Реферат: Управління карного розшуку

Управління карного розшуку

Карний розшук — служба, від результатів роботи якої значною мірою залежить діяльність yciєї правоохоронної системи. Головне завдання карного розшуку полягає в розкритті злочинів, насамперед тяжких, виявленні ociб, що їx вчинили, здійсненні необхідних оперативних заходів, спрямованих на попередження кримінальних діянь, а також у розшуку злочинців i ociб, які зникли безвісті.

Оперативні працівники цього підрозділу без перебільшення — гвардія міліції. Недарма кажуть: хто не працював у карному розшуці, той не пізнав ycix аспектів міліцейської служби.

Історія карного розшуку Одещини тісно пов’язана з історією міліції в цілому.

3 квітня 1920 р. Рада народних комісарів України прийняла постанову «Про організацію карного розшуку», а 8 червня 1920 р. Всеукраїнський Центральний Виконавчий комітет видав декрет, який затвердив положения про робітничо-селянську міліцію.

3 цього часу на території Одеської губернії починає працювати Управління карного розшуку зі штатною чисельністю 32 чоловіка, які обслуговували територію понад 150 тис. квадратних кілометрів. При повітах були створені секції судово-карного розшуку, а на місцях для проведення дізнань з кримінальних справ створені відділи судово-карної міліції.

Найбільш відомими фахівцями Одеського губернського карного розшуку були: Д. М. Баришев, його перший начальник (1920 — 1927 рр.); М. К. Федоров, перший начальник Одеського міського карного розшуку; Б. Л. Білоусов, начальник відділення КР, який у 1927 р. особисто брав участь у розкритті бандитського нальоту на Одеський губернський банк; М. М. Старичков, начальник оперативного відділення КР, організатор знищення легендарної банди Опойка; Є. П. Катаєв (літературний псевдонім Петров) — відомий письменник, співавтор відомих творів «Дванадцять стільців» та «Золоте теля», який брав особисту участь у ліквідації так званих «рейдових» банд, що діяли на території Одеської губернії.

У різні роки начальниками Одеського карного розшуку були: Є. І. Іжикевич, Л. І. Трачук, В. І. Катринін, В. І. Романовський, І. Г. Григоренко, Б. О. Захар’єв, Г. В. Єпyp, I. O. Сагун, Л. О. Додинський, М. М. Андреєв. Практично всі з них пройшли шлях від оперативників до начальників Управлінь МВС. Справу своїх попередників продовжують полковник міліції О. М. Хлівний та його заступник підполковник міліції А. Ю. Пінігін. Чимало для вдосконалення роботи служби зробив колишній перший заступник начальника УМВСУ в Одеській області — начальник кримінальноі міліції генерал-майор міліції О. І. Виходець.

Сьогодні у стpyктypi УКР діють такі підрозді­ли: по розкриттю злочинів проти особистості та по боротьбі з груповими злочинними проявами; по розкриттю злочинів, пов’язаних iз застосуванням зброї та вибухових речовин; по боротьбі зі злочинністю у справах торгівлі людьми та у сфері громадської моральності, по розшуку злочинців та осіб, які зникли безвісті, по боротьбі з майновими злочинами та крадіжками автотранспортних засобів. При УКР УМВС України в Одеській області функціонує оперативно-довідкова служба розшуку безвісті зниклих громадян.

Управлінням карного розшуку та його підрозділами на місцях у взаємодії з іншими службами вирішуються завдання щодо покращення стану оперативної обстановки, попередженню та розкриттю злочинів. Для локалізації негативних тенденцій розвитку криміногенної ситуації в області проводяться відпрацювання районів з найбільш складною оперативною обстановкою, надається практична допомога, в т.ч. у вигляді комплексного відпрацювання великих населених пунктів всіма силами та засобами мілції. В 2003 р. ініціативно проведені 5 цільових оперативно-профілактичних операцій, у т.ч.: по протидії незаконному обігу зброї та вибухівки, боротьбі зі злочинами, пов’язаними з розкраданнями металу, розшуком злочинців.

Аналіз статистичних даних, результати вивчення оперативної обстановки на території Одеси та області свідчать, що тенденція зменшення обсягу злочинів по лінії карного розшуку зберігається протягом останніх 5 років.

Разом з тим, у 1997-1999 pp. оперативна обстановка на Одещині ускладнювалась серією зухвалих вбивств під час злочинних «розборок» з використанням вогнепальної зброї. Проте підрозділами карного розшуку при взаємодії з іншими службами було напрацьовано комплекс оперативно-розшукових заходів по встановленню, затриманню i викриттю «кілерів».

В поточному році виявлено та ліквідовано 6 каналів надходження зброї на територію держави (5 — із Придністров’я i Молдови, 1 — з Німеччини).

Виявлено 1 бандгрупу. Знаходяться на розгляді в суді кримінальні справи відносно 31 учасника 4-х організованих злочинних груп, що скоїли 55 злочинів.

В теперішній час СУ УМВС i прокуратурою проводиться слідство з кримінальних справ у відношенні 14 злочинних груп, у діях яких можуть вбачатися ознаки організованості. До складу цих груп входять 74 особи, яких викрито у скоєнні 86 злочинів, у т.ч.: факту бандитизму, 3 вбивства, 33 крадіжки, 8 пограбувань, 16 розбоїв, 13 крадіжок електрообладнання, 6 фактів незаконного зберігання зброї, 4 факти незаконного заволодіння автотранспортом, 2 факти втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, 2 факти незаконного зберігання наркотиків.

У злочинців вилучені 1 кулемет, 1 автомат, 2 пістолети, 1 обріз, 2 мисливські рушниці 7 саморобних вогнепальних пристроїв, 4 гранати, 380 г пластиду, 400 г тротилу, 2 газових пістолети, більш 800 набоїв, 2 автомобілі, 555 г маковоі соломки.

Значного загальнодержавного резонансу набуло жорстоке вбивство 7 чоловік в м. Ананьєві в березні 2002 р.

Завдяки напруженній роботі працівників міліції, допомозі, отриманій з боку громадян, було встановлено, що цей зухвалий злочин вчинили п’ятеро злочинців: троє громадян Молдови і двоє громадян України. В результаті оперативно-розшукових заходів невдовзі їх було затримано.


Хлівний

Олексій Миколайович

Полковник міліції, 1961 р. народження. Освіта вища, закінчив Київську вищу школу міліції. В органах внутрішніх справ з 1982 р. Працював міліцонером ППСМ м. Одеси до 1984 р. В 1986 р. закінчив Одеську школу міліції. Працював оперуповноваженим карного розшуку Овідіопольського РВ. В 1987-1990 рр. навчався у Київській вищій школі МВД. В1990-1993 рр. — начальник карного розшуку Овідіопольського РВ, в 1993-1999 рр. — перший заступник цього ж райвідділу. В 1999-2002 рр. — начальник Арцизького РВ. В 2002-2003 рр. — заступник начальника УКР УМВС. На посаді начальника Управління карного розшуку з липня 2003 р. Нагороджений медаллю МВС України «За бездоганну службу» ІІІ ступеня.


^ Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків

30 жовтня 1993 р. вийшов Указ Президента України щодо створення у системі УМВС спеціалізованих підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, які було введено до штатної структури МВС у лютому 1994 р. У травні того ж року відповідну службу було організовано в УМВС України в Одеській області. Першим начальником ВБНОН УМВС було призначено Белімова Віктора Васильовича, який займав цю посаду у 1994-1997 рр.

У 1997-1999 рр. відділом БНОН керував підполковник міліції Ходирєв Анатолій Миколайович. А з липня 1999 р. по грудень 2002 р. відділ очолював підполковник міліції Сторожук Василь Іванович.

У квітні 2003 р. створено Управління БНОН УМВС України в Одеській області.

За період існування в системі органів внутрішніх справ Одещини штатна чисельність служби БНОН зросла з 55 до 111 одиниць. Певною мірою це пояснюється прогресуванням такої сфери тіньової економіки, як наркобізнес, та необхідністю більш кваліфікованого підходу до боротьби з нею.

Основу Управління складають досвідчені оперативники, які працюють у відділі з початку створення служби: підполковники міліції Галушко Олег Миколайович та Сандо Ігор Вікторович, майор міліції Бурячок, капітан міліції Карпенкова Марина Олегівна.

Головною задачею підрозділів БНОН є викриття каналiв надходження синтетичних наркотикiв та психотропних речовин сильної дії до областi; викриття осіб, причетних до збуту наркотиків та притягнення їх до кримінальної відповідальності; знешкодження органiзованих злочинних груп наркодiлкiв iз мiжнародними та мiжрегiональ­ними зв’язками; недопущення витоку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів з легального обігу.

З моменту створення підрозділами БНОН було порушено близько 30 тисяч кримінальних справ, ліквідовано понад 500 наркопритонів. Із незаконного обігу вилучено понад 15 тон наркотичних засобів.

17 квітня 1998 р. співробітниками ВБНОН УМВС та Жовтневого РВ ОМУ затримано шестеро ділків, які виготовляли та збували «важкі» синтетичні наркотики.

У жовтні того ж року в районі Аркадії затримано О., у якої вилучено 391 г героїну.

У 2000 р. заарештовано та засуджено до 8 років ув’язнення «наркобарона» М. К., який контролював цей злочинний бізнес на «Палермо». Накладено арешт на його майно, зокрема на три будинки та 3 автомобілі.

У листопаді 2002 р. на автостоянці біля залізничного вокзалу затримано мешканця Роздільнянського району К., який займався постачанням амфетамінів з Росії. В квартирі, де він тимчасово мешкав, знайдено пляшку з 14 г наркотику, а ще близько 4 г вилучено у трьох його клієнтів.

Останніми роками особлива увага міліції приділялась протидії масштабній наркоторгівлі на хуторі Корсунці, відомому як «Палермо», у с. Шевченко-3, мікрорайонах Цукровому та Бугайовці.

У січні 2003 р. співробітники ВБНОН УМВС знешкодили організовану злочинну групу, що доставляла розчин опію з Березівського району та збувала в Одесі.

Чимало наркосировини надходить до Одещини з Чернігівської, Житомирської та Вінницької областей України. Виявлено ще низку каналів наркоімпорту з-за кордону.

Таких прикладів успішної роботи можна навести чимало, проте загальна ефективність заходів боротьби з наркобізнесом залишається недостатньою. Гострою проблемою є залучення населення до широкої роботи по протидії втягненню громадян до наркоманії та наркобізнесу.


^ Гукасян

Андрій Антонович

майор міліції

Освіта вища. Закінчив Національну академію внутрішніх справ України, в 1999 р. — Магістратуру Управління в НАВСУ. В органах внутрішніх справ з 1992 р. Займав посади оперуповноваженого ВКР Комсомольського РВ, заступника начальника відділення карного розшуку, заступника начальника відділу УКР, начальника відділу УБОЗ УМВС в Херсонській області, начальника відді­лення УКР УМВС України в Одеській області. На посаді начальника УБНОН УМВС з липня 2003 р.


^ Відділ кримінальної міліції у справах неповнолітніх

Джерела кримінальної міліції у справах неповнолітніх — у далеких 1930-х роках, коли виникла необхідність у службі, яка б займалась роботою з неповнолітніми. У травні 1935 р. за Постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР «Про ліквідацію дитячої бездоглядності та безпритульності» у складі карного розшуку були створені дитячі кімнати міліції. Свою роботу вони проводили спільно з громадськістю.

У 1960-х рр. при кожній ДКМ були організовані загони юних друзів міліції та комсомольські оперативні загони. У 1967 р. в міському та обласному управліннях виникли відділення карного розшуку у справах неповнолітніх, які координували роботу дитячих кімнат.

У 1977 р. дитячі кімнати були реорганізовані в інспекції у справах неповнолітніх та увійшли до складу відділів профілактики при карному розшуку. Начальники ІСН райвідділів міліції були членами комісій у справах неповнолітніх Ради районних відділів освіти. При кожному опорному пункті, котрих в області було понад 150, були створені дитячі кімнати на громадських засадах, які очолювали педагоги шкіл. Організатором однієї з таких кімнат у селищі Іллічівка Біляївського району був учитель історії Додинський Леонід Олександрович, саме це спонукало його продовжити таку профілактичну роботу вже на посаді інспектора у справах неповнолітніх Біляївського РВ. Так розпочався його службовий шлях у міліції. Сьогодні Л.О. Додинський є заступником начальника Департаменту карного розшуку МВС України.

3 1974-1995 рр. начальником ІСН ОМУ була Шеіна Лідія Павлівна, яка в 1965 р. прийшла в міліцію інспектором дитячої кімнати. Лідія Павлівна користувалася великою повагою серед інспекторського складу та довірою підшефних підлітків.

У 1977 р. введено інститут відстрочки виконання вироку для неповнолітніх. Приоритетним напрямком роботи ІСН стає профілактична робота з такою категорією засуджених, а також із тими, хто звільнився з місць позбавлення волі. В Одесі та області тривалий час не було фактів рецидивної злочинності серед підлітків. Одночасно до складу ІСН УВС області введено приймальник — розподільник для неповнолітніх. Першим його керівником був Яценко Григорій Пилипович.

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх (КМСН) була створена 8 липня 1995 р. за Постановою Кабінету Міністрів України. У лютому 1996 р. Наказом МВС затверджені Положення та Інструкція про організацію КМСН, яка є складовою частиною кримінальної міліції органів внутрішніх справ й існує на правах самостійного підрозділу. Служба проводить роботу з профілактики правопорушень з боку неповнолітніх, виявляє, попереджує та розкриває злочини, скоєні підлітками, яким не виповнилось 18 років.

Основна задача служби — це попередження і недопущення скоєння неповнолітніми злочинів та їх розкриття. В кожному учбовому закладі Одеси та області співробітники КМСН постійно спілкуються з учнями, читають лекції на правову тематику, роз’яснюють підліткам їхні права та обов’язки.

Також, співробітники КМСН займаються розшуком дітей, які залишили сім’ї та спеціальні заклади. Для цього налагоджено тісний контакт із дитячими притулками та відомчими службами. Ще однією лінією роботи є виявлення дорослих, які втягують молодь у протиправну діяльність (проституцію, жебракування, наркоманію та інші).


Семікоп

Тетяна Євгенівна

підполковник міліції

Вона є першою жінкою, яка займає таку високу посаду в цій службі. Тетяна Євгенівна в міліції служить з 1985 р., починала інспектором ІСН, а вже через 2 роки її призначили на посаду начальника ІСН Ленінського РВ м.Одеси. Ще навчаючись в університеті, вона мріяла про таку роботу. I ось, вже більше 17 років вона присвячує себе дітям. До долі кожної дитини вона ставиться чуйно та уважно, прикладаючи чимало зусиль до їхнього перевиховання.


Спецміліція

У кінці 40-х рр. створення спеціальної міліції у Радянському Союзі було викликано необхідністю недопущення витоку секретної інформації з особливо важливих об’єктів військово-промислового комплексу із ядерним озброєнням зокрема.

Крім цього служба спецміліції забезпечувала супроводження та охорону спеціальних вантажів, вузлів та агрегатів для секретної військової техніки, які вироблялись на різних заводах. Немало було зроблено співробітниками спеціальної міліції для забезпечення виконання обороних та космічних програм.

Початок діяльності спецміліції в Одеській області відноситься до 3 червня 1975 р. Першим начальником був призначений підполковник міліції Яхнієнко Іван Федорович.

Так сталося, що після розпаду Радянського Союзу спецміліція деякий час підпорядковувалась єдиному управлінню, яке знаходилось у Москві.

У 1993 р. відбулося розподілення об’єктів між Росією та Україною.

У 1998 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова «Про розширення переліку об’єктів, що обслуговуються спецміліцією», на сьогоднішній день по всій країні їх нараховується понад триста. В нашому регіоні — 13. Це чотири наукових підрозділу ВПК, дві військових частини, чотири підрозділи зв’язку, у т.ч. обласна дирекція ВАТ «Укртелеком», Одеський припортовий завод, ВАТ «Лукойл-Одеський НПЗ» та Майське родовище золота (з причин невистачання коштів на теперішній час воно законсервоване, але знаходиться під постійним контролем).

Спецміліція входить до блоку кримінальної міліції і тому основне її завдання — оперативно-розшукова діяльність на відповідних об’єктах. У сфері боротьби з економічними злочинами основні зусилля спрямовуються на забезпечення захисту технологічних розробок стратегічного та оборонного значення, розкриття зловживань при цільовому використанні бюджетних коштів, махінацій з державним майном, виявлення фактів хабарництва, корупції та ін.

Штатна чисельність співробітників служби невелика. Тому працівники служби на деяких об’єктах здійснюють багато функцій. Фактично кожен з них знається і на карному розшуку, і на боротьбі з організованою злочинністю, і з тонкощами дозвільної системи, паспортно-міграційної служби, державтоінспекції тощо.

Не менш важливим напрямком роботи спецміліції є профілактика правопорушень, яка найбільш ефективна у боротьбі зі злочинністю на специфічних об’єктах обслуговування.

Протягом останніх років працівниками ДСБЕЗ був виявлений ряд фактів розкрадань державного майна на Одеському державному припортовому заводі. У червні минулого року були затримані співробітники заводу, які скоїли крадіжку 33 прутів вуглецевої сталі на загальну суму 10.628 грн.

У липні 2002 р. затримані працівники ОПЗ, які скоїли розкрадання 44 листів алюмінієвого сплаву, чим нанесли збитки державі в особливо великих розмірах на суму 10.457 грн.

З усіх виявлених злочинів були порушені кримінальні справи, винні притягнені до кримінальної відповідальності, нанесені збитки повернуті державі.

У 2003 р. спецміліція відзначила 55 річницю свого існування. Чимало для становлення та розвитку цієї служби зробили попередні керівники служби — Г. Зайцев, В. Терещенко, І. Яхненко, А. Кондєєв, В. Ткачук, І. Попов. Тепер їх справу під керівництвом підполковника міліції О. Лиходько продовжують як досвідчені, так і молоді співробітники — А. Шарандак, В. Олійник, А. Гаврилович, А. Смаглій, Т. Остапенко, Д. Лосін, Д. Лазуко, О. Гринчук, М. Нікітіна, П. Дмитришин, які прийшли служити до підрозділу та виконують таку важливу та відповідальну роботу.


Лиходько

Олег Вікторович

підполковник міліції

У лютому 1988 р. прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, закінчив академію внутрішніх справ України.

З травня 1992 р. до вересня 1997 р. працював на посадах оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого Управління карного розшуку УМВС.

З вересня 1997 р. 1-й заступник начальника Комінтернівського відділу дорожньої міліції, заступникначальника відділу на промринку.

З травня 1999 р. по теперішній час — начальник відділу спеціальної міліції при УМВС України в Одеській області.


^ Кінологічний центр

Невід’ємною частиною розкриття тяжких неочевидних злочинів була і залишається робота кінологічної служби. Історія використання службових собак в нашій державі для пошуку злочинців має давні корені. Вже в 20-х рр. XX ст. згадується про допомогу службових собак під час наведення революційного порядку. Перший розплідник в місті Одесі з’явився у 1945 р. в районі парку Ілліча. Він був розташований на невеликій території, і тому незабаром було прийнято рішення про перенесення його на Пролетарський бульвар, № 29, де він проіснував тривалий час. Всі службові собаки використовувались по лінії карного розшуку. Саме в цей період і розпочав свою діяльність Забувальський Володимир Дмитрович, найбільш відомий фахівець-кінолог, який 33 роки віддав роботі в міліції та тривалий час очолював кінологічну службу Одещини.

В 70-х рр. розплідник знаходився на території заводу «Більшовик», проте через віддаленість від центру міста виникали труднощі в доставці розшукової собаки на місце скоєння злочину. В 1979 р. постає питання про перенесення розплідника в район 6-го км. Овідіопольської дор., та саме у цьому році розпочато будівництво «олімпійського» об’єкту — об’єднаного розплідника службового собаківництва УВС Одеського міського виконкому.

В 1980 р. будівництво об’єднаного розплідника було закінчено і з цього часу вже понад 20 років місце знаходження залишається незмінним. Штат підрозділу становив приблизно 6 співробітників, територія складала близько 1 гектара, на якій було розміщено: 50 вольєрів для собак, ветклініка з ізолятором, спецкухня, дресирувальний майданчик, адміністративний будинок.

У 1982 р. було прийнято рішення про охорону громадського порядку у зелених зонах міста (парки, прибережні схили) за допомогою службових собак, відтоді почала своє існування 9-та рота полку ППСМ (рота оперативного реагування з використанням службових собак), ініціатором створення якої був командир полку капітан міліції М. Б. Чабан. Відтепер вулиці міста та паркові зони стали патрулювати за допомогою службових собак.

В 1996 р. згідно наказу МВС України розплідник службових собак було реорганізовано в кінологічний центр УМВС України в Одеській області, з 1991р. по 2002 р. посаду начальника кінологічного центру УМВС України в Одеській області обіймав підполковник міліції О. А. Голдирєв.

Основними напрямками роботи кінологічної служби є: пошук злочинців по запаховому сліду, патрулювання вулиць, забезпечення громадського порядку в паркових зонах та місцях відпочинку громадян, пошук вибухівки, вибухових пристроїв, наркотиків та наркотичних речовин.

Для пошуку наркотиків, службова собака була вперше використана у 1967 р. Її підготував Кравченко Іван Олександрович, тоді працівник Ростовської кінологічної школи МВС СРСР, один з найдосвідченіших фахівців, який вже 28 років працював інспектором — кінологом. Для пошуку вибухівки, службова собака була вперше використана у 1980 р., перед Олімпійськими іграми.

Після розділу СРСР керівництво МВС України, враховуючи важливу роль кінології в попередженні і розкритті злочинів, вирішило систематизувати і централізовано розвивати її. Для цього був створений відділ організації службового собаківництва МВС, що дотепер очолює фахівець — кінолог з величезним досвідом роботи полковник міліції Гринчак Василь Іванович.

Через деякий час у Житомирі при училищі профпідготовки УМВС був створений курс кінології (всі аналогічні підрозділи МВС залишилися в Росії), на якому проходили початкову підготовку міліціонери-кінологи разом із собаками, з котрими далі будуть нести службу.

Щорічно стали проводитися семінари-наради керівників кінологических служб МВС з метою обміну передовим досвідом. Один раз у два роки проводяться змагання з багатоборства інспекторів — кінологів МВС, це приблизно 30 команд, у т.ч. за участю поліцейських Польщі, Словакії, Угорщини, Румунії, і у 1999 р. вперше наша команда зайняла призове 3 місце (кінологи Савранського РВ Євгеній Лунгу та Біляївського РВ Євгеній Зубков).

Збірну команду МВС України почали запрошувати для участі у змаганнях кінологів поліції Європи.

Ці контакти дозволили кілька разів здійснювати закупівлю перспективних щенят (бельгійської вівчарки, лабрадору — ретривера, німецької вівчарки) за рубежем. У 1997 р. у рамках проекту «Гармонія» одеський кінологічний центр відвідала делегація кінологів поліції США (Єдвард Гриффин, Рональд Аллен), що привезла із собою в подарунок собаку по кличці «Херши», спеціально навчену для пошуку наркотичних речовин.

Напрямки використання можливостей службового собаківництва весь час розвиваються, з 2000 р. розпочав свою діяльність спеціальний миротворчий кінологічний підрозділ МВС України при миротворчій Місії ООН у Косові (Югославія), у роботі якої брали участь 9 фахівців-кінологів Одещини. Це не єдина гаряча точка, де з кращої сторони показали себе фахівці-кінологи, достатньо згадати їх участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Найбільший внесок в розвиток кінологічної служби Одещини внесли: Забувальський Володимир Дмитрович, Краснов Михайло Олександрович, Мервинський Всеволод Петрович, Дубасов Олександр Іванович, Щерблюк Михайло Іванович, Чабан Микола Борисович, Голдирев Олександр Анатолійович. З роботою у кінологічній службі були також зв’язані начальник Національної юридичної академії С. В. Ківалов та відомий спортсмен М. А. Пасічник.

Ветеранами підрозділу є фахівці — кінологи: Кравченко Іван Олександрович, Ємельяненко Іван Іванович, Хащевський Микола Васильович.

Працювати у кінологічному центрі можуть лише самовіддані люди, свого роду фанати цієї справи, такі, для яких не існує байдужості, тому що, як себе поводить хазяїн, так буде поводити себе і чотириногий друг. Тільки спаяний тандем може гарантувати успіх у роботі. Підтвердженням цього є характерний приклад затримки особливо небезпечних злочинців, які в 2000 р. скоїли убивство п’яти курсантів вищої мореходки. Про цей резонансний злочин стало відомо навіть за межами України. Опівдні 19 травня надійшло телефонне повідомлення черговому Кілійского РВ про те, що особи, схожі на тих, що розшукуються, з’явилися напередодні опівночі в с. Трудове (30 км від Кілії). На місце виїхала група на чолі з першим заступником начальника УМВС полковником міліції О. І. Виходцем, у складі якої був ст. інспектор кінолог капітан міліції Коновалов Олександр Вікторович зі службовою собакою по кличці «Шериф».

Після прибуття на місце, по запаху речей злочинців, який було законсервовано кінологом, «Шериф» був пущений на обшук місцевості. Бігаючи «змійкою» по полю, через деякий час «узяв» слід, «пішов по ньому» і, подолавши приблизно півтора кілометра, вивів групу на сплячих у посадці злочинців.

У даному випадку «Шериф» відпрацював слід 14-годинної давнини, а це вдається не часто і далеко не кожній розшуковій собаці.

Не завжди застосування службового собаки на місці здійснення злочину дає розкриття відразу. Як правило, воно допомагає розшукові (напрямок відходу злочинця, знайдені речові докази і т.д.), а розкриття може бути і через тривалий час.

Ефективність роботи кінологічної служби зростає з кожним роком. Так, наприклад, за рік в Одеській області розкривається приблизно 400 злочинів, вилучається біля 20 одиниць вибухівки та зброї, понад 50 кг наркотиків, затримується понад 4000 порушників громадського порядку.


Даценко

^ Сергій Антонович

майор міліції

В системі МВС з 1989 р., в ОВС з 1996 р. В 1996-2003 рр. — заступник начальника кінологічного центру УМВС України в Одеській області, — начальник центру. Фахівець — кінолог.

На посаді начальника кінологічного центру УМВС України в Одеській області з 2003 р.


Інтерпол

Зміни, що відбулися у міжнародному i внутрішньому становищі України, як і інших республік колишнього СРСР, на початку 90-х рр., справили істотний вплив на характер вчинення злочинів. Головною особливістю багатьох з них стала поява елементів, пов’язаних з виходом діянь за територіальну юрисдикцію конкретної країни, тобто їх транснаціональний аспект. Виникли такі нові види злочинів, як відмивання грошей за кордоном, торгівля «живим товаром», використання території різних країн для незаконного oбігy наркотичних засобів, вивіз культурних цінностей тощо.

Усвідомивши необхідність рішучої боротьби з зазначеними злочинами, що мають тенденцію до зростання, уряд України прийняв рішення про принципово нові форми співробітництва з поліцейськими структурами інших держав, одним з найважливіших напрямків якого має стати взаємодія з Міжнародною організацією кримінальної поліції — ІНТЕРПОЛОМ.

Після прийняття наприкінці 1992 р. України до Інтерполу перед нею постали завдання, пов’язані з використанням його функцій. А згідно зі Статутом цієї організації її основними функціями є забезпечення i розвиток співробітництва кримінальної поліції держав — членів Інтерполу в рамках національного законодавства та з додержанням норм Загальної декларації прав людини, а також створення i розвиток національних установ, діяльність яких має спрямовуватися на запобігання злочинності та боротьбу з нею.

3 урахуванням зазначених функцій Інтерполу, Кабінет Міністрів України Постановою від 25 березня 1993 р. № 220 заснував Національне центральне бюро (НЦБ) цієї організації у нашій державі, а наказом МВС України № 104 від 15.02.1996 р. — відповідні підрозділи (груп Укр-бюро Інтерполу) були створені в обласних структурах Управлінь МВС.

Основним завданням підрозділу Укрбюро інтерполу є практичне сприяння правоохоронним органам регіону в запобіганні, розкритті, та розслідуванні злочинів, що мають транснаціональний характер або виходять за межі України. Для цього здійснюється постій­ний зв’язок з галузевими службами УМВС, підрозділами інших правоохоронних органів регіону (прокуратурою, УСБУ, органами юстиції, охорони державного кордону, митницями), правоохоронними органами іноземних держав — членів Міжнародної організації кримінальної поліції та НЦБ Інтерполу в Україні.

Для виконання цих завдань бюро Інтерполу оснащено сучасними електронними комунікаціями, котрі дають змогу НЦБ Інтерполу у всьому світі зв’язуватися між собою. З використанням цього обладнання можливо входити в бази даних, які містять інформацію щодо міжнародного розшуку злочинців, викраденого автотранспорту, національних цінностей, фірми тощо. Оперативні працівники можуть за декілька хвилин отримати відповідь на запит по базах даних кримінальної інформації. Інформація про міжнародні злочини i дані про злочинців, які передаються через телекомунікаційні мережі, міститься в багатьох базах даних, які зосереджені в штаб — квартирі Інтерполу (м. Ліон, Франція). Бази даних, які входять в інформаційну систему бюро Інтерполу, є глобальним зосередженням наявної кримінальної інформації.

Серед багатьох прикладів міжнародного поліцейського співробітництва в рамках Інтерполу можна навести такі, які є підтвердженням ефективної співпраці з правоохоронними органами зарубіжних країн у боротьбі з міжнародною злочинністю.

Щорічні аналізи стану роботи бюро Інтерполу дають підстави говорити, що ефективність діяльності у боротьбі з транснаціональною злочинністю зростає. Так, протягом лише 2002 р. з використанням його можливостей та у співробітництві з підрозділами УДСБЕ3, УДАІ, УКР, УБОЗ було порушено 66 кримінальних справ під час розслідування яких відбувалася взаємодія з зарубіжними країнами з використанням каналів Інтерполу, знешкоджено два злочинних угруповання. По інформації отриманій каналами Інтерполу припинено 32 злочини в сфері економіки, виявлено 19 одиниць автотранспорту, викраденого за кордоном.

Постійно аналізуються причини поглиблення тінізації економіки та умови, які цьому сприяють.

Сьогодні є всі підстави констатувати, що група Укрбюро Інтерполу УМВС України в Одеській області знайшла своє місце в міжнародній організації кримінальної поліції та НЦБ Інтерполу в Україні, а серед правоохоронних органів Одещини має певний авторитет.


Канівець

Петро Іванович

підполковник міліції

В органах внутрішніх справ з 1980 р. Закінчив в 1981 р. юридичний факультет державного Університету ім. М.Мечникова, в 1994 р. — факультет політології, економіки i соціально-політичних досліджень. Працював мілі­ціоне­ром, оперуповноваженим — начальником відділення Жовтневого РВ, заступником начальника УГСБСП Чорноморського УМВСТ, 1-м заступником — начальником кримінальної міліції ЛВ в порту Одеса, в УГСБСП УМВС України в Одеській області, з 1 вересня 1996 р. по теперішній час займає посаду керівника груп Українського бюро Інтерполу УМВС України в Одеській області.


^ Управління по боротьбі з організованою злочинністю

Одним з найбільш небезпечних явищ, що характеризує криміногенну ситуацію, є стрімке поширення організованої злочинності. За умов перехідного періоду виникла значна кількість організованих злочинних угруповань різноманітного «забарвлення», які проникли в сфери кредитно-фінансової, банківської, зовнішньоекономічної діяльності, нелегального та напівлегального бізнесу, контрабанди, незаконного обігу наркотиків, зброї та вибухових речовин, тощо.

Служба по боротьбі з організованою злочинністю народилася за велінням часу, адже саме на межі останніх десятиріч ХХ століття розцвів та досяг свого піку організований криміналітет, а ускладнення оперативної обстановки відчули всі громадяни держави.

У 1993 р. прийнятий Закон України «Про організацій­но-правові основи боротьби з організованою злочинністю» було сформовано правове поле діяльності відповідних спецпідрозділів. Відтоді служба боротьби з організованою злочинністю почала діяти як цілісний структурний елемент системи органів внутрішніх справ.

У цьому ж році були переглянуті пріоритети діяльності служби та посилено акцент на боротьбі з бандитизмом, організованими злочинними угрупованнями в економічній сфері.

У подальшому були створені нові структурні підрозділи: по боротьбі з організованою злочинністю у фінансово-кредитній і банківських системах, з корупцією, «відмиванням» коштів, з міжнародними організованими злочинними угрупованнями. Відмічаючи значний внесок служби у боротьбу зі злочинністю, наказом начальника МВС України від 24 грудня 1998 р. № 970 затверджено День Служби працівників по боротьбі з організованою злочинністю — 6 травня.

Основними завданнями і функціями підрозділів є виявлення та викриття організованих угруповань, які займаються бандитизмом, різними видами вимагань, незаконним обігом зброї та легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом, використовуючи суб’єкти підприємницької діяльності. Сучасна організована злочинність має виражений міжнародний, транснаціональний характер. Значна кількість з виявлених в Україні злочинних груп має налагоджені стійкі зв’язки зі злочинними групами іноземних країн. Тому найбільш ефективним засобом попередження та розкриття таких злочинів є розвиток та вдосконалення міжнародного співробітництва поліцейських структур та установ юстиції.

За час свого існування підрозділ по боротьбі з організованою злочинністю в Одеській області пройшов шлях від відділу до самостійного Управління, зазнавши низку трансформацій із урахуванням обставин, які складалися у регіоні та країні в цілому по лінії боротьби з організованою злочинністю.

Біля витоків створення УБОЗ УМВС України в Одеській області, його першим начальником був полковник міліції Володимир Сергійович Філіппов.

З 1998 р. до жовтня 2001 р. Управлінням керував полковник міліції Валерій Іванович Романовський.

З жовтня 2001 р. по травень 2002 р. — полковник міліції Валентин Васильович Островський.

З травня 2002 р. по травень 2003 р. — полковник міліції Павло Васильович Теплов.

Ці найдосвідченіші керівники, справжні професіонали своєї справи, зробили чимало для досягнення підрозділом позитивних результатів по виявленню та знешкодженню злочинних угруповань.

На теперішній час Управління по боротьбі з організованою злочинністю очолює полковник міліції Андреєв Микола Миколайович, який продовжує курс на подальше якісне вдосконалення стратегії і тактики протидії сучасній організованій злочинності.

За час існування підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю значна увага була приділена ліквідації стійких організованих злочинних угруповань, які дестабілізували загальний кримінальний стан в області.

В цілому, під час існування УБОЗ в Одеській області ліквідовано 237 різноманітних груп, члени яких причетні до вчинення майже 1700 злочинів.

Значно посилював небезпеку протиправної діяльності зазначених оперативно розшукових заходів високий ступінь їх озброєності. В результаті проведених ОРЗ у членів даних угруповань було вилучено 750 одиниць різноманітної зброї, близько 61 тис. набоїв, 120 кілограмів вибухівки. Також викрито та знешкоджено 65 бандитських осередків, на рахунку яких, як правило, не один десяток тяжких злочинів.

Вивчення економічної основи організованих злочинних формувань свідчить, що практично кожне з них має свої матеріальні інтереси та джерела збагачення, причетне до відмивання коштів в сфері перевезення й транзиту вантажів, вчинення шахрайств з фінансовими ресурсами в кредитно-фінансовій і банківській системі. Активізувалась діяльність і організовани