Реферат: Спецкурс: Православ’я в історії народів Східної Європи Х хviii ст київський національний університет

В. Мордвінцев. Спецкурс: Православ’я в історії народів Східної Європи Х – ХVIII ст..


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра історії Росії

УКЛАДАЧ: проф. В. Мордвінцев





РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ


для студентів спеціальності 6.030300 - Історія


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №

від 2009 р.

Зав. кафедри історії Росії


Підпис В.Мордвінцев


Декан історичного факультету

проф. В.Ф.Колесник


КИЇВ - 2010


Робоча навчальна програма з дисципліни «Православ’я в історії народів Східної Європи Х–ХVIIII ст.»

Укладач: доктор історичних наук, професор В’ячеслав Михайлович Мордвінцев


Лектор: доктор історичних наук, професор В. Мордвінцев


Погоджено

з науково-методичною комісією

«___»__________2009 р.


Вступ

Дана дисципліна «Православ’я в історії народів Східної Європи Х–ХVIIII ст.» є спеціальним курсом. Викладається на II курсі в 6 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій 34 год., самостійна робота 38 год., форма підсумкового контролю — підсумковий модульний контроль.

^ Мета і завдання навчальної дисципліни

Східна Європа — багатонаціональна та багатоконфесійна. Тут справді зустрівся й зімкнувся не лише православний Схід і католицький Захід, а й Схід і Захід у масштабному, геополітичному вимірі.

Даний спецкурс дає можливість прослідкувати роль православної Церкви у суспільно-політичному, культурному традиційному житті народів Східної Європи.

^ Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є історія Православної церкви та її вплив політичне, суспільне, побутове життя.

Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні оволодіти основним фактажем знань з даної дисципліни, опрацювати основні джерела та літературу. Вміти робити обґрунтовані та логічні висновки.

^ Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Навчальна дисципліна «Православ’я в історії народів Східної Європи Х–ХVIIII ст.» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як „Історія Росії”, „Всесвітня історія”, «Історія України».

Курс розрахований для студентів денної форми навчання та є однією з складових гуманітарної підготовки майбутніх фахівців.

Вивчення дисципліни «Православ’я в історії народів Східної Європи Х–ХVIIII ст.» і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних занять, а також з допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, яка проводиться як в аудиторіях в присутності і під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома, або в бібліотеці.

Дана дисципліни є важливою в загальній схемі підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

^ Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи - реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Загальна сума балів - 100 (із них: поточний модульний контроль - 40, підсумковий -60 балів).


Змістовий модуль 1.

Таємні товариства і секти

Змістовий модуль 2.

Політичні таємні товариства

Підсумковий

модульний

контроль

20 залікових балів.

20 залікових балів.

60 балів

Самостійна робота

Модульний контроль

Самостійна робота

Модульний контроль

10

балів

(максимум)

10

балів

(максимум)

10

балів

(максимум)

10

балів

(максимум)



^ САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль 1), письмова контрольна робота (змістовий модуль 2).

Основною метою самостійної роботи у вигляді написання реферату є комплексне дослідження проблеми з використанням різноманітних джерел інформації. Таким чином, реферат являє собою узагальнення опрацьованого матеріалу. При його підготовці обов'язковою є наявність логічної структури, яка включає титульний лист, зміст, вступ, основну частину, висновки. У вступі студент робить огляд літератури та обґрунтовує вибір проблеми. Основна частина передбачає опис предмету (об'єкту) дослідження, формулювання завдань та попередніх підсумків. У висновках подаються загальні підсумки по темі, пропонуються напрями подальшого дослідження.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

^ Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції - 9-10 балів;

обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

тема розкрита неповно - 5-6 балів;

реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали;

реферат не зарахований - 0 балів

Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів):

Теоретичне питання:

а) глибока, розгорнута відповідь - 9-10 балів;

б) правильна стисла відповідь - 7-8 балів;

в) поверхова відповідь - 5-6 балів;

г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок - 3-4 бали;

д) розкриття окремого аспекту питання - 1-2 бали;

є) неправильна відповідь або її відсутність - 0 балів.

Самостійна робота студента має на меті закріпити і поглибити набуті студентом знання і вміння у процесі вивчення дисципліни. Навчити студента науково грамотно оформити підготовлені ним матеріали.

^ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Кожен змістовий модуль завершується контрольною роботою, яка оцінюється від 0 до 10 балів. Участь всіх студентів в контрольному заході є обов'язковою. Модульний контроль проводиться на останній лекції з даного змістового модуля у вигляді письмових контрольних робіт (10 балів). Вони оцінюються за наступними критеріями:


ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу - 9-10 балів

вільне висвітлення питань з незначними помилками

- 7-8 балів

наявність у відповіді окремих неточностей, що свідчить

про недостатнє засвоєння теоретичного матеріалу – 4-6 балів

у відповіді є суттєві помилки, незнання основних фактів і дійових осіб - 1 -3 бали

відсутня відповідь - 0 балів


^ Підсумковий контроль знань студентів у формі підсумкового модульного контролю Залік відбувається в усній формі. Заліковий білет з курсу «Росія і Кавказ: історія і сучасність» містить три питання, які оцінюються від 0 до 20 балів. Критерії оцінювання відповіді студента є наступними:

• ґрунтовна відповідь з наведенням прикладів,

здійснення порівняння - 20 балів

• повна відповідь з незначними помилками - 14-19 балів

• у відповіді наявні прогалини з окремих тем курсу

- 9-13 балів

• оглядова, уривчаста відповідь, незнання термінології або

використання неправильних понять - 5-8 бали

• неповна поверхова відповідь -1-4 бали

• відмова від відповіді - 0 балів

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.


^ Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 -100

Зараховано

85-89

75-84

65-74

60-64

35-59

не зараховано

1-34




^ Тематичний план навчальної дисципліни:



№ теми

^ Назва лекції

Кількість годин







лекції

самост. робота

Змістовий модуль 1

^ ДОБА ДАВНІХ РЕЛІГІЙ. ХРИСТИЯНІ­ЗАЦІЯ РУСІ.

1.1

Вступ. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат. Література та джерела

2

2

1.2

Християнство у східних слов’ян до середини ХІ ст.

2

4

1.3

Християнізація Русі.

2

4

1.4

Самобутність влаштування церкви в Київській Русі.

2

2

1.5

Формування та розвиток церковно-адміністративної структури та управління на Русі.

2

2

1.6

Православна Церква і сімейно-родинні відносини.

3

4

Модульна контрольна робота

1




Змістовий модуль 2

^ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА У ХIII– ХVIII СТ.

2.1

Церква в умовах татарської навали. Православна церква та Золота Орда.

2

3

2.2

Православ'я часів польсько-литовського панування. Флорентійська унія (1439 р.) та її наслідки для православного життя в Східній Європі.


2

2

2.3

Поділ Київської митрополії. Автокефалія руської церкви.

2

2

2.4

Держава і Церква в середині та другій половині ХVI ст. Берестейська унія та її наслідки.

2

3

2.5

Держава і Церква в Росії в другій половині ХVII ст. Виникнення та розвиток старообрядництва.

4

4

2.6

Підпорядкування Київської митрополії Московський патріархії.

2

2

2.7

Секуляризаційні реформи у ХVIII ст. та їх вплив на подальшу долю православ’я.

5

4

Модульна контрольна робота

1







ВСЬОГО

34

38



^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Доба давніх релігій. Християні­зація Русі.


Лекція 1. Вступ. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат. Література та джерела

Завдання для самостійної роботи ( 2 години):

Історія Православної Церкви на сторінках інтернетвидань.

Сучасна періодизація історії Православної Церкви.


Основна література до теми 1:


Борисов Н.С. Русская церковь в политической борьбе ХIV-ХV веков. – М.: МГУ, 1986.

Борисов Н.С. Церковные деятели средневековой Руси ХIII-ХVII вв. – М.:МГУ, 1988.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк, 1955.

Голубинский Е.Е. История русской церкви. — М., 1901. — Т.1. -4.1.

Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. — К., 1999.

Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – Кн. 3. Кінець ХVI – середина ХIХ століття. – К.: “Либідь”, 1994.

Макарий митр. История русской церкви. – Т. 1-12. – СПб. – 1881-1889.

Огієнко І.І. Українська церква. — К., 1993.

Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева. Географія релігій. – К.: “АртЕк”, 1998.

Панас K. Історія Української Церкви. — Львів, 1992.

Перевезенцев С.В. Тайны русской веры. От язычества к империи. – М.: Вече, 2001. – 421 с. (Тайны земли русской).

Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К., 1994.

Федорів Юрій. Історія Церкви в Україні. — Торонто, 1990.

Флоря Б.Н. Отношения государства и церкви у восточных и западных словян. – М., 1992.

Харишин М.В., Мордвінцев В.М. Російське самодержавство та Київська митрополича кафедра, або ЯК УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ПОЗБУЛАСЯ АВТОКЕФАЛІЇ. К., 1999.

Християнські церкви і релігійні організації в Україні. Довідник. – К.: ViP, 2001. – 94 с.

Церковь, общество и государство в феодальной России. – М.: Наука, 1990.

Чубатий М. Історія християнства на Русі-Україні. — Рим; Нью-Йорк, 1965.—Т.1.

Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси Х-ХIII вв. – М.: Наука, 1989.


Лекція 2. Християнство у східних слов’ян до середини ХІ ст.

Демоністичні вірування праслов’ян. Упирі, берегині, домовики. Рожаниці, род, диви. Східнослов'янський політеїзм. Образи богів-духів. Сварог — бог неба і ковальства. Володимирові боги. Християнство у східних слов’ян до середини IХ ст. Перше (Аскольдове) Хрещення Русі. Боротьба між християнством та язичництвом протягом Х ст.


Теми рефератів до теми 2:

Поганство давніх слов’ян.

Українське поганство.

Діяльність Костянтина і Мефодія.

Християнство на Русі в 882-912 рр.

Християнство і мусульманство на Русі в перші десятиріччя Х ст.

Християнство на Русі за княжіння Ольги і Святослава.


Завдання для самостійної роботи (4 години):


Східнослов'янський політеїзм.

Боротьба між християнством та язичництвом протягом Х ст.


Основна література до теми 2:

Аверинцев С.С. Философия VIII—XII вв. // Культура Византии. Вторая половина VII—XII в. — М., 1989.

Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К.,1988.

Введение христианства на Руси.– М.: Мысль, 1987.

Войнович Валерий. Українська міфологія. – Вид. 2-ге, стереотип. – К.: Либідь, 2005. – 664 с; іл..

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк, 1955.

Голубинский Е.Е. История русской церкви. — М., 1901. — Т.1.

Запровадження християнства на Русі. Історичні нариси. – К.: Наукова думка, 1988.

Історія релігії в Україні. — К., 1996. — Том 1: Дохристи­янські вірування. Прийняття християнства.

Как была крещена Русь.– М.: Политиздат, 1988.

Крамар Є. Від апостола Андрія до князя Володимира. — Івано-Франківськ, 1992.

Крисаченко В.С. Україна на сторінках Святого письма та витяг з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від Апостола Андрія до князя Володимира. – К.: Наукова думка, 200. – 486 с.

Макарий митр. История русской церкви. – Т. 1-12. – СПб. – 1881-1889.

Огієнко І.І. Українська церква. — К., 1993.

Пам’ятки: археографічний щорічник. – Т. 3. Архів Української Церкви. – Вип. 1. Документи до істрорії унії на Волині і Київщині кінця ХVI – першої половини ХVII ст. – К., 2001.

Панас K. Історія Української Церкви. — Львів, 1992.

Повість врем'яних літ. — К., 1990.

Приселков М. Д. О болгарских истоках христианства на Руси // "Крещение Руси" в трудах русских й советских историков. – М., 1988.

Прозоров Л. Боги и касты языческой Руси. Тайны Киевского Пятибожия. – М.: Яуза, Эксмо, 2006. – 320 с. – (Загадки и коды Древней Руси).

Рапов О.М. Русская церковь в IХ – первой трети ХII в. Принятие христианства.М.: Высшая школа, 1988.

Русское православие. Вехи истории. – М.: Политиздат, 1989.

Софром Мудрий. Нарис Історії Церкви в Україні. — Рим; Львів, 1995.

Таевский Д.А. Христианские ереси и секты I–ХХI веков. Словарь. – М.: Intrada, 2003.

Томашівський C. Історія України. Старинні віки і середні віки. — Мюнхен, 1948.

Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К., 1994.

Федорів Юрій. Історія Церкви в Україні. — Торонто, 1990.

Флоря Б.Н. Отношения государства и церкви у восточных и западных словян. – М., 1992.


^ Лекція 3. Християнізація Русі.


Християнізація Русі. Похід Володимира в Болгарію. Корсунський похід. Хрещення Киян. Хрещення Великого Новгорода. Християнизація Східної Русі: Ростово-Суздальської землі, Муромської землі, Смоленських кривичів, радимичів, сіверян та в’ятичів.

Хрещення західних областей Русі (волинян, хорватів, дреговичів, древлян, полочан). Християнизація Верхнього Побужжя, племен, що проживали в районах Верхнього Німану та ятв’язьких земель. Наслідки християнізації Київської держави. Традиційний і нетрадиційний погляд на хрещення Русі.

Спроба Апостольської Столиці християнізувати Русь. Самобутність влаштування церкви в Київській Русі. Кирило-Мефодіївська традиція.


Завдання для самостійної роботи (4 години):


Церква в Київській Русі: від введення хрис­тиянства до занепаду Київської держави (988—1240).

Особливості Київського християнства.

Внутрішній устрій Церкви в Київській Русі.

Хрещення жителів Новгорода Великого.

Характер релігійності в Київській Русі.

Культура та духовне життя Київської Русі.

Традиційний і нетрадиційний погляд на хрещення Русі.

Спроба Апостольської Столиці християнізувати Русь.


Основна література до теми 3:


Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К.,1988.

Введение христианства на Руси.– М.: Мысль, 1987.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк, 1955.

Голубинский Е.Е. История русской церкви. — М., 1901. — Т.1.

Греков Б. Д. Киевская Русь. — М., 1953.

Запровадження християнства на Русі. Історичні нариси. – К.: Наукова думка, 1988.

Ісаїв П. Звідки Русь-Україна прийняла християнство. — Філадельфія, 1952.

Ісидор І. Патрило, ЧСВВ. Джерела і бібліографія історії Української Церкви. – Т. I-II. – Рим, 1975, 1988.

Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. — К., 1999.

Как была крещена Русь.– М.: Политиздат, 1988.

Макарий митр. История русской церкви. – Т. 1-12. – СПб. – 1881-1889.

Огієнко І.І. Українська церква. — К., 1993.

Панас K. Історія Української Церкви. — Львів, 1992.

Перевезенцев С.В. Тайны русской веры. От язычества к империи. – М.: Вече, 2001. – 421 с. (Тайны земли русской).

Повість врем'яних літ. — К., 1990.

Прозоров Л. Боги и касты языческой Руси. Тайны Киевского Пятибожия. – М.: Яуза, Эксмо, 2006. – 320 с. – (Загадки и коды Древней Руси).

Рапов О.М. Русская церковь в IХ – первой трети ХII в. Принятие христианства.М.: Высшая школа, 1988.

Русское православие. Вехи истории. – М.: Политиздат, 1989.

Сказание о Борисе й Глебе // Памятники литературм Древ­ней Руси. Начало русской литературы. XI — начало XII века. — М.,1978.

Софром Мудрий. Нарис Історії Церкви в Україні. — Рим; Львів, 1995.

Стахів М. Христова Церква в Україні. — Львів, 1993.

Томашівський C. Історія України. Старинні віки і середні віки. — Мюнхен, 1948.

Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К., 1994.

Федорів Юрій. Історія Церкви в Україні. — Торонто, 1990.

Хорошев А.С. Политическая история русской канонизации (ХI-ХVI вв.). – М.: МГУ, 1986.

Хорошев А.С. Церковь в социальнор-политической системе Новгородской феодальной республики. – М., 1980.

Християнські церкви і релігійні організації в Україні. Довідник. – К.: ViP, 2001. – 94 с.

Церковь, общество и государство в феодальной России. – М.: Наука, 1990.

Чубатий М. Історія християнства на Русі-Україні. — Рим; Нью-Йорк, 1965.—Т.1.

Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси Х-ХIII вв. – М.: Наука, 1989.


Лекція 4. Самобутність влаштування церкви в Київській Русі.

Самобутність влаштування церкви в Київській Русі. Кирило-Мефодіївська традиція. Формування та розвиток церковно-адміністративної структури та управління на Русі. Заснування київської митрополії. Перші київські митрополити. Київський митрополит русич Іларіон. Патріотизм Київського християнства.


Теми рефератів до теми 4:

Внутрішній стан Православної церкви.

Соборна діяльність.

Завдання для самостійної роботи ( 2 години):

Перші київські митрополити.

Київський митрополит русич Іларіон.

Патріотизм Київського християнства.


Основна література до теми 4:


Борисов Н.С. Политика московских князей (коней ХIII – первая половина ХIV века). – М.: Изд-во МГУ, 1999. – 391 с.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк, 1955.

Голубинский Е.Е. История русской церкви. — М., 1901. — Т.1.

Греков Б. Д. Киевская Русь. — М., 1953.

Ісидор І. Патрило, ЧСВВ. Джерела і бібліографія історії Української Церкви. – Т. I-II. – Рим, 1975, 1988.

Історія релігії в Україні. — К., 1996. — Том 1: Дохристи­янські вірування. Прийняття християнства.

Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. — К., 1999.

Макарий митр. История русской церкви. – Т. 1-12. – СПб. – 1881-1889.

Огієнко І.І. Українська церква. — К., 1993.

Панас K. Історія Української Церкви. — Львів, 1992.

Перевезенцев С.В. Тайны русской веры. От язычества к империи. – М.: Вече, 2001. – 421 с. (Тайны земли русской).

Плохий С.Н. Папство и Украина. — К., 1989.

Повість врем'яних літ. — К., 1990.

Полонська-Василенко H. Історія України: В 2 т. — К.: Либідь, 1992. — Т.1. До середини XVII ст.

Рапов О.М. Русская церковь в IХ – первой трети ХII в. Принятие христианства.М.: Высшая школа, 1988.

Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К., 1994.

Федорів Юрій. Історія Церкви в Україні. — Торонто, 1990.

Хорошев А.С. Церковь в социальнор-политической системе Новгородской феодальной республики. – М., 1980.

Християнські церкви і релігійні організації в Україні. Довідник. – К.: ViP, 2001.

Церковь, общество и государство в феодальной России. – М.: Наука, 1990.

Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси Х-ХIII вв. – М.: Наука, 1989.


Лекція 5. Формування та розвиток церковно-адміністративної структури та управління на Русі.

Ієрархічне оформлення Києво-руської церкви. Система матеріального забезпечення церкви. Церковне судочинство. Політична позиція та діяльність церкви в ХI-ХIII ст. Духовно-релігійна сфера буття чернецтва. Витоки чернецтва. Монастирі Київської Русі. Звернення Феодосія Печорського до уставу Студійського монастиря.


Теми рефератів до теми 5:


Правовий стан Православної церкви.

Самочинність і самоправність Церкви в Київський Русі.


Завдання для самостійної роботи ( 2 години):


Духовно-релігійна сфера буття чернецтва. Витоки чернецтва.

Монастирі Київської Русі.

Звернення Феодосія Печорського до уставу Студійського монастиря.


Основна література до теми 5:

Борисов Н.С. Политика московских князей (коней ХIII – первая половина ХIV века). – М.: Изд-во МГУ, 1999. – 391 с.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк, 1955.

Голубинский Е.Е. История русской церкви. — М., 1901. — Т.1.

Греков Б. Д. Киевская Русь. — М., 1953.

Ісидор І. Патрило, ЧСВВ. Джерела і бібліографія історії Української Церкви. – Т. I-II. – Рим, 1975, 1988.

Історія релігії в Україні. — К., 1996. — Том 1: Дохристи­янські вірування. Прийняття християнства.

Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. — К., 1999.

Макарий митр. История русской церкви. – Т. 1-12. – СПб. – 1881-1889.

Огієнко І.І. Українська церква. — К., 1993.

Панас K. Історія Української Церкви. — Львів, 1992.

Перевезенцев С.В. Тайны русской веры. От язычества к империи. – М.: Вече, 2001. – 421 с. (Тайны земли русской).

Плохий С.Н. Папство и Украина. — К., 1989.

Повість врем'яних літ. — К., 1990.

Полонська-Василенко H. Історія України: В 2 т. — К.: Либідь, 1992. — Т.1. До середини XVII ст.

Рапов О.М. Русская церковь в IХ – первой трети ХII в. Принятие христианства.М.: Высшая школа, 1988.

Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К., 1994.

Федорів Юрій. Історія Церкви в Україні. — Торонто, 1990.

Хорошев А.С. Церковь в социальнор-политической системе Новгородской феодальной республики. – М., 1980.

Християнські церкви і релігійні організації в Україні. Довідник. – К.: ViP, 2001.

Церковь, общество и государство в феодальной России. – М.: Наука, 1990.

Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси Х-ХIII вв. – М.: Наука, 1989.


Лекція 6. Православна Церква і сімейно-родинні відносини.

Православна Церква і родина. Джерела церковного сімейного права. Шлюб. Шлюбні податки. Вінчання. Народження дитини. Ставлення до жінки. Контроль за інтимними стосунками подружжя. Розлучення. Покарання. Піст.

Завдання для самостійної роботи (4 години):


Церква і жінка.

Дитина і Церква.

Джерела церковного сімейного права


Основна література до теми 6:

Барсов Т.В. О последствиях расторжения брака в случае прелюбодеяния // Христианское чтение. – СПб., 1881. – Ч. І. – С. 237-298.

Беляев И.Д. История русского законодательства. – СПб., 1999. – 639 с.

Бенешевич В.Н. Древнеславянская Кормчая XIV титулов без толкований. – София: Изд-во Болгарской АН, 1987. – Т. 2.– 331 с.

Власовський І.І. Нарис історії Української Православної церкви: У 4 т., 5 кн.- Репр. Відтворення вид. 1955 р. – К., 1998. Т. 1. – 296 с.

Голубинский Е.Е. История русской церкви. Т.1. Первая половина тома. 2-е изд. –М., 1901. – 968 с. Вторая половина. 2-е изд. –М, 1904. – Т. 2. Перв. пол. –М., 1906. – 661 с.

Григоровский С. О разводе. Причины и последствия развода и бракоразводный процесс на суде духовном: Историко-юридические очерки. – СПб., 1911. – 434 с.

Громогласов И.М. О вторых и третьих браках в православной церкви // Богословский Вест ник. – 1902. – Т.З.

Громогласов И. Определения брака в Кормчей и значение их при исследовании вопроса о форме христианского бракозаключения. – Сергиев Посад, 1908. – 225 с.

Депп Ф.Ф. О наказаниях, существовавших России до царя Алексея Михайловича. – СПб., 1848.

Дювернуа Н.Л. Источники права и суд в древней России, Опыты по истории русского гражданского права. – СПб., 2004. – 394 с.

Закон Судный людем пространной и сводной редакции. / под ред. М. Н. Тихомирова. – М., Изд-во АН СРСР., 1961. – 286 с.

Закон Судный людем Краткой редакции. / под ред. М. Н. Тихомирова. – М., 1961. – 179 с.

Калачов Н.В. О значении Кормчей в системе древнего русского права. – М. 1850. – 212 с.

Києво-Печерський патерик. – К., 1930. – 235 с.

Ковалевский М.М. Очерк происхождения и развития семьи и собственности. – СПб., 1895. – 188 с.

Кошель П. А. История наказаний в России. История российского терроризма. – М.: Голос, 1995. – 376 с.

Милов Л.В. О древнерусском переводе византийского кодекса законов VIII века (Эклога) // История СССР. – М.: «Наука», 1976. – №1. – С. 142-163.

Милованов И. О преступлениях и наказаниях церковних // Христианское Чтение. – 1887.– Ч.1-2.; 1888. – Ч.1.

Неволин К.А. История российских гражданских законов. – М.: Статут, 2005. – Ч. 1. – 590 с.

Неволин К.А. О пространстве церковного суда в России до Петра Великого. // Полн. собр. Соч. – СПб. – Т.6. – С. 253 – 389.

Оршанский И.Г. Исследования по русскому праву обычному и брачному. – СПб., 1879. – 459 с.

Попов А. Суд и наказания за преступления против веры и нравственности по русскому праву. – Казань, 1904. – 531 с.

Российское законодательство Х – ХХ веков: в 9 т. – М., 1984. – Т. 1: Законодательство древней Руси. – 430 с.

Способин А.Д. О разводе в России. – М., 1881. – 212 с.

Суворов Н.С. О церковных наказаниях. Опыт исследования по церковному праву. – СПб., 1876. – 337 с.

Филарет (Гумилевский), архиеп. История русской церкви. Периоды І-ІV. – М., 1857.

Фроянов И.Я. Киевская Русь: Очерки социально-экономической истории. – Л. 1974. – 158 с.

Хрестоматія з історії держави і права України. Автор. колектив , проф. Шевченко О.О., доц. Самохвалов В.П., доц. Мармазов В.Є., ас Вовк О.Й. – К. 1997.

Цатурова М.К. Русское семейное право ХVІ-ХVІІІ вв. – М., 1991. – 111 с.

Церковь, общество, государство в феодальной России, Сборник. – М., 1990.

Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси Х-ХІІІ вв. – М., 1989. – 232 с.

Щапов Я.Н. Древнерусские княжеские уставы ХІ-ХV вв. – М., 1976.

Щапов Я.Н. Древнерусские письменные источники Х-ХІІІ вв. – М., 1991.

Щапов Я.Н. Княжеские уставы и церковь в Древней Руси XI – XIV вв. – М., 1972. – 338 с.

Юшков С.В. Исследования по истории русского права. Вып. 1. Устав князя Владимира (историко-юридическое исследование). – Саратов, 1925.

Юшков С. В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. – К.: Наук. Думка, 1992. – 352 с.

Юшков С. В. Общественно-политический строй и право киевского государства. – М.: Изд-во юридической литературы, 1949. – 544 с.


Контрольні запитання до змістового модуля 1:


Демоністичні вірування праслов’ян.

Східнослов'янський політеїзм.

Християнство у східних слов’ян до середини IХ ст.

Перше (Аскольдове) Хрещення Русі.

Християнізація Русі.

Хрещення Великого Новгорода.

Християнізація Східної Русі: Ростово-Суздальської землі, Муромської землі, Смоленських кривичів, радимичів, сіверян та в’ятичів.

Самобутність влаштування церкви в Київській Русі. Кирило-Мефодіївська традиція.

Формування та розвиток церковно-адміністративної структури та управління на Русі.

Київський митрополит русич Іларіон.

Система матеріального забезпечення церкви.

Церковне судочинство.

Культура та духовне життя Київської Русі.





^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2


Православна Церква у ХIII– ХVIII СТ.


Лекція 7. Церква в умовах татарської навали. Православна церква та Золота Орда.

Церква в умовах татарської навали. “Батиївщина” та церковна пропаганда замирення, непротивлення злу. Православ'я в Галицько-Волинському князівстві. Початок католицького наступу на українське православ’я.

Православна церква та Золота Орда. Східна політика папства за князювання Данила Галицького.

Завдання для самостійної роботи (3 години):


Православ'я на українських землях під іно­земною владою до поділу київської митро­полії (1240—1458).

Православна Церква в період татарської навали.

“Батиївщина" і церковна проповідь непротивлення.

Східна політика папства за князювання Данила Галицького.


Основна література до теми 7:


Беляев И.Д. О монгольских чиновниках на Руси, упоминаемых в ханских ярлыках. // Архив историко-юридических сведений, относящихся до России / Изд. Н. В. Калачев. – М., 1850. – Кн. 1. – Отд. 1. – С. 97-110.

Бережков М.Н. Крымские шертные грамоты // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. − К., 1894. − Т. 8. − Отд. ІІ. − С. 35-56.

Борисов Н.С. Политика московских князей (коней ХIII – первая половина ХIV века). – М.: Изд-во МГУ, 1999. – 391 с.

Борисов Н.С. Церковные деятели средневековой Руси ХIII-ХVII вв. – М.:МГУ, 1988.

Боровков А.К. Опыт филологического анализа тарханных ярлыков, выданных ханами Золотой Орды русским митрополитам. // Изв. АН СССР. Сер. Лит. и яз. – М., 1966. –Т.25. Вып.1.

Бушков А. Россия, которой не было-3. Миражи и призракию – М.: ОЛМА-ПРЕСС; ОАО ПФ “Красный пролетарий”. – 2004.

Введение христианства на Руси.– М.: Мысль, 1987.

Власовський І.І. Нарис історії Української Православної церкви: У 4 т., 5 кн.- Репр. Відтворення вид. 1955 р. – К., 1998. Т. 1. – 296 с.

Голубинский Е.Е. История русской церкви. — М., 1901. — Т.1. -4.1.

Голубинский Е.Е. Порабащение Руси монголами и отношение ханов монгольських к Русской Церкви или к вере русских и к их духовенству. // Богословский вестник. – Сергиев Посад. − 1893. – Ч. ІІ. – С. 429-455; Ч. ІІІ. – С. 32-60.

Горбунов А.Н. Льготные грамоты, жалованные монастырям и церквям в ХІІІ, XІV и XV вв. // Архив исторических и практических сведений, относящихся до России, издаваемый Н. Калачевым 1860-1861. – М., 1863. –Кн. 5.

Григорьев А. П. Эволюция формы адресанта в золотоордынских ярлыках XIII-XV вв. // Востоковедение. − 1977. − Вып. 3. − 141 с.

Григорьев В.В. О достоверности ханских ярлыков, даних ханами Золотой Орды русскому духовенству: Историко-филол. исслед. – М., 1842.

Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. — К., 1999.

Макарий (Булгаков), митрополит Московский и Коломенский. История русской церкви. – М.: Изд-во Спасо-Преображенского Валаамского монастыря, 1994. – Книга 1. – 407 с., 1995. – Книга 2. – 703 с., Книга 3. – 697 с.

Макарий митр. История русской церкви. – Т. 1-12. – СПб. – 1881-1889.

Мизун Ю.В., Мизун Ю.Г. Тайны русского раскола. – М.: Вече, 2002.

Плохий С.Н. Папство и Украина. — К., 1989.

Приселков М. Д. Ханские ярлыки русским митрополитам. // Зап. ист.-фил. ф-та Петрогр. ун-та. – Пг., 1916. – Ч. CXXXIII. – 203 с.

Прыселков М.Д. Ханские ярлыки русским митрополитам. — Петроград, 1916.

Русское православие. Вехи истории. – М.: Политиздат, 1989.

Рязановский В. А. Монгольское право, преимущественно обычное. − Харбин, 1931. − 306 с.

Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. — К., 1994.

Усманов М. А. Термин "ярлык" и вопросы классификации официальных актов ханств Джучиева Улуса // Актовое источниковедение. − М., 1979. − 272 с.

Церковь, общество и государство в феодальной России. – М.: Наука, 1990.

Церковь, общество, государство в феодальной России, Сборник. – М., 1990.

Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси Х-ХIII вв. – М.: Наука, 1989.

Щапов Я.Н. К истории соотношения светской юрисдикции на Руси в ХІІ - ХІV вв. // Польша и Русь. – М., 1974. -

Юшков С.В. Исследования по истории русского права. Вып. 1. Устав князя Владимира (историко-юридическое исследование). – Саратов, 1925.


Лекція 8. Православ'я часів польсько-литовського панування. Флорентійська унія (1439 р.) та її наслідки для православного життя в Східній Європі.

Православ'я часів польсько-литовського панування. Українське православ'я під політичним протек­торатом Литовської держави. Зміна становища православної церкви після Кревської (1385) і Городельської (1413) уній. Взаємостосунки Московських князів і Церкви (друга чверть ХIV ст.). Спроба Апостольської Столиці схилити Русь прийняти латинський обряд. Боротьба між Римом і Візантією за релігійний вплив на український народ. Флорентійська унія (1439 р.) та її наслідки для Православної церкви.


Теми рефератів до теми 8:

Міждержавна боротьба за митрополичу кафедру.

Ставлення до Православної церкви з боку різноконфе­сійної іноземної влади на українських землях.

Єретичні рухи в Росії в ХIV ст.

Єресь ожидовілих.

Єресь стригольників.

Флорентійська унія (1439) та її наслідки для Правос­лавної церкви.

Внутрішнє управління церквою і духовно-релігійне життя.

Церква в системі міжкнязівських відносин (початок ХIV ст.)

Взаємостосунки Московських князів і Церкви (друга чверть ХIV ст.)

Митрополича кафедра і політична боротьба (третя чверть ХIV ст.)

Криза у відносинах великокнязівської влади і церкви (кінець 70-х 80-е рок ХIV ст.).

Завдання для самостійної роботи (2 години):


Спроба Апостольської Столиці схилити Русь прийняти латинський обряд.

Боротьба між Римом і Візантією за релігійний вплив на український народ.


Основна література до теми 8:


Барабанов Н.Д. Византия и Русь в начале ХIV в. (Некоторые аспекты отношений патриарха и митрополии) // Византийские очерки. – М., 1991.

Баран С. Церковна унія з Римом. – Мюнхен, 1946.

Борисов Н.С. Русская церковь в политической борьбе ХIV-ХV веков. – М.: МГУ, 1986.

Борисов Н.С. Церковные деятели средневековой Руси ХIII-ХVII вв. – М.:МГУ, 1988.

Борисов Н.С. Политика московских князей (коней ХIII – первая половина ХIV века). – М.: Изд-во МГУ, 1999. – 391 с.

Бушков А. Россия, которой не было-3. Миражи и призракию – М.: ОЛМА-ПРЕСС; ОАО ПФ “Красный пролетарий”. – 2004.

Бутейко В., Мордвинцев В. Гра­ни ду­хов­но­го по­ис­ка. Стри­голь­ни­ки. (Ми­ро­воз­ре­ние вре­ме­ни пе­ре­мен). – К., 1991.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк, 1955.

Голубинский Е.Е. История русской церкви. — М., 1901. — Т.1. -4.1.

Історія релігії в Україні. Навчальний посібник. — К., 1999.

Макарий митр. История русской церкви. – Т. 1-12. – СПб. – 1881-1889.

Мизун Ю.В., Мизун Ю.Г. Тайны русского раскола. – М.: Вече, 2002.

Огієнко І.І. Українська церква. — К., 1993.

Панас K. Історія Української Церкви. — Львів, 1992.

Перевезенцев С.В. Тайны русской веры. От язычества к империи. – М.: Вече, 2001. – 421 с. (Тайны земли русской).

Плохий С.Н. Папство и Украина. — К., 1989.

Рыбаков Б.А. Стригольники – русские гуманисты ХIV столетия.