Реферат: Анатомо-фізіологічні особливості сечової та ендокринної систем в дітей
РЕФЕРАТ
НАТЕМУ:«Анатомо-фізіологічніособливостісечової системив дітей. Методикадослідження.Семіотикауражень.Анатомо-фізіологічніособливостіендокринноїсистеми в дітей.Методика дослідження.Семіотикауражень»
Анатомофізіологічніособливостісечової системив дітей
Відносновеликі розміринирок та коротшадовжина поперековоговідділу хребтазумовлюютьнизьке топографічнерозміщеннянирок у дітейперших роківжиття. Верхнійполюс нирокрозташованийна рівні XI–XIIгрудногохребця, а нижній– на рівні IVпоперекового, тобто нижчегребеня клубовоїкістки. У дітейраннього вікунирки більшрухливі, щозумовленослабким розвиткомнавколонирковоїжирової клітковини.У перші рокижиття ниркимають лобулярнубудову. Мискинирок відносноширші, сечоводивідходять відних під прямимкутом. Сечоводибільш звивисті, дещо гіпотонічніта мають відносновеликий діаметр.Сечовий міхуру дітей грудноговіку розташованийнад симфізом, пізніше вінопускаєтьсяв малий таз.Сечівник удівчат у всівікові періодикоротший таширший, ніж ухлопчиків.
Зазначеніморфологічніособливостісечової системив дітей є передумовамидо можливогорозвиткумікробно-запальнихзахворюваньсечової системи, а також зумовлюютьінтерпретаціюнизки інструментальнихдослідженьта методикипроведеннядіагностичнихдосліджень.
Секреціясечі з виділеннямїї в алантоїснута амніотичнурідини відбуваєтьсявже в антенатальнийперіод. На цьомуетапі сечагіпотонічнавідносно плазмикрові, міститьмало сечовоїкислоти, сечовини, хлоридів. Післянародженнянирка стаєосновним органом, який забезпечуєжиттєво необхіднупостійністьвнутрішньогосередовищаорганізму. Удітей ранньоговіку концентраційнафункція нирокзнижена. Низькагустина сечіпов'язана змалим діаметромклубочків, зменшеноюпродукцієюантидіуретичногогормону, недорозвиненістюосморегуляторів, функціональноюнеповноцінністюепітелію дистальнихканальців таін.
Загальнийдіурез у немовляту 2–3 рази вищий, ніж у дітейстаршого віку.Він становить80–90 мл на 1 кг маситіла в першімісяці життяі близько 50 млна 1 кг маси тілав дітей 8–10-річноговіку. Зважаючина ці особливості, новонародженимі дітям ранньоговіку рекомендованопризначатиблизько 200 млрідини на 1 кгмаси тіла. Разомз тим, незважаючина підвищенийдіурез, організмдитини не можешвидко компенсуватинадлишковевведення рідини, що може спричинитинеспокій, блювання, пронос, поліурію, конвульсії.До того ж високаканальцевареабсорбція(99,4–100%) зумовлюєнизький темпвиділенняхлоридів, щопризводитьдо депонуваннянатрію хлоридув тканинах, зниження фільтрації, зменшеннядіурезу. Томунадлишок введеннянатрію хлоридуможе супроводжуватисьзначними порушеннямидіурезу, навітьанурією, набряками, так званоюсольовою лихоманкою.Недосконалістьмеханізмівреабсорбціїводи та натріюв дистальнихканальцяхпосилюєтьсяфункціональноюнезрілістюпроцесів секреціїіонів воднюі синтезу аміакув цьому відділіканальцевогоапарату, внаслідокчого можутьвиникати умовидля розвиткутяжкого метаболічногоацидозу. Підчас кінцевогодиференціюванняі дозріванняморфологічнихструктур нирки(у віці 5–7 років)сеча за своїмифункціональнимипоказникаминаближаєтьсядо показниківдорослої людини.
Методикадослідженняорганів сечовоїсистеми в дітей
Підчас дослідженняорганів сечовоїсистеми в дітейтреба звернутиувагу на наявністьболю в поперековійділянці, надлобком, характерсечовиділень(болючість, частота, нетриманнята неутриманнявечі, енурез,інші порушенняакту сечовиділення), безпричиннепідвищеннятемпературитіла.
Підчас збиранняанамнезу слідуточнити факториризику вродженоїі спадковоїпатології, можливі причининабутих захворювань(нефропатіяв матері підчас вагітності, гострі інфекційнізахворюваннядитини, хронічнівогнища інфекції, переохолодження, попереднівакцинаціїтощо).
ПІДчас оглядувизначаютьнаявністьпастозності, набряків, блідості, вологостішкіри, станстатевих органів.
Проводитьсяпальпаціянирок. За підозрина прихованінабряки Оцінюютьпробу МакКлюра-Олдрича, кількістьвипитої і виділеноїрідини за добу, колір і прозорістьсечі.
Оцінюютьрезультатилабораторно-інструментальнихдосліджень.
Перелікметодів клінічногодослідження, ній застосовуютьпід час обстеженнядітей Іі захворюваннямиорганів сечовоїсистеми
Опитування дитини та її батьків.
Загальноклінічне обстеження: огляд, пальпація органів сечової
системи.
3. Лабораторнедослідженнясечі, крові, утому числіосновних біохімічнихпоказників, що мають значенняв нефрології.
4. Ультразвуковедослідження(ехографія)нирок, сечовогоміхура.
5.Рентгенорадіологічніметоди дослідження: екскреторнаурографія, мікційнацистоуретрографія, ретрограднапієлографія, ниркова інгіографіята ін.
/>Радіонуклідні методи дослідження: радіонуклідна ренографія, динамічна реносцинтиграфія, ангіосцинтиграфія нирок, статична нефросцинтиграфія, нефросканування тощо.
Термографія нирок.
Біопсія нирок.
Семіотикауражень сечовоїсистеми
Інтоксикаційнийсиндром – млявість, загальна слабкість, ослабленняапетиту, можливепідвищеннятемпературитіла.
Больовийсиндром – більу животі, упоперековій, надлобковійділянках.
Нефротичнийсиндром –симтомокомлекс, до якого належатьпротеїнурія(понад 3 г за добу), гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолестеринемія, виражені набряки.Цей синдромхарактернийдля нефрозів, нефритів.
Нефритичнийсиндром –симтомокомлекс, до якого належатьпомірні набряки, гематурія, артеріальнагіпертензія.Характернийдля нефритів.
Дизуричнийсиндром – комплекссимптомів, якісвідчать пропатологічнийхарактер актусечовипускання.Він об'єднуєтакі симптоми:
нетримання сечі – виділення сечі без попереднього позиву до сечовипускання;
енурез – виділення сечі без попереднього позиву до сечовипускання в нічний час;
неутримання сечі – виділення сечі після попереднього імперативного позиву до сечовипускання;
странгурія – болісність при сечовипусканні;
ішурія (затримка сечі) – відсутність сечі після позиву до сечовипускання при наявності сечі в порожнині сечового міхура;
полакіурія – збільшення частоти сечовипускань;
олігурія – зменшення діурезу (добової кількості сечі) до 20 – ЗО% від норми;
анурія – зменшення діурезу до 6–7% від норми;
поліурія – збільшення діурезу в 1,5 разу від норми;
ніктурія – переважання кількості сечі, що виділяється в нічний час, над кількістю сечі, що виділяється вдень.
Сечовийсиндром – будь-якізміни якісногота кількісногоскладу сечі, які виявляютьсяпри лабораторномудослідженні.Цей синдромпредставлениймакрогематурією, мікрогематурією, лейкоцитурією, бактеріурією, протеїнурією, циліндрурією, кристалурією, глюкозурією, кетонурією, змінами рН сечіта іншими проявами.
Анатомо-фізіологічніособливостіендокринноїсистеми в дітей.Методика дослідження.Семіотикауражень
Анатомо-фізіологічніособливостіта ознаки порушенняфункції ендокриннихзалоз у дітей
Щитоподібназалоза. Закладкащитоподібноїзалози відбуваєтьсяна 3-му тижніембріогенезу.Початок секреціїгормоніввідзначаєтьсялише на 3-му місяцірозвитку плода.Секреція гормонівна рівні дорослоїлюдини відзначаєтьсяз 5-го місяцявнутрішньоутробногорозвитку.
Продукуютьсятакі гормони: тетрайодтироніні трийодтиронін.Дія гормонівданої залози– регуляціябілкового, вуглеводного, жирового таенергетичногообмінів, участьу процесахросту та диференціаціїтканин.
Ознакипорушенняфункції щитоподібноїзалози:
гіпотиреоз – затримка росту та психомоторного розвитку, гіпотонія м'язів, загальна загальмованість, мерзлякуватість, брадикардія, зниження артеріального тиску;
гіпертиреоз – дратівливість, порушення сну, гіперкінези, субфебрильна температура тіла, тахікардія, підвищення систолічного артеріального тиску, гіперфагія, пронос, схуднення.
Парафолікулярніклітини щитоподібноїзалози. Закладкацих клітинвідбуваєтьсяна 14-му тижніембріогенезу.Максимальнагормональнаактивністьвиявляєтьсянаприкінцівнутрішньоутробногоперіоду та вперші рокижиття.
Цимиклітинамипродукуєтьсягормон кальцитонін.Дія цього гормону– зниженнярівня кальціюв крові пригіперкальціємії.
Прищитоподібнізалози. Закладкаприщитоподібнихзалоз відбуваєтьсяна 5 – 7-му тижніембріогенезу.Максимальнафункціональнаактивністьвідзначаєтьсянаприкінцівнутрішньоутробногоперіоду та вперші рокижиття.
Прищитоподібнізалози продукуютьпаратгормон.Дія даногогормону – регуляціяобміну кальцію(підвищує рівенькальцію в крові).Ознакипорушенняфункції прищитоподібнихзалоз:
гіпопаратиреоз – судоми;
гіперпаратиреоз – порушення функції внутрішніх органів унаслідок їх кальцифікації.
Наднирковізалози: кірковаречовина. Закладкафетальноїкіркової речовинивідбуваєтьсяна 3-4-му тижніембріогенезу.Початок синтезугормоніввідзначаєтьсяз 9 – 16-го тижнівембріогенезу.Закінченняформуванняпостійноїкіркової речовинивиявляєтьсяу віці 10–12 років.
Зоникіркової речовинита їх гормони:
клубочкова зона продукує мінералокортикоїди (альдостерон, девоксикортикостерон);
пучкова зона продукує глюкокортикоїди (кортизол, кортико-стерон);
сітчаста зона продукує андрогени, естрогени, прогестерон.
Діягормонів полягаєв регуляціївсіх видівобміну речовин, а також у регуляціїпроцесів ростута статевоїдиференціації.
Ознакипорушенняфункції кірковоїречовини наднирковихзалоз:
гіпофункція кіркової речовини – гостра надниркова недостатність (перебіг за типом кардіоваскулярного шоку), хронічна фор-Mft – хвороба Аддісона (гіпотонія м'язів, зниження маси тіла, помірна іртеріальна гіпотензія, пігментація шкіри);
гіперфункція кіркової речовини – клінічна картина залежить (Ід зони ураження (артеріальна гіпертензія, ожиріння, затримка рос-fy» стрії на шкірі, остеопороз, порушення статевого розвитку).
Наднирковізалози: мозковаречовина. Секреціягормонів визначитьсявже з 3-го місяцявнутрішньоутробногоперіоду. ЗакінченняМорфологічногоформуваннявідзначаєтьсяу віці 10–12 років.
Мозковаречовина продукуєгормони: норадреналін, адреналін. ДіяЦИХ гормонів– стимуляціясерцево-судинноїсистеми, гіперглікемі-ЧПйдія.
Ознакипорушенняфункції мозковоїречовини наднирковихзалоз:
• практичнезначення маєтільки гіперсекреція– артеріальна
гіпертензія.
Підшлунковазалоза: острівціЛангерганса.Закладка острівціввідбуваєтьсяна 9–12-му тижніембріогенезу.
Основнігормони острівцівЛангерганса:інсулін таглюкагон. Інсулінрегулює вуглеводнийобмін (сприяєутилізаціїглюкози тканинами, знижує рівеньглюкози в крові), сприяє синтезубілків та жирів; глюкагон підвищуєрівень глюкозив крові.
Ознакипорушенняфункції острівцівЛангерганса:
• уклінічнійпрактиці основнезначення маєдефіцит інсуліну–
цукровийдіабет (поліурія, полідипсія, зниження маситіла, гіперглікемія, глюкозурія).
Статевізалози: яєчка.Формуванняяєчок відбуваєтьсяз первинноїгонади за наявностінабору статевиххромосом XYна 6–16-му тижнівнутрішньоутробногорозвитку. Початоксекреції андрогеніввідзначаєтьсяз 17-го тижнявнутрішньоутробногорозвитку.
Високагормональнаактивністьвідзначаєтьсявнутрішньоутробнодо термінупологів тапочинаючи з13-річного віку.Синтез тестостеронуяєчками є необхідноюумовою статевоїдиференціаціїплода за чоловічимтипом. Низькагормональнаактивністьконстатуєтьсяв дітей вікомдо 12 років.
Ознакипорушенняфункції яєчок:
дефіцит гормонів у внутрішньоутробний період призводить до фемінізації статевих органів, а в постнатальний період – до гіпогонадизму (статеві органи на дитячій стадії розвитку, відсутні вторинні статеві чоловічі ознаки, євнухоїдна будова тіла);
гіперсекреція тестостерону у хлопчиків – синдром передчасного статевого розвитку.
Статевізалози: яєчники.Диференціаціяз первинноїгонади відбуваєтьсяз 6-го тижняембріогенезу(за наявностістатевих хромосомXX). Закінченняформуванняяєчниківвідзначаєтьсяу віці 10 років.
Низькасекреція естрогеніввідзначаєтьсявнутрішньоутробнота після народженняв дівчаток до9–10-річного віку.Висока секреціяестрогенівконстатуєтьсяв пубертатнийперіод та вжінок.
Ознакипорушенняфункції яєчників:
дефіцит естрогенів у дівчат призводить до розвитку гіпогонадизму (недостатній розвиток грудних залоз, відсутність менструацій, євнухоїдна будова тіла);
гіперсекреція естрогенів у дівчат сприяє передчасному статевому дозріванню.
Гіпофіз: аденогіпофіз.Закладка відбуваєтьсяна 4-му тижніембріогенезу.
Видиклітин і гормони, що ними синтезуються:
еозинофільні клітини – соматотропін, пролактин;
базофільні клітини – тиротропін, кортикотропін, лютропін, фолітропін;
базофільні клітини проміжної частини – меланотропін, ліпо тропін.
Високагормональнаактивністьвідзначаєтьсяз внутрішньоутробногоперіоду зарахунок тиротропінута кортикотропіну, після народження– також за рахуноксоматотропіну; з пубертатногоперіоду – такожза рахуноклютропіну, фолітропіну.
Ознакипорушенняфункції аденогіпофіза:
гіпопітуїтаризм сприяє розвитку гіпофізарного нанізму (дефіцит еоматотропіну та тиротропіну);
гіперпітуїтаризм – розвиток гігантизму (еозинофільна аденома), хвороби Кушінґа (базофільна аденома).
Гіпофіз: нейрогіпофіз.Гормони нейрогіпофізасинтезуютьсяв ядрах передньогогіпоталамуса.Початок невросекреціївідзначаєтьсяна 20-му тижнівнутрішньоутробногорозвитку. Гормональнаактивністьіростає впостнатальнийперіод.
Гормонита їх дія: вазопресин(сприяє проникностідистальнихканальців нирокдля води), окситоцин(стимулює скороченням'язів маткита міоепітеліальнихклітин грудноїзалози).
Ознакипорушенняфункції:
• практичнезначення вдитячому віцімає дефіцитвазопресину, що призводитьдо розвиткунецукровогодіабету (поліурія, полідипсія, дегідратація).
Епіфіз.Закладка епіфізавідбуваєтьсяна 6–7-му тижніембріогенезу.Секреція гормоніввідзначаєтьсяз 3-го місяцявнутрішньоутробногорозвитку. Високагормональнаактивністьконстатуєтьсядо 8 – 10-річноговіку.
Основнийгормон і йогодія – мелатонін, який блокуєсекрецію тропініву гіпофізі.
Ознакипорушенняфункції епіфіза:
гіперсекреція мелатоніну сприяє затримці статевого розвитку;
гіпосекреція – передчасному статевому розвитку.
Методикадослідженняендокринноїсистеми
Опитування – виявити скарги, характерні для ураження ендокринної системи.
Антропометрія та оцінка фізичного розвитку дитини.
8, Огляд – звернутиувагу на колір, еластичністьі вологістьшкіри, НИВ придатківшкіри, ступіньрозвитку тахарактер розміщенняПідшкірноїжирової клітковини, наявністьекзофтальму, збільшеноїЩитоподібноїзалози, ступіньрозвитку вториннихстатевих ознак.
4Пальпаціящитоподібноїзалози, груднихзалоз, яєчок, органів черевноїпорожнини впроекції ендокриннихорганів.
б. Перкусіята аускультація(серце, легені).
в)Призначеннята оцінкалабораторнихта інструментальнихметодів дослідження(за показаннями).
Закономірністьпояви ознакстатевої зрілості
Удівчат
У9–10 років – рісткісток таза, округленнясідниць, незначнепідняття сосківгрудних залоз.
Увіці 10–11 років– конусоподібнепідняття грудноїзалози (стадія«бутона»), рістпоодинокихволосин налобку.
Увіці 11–12 років– збільшеннязовнішніхстатевих органів, зміна епітеліальнихпокривів.
Увіці 12–13 років– значний розвитоктканини грудноїзалози, пігментаціясосків, появаперших менструацій.
Увіці 13–14 років– ріст волоссяв пахвовихямках, нерегулярніменструації.
Увіці 15–16 років– поява вугрівна шкірі обличчята тулуба, регулярніменструації.
Ухлопців
Увіці 10–11 років– збільшеннярозмірів яєчокта статевогочлена.
Увіці 11 –12 років– ріст передміхуровоїзалози, збільшеннягортані, появапоодинокихволосин налобку.
Увіці 12–13 років– ріст волоссяна лобку зажіночим типом.
Увіці 13–14 років– значний рістяєчок та статевогочлена, вузлоподібнеущільненнянавколососковоїділянки, початокмутації голосу.
Увіці 14–15 років– ріст волоссяв пахвовихямках, подальшазміна голосу, ріст волоссяна обличчі, пігментаціякалитки, першаеякуляція.
Увіці 15–17 років– дозріваннясперматозоїдів, оволосінняна лобку зачоловічимтипом, рістволосся повсьому тілі.
Сутністьі визначенняознак статевоїзрілості різногоступеня Удівчат
Р– оволосінняна лобку (Р0– оволосіннявідсутнє; Р –пооди ноківолосини; Р2– волосся вцентрі лобка, волосини довгіта прямі; Р3– оволосінняпериферіїлобка; Р4– волосся навсьому трикутникулобка, довге, густе, кучеряве).
Ах– оволосінняпахвових ямок(Ах0– волосся відсутнє;Ахг– поодиноківолосини; Ах2– рідке волоссяв центрі ямки; Ах3– оволосінняпериферії ямки; Ах4– густе кучерявеволосся на всійповерхні ямки).
Ма– розвитокгрудної залози(Ма0– немає ознакрозвитку; Ма:– дещо піднімаютьсясоски; Ма2– залоза маєформу конуса, стадія «бутона», розширене тапігментованегрудне кружальце; Ма3– залоза набуваєокруглої форми, соски піднімаютьсянад груднимкружальцем; Ма4– закінченийрозвиток грудноїзалози).
Me– наявністьменструацій(Ме0– менструаціївідсутні; Me– першіменструації; Ме2– нестійкийменструальнийцикл; Ме3– ре гулярніменструаціїпротягом року).
Ухлопців
Р– оволосінняна лобку (Р0– волосся відсутнє;Р1– поодинокіпрямі волосинибіля коренястатевогочлена; Р2– волосся навсій поверхнілобка; Р3– густе кучерявеволосся налобку у формітрикутника; Р – густе кучерявеволосся, щопоширюєтьсяна животі внапрямку допупка та навнутрішнюповерхню стегон).
Ах– оволосінняпахвових ямок(Ах0– волосся відсутнє,Axt– поодиноківолосини, Ах2– рідке волоссяв центрі ямки, Ах3– оволосінняпериферії ямки, Ах4– густе кучерявеволосся на всійповерхні ямки).
F– ріст волоссяна обличчі (FQ– волоссявідсутнє; Fx– рідкі слабкопігментованіволосини вкутах верхньоїгуби; F2– ріст волоссяна Підборіддіта щоках; F3– злиттявсіх зон оволосіння).
L– ріст щитоподібногохряща (L0– щитоподібнийхрящ не виділяється;Lj –помірне збільшення; Ц – як у чоловіків).
V– зміна тембруголосу (V– дитячийголос; Vl– мутаціяголосу; V– чоловічийтембр).
Використаналітература
1.Педіатрія: Навч. посібник/ О.В. Тяжка, О.П.Вінницька, Т.І.Лутай та ін.; За ред. проф.О.В. Тяжкої. –К.: Медицина,2005. – 552 с.