Реферат: Гсвоу -04

ГСВОУ_________-04




ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ



ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАКАЛАВРА

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.0704 "БІОЛОГІЯ"

КВАЛІФІКАЦІЇ 2149.2 "ІНЖЕНЕР-ЛАБОРАНТ В ГАЛУЗІ БІОЛОГІЇ"





Чинний від ____________

(рік – місяць - число)


^ 1 Галузь використання

Цей стандарт поширюється на систему вищої освіти: органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти; інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх форм власності, де готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки 6.0704 "біологія", освітнього рівня: базова вища освіта, кваліфікації 2149.2 "інженер-лаборант в галузі біології", з узагальненим об’єктом діяльності "дослідження та розробки в галузі біологічних наук".

Фахівець підготовлений до роботи в галузі науково-технічної діяльності за ДК 015-97 "Науково-технічна діяльність", код І.1 03.00 "біологічні науки", що є складовою розділу 73 секції 10 ДК 009-96 "Дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук".

Фахівець здатний виконувати зазначену професійну роботу за ДК 015-92 , код І.1 03 "Дослідження та розробки в галузі біологічних наук" (ДК 015-97) і може займати первинну посаду 2149.2 "інженер-лаборант в галузі біології".

Цей стандарт установлює:

професійне призначення й умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;

освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати задачі діяльності;

вимоги до атестації якості освіти та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів;

відповідальність за якість освіти та професійної підготовки.

Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством.

Стандарт придатний для цілей ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів, атестації осіб, які закінчили навчання у вищих навчальних закладах, та сертифікації фахівців.


^ 2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано посилання на такі нормативні документи:

- НДУ 01-2002 Нормативний документ України. Система стандартів вищої освіти. Порядок розроблення стандартів вищої освіти, внесення змін до них та здійснення контролю за їх дотриманням. Основні положення;

- ДК 009-96 Державний класифікатор України: Класифікація видів економічної діяльності;

- ДК 015-97 Державний класифікатор України: Класифікація видів науково-технічної діяльності;

- ДК 003-95 Державний класифікатор України: Класифікатор професій;

- Класифікатор професій ДК 003-95 (зміни та доповнення №5). "Соцінформ", Київ - 2003 р.;

- Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск ... . Видавництво центру продуктивності. Краматорськ - ..... р.


3 Визначення

У цьому стандарті використано терміни та відповідні визначення, що подані у НДУ 01-2002 та терміни та відповідні визначення, наведені нижче:

Атестація (державна атестація) осіб, які закінчують вищі навчальні заклади – встановлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню навчання за напрямом, спеціальністю.

Вид діяльності (людини) - характеристика діяльності залежно від способів і форм її здійснення.

Вид діяльності визначається станом взаємодії фахівця з узагальненим об'єктом діяльності протягом усього циклу існування об’єкта.

Виробнича функція (трудова, службова) - сукупність обов’язків, що виконує фахівець відповідно до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою.

Галузь (в економіці) - сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових або подібних видах виробничої діяльності.

Дипломний проект – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ до проектувальної (проектно-конструкторської) та виконавської (технологічної, операторської) виробничих функцій.

Дипломна робота – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в ОКХ до організаційної, управлінської та виконавської (технологічної, операторської) виробничих функцій.

Діяльність (діяльність людини) - динамічна система взаємодій людини із навколишнім світом, в яких вона досягає свідомо поставлених цілей, що з'являються внаслідок виникнення у неї певних потреб.

У процесі діяльності людина виступає як суб'єкт діяльності, а її дії спрямовані на зміни об'єкту діяльності.

Задача діяльності - потреба, що виникає в певних умовах і може бути задоволена в результаті визначеної структури діяльності, до якої належить:

предмет діяльності (праці) – елементи навколишнього середовища, що суб’єкт має до початку своєї діяльності і які підлягають трансформації у продукт;

засіб діяльності (праці) - об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності, або те, що, звичайно, називають “знаряддям праці”, і стимули, що використовуються, наприклад, у діяльності управління;

процедура діяльності (праці) - технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту. Інформація про спосіб діяльності фіксується у вигляді програми або алгоритму на певних матеріальних носіях;

умови діяльності (праці) - характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови, просторові та часові чинники);

продукт діяльності (праці) - те, що одержано в результаті трансформації предмета в процесі діяльності.

Здатність - психічний та фізичний стан індивіда, в якому він спроможний виконувати певний вид продуктивної діяльності.

Зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей особи, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технології, культури та мистецтва.

Зміст навчання - структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання поділяється на:

нормативну частину змісту навчання - обов’язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики як змістові модулі із зазначенням їх обсягу й рівня засвоєння, а також форм державної атестації;

вибіркову частину змісту навчання - рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у фахівцях певної спеціалізації спеціальності, з урахуванням досягнень наукових шкіл і вищих навчальних закладів.

Змістовий модуль - система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Знання - результат процесу діяльності пізнання, перевірене суспільною практикою і логічно упорядковане відображення її у свідомості людини.

Знання - категорія, яка віддзеркалює зв’язок між пізнавальною й практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, суджень, уявлень та образів, орієнтовних основ дій тощо, яка має певний обсяг і якість. Знання можливо ідентифікувати тільки за умови їх проявлення у вигляді вмінь виконувати відповідні розумові або фізичні дії.

Кваліфікація** - здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов’язки в межах певного виду діяльності.

Кваліфікація має два параметри:

- рівень професійної діяльності, що визначається складністю та обсягом завдань та обов’язків робіт;

- освітньо-кваліфікаційний рівень, що має відповідати рівню професійної діяльності.

У документах про освіту, чи інших документах про професійну підготовку, кваліфікація визначається через професійну назву роботи за класифікацією професії.

Клас задачі діяльності - ознака рівня складності задач діяльності, що вирішуються фахівцем. Усі задачі діяльності розподіляються на три класи:

стереотипні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

діагностичні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення із застосування раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

евристичні задачі діяльності - передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання раніше не відомих рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Контроль якості вищої освіти - система заходів, які здійснює третя сторона з метою перевірки характеристик якостей особистості випускника вищого навчального закладу, та їх порівняння з установленими вимогами й визначення відповідності кінцевим цілям вищої освіти.

Кредит (у вищій освіті) – обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізіологічних норм засвоєння при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю) можуть бути засвоєний за 54 години навчального часу (сума годин аудиторної й самостійної роботи студента за тиждень).

Як наведено у додатку 1 Конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні, кредит - оцінена й кваліфікована мінімальна умовна одиниця виміру “вартості” якоїсь частини програми вищої освіти, виконаної студентом під час навчання.

Ліцензування - процедура визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Навичка – уміння, що внаслідок численних повторень стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.

Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі) - педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

Напрям підготовки за професійним спрямуванням у вищій освіті - група спеціальностей зі спорідненим змістом вищої освіти та професійної підготовки.

Норматив – розрахункова величина витрат освітянських ресурсів, що характеризує оптимальний стан освітянського процесу.

Нормативний термін навчання - термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти.

Об’єкт діяльності - процеси, або(та) явища, або(та) матеріальні об’єкти, на які спрямована діяльність суб’єкта діяльності (наприклад, двигун внутрішнього згоряння, організаційно-економічна система, технологія галузі тощо). Узагальнений об’єкт діяльності фахівця з вищою освітою – загальна назва природних чи штучних систем, на зміну властивостей яких спрямована діяльність суб’єкта. Певні етапи циклу існування систем (об’єктів діяльності) визначають типи діяльності фахівців.

Освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Освітня діяльність – діяльність, пов’язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа.

Первинна посада - посада, що не потребує від випускників навчального закладу попереднього досвіду професійної практичної діяльності.

Показник якості вищої освіти - кількісна характеристика якості особистості випускника вищого навчального закладу, що розглядається стосовно до певних умов його навчання та сфери майбутньої соціальної діяльності.

Професійна підготовка – здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.

Рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов’язків (робіт), що виконує працівник. У сфері праці розрізняють такі рівні професійної діяльності:

стереотипний рівень (рівень використання) - уміння використовувати налагоджену систему (об'єкт діяльності) під час виконання конкретних задач діяльності, та знання призначення об'єкта і його основних (характерних) властивостей;

операторський рівень - уміння готувати (налагоджувати) систему і керувати нею під час виконання конкретних задач діяльності та знання принципу (основних особливостей) побудови й принципу дії системи на структурно-функціональному рівні;

експлуатаційний рівень - уміння під час виконання конкретних задач діяльності тестувати та аналізувати роботу системи з метою виявлення та усунення пошкоджень і знання методів аналізу функціонування системи та методів аналізу, пошуку та усунення пошкоджень;

технологічний рівень - уміння під час виконання конкретних задач діяльності здійснювати розробку систем, що відповідають заданим характеристикам (властивостям), і знання методів синтезу та технологій розробки систем та способів їх моделювання;

дослідницький рівень - уміння проводити дослідження систем із метою перевірки їх відповідності заданим властивостям, уміння вибирати з множини систему, що дозволяє найбільш ефективно вирішувати задачі діяльності, знання методики дослідження систем та методів оцінки ефективності їх застосування під час вирішення конкретних задач діяльності.

Рівень якості вищої освіти - відносна характеристика якості вищої освіти, що ґрунтується на порівнянні значень показників якості, отриманих на підставі діагностичних іспитів випускників вищого навчального закладу, із критеріально-орієнтованим еталоном, що репрезентується стандартом вищої освіти.

Сертифікація фахівця - процедура визначення відповідності професійно важливих властивостей фахівця, його компетенції тощо вимогам, що надані у нормативних документах, в яких відображені вимоги до його кваліфікації.

Спеціальність - категорія, що характеризує:

- у сфері праці - особливості спрямованості й специфіку роботи в межах професії (зміст задач професійної діяльності, що відповідають кваліфікації).

- у сфері освіти - спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (визначається через узагальнений об’єкт діяльності або виробничу функцію та предмет діяльності фахівця і відображає, насамперед, вид його діяльності й сферу застосування його праці).

Спеціальність у сфері освіти є адекватним відображенням наявної у сфері праці спеціальності (кваліфікації).

Навчання за спеціальністю освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, або спеціаліста, або магістра передбачає вивчення узагальненого об’єкта діяльності фахівця, виробничих функцій та типових складових структури професійної діяльності таких, що задовольняють вимоги сфери праці до спеціальності.

Навчання за спеціальністю освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста передбачає вивчення виробничих функцій та типових складових структури професійної діяльності.

Спеціалізація за спеціальністю - категорія, що характеризує відмінності окремих задач діяльності фахівця за ознаками різниці засобів, або(та) продуктів, або(та) умов діяльності в межах спеціальності. Ці окремі задачі характерні для відносно невеликих груп фахівців у межах спеціальності.

Тип діяльності - характеристика професійної діяльності залежно від способів і форм її здійснення. Визначається станом взаємодії фахівця з об’єктом діяльності - системою, що характеризується однаковою узагальненою метою (продуктом) діяльності.

Типова задача діяльності - узагальнена задача діяльності, що є характерною для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного вирішення (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення).

Уміння - здатність людини виконувати певні дії на основі відповідних знань. Уміння поділяються за видами:

Предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміни їх форми тощо. Головну роль у регулюванні предметно-практичних дій виконують перцептивні образи, що відображають просторові, фізичні та інші властивості предметів і забезпечують керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності.

Предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявності розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій (наприклад, аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо).

Знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо.

Знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Наприклад, дії, що є необхідні для виконання логічних та розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати широке коло задач в узагальненому вигляді.

Цикл підготовки - сукупність складових змісту освітньої або професійної підготовки (змістових модулів, блоків змістових модулів), що поєднані за ознаками приналежності їх змісту до спільного освітнього або професійного напряму.

Якість вищої освіти - сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Якість вищої освіти випускників вищого навчального закладу також відображає здатність:

- задовольняти відповідно до соціальних норм суспільні вимоги до виконання майбутніх соціально-професійних ролей;

- відповідати за свої соціально важливі рішення;

- задовольняти прагнення соціального статусу та престижу.

Якість освітньої діяльності – сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.


^ 4 Позначення і скорочення

У даному стандарті застосовуються такі скорочення назв:

а) видів типових задач діяльності:

ПФ - професійна,

СВ - соціально-виробнича,

СП - соціально-побутова;

б) класів задач діяльності:

С - стереотипна,

Д - діагностична,

Е - евристична;


в) видів уміння:

^ ПП - предметно-практичне,

ПР - предметно-розумове,

ЗП - знаково-практичне,

ЗР - знаково-розумове;


д) здатностей:

З - здатність.

г) рівнів сформованості даного уміння:

^ О - уміння виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї,

Р - уміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації,

Н - уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички;



^ 5 Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння щодо вирішення типових задач діяльності


5.1 Відповідно до посад, що можуть займати випускники вищого навчального закладу, вони придатні до виконання виробничих функцій (здійснення певних типів діяльності) та типових для даної функції задач діяльності. Кожній задачі відповідає система умінь щодо вирішення цієї типової задачі діяльності.

5.2 Вищі навчальні заклади забезпечують опанування випускниками системи умінь вирішувати типові задачі діяльності під час здійснення певних виробничих функцій, що визначені у таблиці Додатка А.


Примітка. У таблиці Додатка А шифри типових задач діяльності та умінь наведені за структурами:


а) шифр типової задачі діяльності

Х. ХХ

| |_____ номер задачі, наскрізний для даної виробничої функції

|_______ номер виробничої функції


б) шифр уміння


Х.ХХ. ХХ

| |___ номер уміння, наскрізний для даної типової задачі діяльності

|_______ шифр типової задачі діяльності


^ 6 Здатності вирішувати проблеми й задачі соціальної діяльності та уміння, що є відображенням наявності цих здатностей

6.1 Загальні вимоги до властивостей і якостей випускників вищого навчального закладу як соціальних особистостей подаються у вигляді переліку здатностей вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності та системи умінь, що є відображенням наявності цих здатностей.

6.2 Вищі навчальні заклади готують випускників як соціальних особистостей, здатних вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності за умови оволодіння системою умінь, що визначені у таблиці Додатка Б.


Примітка. У таблиці Додатка Б шифри здатностей і умінь наведені за структурами:


а) шифр здатності

З. ХХ

| |________ номер здатності

|___________здатність


б) шифр уміння

З.ХХ. ХХ

| |_____номер уміння, наскрізний для даної здатності

|_________ шифр здатності


^ 7 Попередній освітній або(та) освітньо-кваліфікаційний рівень і вимоги до професійного відбору абітурієнтів


7.1 Попередній рівень освіти або(та) професійної підготовки:

повна загальна середня освіта або неповна вища освіта

7.2 Абітурієнти повинні мати державний документ про освіту або (та) професійну підготовку встановленого зразка.


^ 8 Вимоги до державної атестації осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

8.1 Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, проводиться на основі аналізу успішності навчання, оцінювання якості вирішення випускниками задач діяльності, що передбачені даною ОКХ, та рівня сформованості здатностей вирішувати задачі діяльності, які можуть виникнути.

8.2 Нормативна форма державної атестації встановлюється в ГСВОУ____-04 “Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки”.


^ 9 Вимоги до системи освіти та професійної підготовки

Викладання рекомендованих навчальних дисциплін з циклів гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки здійснюють викладачі, які мають спеціальність за дипломом про вищу освіту відповідного напряму підготовки або диплом про отримання наукової ступені за відповідною науковою спеціальністю та сертифікат (диплом, свідоцтво) про професійну підготовку до педагогічної діяльності у галузі вищої освіти або диплом про вчене звання за відповідною кафедрою.


Додаток А

(обов'язковий)

Таблиця – Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинні володіти випускники вищого навчального закладу

Шифри виробничої функції, типової задачі діяльності та уміння

^ Виробнича функція,

типова задача діяльності

та уміння

Вид і клас типової задачі діяльності, вид та рівень сформованості уміння

2.

Організаційна




2.01

Організація дій з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження

ПФ. Д




В умовах об’єктового рівня:




2.01.01

- застосовуючи методи спостереження та контролю визначати потенційно небезпечні ділянки виробництва, види виробничих процесів та елементи природного середовища, що можуть створювати загрозу виникнення надзвичайних ситуацій;

ПР. Р

2.01.02

- на підставі відомостей щодо потенційно небезпечних ділянок виробництва, видів виробничих процесів та елементів природного середовища за допомогою типових інструкцій планувати запобіжні заходи;

ЗП. О

2.01.03

- при загрозі виникнення надзвичайної ситуації за допомогою штатних та індивідуальних джерел інформації забезпечувати оперативне приймання сигналів про виникнення небезпеки та їх розпізнавання персоналом об’єкту.

ПП. О

2. 01.04

В умовах надзвичайної ситуації з врахуванням плануючих документів цивільного захисту об’єкту господарювання, використовуючи табельні прилади, інструкції та (за необхідності) транспортні засоби організовувати встановлення виду і ступеня зараження об'єкта радіоактивними, біологічними та небезпечними хімічними речовинами.

ПП. О

2.02

Організація дотриманням безпеки та гігієни праці

ПФ. Д




В умовах виробничої діяльності:




2.02.01

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу з питань охорони праці організовувати дотримання вимог безпеки праці учасниками трудового процесу;

ПП. О

2. 02. 02

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу організовувати дотримання санітарно-гігієнічних вимог учасниками трудового процесу.

ПП. О

4.

Виконавська




4. 01

Забезпечення захисту у разі виникнення надзвичайної ситуації

ПФ. Д




В умовах надзвичайної ситуації, орієнтуючись на сигнал про виникнення небезпеки, за планом цивільного захисту об’єкту господарювання та з врахуванням:




4. 01. 01

- місця знаходження персоналу об’єкту та часу на оперативне реагування організовувати індивідуальний захист з використанням табельних та підручних засобів;

ПП. Р

4. 01.02

- організовувати евакуацію підлеглого персоналу з небезпечної зони;

ПП. Р

4. 01. 03

- користуючись наданою інформацією про захисні споруди організовувати укриття підлеглого персоналу.

ПП. Р




В умовах надзвичайної ситуації, на основі результатів обстеження об’єкта господарювання:




4. 01. 04

- за допомогою табельних та підручних засобів проводити рятувальні та інші невідкладні роботи;

ПП. Р

4. 01.05

- застосовуючи засоби індивідуального та колективного біологічного, радіаційного і хімічного захисту проводити спеціальну обробку об’єкту та його персоналу.

ПП. О

4. 02

Контроль за дотриманням вимог безпеки праці та санітарно-гігієнічних вимог

ПФ. Д




В умовах виробничої діяльності:




4. 02. 01

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу контролювати дотримання безпеки праці учасниками трудового процесу;

ПП. О

4. 02. 02

- на підставі технологічної документації, використовуючи чинну нормативно-правову базу контролювати дотримання санітарно-гігієнічних вимог учасниками трудового процесу.

ПП. О

4. 03

Проведення розслідування нещасних випадків та аварій

ПФ. Д




В умовах виробничої діяльності:




4. 03. 01

- на основі аналізу результатів власних спостережень за наслідками нещасного випадку або аварії, користуючись чинними положеннями визначати факт випадку чи аварії;

ПР. О

4. 03. 02

- у складі комісії з розслідування нещасного випадку, користуючись чинними положеннями складати акт про нещасний випадок на виробництві.

ЗП. О

4.04

Проводити збір, фіксацію, гербаризацію та первинну препаративну обробку ботанічного матеріалу

ПФ.Д

4.04.01

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити збір альгологічного матеріалу.

ПП.О

4.04.02

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити збір мікологічного матеріалу.

ПП.О

4.04.03

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити збір вищих рослин та їх органів.

ПП.О

4.04.04

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити фіксацію ботанічного матеріалу.

ПП.О

4.04.05

В умовах виробничої діяльності, використовуючи обладнання для гербаризації, устаткування для об'ємної сушки, необхідні матеріали та реактиви, виготовляти гербарій водоростей та вищих рослин.

ПП.О

4.04.06

У природних умовах, враховуючи систематичне положення, екологічні та біоморфологічні особливості об'єкту, за усталеними методиками проводити гербаризацію макроміцетів із загниваючими плодовими тілами.

ПП.О

4.04.07

В умовах виробничої діяльності, керуючись правилами документування зібраного ботанічного матеріалу, складати наукові етикетки гербарних зразків та фіксованих проб.

ЗП.Р

4.04.08

В ході мікроскопіювання, використовуючи найбільш поширені барвники та реактиви (розчин Люголю, флороглюцину, хлор-цинк-йод, метиленовий синій, розчин туші, луги, кислоти), проводити цитохімічне забарвлення тимчасових водних мікропрепаратів та їх відмивку від барвників та фіксаторів.

ПП.Р

4.04.09

Під час мікроскопіювання у відповідності з вимогами до штрихового рисунку виготовляти від руки або за допомогою рисувального апарату технічний рисунок мікрооб'єкту.

ПП.Н

4.04.10

В умовах польового стаціонару за допомогою найпростішого обладнання виготовляти тонкі зрізи певних органів рослин та плодових тіл грибів для анатомічного аналізу на малих та середніх збільшеннях мікроскопу.

ПП.Р

4.05

Використовувати назви таксонів керуючись правилами Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури

ПФ.Д

4.05.01

В умовах виробничої діяльності на підставі вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури за латинською назвою визначити таксономічну категорію, до якої належить даний таксон.

ЗП.Р

4.05.02

В умовах виробничої діяльності на підставі вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури за результатами визначення таксону на рівні відділу, класу, порядку, родини, роду та виду записувати його точну та повну наукову назву.

ЗП.О

4.05.03

В умовах виробничої діяльності на підставі вимог Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури, використовуючи визначники та флори, для місцевих, застарілих, синонімічних або неповних назв таксонів обирати правильну наукову назву.

ЗР.О

4.06

Визначати ботанічні об'єкти, виявляти їх таксономічно важливі діагностичні ознаки та біологічні особливості

ПФ.Д

4.06.01

Для рослинного об'єкту за даними про склад його пігментів, використовуючи інформацію про систему діагностичних біохімічних ознак рослин, виявляти пігменти, значимі для ідентифікації на рівні відділу.

ПР.Р

4.06.02

У рослинного об'єкту в умовах лабораторії, використовуючи методики цитохімічного забарвлення, виявляти основний продукт асиміляції.

ПП.О

4.06.03

У рослинного або грибного об'єкту в умовах лабораторії, використовуючи методики цитохімічного забарвлення основних компонентів клітинних покривів, встановити основні хімічні компоненти клітинної оболонки.

ПП.О

4.06.04

Для рослинного або грибного об'єкту в умовах лабораторії, використовуючи оптичний мікроскоп, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні надцарства.

ПР.О

4.06.05

За електронограмою рослинного або грибного об'єкту, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність мітохондріального апарату, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації на рівні відділу.

ПР.Р

4.06.06

За електронограмою рослинного об'єкту, використовуючи класифікації фотосинтетичного та мітохондріального апаратів, проводити визначення типу пластид та мітохондрій.

ПР.О

4.06.07

За електронограмою вегетативної клітини ботанічного об'єкту, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність клітинних покривів рослин та грибів, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні відділу.

ПР.О

4.06.08

За електронограмами монадної клітини, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність джгутикового апарату у рослин та грибів, визначати тип джутикового апарату.

ПР.О

4.06.09

За електронограмою клітини ботанічного об'єкту, використовуючи систематизовану інформацію про різноманітність організації ядерного апарату у рослин та грибів, виявляти ознаки, значимі для ідентифікації цього об'єкту на рівні відділу.

ПР.О

4.06.10

В умовах лабораторії, використовуючи стандартне обладнання та реактиви, проводити ідентифікацію типу морфологічної структури тіла водорості та вищої рослини.

ПП.Р

4.06.11

В умовах виробничої діяльності у водорості або вищої рослини, що перебуває у репродуктивному стані, використовуючи візуальне спостереження та мікроскопію, визначати тип репродуктивної стадії.

ПП.Р

4.06.12

В умовах лабораторії, використовуючи стандартне обладнання та реактиви, проводити ідентифікацію типу вегетативного тіла гриба.

ПП.Р

4.06.13

На основі зображення органів спороношення у гриба, використовуючи систематизовану інформацію щодо різноманітності способів розмноження грибів, визначати тип спороношення.

ПР.О

4.06.14

За природним та гербарним матеріалом у вищої рослини на основі візуального спостереження та мікроскопії визначати морфологічний тип пагону, бруньки, форму листкорозміщення, тип стебла, листка, ступінь розчленованості листкової пластинки, тип жилкування.

ПП.О

4.06.15

За природним та гербарним матеріалом у вищої рослини, використовуючи техніку препарування рослинних об'єктів, визначати типи генеративних органів.

ПП.О

4.06.16

На основі природного матеріалу або зображення репродуктивних органів голонасінної або покритонасінної рослини, керуючись усталеною термінологією, ідентифікувати основні структурні елементи репродуктивних органів об'єкту.

ПР.О

4.06.17

На основі порівняльно-морфологічного аналізу у відповідності з поглядами на походження та еволюцію квітки визначити ступінь еволюційної продвинутості квітки у невизначеного представника покритонасінних.

ЗР.О

4.06.18

За природним матеріалом для покритонасінної рослини в генеративному стані, використовуючи техніку препарування та мікроскопію, складати формулу квітки.

ПП.О

4.06.19

За природним матеріалом для покритонасінної рослини в генеративному стані, використовуючи методику морфологічн