Реферат: Укоопспілка львівська комерційна академія

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ


На правах рукопису
УДК 338.45:334.758
КОРЯГІНА Софія Василівна


ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТА ПЛАНУВАННЯ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА


Спеціальність: 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами


Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Науковий керівник:

доктор економічних наук,

професор ДАЙНОВСЬКИЙ Ю.А.


ЛЬВІВ – 2004


^ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ



I(1) - інтегральний індекс показників прибутковості

I(2) - інтегральний індекс показників ділової активності

I(3) - інтегральний індекс показників ліквідності

I(4) - інтегральний індекс показників фінансової стійкості

ЖЦП – життєвий цикл підприємства

ЖЦТ – життєвий цикл товару

ЗІІЖЦП – загальний інтегрований індекс життєвого циклу підприємства

П(С)БО - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

СЖЦП – стадія життєвого циклу підприємства

СЖЦТ – стадія життєвого циклу товару



ЗМІСТ



Вступ

4

Розділ 1.
^ Теоретичні засади формування та оцінки життєвого циклу розвитку підприємства
10




1.1.Суть та формування життєвого циклу розвитку підприємства

10



^ 1.2.Аналіз факторів, що впливають на формування життєвого циклу розвитку підприємств
35



1.3.Методичні підходи до оцінки рівня розвитку підприємств у
контексті теорії життєвого циклу

52

Висновки до першого розділу

66

Розділ 2.
^ Визначення позиції підприємства на кривій життєвого циклу розвитку
69




2.1.Система вихідних показників для оцінки стадії життєвого циклу розвитку підприємства

69




2.2.Метод розрахунку показників життєвого циклу розвитку підприємства

88




2.3.Визначення стадій життєвого циклу розвитку підприємств

96

Висновки до другого розділу

108

Розділ 3.
^ Стратегічне планування життєвого циклу розвитку підприємства
111




3.1.Дослідження розвитку підприємств на стадіях їх життєвого циклу

111




3.2.Систематизація стратегій за стадіями життєвого циклу розвитку підприємства

128




3.3.Модель стратегічного планування життєвого циклу розвитку підприємства

147

Висновки до третього розділу

156

Загальні висновки

159

Список використаних джерел

165

Додатки

180


^ ВСТУП

Актуальність теми. Проблема виживання підприємств у швидкозмінному оточуючому середовищі є дуже гострою в усіх розвинутих країнах. Важливою є вона і в Україні на сучасному етапі формування ринкових економічних відносин. Підприємство, як і будь-яка система іншого походження та призначення, незалежно від форми власності, галузі та масштабів діяльності, підпорядковується циклічним законам життєдіяльності. Можливість модифікуватись, переходити на вищі стадії розвитку або ж, навпаки, потрапляти у кризові становища, потребує від підприємства зміни цілей, стратегій та способів їх реалізації. Вивчення та врахування теоретичних, практичних процесів циклічності розвитку підприємств дозволить зацікавленим особам передбачати їх стан у майбутньому, керівникам приймати обгрунтовані управлінські рішення. Важливим та актуальним постає завдання розроблення систем оцінки та управління життєвим циклом розвитку підприємства.

Закономірності та тенденції циклічного розвитку підприємства, особливості його стану залежно від стадії життєвого циклу досліджували багато науковців, зокрема: І. Адізес, Л.А Брагін., А.Г. Гапоненко, Л.Грінер, Ю.А. Дайновський, Т.П Данько, Б. Коласс, О. Є. Кузьмін, Ж. Ліппіт, І.І.Мазур, Б. Мільнер, Н.Г. Ольдерогге, А.Н. Панкрухіна, В.Д. Шапіро, А.Ю. Юданов та інші. Цінність концепції життєвого циклу підприємства (ЖЦП) також доведена тим, що, наприклад, Т.Ю. Базаров використовує концепцію ЖЦП в управлінні персоналом, І.А. Бланк, С.Ф. Покропивний, В.М. Колот - для оцінки інвестиційної привабливості підприємства, А.П. Градов, Л.О. Лігоненко - при оцінці рівня конкурентоспроможності підприємства, В.В. Григорьєв пропонує враховувати її для розрахунку вартості підприємства, для визначення ціни “бізнесу”, В.Л. Доблаєв - для пояснення поведінки організації, С.Довбня, Г.П. Іванов, Е.М. Коротков, Н.В. Родіонова, Ю.Шембель - для пояснення виникнення кризових ситуацій у діяльності підприємства, запобігання його банкрутству, М.І. Книш, С.В. Оборська, З.Є Шершньова – при виборі стратегій підприємства.

Разом з тим низка проблем, пов’язаних з життєвим циклом підприємства, не знайшли належного відображення у літературі і потребують розвитку. Так, немає єдиного підходу до визначення змісту ЖЦП та класифікації його стадій; відсутні методичні підходи, які дозволяють здійснювати диференційований підхід до оцінки стадії життєвого циклу вітчизняних підприємств на основі комплексного аналізу показників фінансово - господарської діяльності та якісного аналізу факторів середовища підприємства; малодослідженими є фактори макро- та мікросередовища формування життєвого циклу розвитку підприємств; недостатньо вивчені особливості вибору цілей, стратегій та способів їх реалізації відповідно до стадій життєвого циклу підприємства, за допомогою яких можна забезпечити його довготривале існування та ринкову стійкість в умовах становлення та розвитку національної економіки. Все це зумовлює актуальність обраної теми дисертації.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з розробкою програм розвитку і підтримки підприємництва в Україні і в окремих її регіонах, з науковими темами, які виконувалися у Львівській комерційній академії, Інституті регіональних досліджень НАН України. Результати дисертації використовувалися при виконанні наукової теми “Принципи формування і механізми реалізації фінансової політики приватизованих підприємств” (2002-2003 рр., № державної реєстрації 0102U000427). Матеріали дисертації є складовою досліджень на замовлення Укоопспілки на тему „Формування кооперативного сектору у багатоукладній економіці України”, що виконувалась у Львівській комерційній академії у 2002 році.

^ Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка методів економічної оцінки рівня розвитку підприємства та планування його життєвого циклу.

У відповідності з поставленою метою визначені завдання дослідження:

узагальнити теоретичні засади та практичний досвід у сфері циклічного розвитку вітчизняних та зарубіжних підприємств для уточнення поняття ЖЦП, стадії ЖЦП та удосконалення класифікації стадій ЖЦП;

розвинути методичні підходи до визначення стадії ЖЦП з урахуванням необхідності оцінювання показників фінансово – господарської діяльності підприємства та факторів макро- і мікросередовища у якому воно функціонує;

розробити метод розрахунку загального інтегрального індексу життєвого циклу підприємства та метод проведення якісного аналізу факторів макро- і мікросередовища підприємства;

дослідити особливості поведінки та стратегій вітчизняних підприємств залежно від стадії ЖЦП та запропонувати методичні підходи до формування варіантів стратегій розвитку підприємства в контексті теорії життєвого циклу;

розробити модель стратегічного планування життєвого циклу розвитку підприємства.

Об’єктом дослідження є процеси циклічного розвитку підприємств України загалом і, зокрема, західного регіону. Предметом дослідження є обгрунтування і розробка методів оцінки та планування життєвого циклу розвитку підприємства.

^ Теоретичною і методологічною основою роботи є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених в області стратегічного менеджменту та маркетингу, антикризового управління, економічного аналізу підприємства тощо.

Для досягнення поставленої мети в роботі використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання: методи аналізу і синтезу - для дослідження життєвого циклу підприємства і визначення основних його стадій, у формуванні системи показників фінансово - господарської діяльності, які були використані для розрахунку індексів життєвого циклу підприємств; метод логічного узагальнення - для теоретичного обґрунтування поставлених задач та уточнення ключових понять дослідження; графічний метод - для схематичного зображення ряду теоретичних і практичних положень дисертації та наочного подання статистичного матеріалу (наочного зображення кривої ЖЦП, ієрархічної структури розробки видів стратегій, схеми моделі здійснення стратегічного планування, тощо); економіко - статистичні методи - для отримання загального інтегрального індексу життєвого циклу підприємства; метод експертних оцінок – для відбору та визначення вагомості показників фінансово – господарської діяльності на основі яких розраховані індекси життєвого циклу підприємства, для визначення бальних оцінок факторів макро- і мікросередовища підприємства; метод порівняння – для зіставлення між собою характеристик досліджуваних підприємств, а також індексів життєвого циклу підприємств звітного року і за попередні роки; кореляційно - регресійний аналіз - для виявлення тісноти зв’язку між окремими індексами життєвого циклу підприємств; метод соціологічного дослідження у формі анкетного опитування - для отримання експертної оцінки стратегій вітчизняних підприємств залежно від стадії життєвого циклу.

Інформаційною базою роботи стали матеріали статистичної та бухгалтерської звітності підприємств, дані проведених автором анкетних опитувань експертів, матеріали з мережі Інтернет.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

уточнено зміст понять ЖЦП, стадія ЖЦП; дістала подальшого розвитку класифікація стадій ЖЦП, зокрема обгрунтована доцільність виділення стадії “паразитичної” зрілості, запропонована сукупність критеріальних ознак окремих стадій ЖЦП;

дістали подальшого розвитку методичні підходи до визначення стадії ЖЦП на основі комплексного кількісного аналізу показників фінансово-господарської діяльності та якісної оцінки експертами факторів макро- та мікросередовища підприємства;

розроблено новий методичний підхід до визначення загального інтегрального індексу життєвого циклу підприємства шляхом розрахунку інтегральних індексів прибутковості, ділової активності, ліквідності, фінансової стійкості, що базуються на статистичній обробці спеціально створеної для цього системи вихідних показників діяльності підприємства;

вперше розроблено і випробувано матричний підхід до формування стратегій розвитку підприємства, який базується на запропонованій матриці “стадія життєвого циклу підприємства / стадія життєвого циклу товару” із запропонованими для окремих її позицій наборами стратегій, реалізація яких дає можливість спрямувати траєкторію ЖЦП у бажаному напрямі;

вперше розроблена та випробувана модель стратегічного планування з використанням запропонованих методичного підходу визначення стадії ЖЦП та матричного підходу, що дозволяє формувати життєвий цикл розвитку підприємства.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх використання дозволить своєчасно виявляти реальні стадії життєвого циклу підприємства, сприятиме підвищенню обгрунтованості та ефективності прийнятих управлінських рішень щодо формування та реалізації відповідних стратегій та засобів, здійснювати стратегічне планування життєвого циклу розвитку підприємства. Оцінка стадії життєвого циклу підприємства може бути використана для розрахунку його вартості, інвестиційної привабливості, кредитоспроможності, для запобігання банкрутства. Результати дослідження можуть бути застосовані різними службами на вітчизняних підприємствах не тільки для визначення їх стратегічної позиції, але й для її планування. Отримані результати впроваджені на підприємствах ВАТ “Іскра” (довідка №859/30 від 14.05.2004р.) та ЗАТ “Нафтогазбуд”(довідка №430/1 від 07.05.2004р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, котрі є результатом особистої роботи і становлять індивідуальний внесок автора.

^ Апробація та впровадження результатів роботи. Основні наукові результати дисертації пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських, регіональних та академічних науково – практичних конференціях: ІІІ і ІV міжнародних науково - практичних конференціях “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2000, 2002); науково-практичній конференції “Ринкова інфраструктура: суть, функції та побудова” (Львів, 2001); ІІ міжнародній конференції студентів і молодих учених “Економіка і маркетинг - XXІ сторіччі” (Донецьк 2001); всеукраїнській науковій конференції “Шляхи активізації вітчизняного виробництва: теорія і практика, проблеми підготовки фахівців” (Хмельницький, 2001); регіональній науковій конференції “Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України” (Тернопіль, 2002); міжнародній науково - практичній конференції “Проблеми сучасного маркетингу” (Тернопіль, 2002); конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії “Стратегія соціально – економічного розвитку України і формування механізмів зростання” (Львів, 2003).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Львівської комерційної академії (довідка №390/01-1.08 від 13.05.2004 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 5,4 д.а., серед яких автору належить 4,0 д.а. У фахових наукових виданнях здійснено 6 одноосібних публікацій загальним обсягом 2,3 д.а. та 3 публікації у співавторстві.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 164 сторінках друкованого тексту, містить 44 таблиці обсягом 22 стор., 27 рисунків обсягом 8 стор., список використаних джерел з 202 найменувань на 15 сторінках, додатки А - Л на 67 сторінках.


РОЗДІЛ І

^ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ОЦІНКИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА



Суть та формування життєвого циклу розвитку підприємства


У період планового господарювання склалася думка, що підприємство - це довічно існуючий об’єкт, фундамент економіки країни, який ритмічно і не зупиняючись виготовляє потрібні споживачам продукти. Проте багато радянських підприємств згодом перестали функціонувати. Це відбувалося в наслідок хибної думки, що підприємство вічне, незмінне і не зазнає впливу ринкової кон’юнктури. Окремі підприємства, створені за часів планової економіки, після тривалого занепаду відновили свою діяльність, проте, як правило, уже на новій основі, з новим складом власників і керівників, часто з принципово новою продукцією, технологією, тощо.

Розвиток новітніх технологій, поява принципово нових товарів і ринків, різкі коливання ринкового попиту й кон’юнктури, зміни в державному регулюванні економіки визначають складність задачі розвитку сучасного підприємництва. Умови ринкової економіки характеризуються високим ступенем нестабільності та невизначеності зовнішнього середовища господарювання, збільшенням впливу його чинників на економіку й управління підприємством.

Незважаючи на складні умови діяльності, нині в Україні відбувається поступове зростання кількості підприємств (табл.1.1). Так у 1997 році їх число становило 615686, а на початок 2003 року кількість підприємств збільшилась до 935578, тобто у півтора рази. Середньорічний темп росту підприємств протягом 1997-2003 років становив 7 %. Однак, те ж саме не можна сказати про фінансовий результат від діяльності підприємств, хоч він і має позитивне значення - це прибуток, проте відсутнє щорічне поступове зростання цього показника.

Таблиця 1.1

Основні показники розвитку підприємств та організацій України *

Показник

Роки

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

Всього підприємств та організацій (одиниць на початок року)

615686

682469

728007

775763

834886

889330

935578

Фінансовий результат (прибуток, млн. грн.)

13868

3419

7427

13933

18740,6

14641,2

-

Середній прибуток на одне підприємство чи організацію (тис.грн)

22,524

5,010

10,202

17,960

22,447

16,463

-

Ланцюгові темпи зміни середнього прибутку на підприємство чи організацію, %

-

-77,5

+103,64

+76,05

+24,98

-26,66

-

* за даними Держкомстату України

Показник загального прибутку від діяльності усіх підприємств та організацій протягом 1997–2002 років має коливний характер (див.табл.1.1). Нерівномірні темпи зміни середнього прибутку на одне підприємство протягом 1997–2002 років наведені у табл.1.1.

Слід відмітити, що позитивний фінансовий результат від діяльності підприємств характерний не для усіх галузей. Така галузь як сільське господарство з 1996 року по 1999 рік характеризувалась від’ємними показниками фінансового результату, тобто збитками. У 2000 - 2001 роках цей показник набув позитивного значення, відповідно 1752,4 та 899,1 млн.грн. прибутку, однак у 2002 році галузь сільського господарства мала збиток у розмірі 254,6 млн.грн.. Від’ємним фінансовим результатом характеризується також діяльність готелів та ресторанів. У 2000, 2001, 2002 роках ця галузь мала, відповідно, 20, 27 та 9,3 млн.грн. збитків. Промисловість характеризується позитивним фінансовим результатом, проте значення цього показника щорічно зменшується. Так прибуток промисловості у 2000 році становив 8834,6 млн.грн., у 2001 році зменшився до 8537,2 млн. грн., а у 2002 році становив лише 2866,5 млн. грн., хоча кількість промислових підприємств протягом цих років навпаки зросла. З 2000 по 2002 рік зросли прибутки лише оптової та роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними послугами, послугами з ремонту (з 1195,1 до 4356,4 млн.грн.), фінансової діяльності (з 1211,7 до 2358,1 млн.грн), транспорту і зв’язоку (з 706,7 до 4269,4 млн.грн.).

За останні роки існує тенденція, що кількість ліквідованих протягом року підприємств зростає і, навпаки, кількість створених протягом року підприємств зменшується (табл.1.2-1.3). Так у 2001 та 2002 роках було ліквідовано, відповідно, 13890 та 15018 об’єктів, тобто кількість ліквідованих підприємств зросла на 8,6%, хоча частка ліквідованих підприємств до загальної їх кількості становить за обидва роки 1,7 %. Темпи приросту кількості створених підприємств за останні роки навпаки зменшились. Так у 2002 році протягом року було створено 65413 підприємств, а у 2003 році на 8 % менше, а саме 60195 об’єктів. Також зменшилась частка створених підприємств до загальної кількості з 7,4 % до 6,4 %.

Одночасно зростає кількість збиткових підприємств. Так у 2000 році 37,7% підприємств із загальної їх кількості були збитковими і мали збитків на суму 22190,4 млн.грн. У 2001 році частка збиткових підприємств зросла до 38,2%, хоча сума збитків дещо зменшилась, і становила 21062,8 млн.грн. У 2002 році зросла як частка збиткових підприємств до 38,8% від загальної кількості, так і сума їх збитків, що становила 22769,5 млн.грн.


Таблиця 1.2

Кількість ліквідованих підприємств та організацій *

Дата

Всього підприємств та організацій

З них ліквідовано протягом року:

кількість об’єктів

відсотків до загальної кількості

На 01.01.2001

834886

13890

1,7

На 01.01.2002

889330

15018

1,7

* за даними Держкомстату України

Таблиця 1.3

Кількість створених підприємств та організацій *

Дата

Всього підприємств та організацій

З них створено протягом року:

кількість об’єктів

відсотків до загальної кількості

На 01.01.2002

889330

65413

7,4

На 01.01.2003

935578

60195

6,4

* за даними Держкомстату України


Як видно зі статистичних даних, ситуація на ринку постійно змінюється, у діяльності підприємств спостерігаються то підйоми, то спади. Існуючий хвилеподібний характер розвитку підприємств передбачає, що після прогресу очікується регрес та кризи – закономірні явища в економіці. Крім існуючих підприємств на ринку створюється багато нових. Деякі підприємства існують довго, а інші, під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища, проіснувавши певний проміжок часу, банкрутують, реорганізовуються або ліквідовуються та зникають з ринку. Виявляється необхідність знаходити такі методи управління змінами та розвитком підприємств, які б зумовлювали підвищення ефективності їх діяльності та продовження життєдіяльності.

Кожна організація розвивається циклічно, що супроводжується змінами усіх елементів системи організації [97, с.305]. Розвиток – це необоротні, напрямлені, закономірні зміни матерії та свідомості, їх універсальна властивість; в результаті розвитку виникає новий якісний стан об’єкта – його складу і структури. Виділяють прогресивну, висхідну лінію розвитку та регресивну, спадну лінію розвитку [25, с.237]. Економічний розвиток слід відрізняти від економічного зростання, оскільки воно без урахування його зворотного характеру (економічного спаду) є лише складовою економічного розвитку [53, с.283].

Розвиток підприємства відображають у його “життєвому циклі”. Більшість авторів вживають термін “життєвий цикл підприємства”[23,97,101,11,189], проте у літературі зустрічається і таке словосполучення як “життєвий цикл розвитку підприємства”[14,144,138]. Ці поняття, на наш погляд, тотожні за змістом і ми їх будемо вживати як синоніми.

Крім цього “розвиток підприємства, організації” слід відрізняти від поняття “організаційного розвитку” як об’єкту управління, під яким розуміють довгострокову роботу з удосконалення процесів розв’язання проблем та оновлення в організації за допомогою агента змін шляхом ефективного спільного регулювання, використання культурних постулатів, теорії й технології прикладної науки про поведінку, дослідження дією [97, с.310].

О.Є. Кузьмін та О.Г. Мельник вважають, що розвиток кожної організації має циклічний характер, тобто проходить через певні стадії життєвого циклу, що визначають особливості виробничо-господарської, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності [97, с.36]. Набула поширення та визнання запозичена з теорії менеджменту дефініція “життєвий цикл підприємства”, під якою розуміють сукупність стадій, які проходить підприємство в перебігу своєї життєдіяльності від створення до ліквідації, кожна з яких характеризується певною системою стратегічних цілей і задач, особливостями формування ресурсного потенціалу, досягнутими результатами функціонування [101, с.10]. У дослідженнях Л. Грінера [189] використовується поняття “життєвий цикл організації”, що розглядається як сукупність п’яти фаз розвитку (еволюції), котрі закінчуються революційною кризою. Т.Ю. Базаров [14] висловлюється таким чином: “Згідно до органічного підходу щодо управління функціонування організації по шкалі часу може бути представлено у термінах життєвого циклу, що означає як процесуальність розвитку, так і його стадійність”. І.А. Бланк [23, с.674] подає наступне визначення: “Життєвий цикл підприємства – загальний період часу від початку діяльності підприємства до природного припинення його існування або відродження на новій основі (з новим складом власників і менеджерів, з принципово новою продукцією, технологією, тощо.)”.

У праці І.І. Мазур, В.Д. Шапіро, Н.Г. Ольдерогге [111, с.41] підкреслюється, що організація у своєму розвитку проходить певні стадії, які називаються стадіями життєвого циклу організації. Життєвий цикл організації, за словами науковців, – об’єктивна реальність, але відродження організації потребує суб’єктивних дій управлінського персоналу. Н.О. Степаненко висловлюється наступним чином: “Еволюція внутрішнього середовища підприємства звичайно розглядається як його життєвий цикл, що включає послідовність певних етапів розвитку від виникнення до ліквідації. Головною причиною зміни етапів цього циклу є зміна масштабів діяльності підприємства, яка призводить до зростання невизначеності умов роботи, накопичення внутрішньоорганізаційних проблем, до появи структурних конфліктів” [144]. Тому автор вважає, що зміни етапів життєвого циклу підприємства доцільно розглядати у тісному зв’язку з еволюцією організаційного розвитку. Н.В. Родіонова розглядає ЖЦП як певні закономірності у розвитку будь – якого підприємства, які можуть відрізнятися швидкістю перебігу та амплітудою рівня розвитку [138].

Вдалою, на наш погляд, є і така думка: “Процес розвитку підприємства розглядається як результат суперкомпозиції довгих циклів, основою якої є інвестиційна діяльність, та коротких операційних циклів. Визнано, що оптимальна узгодженість сумісного проходження циклів різного характеру та їх збалансоване включення до єдиного процесу визначають можливості підтримки динамічної рівноваги мікроекономічної системи та забезпечення її стійкого економічного розвитку” [157, с.40]. Г.В. Козаченко розглядає функціонування великої виробничо-фінансової системи (ВВФС) в будь - якій з організаційних форм, що здійснюється протягом життєвого циклу. Життєвий цикл розглядається як сукупність етапів діяльності системи, що послідовно змінюють один одного, і кожний з яких характеризується певною метою діяльності і станом як ВВФС в цілому, так і її структурних одиниць, особливою формою організаційного механізму, що реалізує досягнення стратегічних та оперативних цілей діяльності системи [70].

У літературі зустрічаються різні погляди і щодо поділу життєвого циклу підприємства на стадії. Окремі автори розрізняють також певні етапи, фази, цикли у життєдіяльності підприємства (табл.1.4). Різницю між цими поняттями ми розглянемо далі у цьому розділі.

У різних джерелах дослідники розрізняють від трьох до десяти стадій життєвого циклу підприємства. Кожний з авторів розуміє під стадіями життєвого циклу сукупність процесів, що відбуваються на підприємстві та їх характеристики. Більшість з науковців детально розглядають кожну стадію і наводять характерні їй ознаки, проте в окремих працях зазначений лише перелік стадій ЖЦП.

Так, Л.А. Брагін та Т.П. Данько стверджують, що аналіз позиції фірми у торговельно-економічному просторі дозволяє визначити стадію її життєвого циклу, оцінити інтенсивність розвитку компанії і передбачити подальші події. Автори наводять наступні назви та характеристики стадій ЖЦП [154, с.64].
Таблиця 1.4 ^ Назви стадій, етапів, фаз, циклів життєдіяльності підприємства у літературних джерелах № п\п
Автор, джерело

Терміни, що вживаються



О.Є.Кузьмін, О.Г.Мельник [97, с.36]

“Народження”, “дитинство”, “юність”, “рання зрілість”, “завершальна зрілість”, “старіння”, “відродження”



О.Є.Кузьмін, О.Г.Мельник [97, с.37]

Зародження, зростання, “пік” діяльності, спад



Л.А Брагін., Т.П. Данько [154, с.64]

Стадія становлення; стадія розширення, стадія стабілізації, стадія затухання



С. Довбня, Ю. Шембель [48, с.89]

Зародження, прискорення росту, сповільнення росту, зрілість, спад



О.В. Татарінцева [201, с. 8 з 13]

І етап - це прентальний період підприємства; ІІ етап - дитинство підприємства; ІІІ етап-зрілість підприємства; ІV етап - життєвий занепад підприємства



І.А. Бланк [21, с. 43; 17, с.674]

«Народження», «дитинство», «юність», «рання зрілість», «кінцева зрілість» та «старіння»



Е.С. Зігель, Л.А. Шульц, Б.Р. Форд та інші [132, с. 120]

“Початковий період”, “стадія дитинства», «зрілість», «занепад»



С.Ф.Покропивний, В.М. Колот [128, с.128]

1) “Народження”(тривалість до 1 року); 2) “дитинство”(від 1 до 2 років); 3) “юність”(3-5 років; 4) “рання зрілість”(6-10 років); 5) “остаточна зрілість”(11-20 років); “старіння”(21-25 років).



В.В. Григорьєв [3, с.222]

Зародження, ріст, стабільність, занепад



Г.П. Іванов [61, с.19],

Є.В. Новосьолов., В.І. Романчін., А.С., Тарапанов, Г.А. Харламов [123,с.15]

Виникнення, становлення, підйом (розвиток), найвища точка, спад, банкрутство, ліквідація



Н.В. Родіонова [138, с.30]

Криза, депресія (стагнація), пожвавлення капіталовкладень (відновлення), підйом (бум)



Н.В.Родіонова [138, с.31]

I-зародження; II-розвиток; III-бурхливий ріст; IV-стабільний розвиток; V-поява тенденцій спаду; VI-активний спад; VII-банкрутство; VIII-ліквідація діяльності.



Т.Ю. Базаров та інші [14]

1-формування організації, 2-інтенсивний ріст, 3-стабілізація, 4-криза



Продовження табл.1.4


1

2

3



Т.Ю. Базаров та інші [14]

“Тусовка”, “механізація”, “внутрішнє підприємництво”, “менеджмент якості”



Б.З. Мільнер [117, с.24]

Народження, дитинство, юність, рання зрілість, розквіт сил, повна зрілість, старіння, оновлення



Б.З. Мільнер [117, с.21]

1-етап підприємництва, 2-етап колективності, 3- етап формалізації і управління, 4-етап вироблення структури, 5-етап занепаду



Б. Коласс [73, с.30]

Дитинство (виникнення), юність (швидкий економічний ріст), зрілість (сповільнення економічного росту), старість (економічний спад)



А.Ю. Юданов [181], А.Г. Гапоненко, А.Н. Панкрухін [124, с.50]

1 етап - “сіра мишка”, 2 етап – “хитрий лис”, 3 етап - “могутній слон”



І. Адізес [182]

“Зародження (виходжування)”, “дитинство”, “давай-давай”, “юність”, “розквіт”, “стабільність”, “аристократія”, “рання бюрократія”, “бюрократія”, “смерть”



Є.М. Коротков [6, с.120]

1 етап - експлерент, 2 етап – патієнт, 3 етап – віолент, 4 етап – комутант, 5 етап - леталент



З.Є.Шершньова, С.В.Оборська [177, с.129]

Зародження, виникнення, становлення, зростання, рання зрілість, застарівання, припинення діяльності



А.А. Мазаракі, Л.О. Лігоненко, Н.М. Ушакова та інші [109, с.50]

Народження, дитинство, юність, рання зрілість, зрілість, старіння, відродження



Ж. Ліппіт [191]

Народження, юність, зрілість



І.І.Мазур, В.Д. Шапіро, Н.Г.Ольдерогге [111, с.42]

Виникнення (створення), розвиток, ріст, зрілість, криза (затухання)



І.І.Мазур, В.Д. Шапіро, Н.Г.Ольдерогге [111, с.365]

Формування, інтенсивний ріст, стабілізація, спад, відродження



В.О. Василенко [29, с.103]

Поріг нечутливості, становлення, розвиток, зрілість, насичення, спад, крах, ліквідація



В.А. Василенко, Т.І. Ткаченко [28, с.304]

Створення (ріст), поточна діяльність (стабілізація), відновлення, досягнення нових рубежів (скачок), банкрутство (спад), ліквідація (зникнення)


Стадія становлення - швидкий ріст обсягу продажу і прибутків, високі рівні ризику і конкуренції, наявність нових учасників ринку і відносно низький рівень капіталовкладень; стадія розширення - ріст обсягу продажу без прискорення або з деяким сповільненням, припинення росту цін або невелике їх зниження, різкий приплив інвестицій і високі витрати на створення, придбання машин, обладнання, інші капіталовкладення, збільшення дивідендів, що виплачуються; стадія стабілізації – припинення або суттєве сповільнення росту продаж і прибутків, закінчення модернізації продукції, стабілізація асортименту, припинення росту капітальних витрат і їх зниження; стадія затухання – скорочення кількості підприємств зайнятих у галузі, зменшення прибутків, продаж і капіталовкладень.

С. Довбня, Ю. Шембель [48, с.89] розглядають аналіз фінансових показників за етапами життєвого циклу підприємства та надають наступну характеристику стадіям ЖЦП. На етапі зародження, на їх думку, шляхом пошуку найбільш конкурентноспроможних напрямів існування на ринку починається формування стратегічного потенціалу підприємства. Етап прискорення росту характеризується суттєвим посиленням стратегічного потенціалу підприємства при зростанні попиту на його продукцію. Окремі елементи потенціалу підприємства складаються в систему, між ними виникають стійкі зв’язки, що дозволяють отримати ефект цілісності і суттєво посилюють конкурентоспроможність. Крім цього посилюється взаємодія підприємства зі спорідненими та підтримуючими галузями, збільшується міра агресивності конкурентної стратегії підприємства. На стадії зрілості підприємство має стабільні показники рентабельності продаж. Етап спаду характеризується зменшенням конкурентоспроможності, головним чином завдяки агресивній політиці суперницьких підприємств, а також за рахунок старіння ресурсів підприємства. Ймовірність настання банкрутства стає більш реальною.

О.В. Татарінцева [201, с. 8] подає наступний перелік стадій ЖЦП у їх зв’язку із стадіями життєвого циклу товару, який воно випускає: І етап - наукові дослідження, розробка технології і створення комерційної схеми товару - це прентальний період підприємства; ІІ етап - початок виробництва товару і вихід його на ринок - це дитинство підприємства; ІІІ етап - комерційний успіх товару - зрілість підприємства; ІV етап - деградація ринку товару - життєвий занепад підприємства.

І.А.Бланк [21, с. 43] виділяє за стадіями життєвого циклу підприємства, що знаходяться на стадії «народження», «дитинства», «юності», «ранньої зрілості», «кінцевої зрілості» та «старіння». У цьому випадку автор розглядає особливості фінансової діяльності підприємств, що знаходяться на різних стадіях життєвого циклу. Вони полягають у різних рівнях інвестиційних потреб, а, відповідно, різних темпах приросту загального обсягу фінансових ресурсів; різних можливостях залучення позиченого капіталу; рівнях диверсифікації фінансових операцій; рівнях фінансового ризику. Крім цього автор відносить стадію життєвого циклу компанії до факторів, що характеризують інвестиційні можливості підприємства і відзначає, що на ранніх стадіях життєвого циклу акціонерна компанія вимушена більше засобів інвестувати у свій розвиток, обмежуючи виплату дивідендів [21, с. 510].

У праці [3, с.222] автори наголошують на важливості врахування стадії ЖЦП при оцінці вартості підприємства і виділяють чотири стадії життя об’єктів нерухомості (підприємств): зародження (побудова об’єкту, проектування, становлення процесу виробництва), ріст (період росту доходів від функціонування підприємства), стабільність (період рівноваги, стабільні доходи, сформовані смаки споживачів підприємства), занепад (період спаду попиту на підприємство).

У [132, с.120] автори згадують життєвий цикл підприємства з огляду на те, на якому етапі розвитку компанії необхідний бізнес-план та приходять до висновку: «Бізнес-план може розроблятися на будь-якому етапі становлення компанії. Він може відноситися до початкового періоду, можливо навіть до такого, коли компанія ще не розробила асортимент продуктів та послуг. Аналогічно він може описувати «стадію дитинства» компанії, коли історія її діяльності надто коротка. На іншому полюсі знаходяться бізнес-плани компаній у стадії зрілості або навіть такі, які переживають занепад, яким необхідний новий імпульс для розвитку, щоб зберегти або закріпити своє існування на ринку». Таким чином, автори наводять певний перелік стадій життєвого циклу підприємства, які можна розпізнати за наведеними ними ознаками.

У [61, с. 19] дослідники розглядають певний характер життєвого циклу підприємства (рис.1.1). Він пов’язаний із закономірностями ринкової економіки і полягає, по-перше, у періодичному виникненні кризових ситуацій на усіх стадіях життєвого циклу підприємства, а по-друге, у математично визначеній для малих і середніх підприємств тривалості фаз спаду і підйому. Так, фаза підйому (досліджуваного масиву американських фірм) в середньому триває 3 роки (