Реферат: Рівненська обласна державна адміністрація Головне управління економіки та інвестиційної політики стратегія

Рівненська обласна державна адміністрація

Головне управління економіки та

інвестиційної політики


СТРАТЕГІЯ

економічного та соціального розвитку Рівненської області

на період до 2015 року





ЗМІСТ








Розділ І. Характеристика області та її місце у господарському комплексі країни










^ Розділ ІІ. Формування територіальної структури господарства










^ Розділ ІІІ. Основні підсумки економічних і соціальних перетворень











^ Розділ ІV. Сучасний стан та тенденції економічного і соціального розвитку області










^ Розділ V. Ресурсний потенціал і його роль у господарстві області




Соціально-економічний потенціал




Населення




Науково-технічний потенціал




Виробничий потенціал




Природні та матеріальні ресурси




Земельні ресурси




Мінерально-сировинні ресурси




Водні ресурси




Лісові ресурси




Туристичні та рекреаційні ресурси




Вторинна сировина і відходи виробництва




5.3. Мале підприємництво




5.4. Соціальна та гуманітарна сфера










Розділ VІ. Пріоритети та стратегічні завдання розвитку господарського комплексу області до 2015 року




Промисловість




Сільське господарство




Інвестиційна діяльність




Капітальне будівництво




Житлове будівництво




Житлово-комунальне господарство




Транспортний комплекс




Зв’язок




Реформування земельних відносин




Торгівля та ресторанне господарство




Побутове обслуговування населення




Зовнішньоекономічна діяльність




Міжнародне співробітництво




Мале підприємництво




Банківська система




Розвиток мінерально-сировинної бази




Корисні копалини




Лісове господарство










^ Розділ VІІ. Пріоритети та стратегічні завдання розвитку соціальної та гуманітарної сфер області до 2015 року




Доходи населення




Ринок праці та зайнятість населення




Пенсійне забезпечення




Соціальний захист населення




Охорона здоров’я




Освіта




Культура




Фізкультура і спорт




Туризм




Сім’я та молодіжна політика




Розвиток інформаційного простору










^ Розділ VІІІ. Охорона навколишнього середовища










Розділ ІХ. Природно-техногенна і екологічна безпека




9.1. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи










^ Розділ Х. Пріоритетні напрями розвитку регіонів області на період до 2015 року









Додаток





Стратегія економічного та соціального розвитку Рівненської області на період до 2015 року опрацьована та схвалена науково-експертною групою у складі:


Гарбуз

Іван Степанович

- завідувач територіального відділу надрокористування ПДРГП «Північгеологія»

Гіроль

Микола Миколайович

- доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи Національного університету водного господарства та природокористування

Гуменюк

Віталій Яковлевич

- доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри трудових ресурсів і підприємництва Національного університету водного господарства та природокористування

Зінь

Едуард Анатолійович

- доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри регіонального управління Національного університету водного господарства та природокористування

Крока

Валентин Іванович

- заступник голови з питань роботи виконавчого апарату обласної ради – керуючий справами

Мельничук

Віктор Григорович

- кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування Національного університету водного господарства та природокористування

Павлов

Володимир Іванович

- доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів та економіки природокористування Національного університету водного господарства та природокористування

Пальчевський

Степан Сергійович

- професор, доктор педагогічних наук Рівненського державного гуманітарного університету

Сабадишин

Ростислав Олексійович

- доктор медичних наук, професор, директор Рівненського базового медичного коледжу

Свірський

Руслан Юрійович

- менеджер проектів Рівненської агенції із залучення та обслуговування інвесторів «InvestInRivne»

Черняга

Петро Гервазійович

- професор, доктор технічних наук, декан факультету землевпорядкування Національного університету водного господарства та природокористування

Ярощук

Валентина Петрівна

- кандидат історичних наук, директор обласної державної бібліотеки


В основу Стратегії економічного та соціального розвитку області на період до 2015 року (далі - Стратегія) покладені основні положення, визначені у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року.

Стратегія – це довгострокова програма економічного та соціального розвитку, де визначено основні пріоритети та тенденції розвитку області на період до 2015 року.


^ Мета Стратегії – поліпшення життєвого рівня населення на основі структурних змін економіки, забезпечення сталого економічного зростання та створення нормальних умов життєдіяльності.


Пріоритетними стратегічними завданнями органів місцевої влади області є:

модернізація господарського комплексу регіону та забезпечення конкурентоспроможності його продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках;

забезпечення комплексного використання та збереження природних сировинних ресурсів, дотримання екологічних вимог, підвищення ефективності використання транзитного і туристично-рекреаційного потенціалу регіону;

вирішення проблем зайнятості населення;

суттєве підвищення доходів населення області та якості послуг в соціальній і гуманітарній сферах, їх наближення до європейських стандартів.


^ РОЗДІЛ І.


ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ ТА ЇЇ МІСЦЕ У ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ КРАЇНИ


Рівненська область як адміністративно-територіальна одиниця у складі України утворена 4 грудня 1939 року. Розташована на північному заході України у межах Західно-поліського регіону. Межує з Брестською та Гомельською областями Білорусі, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською та Волинською областями України.

Область займає вигідне географічне положення. Через Рівненщину проходять автомагістралі Київ – Варшава, Київ – Брест, Київ – Львів, Київ – Чернівці.


Територія області – 20,1 тис.кв. кілометрів (3,3 відс. території України) простягається із заходу на схід на 130 кілометрів, з півночі на південь – на 210 кілометрів.

За адміністративно – територіальним поділом область включає
16 районів, 4 міста обласного (Рівне, Дубно, Кузнецовськ, Острог),
7 районного значення, 16 селищ міського типу, 1003 сільських населених пункти. Обласний центр – місто Рівне з чисельністю населення 248,1 тис. осіб.


Провідне місце в економіці області займають промисловість та сільське господарство.

У промисловому комплексі області діє 257 підприємств різної форми власності. Частка промисловості області в загальному обсязі виробництва України складає 1,2 відсотка.

^ Провідні галузі – електроенергетика, хімічна промисловість, виробництво будматеріалів та скловиробів, харчова, деревообробна промисловість, машинобудування. У загальному обсязі промислового виробництва області найбільшу питому вагу займає електроенергетика
(36,2 відс.).

Серед регіонів України промисловість області виділяється виробництвом електроенергії, мінеральних добрив, скловиробів, деревостружкових плит, фанери, цементу, будівельних матеріалів, силових вимикачів, нетканих матеріалів, кондитерських виробів.

В області функціонують три електростанції: ВП “Рівненська АЕС”, Млинівська та Хрінницька МГЕС.


Основними напрямами розвитку сільського господарства є виробництво зерна, цукрових буряків, картоплі, продукції тваринництва.

В структурі валової продукції сільського господарства (за всіма категоріями господарств) галузь тваринництва складає 43 відс., рослинництва – 57 відсотків.

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 872,1 тис.га, у тому числі орних земель – 626,6 тис.га.


У будівельному комплексі області господарську діяльність ведуть
212 будівельних підприємств із загальною чисельністю працюючих
12,3 тис.осіб, які здійснюють спорудження об’єктів промислового, сільськогосподарського, житлового та соціально-культурного призначення.


^ Житлово-комунальне господарство області нараховує майже
100 підприємств та організацій з чисельністю працюючих понад 8,2 тис. чол., вартість основних засобів виробництва складає майже 2 млрд. грн. Щорічно підприємства галузі надають послуги, виконують ремонтні роботи, виробляють продукції на суму понад 180 млн. гривень.

Житловий фонд комунальної власності становить 3389 будинків загальною площею 4,8 млн. кв. м. Забезпечення споживачів теплом і гарячою водою в області здійснюють 16 комунальних теплопостачальних підприємств.

Крім того, у комунальній власності знаходяться 1,2 тис. км водопровідних мереж, 510,5 км каналізаційних мереж, 103 котельні,
16 водопровідних насосних станцій, 9 станцій знезалізнення води, 590 км мереж зовнішнього освітлення, 22 мости та 4 шляхопроводи, 6 підземних пішохідних переходів, 21 полігон твердих побутових відходів, 5 комунальних готелів, 2,5 тис. га зелених насаджень, 4,9 тис. км дорожньо-вуличної мережі,

В області зареєстровано та функціонує 106 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Крім того, експлуатацією житлового фонду займаються 8 приватних та 1 колективне підприємство.


^ Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення області здійснюється трьома видами транспорту – залізничним, автомобільним і повітряним.

Вузлові станції Рівне, Здолбунів і Сарни обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають територію області. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування становить
688 кілометрів, протяжність автомобільних шляхів загального користування – 5057 кілометрів.

Рівненський аеропорт має статус міжнародного та може приймати літаки всіх типів.

Послуги зв’язку надають підприємства рівненських філій ВАТ “Укртелеком” та дочірне підприємство „Утел”, ТзОВ “Інфоком”,
ВАТ-П “Рівнепромзв’язок”, ТзОВ “Панда”, дирекція УДППЗ “Укрпошта”, Рівненський обласний вузол спецзв’язку державного підприємства спецзв’язку, рівненські відділення ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.” та філія
ЗАТ “Український мобільний зв’язок”.


^ У сфері торговельного обслуговування населення області працює
12,3 тис. підприємств різних форм власності, у тому числі 10,7 тис. об’єктів роздрібної торгівлі та 1,6 тис. підприємств ресторанного господарства. Функціонує 68 ринків на 18,9 тис. робочих місць.


^ Підприємницькою діяльністю в області займаються майже 5 тис. малих підприємств з чисельністю працюючих 40,4 тис. осіб та 44,8 тис. фізичних осіб – підприємців. Тут зайнято майже чверть працездатного населення області. Малими підприємствами випускається майже 13 відс. загальних обсягів виробництва регіону та забезпечується п’ята частина надходжень до місцевих бюджетів.

^ Зовнішньоторговельні операції в області здійснюють 390 підприємств та 30 фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності з партнерами 90 країн світу.

Основними економічними партнерами області є Російська Федерація, Німеччина, Білорусь, Сполучені Штати Америки, Франція, Литва, Польща, Угорщина.


^ Банківську систему області представляють управління Національного банку України, 27 балансових банківських установ та 316 безбалансових відділень і 1 представництво.


У системі освіти області функціонують - 32 вищих навчальних заклади
І-ІV рівнів акредитації, у тому числі 4 університети: Національний університет водного господарства та природокористування, Національний університет “Острозька академія”, Рівненський державний гуманітарний університет, міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка С. Дем’янчука; 23 професійно-технічні навчальні заклади, серед них 7 вищих професійних училищ, 743 загальноосвітні навчальні заклади, з них 93 – нового типу,
22 інтернатні установи, 249 дитячих дошкільних закладів.


У галузі охорони здоров’я діє 860 лікувально-профілактичних закладів, серед них 70 стаціонарних, 114 амбулаторно-поліклінічних,
629 фельдшерсько-акушерських пунктів. Спеціалізовану медичну допомогу надають 16 функціональних центрів, з них 3 – самостійні центри.

Функціонує 67 закладів та підрозділів сімейної медицини, з них 52 – у сільській місцевості (74,3 відс.).


У системі соціального захисту населення області функціонує
21 територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, 24 відділення соціальної допомоги вдома,
11 відділень соціально-побутової реабілітації, 13 відділень медико-соціальної реабілітації, 7 інтернатних установ, в яких на повному державному утриманні проживає 1080 осіб, 7 стаціонарних відділень для тимчасового та постійного проживання на 128 ліжко-місць.


Мережа культурно-освітніх установ складає: 2 обласних театри – академічний український музично-драматичний та ляльковий, обласна філармонія, 588 публічних і публічно-шкільних бібліотек, 683 клуби і будинки культури, 10 державних музеїв і заповідників, 34 школи естетичного виховання.

На території кожної сільської ради створено культурно-дозвіллеві комплекси, їх кількість становить 353.

На державному обліку знаходиться 3258 пам’ятки архітектури, історії та культури, з них 325 - архітектури, 1088 - археології, 1761 - історії, 84 - монументального мистецтва.

Музейний фонд області складається з 240,5 тис. експонатів державного музейного фонду та 160 тисяч експонатів науково-допоміжного фонду.


У сфері фізкультури і спорту області діють 46 підліткових фізкультурно-спортивних клубів та 47 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в
т. ч. 3 спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву. Крім того, функціонують 27 стадiонiв, 441 спортивний зал, 12 критих плавальних басейнів, понад 1700 спортивних майданчиків, з них 29 тенісних кортів, 470 футбольних полів, 363 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, у т.ч. 120 тренажерних залів.

Сформовано інфраструктуру фізкультурно-спортивних організацій інвалідів - обласний центр інвалідного спорту "Інваспорт", ДЮСШ інвалідів та 15 фізкультурно-спортивних клубів.


Рівненщина має значний рекреаційний потенціал: 171 річка загальною довжиною 4,5 тис.кілометрів, 53 озера, в тому числі найбільші Нобель, Біле та Острівське, 642 ставки, 12 водосховищ, 269 природно-заповідних об’єктів. У 1999 році створено Рівненський державний заповідник площею 42,8 тис.гектарів.

В області функціонує 55 санаторно-оздоровчих закладів та 38 готелів і мотелів.

^ Туристичну діяльність здійснюють 60 суб’єктів господарювання.

В інформаційній сфері області функціонують 34 телерадіомовних організацій, які здійснюють мовлення на 5 телевізійних і 4 радіоканалах. Функціонує 9 провайдерів програмних послуг (операторів кабельного телебачення), 18 редакцій районного та міського проводового мовлення. Зареєстровано 459 періодичних друкованих видань, з яких регулярно
виходить 85. До інформаційної сфери входить також майже 50 видавничих організацій різних форм власності, обласне державне комунальне підприємство “Рівнекнига”, 21 приватна книгарня та книжкові магазини споживчої кооперації.

^ РОЗДІЛ ІІ.

ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСТВА

Рівненська область за виробничим потенціалом відноситься до промислово-аграрних регіонів України. У валовій доданій вартості найбільшу питому вагу займають промисловість – 23,6 відс., сільське господарство –
20,6 відсотка.

За останнє десятиріччя в області склалася наступна структура господарського комплексу.

Таблиця 1

^ Спеціалізація промислового та сільськогосподарського виробництва

Назва районів

Спеціалізація виробництва

промисловість

сільське господарство

1

2

3

Березнівський

Харчова, легка, деревообробна промисловість.

Березнівська сірникова фабрика,

ДП “Зірненський спиртзавод”,

ТзОВ “Укленко”,

ТзОВ “Бімол”

М’ясо-молочне скотарство, виробництво зерна, жита

Володимирецький

Харчова промисловість, каменеобробка.

ВАТ “Молочний завод”

М’ясо-молочне скотарство, виробництво зерна, жита

Гощанський

Харчова промисловість.

Цукровий завод “Бабин-цукор”, Гощанський завод продтоварів


Виробництво зерна, пшениці, ячменю, буряків, м’ясо-молочне скотарство

Демидівський

Харчова промисловість, енергетика, будматеріали.

Демидівський консервний завод, ТзОВ “Малий енергетичний комплекс”

Виробництво зерна, пшениці, ячменю та буряків, молочне скотарство

Дубенський

Паливна, харчова промисловість.

ДП “Смигаторф” підприємства “Рівнеторф”, ТзОВ “Укрмолпродукт”, ТзОВ “Ізотерм - С”

Виробництво зерна та буряків, м’ясо-молочне скотарство

Дубровицький

Харчова промисловість, металообробка. ТзОВ “Завод зварювальних матеріалів “Іскра”, завод продтоварів

М’ясо-молочне скотарство, виробництво зерна, жита

Зарічненський

Харчова промисловість.

ВАТ “Зарічненський молокозавод”

М’ясо-молочне скотарство

Здолбунівський

Промисловість будматеріалів, харчова промисловість.

ВАТ “Волинь-цемент”, ТзОВ “Волинь-шифер”, ТзОВ “Новітні крохмальні технології”, ВАТ “Завод продтоварів”

Виробництво зерна та буряків, м’ясо-молочне скотарство




1

2

3

Костопільський

Деревообробна, скляна, харчова промисловість.

ТзОВ “Свиспан Лімітед”,

ЗАТ “Завод скловиробів”,

ВАТ “Завод продтоварів”

М’ясо-молочне скотарство, виробництво зерна, жита, картоплі, льону

Млинівський

Харчова промисловість.

ПП “ВКЗ-Дебют”, ТзОВ “Торговий дім “Щедрик”

Виробництво зерна та буряків, м’ясо-молочне скотарство

Острозький

Харчова промисловість.

ЗАТ “Захід цукор”,

ВАТ “Молокозавод”

Виробництво зерна та буряків, м’ясо-молочне скотарство

Радивилівський

Харчова, легка промисловість.

ДП “Комбінат хлібопродуктів”,

ТзОВ “Радивилівмолоко”,

ВАТ ШТП “Маяк”
^ Виробництво зерна та буряків, птахівництво, м’ясо-молочне скотарство
Рівненський

Скляна, деревообробна, харчова промисловість, будматеріали, металообробка.

ЗАТ “Консюмерс-Скло-Зоря”,

ТзОВ ОДЕК “Україна”, ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, ТзОВ ВТП “Агропереробка”

Виробництво зерна, буряків та ріпаку, м’ясо-молочне скотарство, птахівництво

Рокитнівський

Скляна промисловість,

каменепереробка.

ВАТ “Рокитнівський склозавод”, “Рокитнівський спецкар’єр”

М’ясне та м’ясо-молочне скотарство

Сарненський

Харчова промисловість,

каменепереробка.

ТзОВ “Сарним’ясопром”,

ТзОВ “Клесівський кар’єр “Технобуд”

М’ясо-молочне скотарство, виробництво зерна, жита

м.Рівне

Хімічна, легка, харчова промисловість та машинобудування.

ВАТ “Рівнеазот”, “Фабрика нетканих матеріалів”, “Кондитерська фабрика”,

“Рівненський завод високовольтної апаратури”

х

м.Дубно

Харчова промисловість.

МПП “Зевс”,

ВАТ “Дубномолоко”

х

м.Кузнецовськ

Електроенергетика.
^ ВП “Рівненська АЕС”
х

м.Острог

Харчова промисловість.

ТзОВ “Завод мінеральної води”

х


^ РОЗДІЛ ІІІ.


ОСНОВНІ ПІДСУМКИ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ


Економічне та соціальне становище в регіоні на сучасному етапі залежить від тенденцій, які склалися у попередніх роках.

Кризові явища, дестабілізація соціально-економічного та фінансового стану, негативно вплинули на рівень розвитку господарського комплексу області.


Органами виконавчої влади області були розроблені та реалізовані заходи щодо відновлення на сучасній технологічній основі традиційних для регіону галузей, які базуються на використанні місцевої сировини і трудових ресурсів.

В області утримується динаміка економічного зростання промислового комплексу.

За останніх п’ять років забезпечено зростання промислового виробництва у більшості галузей: деревообробній промисловості - у 3,3 раза, виробництві будматеріалів та скловиробів – у 2,8 раза, видобуванні неенергетичних матеріалів – у 2,3 раза, машинобудуванні – у 2,1 раза, харчовій промисловості – у 1,8 раза.

Збільшився випуск будівельних матеріалів, силових вимикачів, фанери, деревостружкових плит, цементу, продукції з незбираного молока, консервів, кондитерських виробів тощо.

Головними факторами зростання обсягів виробництва стали впровадження сучасних виробництв, технологічних процесів, підвищення завантаження потужностей і оновлення матеріально-технічної бази наявних та будівництво нових промислових підприємств.

Зокрема, введено в дію першу в Україні сірникову фабрику потужністю 650 млн. коробок в рік, найсучасніший в Україні та СНД склозавод з виробництва тари європейського зразка ЗАТ “Консюмерс-Скло-Зоря” потужністю 240 млн. одиниць склотари на рік. Побудовано ювелірну фабрику з переробки бурштину. Налагоджено сучасне виробництво водостійкої фанери на ТОВ “ОДЕК” Україна, освоєно випуск нових видів продукції на Рівненській фабриці нетканих матеріалів, підприємствах “Верстатник”, “Акватон”, “Агроресурс”.

На базі ВАТ „Костопільський склозавод” створено ЗАТ „Костопільський завод скловиробів” потужністю 220 млн. одиниць склотари на рік.

Нарощує випуск високоякісних деревинних плит ТзОВ “Свиспан Лімітед”.

Запроваджуються сучасні технології на ВАТ „Рокитнівський склозавод”.

Збільшує випуск продукції ВАТ “Волинь-цемент”.

Освоюється випуск нових видів конкурентоспроможної продукції на підприємствах харчової промисловості, зокрема ВАТ „Костопільський завод продтоварів”, „Гощанський завод продтоварів”, „Рівненська кондитерська фабрика”.

На ВАТ “Здолбунівський завод продовольчих товарів” введено в дію цех з виготовлення консервів овочевих з екологічно чистої сільськогосподарської сировини місцевих виробників.

ТОВ “Острозький завод мінеральної води” запроваджено новітню систему очистки води, реконструйовано і модернізовано лінії розливу.

На ТзОВ “Укрмолпродукт” освоєно технологію виробництва твердих сирів.

Поновлює асортимент продукції ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури”.

На ТзОВ “Газотрон-Влатава” налагоджено випуск опалювальної техніки, на “Газотрон-Люкс”- введено в експлуатацію виробництво енергозберігаючих люмінісцентних ламп.

В останні роки значного розвитку набули каменедобувні підприємства – ТОВ "Селищанський гранкар'єр", Клесівська філія ТзОВ "Технобуд", Клесівський гранкар'єр Львівської залізниці, питома вага випуску яких становить 54 відсотки обсягів продукції добувної промисловості області.

Внаслідок вжитих облдержадміністрацією заходів та проведення першого етапу реформування агропромислового виробництва, намітилась тенденція зростання фінансово-господарських показників в агропромисловому комплексі області. За цей період виробництво валової продукції сільського господарства у всіх категоріях господарств збільшилось на 21,1 відсотка.

Економічні реформи останніх років сприяли збільшенню надходжень інвестиційних ресурсів у виробничу та невиробничу сфери, подальшій активізації інвестиційних процесів в економіці регіону.

Так, обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок всіх джерел фінансування збільшився з 365 млн.грн. у 2000 році до 1185 млн.грн. у
2005 році, або у 3,2 раза.

У 2004 році введено в експлуатацію ІV енергоблок Рівненської атомної електростанції.

Виконано комплекс заходів щодо цілодобового забезпечення водою мешканців обласного центру.

Проведено роботи щодо газифікації сільських населених пунктів області. Побудовано газопроводи - відгалуження до м.Сарни, м.Корець,
смт Рокитне, м.Дубровиця.

Побудовано об’їзні дороги навколо м.Рівне та м.Радивилова на міжнародній трасі Київ-Чоп, обхід с.Олександрія з мостовим переходом через р. Горинь на автомагістралі Рівне-Сарни-Чоп, мостовий перехід через р.Стир у Володимирецькому районі.


За сприяння представництва в Україні Організації з безпеки та співробітництва в Європі створено Рівненську агенцію із залучення та обслуговування інвесторів «InvestInRivne», діяльність якої спрямована на полегшення доступу суб’єктів підприємницької діяльності області до інвестиційних ресурсів.

Запроваджено практику регулярних зустрічей керівництва області з вітчизняними та іноземними інвесторами.

Французькою корпорацією „Сент Гобен” придбано контрольний пакет акцій ЗАТ „Консюмерс-Скло-Зоря” - найсучаснішого підприємства з виробництва склотари європейського зразка. В ході переговорів з керівництвом корпорації досягнуто домовленості щодо інвестування 28 млн. дол. США в подальший розвиток склозаводу.

Французькою фірмою “Ленер-Кордієр” проведено модернізацію Березнівської швейної фабрики ”Темп” і створено ТзОВ “Укленко”. На вказані потреби освоєно інвестиційних коштів у сумі 350 тис.Євро.

Литовською фірмою ”Мілса” у розвиток Селищанського гранкар’єру (Сарненський район) залучено інвестицій на суму 1,85 млн. дол. США.

Значні суми інвестицій, вкладені англійською фірмою “Alperton Promotion Ltd” в ТзОВ “КАМАЗ-Транс-Сервіс” дали можливість замінити вантажні автомобілі підприємства на такі, що відповідають європейським стандартам екобезпеки.

Даною компанією також вкладено інвестиції в ТзОВ “Інформаційно-експедиційна компанія”, яка надає допоміжні транспортні послуги.

Холдинговим акціонерним товариством “Midicon Holding S.A.” (Люксембург) вкладено інвестиції в ТзОВ “Рівненський насінневий завод”. Це дало можливість запровадити нові технології з обробки насіння та стати основним постачальником вказаної продукції в західному регіоні України.


В області ведеться реформування житлово-комунальної сфери та проводиться формування тарифної політики.

Завершена передача комунальних теплопостачальних підприємств із спільної власності територіальних громад області у власність територіальних громад міст та селищ.

Для активізації реформування житлового господарства, ліквідації монополізму в управлінні та утриманні житлового фонду, розроблені заходи щодо створення та функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та конкурсного відбору підприємств для обслуговування і утримання житлового фонду області.


Зростає частка надходжень від діяльності суб’єктів підприємницької у надходженнях до бюджетів усіх рівнів.

Завдяки використанню потенціалу малого підприємництва в області вирішено проблему пасажирських автомобільних перевезень, забезпечення потреб регіону в закладах торгівлі та громадського харчування.

Організація перевезень пасажирів автомобільним транспортом в області здійснюється на конкурсних засадах автоперевізниками всіх форм власності, що дало можливість розв’язати питання перевезення пасажирів, особливо в сільській місцевості, охопити регулярним автобусним сполученням усі населені пункти області, значно підвищити рівень обслуговування пасажирів. Обсяги перевезень постійно зростають.

Завершено електрифікацію залізничних колій Здолбунів-Рівне-Ківерці-Ковель, проведено електрифікацію колій станції Рівне для прийому вантажних потягів, відремонтовано залізничні вокзали у смт Клесів, містах Дубровиця та Здолбунів.

У галузі “зв’язок” запроваджуються волоконно-оптичні лінії зв’язку, проводиться заміна аналогових АТС на цифрові, розширюється перелік послуг, які надаються підприємствами галузі.

Зокрема, введено в експлуатацію волоконно-оптичну лінію зв'язку Здолбунів-Мізоч, опорно-транзитну станцію в м.Рівне, цифрову АТС у м.Здолбунів.


Зростанню обсягів у сфері торгівлі та побутового обслуговування сприяли збільшення доходів населення та інвестицій у розвиток торговельних мереж, переваги спрощеної системи оподаткування малого бізнесу.

Все це дало можливість нарощувати обсяги роздрібного товарообороту, підвищити якість торговельного та побутового обслуговування населення.

Мережа підприємств торгівлі та ресторанного господарства в області на 25 відс. перевищила рівень 1990 року.


Позитивною тенденцією в економіці регіону є зростання зовнішньоторговельного обороту. Збільшилась кількість іноземних партнерів, з якими область здійснює зовнішню торгівлю.

В експортних поставках зросла частка продукції поглибленої переробки.


Завершується видача державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв). Понад 130 тис. власників земельних часток (паїв) уклали договори оренди землі.


Процес економічного оздоровлення, що розпочався в області у попередні роки, дав поштовх до позитивних зрушень у розв’язанні соціальних проблем та підвищенні рівня життя населення.

Темпи зростання середньомісячної заробітної плати в господарському комплексі області вищі середніх по Україні.


Здійснюються заходи щодо реформування системи охорони здоров’я, поетапного переходу до організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.

В області продовжується будівництво закладів охорони здоров’я, значна увага приділяється підтриманню наявної матеріально–технічної бази.


Значні зрушення відбулися в розвитку системи освіти.

У 32 вищих навчальних закладах області І–ІV рівнів акредитації здобувають освіту понад 57,6 тис. студентів, що у 1,6 раза більше ніж 5 років тому.

У системі загальної середньої освіти розширюється мережа закладів нового типу, здійснюється комплекс заходів із поетапного впровадження профільного навчання.


В області вживаються заходи для збереження і розвитку культурної інфраструктури, творчого потенціалу галузі.

Посилено боротьбу з так званими «чорними археологами».

^ РОЗДІЛ ІV.


СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ


Завдяки узгодженим діям владних структур та керівників підприємств, установ і організацій, спрямованим на стимулювання розвитку господарського комплексу, в області утримується динаміка економічного зростання у реальному секторі економіки та соціальній сфері.

Нарощування обсягів промислового виробництва характерне для більшості основних видів промислової діяльності.

Понад 60 відс. промислового виробництва зосереджено на підприємствах обробної промисловості, де випуск продукції за січень-вересень цього року зріс на 6,1 відсотка.

На підприємствах з виробництва деревини та виготовлення виробів з неї приріст промислового виробництва становив 24,8 відс.

Підприємства з виробництва будматеріалів та скловиробів збільшили обсяги продукції на 6,2 відсотка.

У галузі металургії та обробленні металу випуск продукції збільшився на 17,3 відсотка, машинобудуванні – на 12,5 відс.

У хімічній і нафтохімічній промисловості перевищено рівень виробництва відповідного періоду минулого року на 6 відсотків.

На підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу, води отримано приріст випуску продукції на 3,1 відсотка.

Зростання обсягів промислового виробництва забезпечено на провідних підприємствах: ВП "Рівненська АЕС", ВАТ "Рівнеазот", "Рокитнівський склозавод", "Костопільський завод продовольчих товарів", "Консюмерс-Скло-Зоря", ТзОВ "Свиспан Лімітед" та "ОДЕК" Україна.

Проте, допущено спад обсягів випуску продукції у харчовій промисловості – на 8,3 відс., легкій – на 0,7 відс., целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості, видавничій справі – на 2,1 відс.

Спад випуску продукції у харчовій галузі зумовлений, в першу чергу, обмеженням поставок м’ясо-молочної продукції споживачам Росії.

Основною причиною скорочення випуску продукції у галузі легкої промисловості є проблеми із збутом побутових тканин виробництва
ТзОВ «Лінен Фореве».

Спад випуску продукції у целлюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості, видавничій справі відбувся у зв’язку із проведенням ремонтних робіт на ТзОВ «Моквинська паперова фабрика».

Позитивні зміни відбуваються на селі, де активно реалізуються завдання земельної реформи.

У цьому році відновлено роботу 16 пустуючих тваринницьких приміщень, з них 14 - з вирощування свиней, 1- з птахівництва та 1 - з виробництва молока.

До кінця року планується відновити роботу ще 6 тваринницьких приміщень, в т.ч. 5 – з вирощування свиней, 1 - з виробництва молока.


Особлива увага облдержадміністрацією приділяється залученню інвестицій в економіку та соціальну сферу області, зокрема, в будівництво житла.

Завдяки заходам, спрямованим на створення в регіоні сприятливого інвестиційного клімату, а також системній роботі з вітчизняними та іноземними інвесторами в області забезпечено сталий приріст інвестицій в основний капітал.

На будівництво та реконструкцію об’єктів у 30-км зонах Рівненської та Хмельницької АЕС за рахунок коштів на добудову енергоблоків профінансовано 12,9 млн.грн., що складає 85,3 відс. річного завдання.

Зростають обсяги залучення прямих іноземних інвестицій у господарський комплекс області.

Іноземні інвестори з Великобританії, Польщі, Люксембурга, Швейцарії поставили технологічне обладнання і рухоме майно на підприємства транспорту, деревообробної промисловості та скловиробництва області.

Завершено роботи на будівництві цеху № 3 на ЗАТ „Консюмерс-Скло-Зоря”, що дозволить додатково створити 135 нових робочих місць.

Здійснюється технічне переоснащення існуючого виробництва на
ВАТ „Рівнеазот”. Крім того, проводяться проектні роботи з будівництва цеху карбаміду потужністю 400 тис. тонн на рік.

Ведуться роботи з розширення виробничих потужностей на ВАТ „Рокитнівський склозавод”. Загальна вартість реалізації проекту становить
26 млн. Євро.

Американським інвестором придбано контрольний пакет акцій ВАТ «Рівнесільмаш». Планується організувати на підприємстві виробництво сучасних меблів.

Відпрацьовується з потенційним інвестором питання впровадження інвестиційного проекту "Організація виробництва сучасних жорстких теплоізоляційних плит з базальту" (кошторисна вартість реалізації І черги пр