Реферат: Та наукових кіл, навчальних закладів, громадських організацій, провідних спеціалістів органів місцевого самоврядування утворити в місті Експертний комітет (ЕК)

ВСТУП

Влітку 2006 року лідери громади Миколаєва підтримали необхідність створення стратегії економічного розвитку міста. Наприкінці червня міський голова Володимир Чайка запросив близько 30 представників місцевої бізнес спільноти, підприємницьких та наукових кіл, навчальних закладів, громадських організацій, провідних спеціалістів органів місцевого самоврядування утворити в місті Експертний комітет (ЕК). Перед ЕК було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, розробити економічну стратегію розвитку міста.

Стратегічний план економічного розвитку Миколаєва створювався у співпраці з проектом «Економічний розвиток міст» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), радники якого виконували функції консультантів ЕК. Очолив експертний комітет міський голова Володимир Чайка.

^ Блок –схема процесу стратегічного планування економічного розвитку



На першій стадії проекту було виконано «сканування середовища» – проведено базовий аналіз. Співробітники міської ради за участю консультантів проекту «Економічний розвиток міст» підготували Профіль громади, який містить інформацію про демографічну ситуацію у місті, трудові ресурси, зайнятість населення, аналіз економіки, розвиток бізнесу, місцеву комунальну та технічну інфраструктуру, основні параметри бюджету міста, стан довкілля та умови життя. Першоджерелом для такої інформації слугували дані, подані виконавчими органами міської ради, Центром зайнятості, районними органами, відділом статистики та іншими установами.

Миколаївський регіональний центр підтримки бізнесу, представники якого були членами ЕК, провели опитування серед понад 80- ти підприємств різних галузей та підприємців – «Вивчення думки підприємців». Вони інтерв'ювали представників найбільших роботодавців Миколаєва, середніх і малих підприємств, які працюють у промисловому секторі, сфері торгівлі та послуг. Опитування мало на меті дізнатися про ставлення респондентів до ситуації у місті, про проблеми, які вони вважають найбільш серйозними, про їхні очікування та плани на майбутнє.

Існування такої фундаментальної бази відіграло важливу роль у виборі чинників (критичних питань) економічного розвитку міста, на яких зосередився Стратегічний план, а саме: (1)  розвиток малого і середнього підприємництва та інфраструктури бізнесу; (2) розвиток комунальної інфраструктури, (3) залучення інвестицій.

У серпні 2006 року ЕК провів SWOT -аналіз. Комітет проаналізував сильні та слабкі сторони міста (внутрішні чинники) і оцінив позицію міста серед інших міст України, з якими Миколаїв конкурує за нові робочі місця та інвестиції. ЕК також оцінив конкурентоспроможність Миколаєва в контексті аналізу зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.

Члени Експертного комітету сформулювали стратегічне бачення міста на майбутнє, яке стало вступом до Стратегічного плану економічного розвитку. Результати SWOT - аналізу та формулювання стратегічного бачення були обговорені та схвалені 28 серпня 2006 р робочими групами ЕК.

Експертний комітет обговорив поточний стан стосовно кожного з вищезгаданих критичних питань і досягнув консенсусу щодо кроків, які має зробити місто, підприємства та інші партнери, щоб досягти покращань у цих питаннях. Крім членів ЕК у засіданнях брали участь працівники виконавчих органів міської ради, підприємств, органів державного управління, наукова еліта та активна громадськість міста, а також інші особи – спеціалісти, які забезпечували наявність необхідного досвіду і спеціальних знань.

У період з серпня 2006р. по вересень 2006 р. силами членів ЕК були підготовлені Плани дій, які складаються зі стратегічних та оперативних цілей і завдань, спрямованих на вирішення проблем кожного критичного питання. Саме Плани дій є стрижнем Стратегічного плану.

Стратегічний план економічного розвитку Миколаєва є перспективним. У його впровадженні братимуть участь багато організацій та окремих осіб. План визначає кроки на покращання інвестиційного клімату та розширення інвестиційних можливостей в напрямку інтенсивного залучення інноваційних екологічно захищених технологій, розвитку бізнесової та комунальної інфраструктури, поліпшення надання якості комунальних послуг.

У плані робиться наголос на створенні співпраці між міською владою та підприємцями, налагодженні публічно–приватного партнерства і на реалізації комплексної програми економічного розвитку міста. У процесі впровадження плану буде розроблено багато матеріалів, створюватимуться бази даних, виникатимуть спільні проекти тощо. Усе це вестиме до поліпшення бізнес-середовища та збільшення обсягів інвестицій, зростання малого та середнього бізнесу, участі громадськості, до формування правил життя у місті, пошуку шляхів розвитку комунальної інфраструктури.

З самого процесу планування в цілому та з остаточного Стратегічного плану економічного розвитку міста випливає кілька важливих висновків.

По-перше, представники міської ради, місцева ділова, наукова та бізнес спільнота відчули свою відповідальність за майбутнє міста . Вони готові присвятити свій час та наявні ресурси досягненню такого майбутнього, яке разом визначили й окреслили в Стратегічному плані.

По-друге, ^ Миколаїв відповідає багатьом критеріям сталого розвитку , має потужний ресурсний потенціал, який за належної організації можна використати таким чином, щоб вирішити найбільші проблеми міста. Однак реальне досягнення стратегічних цілей плану вимагатиме співпраці, волі та відданості всіх лідерів громади.

По-третє, питання розвитку малого і середнього підприємництва та інфраструктури бізнесу, комунальної інфраструктури, залучення інвестицій є взаємопов'язаними, а тому ефективна робота над ними можлива лише за умови, що ми розуміємо їх у цілому. Покращання в одному з питань сприятиме покращанню в інших.

Успіх упровадження залежатиме від відповідальності за нього людей, які були членами ЕК, а також усіх інших, хто матиме нагоду взяти участь у реалізації сформульованого бачення майбутнього міста. Тому рекомендується у найближчий час сформувати Комітет з управління впровадженням (КУВ) з найбільш активних членів ЕК та керівництва міської ради. Завданням КУВ буде здійснення моніторингу виконання всіх 23 конкретних проектів (оперативних цілей) Стратегічного плану.



^ СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ



МИКОЛАЇВ – потужний транзитний транспортний вузол північного Причорномор'я на шляху «із варяг у греки», місто розвинутих морських і річкових портів, місто-технопарк сучасного машино - і суднобудування, технологій, харчової промисловості.

Центр сучасних енергозберігаючих, інноваційних технологій із значним науково-освітнім, інтелектуальним рівнем, технічним та кадровим потенціалом.

Місто вільного підприємництва і міжнародної торгівлі, чисте та комфортне для проживання.

Столиця водно - вітрильного спорту та туризму.

Стратегічне бачення – це спільне, погоджене на основі консенсусу, бачення того, як місто має виглядати в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до стратегічного плану економічного розвитку. Воно пояснює вихідну позицію, з якої члени ЕК розпочинають створення плану.

Запропоноване формулювання бачення містить ідеї, які члени ЕК (представники ділових та наукових кіл, бізнесу, активної громадськості та міської влади) вважали найважливішими для майбутнього Миколаєва, а саме: розвиненість малого та середнього бізнесу, диверсифікація економіки, висока інноваційність технологій у промисловості та обов'язкова наявність екологічного компоненту, вільна міжнародна торгівля та висока конкурентноздатна привабливість міста для інвестицій.

 

^ SWOT- АНАЛІЗ

Зустріч комітету для проведення аналізу внутрішніх та зовнішніх чинників відбулася у п'ятницю, 18 серпня 2006 р. Учасники обговорили сильні та слабкі сторони Миколаєва стосовно кожного з трьох критичних питань окремо.

Результати роботи були запропоновані увазі учасників наступної зустрічі ЕК для подальшого обговорення і внесення можливих коректив, після чого вони набувають статусу довідкового документа. За своїм призначенням SWOT-аналіз є «інструментом» ЕК та робочих груп для підготовки реалістичних, вартих довіри планів дій, в яких поряд зі середньостроковими стратегічними цілями будуть визначені короткострокові оперативні цілі – власне самі проекти (проектні листки).

Упровадження цих проектів повинно, з одного боку, усунути слабкості міста з одночасним посиленням його сильних сторін, а з іншого – повною мірою використати сприятливі можливості, які можуть виникнути завдяки дії зовнішніх сил.

Основна увага ЕК приділялась аналізу слабких сторін, оскільки саме визначення стратегій та тактик їх подолання стало основою для підготовки плану дій.

 

^ АНАЛІЗ ВНУТРІШНІХ ЧИННИКІВ: СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ

Критичне питання А: Розвиток малого і середнього підприємництва та інфраструктури бізнесу

Сильні сторони

вигідне географічне положення

розгалужена транспортна мережа, наявність потужних водних артерій

потужний рекреаційно-відпочинковий потенціал, що недостатньо використовується у даний час

значні кліматичні ресурси, наявність унікальних природних куточків, високий рівень озеленення

наявність кваліфікованої робочої сили

наявність значної кількості наукових, освітніх установ та можливість перекваліфікації працівників

наявна традиція проведення міжнародних заходів, фестивалів, турнірів, виставок та ярмарків

наявність розвинутої фінансово-банкової інфраструктури

розвинутий Інтернет та зв'язок

активно діюча торгово-промислова палата

діє бізнес-центр

міська рада має веб-сторінку

Слабкі сторони

недостатній рівень використання наявного інтелектуального та наукового потенціалу

відсутність бізнес- інкубатора

низький рівень залучення інвестицій в малий бізнес

негативні наслідки тривалої закритості міста

нерозвиненість туристичної сфери

нерозвиненість сфери послуг

відсутність актуального Генерального плану

слабо розвинутий бізнес- консалтинг

відсутність земельного кадастру

грошова оцінка землі потребує суттєвого вдосконалення

недостатньо використовується земельні та майнові ресурси, придатні для ведення бізнесу

низька ефективність використання комунальної власності

відсутність узагальненої бізнес орієнтованої інформації, інформації про стан місцевого ринку та вільні економічні ніші

інформація про вільні земельні ділянки – відсутня

єдиний дозвільний центр працює не за всіма спектрами послуг, що необхідні бізнесу та мешканцям

аеропорт виконує лише кілька регулярних рейсів

сфера бізнес-послуг розвинена недостатньо

низький рівень забезпеченості великими конференц-залами

бракує кваліфікованої робочої сили певних професій (невідповідність між попитом і пропозицією на місцевому ринку праці)

 

Критичне питання B: Розвиток комунальної інфраструктури

Сильні сторони

мережа автомобільних шляхів належно розвинена

розуміння міською владою та керівництвом комунальних підприємств необхідності запровадження енергозберігаючих технологій

оперативність у вирішенні питань комунального господарства

фінансування з міського бюджету першочергових заходів,

можливість підприємств власними силами проводити поточний ремонт обладнання

розробка стратегічного плану економічного розвитку

Слабкі сторони

нерозвиненість місць для масового відпочинку (пляжі, парки)

низька якість комунальних послуг

високий рівень спрацювання основних фондів ЖКГ

низька рентабельність комунальних підприємств

незадоволення населення зростанням комунальних платежів

поганий стан утримання доріг (особливо немагістральних та внутрішньоквартальних)

погодинне холодне водопостачання та відсутність гарячого водопостачання

застаріла система збирання та переробки твердих побутових відходів

відсутність сміттєпереробних підприємств

значна кількість несанкціонованих сміттєзвалищ

поганий технічний стан комунальних мереж

висока енергозатратність комунальних технологій

потребують модернізації очисні споруди

недостатньо коштів міського бюджету та комунальних підприємств для проведення реконструкції інженерних мереж

слабкість матеріальної бази комунальних підприємств

відсутність планів розвитку кожного з комунальних підприємств


Критичне питання С: Залучення інвестицій

Сильні сторони

вигідне географічне розташування та наявність потужних портів

місто знаходиться у межах європейського транспортного коридору

розгалужена транспортна мережа

наявність кваліфікованої робочої сили

існують традиції проведення заходів міжнародного рівня

наявність значної кількості наукових та освітніх установ, можливість перекваліфікації робочої сили

достатня кількість фінансово-кредитних установ

наявний досвід роботи з потужними іноземними інвесторами

Слабкі сторони

неактуальний Генплан

не оновлена грошова оцінка земель

брак бізнес-орієнтованої інформації в Інтернеті (зокрема, бази даних інвестиційних майданчиків та промислового майна)

нерозроблена програма залучення інвестицій на період з 2006 року і далі

консалтинг у сфері залучення інвестицій - в зародковому стані

відносно низька якість послуг, що надаються потенційним інвесторам

складні та непрозорі процедури, пов'язані з будівництвом та введенням в експлуатацію об'єктів

можливі непрогнозовані (додаткові) витрати до початку будівництва

несистемний промоушен міста, його інвестиційної привабливості

не завершено розмежування земель державної та комунальної власності

залізничне сполучення знаходиться поза магістральним вузлом

недостатньо приміщень для проведення виставок

відсутність достатньої кількості вільних земельних ділянок, забезпечених інфраструктурою

 

^ АНАЛІЗ ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ:
СПРИЯТЛИВІ МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ

Критичне питання А: Розвиток малого і середнього підприємництва та інфраструктури бізнесу

^ Сприятливі можливості

вступ України до СОТ, ЄС та інших міжнародних організацій

прийняття прогресивних змін до законодавства України, зокрема Бюджетного, Податкового, Митного і Земельного кодексів та інших законодавчих актів у сферах підприємницької діяльності, землекористування та містобудування

розробка та впровадження стратегії розвитку на національному та регіональному рівнях

Загрози

вступ України до СОТ, ЄС та інших міжнародних організацій

відсутність прогресивних змін законодавства, зокрема, до Бюджетного, Податкового, Митного і Земельного кодексів та інших законодавчих актів у сферах підприємницької діяльності, землекористування та містобудування

скасування системи спрощеного оподаткування для малого бізнесу

популізм законодавчого органу щодо надання нових пільг

погіршення роботи митниці, черги, ускладнення процедур переміщення товарів через держкордон

подальша централізація державного управління

відсутність дієвих стратегій розвитку на національному та регіональному рівнях

повільні зміни ментальності

подорожчання робочої сили, енергоносіїв

Критичне питання В: Розвиток комунальної інфраструктури

Сприятливі можливості

участь комунальних підприємств міста у загальнодержавних програмах

членство в Асоціації міст України

створення конкуренції на ринку комунальних послуг ( в т.ч. обслуговування та ремонту житла)

отримання зовнішніх фінансових ресурсів на впровадження європейських екологічних проектів та модернізацію комунальної сфери

Загрози

складний механізм доступу до централізованих капіталовкладень

низький рівень оплати у комунальній сфері

складні механізми іпотечного кредитування

високі позичкові ставки («дорогі» кредити) у фінансових установах

популізм центральної влади, нестабільність законодавства

інфляція та подорожчання енергоносіїв

Критичне питання С: Залучення інвестицій

Сприятливі можливості

вступ України до СОТ, ЄС та інших міжнародних організацій

розширення ринків на Схід та Захід

прийняття прогресивних змін до законодавства України, зокрема Бюджетного, Податкового, Митного і Земельного кодексів та інших законодавчих актів у сферах підприємницької діяльності, землекористування та містобудування

розробка та впровадження стратегії розвитку на національному та регіональному рівнях

децентралізація управління

розробка та впровадження дієвих стратегій розвитку і залучення інвестицій на національному та регіональному рівнях

будівництво нових сучасних транспортних магістралей

стабілізація політичної ситуації в Україні

стабільність гривні

зростання позитивного іміджу держави

Загрози

відсутність перспективи вступу України до СОТ, ЄС та інших міжнародних організацій

неприйняття прогресивних змін до законодавства України, зокрема Бюджетного, Податкового, Митного і Земельного кодексів та інших законодавчих актів у сферах підприємницької діяльності, землекористування та містобудування

популізм законодавчого органу щодо надання нових пільг

подальша централізація державного управління

відсутність дієвих стратегії розвитку і залучення інвестицій на національному та регіональному рівнях

повільні зміни ментальності

подорожчання робочої сили, енергоносіїв

дестабілізація політичної ситуації в Україні, фінансового ринку

перманентні намагання державної влади проводити реприватизації

погіршення іміджу держави

численні невдалі приклади інвестування в Україну



^ ПЛАНИ ДІЙ

Стратегічний план економічного розвитку є продуктом спільного вибору лідерів громади Миколаєва на основі досягнутого консенсусу. В основу плану покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку.

Три критичних питання – розвиток МСП та інфраструктури бізнесу, розвиток комунальної інфраструктури, залучення інвестицій – були вибрані як вирішальні чинники для подальшого розвитку міста та місцевої економіки. Для кожного з цих питань були складені окремі плани дій, впровадження яких має вести до покращання конкурентної позиції міста Миколаєва. Плани дій розроблялися членами Експертного комітету, а до створення механізмів (заходів) їх конкретної реалізації залучалися відповідні виконавчі органи міської ради, особи, які мають професійні знання чи досвід у відповідній сфері, або до службової компетенції яких входить відповідне питання.

Стратегія розвитку ґрунтується на амбітному баченні майбутнього зростання міста і на трьох ретельно відібраних критичних питаннях.

Розвиток МСП та інфраструктури бізнесу належить до універсальних чинників, що обумовлюють розвиток місцевої економіки. Розвиток комунальної інфраструктури забезпечує умови проживання людей у місті і є важливою складовою успіху, базою розвитку підприємництва та зростання інвестиційної привабливості міста. Критичне питання, пов'язане із залученням інвестицій, віддзеркалює очікуваний високий потенціал зростання, який має генерувати успішне впровадження стратегії.

 



Критичне питання A

^ РОЗВИТОК МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ІНФРАСТРУКТУРИ БІЗНЕСУ

Місто Миколаїв має унікальне географічне розташування на перехресті водних шляхів та у межах одного з європейських автомобільних транспортних коридорів, володіє низкою потенційно привабливих для бізнесу об'єктів.

Розвиток малого і середнього підприємництва залежить від великої кількості різноманітних факторів. Одними із найважливіших факторів, що впливають на розвиток підприємництва, є місцевий бізнес-клімат та інфраструктура бізнесу. Інфраструктура бізнесу складається здебільшого з «нематеріальних» компонентів, таких, як політика, і програми, що поліпшують місцевий бізнес-клімат і забезпечують малим та середнім підприємствам доступ до капіталу, технічної допомоги та інформації. В основі успішної стратегії економічного розвитку лежить такий бізнес-клімат, який не тільки сприяє залученню інвестицій, що створюють нові робочі місця, але й утримує в місті існуючі підприємства і стимулює появу нових підприємців.

Звичайно, у спішність малих та середніх підприємств значною мірою залежить від доступності зовнішніх фінансових ресурсів, але щоб постійно розвиватися, їм потрібно більше – доступ до інформації, сприяння місцевої влади, інвестиції в нові технології, співпраця з іншими підприємствами, виробничі та коопераційні зв'язки і доступ до нових ринків.

Часто бізнес-клімат міста є результатом стосунків між міською владою та бізнесовою спільнотою. Тому цей клімат можна поліпшити, здійснюючи більш дієвий зв”язок між двома згаданими сторонами шляхом проведення регулярних зустрічей між підприємцями та представниками влади, постійного інформування сектору малого бізнесу, створення сучасної відкритої інформаційної системи для підприємців – єдиного бізнес простору. Сьогодні п роблемним питанням є наявність бізнес-орієнтованої інформації у концентрованому вигляді. Варто розглянути питання створення окремої сторінки (розділу) на сайті міста, де б містилась інформація (у т.ч. візуальна) про усі: наявні вільні приміщення, що можуть використовуватись для бізнесу; земельні ділянки, які придатні для ведення певних видів бізнесу; переліки управлінських процедур щодо процесів прийняття управлінських рішень; інвестиційні пропозиції, тендери і конкурси.

Наприклад, така система може включати розроблену на основі Інтернет-технологій тривимірну цифрову модель міста з базою даних про ділянки, інфраструктуру, проектні обмеження, принципи розміщення продуктивних сил, власність тощо.

Доступність будівель, виробничих та офісних приміщень є надзвичайно важливою для підтримки малих і середніх підприємств. Збільшення відкритості місцевої влади при відчуженні комунального нерухомого майна, наприклад, шляхом проведення відкритих аукціонів могло б сприяти зростанню частки малого та середнього бізнесу в структурі міської економіки. Доцільно у найкоротші терміни завершити роботу над новим Генеральним планом міста та планом розміщення продуктивних сил. На вирішення цих питань можуть бути спрямовані цілі стратегічного плану в Миколаєві.

Серед інституціональних засобів поліпшення бізнес-клімату варто звернути увагу на створення бізнес-інкубатора для «вирощування» підприємців; ділового центру для регулярних бізнес-зустрічей ділових людей міста, проведення виставок; на дієвість існуючих бізнес-асоціацій. Доцільно, щоб місцевий бізнес більш активно міг впливати на прийняття управлінських рішень містом, тому варто активізувати діяльність існуючих дорадчих бізнес- структур, що створені при міському голові та виконавчих органах ради.

Необхідно переглянути та позбавити зайвого бюрократизму існуючу регуляторну політику – місцеві нормативні акти, що визначають створення нових бізнесів та функціонування існуючих підприємств (процедури надання дозволів, погоджень та ліцензій), наскільки ефективними та дієвими вони є і як вони допомагають (шкодять) створенню сприятливого бізнес-клімату.

Важливо, щоб міська влада подбала про те, що місцевий бізнес мав би отримувати якісні управлінські послуги не тільки у підрозділах виконавчих органів міськради, а й в інших установах та організаціях, що не безпосередньо належать до сфери управління виконавчих органів ради.

Зважаючи на те, що місто має високий науково-інтелектуальний кадровий потенціал, доцільно спрямувати розвиток малого бізнесу саме у науково місткі та інноваційні галузі, які би доповнили розвиток базових підприємств. Кількість «вільних» трудових ресурсів у цій сфері є найбільш значною. Саме ці підприємства міська влада мала б підтримувати найбільш активно. З огляду на майбутнє міста – нові промислові об'єкти мали б пройти екологічну оцінку чи експертизу.

Аналіз даних Профілю міста та даних опитування підприємців міста свідчить про певну недорозвиненість ринку послуг, у т.ч. притаманних малому бізнесу («клінінг», побутові послуги, прокат, фаховий консалтинг, догляд за дітьми, хімчистки одягу і тощо).

Звичайно, є послуги які надаються у належному обсязі, але іноді їх пропозиція перевищує попит (мобільний зв'язок, аптеки, перукарня, торгівля). Глибокий аналіз у цій сфері та активне «м'яке втручання» міської ради могло б значно підвищити якість життя у місті.

Відзначимо, що місцева влада та малий бізнес не повністю використовують наявний «природно-рекреаційний капітал». Рекреаційні можливості зелених зон міста, акваторій та історичні пам'ятки могли би більш ефективно використовуватись для залучення туристів, адже туризм є однією з найбільш динамічних і конкурентних галузей. Якщо місто хоче «потрапити на мапу», бути включеним до туристських маршрутів, воно має запропонувати цілу низку послуг та добре прорекламувати їх.

Місто є загальноукраїнським центром водно-вітрильного спорту і тому має передумови розвитку спортивного туризму.

Такі природні переваги можуть сприяти розвитку бізнесу і, особливо, малого.

Ці об'єкти потенційно можуть привабити значну кількість вітчизняних і закордонних клієнтів, які шукають нові місця для відвідування. Пошук нових, творчих підходів до перетворення міста й території, що його оточує, на популярне місце відпочинку для чітко визначених груп споживачів на ринку туристських послуг вимагає спільних зусиль місцевої влади і галузі туризму. Однак, цей вид бізнесу, очевидно, має сезонний характер, що безумовно слід врахувати при розробці відповідних бізнес-планів.

План дій А




ПЛАН ДІЙ:

^ СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ

А. 1. Забезпечення сприятливих умов для ведення та розвитку бізнесу

Оперативні цілі:

А.1.1. Створити комплексну централізовану систему інформаційної підтримки бізнесу
Бізнес-центр спільно з міською радою створює, оновлює та експлуатує комплексну систему поширення інформації про бізнесове середовище у Миколаєві
^ А.1.2. Створити ефективну мережу навчання, консультування та консалтингу
Бізнес-центр спільно з іншими подібними навчальними та тренінговими структурами, з міською радою розробляє програми проведення навчальних семінарів та бізнес-курсів з питань ефективного ведення власної справи та організовує їх проведення, а також забезпечує запровадження постійних бізнес- консультацій.
^ А.1.3. Підвищити якість послуг, що надаються міською владою бізнесу
Міська рада та її відповідні виконавчі органи працюють над покращанням муніципальних послуг, які надають бізнесу
^ А.1.4. Створити систему представництва та захисту прав підприємців
Бізнес-центр разом з іншими бізнес структурами та зацікавленими громадськими організаціями, громадською бізнес спільнотою беруть участь у створенні мереж та асоціацій, які захищатимуть інтереси підприємців, підтримуватимуть взаємне співробітництво та допомагатимуть формуванню в місті сприятливого бізнес-клімату для захисту прав підприємців та представлення їх інтересів
^ А.1.5. Розвинути соціальне партнерство та соціальну відповідальність бізнесу
Керівництво міської ради з метою покращання діалогу, співпраці та взаєморозуміння щодо розвитку міста ініціює формування приватно - публічного партнерства та проводить регулярні робочі зустрічі представників бізнес спільноти та міської влади

^ СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ

А.2. Формування політики протекціонізму щодо місцевого бізнесу

Оперативні цілі:

А.2.1. Забезпечити створення системи інформаційної підтримки бізнесу
Міська рада та її виконавчі органи створюють та впроваджують систему внутрішнього маркетингу економічного розвитку для заохочення й підтримки підприємницької діяльності
^ А.2.2. Забезпечити створення системи фінансової підтримки малого та середнього бізнесу
Міська рада та її виконавчі органи спільно з фінансово-кредитними установами та структурами підтримки бізнесу започатковують роботу над розробкою сучасних фінансово-кредитних механізмів, які сприятимуть господарській діяльності малих та середніх бізнесів у місті
^ А.2.3. Забезпечити створення системи податкової підтримки малого та середнього бізнесу
Міська рада /заступник міського голови / управління економіки та інвестицій та фінансове управління/ спільно з податковою інспекцією розробляють та впроваджують систему преференцій, наприклад, системи знижок щодо місцевих податків та зборів для суб'єктів господарювання, з метою сприяння розвитку підприємництва у пріоритетних галузях




Критичне питання B

^ РОЗВИТОК КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Термін «інфраструктура» описує комплекс технічних засобів, необхідних для надання основних послуг місту. Як правило, інфраструктура включає системи водопостачання і водовідведення, очисні споруди, системи енерго-, тепло- і газопостачання, автошляхи, системи зв'язку і громадський транспорт. Технічне обслуговування, підвищення якості та ефективності надання комунальних послуг вимагає інвестицій, проте обмежені фінансові ресурси як у місцевому, так і в державному бюджеті не дозволяють швидко покращити ситуацію. Можливим рішенням цієї проблеми є ретельна підготовка проектів для зовнішнього фінансування, чітке визначення пріоритетів або визначення послуг, які мають бути приватизовані, для залучення фінансово міцних інвесторів.

Якість комунальної інфраструктури має безпосередній вплив на якість життя – важливий чинник не тільки для самих мешканців міста, але й для роботодавців. Адекватна комунальна інфраструктура є необхідною умовою розвитку житлового будівництва. Навіть якби Миколаїв не страждав від нестачі помешкань, якості існуючого житлового фонду, стану застарілих мереж, комунальна інфраструктура все одно вимагала б суттєвого покращання, адже розвиток економіки міста повинен «іти в ногу» з розвитком комунальної інфраструктури, адже «провали» у цій сфері несуть не тільки незручності для мешканців, а й суттєві збитки для підприємців і, очевидно, міського бюджету.

Можна також очікувати, що зростання купівельної спроможності мешканців і зацікавленість менеджерів і висококваліфікованих працівників місцевих підприємств у проживанні в цьому місті найближчим часом викличе зростання попиту на житло підвищеної комфортності, що, у свою чергу, призведе до ще більшого навантаження на комунальну інфраструктуру. Це слід врахувати при розробці нового Генплану міста.

Зважаючи на надзвичайно низьку дохідність міських комунальних підприємств, місто мало б розробити низку дієвих Програм, направлених на підвищення їх енергоефективності. Варто вивчити і спробувати запровадити наявний у багатьох містах Європи та Америки досвід залучення приватного капіталу в розвиток нетрадиційної енергетики (вітрової, сонячної та біохімічної). Саме ці програми значною мірою дозволили б забезпечити цілодобове водопостачання холодною водою та хоча б погодинну подачу гарячої води.

Очевидно, розпочати слід з глибокого аудиту діяльності комунальних підприємств та вивчення питання можливої приватизації деяких комунальних послуг, як, наприклад, вивезення сміття, створення систем сортування та роздільного збирання відходів. Цей крок міг би стати початком для проектування і будівництва міського сміттєпереробного заводу, теплову енергію від якого можна було б використовувати для нагріву води, а електричну – для потреб міського електротранспорту.

Зауважимо, що саме питання чистоти міста (вивезення сміття) за результатами опитування набрало найбільше негативних оцінок місцевих працедавців.

Глибокий адміністративний аудит міських комунальних підприємств міг би суттєво вплинути на підвищення ефективність їх діяльності.

У той же час не слід мати ілюзій, що лише покращання ефективності робити комунальних підприємств дозволить суттєво вплинути на ситуацію в комунальній сфері міста, де знос основних засобів сягає критичних величин. Виважена тарифна політика, залучення інвестицій (особливо в енергозберігаючі технології), залучення на ринок малого бізнесу, пошук зовнішніх фінансових ресурсів, випуск місцевих цінних паперів – ось кроки, що мають бути зроблені найближчим часом. У якій пропорції ці фактори будуть задіяні – прерогатива міської ради. Як варіант, можливо спробувати використати передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» механізм самооподаткування населення, однак, зважаючи на порівняно низький життєвий рівень більшості мешканців та патерналістську ментальність, це зробити успішно у найближчі роки навряд чи вдасться.

Не варто покладати значні сподівання на швидке покращання ситуації у комунальній сфері лише за рахунок фінансування заходів з його модернізації за рахунок міського бюджету, адже відомо, що кошти, які скеровуються на цю галузь та її розвиток - з так званого «другого кошика» та, зокрема бюджету розвитку. У свою чергу, основним джерелом доходів, що формують бюджет розвитку більшості міст України є кошти, що отримуюються внаслідок відчуження комунального майна (в основному: земля, споруди), а цей ресурс є небезмежним. До того ж, Миколаїв продає землю доволі низькими темпами і сподіватись на різке збільшення доходів у найближчий час можна лише гіпотетично. Місцеві податки і збори також можуть стати джерелом ресурсів для покращання ситуації з фінансуванням комунальної сфери, однак навряд чи найближчим часом Миколаєву, навіть якщо суттєво покращити ефективність їх збору, вдасться отримати значні ресурси. Швидше за все, лише прийняті на державному рівні зміни до законодавства, зокрема Бюджетного (перерозподіл коштів між центральним і місцевим рівнями влади) та Податкового кодексів (наприклад, з введенням податку на нерухомість), а також суттєве зменшення кредитних ставок у банківських установах дозволять суттєво покращити ситуацію у цій галузі.

Важливим доповнюючим компонентом покращання ситуації у цій сфері має бути екологічне виховання та суспільна освіта жителів, зміна їх ментальності через системну поінформованість та залучення до приватно-публічного партнерства в місті, а також підвищення соціальної відповідальності бізнесу за створення спільного для всієї громади комфортного середовища проживання.

План дій B



натисність на малюнок, щоб побачити повне зображення


ПЛАН ДІЙ:

^ СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ

В.1. Створення сучасної, високоефективної системи ЖКГ для забезпечення комфортного та безпечного проживання

Оперативні цілі:  

В.1.1. Провести комплексний аудит системи управління (адміністративний аудит) та фінансово-господарської діяльності підприємств ЖКГ
Міська рада/перший заступник заступник міського голови /департамент житлово–комунального господарства/ організовують проведення аудиту (адміністративний та фінансовий) підприємств, що надають житлово–комунальні послуги, для визначення організаційно-фінансових аспектів їхньої роботи та підготовки бізнес- планів для цих підприємств
^ В.1.2. Модернізація існуючої Програми реформування ЖКГ на основі результатів аудиту
Виконавчі органи міської ради та комунальні підприємства запроваджують сучасні способи функціонування об'єктів комунальної інфраструктури та нада