Реферат: „Затверджено”

„Затверджено”
на методичній нараді

кафедри психології та соціології

„__” _____________ 2006 р.

Протокол №

Зав. кафедри, доц. Зорій Н.І.


Методичні вказівки

студентам 1 курсу медичного факультету №3 (спеціальність – медична психологія; кваліфікаційний рівень – спеціаліст) для самостійної підготовки до семінарського заняття з релігієзнавства


Християнство: особливості зародження і розвитку. Католицизм, православ’я та протестантизм


Чернівці – 2006


І. Актуальність теми:


Християнство є однією з найбільших світових релігій, має близько 1,5 млрд. прихильників, що складає приблизно 20% населення земної кулі. Християни складають переважну більшість населення в найбільш розвинених країнах, що дозволяє їм справляти значний вплив на перебіг політичних і соціально-культурних подій. Протягом 2000 років існування християнство впливало на розвиток культури народів, певною мірою визначало історичну долю окремих народів. Християнство є також однією з найбільш розвинених в ідеологічному плані монотеїстичних релігій. Всі ці фактори визначають актуальність питань, пов’язаних з християнством. Щоб глибше зрозуміти традиції, культуру, духовність того чи іншого народу і навіть свого власного, необхідно вивчити і зрозуміти релігію цього народу, яка мала значний вплив на його формування.

Політизація та ідеологізація науки з питань філософії, соціології і релігієзнавства в ХХ ст. призвела до того, що історія християнства подавалась достатньо суб’єктивно на користь класової, або партійної позиції. Зокрема, формувалося нігілістичне ставлення до головної книги християн – Біблії. Тому в сучасних умовах, коли Біблія стала доступною і про неї заговорили на різних рівнях і в різних формах, вивчення та її аналіз слід поставити на наукову основу. Соціологічний аналіз серед віруючих і невіруючих показав, що Біблія – це книга, про яку всі чули, але майже ніхто не читав і не аналізував. Тому вивчення Біблії, історії її становлення набуває особливої актуальності.


ІІ. Тривалість заняття: 2 години.


ІІІ. Навчальна мета:


Студент повинен знати:

особливості християнства як світової релігії;

основні причини та умови виникнення християнства;

історія становлення первісної християнської церкви;

канонізація Біблії та значення Вселенських соборів у формуванні християнського віровчення та культу;

І-й розкол християнської церкви та його результати;

особливості віровчення, культу та організації католицизму і православ’я;

ІІ-й розкол в християнстві та виникнення протестантизму;

особливості віровчення, культу та організації протестантизму.


Вміти:

розрізняти специфічні риси основних течій християнства;

оцінювати вклад християнства в процес формування духовності людини;

обґрунтувати основні причини розколів в християнській церкві;

визначати роль соціально-економічних і політичних факторів в особливій організації та структурі католицизму, православ’я та протестантизму;

обґрунтувати специфічні риси віровчення та культу католицизму, православ’я і протестантизму.



ІV. Контрольні питання:

Історія становлення християнства. Особливості віровчення та культу.

Перший розкол християнської церкви: соціально-економічні, політичні та ідейні передумови.

а). Католицизм: особливості віровчення, культу та організації.

б). Православ’я та його характеристика.

Другий розкол християнства: причини та наслідки.

а). Ранній протестантизм.

б). Пізній протестантизм.

Особливості християнства як світової релігії.



^ V. Поради студентам.

Перше питання.

Які основні ідеї християнства стали найбільш популярними і привабливими? По-перше, християнство розглядало всіх людей рівними в первородному гріху. По суті, це було специфічним відображенням бажаної соціальної рівності. Ця ідея була співзвучна настроям народів Римської імперії І століття і тому її проповідь приносила успіх перш за все серед бідняків.

По-друге, християнство зробило переворот в області культу. Воно відмінило всяку обрядовість, а це зробило можливим вступ в християнство общини рівних соціальних категорій людей. Таке нововведення стало вирішальною умовою для успіху місіонерської діяльності.

По-третє, християнство було новою релігією, принципово відмінною від попередніх, і знаменувало собою формування нового стану в розвитку рабовласницького суспільства. Християнська пропаганда зверталась до всіх без різниці: „Всі ми одним духом хрестились в одне тіло, іудеї або елліни, раби або вільні” (І Кор. 12:13).

Процес формування християнства поділявся на три етапи:

1. Первісне християнство (середина І – середина ІІ ст.).

2. Раннє християнство (сер. ІІ – поч. IV ст.).

3. Церковне (пізнє) християнство (поч. IV – V ст.).

Паралельно становленню віровчення і ідеології християнства відбувалося формування християнського культу: сукупності особливих ритуалів, обрядів і дій. В наслідок цього процесу в християнстві склалася досить розгалужена система різноманітних свят, постів, жертвоприношень, поклонінь, молитов, богослужінь, таїнств, релігійних потреб тощо, обґрунтованих та регламентованих віровченням, церковними канонами.

^ Друге питання.

Перший розкол в християнстві був зумовлений наступними факторами.

Різниця у соціально-економічному і соціально-політичному становищі церкви на заході та сході Європи привела до появи відмінностей у віровченні та обрядовості. Вже в ІХ ст. відбувалася гостра богословницька полеміка між західним та східним духівництвом, яка закінчилася розривом відносин між Римським папою і Константинопольським патріархом. Однак невдовзі папа та патріарх пішли на примирення. Повторний і вже остаточний розрив відбувся у 1054 р., коли папа і патріарх взаємно відлучили один одного від церкви і оголосили анафему (прокляття). Після цього римська церква почала називатися католицькою (від гр. „вселенський, всеохоплюючий”), а константинопольська, олександрійська, антіохійська та єрусалимська, які підтримували її, – ортодоксальними.

Необхідно також мати на увазі, що різниця між Східною і Західною церквами була обумовлена ідейними традиціями, суть яких в тому, що:

Західна церква спиралася на римський юридизм, Східна – на грецьку філософію. Тому обидві церкви по-різному ставилися і вирішували світоглядні проблеми.

На Заході в першу чергу вставали проблеми гріха: чи володіє людина свободою волі і чи може вона сама визволитися від гріха? На Сході намагання і спасіння формулювалися в інших площинах: яка природа божества, чи вона така, що може забезпечити людині доступність Царства Божого?

Різні ідейні і соціальні традиції обумовили і суперечки про філіокве, тобто про сходження Духа Святого. Візантія визнавала сходження Духа тільки від Бога-Отця, в той час як в Римі вважали, що Дух святий сходить і від Бога-Отця, і від Бога-Сина.

Прагнучи до універсалізму, Західна церква вела богослужіння на латині, а Східна вимагала, щоб грецька мова була єдиною мовою богослужінь, але надавалась можливість вести богослужіння і на національних мовах.

Західна церква схилялась до екзальтації, основний акцент робила на страждання Христа і муки грішників в пеклі, тоді як Східній церкві була властива філософська поміркованість, на перший план виступали ідеї втілення і воскресіння, а підземне царство населялось дискрутуючими мудрецями.

Значну роль відігравали відмінності в обрядах і мовах.

а). Особливості католицизму.

Католицизм (від гр. католікос – вселенський, всесвітній) має ряд особливостей у віровченні, культі та організації.

Особливості в догматиці:

догмат про філіокве;

догмат про непогрішимість папи (1439 р.);

догмат про чистилище;

догмат про непорочне зачаття Діви Марії (1854 р.);

теза про особливу роль духівництва: людина не може заслужити Божої милості самостійно, без духовенства, яке має значні переваги перед мирянами тощо.

Особливості в обрядах:

оформлення інтер’єру католицького храму, де домінують скульптури, живописні картини;

богослужіння проводиться (напр. меса) латинською мовою і супроводжуються грою на органі, віруючі під час богослужіння сидять;

хрестяться всією долонею з лівого плечі на праве;

вшанування святих і реліквій тощо.

Особливості структури церкви:

сувора церковна ієрархія, яка має чотири ступені:

1. дияконат;

2. пресвітеріат (священники);

3. єпископат;

4. примат (володіє лише папа).

парафії об’єднуються в дієцезії (архідієцезії, митрополії тощо) на чолі з єпископами;

сукупність дієцезій в межах однієї держави формує національну церкву на чолі з кардиналом;

національні церкви складають єдину католицьку церкву.

Римська курія – адміністративний апарат, який складається з конгрегацій, канцелярій, секретарів і трибуналів.

б). Особливості православ’я:

для православ’я характерно:

Його ідеологи вважають, що формування християнського віровчення завершилось в епоху перших 7-ми Вселенських і помісних соборів, тому не можна змінювати ні кількість догматів, ні їх зміст, ні навіть формулювання кожного з них.

Визнає, як і католицизм, всі сім таїнств: хрещення, миропомазання, євхаристія (причастя) покаяння, шлюб, священство і соборування.

Але саме в дотриманні таїнств склалися їх специфічні особливості як в православ’ї, так і в католицизмі, а саме:

при хрещенні:

православні здійснюють занурення у воду;

католики – окроплюють;

миропомазання:

православні здійснюють під час хрещення;

католика – по прошесті 7-8 років;

причастя:

православні причащають (квасним) хлібом і вином усіх віруючих;

католики – тільки одне лише духовенство і т.д.

Центром культової діяльності в православ’ї є православний храм. Ця будова орієнтована зі сходу на захід і поділена на три частини: вівтар, власне сам храм та притвор.

Ієрархія духовенства має свої градації:

архієреї (єпископи, архієпископи, митрополити і патріархи);

священники;

діакони.


Третє питання.

Необхідно проаналізувати передумови та основні причини другого розколу в християнстві, наслідком якого стало виникнення третьої течії – протестантизму.

В еволюції протестантської релігії виділіть ранній та пізній її періоди.

Ранній етап: лютеранство, кальвінізм, англіканство, цвінгліанство тощо.

Пізній етап: баптизм, адвентизм, п’ятидесятництво, свідки Єгови та ін.

Зверніть також увагу на особливості віровчення та культу протестантизму. В основу його були покладені основні принципи:

Віра в прямий і особистий зв’язок віруючого з Ісусом Христом.

Винятковий авторитет Слова Божого.

Спасіння особистою вірою.

Священство всіх віруючих.

Відмова від ієрархічної церкви.


Четверте питання.

Необхідно вказати на основні риси християнства і проаналізувати їх:

1-а особливість: змінюється розуміння Бога – „Бог є Любов”

2-а особливість: „Бог олюдянівся, щоб людина обожнилася”

3-я особливість: християнство засноване на таємниці.

4-а особливість: християнство може існувати тільки у формі Церкви (Небесної та Земної).


^ V. Рекомендована література.

Основна:

Академічне релігієзнавство. Підручник / За ред. Колодного А.М. – К., 2000.

Безарова Г.І. Релігієзнавство / Навч.-метод. посібник для студентів-медиків. – Чернівці, 2001.

Релігієзнавство: Підручник. / За ред. Бублика С.Я. – К., 1998.

Релігієзнавство: Підручник. / За ред. Лубського В.І., Теремка В.І. – К., 2000.

Поснов М.Э. История христианской церкви. – К., 1991.

Ропеков В. (Протоиерей). Очерки по истории римско-католической церкви. Курс лекций. – М., 1994.


Додаткова:

Апокрифи древних христиан. – М., 1989.

Біблія, або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – Українське Біблійне Товариство. – К., 1993.

Вальков В. Первісне християнство. – Львів, 1997.

Гергей Ене. История папства. – М., 1996.

Головащенко Н. Історія християнства. – К., 1999.

Донини А. У истоков християнства: от зарождения до Юстиниана. – М., 1989.

Затворний В.Б. История римських пап: В 2 т. – М., 1995.

Земнский Ф.Ф. Суперники християнства: статьи по истории античных религий. Скб., 1995.

Каутский К. Происхождение христианства. – М., 1990.

Кузик П.З. Ранее христианство: вымыслы и действительности. – К., 1987.

Ренан Э.Ж. История веков христианства. Жизнь Иисуса. Апостолы. – М., 1991.

Свенцицкая И.С. Раннее христианство. Страницы истории. – М., 1987.

Тальберг Н. История христианской церкви. – М., 1994.