдяки розробленому та реалізованому облдержадміністрацією комплексу організаційних заходів в останні роки спостерігається чітка тенденція до покращання інвестиційного клімату та росту темпів залучення як внутрішніх так і зовнішніх інвестицій.

Спостерігається щорічний ріст інвестицій в основний капітал. Починаючи з 1996 року в області обсяги інвестування економіки постійно зростають.
^ Інвестиції в основний капітал
(у фактичних цінах)

Р о к и

Одиниця виміру

Інвестиції в основний капітал

1996

млн.грн.

190

2002

млн.грн.

319

2003

млн.грн.

456

2004

млн.грн.

632

2005

млн.грн.

890

2006

млн.грн.

1214


Мають місце також прирости обсягів будівельно-монтажних робіт.
^ Обсяги реалізованої будівельної продукції
(у фактичних цінах)

Р о к и

Одиниця виміру

Будівельні і монтажні роботи

2002

млн.грн.

135

2003

млн.грн.

192

2004

млн.грн.

288

2005

млн.грн.

418

2006

млн.грн.

521


Суттєві зміни відбулися і в структурі інвестицій в основний капітал. Зменшується питома вага інвестицій державної форми власності, зате зростає частка приватної та колективної форми власності, що свідчить про ефективність та незворотність реформ.

Водночас, прослідковується значна строкатість у показниках інвестування серед районів області. Якщо такі райони, як Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Кременецький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський постійно лідирують в роботі по залученню інвестицій, то Монастириський, Підгаєцький, Шумський постійно займають останні позиції серед районів області.
^ Інвестиції в основний капітал
(у фактичних цінах, млн.грн.)

Райони

2002 рік

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

1

2

3

4

5

6

Всього по області

319,3

455,9

631,9

889,8

1213,9

Бережанський

10,1

11,1

12,4

15,5

17,8

Борщівський

11,3

22,9

19,1

28,5

58,4

Бучацький

10,2

14,6

23,7

25,6

70

Гусятинський

10,3

12,9

25,1

27

31,9

Заліщицький

4,5

7,6

11,0

11,0

24,5

Збаразький

8,9

9,4

10,3

13,5

22,9

Зборівський

6,3

16,6

10,6

10,1

24,9

Козівський

4,8

8,3

10,9

12,1

16,4

Кременецький

8,8

11,3

14,4

18,8

26,7

Лановецький

12,3

14,8

15,7

13,3

14,7

Монастириський

2,1

8,3

5,8

11,1

7,8

Підволочиський

11,3

8,5

18,1

19,1

38,5

Підгаєцький

1,8

3

3,7

5,3

10,5

Теребовлянський

15,5

25

30,3

24,8

42,8

Тернопільський

12,1

33,4

43,1

102,8

122,5

Чортківський

16,3

17,1

22,9

44

72,6

Шумський

3

4,8

6,9

9

15,1

м.Тернопіль

94,3

197,6

281,5

391

474,7


Аналіз структури інвестицій в основний капітал за галузями економіки свідчить, що протягом останніх років основні інвестиції вкладаються в промисловість (20,2% від загального обсягу внесених у 2006 році інвестицій), сільське господарство (15,3%), транспорт (15,6%), операції з нерухомістю (32,2%). Аналіз вказує на очевидні диспропорції в інвестуванні. Серед них:

низька питома вага та абсолютні показники інвестування в промисловість, будівництво (2,9%), готельний бізнес (0,4%), освіту (1,7%), охорону здоров’я (0,8%), послуги (1,1%);

за джерелами фінансування основну питому вагу займають власні кошти підприємств та організацій (понад 40%), майже 16% становлять кредити банків та інші позики, майже 36% кошти населення на індивідуальне житлове будівництво та інші джерела фінансування. Кошти державного та місцевих бюджетів становлять дещо більше 5% від загального обсягу.

Протягом останніх років в області спостерігається позитивна динаміка зростання обсягів іноземних інвестицій, залучених в економіку. У 2002 році іноземні інвестиції зросли в порівнянні з попереднім роком на 4 млн. дол. США , у 2003 році - на 1,8 млн. дол. США, у 2004 році - на 8,5 млн. дол. США, у 2005 році - на 2,1 млн. дол. США та у 2006 році - на 5,6 млн. дол. США. Станом на 1 січня 2007 року загальна сума внесених іноземних інвестицій в економіку Тернопільської області склала 45 млн. дол. США.

До найбільш інвестиційно привабливих галузей економіки для іноземних інвесторів відноситься промисловість, куди спрямовано 60,5% усіх іноземних інвестицій, транспорт і зв'язок – 23% та сільське господарство – 8,4%.

Щодо географічної структури розподілу іноземних інвестицій по районах області, то основні інвестиційні потоки спрямовані у м.Тернопіль (53,5%), Зборівський (16,7%), Чортківський (5,7%) та Шумський (5,5%) райони.

Найбільше капіталу інвестовано фірмами із Чеської Республіки (16,8%), Естонії (14,2%), Сполученого Королівства (13,7%), Німеччини (10,0%), , Австралії (10%), Польщі (6,7%), Бельгії (4,6%), Російської Федерації (4,4%) та Австрії (3,2%) і сума вкладених ними коштів та обладнання становить майже 90% всього інвестованого в економіку області капіталу.

Обсяг іноземних інвестицій на душу населення в області за п’ять років збільшився майже вдвічі, якщо у 2002 році на одну особу припадало 23,65 дол. США, то у 2006 році - 40,5 дол. США. Водночас, за обсягом внесених іноземних інвестицій на душу населення область відстає від середнього по державі показника в 11 разів. Міжрайонна диференціація за цим показником складає 1760 разів. В економіку Підгаєцького району іноземні інвестиції не вносились. Обласний центр також не входить до лідерів за обсягом внесених іноземних інвестицій на душу населення.

Певні позитивні зрушення відбулися в інвестуванні соціальної сфери області.

Після затвердження розробленої на виконання доручення Президента України від 6 жовтня 1999 року №1-14/1316 та доручення Прем’єр Міністра України від 14 жовтня 1999 року №4000/3 програми “Житло Тернопілля-2004” виконуються завдання по нарощуванню темпів житлового будівництва

Так, за 2002-2006 роки введено в експлуатацію 920,2 тис.кв.м загальної площі житла, що значно більше, ніж визначено програмами соціально-економічного розвитку на відповідні роки. Виконуються завдання і по освоєнню виділених коштів на будівництво об’єктів освіти, охорони здоров’я, комунального господарства, інших галузей.

За п’ять останніх років на будівництві житла освоєно майже 1,1 млрд.грн. інвестицій в основний капітал, що становить 31,1 % до загальних обсягів по області. Водночас, за показником обсягів введеного в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тисяч населення рівень міжрайонної диференціації складає за І півріччя 2007 року 18 разів.

Аналіз динаміки виконання підрядних будівельно-монтажних робіт свідчить про стійкі тенденції щорічного росту обсягів виконання робіт підрядними будівельними організаціями. Позитивні зрушення відбулися і в більшості районів області. Водночас, аналіз абсолютних обсягів будівельних робіт засвідчує надзвичайно низьку потужність підрядних будівельних організацій та їх обслуговуючої інфраструктури, що, в свою чергу, дозволяє прогнозувати у середньостроковій перспективі їх неспроможність у повній мірі обслуговувати інвестиційні процеси.

^ Обсяг підрядних робіт, виконаних власними
силами будівельних організацій за 2002-2006 роки

(тис.грн.)
Райони
2002 рік

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

1

2

3

4

5

6

Всього по області

122034

180172

256164

349125

460053

Бережанський

1368

1414

2742

3567

4764

Борщівський

1312

1558

2743

2627

4545

Бучацький

1717

2001

3542

4906

7444

Гусятинський

2434

2207

2426

3587

3575

Заліщицький

1010

1670

2481

3129

4847

Збаразький

1194

1649

2646

2948

3494

Зборівський

1244

1783

2301

2681

3423

Козівський

1353

1919

2854

2780

2834

Кременецький

1733

2345

3064

6930

10044

Лановецький

773

1550

2467

2832

3311

Монастириський

396

1133

1317

1999

1915

Підволочиський

1339

3269

2069

3526

4295

Підгаєцький

431

1081

1823

2310

2665

Теребовлянський

1806

1856

2822

3211

4249

Тернопільський

6081

9457

15166

19532

21449

Чортківський

2888

3970

5832

25007

24729

Шумський

545

1024

2979

3116

4188

м.Тернопіль

94410

140286

196890

254437

348282


^ 1.3. ФАКТОРИ, ЯКІ СТРИМУЮТЬ ПРОЦЕСИ ІНВЕСТУВАННЯ

ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ


Критерії, якими керуються інвестори, зокрема іноземні, при вкладенні капіталу, залишаються практично незмінними протягом останніх років. Безумовним, насамперед, є те, що інвестор звертає увагу на загальнодержавні умови інвестування та інвестиційний клімат. Водночас, інвестор оцінює умови, які можуть забезпечити в межах своєї компетенції місцеві органи державного управління. Аналіз практики іноземного інвестування в області свідчить, що при прийнятті рішення стосовно доцільності інвестування інвестори враховують:

прогнозованість інвестиційної політики держави, регіону, рівень правого та судового захисту прав інвесторів;

розміщення об’єкту інвестування поблизу основних ринків;

легкість доступу до сировини та кваліфікованої робочої сили;

наявність розвинутої транспортної інфраструктури;

забезпеченість об’єкту інженерними комунікаціями;

наявність розвинутої системи сучасних видів зв’язку;

конкурентоспроможність товарів і послуг, які надаватиме об’єкт інвестування;

знання ринків збуту;

соціально-політичну стабільність у регіоні;

сприятливість екологічної ситуації;

ставлення місцевої влади до інвесторів;

готовність влади створювати сприятливі умови для потенційних інвесторів;

відсутність бюрократичних бар’єрів на шляху інвесторів (зокрема, оперативність прийняття органами влади рішень щодо відведення земельних ділянок та видачі дозволів різного характеру).

Основною перешкодою прискореного розвитку інвестиційних процесів в області на сучасному етапі економічних перетворень є обмежена можливість використання внутрішніх джерел через недостатній розвиток відповідної інфраструктури інвестування, стримані наміри іноземних інвесторів щодо вкладення інвестиційних ресурсів, недостатня активність місцевої влади щодо створення позитивного інвестиційного іміджу та промоції інвестиційних проектів регіонального масштабу, значні бюрократичні перешкоди.

Через падіння виробництва протягом ряду попередніх років, неефективну систему оподатковування і недосконалу амортизаційну політику недостатніми є обсяги прибутку й амортизаційних відрахувань - основних джерел власних інвестицій підприємств. Недостатньо, в основному через розмір відсоткових ставок, забезпечує ріст обсягу інвестицій у регіональну економіку діяльність банківської системи, фактично не розвинений фондовий ринок, як основний інструмент міжгалузевого переливання капіталів.

Є ряд інших негативних чинників, які стримують сталий розвиток економіки:

передусім, це високий ступінь зносу основних фондів, який на початку 2007 р. становив у цілому 46,7%, у т. ч. у промисловості – 51,5%, у сільському господарстві - 43,5%, будівництві – 46,1%, на транспорті -55,7%, у сфері охорони здоров'я – 57,4%;

нецільове використання амортизаційних фондів та низький рівень капіталізації прибутків підприємств;

відсутність підготовленого менеджменту для роботи у сфері інвестиційної діяльності;

низька інноваційна активність підприємств щодо оновлення основних фондів та впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, що суттєво знижує конкурентоспроможність продукції;

залишається незначною частка вкладень, освоєних за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (за 6 місяців 2007 року у загальному обсязі інвестицій в основний капітал вона становила 4,6%), невідповідність освітньої мережі вимогам ринку праці, відтак, інвестор змушений вкладати додаткові кошти у розвиток відповідної інфраструктури та кадрове забезпечення.

Серйозною перешкодою для потенційних інвесторів є високий ступень ризиків, з них найбільш поширені види:

політичний ризик - можливість збитків або скорочення розмірів прибутку, які є наслідком державної політики;

валютний ризик - потенційні збитки, які можуть понести суб'єкти господарської діяльності від змін у валютних курсах;

інфляційний ризик - можливість понести збитки або недоотримати прибутку у наслідок змін у темпах інфляції;

структурний ризик - поточна та майбутня циклічність економіки, її схильність до негативних або, навпаки, позитивних змін, ступінь впливу стабільності або нестабільності на суб'єктів господарської діяльності;

регуляторний ризик - несприятлива або, навпаки, стимулююча політика держави, пов'язана з регулюванням умов здійснення підприємницької діяльності.

Програма передбачає запровадження конкретних механізмів, котрі сприятимуть покращенню інвестиційного клімату в регіоні.


^ 1.4. ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ

ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ


Необхідною умовою структурної перебудови економіки та прискорення темпів її росту є збільшення обсягів інвестицій і підвищення їх ефективності. Інвестиційний процес є не тільки одним із найважливіших факторів економічного зростання, а й одночасно загальним показником соціально-економічного розвитку. Чим інтенсивнішим є вкладення інвестицій, тим швидше проходить відтворювальний процес, активнішими є ринкові трансформації. В умовах обмеженості ресурсів, насамперед фінансових, невід’ємною складовою стратегії розвитку області стає інвестиційна політика, яка охоплює пріоритетні цілі економічної, ресурсної, політичної і соціальної бази території, її наукового, виробничого, кадрового та інших потенціалів.

Тернопільська область відноситься до тих регіонів України, в яких втрати частини економічного потенціалу були найбільшими. В результаті падіння виробництва по всіх видах економічної діяльності за період 1996-2006 роки частка області у ВДВ України зменшилась з 1,6 до 1,2%. Основна причина цього явища – сировинний характер економіки, низька питома вага галузей із потенційно високою валовою доданою вартістю, загалом – структурні та територіальні диспропорції у розвитку на фоні низької інвестиційної активності. Провідні галузі економіки області (зокрема, агропромисловий комплекс) – це галузі 2-4 технологічного укладу.

Формування ефективного господарського механізму, подальший економічний розвиток області потребують суттєвих змін у структурі народногосподарського комплексу.

Програмою визначено наступні чинники економічного зростання і структурної модернізації економіки області:

інноваційний: економічне зростання відбуватиметься за рахунок активної державної і регіональної науково-технологічної та інноваційної політики, розвитку сучасної інноваційної інфраструктури, що безпосередньо буде пов'язано з подальшим поглибленням процесів інтеграції науки і виробництва;

інвестиційний: зростання прибутковості виробництва сприятиме активізації інвестиційної активності підприємств, до фінансування інвестиційних проектів посилиться залучення коштів комерційних банків, інвестиційних державних та іноземних фондів, страхових й інвестиційних компаній, місцевих бюджетів;

екологічний: реалізація стратегії сталого розвитку приведе до збалансування економічних, соціальних і екологічних інтересів шляхом екологізації процесів виробництва і споживання, збільшення екологічної складової у макропоказниках області, стимулювання розвитку фондового ринку та інститутів спільного інвестування дозволить залучити до інвестування кошти населення;

гуманітарний: розвиток гуманітарної сфери області посилить її соціальну орієнтацію, сприятиме збереженню у структурі виробництва великої частки освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги.

Стратегічною метою розвитку економіки області є формування через інвестиційну складову високопродуктивного господарського комплексу, який функціонує на засадах сталого розвитку і забезпечує гідне життя населенню.

Пріоритетами розвитку області у перспективі визначено добувну промисловість, для якої буде характерне інтегрування із промисловістю будівельних матеріалів, переробну промисловість, аграрну сферу, освіту, охорону здоров'я, інформатизацію економіки, сферу послуг, транспорт та логістику. Перспективні темпи зростання економіки визначатимуться економічною політикою держави та її основними складовими, якими є:

інноваційний шлях розвитку;

висока інвестиційна активність;

формування нового технологічного укладу;

гуманізація економіки;

екологізація економічного розвитку.



^ РОЗДІЛ ІІ. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ОБЛАСТІ


Тернопільщина має значний інвестиційний потенціал, який необхідно максимально використати при реалізації стратегічних напрямків розвитку економіки області на 2007-2011 роки.

Одним з основних конкурентних переваг області є її людський потенціал, який при ефективному його використанні може дати швидкий стрибок в напрямку досягнення стабільного економічного розвитку. Наявний науковий потенціал дозволяє здійснити швидкий стрибок в інноваційній сфері, суттєво змінити технологічні процеси виробництва, розвинути галузі, характерні для 4-5 технологічних укладів економіки.

Досить суттєвим для інвесторів є наявний виробничий потенціал, модернізація якого може забезпечити швидке повернення капіталів.

Розвідані запаси корисних копалин, якісні земельні ресурси є привабливими для вкладання інвестицій в розвиток будівельної індустрії та аграрного комплексу.

Серйозний інвестиційний капітал для вкладання капіталів містить сфера туризму, розвиток санітарно-курортної галузі та оздоровчих послуг, базою для розвитку яких є унікальні природо-кліматичні та історико-культурні об’єкти.

Досить привабливим є також екологічний аспект інвестування, оскільки ресурси вторинної сировини та екологічне законодавство дають можливість стабільного функціонування підприємств екологічного профілю.

Є й ряд інших привабливих для інвесторів сфер вкладання капіталу, максимальне сприяння яким передбачено заходами Програми.


^ 2.1. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ


Станом на 1 січня 2007 року в області проживало 1102,1 тис. громадян, з яких 644,8 тис. осіб працездатного віку.

Демографічна ситуація в області, як і в цілому по Україні, складна і потребує конкретних дій по її стабілізації. Щорічне скорочення населення становить в середньому 6 - 7 тис. чоловік.

Середня очікувана тривалість життя при народженні в області становила 70,9 року (при середньоукраїнському значенні цього показника 68,1 у 2005 - 2006 роках).

Показник демографічного навантаження за даними 2006 року становив 709 осіб непрацездатного віку в розрахунку на 1000 осіб працездатного віку, з них дітей - 43% (в Україні - відповідно 651 особа і 39,3%).

Інтенсивність міграційного руху постійного населення в регіоні була вищою, ніж в Україні загалом, хоча у 1995 - 2006 роках цей показник поступово зменшувався (в частині зареєстрованої міграції).

Стратегічною метою соціально-демографічного розвитку області є збереження та підвищення життєвого потенціалу населення на основі нормалізації процесу його природного відтворення (підвищення рівня народжуваності та зниження смертності) зміцнення його здоров'я та оптимізації міграційного руху. У цій сфері сформувалися такі стратегічні переваги і шанси:

нижчі порівняно із середньоукраїнськими показниками темпи депопуляції населення;

кращі, ніж у цілому в Україні, показники природного руху населення за рахунок відносно високого рівня народжуваності та низького рівня смертності;

менша, порівняно із середньою в Україні деформованість за віковою структурою населення;

нижчий, ніж в інших регіонах України, рівень захворюваності за такими діагнозами, як активний туберкульоз, наркологічні розлади, виробничий травматизм.

Перспективи соціально-демографічного розвитку здебільшого визначатимуться системою факторів, серед яких найбільш вагомими будуть такі:

зростанням інвестицій в людський капітал, як державою, так і жителями та підприємствами області;

зростання інвестицій в реалізацію комплексних програм соціального захисту населення, підтримк