Реферат: «Стежка до літератури»

Управління освіти виконавчого комітету

Кременчуцької міської ради

Кременчуцький міський науково-методичний центр

Вечірня (змінна) середня школа №3


«Стежка до літератури» Методичний конструктор уроків української літератури в 10 класі


Москалик Г.Ф.

учитель української літератури

вечірньої (змінної) середньої школи №3


2011


Управління освіти виконавчого комітету

Кременчуцької міської ради

Кременчуцький міський науково-методичний центр

Вечірня (змінна) середня школа №3


«Стежка до літератури» Методичний конструктор уроків української літератури в 10 класі


Москалик Г.Ф.

учитель української літератури

вечірньої (змінної) середньої школи №3


2011

Методичний посібник «Стежка до літератури»/ Упорядник Москалик Г.Ф.- Кременчуцька вечірня (змінна) середня школа №3 - 2011.- 80с.


Методичний посібник розрахований на вчителів-філологів, учнів загальноосвітніх та вечірніх (змінних) середніх шкіл.

У ньому вміщено матеріали для конструювання уроків української літератури в 10 класі за чинними програмами академічного та рівня стандартів. Окремі твори вивчаються також і в профільних класах української філології.

Спроектована система методів та прийомів навчальної діяльності на уроках літератури з вивчення біографії письменників, їхніх творів, вироблення навичок виразного читання, подані різноманітні варіанти домашніх завдань.


Рецензент: Поясок Т.Б., доктор педагогічних наук, професор Кременчуцького національного університету ім. М.В.Остроградського
Схвалено науковою радою Кременчуцького міського науково-методичного центру. Протокол № від


Зміст


1. Вступ------------------------------------------------------------------- 6

2. З методики викладання української літератури на сучасному етапі розвитку освіти ----------------------------------------------------------- 7-29

3. Розвиток драматургії й театру ------------------------------------- 29-32

4. Література кінця ХІХ- початку ХХ століття -------------------- 32-58

5. Консультація ----------------------------------------------------------- 58-78

6. Література -------------------------------------------------------------- 79-80


Вступ


У даному посібнику автором зроблено спробу узагальнити

науковий і методичний досвід учителів-практиків, науковців-літературознавців та методистів з проблем структурованого викладання української літератури в 10 класах загальноосвітніх шкіл. Зміст посібника-конструктора стане в пригоді вчителеві під час планування уроків літератури, доборі матеріалу до співбесід, виконання творчих завдань, аналізі текстів творів. Учням цей посібник буде корисним для самостійної підготовки до уроків. Побудова змісту навчального матеріалу відповідає структурно-логічній схемі за навчальними програмами: Українська література. 10 клас. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профілі – іноземна філологія, історико-філологічний). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. – К.: Грамота, 2009. – 88 с. Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів); Українська література. 10 клас. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. – К.: Грамота, 2009. – 180 с.

Відомості з теорії літератури винесено в рубрику «Консультація».





Любі друзі! Реформування освіти, її змісту, структури вимагає нових ефективних підходів до вивчення літератури, і української зокрема, у школі.
Сучасний учитель літератури повинен відійти від усталених стереотипів, що склалися роками у вітчизняній методиці викладання шкільного курсу літератури. Центром уваги на уроці є учень з його життєвими, віковими та психологічними особливостями. Уроки літератури повинні вчити дитину жити на Землі, сприяти її соціалізації. Важливо, щоб школярі не просто заучували готовий матеріал, а постійно вели інтелектуальний діалог з письменником і читачами, виробляли власну оцінку його творчості, пізнавали секрети мистецької майстерності, училися дискутувати, самостійно аналізувати твір.
За основу викладання літератури, на думку дослідниці Г.Токмань, необхідно взяти саме особистість і її вільну думку – це є важливим завданням сучасної методики.
А основними принципами викладання літератури, як зазначено в проекті Концепції літературної освіти в 11-річній школі, повинні стати доступность, діалогізм, естетизм і патріотизм.
^ Учитель має заторкнути духовні основи індивідуальності кожного учня. Механізм такого «заторкування» криється у діалозі: учитель веде його з учнем на конвенційному, ігровому, діловому, духовному рівнях; готує юного читача до діалогу з літературою; ^ дає взірець власного розуміння твору та особистості автора; проводить аналіз у формі проблемних запитань до тексту та віднайдення відповідей у ньому і в собі;
- актуалізує діалогічні відносини, в які текст вступає з історичною епохою, літературною та загальномистецькою традицією, іншими текстами.

Роль учителя у викладанні української літератури – це тлумачення ним того, як «обирали» себе письменник та його герої; як автор втілювався в мистецьке слово, обираючи саме такий образ, стиль; яку інтерпретацію твору обрав сам учитель і чому; спонукання учня до екзистенційного прочитання художнього тексту.

Концепція методики викладання української літератури з домінуванням екзистенційно-діалогічної парадигми не заперечує наявності інших домінантів, проте принципово протистоїть примітивізації вивчення дитиною літератури за одномірною, канонізованою схемою – хоч би якого спрямування вона була.

Обравши названу концепцію як домінантну, постають такі завдання викладання української літератури в старшій школі:

індивідуальне, особистісне прочитання художнього тексту;

емоційно-інтуїтивне сприйняття та подальше осмислення його ідейно-тематичної основи та естетичних особливостей;

«зустріч» з автором як митцем, національним діячем культури, цікавою, унікальною особистістю;

багатогранне прочитання діалогу тексту з епохою, літературною традицією, іншими текстами;

опанування літературознавчого матеріалу (у межах шкільного літературознавства) на сучасному науковому рівні;

екзистенційний вплив художнього слова як вибір себе у процесі аналізу тексту;

уміння аналізувати твір з урахуванням його жанрової природи;

достатнє володіння теоретико-літературним апаратом, яке дає змогу самостійно інтерпретувати текст;

розвиток та реалізація індивідуальних філологічних нахилів і творчих обдаровань старшокласників;

розвиток монологічного і діалогічного мовлення на літературні теми.
Для урізноманітнення форм проведення уроків української літератури необхідні пошукові методи. Сучасні дослідження вказують на широкий їх спектр. Прикладом можуть служити: «ділова гра» (моделюється робота фахівців певних галузей: суддя, учитель, журналіст, перекладач, редактор), «дискусія» (обговорюються та висловлюються різні погляди на певну складну проблему, робляться спроби пошуку істини), «бесіда за Сократом» (ставляться проблемні питання та здійснюється пошук шляхів їх розв’язання), «аналіз художнього тексту» під призмою знань з інших предметів (філософії, естетики, історії, мистецтвознавства, народознавства), «творча лабораторія» (учасники мікрогрупи діляться власними творчими здобутками: віршами, сценаріями, творами), «мозкова атака» (поділ групи на дві антагоністичні частини: генератори ідей та критики. Першими виступають генератори ідей, другими – критики.), «саморозвиток» (учень представляє свій виступ на задану тему, а потім критично оцінює себе й аналізує недоліки), «акваріум» (кілька учнів з групи сидять у центрі кабінету в оточенні інших і ведуть дискусію. Кожен з тих, хто спостерігає, закріплений за кількома учасниками дискусії, уважно стежить за нею, а потім висловлює свої зауваження й коментарі.)
Для підготовки вчителя до уроку доцільно створити мобільні базисні групи учнів. Дослідниця Л.Щербина радить мати декілька таких груп по 3-4 учні.

^ Група «Літературний ексклюзив». До неї входять учні, котрі претендують на пошук виняткової інформації, виклад невідомих фактів біографії письменника, складної долі видання творів, відомостей про ще не надруковані матеріали, архівні документи.

^ Група «Авторська лабораторія». Кільком здібним учням, які мають творче мислення, естетичний смак, даються завдання: доповнити авторський текст, написати свою версію твору на задану тему, зробити власний портрет-опис героя тощо.

^ Група «Пошук мемуарів». Члени групи розшукують і наводять мемуарні свідчення самого автора або думки про нього відомих діячів. Використання на уроці таких матеріалів зацікавлює учнів, допомагає правильно трактувати певні дискусійні питання, логічно узагальнювати гострі полеміки.

«Експертна група». Члени групи здійснюють контроль за регламентом, стежать за висловленням оригінальних ідей, розкриттям проблем, допомагають учителеві об’єктивно оцінити роботу на уроці, підбити його підсумок.

Даний посібник містить узагальнений науковий та методичний досвід вчителів-практиків, науковців-літературознавців та методистів. Метою створення даного посібника не переслідувались прагнення створити “настільну книгу” вчителя чи посібник-шпаргалку для учня. Автор прагнув привернути увагу вчителів літератури до нагальної потреби оновлення методів викладання української літератури. Зміст посібника-конструктора стане у пригоді вчителеві, який творчо підходить до моделювання ситуацій на уроці, прагне урізноманітнення форм, прагне отримати додаткову інформацію, поради колег при підготовці до уроків. Учням цей посібник буде корисним для самостійної підготовки до уроків. Побудова змісту навчального матеріалу відповідає структурно-логічній схемі за навчальною програмою: Українська література. 10 клас. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профілі – іноземна філологія, історико-філологічний). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. – К.: Грамота, 2009. – 88 с.


Лозунг – вимоги до учнів:


Іти на урок літератури, прочитавши твір.

Не боятися висловити свою думку.

Клас – не кімната відпочинку, де можна подрімати, а навчальний кабінет, де потрібно здобувати знання.

4. Учитися чи не вчитися після закінчення школи – особиста справа кожного, а засвоїти базові знання, опанувати шкільну програму, стати куьтурним читачем, котрий відчуває потребу в читанні, веде внутрішній діалог з книгою, отримує естетичне задоволення, розширює свою ерудицію - обов’язок кожного.

5. Усвідомлення місця художніх творів у літературному процесі й розвитку національних культур.

6. Засвоєння ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в Україні та в інших країнах.

7. Розвиток зв’язного мовлення.

8. Формування себе як особистості, вироблення активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів.


Вивчення життєвого і творчого шляху письменника – важлива ланка в системі викладання літератури в школі, насамперед тому, що життя й діяльність визначного художника слова є найкращим коментарем до його творів.

Часто й самі письменники вказували на нерозривний зв’язок творчості з обставинами свого життя. «Про свої новели скажу тільки одно, - писав І.Я. Франко, що майже всі вони показують дійсних людей, котрих я колись знав, дійсні факти, на котрі я дивився або про котрі чув від свідків...»

Отже, вивчення життєвого шляху письменника повинно бути своєрідною психологічною та естетичною підготовкою учнів до розгляду його творчості. І не тільки підготовкою. На матеріалах життєвого досвіду письменника можна формувати в нового покоління кращі моральні цінності.

Важливо пам’ятати, що обсяг, система методів та прийомів, структура викладу біографії письменника докорінно відрізнятимуться на пропедевтичному (5 – 7 класи) і систематичному (8 – 11 класи) етапах навчання. Найперший критерій: суть методу має відповідати характерові особи письменника. Дуже важливо, щоб учень не просто прослухав життєпис письменника, поета, драматурга, а й сам узяв активну участь в процесі пізнання особи письменника. Тоді його знання зміцніють і перетворяться в переконання.

Передусім, потрібно враховувати психолого-вікові особливості школярів-десятикласників.

План біографії та творчості письменника


Характеристика епохи, в яку жив письменник.

Сім`я, оточення, в якому він ріс. Здобуття освіти. Світогляд. Роль книги в духовному становленні.

Основні життєві віхи. Портрет письменника, друзі.

Головні твори (стиль, жанри).

Громадська діяльність письменника.

6. Значення творчості для його сучасників та нашого часу.


Щоб зацікавити учнів та втримати цей інтерес, учитель повинен виходити за межі стандартних методів викладання та способів повідомлення необхідного матеріалу.

Неабияку роль відіграють узагальнюючі таблиці. Їх доцільно використовувати при проведенні пообразного аналізу, проблемного аналізу, при вивченні теорії літератури, а також біографії письменника. Необхідно робити оптимальні записи, використовуючи доречні прийоми, форми роботи:

скласти тези до одного із питань плану;

заповнити таблицю;

доповнити схему, таблицю;

поспостерігати за запропонованими записами-тезами і зробити доповнення;

- розташувати тези в логічній послідовності;

- підготувати повідомлення на основі запропонованих фактів, мовних конструкторів тощо.

В останній час можна зустріти в методичній літературі різні графічні схеми при вивченні літературних тем. Літературний курс у 10-11 класах є системно-історичним, а не історико-літературним. Для учнів пропонуються теми у формі стислих літературних портретів письменників з виділенням для текстуального вивчення одного чи кількох творів, які займають важливе місце у творчості письменника, літературному процесі України та розглядаються у зв’язках з розвитком світової літератури.


^ Орієнтовні опорні таблиці при вивченні творчості письменників


Вивчення життя і творчості всіх письменників за схемою:

Рік і місце народження: ______________________________________

Освіта_____________________________________________________

Трудова діяльність__________________________________________


Творча спадщина письменника


^ Назва твору

Жанр

Тема





















Робота з текстом


^ Образи повісті

Риси характеру

Ставлення автора до своїх персонажів

Художні засоби
















^ Картини побуту

Характеристика героїв










Акти

Сценки, які рухають дію

Репліки, фрази, які несуть ідейне навантаження

Перший







Другий









Характеристика образів


^ Короткий зміст епізоду

Риси характеру героя

Прийоми розкриття рис характеру





















^ Структурний план тем в 10 класі


Творчість Івана Нечуя – Левицького

1. Творчість Івана Нечуя – Левицького як новий імпульс у розвитку української прози. Життєвий і творчий шлях письменника (за опорним планом).


^ 2. Аналіз соціально – побутової повісті “Кайдашева сім`я” – хроніки життя селянської родини в післяреформений період в атмосфері повної бездуховності й агресивності.

^ Бесіда за змістом:

- Чи можемо ми, аналізуючи діалог братів про дівчат, визначити, який із них добріший, сердечніший? Чому?

- Хто був головою сім`ї? Чому? Добре це було чи погано?

- Як ви розцінюєте той епізод, коли п’яний Омелько пізно повертається додому, мало не топиться у бочці з водою в сінях, а вся сім`я сміється з п’яного? Чи можна було так чинити?

- Хто в цій сім`ї заробляв гроші? Чи можна було так зневажати годувальника сім`ї?

- І.Нечуй-Левицький наділив Омелька й Марусю Кайдашів багатьма негативними рисами. А що в їхніх характерах позитивне?

- Згадайте залицяння Карпа до Мотрі. Чи є в їхніх стосунках ніжність, ліризм? Як ви гадаєте, чому навіть кохання не змінило Карпа і Мотрю?

- Чи добре вчинила Кайдашиха, переклавши всю роботу на Мотрині плечі?

- Коли і чому заплакала Мотря? Чи знайшла вихід із ситуації?

- Проаналізуйте випадок, коли Карпо побив старого батька. Як зреагував на це Омелько? Що відчував після бійки Карпо? А Мотря?

- Чи допомагали Довбиші будувати хату молодятам? Хто її будував? Чи справедливою була Мотрина «віддяка» старим?

- Чому Мотря не дозволяла Кайдашисі бавити дитину вдень, а вночі віддавала?

- Пригадайте перше побачення Мелашки й Лавріна. Порівняйте їхню любов з Карповою та Мотриною.

- Який засіб сміху використовує автор, показуючи, як саме Кайдашиха їде до Балашів? Наведіть приклади.

- Як сталося, що заможна Кайдашиха дозволила Лаврінові одружитися з бідною Мелашкою? Чи можна сказати, що Маруся була доброю матір`ю, хотіла синові добра і щастя?

- Чи можлива сім`я без сварок? Як досягти злагоди?

- Чому Кайдашиха так тяжко заповзялася на молодшу невістку?

- У чому полягала «святість» баби Палажки?

- Як сприйняла Кайдашиха те, що Мелашка пішла з дому? Чи зреагувала б так Мотря, якби пропала її невістка? Чи йшла б шукати її в Київ? Про що це свідчить?

- Як ви розумієте слова Омелька, що діти «загнали його на піч»? Хто саме з синів це зробив? Чия вина більша: Карпова, який вдарив батька, чи Лаврінова, який змусив старого зрозуміти, що той уже не є господарем власного майна?

- Як справляли похорон Кайдаша? Скільки днів після цього сім`я жила в мирі? Як ви розцінюєте таку поведінку?

- Чому Кайдашиха назвала себе «сиротою», розповідаючи, як її ображають діти?

- Якими свекрухами будуть Мотря й Мелашка?

- Чи відчувала Мотря муки совісті, скалічивши свекруху? А Карпо, коли загнав матір у ставок? Як ви це розцінюєте?

- Чи однаково ставилася Маруся до внуків від Лавріна і внуків від Карпа? Про що це свідчить? Як Мотря підмовляла своїх дітей проти баби? Чи виростуть ці діти порядними людьми?

- Як, на ваш погляд, складатимуться далі стосунки між сім`ями Карпа та Лавріна Кайдашів?

- Яку роль у повісті відіграють діалоги?

- Що таке «ментальність»? Як показано українську ментальність у творі?

- Яку роль відіграють засоби комічного?

^ Задум твору: «Часто трапляються сім`ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом» (рукопис «Напутіння і навчання для українських селян»).

Поєднання у повісті кількох жанрових ознак: комічна, лірична та драматична ознаки.

Образи твору:

-Маруся Кайдашиха.

-Омелько Кайдаш.

-Карпо.

-Мотря.

-Лаврін.

-Мелашка.

^ Проблематика твору:

-проблема виховання;

-проблема батьків і дітей;

-проблема кохання та сімейного щастя;

-проблема багатства;

-проблема віри в Бога та дотримання заповідей Божих;

-проблема народної моралі та авторитету в громаді;

- проблема цінностей національної етики.

^ Засоби змалювання комічного

Гумор. М`яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.

Іронія. Іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить в собі критичну оцінку того, що висміюється. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора – оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

Сатира. Вид комічного, який нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, висміювання людини чи явища.

Сарказм. Зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.


^ 3. Усний твір

Зображення народного життя, побуту, звичаїв та обрядів українців у повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім`я».

Стосунки батьків і дітей.

Українська ментальність в обставинах колективно–патріархального способу життя.

Проблеми української ментальності.

Гуманістичні традиції народного побуту та моралі.

Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

Гумористичне начало у творі.

Засоби творення комічних ситуацій у творі.

Розмаїття характерів, особливість їхнього змалювання.

Авторська позиція у повісті.

Порівняння з повістю «Микола Джеря».

Моє ставлення до синів і невісток Омелька Кайдаша.

Чим відрізняється Мелашка від інших жінок «Кайдашевої сім`ї»?

І.Нечуй-Левицький – майстер пейзажу.

«Кайдашеві звички» в сучасному житті.

Вимоги до сучасної дружини в порівнянні з героїнями повісті.

Вимоги до сучасного чоловіка в порівнянні з героями повісті.

Народне життя, звичаї, побут та обряди українців у повісті.

Кайдаші – типові носії національного характеру.

Художня майстерність І.Нечуя- Левицького у повісті.

Позитивне й негативне в характерах Омелька та Марусі.

Що в образах Лавріна та Мелашки заслуговує осуду?

Чим типові герої “Кайдашевої сім`ї”?

Образи Палажки та Параски.


^ 4.Оцінка “Кайдашевої сім`ї” І.Франком

“Сим разом їй [“Правді” за 1879 р.] пощастило опублікувати найкращий твір Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім`я”, що хоч написаний з досить прозорою антисоціалістичною тенденцією, все-таки з погляду на високе артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства. ...

Се вже не та поетична, декуди аж переборщено поетична та квітчаста мова Марка Вовчка, не штучна, силувана, академічно неперевертлива мова Куліша, - се переважно буденна мова українського простолюддя, проста, без сліду афектації, але проте багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим змістом.”


^ 5.Тест на знання змісту твору.

1.Назва села, де відбуваються події повісті

А Рось

Б Богуслав

В Семигори

Г Вербівка

2. Ім`я головного героя – голови сім`ї

А Лаврін Кайдаш

Б Балаш

В Омелько Кайдаш

Г Карпо

3. З якого матеріалу були зроблені ворота повітки, де майстрував Кайдаш?

А з очерету

Б з лози

В із заліза

Г з дерева

4.Про кого автор говорить: «… з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігли густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.”

А Омелько

Б Лаврін

В Карпо

Г Захарко

5.Скільки дітей мав Омелько Кайдаш?

А сина і доньку

Б 2 синів

В 2 дочок

6.До чого (кого) був охочим Лаврін?

А до їжі

Б до гарних дівчат

В до випивки

Г до вечорниць

7.Де з дитинства служила Маруся Кайдашиха?

А у панів куховаркою

Б на полях

В на гуральні

Г покоївкою

8.Кого покохав Карпо Кайдашенко?

А Хотину Корчаківну

Б Одарку Ходаківну

В Мотрю Довбишеву

Г Мелашку

9.Яким ремеслом промишляв Омелько?

А пасічник

Б стельмах

В косар

Г бондар

10. Що було в селі причиною поламаних возів?

А нерівні дороги

Б погані стельмахи

В гора на в`їзді у село

Г гора на виїзді з села

11.Який гріх мав Омелько?

А був невіруючим у Бога

Б був ледацюгою

В пропивав гроші в шинку

Г не постився

12.Що зробив Карпо у дворі, коли залицявся до Мотрі?

А випустив кабана

Б розбив горщик

В перекинув глиняники

Г подарував хустку

13.Що вимагав Омелько від синів зробити, щоб не ламались вози?

А розкопати гору

Б полагодити дорогу

В замовити молебень

14.Що пообіцяв Карпо Мотрі, коли вперше залицявся до неї?

А купити намисто

Б замовити музики

В повезти на ярмарок

Г прийти на вечорниці

15.Від чого в Омелька на оглядинах у Довбишів “слинка потекла”?

А від сметани

Б від сала

В від перцю в пляшці горілки

Г від вареників

16.З якого Кайдашихиного слова сміялися в селі?

А пані

Б проше

В покоївка

Г серденько

17.Яке прізвисько мала Кайдашиха?

А покоївка

Б кухарка

В економша

Г свекрушище

18.Скільки днів тривало весілля Карпа з Мотрею?

А два

Б три

В чотири

Г тиждень

19.Коли повінчався Карпо з Мотрею?

А після Семена

Б після другої Пречистої

В після Маковія

Г після Покрови

20.Чому Кайдашиха після приходу Мотрі до Кайдашів не працювала?

А хворіла

Б дурила невістку, що хвора

В була ледачою

21.Про кого автор говорить: “діло наче горіло в руках”?

А про Мотрю

Б про стару Кайдашиху

В про стару Довбишку

Г про Мелашку

22.Кого Мотря народила першим?

А сина

Б дочку

В не знаю

23.Що не поділили Мотря зі свекрухою, що стало причиною бійки Карпа з батьком?

А сорочку

Б мотовило

В льон

Г горщик

24.Де Лаврін познайомився з Мелашкою?

А в Дешках

Б у церкві

В біля млина

Г на жнивах

25.З якого села була Мелашка?

А із Дешок

Б із Семигорів

Г із Бієвців

26.Який парубоцький звичай виконав Лаврін бієвським хлопцям?

А роздав по п’ятаку

Б затанцював

В поставив могорич

Г покликав на весілля

27.З ким посварилася Мотря, коли підмела половину сіней?

А зі свекрухою

Б з Мотрею

В з Лавріном

Г з Карпом

28.Як звали богомільну бабу, яка щороку ходила на Великдень до Києва?

А Параска

Б Палажка

В Мотря

Г Мелашка

29.Хто пішов разом з Палажкою до Києва на прощу?

А Мотря

Б Кайдашиха

В Мелашка

Г Параска

30.У кого залишилась Мелашка в Києві?

А у священника

Б в монастирі

В у проскурниці

Г у церкві

31.Хто повідомив Кайдашів про те, що пропала Мелашка?

А Палажка

Б Параска

В проскурниця

32.З ким ворогувала Палажка?

А з Кайдашихою

Б з Параскою

В з прочанами

33.За кого Кайдашиха Палажці дала дулю під ніс?

А за Параску

Б за Мотрю

В за Мелашку

34.Що присудив волосний Палажці за Мелашчину пропажу?

А нічого

Б штраф-пеню

В іти до Києва шукати Мелашку

Г посадив у холодну

35.Хто пішов до Києва шукати Мелашку?

А Палажка з Лавріном

Б Кайдашиха з Балашихою

В Лаврін, Кайдашиха, Балашиха

36.Що сталося зі старим Кайдашем, коли до нього “прийшов херсонський чумак”?

А розбагатів

Б утопився

В збіднів і повісився

37. Кому першому не сподобалось, як Лаврін і Карпо розділили город?

А Карпу

Б Кайдашисі

В Мотрі

Г Мелашці

38. За чим Мотря лазила на горище до Лаврінової хати?

А по свічки

Б по курку та яйця

В по гроші

Г по глечики

39. Що здалося Лаврінові, коли жінки били посуд?

А що настав страшний суд

Б що почалася війна

В що матір покусала скажена собака

Г що жінки втратили розум

40. Хто виколов Кайдашисі око?

А Мелашка

Б Мотря

В Лаврін

Г Карпо

41. Скільки відсиділа Мотря в холодній за бабине око?

А два дні

Б два місяці

В два тижні

Г тиждень

42. Що зробив Карпо, щоб припинити колотнечу в родині?

А примирив усіх

Б просив пробачення в матері

В заклав хату окремо

43. Ким обрала громада Карпа?

А соцьким

Б десятником

В тисячником

Г старостою

44. Яку корисну справу зробив Карпо з громадою?

А побудував церкву

Б примирив родичів

В розкопав горб на дорозі

45. Що радили Кайдашенки робити з шинком?

А не пускати туди людей

Б розбити його

В убити шинкаря

Г обкласти податком

46. Як шинкар Берко відреагував на поради громаді Кайдашенків?

А вилаяв Карпа

Б відніс хабаря горілкою у волость

В закрив шинок

47. Як помстилася Кайдашиха за огірки, покльовані Мотриним півнем?

А поскаржилась у волость

Б побила Мотрі горшки

В перебила Мотриному півню ногу та вбила двох курчат

48. Як помстилася Мотря за вбитого півня?

А спалила хату

Б перебила спину Мелашчиному поросяті

В вбила Мелашчиного півня

49. З ким із синів доживала віку стара Кайдашиха?

А з Лавріном

Б з Карпом

В сама

50. Куди тікала Кайдашиха від розлютованого Карпа?

А до священника

Б у волость

В до ставка

51. Яке плодове дерево стало причиною нової сварки?

А черешня

Б груша

В яблуня

Г слива

52. Який символ незгоди виписано в кінці твору?

А Кайдашиху

Б грушу

В хату

Г невісток

53. Хто з героїв повісті сказав: “В гурті каша їсться, а гуща дітей не розгонить”?

А Лаврін

Б старий Кайдаш

В Карпо

Г Кайдашиха

54. Хто з героїв повісті сказав: “Хоч між дровами, аби з чорними бровами”?

А Лаврін

Б Карпо

В Мотря

56. Хто з героїв повісті сказав: “Дівка, як верба; де посади, то прийметься”?

А Кайдашиха

Б Балашиха

В Лаврін

Г Карпо

57.Кого з героїв повісті “... червоний перець дражнив, наче цяцька малу дитину”?

А Лавріна

Б старого Кайдаша

В Карпа

58. Хто “стояв над душею в Мотрі, наче осавула на панщині”?

А Мелашка

Б Балашиха

В Кайдашиха

59. Хто з літературних дослідників відніс повість “Кайдашева сім`я” “до найкращих оздоб українського письменства”?

А І.Карпенко-Карий

Б І.Франко

В М.Коцюбинський

60. Коли настає зав’язка конфлікту в родині Кайдашів?

А після одруження Карпа

Б після одруження Лавріна

В після пропажі Мелашки

61. Коли настає кульмінація твору?

А після побиття батька Карпом

Б епізод з кухлем, коли свекруха залишилась без ока

В смерть Кайдаша

Г розділ майна

62. Розв`язка твору:

А пияцтво Кайдаша

Б розподіл спадщини

В примирення двох сімей

63. Жанр твору:

А соціально-побутова повість

Б роман-хроніка

В драма

Г соціально-психологічна повість

64. Де вперше була надрукована повість “Кайдашева сім`я”?

А в журналі “Основа”

Б в журналі “Правда”

В в журналі “Ранок”

65. В якому році була написана повість “Кайдашева сім`я”?

А 1873

Б 1878

В 1879

Г 1875

66. В якому році була надрукована повість “Кайдашева сім`я”?

А 1874

Б 1878

В 1879

Г 1880

67. Чи змінював автор кінцівку твору?

А так

Б ні

В частково

68. Чи піддавалась повість “Кайдашева сім`я” цензурі?

А так

Б ні

В не знаю

69. Про кого автор говорить: “Вона була з поетичною душею, з ласкавим серцем”?

А про Мотрю

Б про Мелашку

В про Кайдашиху

70. З ким пліткувала Кайдашиха, коли назвала Мотрю кобилою?

А з Мелашкою

Б з кумою

В з Палажкою

71. Що зламала Мелашка, вимішуючи лемішку?

А ложку

Б копистку

В палицю

72. Яке прізвище мала богомільна Палажка?

А Солов`їха

Б Біїха

В Кайдашиха

73. Де заночували прочани на Подоллі?

А у Софіївському монастирі

Б у Братському монастирі

В у проскурниці

74. Хто намовляв Кайдашиху піти у волость скаржитися і “набити Палажці морду”?

А Мелашка

Б Мотря

В Параска

75. Яке прізвище мала баба Параска?

А Солов`їха

Б Гришиха

В Кайдашиха

76. Чим побилися Палажка з Параскою, коли Кайдаші сварилися з Палажкою?

А вилами

Б ціпком

В граблями

77. Хто, крім Лавріна, ще сказав Кайдашисі, що Мелашка залишилася в Києві через свекруху?

А Параска

Б Палажка

В Мотря

78. За ким нудьгувала Мелашка, коли жила в проскурниці?

А за Лавріном

Б за матір`ю

В за сестрами та братами

79. Що косив божевільний Омелько, думаючи, що то чорти?

А пшеницю

Б гречку

В кропиву

80. Хто спричинив сварку після розподілу спадщини?

А Мотря

Б Мелашка

В Кайдашиха

81. Чим переміряла розділений у спадщину город Мотря?

А аршином

Б поясом

В палицею

82. Що заховала в пазуху Мотря, коли викидала Лаврінових курей з горища?

А гроші

Б яйця

В курку

83. Що зробив зі своєю хатою Карпо після чергової сварки з Кайдашихою?

А “зняв дах”

Б “одірвав”

В “розвалив”

84. Що допомагало миритися братам після сварок?

А гроші

Б жінки

В справи

Ключ: 1в, 2в, 3б, 4а, 5б, 6б, 7а, 8в, 9б, 10в, 11в, 12в, 13а, 14б, 15в, 16б, 17в, 18в, 19б, 20б, 21а, 22а, 23б, 24в, 25в, 26а, 27в, 28б, 29б, 30в, 31в, 32б, 33б, 34в, 35а, 36в, 37б, 38в, 39б, 40в, 41б, 42а, 43в, 44б, 45в, 46а, 47б, 48в, 49б, 50а, 51в, 52б, 53б, 54б, 55а, 56б, 57б, 58а, 59б, 60б, 61а, 62б, 63в, 64а, 65б, 66б, 67в, 68а, 69а, 70б, 71б, 72б, 73а, 74б, 75в, 76б, 77в, 78б, 79а, 80в, 81а, 82б, 83б, 84б, 85в.
^ Панас Мирний – корифей української прози

1.Панас Мирний – корифей української прози. Життєвий і творчий шлях письменника (за опорним планом).


^ 2.Аналіз першого соціально – психологічного роману («роману з народного життя» (І.Франко) в українській літературі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

поступовий рух до великого жанрового полотна:

- нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» (1872 р.);

- повість «Чіпка» (1872р.), оцінка рукопису Іваном Біликом;

- широкий епічний твір, перший соціально – психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875р.).

своєрідність композиції твору:

- чотири частини, 30 розділів, кожний з яких – завершений твір;

- І частина – дитинство і юність Чіпки;

- ІІ – історія села Піски;

- ІІІ – тернистий шлях селянина – правдошукача;

- ІV – завершення його трагедії;

- Кілька сюжетних ліній: піднесення і падіння Чіпки Варениченка, егоїстичний та трудовий шлях його товариша Грицька, родоводи Максима Ґудзя й панів Польських.

тема роману: зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні і під час реформи 1861 року.

проблеми твору:

- народна мораль;

- батьки і діти;

- добро і зло;

- земля і достаток;

- кріпацька неволя;

- «пропаща сила»;

- становище жінки в сім`ї;

- любов і сімейне щастя.

бесіда за змістом:

- Знайдіть і зачитайте портретну характеристику Чіпки (від слів: «Отакої саме пори...» до – «...разом з якоюсь хижою тугою»).

Читання окремих частин тексту включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слі