Реферат: Дидактичні умови ефективного використання дидактичних ігор на уроках української мови

--PAGE_BREAK--Перша умова – мета навчально-виховного процесу повинна мати особистісний смисл і забезпечувати позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови.

Мотив – (франц. motif, від лат. moveo– рухаю) спонукальна причина дій та вчинків людини. Виховання й закріплення в досвіді правильних мотивів поведінки – одне з найважливіших завдань педагога [3, с. 79].

Мотивація – система мотивів або стимулів, яка спонукає учнядо конкретніх форм діяльності або поведінки. Значення мотивації для поведінки діяльності і формування особистості школярадуже велике. Завдання педагога – виховання правильної мотивації[3, с. 81].

Показниками, за якими визначаються рівні пізнавальної мотивації є: наявність інтересу до навчання, що зовнішньо виражається у свідомому характері навчально-пізнавальної діяльності, невимушеності дій; цілеспрямованість та наполегливість навчально-пізнавальних дій; тривалість довільної уваги, яку спрямовує учень на навчальну дисципліну; прагнення до систематичного навчання, що зовнішньо реалізується поряд із наполегливістю в охайності, ретельності під час виконання навчальних дій.

Мотиваційний компонент є складовою навчального процесу.Цей компонент формуєусвідомлення учнями їх власного стимулу до діяльності. Повноцінний стимул можливий за усвідомлення реальної значущості знань. Тому роз'яснення мети, поглиблення мотивації є передумовою позитивного ставлення учнів до навчального предмета. Учитель зобов'язаний викликати в учнів внутрішню потребу в засвоєнні знань. Це досягається за допомогою чіткого й достатнього формулювання учням пізнавального завдання (найчастіше у формі проблемної ситуації), адже одна й та сама за характером і результатами навчальна діяльність учнів може мати різні мотиви. Тому важливо, щоб учитель свідомо управляв мотиваційною стороною навчальної діяльності учнів, їх інтересами і потребами, формував позитивне ставлення до навчання.

Позитивне ставлення до навчання можливе, якщо: наукові знання викликають зацікавленість, а вчитель створює ситуації, якими учні захоплюються; знання, вміння і навички значимі для учня практично в різних життєвих ситуаціях і тому викликають глибоку зацікавленість; навчальна діяльність стимулює бажання долати труднощі, пробувати власні сили при засвоєнні навчального матеріалу; у системі суспільних пріоритетів наукові знання користуються належним авторитетом, що зміцнює мотиваційну основу навчальної діяльності учнів; сформовано колективний характер навчальної діяльності (створює сприятливу атмосферу і прагнення зайняти достойне місце серед ровесників); підтримується почуття власної гідності; навчальна діяльність є плідною (стимулює подальші старання); утвердилося справедливе оцінювання досягнень, доброзичливе ставлення, повага й розумна вимогливість до учнів.

Позитивна навчально-пізнавальна мотивація, яка реалізується в свідомому визначенні мети власної навчально-пізнавальної діяльності, розумінні та сприйманні вимог вчителя, наявності та розвиненості умінь працювати з книгою, наявності уміння складати план своїх дій, наявності умінь самоконтролю впливає на підбір дидактичних ігор для уроків української мови.

Н. Волкова зазначає, що емоційне благополуччя у співпраці вчителя і учнів забезпечується позитивною оцінкою дій і вчинків останніх з боку вчителя і дорослих. Емоційна налаштованість – це активізація почуттів, обумовлених змістом майбутньої роботи, характером інформації, яку вчителю необхідно передати, а учням засвоїти[3, с.54]. Якщо вчитель не вміє викликати перед майбутньою зустріччю з учнями певних позитивних емоцій, то неможливо створити необхідний психологічний клімат, який забезпечив результативність взаємодії його з учнями.

Отже емоційна налаштованість є складовою частиною позитивної мотивації. Така мотивація передбачає виникнення стійких позитивних гештальтів, які за основу мали б чітке уявлення сприятливої атмосфери на уроці, схвалення дій і вчинків учня вчителем та однолітками і отримання задоволення від процесу і результатів своєї праці.

Друга
умова — ігрова діяльність повинна мати особистісно-зорієнтований характер.

Особистісно-орієнтована освіта передбачає таку технологію навчально-виховного процесу, яка забезпечувала б створення необхідних умов духовного, морального, емоціонального й інтелектуального становлення особистості, реалізацію не тількипедагогічного впливу, але й педагогічного взаємовпливу співпраці й співтворчості в системі відносин «учитель — учень», активізацію позиції школяра в збагаченні інтелектуального й духовно-морального потенціалу особистості.

Смисл особистісно-орієнтованого навчання полягає у створенні оптимальних умов для становлення індивідуальності, особистісного розвитку, самовизначення ісамоствердження школяра.

Варто зазначити, що до ряду важливих особливостей навчання, орієнтованого на особистість учня, на думку Н. Волкової, відносять: гуманістичну систему стосунків учителя й учнів; активну інтелектуальну працю; визнання вкладу кожного школяра у колективний пошук, навчальний результат, орієнтований на розвиток індивідуальності; особистісно-орієнтована система оцінювання; свободу вибору навчальних ролей, завдань та способів їх виконання; ситуацію успіху у розв'язанні пізнавальних проблем; самооцінку особистісних досягнень у навчальному процесі [3, с.89].

Кожен з учнів має сприйматися як особистість окрема і цілісна. Відповідно до цього має організовуватися гра. Отже гра підбирається з урахуванням ролей адекватних особистостям кожного учня.Дуже тонка процедура — розподіл ігрових завдань. Тут учитель має виявити весь психологічний і педагогічний такт. Учнів, які не можуть похвалитися знаннями, необхідно підтримувати, створювати для них ситуацію успіху, щоб вселити впевненість. Незаперечних відмінників і нестримних лідерів можна й навантажити відповідно − їхня перемога буде важчою, але не менш бажаною.

Таким чином, ми можемо периконатися що елемент особистісної орієнтації є важливим для реалізації цілей намічених педагогом.

Третя умова — застосування комплексу різноманітних ігор на уроках української мови.


Гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль.

Ігрова діяльність – різновид активної діяльності дітей в процесі якої вони оволодівають суспільними функціями, відносинами та рідною мовою як засобами спілкування між людьми [4, с.48].

Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.

Для того, щоб повністю використати можливості, які надає застосуваня гри на уроці, слід застосовувати систему різнопланових ігор. Мова йдеться про ігри різних типів: розвивальні ігри, навчальні, тренувальні і т.д. Саме завдяки сплановаму і розумно побудованому алгоритму введення ігор у навчальний процес вони стануть його органічною частиною. Такий алгоритм дозволить повністю розкрити потенціал гри як форми роботи на уроці.

Ігри мають бути такими, які б якомога ширше розкривали можливості учнів. Тобто слід звертатись до поліфункціональних ігор – тих, які б дали змогу учневі актуалізувати його позапредметні знання.

Таким чином, ми виокремили такі дидактичні умовивикористання гри в навчальному процесі:

• наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів середньої школи в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови;

• особистісно-зорієнтований характерігрової діяльності;

•застосування комплексу різноманітних ігор на уроках української мови.

В першому розділі нами було розглянуто такі питання: трактування поняття «дидактична гра» в психолого — педагогічній літературі, особливості використання дидактичної гри на уроках української мови, дидактичні умови використання гри в навчальному процесі. Ми з'ясували, що над цим питанням вже давно працюють психологи та педагоги минулого і сучасного. Виявили, що існують різні погляди на тлумачення поняття гри, на класифікації дидактичних ігор, на їх структуру. Так, в основу нашого дослідження ми взяли тлумачення поняття дидактичної гри як індивідуальної, групової і колективної навчальної діяльності учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавльної діяльності і спілкування в процесі ігрового навчання. В цьому розділі ми теоретично опрацювали основи використання дидактичних ігор: подали види дидактичних ігор за різними авторами, виокремили найважливіші завдання навчальних ігор, розглянули структуру ігор, як методу навчання, проаналізували основні вимоги та положення до ефективної організації та проведення дидактичних ігор на уроках української мови. В практиці навчання розрізняють чотири групи ігор: 1) ігри, що направлені на засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених програмою навчальної дисципліни; 2) ігри, що направлені на формування загальних способів пізнавальної діяльності, культури навчальної праці, досвіду творчої діяльності; 3) ігри, що направлені на формування досвіду науково-дослідної діяльності.

Провівши дослідження літературних джерел, ми виокремили найважливіші завдання навчальних ігор: 1.Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід учня, забезпечує розвиток сприймання. 2. Розв'язання дидактичного завдання формує також і волю.3. Ігри з дидактичними іграшками, природним матеріалом, картинками сприяють естетичному розвитку.

Також, проаналізувавши літературу і дослідивши понятійний апарат, ми виділили дидактичні умови успішного використання гри в навчльному процесі: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.

Отже, після аналізу і усвідомлення усі теоретичних аспектів дидактичних ігор і використання їх в навчальному процесі, ми можемо впровадити цей метод навчання на практиці, оскільки на теоретичному рівні гра цілком виправдовує себе як нетрадиційний метод навчання, метою якого є підвищення успішності учнів.


РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


2.1Стан проблеми у практиці сучасної школи


Дослідно-експериментальна робота з визначення стану проблеми у сучасній шкільній практиці розпочиналася з проведення констатувального експерименту, у якому були задіяні 5-ті класи СЗОШ № 13 Центрально-міського району м. Кривого Рогу, а саме 49 учнів. 5-а клас виступив як експериментальний, а 5-б як контрольний.

Констатувальнийекспериментмав на меті виявити стан проблеми використання дидактичних ігор на уроках української мови в 5-х класах. Ми ставили такі завдання констатувального експерименту:

— за допомогою анкети дослідити рівень обізнаності вчителів української мови з ігровими методами і використання їх на уроках української мови в 5-х класах;

— виявити рівень успішності учнів з української мови в 5-х класах.

Констатувальнийексперимент проходив у2етапи.

На першому етапі ми дослідили рівень обізнаності вчителів української мови з ігровими методами навчання і використання їх на уроках української мови в 5-х класах. Для цього нами була запропонована анкета, яка складалася з 4-х питань відкритого типу (додаток А).

Результати анкетування показали, що 54% вчителів не змогли дати повну відповідь на питання щодо мети застосування дидактичної гри або її елементів на уроці. 32% вчителів не змогли назвати широке коло ігрових методів. На питання стосовно частоти використання ігрових методів на уроках 56% вчителів відповіли, що взагалі їх не використовують, 33% — іноді використовують і 11% — використовують часто. Із 100% вчителів ігровий метод навчання вважають дійсно ефективним лише 26%, 17% — вважають методи ігрового навчання тільки засобом урізноманітнення навчального процесу, а інші 57% — стверджують, що найефективнішим є традиційне навчання.

Отже, результати анкетування показали, що у шкільній практиці переважає традиційне навчання, а дидактичні ігри використовуються не активно.

На другому етапі ми виявили рівень успішності учнів з української мови в 5-х класах. Для цього нами був використаний письмовий переказ (додаток Б). Рівні успішності учнів ми виявляли на основі критеріїв, поданих у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 — Критерії оцінювання учнів

Рівень

Бали

Характеристика змісту виконаної роботи

Початковий

(Бали цього рівня одержують учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв.)

1

Учень будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна.

 2

Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна і одноманітна.

3

За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені.

Середній

(Балів цього рівня заслуговують учні, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі.)

 4

Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників (до семи), наприклад: характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням в послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську лексику)

5

За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін.

6

За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається. Виклад загалом зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти ): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо.

Достатній

(Балів цього рівня заслуговують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків)

7

Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, використовує авторські засоби виразності, образності мовлення, але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументується тощо.

8

Учень самостійно будує достатньо повне, осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох).



9

Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; розкриває тему, висловлює авторську позицію; використовує авторські засоби виразності; однак припускається окремих недоліків: здебільшого це відсутність виразної позиції чи належної її аргументації тощо.

Високий

(Балів цього рівня заслуговують учні, які вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосовують висловлювання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання.)

10

Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє свою позицію з авторською, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності та виразності тексту; але за одним із критеріїв допущено недолік.

11

Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, ураховує авторську позицію, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.

12

Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю.



Виходячи з поданих критеріїв оцінювання, ми виявили рівні успішності учнів, які занесли у таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 — Рівні успішності учнів на етапі констатувального експерименту (у %)

Рівні успішності

5-а клас (експериментальний)

5-б клас

(контрольний)

Початковий

9,0

10,0

Середній

69,0

70,0

Достатній

17,0

14,0

Високий

5,0

6,0



З таблиці видно, що констатувальний етап експерименту виявив перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів з української мови 5-х класів СЗОШ № 13.

Для покращення стану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищення рівня успішності учнів, під час якої реалізувалися дидактичніумовивикористання гри в навчальному процесі експериментального класу. Ця програма розглядається у наступному параграфі нашого дослідження.


2.2 Експериментальна програма використання дидактичної гри на урокахукраїнської мови

Ми провели констатувальний експеримент, який виявив перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів. Отже є необхідність проведення формувального експерименту, мета якого – підвищення рівня навчальних досягнень учнів 5-х класів на уроках української мови під час реалізації дидактичних умов використання навчальних ігор. У ході цього експерименту ми ставили такі завдання:

1) дібрати і запропонувати комплекс різноманітних навчальних ігор;

2) розробити систему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики, морфології, лексики;

3) розробити і подати готові моделі уроків-ігор з української мови;

4) практично перевірити можливість впровадження елементів гри на уроках української мови.

Нами був складений комплекс різноманітних ігор, який мав на меті змінити ставленя учнів до процесу засвоєння знань – створити позитивну налаштованість учнів до вивчення української мови, позитивну мотивацію до навчання, а також урізноманітнити навчальний процес.

До цього комплексу було включено 7 ігор. З-поміж них 2 гри мовленнєвого спрямування, 3 – інтелектуального, 1 – загальнорозвивально і 1 – рухова гра дидактичного характеру.

Серед мовленнєвих ігор ми подаємо дві. Перша гра під назвою «Кола на воді»(додаток В). Ціль цієї гри полягає у розвитку комунікативних навичок учнів, їх здатності будувати, яскраві оповідання про навколишній світ, Завдання гри — вчити фантазувати, розвивати уяву, формувати навички будови тексту. Друга гра «Мікрофон» (додаток В) має на меті розвиток мовленнєвої компетенції учнів, їх здатність і вміння добирати мовний матеріал відповідно до запропонованого стилю мовлення. Завдання гри – сформувати на гідному рівні культуру усного мовлення школярів, позбавити учня відчуття ніяковості в умовах «репортажу». Інтелектуальні ігри представлені такими прикладами як гра «Пізнай мене», «Що? Де? Коли?» та «Рецензисти кросворду». « Пізнай мене»(додаток В)передбачає перевірку і закріплення понятійного матеріалу з теми. Мета цієї гри полягає в необхідності учня оперувати термінами, поняттями з теми, що дозволяє активізувати мненмічні і мислиннєві процеси. Завдання полягає у тому, що ця гра повинна навчити учнів активно використовувати такий пласт лексики, як термінологія. «Що? Де? Коли?» має на меті шляхом впровадження конкуренції підвищити особистісну мотивацію учня, актуалізувати усі наявні знання з даного предмету чи теми. Завдання гри – продемонструвати важливість ерудованості, навчити працювати в команді. «Рецензити кросворду» (додаток В)має за мету поглибити, систематизувати і узагальнити знання. Завданнями цієї гри є сформувати у учнів моделі нестандартного мислення, зорієнтувати їх на адекватні дії в екстремальних ситуаціях.

Загальнорозвивальна гра «Пелюстки ромашки»    продолжение
--PAGE_BREAK--(додаток В)схожа на вікторину. ЇЇ ціль у тому, щоб задіяти усі можливі психічні процеси: мислення, пам'ять, увагу, уяву і т.д.

Гра-естафета(додаток В)репрезентує рухові ігри дидактичного характеру. Окрім підвищення інтересу ця гра має на меті, ще й задіяти наочно-образне, асоціативне мислення, що реалізуватиметься шляхом прив’язання конкретного питання до конкретного окремого місця чи людини. Задачею тут виступає формування в учнів певного алгоритму опанування матеріалу.

На нашу думку, така система ігор допоможе ефективно забезпечити позитивну мотивацію учнів 5-х класів на уроках української мови.

Такожми розробили систему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики, морфології, лексики. Загалом нами було розроблено і запропоновано 5 уроків з української мови нестандартного типу (уроки-ігри). Так 1 і 4 уроки реалізують мету впровадження нетрадиційної форми уроку при вивченні фонетики, 2 і 3 – морфології, а 5 – лексикології.

Така система уроків допоможе, на наш погляд, реалізувати принцип системності у викладанні, дозволить використати можливості гри при реалізації цілей уроку.



№



Тема уроку

Зміст уроку

Ігри, що використовувалися

1.

Звуки мови і звуки мовлення.

Поглибити поняття про звук, ознайомити з його функціями літератури і місці у системі мови.

У країні звуків

2.

Морфемна будова слова. Суфікс.

Засвоєння змісту поняття про суфікс, визначення його ролі, особливостей і значень, ознайомлення з класифікацією.

В Будинку має бути дах

3.



Морфемна будова слова. Префікс.

Ознайомлення і засвоєння префіксів пре-, при-, прі-, аналіз змісту слова, який надають ці префікси, поглиблення про парадигму значень слова вцілому і слотворчих часток загалом.




Поле чудес

4.

Склад. Наголос.

Ознайомлення з поняттям «законом висхідної звучності», засвоєння різновидів складів (закриті і відкриті), вивчення правил переносу.

Поділились навпіл…


5.

Синоніми.

Розвиток уміння визначати синонімічні ряди, формування творчої думки, розвиток вміння послуговуватись словниками.

Що? Де? Коли?



Як приклад наводимо розробку одного уроку української мови з теми «Звуки мови і звуки мовлення» (дивись додаток Г).
2.3 Результат дослідно-експериментальної роботи


Після впровадження експериментальної програми з підвищення рівня успішності учнів за допомогою дидактичних ігор, ми знову провели переказ із метою виявлення результативності впровадженої програми. За результатами переказу ми бачимо, що показники рівнів успішності учнів якісно змінилися. Результати наводимо у таблиці 2.3.


Таблиця 2.3 — Рівні успішності учнів на етапі формувального експерименту (у %)

Рівні успішності учнів

5-а клас (експериментальний)

5-б клас

(контрольний)

Початковий

7,0

8,0

Середній

53,0

72,0

Достатній

29,0

14,0

Високий

11,0

6,0



Порівнявши результати успішності учнів 5-х класів до експерименту і після нього, ми бачимо як змінився відсотковий показник. Порівняльні результати наводимо у таблиці 2.4.


Таблиця 2.4 — Рівні успішності учнів до та після експериментальної роботи(у %)

Рівні успішності учнів

5-а клас (експериментальний)

5-б клас (контрольний)

До експерименту

Після експерименту

До експерименту

Після експерименту

Початковий

9,0

7,0

10,0

8,0

Середній

69,0

53,0

70,0

72,0

Достатній

17,0

29,0

14,0

14,0

 Високий

 5,0

 11,0

 6,0

 6,0



З таблиці 2.4 видно, що підвищилися показники середнього та високого рівнів успішності учнів експериментального класу.

Отже, проаналізувавши результати дослідно-експериментальної роботи, можна зробити висновок, що розроблена нами програма з підвищення рівня успішності учнів 5-х класів за допомогою використання дидактичних ігор, сприяла позитивним зрушенням у якості знань учнів.

Таким чином, зазначимо, що експериментальна програма, розроблена з урахуванням дидактичних умов використання дидактичних ігор в навчальному процесі, дійсно підвищила рівень успішності учнів, а тому є доцільною при використанні у масовій шкільній практиці.

На етапі констатувального експерименту нами були окреслені основні проблеми стосовно предмету нашого дослідження: по-перше, в учнів відсутня позитивна мотивація до навчання і, як результат, невисокий рівень успішності, по-друге, вчителі не достатньо обізнані з ігровими методами навчання. Визначивши рівень досягнень учнів 5-х класів з української мови, ми з’ясували, що більшість з них має середній рівень. Це і зумовило впровадження експериментальної програми залучення ігрових методів навчання, яка включала в себе систему різних дидактичних ігор, розробку п’яти уроків з української мовидля учнів 5-го класу.

Після впровадження експериментальної програми ми знову провели зріз і виявили, що показники успішності учнів експериментального класу мають зрушення у позитивний бік. Це простежується при порівнянні кількісних та якісних показників за допомогою таблиць.

Таким чином, ми наголошуємо, що гіпотеза дослідження підтверджена, а саме: ефективному використанню дидактичних ігор сприяло використання таких дидактичних умов як, наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.


Висновки

Проаналізувавши теоретичні основи використання дидактичної гри в навчальному процесі, ми з'ясували поняття дидактичної гри, розглянули її структуру, різновиди, вимоги та положення щодо впровадження гри в навчальний процес, виявили особливості використання на уроках української мови і виділили дидактичні умови використання цього методу.

Ми з'ясували, що дидактична гра — індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавльної діяльності і спілкування в процессі ігрового навчання.

Розглянули види дидактичних ігор: 1) ігри-подорожі; 2) ігри-доручення; 3) ігри-припущення; 4) ігри-загадки; 5) ігри-бесіди. За іншою класифікацією: 1) ігри, що направлені на засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених програмою навчальної дисципліни; 2) ігри, що направлені на формування загальних способів пізнавальної діяльності, культури навчальної праці, досвіду творчої діяльності; 3) ігри, що направлені на формування досвіду науково-дослідної діяльності. Дидактичні ігри мають і свою структуру, які проявляються в етапах її проведення: підготовка до заняття; постановка головного завдання; побудова імітаційної моделі об’єкта; перевірка, корекція; реалізація прийнятого рішення і оцінка його результатів. Для успішного використання ігор у навчанні слід дотримуватись дидактичних умов: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.

Така детальна робота дала нам змогу переконатися в тому, що дидактична гра дає гарну можливість підвищення рівня успішності та покращення якості знань учнів.

Для підтвердження своєї позиції ми провели дослідно-експериментальну роботу з використання дидактичної гри на уроках української мови у 5-их класах. В першу чергу ми визначили стан проблеми у сучасній шкільній практиці, для цього був проведений констатувальний експеримент, який проходив у два етапи. З цього експерименту було видно, що обізнаність вчителів з ігровими методами навчання велика, а у шкільній практиці переважає традиційне навчання. Також ми виявили перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів п’ятих класів. Для покращення стану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищення рівня успішності учнів. Ми розробили комплекс дидактичних ігор, який мав на меті змінити ставлення учнів до процесу засвоєння знань і покращення їх успішності. Провівши дослідну роботу, ми подали результати експерименту, які демонструють, що показники успішності значно підвищилися.

Отже, гіпотеза дослідження підтверджена, завдання виконані, мета досягнута.


Список використаних джерел

1.           Баюк А.Ф. Педагогічний словник / А.Ф. Баюк, М.І. Голдованський, Г.В. Поташнікова – Хмельницький: Вид-во ХмельницькогоЦентру ДМСУ, 2006. – 93 с. – Режим доступу до словника: http://www.center.km.ua/old_version/metod_mat/6/6.html.

2.           Брижатенко О. Можливості імітаційно-дидактичної гри у формуванні пізнавальної активності старшокласників / О.Брижатенко // Шлях освіти. – 2006. – №4. – С. 34-37.

3.           Волкова Н.П. Педагогіка: [навчальний посібник]/ Наталія Павлівна Волкова. – К.: Академія, 2001.– 212 с.

4.           Воробйова С. Дидактична гра в процесі навчання/ С. Воробйова //Рідна школа. – 2002. – №10. – С.46-48.

5.           Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови / А.Т. Гамалій. – К.: Рад. школа, 1980. – 112 с.

6.           Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології / Т. Долбенко // Рідна школа. – 2004. – № 10. – С 36-39.

7.           Дон О. Дидактичні ігри/ О. Дон //Шкільний світ. – 2001. – №35 – вересень. – С.5-7.

8.           Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності / О. Жорник // Рідна школа. – 2000. – №2. – С.26-28.

9.           Кенеман А.В.Игра как ведущая деятельность ребенка/ под ред. Т. И. Осокиной. – М.: Просвещение,1988. – 240 с.

10.       Коротков И.М. Развивающие игри в школе: [впомощь учителям-предметникам] / И.М. Коротков. – К.: Просвещение,1979. – 325 с.

11.       Коротяєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів/ Б.І.Коротяєв. – К.:Рад.школа,1971. – 285 с.

12.       Корчак Я. Культура игры и детская литература / Я. Корчак //Дошкольное воспитание. – 1985. – № 5-6. – С. 46-48.

13.       Кудикіна Н. Ігрова діяльність у початковій освіті / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.27-32.

14.       Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.32-36.

15.       Кукушин В. Ігрові технології на уроках / В.Кукушин //Відкритий урок. – 2006. – №11-12. – С.3-10.

16.       Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості (історичний аналіз) / І.Мамчур // Рідна школа. – 2003. – №6. – С. 61-63.

17.       П’ятакова Г.П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі: [навчально-методичний посібник для студентів та магістрантів вищої школи] / Г.П. П’ятакова, Н.М. Заячківська. – Львів: Видав.центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 55 с. – Режим доступу до посібника: http: //tourlib.net/books_others/pedtehno11.htm.

18.       Саюк В. Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі / В. Саюк // Рідна школа. – 2005. – №7. – С. 50-52.

19.       Ставаймо в коло: [збірник дитячих ігор/упоряд. В.Г. Войта, Н.А. Лобода]. – К.: Молодь, 1989. – 150 с.

20.       Сценарії уроків з неусталеною структурою: українська мова і література [упоряд. І. Мойсеїв]. – К.: Ред. загльнопед. газ., 2004. – 70 с.

21.       Чорноморець І.М. Сучасний підручник як засіб реалізації ігрових технологій навчання в основній школі / І.М. Чорноморець // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. – К.: Педагогічна думка, 2006. – Вип.6. – С.185-193.

22.       Швайко Г.С. Игри и игровые упражнения для развития культуры речи / под ред. В.В. Гербовой. – [2-е изд.]. – М.: Просвещение,1988. – 140 с.

23.       Щербина Д. Дидактична гра в системі особистісно-зорієнтованого навчання. //Педагогіка вищої та середньої школи. – Кривий Ріг, 2006. – вип.14. – С.254-256.

24.       Щербина Д. Ігрове навчання як засіб активізації комунікативної позиції учнів. // Педагогіка вищої та середньої коли. – Кривий Ріг, 2007. вип.17. – С.353-358.

25.       Яновская М.Г. Творческая игра в воспитании школьника: [методическое пособие для учителей] / М.Г. Яновская. – М.:Просвещение,1987. – 230 с.


Додаток А

Анкета

1.                 Назвіть мету застосування дидактичної гри, або її елементів на уроці.

2.                 Які ігрові методи організації навчання Вам відомі?

3.                 Як часто Ви використовуєте методи ігрового навчання?

4.                 Чи вважаєте Ви використання ігрових методів навчання ефективним? Обґрунтуйте свою думку.


Додаток Б

Переказ на тему: Українські національні символи
Ми часто кажемо: сильний як ведмідь, хитрий як лис, стрункий як тополя. Тут ведмідь виступає символом сили, лис — хитрості, тополя — стрункості. А чи замислюємося ми над тим, яку роль у нашому житті відіграють символи? Озирнімося довкола — і ми побачимо безліч символічних позначень. Вони про щось повідомляють, до чогось закликають, про щось застерігають.

Найстародавніша символіка пов'язана з могутніми силами природи. У стародавні часи наші пращури вважали себе за язичників та називалися сонцепоклонниками. Тому не дивно, що мали вони свої тотеми-обереги, тотеми-амулети. Найчастіше тотемами були лелеки. Вони були символом вірності та краси, але наші пращури називали цих птахів не лелеками: вони дали їм прекрасну поетичну назву — Мати Сва.

Символами якоїсь країни можуть бути й природні об'єкти, наприклад, ріки, гори. Так стародавні єгиптяни обожнювали ріку Ніл, від якої залежало життя всієї країни. Вірмени вважали за священний символ свого народу гору Арарат, а хто не чув про Фудзі — об'єкт поклоніння японців?

Для українців же найвизначнішим національним символом є Дніпро. Саме Дніпро-Славутич оспіваний у численних піснях, думах, легендах. Дніпро — національна гордість, слава України.

В Україні є ще дуже багато різних природних об'єктів-символів, відомих і шанованих усім українським народом. Наприклад Говерла — гора, що височіє у Карпатах, а знають її по всій Україні, острів Хортиця — дорогий серцю кожного українця символ історії козацтва.

А наші архітектурні пам'ятки-символи?! Софійський собор, Золоті ворота у Києві, Києво-Печерська лавра. На жаль, війни й лихоліття понищили в Україні дуже багато чудових витворів людського духу. Треба не тільки шанувати те, що збереглося, а й прагнути відродити втрачене, бо «Забудеш рідний край — тоді твій корінь всохне».


    продолжение
--PAGE_BREAK--