Реферат: Робоча навчальна програма з дисципліни " релігієзнавство" (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) Київ 2011

Міністерство внутрішніх справ України

Національна академія внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та психології

Кафедра гуманітарних дисциплін


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

“РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)


Київ - 2011


Міністерство внутрішніх справ України

Національна академія внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та психології

Кафедра гуманітарних дисциплін


^ РОБОЧА ПРОГРАМА З НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

“Релігієзнавство”

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)


6.0601 – Юридична освіта

6.060102 – Бакалавр

6.0301 – Психологія

6.0301102 – Бакалавр

Розробники: Прибутько П.С. - кандидат філософських наук, доцент.

Приходько В. Ю. – викладач.


^ Затверджена на засіданні кафедри.
Протокол № ___

від « » серпня 2011 р.


1. ОПИС ПРЕДМЕТА, МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”


1.1. Релігієзнавство – гуманітарна наукова дисципліна, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв’язків з політичними, економічними і духовними системами суспільств та особливості впливу на різноманітні сфери суспільства.

Релігієзнавство пов’язане з філософією через історико-філософську проблематику й форми суспільної свідомості, серед яких найстарішою є релігійна свідомість. Цей курс має відношення і до логіки через те, що в добу середньовіччя саме логіка була в центрі уваги богослов’я та схоластичної філософії. Нарешті, релігія була, є і буде найважливішою частиною як української, так і зарубіжної культури.

Вивчення курсу “Релігієзнавство” починається з вияснення сутності цієї наукової дисципліни, де розглядаються принципи, об’єкт, методологія і структура курсу та його місце в структурі філософського знання, аналізуються сутнісні характеристики релігії, її структура, функції та роль в житті людини й суспільства.

Після цього вивчаються окремі релігії, які знайшли найбільш широке розповсюдження в світі та на теренах України. Тут акцентується увага на сутністних проблемах віровченння та культу вичаємих релігій.

Закінчується вивчення курсу розглядом проблем нетрадиційних релігійних культів, аналізом їх феномена та сутності свободи совісті, її законодавчого закріплення в міжнародному праві та законодавчих актах України.

2.2. Курс підготовки бакалаврів.

Кількість кредитів, відповідно до ЕСТS: - 0,75;

Загальна кількість годин становить – 36;
^ Змістовних модулів - 1.


2.3. Курс читається для студентів за спеціальністю -

6.0601 – Юридична освіта

6.060102 – Бакалавр

6.0301 – Психологія

6.0301102 – Бакалавр

Освітній рівень – бакалавр.

^ 2.4. Характеристика навчального курсу.

Релігієзнавство вивчається на першому курсі протягом другого семестру і включає такі види занять як лекції, семінари та модульні контролі.

Вивчення всього курсу закінчується заліком.

На семінарські заняття виносяться найбільш складні проблеми, які націлюють навчаємих на всебічне і дискусійне обговорення тем. На заняттях передбачені виступи з фіксованими виступами (рефератами), що активізує пізнавальну діяльність учасників семінару.

При підготовці до семінарських занять студенти можуть ознайомитись з кафедральними методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності в бібліотеці факультету та університету.

^ Кожний студент зобов’язаний відпрацьовувати всі пропущені лекції і семінарські заняття з лектором або викладачем у встановлений ними час, незалежно від причин пропуску занять.

Лекцій - 8 годин, семінарів – 8.

На семінарські заняття виносяться ті проблеми, що потребують найбільш глибокого осмислення та детального обговорення і відзначаються певною складністю. Їх вивчення здійснюється шляхом всебічного і детального розгляду, виходячи зі змісту лекцій та самостійно опрацьованого матеріалу в години самостійної підготовки.

Під час семінарських занять активно застосовується обговорення реферативних доповідей, що дає можливість студентам, через більш детальне заглиблення в проблемні питання, розібратися в них і, відповідно, більш глибоко засвоїти тему та набрати додаткові бали за модульно–рейтинговою технологією навчання.

Модульний контроль проводиться у відповідності з програмою курсу і тематичного плану. Всі студенти, після завершення вивчення кожного модуля, підпадають під модульний контроль, який проводиться письмово чи в комп’ютерному класі і за результатами якого нараховується певна кількість зароблених балів. Підсумковий рейтинговий бал за дисципліну виставляється в кінці курсу і служить основою для визначення оцінки за дисципліну. Модульний контроль – 2 години.

Самостійна робота є основною формою роботи кожного студента над першоджерелами та навчальними посібниками і оцінюється викладачем за результатами виступів на семінарах чи конференціях. Вона складає 16 годин.

У разі відсутності студента на лекції або семінарі з поважних причин, він може написати реферат з пропущеної теми і захистити свою роботу у час, визначений викладачем. У таких випадках кількість балів визначається згідно з якістю виконаної роботи.

Підсумковий контроль з курсу “Релігієзнавство” проходить у формі заліку і може проводитись в усній чи письмовій формі.


^ 2.5. В результаті вивчення дисципліни випускник повинен:


Знати:

- предмет і структуру дисципліни та її понятійний апарат;

- фiлософську, соцiологiчну та психологiчну оцiнку сутностi релiгiї як специфiчної форми суспiльної свiдомостi та соціально-iсторичного явища;

- основні етапи розвитку сучасних рeлiгій свiту, їх класифікації та історію виникнення;

- структуру основних рeлiгій світу;

- основні віхи життя і діяльність засновників релігійних систем;

- сутнісний зміст священних писань і особливості віровчення та культу найбільш поширених релiгiй на теренах України;

- основні положення міжнародних документів та законодавства України про свободу совісті (світогляду) та релігійні організації.


Умiти:

- формувати власну позицiю щодо сакральної та секулярної духовностi;

- розрiзняти догматичнi та культовi особливостi основних релiгiйних конфесiй, що функціонують в Україні;

- втілювати в життя як у повсякденному житті, так і в практичній діяльності вимог законодавства України щодо свободи совiстi (світогляду);

- аналізувати вплив норм релігійної моралі різних конфесій на сучасні проблеми соціального, політичного, культурного та економічного, життя суспільства;

- підтримувати діалог і співпрацю віруючих та атеїстів в ім’я розвитку національної культури і духовного життя українського народу.

^ Мати навички:


- вивчення та наукового аналізу богословської та релігієзнавчої літератури;

- роз’яснення змісту і сутності художніх творів релігійного мистецтва;

- дослідження проблем впливу релігійних вірувань, аналізу основних складових зовнішнього та внутрішнього світу віруючої людини;

- аналізу і обґрунтування філософсько-релігійних, правових та соціально-політичних особливостей забезпечення свободи совісті (світогляду) у сучасному українському суспільстві;

- толерантного ставлення до різних релігійних і атеїстичних поглядів;

- формування власної точки зору на події релігійного життя як в процесі виконання обов’язків службової діяльності, так і в повсякденному житті.

^ Бути ознайомленим:


- з сутністю новітніх релігійних систем та вірувань, як притаманних сучасному українському суспільству, так і не характерних для нього;

- з основними проблемами сучасного релігійного життя українського суспільства та місцем релігієзнавчих знань в загальній культурі юриста (психолога).


^ 2. МОДУЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

(структура залікового кредиту) з курсу “Релігієзнавство”.


№

Назви змістових модулів та назви тем

Всього

годин

Самостійна робота

Під керівництвом викладача

Модульно-рейтинговий контроль

Індивідуальна робота
Лекції Семінари
I

Змістовий модуль І «Загальна характеристика світових релігій.»


36

16

8

8

2



2

1.


Тема 1. Релігієзнавство та релігія і їх роль в суспільстві.

7

3

2

2







2.

Тема 2. Християнство: виникнення та основні положення віровчення і культу.

7

3

2

2







8.

Тема 3. Протестантизм, та новітні релігійні конфесії в Україні.

8

6

-

2







4

Тема 4. Іслам: особливості віровчення та вплив на сучасну світову спільноту.


5

3

2

-







9.

Тема 5. Конституційно-правові основи забезпечення свободи світогляду в Україні.

7

3

2

2







10

Модульний контроль

2










2







ЗАЛІК






















ВСЬОГО:

36

16

8

8

2

2



3. Література:

Основна:

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // Закони України. – К., 1996. - Т.1.

Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» // Відомості Верховної Ради України. – К., 1992. - № 15.

Конституція України. – К., 2006.

Лубський В. І. Релігієзнавство. – К., 1997.

Лубський В. І., Теремко В. І., Лубська М. В. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Прибутько П.С. Основи православ’я. Навч. посібник. – Київ, 2008.

Релігієзнавство: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисц. – К., 2009.

Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літер., 2006.

Релігієзнавство: Навч. посібник за ред. С. А. Бублика. – К., 2009.

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Повний переклад. Вид. Українського Біблійного Товариства. 1992.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

13. Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.

Додаткова:

14. Абу Аля аль-Маудуді. Принципи ісламу. – Львів, 1995.

15. Бабій М. Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 994.

16. Бодак В. А. Релігійна обрядовість в її соціальних реаліях. – К., 2000 – 197с.

18. Горлинський В. В. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2000.

19. Головащенко С. Історія християнства. – К., 1999.

20. Гончар Л. П. Релігієзнавство: Навч. посібник для студ. усіх спец. – Вінниця, 2001.

21.Єришев А. О. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К., 1999.

22. Іванченко М. Г. Дивосвіт прадавніх словян: Наук.-популярний нарис. - К., 1991.

23. Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.

24. Коран. /Пер. С араб. акад. И. Ю. Крачковского. – М., 1990.

25. Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї. – К., Грамота, 2003. – 150с.

26. Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

27. Любащенко В.І. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. – К., 1996.

28. Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.


29. Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

30. Релігієзнавчий словник – К., 1996.

31. Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.


^ 4. РОЗРАХУНОК РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ЗМІСТОВОГО

МОДУЛЯ ТА УМОВИ ОТРИМАННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ


Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності курсантів (студентів) з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS

Таблиця 2

^ За шкалою

ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою інституту


А

5 (відмінно)

90-100

В

4 (добре)

85-89

С

4 (добре)

75-84

D

3 (задовільно)

70-74




3 (задовільно)

60-69

FX

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

35-59

F

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом

1-34



FX означає: “незадовільно” — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;


F означає: “незадовільно” — необхідна значна подальша робота. Державна атестація курсантів, слухачів та студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Розрахунок бальної оцінки модуля (М) складається з наступних елементів:

М = Мо + К1 + К2, де

Мо — початкова максимальна “вартість” модуля в балах, яку можна отримати під час модульного поточного тестування. Кафедрою пропонується визначити її вартість 90 балів.


Таблиця 3


^ Назва модуля

Початкова “вартість” модуля Мо балів

Лекції

(год.)

Семінари

(год.)

Модульн

контроль

Максимальна бальна оцінка модуля (100 балів) досягається шляхом додавання “вартості” коефіцієнтів (К1 + К2), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.
^ Таблиця бальних коефіцієнтів
Таблиця 4

Поточні оцінки семінарських (практичних) занять

К1

Відвідування лекцій

К2

“5” (відмінно)

“4” (добре)

“3” (задовільно)

“2” (незадовільно)

Відсутність оцінок

+5

+4

+3

-2

-1

Постійно

Наявність пропущених лекцій, але відпрацьовано матеріал

Відсутність на лекціях й наявність невідпрацьованого матеріалу

+2


0


-2

^ Відвідування семінарських та практичних занять

К3

Ведення конспекту

К4

Постійно

Менше половини занять пропущено

Більше половини занять пропущено

+2


-2


-5



Наявність конспекту

Відсутність конспекту



+3

-3

^ Термін складання модуля

К5







У встановлений термін

Після встановленого терміну

Повторне складання

+3


0

-3








Максимальне сумарне значення всіх балів, набраних додатково не повинно перевищувати різницю між максимальною оцінкою модуля та його початкової вартості Мо.


^ Зразок розрахунку:


Початкова вартість модуля (Мо) — 90 балів

Результат модульного тестування — 70 балів

К1 — “4”, “4”, “3” + 11 балів

К2 — постійно + 2 бали

К3 — менше половини занять

пропущено - 2 бали

К4 — конспект має + 2 бали

К5 — після встановленого терміну 0 балів


М = 70+11+2-2+2+0 = 83 бали


^ Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну визначається за формулою:

 M1 ...Mn

Rd = ------------------ + ДБ + БВ, де

Nm

Rd — підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну

M1 + M2— сума балів модулів

Nm — кількість модулів

ДБ — додаткові бали за виконання самостійної роботи (написання рефератів – до 5 балів, робота в наукових гуртках – до 5 балів, виступ на науковій конференції – 5 балів, виступ з повідомленням про сучасні події в країні та світі – 3 бали, участь в удосконаленні навчально-матеріальної бази кафедри – до 5 балів).

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату, наукової роботи чи виступу під час вивчення навчальної дисципліни.

БВ — “бальна вартість” заліку чи іспиту. Якщо підсумковий рейтинг за навчальну дисципліну складає більше 60 балів та з усіх модульних контролів отримана позитивна оцінка, то студент може отримати залік чи екзаменаційну оцінку без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або наявності бажання підвищення рейтингу, складання заліку чи іспиту обов’язкове. У такому випадку БВ розраховується за формулою:

Р1 х Р2

БВ = ( M1...n + ДБ) х ------------, де

5

Р1 — коефіцієнт складності контрольних завдань

Р2 — коефіцієнт рівня засвоєння знань

5 — коефіцієнт обмеження балів

Таблиця 5

^ Складність контрольних завдань

Р1

Підвищена складність (практичне завдання, що потребує творчого підходу)

1,3

Стандартна програма (білет із двома тематичними запитаннями по курсу)

1,0

Програма-мінімум (тестове контрольне завдання)

0,5



Таблиця 6


^ Рівень знань, оцінка

Р2

“5” (відмінно)

1,0

“4” (добре)

0,6

“3” (задовільно)

0,3

“2” (незадовільно)

-0,5



^ ЗРАЗОК РОЗРАХУНКУ:


Навчальна дисципліна складається з 2 модулів. За результатами модульного контролю студент отримав наступні оцінки у балах:

M1 = 63; M2 = 65.

 M1 – M2 = 128 балів

ДБ = 15 балів (реферат, наукова робота тощо).


Підсумковий рейтинг за дисципліну складе:

128

Rd = --------- + 15 = 64+ 15 = 79 балів

2


Згідно таблиці 2, це відповідає оцінці “добре”. Якщо за бажанням курсанта(студента) складається залік (іспит), то до цих балів додається “бальна вартість” заліку. Наприклад, залік складається за стандартною програмою (білет з двома тематичними запитаннями з курсу). Викладач оцінив рівень знань як дійовий (добре). У такому випадку Р1 = 1, Р2 = 0,6.

1 х 0,6

БВ = 79 х ------------ = 79 х 0,12 = 7 балів

5

Загальна оцінка за дисципліну складе:

Rd = 79 + 7 = 86 балів (“добре”).

Якщо оцінка рівня знань визначена як “незадовільно”, то розрахунок БВ буде наступним:

Р1 = 1,0, Р2 = – 0,5.


1 х (– 0,5)

БВ = 79 х ------------ = 79 х (– 0,1) = – 8 балів

5

Загальна оцінка за дисципліну:

Rd = 79 – 8 = 71 бал (“задовільно”)


^ 5. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Теми для самостійного відпрацювання та плани семінарських занять.


Модуль 1. Загальна характеристика релігій світу


ТЕМА 1

Релігієзнавство та релігія і їх роль в суспільстві.

Перша тема є вступною частиною курсу «Релiгiєзнавство». Основна мета, яка переслiдується при вивченнi даної теми - це отримання необхiдної суми знань з основних проблем курсу, вивчення понятiйного апарату i отримання наукової бази для розумiння як загальної структури курсу, так i внутрiшньої структури окремих тем.

У данiй темi розглядаєються проблеми сутності та предмету релiгiєзнавства, походження релiгiї, її структури та соцiальної ролі релiгiї в суспiльствi.

Розглядаючи перше питання, необхiдно зосередити увагу на сутності релiгiї та основних концепцiях тлумачення даного поняття, а також розкрити об`єкт та предмет релiгiєзнавства.

Розкриваючи проблему походження релiгiї, необхідно надати загальну характеристику виникнення та формування даної проблеми в iсторiї свiтової наукової думки. Основна увага придiляється трьом узагальненим групам концепцiй, якi пояснюють проблему походження релiгiї: теологiчній, iдеалiстичній та матерiалiстичній, визначаються їх характернi риси.

При висвітленні структури релiгiї, увага концентрується як на визначеннi головних елементiв (зовнiшня структура), так i на розкритті внутрiшнiх складових цих головних елементiв (внутрiшня структура).

Розкриваючи питання соціальної ролi релiгiї у суспiльствi, доцiльно розглядати релiгiю як морально-етичну основу сучасної цивiлiзацiї. Саме в цьому аспектi й дається тлумачення ролi релiгiї у суспiльствi.

Слід мати на увазі, що проблема класифiкацiї рeлiгій базується на типологiї релiгiйних систем. Така класифiкацiя здійснюється за принципом хронологiї, ступенем розвинутості системи віровчення, обрядової системи та поширенням певної рeлiгії в свiтi. В сучасній літературі визначаються наступнi головнi типи релiгiйних систем: ранньоiсторичнi релiгiї (магiя, фетишизм, анiмiзм та iн.), нацiональнi релiгiї (давньоєгипетська давньогрецька iудаїзм, синтоїзм та iн.) та свiтовi релiгiї (християнство, iслам, буддизм).

Буддизм - це свiтоварелiгя, яка визначає духовну сферу її послідовників і вiдiграє значну роль на світовій арені. Названа релiгiйна конфесiя є досить впливовими також у сучаснiй Українi. Таким чином, основна цiль, яка переслiдується при вивченнi вказаного питання - це вивчення основних догматичних та культових особливостей цієї релігійної системи, а також розумiння її мiсця як у сучасному свiтi взагалі, так i в Українi зокрема.


Вивчення буддизму потрiбно розпочати iз визначення часу i мiсця виникнення даної релiгiї. Розглядаючи проблему передумов появи буддизму, необхідно визначити два основнi блоки питань: суспiльно-iсторичнi умови та iдейно - фiлософськi фактори формування буддизму. У блоцi суспiльно-iсторичних умов появи буддизму основну увагу потрiбно придiлити процесам формування ранньо - феодального суспiльства та спорiдненим з цим процесам централiзацiї влади в руках царiв. Це породжує боротьбу свiтської влади з владою жерцiв - брахманiв i призводить до роздратування аристократiї претензiями жерцiв на вищу владу. У блоцi iдейно - фiлософських факторiв формування необхiдно визначити наступнi: по-перше, основним iдейним витоком буддизму є брахманізм. Звiдси запозиченi елементи текстiв священних книг, значна частина догматичних iдей (iдея нiрвани, iдея переселення душ та iн.) та обрядових дiй (медитацiї та iн.). По-друге, безумовно важливим iдейним фактором появи буддизму стало те, що брахманiзм заперечував досягнення нiрвани будь-якою особою окрiм самих жерцiв - брахманiв. З оглядом на те, що досягнення нiрвани було головною цiллю життя кожного iндуса, це безперечно призвело врештi-решт до розчарування всiх верств населення в брахманiзмi та потребi в новiй релiгiї.

Дослiджуючи систему вiровчення, необхiдно розглянути наступнi її елементи:

- вчення про Будду (його життя та дiяльнiсть);

- чотири принципи кругооберту життя;

- вiсiм положень праведного життя;

- вчення про переселення душ;

- вчення про нiрвану та шляхи її досягнення.

Серед течiй буддизму можна видiлити декiлька головних. Перша - це Хiнаяна. Необхiдно визначити час i мiсце появи даної течiї а також головнi особливостi її вiровчення ( орiєнтацiя на особисте врятування, жорстке слiдування всiм морально - етичним нормам i вимогам обрядової системи та iнше ).

Друга течiя - це Махаяна. Тут також необхiдно спочатку визначити час, мiсце та причини появи даної течiї, особливостi її вiровчення ( орiєнтацiя на широкi верстви населення та як наслiдок цього - домiнування iдеї допомоги iншiй людинi досягти нiрвани, поява iнституту бодiсатв, значне спрощення обрядової системи та пом'якшення морально - етичних вимог ). Третя течiя - це Чань-буддизм. Спочатку визначається час, мiсце та умови формування даної течiї а також її характернi риси у системi вiровчення ( домiнуюча роль вчення про наявність Будди в усьому свiтi, що нас оточує, вiдхiд вчення про нiрвану на другий план, важливiсть медитацiй та спостереження, iдея просвiтлення та iнше).


Самостійне заняття 1. Предмет, структура і методологія курсу “Релігієзнавство”.


Питання для самоконтролю:

Коли відбулося становлення науки релігієзнавства? Чому саме у цей час?

Визначіть об’єкт і предмет дисципліни «Релігієзнавство».

Назвіть основні концепції виникнення релігії. Чому, на Вашу думку, не існує єдиної концепції?

Які елементи включає структура релігії?

Чому релігія мала і має досить великий вплив на громадян суспільства?

Розкрийте взаємозв’язки між окремими структурними елементами релігії.



Семінар 1. Релігієзнавство як наукова дисципліна та сутність і соцiальнi функції релiгiї.

Питання:

1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання і основні напрямки вивчення рeлiгії.

2. Сутність рeлiгії та теорії її походження.

3. Функції релігії і її роль в суспільстві.

4. основні положення віровчення і культу буддизму та його основні напрямки.


Теми фіксованих виступів:

1. Загальна характеристика ранніх первісних вірувань (анімізм, фетишизм, тотемізм, магія).

2. Релігійні уявлення стародавніх слов'ян часів Київської Русі.

3. Трипітака – священна книга буддизму.


Лiтература.

Основна:

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.


Додаткова:

Аляєв Г. та iн. Лекцiї з релiгiєзнавства: Навчальний посібник. - К.,1995.

Iсторiя i теорiя релiгiї та вiльнодумства /За заг. ред. М.Заковича.- К.,1996.

Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї. – К., Грамота, 2003. – 150с.

Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.

Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.. 2001.

Релігієзнавство: Підручник для студ. вищих навч. закладів. – К., 2000.

Релігієзнавчий словник – К., 1996.


ТЕМА 2

Християнство: виникнення та основні положення віровчення і культу.


Дана тема складає центральну частину курсу «Релiгiєзнавство» так як присвячена вона домiнуючiй як у світі, так і на теренах України релiгiйнiй системi - християнству. Вивчення даної теми має основною цiллю набуття необхiдної суми знань та умiнь з проблем виникнення, догматики, культу та iнших характерних особливостей головних течiй християнства.

У цiй темi розглядаються загальнi особливостi християнства як релiгiйної системи: його виникнення i формування, принциповi положення вiровчення та культової системи, Святе Письмо. У питаннi виникнення християнства необхiдно визначити хронологiчнi та географiчнi рамки процесу виникнення релiгiї, а також розглянути два блоки передумов появи даної релiгiйної системи.

Перший блок можна умовно назвати суспiльно-полiтичним. До цього блоку ми вiдносимо як соцiально-економiчнi причини появи та поширення християнства (економiчна криза та загострення соціальних конфлiктiв), так i причини суто полiтичнi (поразка у боротьбi проти римського панування, розчарування у пануючiй релiгiї, очiкування месiї тощо ).

Другий блок можна визначити як iдейно - фiлософськi передумови виникнення християнства. До цього блоку ми вiдносимо тi головнi запозичення, якi мало християнство у своїй системi вiровчення та культу. Такi запозичення робилися як з релігійних, так i з фiлософських систем. Прикладами можна назвати iудаїзм (як варiант релiгiйного джерела ) та давньогрецьке вчення стоїкiв (як варiант філософського джерела). До питання виникнення та формування релiгiйної системи християнства вiдноситься також i перiодизацiя даного процесу.


Перший перiод (охоплює 1 ст. Р.Х. ) характеризується вiдносно невисокою ступiнню розвинутостi як системи вiровчення, так i культової системи, та церковної структури.

Другий перiод (2-3 ст. після Р.Х. ) характеризується активним формуванням системи вiровчення, культу та церковної органiзацiї.

У третьому перiодi (4 - 5 ст. після Р.Х.) даний процес в цілому завершується. Проте, потрiбно мати на увазi i те, що церква є органiзмом, який постiйно розвивається i тому вiровчення, культова система та церковна структура постійно модернізуються.

Розглядаючи принциповi положення вiровчення, необхiдно у першу чергу звернути увагу на виникнення i змiст центрального елементу догматичної системи - Вселенського Символу Вiри християнства Також суттєвим є розумiння деяких принципових iдей християнства як-то: iдея любовi до ближнього, iдея рiвностi людей перед Богом та iншi. До принципових положень культової системи необхiдно вiднести у першу чергу таїнства християнства, як елемент притаманний, у тому чи iншому виглядi, фактично усiм течiям цiєї релiгiї. Сюди ж ми вiдносимо богослужiння та релiгiйнi свята.

Питання характерних особливостей вiровчення, культової системи i церковної структури та iєрархiї православ’я багато в чому базується на особливостях формування рiзних течiй християнства. Тому розгляд даної проблеми доцiльно розпочати саме з процесу формування цих течiй. Формування римо-католицької та православної церков вiдбувалося фактично паралельно i тому даний процес можливо розглядати на основi проведення порiвняльного аналiзу. Передумови першого розколу християнства ( церковний термiн - схизма ) на католицизм та православ'я виникають з розколом Римської iмперiї на схiдну та захiдну частини. Головнi ж особливостi формування церков полягають у спiввiдношеннi статусу церкви та держави у Захiднiй та Схiднiй римських iмперiях. ( На заходi церква домiнує над державою, на сходi - навпаки.

Особливостi вiровчення римо-католицької церкви доцiльно вивчати на прикладах найбiльш важливих догматiв. Як-то: догмат про походження Святого Духа, догмат про церкву, догмат про папу, догмат про заслуги, догмат про чистилище та iншi. Важливим тут є розумiння взаємозв'язку мiж цiми та iншими положеннями вiровчення. Вивчення особливостей культової системи повинно базуватись на знаннi особливостей проведення таїнств, богослужiнь, естетики культу. Необхiдно також звернути увагу на проблеми церковної структури (територiальна побудова та система управлiння ) і iєрархiї ( система духовних звань священослужителей ).

У питаннi виникнення греко-католицької церкви на першому мiсцi повиннi бути причини, якi сприяли процесам виникнення греко-католицизму в Українi. Тут необхiдно зазначити на те, що дана релiгiйна течiя характерна фактично тiльки для України та української нацiї. Важливе мiсце займає Брестейська церковна унiя та тi полiтичнi та церковнi процеси, якi мали мiсце навколо неї. Проблему особливостей вiровчення та культу греко-католицизму доцiльно розглядати в контекстi спiльних рис з католицькою церквою з одного боку, та православною - з iншого.


^ Самостійне заняття 3. Соцiально-iсторичнi умови виникнення християнства і характеристика основних етапів формування його релiгiйної системи.

Питання для самоконтролю:

Коли і де виникло християнство?

У яких історичних умовах відбувалося становлення християнства?

Серед яких соціальних верств набула найбільшого поширення нова релігія?

Скільки відбулося Вселенських соборів?

Що таке християнський Символ Віри?

У чому полягає сенс людського життя за віровченням християнства?

Як розуміється у християнстві ідея рівності і любові?

Чому Біблію вважають Богонатхненною книгою?

Слово “Євангеліє” перекладається як “Блага звістка”. Про яку саме звістку йде мова?


Семінар 3. Християнство: виникнення та основні положення віровчення і культу.

Питання:

Таїнства християнської церкви – сутність і порядок їх здійснення.

Моральне вчення Християнської Церкви.

Дванадесяті свята і пости у християнстві.

Особливості календаря християнських свят.

Теми фіксованих виступів:

1. Сутність розколу Руської Православної Церкви 1654 р. та старообрядництво в Україні.

2. Особливості віровчення та культової системи католицизму.

3. Греко-католицька церква в історії Українського народу.


Лiтература.

Основна:

Калiнiн Ю. та iн. Релігієзнавство. Підручник. - К.,1997.

Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігіезнавство. Підручник. – К.,2010.

Прибутько П.С. Релігієзнавство: Посіб. для підгот. до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2010.

Релiгiєзнавство. Навчальний посiбник /За ред. С.Бублика - К., 2009.

Релігієзнавство. Підручник за ред. М.М. Заковича. – К., 2000.

Релiгiєзнавчий словник /За ред. Б.Лобовика. - К.,1996.

Харьковщенко С. А. Релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.

Черній А.М. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2008.


Додаткова:

Аляєв Г. та iн. Лекцiї з релiгiєзнавства: Навчальний посібник. - К.,1995.

Iсторiя i теорiя релiгiї та вiльнодумства /За заг. ред. М.Заковича.- К.,1996.

Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї. – К., Грамота, 2003. – 150с.

Колодний А.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для дистанц. навчання. – К., 2001.

Петронговський Р.Р. Релігієзнавство: Метод. посібник.- Житомир, 2003.

Релігієзнавство: Курс лекцій. – К., 2004.

Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.. 2001.

Релігієзнавство: Підручник для студ. вищих навч. закладів. – К., 2000.

Релігієзнавчий словник – К., 1996.


ТЕМА 3.

Протестантизм: причини виникнення і його основні напрямки. Новітні релігії та їх поширення в Україні.

Дана тема займає важливе місце в курсі "Релiгiєзнавство". Вивчення даної теми має основною цiллю набуття необхiдної суми знань з проблем виникнення, догматики, культу та iнших характерних особливостей головних протестантських напрямків.

Питання виникнення протестантизму включає у себе проблему передумов появи даної релiгiйної системи та проблему формування протестантизму. Розглядаючи передумови виникнення необхiдно звернути увагу на домiнування суспiльно-полiтичних чинникiв у цьому процесi.

До суспiльно-полiтичних передумов ми вiдносимо наступнi: формування капiталiстичних вiдносин, формування верстви бюргерiв як носiїв нової релiгiї, початок боротьби бюргерства за владу i пов'язана з цим потреба нової iдеологiї. До iдейних передумов появи протестантизму вiдносяться: європейськi єресi 10 - 13 ст., вчення Джона Вiклiфа та iдеї доби Вiдродження.

У питаннi формування протестантизму необхiдно висвiтлити початок даного процесу ( виступ Мартина Лютера i початок Реформацiї ), швейцарську реформацiю на чолi з Жаном Кальвiном та поширення протестантизму на Європу.

Розглядаючи загальнi положення вiровчення та культової системи протестантизму необхiдно знати сутнiсть наступних положень: iдея "виправдання вiрою", положення про Бiблiю як єдине джерело вiри, iдею про "визначення долi", положення про "загальне священство вiруючих", заперечення церковної структури та iєрархiї, значне спрощення культової системи.


У проблемi раннiх протестантських течiй необхiдно розглянути особливостi системи вiровчення i культу наступних напрямкiв: лютеранство, кальвінізм, англiканська церква. При розгляді пiзнiх протестантських течiй ми розглядаємо особливостi системи вiровчення i культу наступних напрямкiв: баптизм, адвентизм ( адвентизм сьомого дня), Свiдки Єгови.

У питаннi щодо виникнення нетрадицiйних релiгiй основну увагу необхiдно придiлити тому, що поява та поширення подiбних релiгiйних систем обов'язково пов'язана з кризою певного суспiльства та релiгiї, яка панує у цьому суспiльствi. Отже, головною причиною появи нетрадицiйних релiгiй можна вважати духовну кризу суспiльства, яка формується на фонi економiчних та соцiальних проблем ( яскравий приклад - поширення подiбних релiгiй та сект на теренах колишнього СРСР пiсля його розвалу).

До характерних рис нетрадицiйних релiгiйних систем можна вiднести наступнi:

- формування вiровчення на основi змiшуваня рiзних релiгiйних та фiлософських систем;

- апокалiптичнiсть як домiнуюча риса вiровчення;

- харизматичний характер лiдера секти;

- встановлення жорсткої внутрiшньої структури та iєрархiї у сектi а також суворої дисциплiни;

- вiдмова членiв секти вiд особистого майна та передача його сектi;

- прагнення до фiзичної та духовної iзоляцiї членiв секти;

- часта практика використання психiчних та психотропних методiв обробки членiв сект;

- активна робота по залученню нових членiв секти.

Розглядаючи питання класифiкацiї нетрадицiйних релiгiй можна використовувати принцип домiнуючої частини у вiровченнi. За даним принципом виділяються наступнi типи нетрадицiйних релiгiй: 1.- секти, створенi на основi християн