Реферат: Стратегія

Стратегія

”Розвиток села Луганської області

на період 2007-2015 років„


Стратегія розроблена під методичним керівництвом та за безпосередньою участю начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, кандидата економічних наук Ольшанського О.П., ректора Луганського національного аграрного університету, доктора економічних наук, професора Ткаченко В.Г., директора Луганського інституту агропромислового виробництва Єни В.К., начальника Головного управління економіки облдержадміністрації Зінченка А.М.


Стратегія створена за участю:

учених Луганського національного аграрного університету, Луганського інституту агропромислового виробництва;

службовців Головних управлінь: агропромислового розвитку, економіки, промисловості та розвитку інфраструктури, житлово-комунального господарства, охорони здоров’я; управлінь: транспорту та зв’язку, містобудування та архітектури, освіти і науки, культури і туризму, у справах молоді та спорту облдержадміністрації;

працівників Луганського обласного головного управління земельних ресурсів, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, Головного управління статистики у Луганській області;

фахівців державної насіннєвої інспекції, інспекції захисту рослин, обласного комітету профспілки працівників АПК, Державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів та якості продукції, ДП “Луганський регіональний науково-виробничий цетр стандартизації, метрології і сертифікації”, Державної інспекції із нагляду за технічним станом машин та обладнання, Луганського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, Служби автомобільних доріг у Луганській області, державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, комунальних підприємств “Луганська обласна “Фармація”, “Луганський обласний Фонд підтримки житлового будівництва на селі”, “Луганськвода”, корпорації “Луганськсадвинпром”, спілки споживчих товариств, Луганської агропромислової товарної біржі, асоціації “Луганськмолоко”, ВАТ “Луганськмлин”, ЗАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К.” (м. Луганськ), АТЗТ “Луганськм’ясопром”, виробничого об’єднання “Облсількомунгосп”, ВАТ “Луганськсортнасіновоч”, обласної ради фізкультурно-спортивного товариства “Колос”, ВАТ “СГП “Селекція-племресурси”.



^ 1 Загальні положення

Сільське господарство Луганщини ведеться на 1,9 млн га сільгоспугідь. Його валова продукція складає 9 % валового виробництва області і є важливим чинником соціально-економічного благополуччя населення регіону.

В останні роки сільськогосподарська галузь розвивається в умовах приватної власності на землю та основні засоби виробництва. Сучасні технології й технічні засоби, які приходять чи прийшли на село, спричиняють зростання безробіття на селі, заробітна плата працюючих залишається низькою (в 2006 р. – 576 грн на місяць, або 56 % від середньої по області), посилюється міграція працездатного сільського населення в міста, соціальна інфраструктура сіл, за деяким винятком, погіршується. Тому вирішити питання подальшого розвитку села області шляхом створення лише технологічних програм для тієї чи іншої галузі (рослинництво, тваринництво тощо) неможливо.

Стратегія розвитку села Луганської області на період 2007–2015 років (далі - Стратегія) – це втілення комплексного підходу до розв’язання назрілих проблем як виробничої сфери, так і сільських поселень. Вона містить оцінку стану справ у тій чи іншій сфері життя чи галузі, кінцевий орієнтир її подальшого розвитку та перелік шляхів і методів його досягнення.

Реалізація Стратегії вимагатиме фінансової підтримки з боку держави і по деяких питаннях – обласного та районних бюджетів, однак переважно вона виконуватиметься за рахунок власних і запозичених коштів сільгосптоваровиробників.

В умовах бюджетної нестабільності, подальшої зміни відносин власності на землю, вступу України до СОТ тощо визначення точних параметрів в тій чи іншій сфері життєдіяльності села на багато років вперед не вважається за можливе і доцільне, тому в додатках деталізація стосується переважно 2007-2009 років.

У розробці Стратегії брали участь учені-аграрники, працівники структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств і відомств, практики сільського господарства.


1.1 Паспорт

регіональної цільової Стратегії


1 Назва: Стратегія розвитку села Луганської області на період 2007-2015 років.

2 Підстава для розроблення: Концепція Комплексної підтримки розвитку. українського села на 2006-2010 роки, схвалена Кабінетом Міністрів України. (розпорядження від 21.12.2005 № 19678/011-05 (пункт 2)).

3 Ініціатор розроблення Стратегії: голова облдержадміністрації.

4 Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Стратегії: доручення до вх. 35/04173 п.1-2.

5 - 6 Розробник та співрозробники Стратегії (згідно з додатку 1).

7 Відповідальний виконавець Стратегії: Головне управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації.

8 Учасники Стратегії: управління та відділи облдержадміністрації,

територіальні органи міністерств та відомств райдержадміністрацій, наукові заклади, підприємства різних форм власності та комерційні структури.

9 Термін реалізації Стратегії: 2007- 2015 рр.

9.1 Етапи виконання Стратегії: 2007-2009 та 2010-2015 роки.

10 Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні Стратегії: бюджети обласної територіальної громади; бюджети районних територіальних громад області; міста Свердловська.

11 Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії: всього 1,3 млрд грн щорічно, у тому числі:

- коштів обласного бюджету на 2007 р. – 3,4 млн грн.


^ 1.2 Проблеми, на розв'язання яких спрямовується Стратегія


Пріоритетність розвитку аграрного сектору та сільських територій в області зумовлюється винятковою значимістю виробництва продукції сільського господарства та продовольства в життєдіяльності людини.

Разом з тим ситуація в цьому секторі економіки залишається досить складною і неадеква­тною його ролі, аграрний сектор до цього часу не виведений з кризової ситуації. Низька ефективність сільськогосподарського виробництва не забезпечує навіть простого відтворення.

Найгострішими проблемами на селі залишаються відсутність мотивації до праці, безробіт­тя, занепад соціальної інфраструктури, поглиблення демографіч­ної кризи та вимирання сіл.

Проте в області до цього часу не існує програмного документа щодо розвитку села, який би визначав комплекс та систему взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямова­них на розв'язання найважливіших проблем розвитку аграрного сектору і сільських територій.

Складна економічна і соціальна ситуація на селі зумовлена такими чинниками:

- недостатньою увагою держави до вирішення проблем розвитку українського села і аг­рарного сектору через незадовільне законодавче утвердження та захист приватної власності на селі, особливо власності на землю, створення паритетних відносин аграрного сектору з іншими галузями національної економіки через вкрай обмежену державну підтримку облаштування сільських територій;

- несвоєчасною передачею в процесі трансформації колишніх сільгосппідприємств об'єктів соціальної сфери до державної та комунальної власності, обмеженого фінансування їх утримання;

- відсутністю заходів щодо збільшення рівня доходів населення;

- постійним дефіцитом фінансових ресурсів, що обмежує розвиток сільськогосподарського виробництва, існуючим диспаритетом цін та інфляцією, які суттєво знижують ефективність зростаючої державної підтримки сільського господарства;

- недостатньо розвиненою інфраструктурою аграрного ринку, неефективною державною політикою щодо створення умов для розвитку кооперативних та інших об'єднань сільськогос­подарських товаровиробників у сферах заготівлі, реалізації продукції та надання послуг.

Стратегія розроблена на основі Концепції Комплексної програми підтримки розвит­ку українського села на 2006-2010 роки, схваленої Кабінетом Міністрів України. У процесі підготовки проекту Програми розвитку українського села була внесена і підтримана пропозиція, що Програма повинна бути розрахо­вана на період до 2015 року (такий термін був схвалений на Всеук­раїнському з'їзді селян, який відбувся в листопаді 2006 року). Вона спрямована на вирішення складних і важливих проблем села на всій території держави, повинна мати більш тривалий період виконання і здійснюватися центральними та місцевими органами виконавчої влади, гро­мадськими й господарськими структурами.

Стратегія узгоджується з вимогами та термінами реа­лізації положень Закону України "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року", за своїми завданнями, метою й обсягами ресурсів носить довготерміновий характер і визначається як регіональна.


^ 1.3 Основна мета і завдання Стратегії


Основною метою Стратегії є досягнення соціальних стандартів і нормативів щодо умов проживання сільського населення, забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору на внутріш­ньому і зовнішньому ринках, доведення рівня споживання продуктів харчування у 2015 році до науково обґрунтованих норм.

Завданнями Стратегії є:

- створення організаційно-економічних умов для комплексного розвитку сільських терито­рій та поліпшення соціального рівня проживання сільського населення, в першу чергу, підви­щення його зайнятості та доходів;

- визначення та підтримка пріоритетних напрямків розвитку аграрного сектору в сучасних умовах;

- забезпечення умов для конкурентного розвитку аграрного сектору з урахуванням вимог СОТ.


1.4 Аналіз

факторів впливу на проблему та ресурсів для реалізації регіональної Стратегії (SWOT - аналіз)


Сильні сторони (S):

значний попит на вироблену

продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках;

наявність суттєвого резерву

трудових ресурсів;

сформована протягом

значного періоду матеріально - технічна база, у т.ч. мережа інженерних комунікацій;

науковий потенціал галузі

Слабкі сторони (W):

затягування процесу

остаточного реформування відносин власності на землю;

критична демографічна

ситуація на селі;

необхідність значного

матеріально-технічного переоснащення засобів виробництва, створення та встановлення соціальної інфраструктури сільських поселень;

недостатня підтримка з боку

держави


Можливості (O):


щорічний приріст обсягів

державної підтримки;

щорічний приріст приватних

інвестицій



Загрози (T):

несприятливі погодні умови;

недостатня державна

підтримка;

несприятливі цінова ситуація

на внутрішньому та зовнішньому ринках аграрної продукції та ресурсів, необхідних для сільськогосподарського виробництва



^ 1.5 Шляхи і засоби реалізації Стратегії


В соціальній сфері:

- уточнення соціальних стандартів та нормативів щодо умов проживання населення в сіль­ській місцевості, проведення у 2007 та І кварталі 2008 року. суцільної паспортизації сільських населе­них пунктів з визначенням перспектив розвитку поселенської мережі та її інфраструктури до 2015 року;

- визначення потреби і джерел фінансування проектів комплексного розвитку сільських територій;

- підтримання у функціональному стані об’єктів соціальной інфраструктури сільських поселень, поліпшення умов проживання на селі;

- створення умов для розвитку підприємництва на селі з метою підвищення зайнятості насе­лення та зростання його доходів.

У виробничій сфері села:

- визначення і реалізація пріоритетних напрямів розвитку аграрного сектору, його функ­ціонування в умовах зональних особливостей;

- підготовка пропозицій до проекту держбюджету 2008 та наступних років щодо удоско­налення державної підтримки аграрного сектору та розвитку сільських територій з урахуван­ням вимог СОТ;

- розвиток земельних відносин та раціоналізація землекористування, формування ринку земель сільськогосподарського призначення (після відміни мораторію на продаж цієї категорії земель);

- вжиття заходів щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку, забезпечення якості та безпеки продовольства, регулювання попиту і пропозицій, розвитку агропромислової інтег­рації;

- здійснення заходів стосовно збільшення ємності ринку продукції сільського господарства та продовольства з урахуванням фізіологічних потреб населення, його купівельної спроможності та максимальних можливостей експорту;

- зміцнення матеріально-технічної бази аграрного сектору;

- розвиток ринку фінансових послуг.


^ 1.6 Напрями діяльності та заходи Стратегії


1.6.1 Земельні ресурси та земельні відносини


Із 1,3 млн га ріллі 67 % еродовано, з низькою природною родючістю, кам’янисті грунти складають, відповідно, 4 та 2 % площ ріллі. Середній бал бонітету не перевищує 40 %. Основа оптимізації використання землі полягає в переведенні до 2015 року 220 тис. га деградованої ріллі із активного обробітку в сіножаті і пасовища, а також під заліснення.

Право власності на землю отримали 158 тис. громадян. Переважним напрямком розвитку земельних відносин буде створення цивілізованого ринку сільгоспугідь, який, в кінечному рахунку, дозволить створити великі за розміром та стабільні за площами землекористування сільськогосподарські підприємства.


^ 1.6.2 Інженерно-технічне переоснащення


Зараз у господарствах області забезпечення агроформуваннь виробництва складає 50-70 % від технологічної потреби, при цьому 70 - 90 % техніки експлуатується зверхнормативного терміну.

За рахунок коштів підприємств та державної підтримки, фінансового лізингу до 2009 року передбачається довести щорічний обсяг закупівлі техніки до нормативу (190 млн грн).


^ 1.6.3 Трудові ресурси


28 тис. осіб, які в 2006 році працювали в аграрному виробництві щомісячно в середньому отримували по 576 грн, що в 2,1 раза менше, ніж у промисловості. Разом із погіршенням інфраструктури села це призводить до міграції у міста, скорочення штатних працівників до 58 % у порівнянні з 2001 роком, старіння сільського населення.

Основним шляхом закріплення працівників на селі визначено підвищення долі заробітної плати в структурі собівартості із 14 (2006 р.) до 40- 50 % у 2015 році.


^ 1.6.4 Соціальна інфраструктура


Без створення прийнятних умов для проживання молоді на селі неможливо розраховувати на зростання виробничих показників.

Для вирішення вказаної проблеми необхідно:

- привести у 2007 році в належний стан 24 км доріг до 40 населених пунктів;

- довести рівень газифікації сіл у 2015 році 90 %, для чого в період з 2007 по 2010 роки підвести газ до 335 сіл;

- за дев’ятирічний період відкрити 53, а також перепрофілювати 154 ФАПи в амбулаторії;

- завершити комп’ютеризацію сільських і селищних шкіл;

- покращити роботу закладів культури та спортивних споруд шляхом проведення капітального ремонту 258 приміщеннь сільських клубів (70 % від наявної кількості);

- охопити регулярним транспортним сполученням всі села, до яких є дороги з твердим покриттям;

- встановити в половині райцентрів цифові АТС на 20 тис. номерів, а також 24 сільських АТС;

- продовжити житлове будівництво за програмою «Власний дім»;

- замінити 48 % трубопроводів для подачі питної води;

- збільшити надання підприємствами облспоживспілки сільському населенню різних видів платних послуг із 65,7 (2007 р.) до 108 млн грн (2015 р.).

Поряд із вказаними основними шляхами досягнення поставлених завдань у кожному підрозділі Стратегії наведені інші механізми виконання намічених результатів.


1.6.5 Землеробство


Для отримання щорічно 1,1-1,3 млн тонн зерна, виходячи з крітеріїв доходності сільгосп культур, буде оптимізована структура посівних площ у бік розширення посівів озимої пщениці на 27 % порівняно з 2006 роком (224 тис. га), кукурудзи на зерно – на 17 % при одночасному скороченні площ під соняшником та ярим ячменем.

У 1,5 раза збільшиться внесення мінеральних добрив (до 40 кг д.р. на 1 га посівної площі).

У 2010 році за рахунок розширення площ сівби кормових культур на 16 % (до 90 тис. га) планується отримати по 35 центнерів кормових оиниць на 1 умовну голову худоби.


1.6.6 Тваринництво


У молочному скотарстві:

- створити великі молочно-товарні комплекси, у т.ч. за рахунок коштів, віділених із обласного бюджету (на 2007 р. - 3,4 млн грн);

- розвинути мережу кооперативів із закупівлі молока у населення.

Виконання цих та інших заходів дозволить виробити у 2010 році 93 тис. тонн молока (на 37 % більше, ніж у 2006), в 2015 – 160 тис. тонн (у 2,4 раза більше).

До 2010 року передбачено зростання виробництва м’яса в 1,3 раза (в сільгосппідприємствах в 1,9 раза – до 45 тис. тонн ).

Виробництво яєць буде стабілізовано на рівні 2006 року через насичення ринку цим продуктом.


^ 1.6.7 Харчова та переробна промисловість


Основна увага буде привернута до впровадження на всіх підприємствах міжнародних систем якості і безпечності харчової продукції.

За рахунок переоснащення підприємств, розширення асортименту та інших заходів передбачається щорічне зростання обсягів виробництва різних видів продукції.


У цілому валова продукція сільського господарства буде нарощуватись на 3 % щорічно, у т.ч. в сільгосппідприємствах - на 6 % (у 2006 р. вартість виробленої продукції становила 1,9 млрд грн). При цьму до 2015 р. доля продукції, що виробляється великотоварними підприємствами, буде поступово доведена із 42 % (2006 р.) до 55 %.

Стратегією також передбачено вжити низку заходів щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку, вдосконалення системи кредитування, консультаційно-інформаційного забезпечення агропромислового виробництва та розвитку села.


^ 1.7 Фінансове забезпечення Стратегії


За попередніми оцінками загальна щорічна потреба в коштах для підтримання у функціональному стані об’єктів соціальної сфери та вирішення виробничих питань становитиме 1,3 млрд гривень. Переважна їх частина – це власні та запозичені кошти агрогосподарств, населення, суб’єктів підприємництва, а також кошти державної підтримки.

В 2007 році на реалізацію Стратегії із обласного бюджету на цільову регіональну програму розвитку молочного скотарства надано 3,4 млн грн (рішення сесії обласної ради від 28.02.2007 № 9/15).


^ 1.8 Очікувані результати та контроль за виконанням Стратегії:


- забезпечення сільських населених пунктів об'єктами соціальної інфраструктури відповідно до визначених соціальних стандартів та нормативів щодо умов проживання сільського на­селення та комплексного розвитку сільських територій;

- зростання зайнятості сільського населення шляхом створення додаткових робочих місць, підвищення рівня доходів сільського населення та середньомісячної заробітної плати працівникам сільського господарства до рівня, не нижче середнього в галузях економі­ки;

- зростання обсягів виробництва продукції сільського господарства та забезпечення споживання продуктів на рівні науково обґрунтованих норм харчування на душу населення України, забезпечення якості й безпечності продовольчих товарів;

- комплексний розвиток організованого внутрішнього аграрного ринку;

- зростання обсягів виробництва валової продукції сільського господарства в 2015 році, порівняно з 2006 роком, у 1,3 раза;

- поліпшення екологічної ситуації в сільській місцевості.

Координація та контроль за виконанням завдань Стратегії покладається на Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрції.


^ 2 ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ


Стан справ

Загальна площа земель в області складає 2668,3 тис. га, у тому числі сільськогосподарських угідь 1912,8 тис. га, з них ріллі –
1315,2 тис. га. Загальна площа земель, яка використовується для товарного сільськогосподарського виробництва, складає 1103,4 тис. га, з неї в користуванні агроформувань та фермерських господарств знаходиться
921,5 тис. га ріллі (табл. 2.1).

Станом на 01.01.2007 року на території області нараховується 72,6 тис. га меліорованих земель, в тому числі зрошуваних – 61,5 тис. га, осушених – 11,1 тис. га (табл. 2.2).

Зональними ґрунтами в області виступають чорноземи звичайні. З причини складного рельєфу область відрізняється надто строкатим ґрунтовим покривом. Природна родючість ґрунтів (бонітет) на півночі області краща, ніж на півдні. Відповідно змінюється й грошова оцінка 1 га угідь (табл. 2.3).


^ 2.1 Трансформація угідь


Стан справ

По області загальна розораність території складає 49,3 %, розораність сільськогосподарських угідь – 68,8, загальна лісистість – 12,9 %.

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду та екстенсивного господарювання на землі без належних заходів щодо її охорони і відтворення, як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель.

Згідно з “Програмою освоєння еколого-ландшафтної системи землеробства в Луганській області на період до 2015 р.” передбачено вивести із сільськогосподарського обігу 309,8 тис. га деградованих та малопродуктивних земель, у тому числі 221,5 тис. га ріллі, які переводяться в сіножаті та пасовища.

За останні 8 років (з початку 1999 року) із активного сільськогосподарського обігу вилучено 52,8 тис. га ріллі. Виведення деградованих і малопродуктивних земель зі складу ріллі відбувалося на стадії розроблення проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), тобто при передачі розпайованих сільськогосподарських угідь у власність громадянам. При розробці проекту вилучалися переважно середньо-та сильнозмиті ґрунти, які розташовані на схилах крутістю від 3 до 7 і більше градусів.

Виведення з обробітку таких земель дозволило знизити розораність сільськогосподарських угідь з 72 % до 68,8 %, але цього недостатньо.


Мета

Оптимізувати структуру сільськогосподарських земель з акцентом на консервацію деградованих та малопродуктивних орних земель, недопущення зниження родючості ґрунтів.


^ Механізм досягнення:

1) розробка новими агроформуваннями проектів організації території на еколого-ландшафтній основі, дотримання ними науково обґрунтованих сівозмін та утримання у належному стані захисних лісонасаджень та гідротехнічних споруд (табл. 2.1.1);

2) будівництво та реконструкція протиерозійних, гідротехнічних і протизсувних споруд, меліоративних систем;

3) створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонасаджень (табл. 2.1.2);

4) проведення систематичних обстежень земель і ґрунтів;

5) впровадження заходів щодо відновлення стану еродованих, деградованих і порушених земель, запобігання заростанню сільськогосподарських угідь бур’янами, чагарниками і дрібноліссям, проведення культуртехнічних робіт (табл. 2.1.3);

6) залуження ріллі, виведеної із активного обробітку (табл. 2.1.4).


^ 2.2 Якісний стан ґрунтів


Стан справ

Середній вміст гумусу в ґрунтах Луганської області, за даними останнього циклу агрохімічної паспортизації, становить 4,03 %, він коливається від 3,19 % в Краснодонському до 4,78 % в Троїцькому районах.

За останні 10 років виявлено зростання темпів дегуміфікації на 35 % у порівнянні з середньобагаторічними втратами органічної речовини ґрунту. За цей період вміст гумусу в ґрунтах знизився на 0,20 % (із 4,23 % у 1994 році до 4,03 % у 2005 році). Втрати гумусу при цьому склали 7,2 т/га, щорічні – 0,72 т/га.

Разом із тим, гумусовий стан ґрунтового покриву може забезпечити в середньому по області урожайність зернових культур на рівні 28 ц /га, рівень азотного живлення – 22 ц /га, фосфорний режим – 19-20 ц /га, вміст доступного калію – 29 ц/га.

Якісна характеристика ґрунтів за чинниками, які впливають на родючість (механічний склад, змитість, солонцюватість, кам’янистість, перезволоженість, крутість схилів тощо), по області і у розрізі районів наведена у таблицях 2.2.1-2.2.5 станом на 01.01.1996 (остання дата проведення робіт з визначення якісної характеристики ґрунтів).


Мета

Встановити показники агрохімічного стану ґрунтів, які в тій чи іншій мірі обмежують величину врожаю.


Механізм досягнення:

для підвищення врожайності сільськогосподарських культур необхідно передовсім вносити азотні та фосфорні добрива;

в Антрацитівському, Білокуракинському, Марківському, Міловському, Новопсковському та Троїцькому районах в обсягах внесення добрив збільшити долю фосфорних;

у Краснодонському, Лутугинському та Слов’яносербському районах, навпаки, наблизити долю азотних добрив до 80-90 % у загальному обсязі внесення;

у решті районів застосовувати азотні та фосфорні добрива в однаковій пропорції;

у цілому при визначенні потреби в мінеральних добривах необхідно скорегувати їх асортимент, в значній мірі розширивши долю фосфорних добрив;

регулярно проводити агрохімічне обстеження полів (паспортизацію) – табл. 2.2.6.


^ 2.3. Охорона земель

^ Стан справ
Особливості рельєфу та клімату у сукупності зі значним сільськогосподарським освоєнням території області є причинами розвитку ерозійних процесів. Водної ерозії зазнає 66,6 % ріллі, небезпека виникнення вітрової ерозії існує для 94,2 % цього виду угідь. 27,2 тис. га ріллі розміщено на схилах крутістю більше 5о.

Мінеральні та органічні добрива при неправильному та надлишковому внесенні часто є джерелом забруднення ґрунтів, водойм і ґрунтових вод. Значну загрозу навколишньому середовищу створює використання пестицидів.


Мета

Оптимізувати ведення сільськогосподарського виробництва з точки зору охорони земель та навколишнього середовища.


^ Механізм досягнення:

розробити проекти землеустрою для фермерських та інших господарств, в яких зазначати ґрунтозахисні заходи;

проводити виведення деградованих та малопродуктивних земель із ріллі, а також тих, котрі розташовані на схилах крутістю понад 5 градусів;

створити полезахисні лісосмуги на площі 579,8 га (табл. 2.3.1);

розширити застосування малотоксичних біопрепаратів.


Обсяги та джерела фінансування

Обсяги фінансування визначаються по кожному конкретному заходу. Джерелами фінансування є державний бюджет та кошти сільгосппідприємств.


2.4 Земельні відносини


Стан справ

На виконання Указу Президента України від 03.12.99 № 1529 „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” в області було реформовано 317 колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, на базі яких станом на 01.01.2007 створено 722 сільськогосподарських підприємства різної організаційно-правової форми власності. Серед них найбільшу кількість займають товариства з обмеженою відповідальністю – 258 (36 %), приватні агрофірми – 163 (22 %), акціонерні товариства – 13(2 %), сільськогосподарські кооперативи – 13(2 %), інші суб’єкти господарювання – 275 (38 %). Крім цього, нараховується 1410 фермерських господарств.

За результатами перерозподілу земельних ресурсів у приватну власність передано 57,2 % земель, у державній власності залишилося 41,8 %, у колективній - 1,0 %.

Проведено реформування аграрного сектору економіки. За формами власності землі сільськогосподарського призначення розподілено таким чином: приватна власність - 1513,9 тис. га (79,1 %); державна власність – 389,3 тис. га (20,4 %); колективна власність – 9,6 тис. га (0,5 %).

Після паювання земель 163,5 тис. громадян набули право на земельну частку (пай). Із 161,2 тис. громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), 157,3 тис. громадян до кінця 2006 року отримали державні акти на право власності на земельну ділянку, що становить 97,6 %. Укладено 126,7 тис. договорів оренди земельних часток (паїв) на площу 932,6 тис. га. Загальна вартість плати за оренду складає 92,0 млн. грн.

Забезпечено земельними ділянками працівників соціальної сфери та чорнобильців. Згідно з рішеннями місцевих рад 406,7 тис. громадян приватизували свої земельні ділянки, з них 121,8 тис. (30 %) одержали державні акти.


Мета

Землевпорядне забезпечення та вдосконалення земельних відносин у сільськогосподарському виробництві. Розвиток ринку земель.


^ Механізм досягнення:

1) розробка проектів формування та організації території агроформувань на еколого-ландшафтній основі та суворий контроль за додержанням ними агротехнологічних обмежень на використання земель сільськогосподарського призначення;

2) розроблення першочергових заходів по створенню сталої системи землекористування у сільській місцевості з визначенням економіко-правового статусу конкурентноздатних особистих селянських і фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм.


^ 3 ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА


Стан справ

На сьогодні агропромисловий сектор області забезпечений основними засобами механізації виробничих процесів на 52-72 % від технологічної потреби. До того ж від 74 до 89 % технічних засобів експлуатується понад нормативний термін (табл. 3.1).

За 2006 рік агроформуваннями області закуплено техніки на загальну суму 80 млн грн, що складає 42 % від розрахункового щорічного обсягу оснащення парку (190 млн грн).

Таке становище не сприяє виконанню польових робіт в оптимальні агротехнічні терміни та веде до збільшення витрат на утримання машинно-тракторного парку.


Мета

Впровадження раціональної комплексної механізації технологічних процесів. Застосування прогресивних технологій, сучасної техніки та оптимізація технічного забезпечення аграрних підприємств. Зменшення витрат матеріально-технічних та енергетичних ресурсів на виробництво сільськогосподарської продукції.


^ Механізм досягнення:

забезпечення технічного переоснащення агропромислового комплексу конкурентоспроможною сільськогосподарською технікою нового покоління для впровадження у виробництво прогресивних ресурсозберігаючих екологічно безпечних технологій;

визначення раціональної структури машинно-тракторного парку в аграрних підприємствах з урахуванням технологій та обсягів робіт;

створення умов для спільного міжгосподарського використання сільськогосподарської техніки;

наукове обґрунтування методів використання техніки у великих, середніх та дрібних агроформуваннях;

створення умов для подальшого нарощування обсягів робіт, виконуваних ремонтно-обслуговуючими підприємствами, з метою покращання якості ремонту та забезпечення високого рівня технічної готовності сільськогосподарської техніки;

впровадження на підприємствах з технічного сервісу маловитратних, енерго-, ресурсозберігаючих технологій ремонту сільськогосподарської техніки та компонентів її конструкцій;

удосконалення діяльності дилерських технічних центрів у напрямку покращання гарантійного та післягарантійного обслуговування техніки;

розширення обсягів виробництва та застосування біодизельного палива (до 10 % від обсягів палива);

впровадження організаційно-технічних заходів із виконання законів України “Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України” та “Про захист прав покупців сільськогосподарських машин”, а також положень про Державний технічний нагляд та про Державний реєстр сільськогосподарських машин і обладнання, що сприятиме забезпеченню контролю за виконанням законодавства у сфері реалізації державної політики у здійсненні нагляду за дотриманням правил технічної експлуатації, ремонту та вибраковування сільськогосподарських машин і захисту прав споживачів на придбану чи відремонтовану сільськогосподарську техніку та комплектуючі вузли і агрегати до неї, завдяки впровадженню електронної бази даних в області.


^ Обсяги та джерела фінансування

На виконання зазначеної програми з технічного переоснащення виробництва будуть використані власні кошти агроформувань із залученням пільгових кредитів комерційних банків, придбання техніки на умовах фінансового лізингу та з використанням часткової компенсації вартості складної сільгосптехніки вітчизняного виробництва в обсязі згідно з табл. 3.2, а також із залученням коштів місцевих бюджетів, обсяги яких будуть уточнюватись щорічно.

У разі отримання запланованих коштів, обсяги придбання агроформуваннями сільськогосподарської техніки у наступні 3 роки зростуть у 2,4 раза, що дасть можливість вийти на розрахункові обсяги оновлення парку.

Окрім цього, на закупівлю та монтаж установок для виробництва біодизпалива прогнозується використати в найближчі 3 роки 3,2 млн грн, що дасть можливість виготовляти та використовувати біодизпалива близько 10 % від річної потреби пального.


^ 4 ТРУДОВІ РЕСУРСИ


У сільській місцевості проживає 322,3 тис. населення, що становить 13,5 % його обласної чисельності.

Упродовж останніх років відслідковується тенденція як до скорочення сільського населення, так і до зменшення кількості працівників аграрних підприємств. У 2006 році в сільському господарстві працювало 28,1 тис. штатних робітників, або 58 % від працюючих у 2001 році.

Частка працівників аграрних підприємств становить 4,7 % від загальної кількості працюючих у виробничій сфері області.


^ 4.1 Забезпечення соціальних стандартів


Стан справ

У сільському господарстві області протягом тривалого часу рівень оплати праці залишається найнижчим (у 2006 році середньомісячно 576 грн, тоді як у промисловості він дорівнював 1202 грн).

Питома вага витрат на оплату праці у сільськогосподарських підприємствах у 2005 році складала 14,4 %. Це вказує на значне послаблення економічної зацікавленості рядових працівників у розвитку виробництва, перешкоджає закріпленню трудових ресурсів на селі.

У сільському господарстві призупинено негативну тенденцію нарощування боргів із виплати заробітної плати, зокрема, на початок 2007 року їх сума становила 2,4 млн грн. В подальшому будуть здійснені заходи щодо остаточної ліквідації заборгованості.

Мета

Підвищення ролі матеріального стимулювання працівників агроформувань задля нарощування обсягів та поліпшення якості сільськогосподарської продукції; утримання на селі трудових ресурсів. Доведення частки праці у структурі собівартості виробництва сільськогосподарської продукції до 40-50 %.


^ Механізм досягнення:

1) спрямування коштів сільгосппідприємств для послідовного підвищення у 2,5-3 рази рівня оплати праці працівників;

2) створення додаткових робочих місць через стимулювання розвитку підприємств, особливо малого і середнього бізнесу з сільськогосподарських та несільськогосподарських видів діяльності;

3) запровадження через районні центри зайнятості навчання сільських безробітних основам підприємницької діяльності, упорядкування законодавства щодо особливостей надання статусу безробітних у сільській місцевості;

4) забезпечення дотримання усіма суб’єктами господарювання на селі державних гарантій щодо розмірів та термінів виплати заробітної плати, залучення осіб, зайнятих підприємницькою діяльністю та в особистих селянських господарствах, до загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також добровільного пенсійного забезпечення;

5) здійснення контролю за дотриманням законодавства про оплату праці, в разі виявлення порушень - вжиття заходів з їх усунення всіма передбаченими законодавством засобами.


^ 4.2 Кадрове забезпечення агропромислового комплексу