Реферат: Метод скінчених різниць в обчислювальній математиці
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
кафедра інформатики
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
ПО КУРСУ: Чисельні методи
на тему: «Метод скінчених різниць в обчислювальній математиці»
Зміст
Постановка задачі
Вступ
1 Теоретична частина
2 Програмнареалізація
Список використаної літератури
Постановка задачі
Використовуючи методкінцевих різниць, розв’язати крайову задачу для звичайного диференціального рівняння
/>
Вступ
Нехай потрібно чисельно розв’язати задачу Коші для звича-йного диференціального рівняння першого порядку, тобто знайти наближений розв’язокдиференціального рівняння y/>=F(x,y), що задовольняє початковій умові y(x/>)=y/>.Чисельне розв’язаннязадачі полягає в побудові таблиці наближених значень y/>,y/>,y/>,...,y/>-розв’язкурівняння y=/>(x ) у точках x/>,x/>,x/>,...,x/>— вузлах сітки .
/>
y
yn *
y3 *
y2 *
y1 *
y0 *
O xx1x2x3xnx
На рисунку * позначені точки, що відповідають наближено-му розв’язку задачі Коші. Треба зазначити, що частіше використо-вують систему рівновіддалених вузлів x/>=x/>+ ih (i=1,2,..,n), де h — крок сітки
( h > 0 ) .
1 Теоретична частина
Методи Рунге-Кутта
Різні представники цієї категорії методів потребують більшого чи меншого об’єму обчислень і відповідно забезпечують більшу чи меншу точність.При розв’язанні конкретної задачі виникають питання, якою із формул Рунге-Кутта доцільно скористатися і як вибрати крок сітки.
Якщо />неперервна й обмежена разом із своїми четвертими похідними, то гарні результати дає метод четвертого порядку. Він описується системою наступних п'яти співвідношень:
/>
/>
/>(/>);
/>
/>
Якщо функція не має зазначених похідних, порядок точності вищенаведеного методу не може бути реалізований. Тоді необхідно користуватися методами меншого порядку точності, що відповідає порядку наявних похідних.
Одним з найбільш простих і досить ефективних методів
оцінки похибки й уточнення отриманих результатів є правило Рунге. Для оцінки похибки за правилом Рунге порівнюють наближені розв’язки, отримані при різних кроках сітки. При цьому використовується наступне припущення: глобальна похибка методу порядку p у точці хi подається у вигляді
/>/>.
За формулою Рунге
/>
Таким чином, із точністю до />(величина більш високого порядку малості) при h→0 похибка методу має вигляд:
/>
де yi – наближене значення, отримане в точці />з кроком h; y2i – із кроком h/2; p — порядок методу; y(x2i) — точний розв’язокзадачі.
Метод прогнозу і корекції
Підправивши схему Эйлера, одержимо схему прогнозу
/>,
де />наближене значення />. Цю формулу використовувати не можна, оскількисхема прогнозу нестійка. Тому використовує-мо схему корекції
/>
--PAGE_BREAK--Оцінюючи похибки прогнозу і корекції, одержимо
/>— похибка корекції,
/>— похибка прогнозу .
Істинне значення лежить між прогнозом і корекцією.На будь-якому кроці можна оцінити точність рішення. При заданому />=0,0000001, наприклад,/>.
Віднімаючиз />співвідношення />, маємо
/>.
Уточнюємо розв’язання, виходячи з формули />:
/>
Ця формула завершає схеми прогнозу і корекції .
Метод кінцевих різниць для розв’язання лінійних крайових задач
Маємо відрізок [a,b]. Потрібно знайти розв’язоклінійного диференціального рівняння другого порядку
/>,
що задовольняє такі крайові умови:
/>/>
Виберемо рівномірну сітку: x = a + ih, i = 0,1,2,…,n… Нехай/>Апроксимуємо />і />у кожному внутрішньому вузлі (i = 1, 2, …, n-1) центральними різницями />, />і на кінцях відрізка – односторонніми скінченнорізницевими апроксимаціями/>, />.
Використовуючи ці формули, одержуємо різницеву апроксимацію вихідного крайового завдання:
/>
Коефіцієнти різницевих рівнянь залежать від кроку сітки.
Введемо позначення:
/>/>
Перепишемо систему з урахуванням введених позначень:
/>/>
Маємо різницеву схему крайового завдання. Запишемо систему рівнянь у розгорнутій матричній формі:
/>
Таким чином, завдання зводиться до розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь, що можна записати у вигляді Ay=d.
2 Програмна реалізація
Реалізація пакетом Maple
> ss:=diff(diff(y(x),x),x)+diff(y(x),x)/x+2*y(x)-x;
/>
dsolve[interactive]( ss );
/>
/>
Список використаної літератури
Б.П.Демидович и И.А.Марон. “Основы вычислительной математики”, Москва, 1963г.
Н.С.Бахвалов, Н.П.Жидков, Г.М.Кобельков. “Численные методы”, Москва, 1987г.
Мусіяка В. Г. Основи чисельних методів механіки: підручник. – К.: Вища освіта, 2004. – 240 с.: іл.
Л. Д. Назаренко Чисельні методи. Дистанційний курс.