Реферат: України Суми "Видавництво СумДУ"

ЧИСЛІВНИК


АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ


Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України


Суми

“Видавництво СумДУ”

2010

УДК 811.111’367:627(075.8)

ББК 81.432.1я7

Ч 67

Авторський колектив:

С.О.Швачко, доктор філологічних наук;

С.В.Баранова, кандидат філологічних наук;

І.К.Кобякова, кандидат філологічних наук;

О.М.Медвідь, кандидат філологічних наук;

Н.І.Чернюк, кандидат філологічних наук;

О.І.Єгорова, викладач;

О.А.Шуменко, викладач


Рецензенти:

Л.М.Черноватий – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри ділової англійської мови та перекладу Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

В.Г.Таранець - доктор філологічних наук, професор Маріупольського державного гуманітарний університет;

^ Л.Ф. Омельченко - доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології Київського міжнародного університету


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний

посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист №1/11-8805 від 22.09.2010 р.)

Ч 67

Числівник англійської мови: навч.посіб. / С.О.Швачко, С.В.Баранова, І.К.Кобякова та ін. - Суми: Вид-во СумДУ, 2010. -171 с.

ISBN №978-966-657-321-9

Навчальний посібник підготовлений відповідно до типової програми; містить вправи, контрольні завдання, перелік перспективних тем дослідження, список рекомендованої літератури для подальшого вивчення.

Матеріали посібника обіймають актуальні питання квантитативних одиниць, їх когнітивні, лінгвістичні та перекладацькі аспекти. Матеріали посібника подаються у двох розділах – теоретичному та практичному. У першій частині репрезентуються теоретичні засади числівників англійської мови, їх квантитативні паралелі; використовуються авторські доробки з релевантних питань. Практична частина посібника містить контрольні завдання, тести та вправи. Подаються наукова література та перелік перспективних наукових тем.

УДК 811.111’367:627(075.8)

ББК 81.432.1я7

© Швачко С.О., Баранова С.В., Кобякова І.К., Медвідь О.М., Чернюк Н.І., Єгорова О.І.,

Шуменко О.А., 2010

ISBN №978-966-657-321-9 © Видавництво СумДУ, 2010

ПЕРЕДМОВА


Навчальний посібник «Числівник англійської мови» розроблений колективом авторів за загальною редакцією академіка Академії наук ВШ України, доктора філологічних наук, професора Швачко С.О. Навчальний посібник складається із двох частин : теоретичної і практичної. У першій частині розглядаються актуальні питання нумеральних слів, їх домінантне ядро – числівники сучасної англійської мови. Увага фокусується на семантичному наповненні, синтаксичному, епідигматичному та прагматичному бутті числівників. Практична частина посібника вміщує серію вправ із релевантних питань, розрахованих на поглиблення вивчення граматичних, семантичних та функціональних характеристик англійських числівників, їх дискурсивного оточення. Перша частина посібника складається із 13 блоків, які містять теоретичні положення з таких питань: 1 Специфічні риси числівників англійської мови. 2 Лексичні паралелі числівників англійської мови. 3 Лексичне оточення нумеральних одиниць. 4 Засоби позначення приблизної та невизначеної кількості. 5 Семантичне навантаження фразеологічних нумеральних словосполучень (с.6-75, матеріал підготувала проф. Швачко С.О.). 6 Синкретизм мовних категорій «кількість» та «якість». 7 Порядкові числівники. 8 Нумеративні прикметники-деривати (с.75-94, матеріал підготувала доц. Баранова С.В.). 9 Числівник via іменник (контрастивні нотатки) (с. 94-100, матеріал підготувала викл. Єгорова О.І.). 10 Перекладацькі аспекти англійських нумеральних словосполучень (с.100-106, матеріал підготувала проф. Швачко С.О.). 11 Ономастична функція нумеральних конструювань. Поліфункціональна сутність нумеральних одиниць сучасної англійської мови (с.106-117, матеріал підготувала доц. Медвідь О.М.). 12 Лінгвокогнітивні аспекти одиничних номінацій (с.117-135, матеріал підготувала доц.Чернюк Н.І.). 13 Словотвірні тенденції англомовних числівників (с.136-141, матеріал підготувала викл. ШуменкоО.А.). Вправи та завдання розроблені доцентом Кобяковою І.К.(c.117-135). Навчальний посібник розроблений відповідно до курсів та спецкурсів за вибором мовного циклу з англійської філології, що викладається бакалаврам, спеціалістам та магістрам. У посібнику використані доробки авторів посібника, які займалися науковими пошуками квантитативності.

Авторський колектив висловлює подяку рецензентам за уважне прочитання рукопису, зауваження та поради, які сприяли покращанню змісту і структури роботи. Велику підтримку у вирішенні проблемних питань надали авторам доробки, досвід, консультації видатних вітчизняних та зарубіжних науковців, серед них : Арутюнова Н.Д., Акуленко В.В., Багрянський І.М., Баранник Д.Х., Бондарко О.В., Винник В.О., Вихованець І.Р., Жаботинська С.А., Жлуктенко Ю.О., Загнітко А.П., Кацнельсон С.Д., Кошова І.Г., Кочерган М.П., Кубрякова О.С., Левицький А.Є., Манакін В.Н., Омельченко Л.Ф., Почепцов Г.Г., Перельман М.М., Панфілов В.З., Тараненко О.О., Таранець В.Г., Смирницький О.І., Супрун А.Є., Черноватий Л.М.

Структура посібника, особливості систематизації викладеного матеріалу, актуальність тематики, сьогоденні методи репрезентації творчих пошуків авторів дозволяють використовувати його у навчальній роботі студентів. Посібник призначений також для науковців – філологів, викладачів, магістрантів та аспірантів. Рекомендується для студентів вищих навчальних закладів України.


ЗМІСТ

С.

Передмова................................................................................

3

^ 1 Теоретична частина




1 Специфічні риси числівників англійської мови…………

6

2 Лексичні паралелі числівників англійської мови………..

11

3 Лексичне оточення нумеральних одиниць………….........

17

4 Засоби позначення приблизної та невизначеної кількості……………………………………………………..


36

5 Семантичне навантаження фразеологічних нумеральних словосполучень………………………………………………


54

6 Синкретизм мовних категорій «кількість» та «якість»……………………………………………………….


75

7 Порядкові числівники……………………………………..

81

8 Нумеративні прикметники-деривати…………………….

89

9 Числівник via іменник (контрастивні нотатки)…………

94

10 Перекладацькі аспекти англійських нумеральних словосполучень……………………………………………


100

11 Ономастична функція нумеральних конструювань. Поліфункціональна сутність нумеральних одиниць сучасної англійської мови……………………………………………….



106

12 Лінгвокогнітивні аспекти одиничних номінацій…….....

117

13 Словотвірні тенденції англомовних числівників……….

136

Питання для самоконтролю

Тематика курсових, дипломних та магістерських робіт…..

141

144

^ 2 Практична частина




Вправи ………………………………………………………..

146

Список літератури…………………………………………….

166

Список умовних скорочень ....................................................

170


^ 1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА


1 Специфічні риси числівників англійської мови


Числівники англійської мови – самостійний незамкнутий ряд повнозначних нумеральних слів, яким притаманні специфічні семантичні, синтаксичні та словотворчі особливості. Лексико-семантичне поле кількості (ЛСПК) – поліцентрична ієрархічна парадигма, домінантне місце в якій посідають номінації числа, слова міри та ваги. Стратифікація ЛСПК зумовлена гіперогіпонімічними відношеннями його компонентів. Провідне місце числівників у ЛСПК експлікується їх ригористичною кореляцією з натуральним рядом чисел, можливістю замінювати лічильні слова, широким вживанням у науці та повсякденному житті, використанням у прямій та опосередкованій лічбі, поліфункціональністю (позначенням точної, приблизної та невизначеної кількості), полімодальністю та поліаспектністю.

Числівники позначені сигніфікативною референцією та нульовим денотатом. Від інших частин мови числівники відрізняються облігаторною наявністю семи нумеральності – ідентифікуюча ознака.

Числівники англійської мови пройшли складний шлях і характеризуються притаманною їм структурою, семантичним наповненням та функціями. Семантична еволюція зазначених слів віддзеркалює основні етапи пізнання.

Кількісні відношення, об'єктивні і конкретні в своїй основі, в пізнавальній практиці, відображаються як точно, так і приблизно, що обумовлено дієвістю цілого ряду факторів – просторово-часовими чинниками, метою, яку ставить перед собою дослідник, та технологічними процесами. З огляду на це не виключена можливість ілюзорних результатів пізнання. Знання не вливаються в нашу свідомість механічно, зі сторони - шляхом прямої безпосередньої «інтеріоризації» зовнішніх подій і фактів. Пізнання - це процес наближеного відображення об’єкта, у ньому зберігається небезпека огрубіння і омертвіння живої дійсності. Людина у своїй свідомості до певної міри творить і перестворює навколишній світ. Багатоаспектність кількісної реальності обумовлює характер пізнавального процесу і мовного позначення.

Точні за своєю природою кількісні відношення специфічно позначаються мовними одиницями:

точна

КІЛЬКІСТЬ невизначена

неточна

приблизна

Вивчення дискурсивних характеристик числівників є вельми актуальним з огляду на тенденції сьогодення – осмислення мовних картин світу, омовлення концептів та когнітивних схем.

Числівники англійської мови – самостійна незамкнута парадигма квантитативних одиниць, що належать до лексико-семантичного поля кількості. Поліфункціональність зазначеної парадигми об’єктивується характером пізнавальних процесів, засобами їх експлікації у мовній картині світу. Кореневі паралелі англійських числівників етимологізуються у близьких та дистантних мовах. Вихідні предметні витоки числівників є віддаленими. Етимонами числівників були номінації пальців, частин тіла, займенників. З розвитком лічби мотивацією номінацій чисел слугують процеси віднімання, додавання та множення. Пор.: eleven, twelve; thirteen, fourteen; twenty, thirty.

«Предметний» етап числівників ілюзорно представлений у поверхневій структурі. З плином часу абстрагування числівників проявляється у їх функціональному бутті. Поліфункціональність та поліаспектність є очевидними прерогативами числівників.

Числівникам сучасної англійської мови притаманні риси інформативності, динамізму, термінологічності, стабільної кореляції з одиницями лексико-семантичного поля кількості, регулярних семантичних зсувів, словотворчої валентності. В умовах оточуючого контексту (малого та великого) числівники модифікують функції залежно від текстового регістру, дискурсу.

Поліфункціональність числівників є дискурсивно орієнтованою. Номінативна функція числівників полягає в позначенні результатів пізнання. У когнітивній функції числівників віддзеркалюється складний шлях осмислення категорії кількості від предметного до абстрактного. Прагматична функція числівників реалізується у фразеологічному контексті, в їх емоційно-експресивному впливі на адресата. Словотворча, епідигматична функція числівників об’єктивується існуючою парадигмою денумеративів, утворених за моделями макросистеми.

Як відомо, в лексико-семантичному полі кількості англійські числівники посідають центральне місце, що зумовлюється низкою діючих чинників, а саме: регулярною співвіднесеністю з рядом натуральних чисел, їх використанням у прямій та непрямій лічбі, спроможністю позначати точну, неточну та невизначену кількість, заміняти лічильні слова, поповнюватися новими номінаціями чисел, фразеологізуватися, дискурсивно детермінуватися.

Номінативна функція числівників є універсально діючою на векторах нумеративної та квантитативної субфункцій. Перша субфункція використовується при позначенні непредметних, реляційних відношень – при лічбі, математичних процесах додавання, віднімання, множення, ділення – безвідносно до дискретних предметів, абстрактно, нумеративно. Специфіка числівників полягає в наявності семи числа, що виокремлює їх в окрему категорію – відмінну від інших частиномовних одиниць. У межах спільної категорії кожен числівник позначається наявністю конкретної семи числа. У числовій послідовності номінацій кожний числівник семантично на одиницю більше попереднього за формулою

Чn = Чn-1 +1 (пор.: 3= 2+1, 4= 3+1, 5 = 4+1).

Нумеративна функція числівників є прозорою у математичних текстах, в яких реалізуються процеси над числами. Ця функція моделюється в символах Numθ, останній компонент є нульовим денотатом.

Із зміною дискурсів змінюються поверхневі та глибинні структури нумеральних словосполучень, особливо – їх лексичне наповнення. Моделі нумеральних словосполучень – це структури специфічного лексичного та семантичного навантаження, варіативність яких модифікується лінгвістичними та екстралінгвістичними чинниками, мовними нормами та прагматичним призначенням конкретного дискурсу. Автономна актуалізація Numθ є показовою для науково-технічних текстів, де числівники вербалізують абсолютні числові відношення. Ця модель у художніх дискурсах є ілюзорною, фрагментарною, наприклад, у лічилках, римуваннях. Числівники в основному виконують квантитативну функцію, про що свідчить їх потяг до дискретних одиниць. Комплементарність числівників та іменників / квазііменників у нумеральних словосполученнях має дискурсивний характер, що верифікується у поверхневих та глибинних структурах зазначених полілексемних одиниць, їх репрезентаціях у відповідних дискурсах.

У процесах неогенії віддзеркалюються шляхи творення та функціонування вихідних форм. Вторинні форми, деривативи (денумеративи), є релевантними для розпізнання природи нумеральних знаків, їх мотивації та детермінації текстовим оточенням. У НумС іменники або їх замінники вживаються на позначення живих істот (NumN1), об’єктів, артефактів (NumN2), явищ, подій (NumN3) і квантитативних одиниць (NumN4). Наприклад:

NumN1 - англ. three rabbits, two birds, one child; укр. три собаки, дві кішки;

NumN2 - англ. two eggs, one cigar, forty books; укр. два будинки, n'ять стільців;

NumN3 - англ. two directions, four matches, three blows; укр. дві події, чотири змагання;

NumN4 - англ. two dozens, five acres, two minutes; укр. дві дюжини, п’ять гектарів, три секунди.

Зазначені моделі НумС мають спільну тенденцію представленості в англійській та українській мовах (див.табл. 1).
^ Таблиця 1 - Типи НумС в англійській та українській мовах



^ Моделі

NumN

Мови

Англійська мова

Українська мова

NumN1

17,5 ± 2,65

15,25 ± 2,09

NumN2

12,03 ± 2,3

13,8 ±3,3

NumN3

7,03 ± 0,44

6,23 ±0,36

NumN4

63,4 ± 3,4

64,8 ± 4,7

Найчастіше актуалізується модель NumN4, компонентам якої притаманна семантична атракція, оскільки Num та N4 сумісно виконують квантитативну функцію стосовно номінацій того, що вимірюється або лічиться. Пор.: англ. ten yards of silk; ten dozens of eggs; укр. три тонни муки, дві дюжини квітів.


^ 2 Лексичні паралелі числівників англійської мови


У практиці лічби використовуються поряд із числівниками і лічильні слова типу brace, yoke, span, pair, couple, дослідження яких має неабияке значення для розуміння природи слів квантитативного наповнення (їх виникнення, становлення, функціонування), для усвідомлення основних етапів пізнання кількісних відношень об’єктивного світу.

Історія слова brace відбиває ту роль, яку мала рука в процесі лічби і виміру. Brace відносять до романських запозичень, його етимологічні паралелі простежуються у старофранц. brace, brase – «дві руки», лат. brachium, brachia – «рука», «руки», рос. брас, браслет. Англійська мова це слово запозичила у значенні «дві руки». У новому оточенні воно набуває предметного і кількісного значення. У вимірювальній лексиці деякий час це слово функціонувало паралельно зі словом fathom: They have built a tomber ... a brace and a half high (ОЕD 1599), а потім було витіснено словом fathom. У семантичній структурі слова brace виділяється сема парності. Спочатку воно вживалося на позначення тварин, предметів. У сучасній англійській мові brace реалізує іронічне конотативне значення. Пор. Huck was given a seat and the old man and his brace of tall sons speedily dressed themselves (M. Twain).

Предметне значення слова brace було вихідним, первинним. Семантичну еволюцію brace можна уявити у послідовності: «упряжка для собак»  «собаки в упряжці»  «дві тварини»  «два».

Шлях від предметного до абстрактного значення пройшли також кількісні слова yoke, span, збагативши свою смислову структуру числовим і вимірювальним значеннями. Етимологічні паралелі слова yoke (давньоангл. зеос) простежуються в давньосакс. juc, готськ. yak, лат. jugum, санскр. yuga, yo’gya, рос. иго. У стародавньому Римі мірою землі була «упряжка» (yugum). Ця назва виникла в результаті асоціативних зв’язків між знаряддям праці та ділянкою землі, яку виорювали за один день. З часом це слово набуло значення «два».

Аналогічну еволюцію пройшло і слово span. Пор.: span «відстань між опорами»: «п’ядь» «міра довжини», «упряжка» «пара тварин» «пара», «два».

Значення парності span реалізує в англійській мові на території Канади, Африки, США для позначення кількості биків, коней, слонів.

У сучасній англійській мові значення парності частіше реалізується у словах couple, pair. У смисловій структурі слова couple спочатку виникло значення «упряжка», «пристосування для тварин». З часом слово couple, як і слова span, yoke, brace, збагачується семою парності. Значення «те, що об’єднує двох» («that what unites two») стає базою для значення парності

(«a union of two», «pair»). У сільськогосподарській лексиці a couple має значення «вівця з ягнятком». Для слова couple притаманна омонімія форм однини і множини, що властиве й іншим словам на позначення парності. Пор.: a thirty couple of hounds; he gave to us 6 couple of conyes; four pair of shoes; three brace of pistols тощо.

На відміну від слова couple, що вказує на пару різних предметів, тварин, людей, слово pair номінує певну відповідність. Пор.: a couple of dollars (eggs, boors, rabbits), a pair of shoes. Спостереження показують, що pair частіше сполучається зі словами eyes, ears, lips, jaws, arms, hands, heels, legs, wings, curtains, doors (foldings), sleeves, shoes, breeches, trousers, scissors, tongs, spectacles.

ОЕD відзначає, що для слова pair притаманна омонімія форм і синтаксичний зв’язок прилягання: a pair gloves, three pair gloves. Пор.: нім. ein Paar Handschuhe, drei Paar Handschuche. Іменники лічби (слова-лічильники), в яких реалізується значення парності (brace, yoke, span, couple, pair), характеризуються специфічною дистрибуцією. Вони вступають у гіпонімічні відношення з числівником two, який може взаємозмінюватись із кожним із цих слів. Але лічильні слова із семою парності обмежені у своїй дистрибуції. Так, brace сполучається зі словами hounds, deer, fish; span - зі словами horses, elephants, a yoke - зі словом oxen. Дистрибутивні можливості слів pair, couple значно ширші. Слова span, yoke, brace обмежені у своєму узусі і належать до раритетів.

Селективний характер кількісних детермінативів проявляється також і в позначенні невизначеної кількості: тотальності, сумарності, збірності, партитативності тощо. Пор.: school of fish, a piece of wood, a bar of chocolate , a pile of papers, a flock of birds, a herd of cows, a nest of rabbits, a staff of servants, a team of horses, a bale of cotton, a bundle of rags, a pack of cards, a set of china тощо.

Селективність проявляється і при позначенні «багато» і «мало»: з іменниками , що підлягають лічбі, вживаються квантифікатори a few, many, а з іменниками, що не піддаються лічбі, - a little, much.

В англійській мові значення сукупностей, юрби, купи передаються різними словами залежно від характеру позначуваного. Пор.: a hoost of men, a congragacyon of people, herd of deer, a watch of nightinggale, a skulk of foxes etc.

Предметні значення реалізують у своїй смисловій культурі не тільки слова лічби, але також слова міри і ваги, які за своїм походженням відносять до назв частин тіла (ell, nail, fathom, foot), знарядь праці (yoke, perch, rod, pole, chain), земельних ділянок (acre, hide, furlong), посуду (ton, bushel, chaldron, pint). У зв’язку з тим, що слова міри і ваги виникли пізніше, ніж числівники, у їх смислових структурах легко простежується генезис від предметного до кількісного значення. У тих випадках, коли слова міри і ваги походять від числівників (mile, hundredweight), у їх смисловій структурі не етимологізується предметне значення. Слово dozen було запозичене у середньоанглійський період із латинської мови через французьку. Пор.: давньофранц. dosaine, лат. duodecim, нім. Dutzend, укр. дюжина. Dozen походить від числівника duo «два» і decim «десять», які за адитивним принципом утворили складне слово із значенням «дванадцять». Dozen і до цього часу використовується у мові. Це слово набирає форми порядкового числівника dozenth. Часте вживання dozen привело до його використання у фразеологізмах типу Baker’s dozen, devil’s dozen, long dozen, printer’s dozen, to talk nineteen to the dozen, to have dozens of things to do, to have dozens of chances etс. У своїх висхідних зв’язках dozen відрізняється від інших слів лічби, у тому числі й від score. Останнє було запозичене із скандинавської мови у середньоанглійський період. Форми score спостерігаються в англійській мові пізнішого періоду scar – «зарубка», «лінія», «мітка»; середньоісл. scor, scora, швед. skare, герм. skor – «дряпина» «лінія», «мітка». Числового значення слово score набуло в процесі рахунку овець (було зручно лічити по 20 штук і робити зарубки на палиці). Вігезимальний рахунок застосовувався у кельтів. Як і інші кількісні слова (brace, yoke, span), score використовувалoсь у вимірювальній лексиці для позначення ваги (20-21 фунт). ОЕD датує цю міру 1460 р. Димензіональна міра, що дорівнювала 20 крокам, також позначалася словом score (1672 р.). Score довгий час використовувалося в Англії у практиці ведення податкових і боргових операцій, що було пов’язано із системою зарубок, бирок.

Практика паралельних мовних позначень – явище поширене. Поява кількісних слів у конкретних мовних системах обумовлена дією екстралінгвальних факторів. У персидській мові, наприклад, наявна велика група слів лічби, функціонування яких обумовлено характером об’єкта, що позначається. Так, для лічби дерев використовується позначення кореня, для будинків – дверей, для каналів – джерел, для тварин – голови, для машин – верстатів, для знарядь – рукояток, для тварин – нашийників.

У російській мові виокремлюються слова лічби душа, штука, голова, дом, раз, место. Слова цієї групи не входять до системи нормативної лічби і не утворюють ригористичного ряду. Вони використовуються при лічбі обмеженої групи предметів. Пор. рос. зал на 40 мест, 20 голов животных, деревня в сто домов, 100 душ населения тощо. Слова цього типу несуть інформацію про об’єкти лічби, виконують роль посередника між числівником та іменником.

Слова лічби виступають неосновними позначеннями кількості, вони не виражають абстрактних числових понять, але реалізують предметне значення, чим суттєво відрізняються від сучасних числівників. Слова лічби не позначаються цифрами, їх сфера вживання обмежена. Несумісними, наприклад, є сполучення типу укр. раз відро, раз чоловік, трійка кілограмів, п’яток виделок. Лексеми раз і один не можуть взаємозамінюватися. Але і словам лічби, і числівникам притаманні загальні тенденції. Кількісні слова, що реалізують сему числа, позначені біфункціональністю, вони реалізують як точне, так і невизначене число. Пор.: англ. 3 dozen eggs :: dozens of eggs, three score years :: scores of years, a hundred people :: hundreds of people. Слова лічби у своїй еволюції можуть зближуватися з числівниками: реалізують омонімічні форми однини і множини, нагадують порядкові числівники (dozen – dozenth). Зближення числівників і лічильників ілюструється процесом уніфікації, включенням числівників в одиниці типу англ. forty yard distance, every 10 minutes, that 2 hundred pounds, two dozen eggs.

Сингулярні риси групової множинності засвідчуються дієсловом, що співвідноситься із груповим сполученням, або означенням. Пор. There were three doctors that he knew (E. Hemingway). Three weeks was twenty – one days (E. Hemingway). But that three thousand miles was closs enough for Eddie (A. Saxton). Every ten or twelve miles they stopped at a siding to set out a car or pick one up (A. Saxton). For a full ten minutes he dared not to look at Christine (A. Cronin).

До засобів «уніфікації множинності» відносять, на думку О.Есперсена, слова another, whole, this та артикль. Пор.: Another ten days, a whole twenty pounds, a whole threescore and ten years, a miserable five month, this six months. Процес уніфікації учений вбачає в лексикалізованих одиницях типу sixpence, twelfmonth, fortnight. Субстантивація числівників, набуття ними предметного значення свідчать про їх семантичну близькість до слів лічби та спільність етимологічних витоків. Пор.: In the thirties, on all fours, to wander in twos, threes, fours. Часто представлені субстантизовані числівники у математичних текстах: англ. 2 threes, four fives, five tens.

У сучасній англійській мові слова міри і ваги (А), слова лічби (Б) і числівники (В) реалізують загальну квантитативну функцію, що дає підставу думати про їх схожу еволюцію.

Семантичний генезис груп А і Б розкривається за допомогою лінгвістичного аналізу, осмислення емпіричних фактів. Еволюція смислових структур групи А і Б знаходить відбивається у такому генезисі: а) предметне значення  б) предметно-кількісне значення  в) невизначено-кількісне значення  г) визначено-кількісне значення  д) невизначено-кількісне значення. Спільність семантичних зрушень а), б), в), г), д) класів А і Б, належність класів А, Б, і В до одного семантичного поля, подібність деяких формальних маркерів, ідентичність в), г), д) класів А, Б, В, наявність залишкових аспектів а), б), в) у класі В свідчить про аналогічні витоки числівників, їх семантичне зрушення від предметного до кількісного значення (а, б).

Аналіз смислової структури квантитативних слів англійської мови засвідчує схожість генетичних витоків, семантичну конгруентність мовних позначень кількості.


^ 3 Лексичне оточення нумеральних одиниць


Категорія кількості виражає зовнішні, формальні взаємовідношення предметів, їх частин, а також їх величину, число, ступінь прояву тієї чи іншої властивості . Функціонально-семантичне поле кількості як категорія знаходить відображення на морфемному, граматичному, лексичному, фразеологічному рівнях.

Кількість, як і якість, є однією з найбільш загальних властивостей буття, що відображається у розумових категоріях. Категорія кількості – це результат осмислення кількісної визначеності буття, що, з одного брку, постає як дискретна кількість, а з іншого – недискретна та безперервна. Перша з них визначається за допомогою лічби, а друга – за допомогою вимірювання. У логічній категорії кількості виділяються два основні аспекти – число та величина.

Мова – найважливіше знаряддя мислення, засіб категоризації когнітивних пошуків. Це стосується й категорії кількості, де число та міра, виконуючи функції обчислення та вимірювання, є метакатегоріями (метамовою). Елементи зазначеної тріади взаємозв'язані та взаємообумовлені. Ще Бодуен де Куртене відзначав, що виявлення та вербалізація кількісних відношень у всіх галузях мовного мислення мають велике значення. Процес позначення дійсності відбувається за допомогою мови, в якій результати пізнання знаходять свою категоризацію. Таким чином, мова стає невід’ємною частиною процесу пізнання реального світу.

Слова міри та ваги функціонують для позначення як кількісних оцінок, так і того, що вимірюється. При вимірюванні встановлюються числові відношення між вимірюваною величиною і обраною одиницею вимірювання – еталоном. Вимірювання може мати безпосередній характер, тобто відбуватися за допомогою простого зіставлення еталона і вимірюваного, а також бути опосередкованим процесом із застосуванням спеціальних приладів, лічильних машин тощо.

Вимірювання відіграє важливу роль у житті соціуму. Ми стикаємося з вимірюванням майже на кожному кроці своєї діяльності, починаючи з вимірювання відстаней на око та закінчуючи складними процесами, функціонування яких неможливе без втручання людини, без виконання наукових досліджень.

Розвиток науки невід’ємно пов’язаний з вимірюванням як одним із способів пізнання. Наука починається з вимірювання; точна наука немислима без міри.

Предмети та явища об’єктивного світу характеризуються кількісною визначеністю. Вивчення кількісних характеристик об’єктивного світу має велике значення у процесі пізнання та цілеспрямованої зміни людиною природного середовища.

Визначне досягнення людства – пізнання кількості та кількісних відношень – віддзеркалюється в мовах по-різному. В англійській мові кількісна визначеність предметів відображається морфологічними, лексичними, словотвірними та синтаксичними засобами, які тісно пов’язані та взаємообумовлені, пронизують всю систему англійської мови.

До морфологічних засобів позначення кількості в англійській мові відносять категорії числа іменника, займенника, дієслова, ступенів порівняння прикметників та прислівників.

Морфологічні ознаки числа мають в англійській мові певні групи невизначених (one-ones), вказівних (other-others), зворотних та підсилювальних (myself, yourself, himself, ourselves, yourselves, themselves) займенників.

Форми дієслова можуть також указувати на відношення процесу до одиничного або неодиничного суб’єкта. Формант –(е)s 3-ї особи однини теперішнього часу протистоїть формам однини та множини, оформлених нульовим суфіксом. Дієслово to be виділяється вигідніше в плані протиставлення у теперішньому часі (група Indefinite). До морфологічних засобів позначення кількісного значення в англійській мові тяжіють до форми порівняння. Якісні характеристики, що виражаються прикметниками та прислівниками, варіюються, а їх кількісні зміни фіксуються формами ступенів порівняння. Поєднання кількісних та якісних сторін становить міру предмета, явища.

Кількісні характеристики можуть передаватись і лексико-морфологічними засобами. Так, в англійській мові є група афіксів – носіїв визначеного та невизначеного кількісного значення: uni- «один», mono- «один», bi-, di- «два», tri- «три», quadr- «чотири», quint- «п’ять», penta- «п’ять», hez- «шість», hept- «сім», octo- «вісім», deci- «десять», heet- «сто», cent- «сто», poly- «багато».

Пор.:англ. monocle, bicycle, trilogy, pentagon, decimal, octopus, polyglot.

У сучасній англійській мові виокремлені частиномовні групи, що виражають кількісну оцінку, наприклад: прислівники – twofold, threefold, once, twice, piecemeal, much; займенники – both, several, all, each other, one another; прикметники – double, little, bipartisan, tripartite; дієслова – to ten, to double, to pair, to couple; іменники – score, dozen, couple, yard, mile, pound, ton; числівники – three, four, five, hundred.

Конкретно та уніфіковано кількісні характеристики в англійській мові передаються лексичною групою числівників.

Синтаксичні сполучення є також одним із засобів передачі кількісних відношень у мові. Порівняйте сполучення числівник-іменник (NumN), займенник-іменник (PrN), прикметник-іменник (AdjN), наприклад: three books, four pages, а million pens – NumN, all students, much knowledge, many children – PrN, double task, bipartisan policy, tripartite system – AdjN. Означуваним у кількісному відношенні є іменник, але англійській мові притаманні й інші синтаксичні сполучення, де кількісним модифікатором є іменник, наприклад: a group of students, a pair of persons, a couple of chairs, a cup of coffee, yards of silk, miles of road – N1 of N2. Тут N1 є кількісним означенням N2. Іменники не тільки кількісно детермінуються, але й виступають засобами номінації кількісних оцінок.

Так, серед іменників англійської мови виділяються дві групи слів, які відповідно позначають числові та вимірювальні характеристики предметів. Іменники, які використовуються для номінації числових оцінок дискретних предметів, називаються лічильними словами. До таких слів відносять одиниці типу score, dozen, couple, thousands та ін. У цих словах поєднуються ознаки іменника (позначають предмети, мають граматичні ознаки іменника) та числівника (є носіями семи квантитативності). Лічильні слова поділяються на такі:

а) іменникову групу типу score, pair, couple, brace, yoke;

б) групу слів, утворених від числівників, денумеративів типу thousands, millions, dozen, etc.

Іменники, що використовуються у мові для номінації вимірювальних оцінок предметів та явищ, називаються словами-вимірювачами. До них в англійській мові належать слова типу mile, yard, ton, bushel, volt, ampere та ін.

Аналіз слів міри та ваги в англійській мові допомагає:

а) глибше проникнути в систему мови і на конкретних прикладах з’ясувати характер зв’язку та взаємообумовленості окремих елементів мовної структури;

б) проаналізувати засоби номінації кількісних оцінок предметів та явищ об’єктивного світу;

в) розкрити на матеріалі досліджуваних слів взаємодію лінгвістичних та екстралінгвальних факторів;

г) з’ясувати семантичні закономірності та лексико-граматичні межі тематичного ряду слів;

д) простежити процес становлення терміна і контактування загальновживаної та термінологічної лексики;

е) розкрити сутність процесу детермінологізації на конкретному матеріалі слів міри та ваги.

Поняття міри та ваги виникло на початку розвитку людського суспільства та відіграло значну роль у його повсякденній діяльності. Без вимірювання неможливо було обійтися ні при створенні засобів праці, ні при будівництві помешкань та доріг. Для задоволення потреб суспільства велике значення мало використання вимірювання в усіх його формах.

Життя викликало у людей потребу у лічбі, числах та їх найменуваннях. Поняття числа виникло ще в давній період із переліку уособлених предметів. Система лічби була в багатьох мовах пов’язана з рукою, про що свідчать елементи десятеричної та п’ятеричної систем числення в окремих мовах. У французькій мові мають місце елементи і двадцятеричної системи, де, наприклад, число 80 передається через «чотири-двадцять» (quatre-vingts), 90 – через «чотири – двадцять – десять» (quatre-vingts-dix). Гренландці до 10 лічать за допомогою пальців рук, а до 20 – ще за допомогою пальців на ногах; 20 у них має значення «людина» (innuk), власник 20 пальців на ногах і руках.

Є й інші способи конкретизації при обчисленні. Малайці рахують коней, птахів по хвостах: «5 хвостів коней» = «5 коней», «8 хвостів буйволів» = «8 буйволів».

На особливу увагу заслуговує словотворча, граматична та лексична валентність слів міри та ваги, процес їх термінологізації та детермінологізації.

Слова міри та ваги цікавлять істориків як віхи пізнання цивілізації суспільства. Дані метрології (метрон – «міра», логос – «слово, вчення, знання») слугують не тільки аутентичним джерелом пізнання минулого, еволюції виробництва, контактів народів, але також і засобом встановлення локальних та часових факторів і стандартів.

Слова міри та ваги вивчаються різними за характером дисциплінами, серед яких особливе місце займає і мовознавство. Покровський М.М. зазначає, що слова міри та ваги можуть функціонувати для позначення як кількісних оцінок, так і самого вимірюваного.

Слова міри та ваги вивчаються у працях Філіна Ф.П., який вказує на їх тісний зв’язок з побутовою лексикою. Бондарчук Н.С. відзначає, що джерелом вимірювальної лексики у різних говірках є побутова лексика. Сіно вимірюється «возами» та «купами».

Арнольд І.В. обґрунтовує висновок про термінологічність вказаних слів.

Худаш М.Л., досліджуючи лексику документів 16-17-го сторіч, приділяє особливу увагу метрологічним і нумізматичним термінам. Шах-Назарова В.С. вказує на метонімічне походження вимірювачів. Пор.: бочка, бочонок → «одиниця вимірювання об’єму, вантажу», «міра ваги», англ. peck «пак, пакет» → «міра ваги».

Патридж З. вивчає витоки слів-вимірювачів. Бредлі Г. серед латинських запозичень виокремлює вимірювачі pound, inch, mile.

Есперсен О. аналізує генетичні витоки слів acre (раніше означало «поле»), fathom, foot, hogshead, mile, ton, yard.

Цікавими є думки Б.Уорфа про розподіл іменників на дві групи: до першої входять слова типу a man, a hill, a stick, а до другої – номінації предметів однорідної, аморфної маси, що не має меж, типу water, air, rain, snow, rock, grass, meat, glass.

Кількісна конкретизація другої групи слів відбувається за рахунок першої, наприклад: a stick of wood, a cake of soap, a glass of water, a cup of coffee. Взаємозв’язок та взаємообумовленість процесів лічби та вимірювання, на думку Б.Уорфа, обумовлюються іманентністю мови.

Менделєєв Д.І., який багато зробив для введення метричної системи мір у Росії, стверджував, що будь-яка наука починається з вимірювання, а точні науки взагалі нем