Реферат: Источник бесперебойного питания мощностью 600 Вт
--PAGE_BREAK--Знаходимо індекси будівлі в плані розрізу:<shape id="_x0000_i1271" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image491.wmz» o:><img width=«97» height=«45» src=«dopb41393.zip» v:shapes="_x0000_i1271">
<shape id="_x0000_i1272" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image493.wmz» o:><img width=«100» height=«44» src=«dopb41394.zip» v:shapes="_x0000_i1272">
де: ln – довжина протилежного будинку, ln = 100 м;
Н – висота протилежного будинку, Н = 20 м;
l – відстань від розрахованої точки в приміщенні до зовнішньої поверхні стіни будинку, l = 95 м;
р – відстань між будівлями, р = 50 м;
а – ширина вікна на плані, а = 3 м;
h – висота верхньої грані вікна над полом, h = 4 м.
Оздоблювальний матеріал фасаду протилежного будинку – бетон.
<shape id="_x0000_i1273" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image495.wmz» o:><img width=«153» height=«44» src=«dopb41395.zip» v:shapes="_x0000_i1273">
<shape id="_x0000_i1274" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image497.wmz» o:><img width=«165» height=«44» src=«dopb41396.zip» v:shapes="_x0000_i1274">
Знаходимо по розрахованим значенням z1 та z2, R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість протилежного будинку:
R = 0.22
Розрахуємо коефіцієнт відбиття поверхні приміщення:
<shape id="_x0000_i1275" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image499.wmz» o:><img width=«173» height=«47» src=«dopb41397.zip» v:shapes="_x0000_i1275">
де: р1, р2, р3 – коефіцієнти відбиття стелі, стін, полу.
Відповідно (р1 = 0.7, р2 = 0.5, р3 = 0.1);
S1,S2, S3 – площа стелі, стін, полу (S1 = 110 м2, S2 = 210 м2, S3 = 110 м2)
<shape id="_x0000_i1276" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image501.wmz» o:><img width=«283» height=«41» src=«dopb41398.zip» v:shapes="_x0000_i1276">.
Знаходимо r1, враховуючи, що:
<shape id="_x0000_i1277" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image503.wmz» o:><img width=«81» height=«41» src=«dopb41399.zip» v:shapes="_x0000_i1277">; <shape id="_x0000_i1278" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image505.wmz» o:><img width=«79» height=«41» src=«dopb41400.zip» v:shapes="_x0000_i1278">; <shape id="_x0000_i1279" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image507.wmz» o:><img width=«76» height=«43» src=«dopb41401.zip» v:shapes="_x0000_i1279">; рср = 0.46;
r1 = 5.4;
Знаходимо загальний коефіцієнт світлопропускання:
<shape id="_x0000_i1280" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image509.wmz» o:><img width=«143» height=«24» src=«dopb41402.zip» v:shapes="_x0000_i1280">
де: 1 – коефіцієнт світло пропускання матеріалу остіклення, для скла віконного листового подвійного 1 = 0.8;
2 – коефіцієнт, враховуючий втрати світла в переплатах світло, для перелетів дерев‘яних спарених 2 = 0.7;
3 –коефіцієнт, враховуючий втрати світла в несучих конструкціях при бічному освітленні, 3 = 1;
4 – коефіцієнт, враховуючий втрати світла в сонцезахисних пристроях. Залежить від типу пристрою, виду виробів та матеріалів для захисних козирків, горизонтальних з захисним кутом 15°… 45°, 4 = 0.9;
5 – враховує втрати світла в захисній стінці при бічному освітленні, 5 = 1.
<shape id="_x0000_i1281" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image511.wmz» o:><img width=«177» height=«24» src=«dopb41403.zip» v:shapes="_x0000_i1281">
Знаходимо геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітлення, враховуючий світло, відбите від сусідньої будівлі, по формулі:
<shape id="_x0000_i1282" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image513.wmz» o:><img width=«108» height=«24» src=«dopb41404.zip» v:shapes="_x0000_i1282">
Значення <shape id="_x0000_i1283" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image515.wmz» o:><img width=«19» height=«23» src=«dopb41405.zip» v:shapes="_x0000_i1283"> та <shape id="_x0000_i1284" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image517.wmz» o:><img width=«20» height=«23» src=«dopb41406.zip» v:shapes="_x0000_i1284">, <shape id="_x0000_i1285" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image519.wmz» o:><img width=«19» height=«23» src=«dopb41407.zip» v:shapes="_x0000_i1285"> та <shape id="_x0000_i1286" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image521.wmz» o:><img width=«20» height=«23» src=«dopb41408.zip» v:shapes="_x0000_i1286"> (<shape id="_x0000_i1287" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image523.wmz» o:><img width=«19» height=«23» src=«dopb41405.zip» v:shapes="_x0000_i1287"> = 5; <shape id="_x0000_i1288" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image517.wmz» o:><img width=«20» height=«23» src=«dopb41406.zip» v:shapes="_x0000_i1288"> = 22)
<shape id="_x0000_i1289" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image524.wmz» o:><img width=«147» height=«24» src=«dopb41409.zip» v:shapes="_x0000_i1289">
Знаходимо фактичне КПО по формулі (8.3.1)
<shape id="_x0000_i1290" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image526.wmz» o:><img width=«268» height=«41» src=«dopb41410.zip» v:shapes="_x0000_i1290">
Розраховане значення КПО більше нормованого – зорові роботи при природному освітленні відповідають нормативним вимогам.
3.4. Розрахунок штучного освітлення. Зробимо розрахунок штучного освітлення. Вихідні дані для розрахунку:
- лампа денного освітлення ЛБ – 65;
- випромінювальний світловий потік ФЛ = 465 ЛК;
- тип освітлювача ЛПО – 02 (дві лампи по 65 Вт);
- кількість світильників N = 12;
- висота підвісу h = 3,3 м (з урахуванням висоти столів).
Так як джерело світла не може розглядатись як точкові, тому розрахунок загального освітлення потрібно виконувати точковим методом.
Освітлення знаходиться по формулі:
<shape id="_x0000_i1291" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image528.wmz» o:><img width=«192» height=«52» src=«dopb41411.zip» v:shapes="_x0000_i1291">
де: n – кількість ламп в освітлювачі;
m – коефіцієнт, враховуючий збільшення освітлення за рахунок відбиття впливу віддалених освітлювачів, m = 1.2;
m – кількість напіврядів освітлювачів, m = 6;
Еі – відносна освітленість в розрахунковій площі, від і-го напівряду освітлювачів (ЛК), розраховується по формулі;
Фі – коефіцієнт переходу від горизонтального освітлення до нахиленого, так як столи горизонтальні, то Ф = 1 для всіх Е;
k3 – коефіцієнт запасу, враховує запиленість, k3 = 1.5;
Ір – довжина ряду, Ір = 8.4 м;
<shape id="_x0000_i1292" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image530.wmz» o:><img width=«99» height=«25» src=«dopb41412.zip» v:shapes="_x0000_i1292">
<shape id="_x0000_i1293" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image532.wmz» o:><img width=«45» height=«23» src=«dopb41413.zip» v:shapes="_x0000_i1293"> - допоміжна функція, значення якої знаходиться в залежності від відносних координат <shape id="_x0000_i1294" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image534.wmz» o:><img width=«45» height=«41» src=«dopb41414.zip» v:shapes="_x0000_i1294"> та <shape id="_x0000_i1295" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image536.wmz» o:><img width=«41» height=«41» src=«dopb41415.zip» v:shapes="_x0000_i1295">;
<shape id="_x0000_i1296" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image538.wmz» o:><img width=«20» height=«25» src=«dopb41416.zip» v:shapes="_x0000_i1296"> - сила світла в напрямку до розрахункової точки, знаходиться в залежності від кута р/, який знаходять для відповідних значень <shape id="_x0000_i1297" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image540.wmz» o:><img width=«17» height=«21» src=«dopb41417.zip» v:shapes="_x0000_i1297">та по умовній групі освітлювачів.
Знайдемо відповідні значення Е:
<shape id="_x0000_i1298" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image542.wmz» o:><img width=«149» height=«23» src=«dopb41418.zip» v:shapes="_x0000_i1298">
<shape id="_x0000_i1299" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image544.wmz» o:><img width=«159» height=«23» src=«dopb41419.zip» v:shapes="_x0000_i1299">
<shape id="_x0000_i1300" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image546.wmz» o:><img width=«149» height=«24» src=«dopb41420.zip» v:shapes="_x0000_i1300">
<shape id="_x0000_i1301" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image548.wmz» o:><img width=«159» height=«23» src=«dopb41421.zip» v:shapes="_x0000_i1301">
<shape id="_x0000_i1302" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image550.wmz» o:><img width=«165» height=«24» src=«dopb41422.zip» v:shapes="_x0000_i1302">
<shape id="_x0000_i1303" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image552.wmz» o:><img width=«159» height=«24» src=«dopb41423.zip» v:shapes="_x0000_i1303">
Знаходимо освітленість Е за формулою:
<shape id="_x0000_i1304" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image554.wmz» o:><img width=«413» height=«43» src=«dopb41424.zip» v:shapes="_x0000_i1304">
Норма освітлення для даного виду робіт (розряд роботи IІІ (б), робота високої точності) дорівнює 300 ЛК. Таким чином, загальне освітлення задовольняє вимогам СНиП II-4-79.
3.5. Оцінка санітарних норм умов праці при пайці. У даній роботі будемо розглядати процес пайки на етапі дослідно-
конструкторської розробки (ДКР). При цьому використовується ручна пайка, виконувана електричним паяльником безперервної дії потужністю 20...40Вт. Питоме утворення аерозолю свинцю при цьому становить 0,02...0,04мг/100 пайок.
Відповідно до складального креслення в якості припою використовується олов’яно-свинцевий припій марки ПОС-61 ГОСТ 21931-76, а як флюс використовується безкислотний флюс КЭ ГОСТ 1797-64. Для видалення залишків флюсу застосовується етиловий спирт. До складу припою входить олово (Sn) у кількості 60-62% і свинець (Рb) у кількості 38-40%.
Флюс складається із соснової каніфолі (С2Н3ООН2) у кількості 15-28%, і етилового спирту (С2Н5ОН) у кількості 72-85%.
Свинець є надзвичайно небезпечною речовиною (клас 1), відповідно до ГОСТ 12.1.005-88. ГДК у повітрі робочої зони 0,01мг/м. Олово є речовиною помірковано небезпечним (клас 3). ГДК у повітрі робочої зони 10мг/м. Спирт етиловий є малонебезпечною речовиною (клас 4). ГДК у повітрі робочої зони 1000мг/ м…
Визначимо концентрацію аерозолю свинцю
C = 0,6 Ч A Ч B Ч t Ч N / V,
де: A- питоме утворення аерозолю свинцю;
B — кількість пайок у хвилину;
N — кількість робочих місць;
V — обсяг приміщення, м.;
t — тривалість зборки виробу, година.
У нашому випадку:
A = 0,04мг / 100 пайок,
B=5, t = 1,2 година, N = 2, V = 50,44 м.
Тоді
С = 0,6 Ч 0,04 Ч 5 Ч 1,2 Ч 2 / 50,44 = 0,005709 мг/м.
Отже, за даних умов технологічного процесу концентрація аерозолю свинцю в повітрі робочої зони не буде перевищувати гранично припустиму концентрацію 0,01мг/м. Так, як пари свинцю не перевищують ГДК, те немає необхідності у вентиляції ділянок пайки.
3.6. Електробезпека. В приміщення лабораторії не жарко, сухо, і відповідно до ОНТП24-86 і ПУЕ-87 вона відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки поразки персоналу електричним струмом, оскільки відносна вологість повітря не перевищує 75%, температура не більш 35С, відсутні хімічно агресивні середовища.
Живлення електроприладів усередині приміщення здійснюється від трьохфазної мережі з заземленою нейтралю напругою 220 В і частотою 50 Гц із використанням автоматів токового захисту. У приміщенні застосована схема заземлення.
В аналізованому приміщенні використовуються наступні типи електроустаткування:
— ПК Prime Medio 80 — 1 шт.;
— монітор Samsung 730BF (ВДТ) 220В — 1 шт.;
— напруга живлення: системний блок 220 В — 1 шт.
Передбачено захисне відключення напруги живлення мережі при аварійному режимі роботи устаткування.
У розглянутому приміщенні електропроводка схована, проведена в прорізах під штукатуркою на висоті 2 м. Силові провідники, які з'єднують між собою ПК із системним блоком і принтером мають подвійну ізоляцію. Штепсельні розетки встановлені на висоті одного метра від підлоги. Вимикачі на стінах розташовані на висоті 1,75 метра від підлоги з боку ручки для відкривання двері.Корпус дисплея, клавіатури, принтера і калькулятора виготовлений зі спеціального матеріалу удароміцного пластику, що робить поразку електричним струмом людини, при дотику до них практично неможливим. Тобто, спеціальних заходів для електробезпечності застосовувати не потрібно.
Корпус системного блоку виготовлений з металевих деталей. Відповідно виникає небезпека поразки людини електричним струмом через порушення ізоляції і переходу напруги зі струмоведучих частин. У зв'язку з цим корпус системного блоку, що є в нормальних умовах експлуатації не під напругою необхідно навмисно з'єднати з нульовим проводом. У приміщенні застосована схема занулення, де rз (робоче заземлення нейтрали) обрано з урахуванням використання природних заземлювачів і повторного заземлення нульового провідника rn рівного 4 Ом, r0чисельно дорівнює 1,0 Ом.
Ураження людини електричним струмом може відбутися у випадку:
1. Дотику до відкритих струмоведучих частин;
2. У результаті дотику до струмопровідних не струмоведучих елементів устаткування, що опинилися під напругою в результаті порушення ізоляції або з інших причин.
Виконаємо електричний розрахунок на перевірку здатності захисних автоматів. При розрахунку струму однофазного короткого замикання скористаємося формулою:
Iкз = Uф / (rn + Zт/3),
де rn — сума активних опорів фазного і нульового проводів,
rn = rф +r0;
Zт/3 – розрахунковий опір трансформатора;
У даному випадку Uф = 220В, rф = 0,8 Ом , r0= 1,0 Ом., Zт/3 = 0,12 Ом.
Ікз = 220 /( (0,8 + 1,0) +0,12) =121,6 А
Визначимо значення Iср з огляду на, що як токовий захист використовується автоматичний вимикач
Ікз > 1.4 Ч Іср
Одержуємо Iср < 86,8 А.
Заземлення зроблено за допомогою гнучкого сплетеного мідного проводу діаметром порядку 1,5 мм2.
Для зменшення значень напруг дотику і відповідних їм величин струмів, при нормальному й аварійному режимах роботи устаткування необхідно виконати повторне захисне заземлення нульового проводу. Відповідно до ГОСТ-12.2.007.0-75 все устаткування (крім ЕОМ — II клас) відноситься до I класу, воно має робочу ізоляцію відповідно до вимог ГОСТ 12.1.009-76. Підключення устаткування виконане відповідно до вимог ПБЕ та ПУЕ. Додаткових заходів по електробезпечності не потрібно.
3.7. Пожежна безпека приміщення. Робоче і приміщення відповідно до ПБЕ та ОНТП 24 –86 по вибухово-пожарній безпеці можна віднести до категорії «В».
Згідно з ПУЕ клас робочої зони приміщення по пожежній небезпеці П-II а.
Тому що в розглянутому приміщенні знаходиться ПЕОМ, те пожежа може привести до великих матеріальних втрат. Отже, проведення робіт зі створення умов, при яких імовірність виникнення пожежі зменшується, здобуває ще більш важливе значення.
Можливими причинами виникнення пожежі на в даному приміщенні:
1. коротке замикання проводки;
2. користування побутовими електрорадіоприладами.
3. не дотримання умов протипожежної безпеки.
У зв'язку з цим відповідно до ПУЕ необхідно передбачити наступні заходи щодо пожежної безпеки:
— ретельна ізоляція всіх струмоведучих провідників до робочих місць; періодичний огляд і перевірка ізоляції;
— суворе дотримання норм протипожежної безпеки на робочому місці.
Були дотримані всі вимоги СНиП 2.01.02-85 і СНиП 2.09.02-85по вогнестійкості будинків, часу евакуації у випадку пожежі, ширині евакуаційних проходів і виходів із приміщень назовні, мінімальна далекість робочих місць від евакуаційних виходів.
Приміщення обладнане двома пожежними датчиками типу ДТЛ, сигнал від яких надходить на станцію пожежної сигналізації ( площа, що захищається, 2 Ч 15=30м2 ).
Відстань між датчиками складає 4 м відповідно до ГОСТ 12.4.009-75 та ДБН.
Така кількість датчиків відповідає нормам розміщення згідно ДБН, тому що площа, що захищається датчиком ДТЛ складає 15 м2, два датчика захищають площу приміщення 30м2, а площа приміщення лабораторії складає 19,4 м2.
Приміщення обладнане наступними елементами пожежегасіння:
— вогнегасник ОУБ-3 1 шт.;
— вогнегасник ОП-1 “Момент” 1 шт.
Така кількість вогнегасників відповідає вимогам ISO3941-77, якими передбачене обов'язкова наявність двох вогнегасників на 100м2 площі для приміщень типу конструкторських бюро. Вибір речовини ґрунтується на тім, що пожежа, що може виникнути в приміщенні лабораторії, відноситься до категорії В, тому що палаючими об'єктами виявляться електроустановки, що знаходяться під напругою. Для гасіння пожеж цього класу застосовують галоідовуглеводи, діоксід вуглеводню, порошкові з'єднання. Вогнегасний склад на основі галоідованих вуглеводнів (бромистий етил 70%, вуглекислота 30%) застосовується у вогнегасниках ОУБ-3, у вогнегасниках ОП-1 “Момент” використовується порошкові склади, у котрі входять кальцинована сода, стеарат алюмінію, стеарат заліза і магнію, стеаринова кислота, графіт і ін.
Наявність первинних засобів пожежегасіння і вогнегасників, їхня кількість і зміст відповідає вимогам ГОСТ 12.4.009-75 і ISO3941-77.
У приміщенні виконуються усі вимоги по пожежній безпеці відповідно до вимог НАПБ А.0.001-95 “Правила пожежної безпеки в Україні”.
У приміщенні також мається план евакуації на випадок виникнення пожежі. Час евакуації відповідає вимозі СНиП 2.01.02-85О, а максимальне видалення робочих місць від евакуаційних виходів відповідає СНиП 2.09.02-85.
Висновок.
У ході виконання дипломного проекту було розроблене джерело безперебійного живлення, що має цифрове керування й призначений для захисту різного роду електронної апаратури від проблем, які можуть виникнути в мережі живлення.
Провівши аналіз існуючих на сьогоднішній день схем побудови подібних систем була визначена й обґрунтована структурна схема, а саме пристрій має структуру побудови по типі Line-interractive, що дозволяє повністю визначити вимоги до розв'язуваних пристроєм проблем, а також визначені технічні вимоги. Електричний розрахунок дозволяє визначити вимоги до силових елементів схеми електричної принципової, зокрема до силових ключів, діодів та ін… Також в процесі виконання дипломної роботи були досягнуті відповідні технічні показники, які задовольняють вимоги технічного завдання. А також забезпечено належний рівень якості виробу, що відповідає загальноприйнятим стандартам.
В економічній частині даного дипломного проекту проведено розрахунок організаційно-економічних показників, визначено собівартість та ціну пристрою, проведено оцінку рівня якості, прогнозований рівень збуту.
Дана дипломна робота також містить у собі інформацію про умови, які повинні бути забезпечені на підприємстві для нормальної праці робітників та забезпечення належного стану їх здоров'я.
Література.
1. В.Г. Костиков, Е.М. Парфенов, В.А. Шахнов «Источники электропитания электронных средств» Москва, Гарячая линия-Телеком 2001г.
2. Гребнев В.В. Микроконтроллеры семейства AVR фирмы Atmel.-М.: ИП Радиософт, 2002 – 176 с.: ил.
3. ДСТУ 3169 — 95 (ГОСТ 23585-79)- Монтаж электрической радиоэлектронной аппаратуры и приборов.
4. ДСТУ 3413-96 – Вимоги до електричних побутових сетей.
5. www.fairchild.com K. Zeeman and V. Wadoock “Calculation PWM supply”, 2004.
6. Фрунзе А.В. Микроконтроллеры? Это же просто! Т.1. – М.: ООО ” ИД СКИМЕН”, 2002. – 336 с., илл.
7. Методичні вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальності “Радіотехніка” /Укл. В.О.Дмитрук, В.В.Лисак, С.М.Савченко, В.І.Правда. – К.: КПІ, 1993. – 20 с.
8. Костиков В.Г., Парфенов Е.М., Шахнов В.А. Источники электропитания электронных средств. Схемотехника и конструирование: Учебник для вузов. – 2-е изд. – М.: Горячая линия – Телеком, 2001. – 344 с.: ил.
9. Перельман Б.Л. Полупроводниковые приборы. Справочник – “Солон”, “Микротех”, 1996 г. –176 с.: ил.
10. Конструирование РЭА. Оценка и обеспечение тепловых режимов. Учеб. пособие / В. И. Довнич, Ю. Ф. Зиньковський. – К.: УМК ВО, 1990. –240 с.
11. ГОСТ 27.003-90 – Надежность в технике. Состав и общие правила задания требований по надежности.
12. Семенов Б.Ю. Силовая электроника для любителей и профессионалов. М.: Солон-Р, 2001. – 334 с.: ил.
продолжение
--PAGE_BREAK--13. ГОСТ 12.2.007.0-75 Изделия электротехнические. Общие требования безопасности.
Анотація У даному дипломному проекті проводиться розробка джерела безперервного живлення, що використовується для захисту та безперебійного живлення серверів та персональних комп’ютерів, а також даних, що знаходяться в їх використанні. Захист інформації в радіоапаратурі та цифрових пристроях одне з найважливіших завдань радіотехніки.
На сьогоднішній день майже кожна друга компанія чи підприємство, які займаються виробництвом чи реалізацією своєї продукції не обходяться без використання серверів та персональних комп’ютерів для ведення та зберігання інформації по фінансовим операціям, видам продукції, обсягам купівлі продажу та інші. Такі дані можуть збиратись та зберігатись десятками років і їх втрати можуть привести до не поправних збитків. Отже, забезпечення цілісності цих даних, а також правильної роботи програмного забезпечення та апаратури є дуже важливим фактором за ради якого і розробляється пристрій.
У проекті висунуті вимоги щодо розробки пристрою, щоб він відповідав стандартам існуючих схем, а також мав кращі робочі характеристики та доцільність розробки з економічного боку.
Відгук
на дипломне проектування
студента 6-го курсу радіотехнічного факультету
Іванова Максима Петровича
Під час дипломного проектування Іванов М.П. розробив джерело безперебійного живлення для ПК. Існуючі ДБЖ не повністю відповідають вимогам, що ставляться до серверів та інших пристроїв, які їх обслуговують. Тому виникла необхідність в розробці ДБЖ, яке б мало кращі характеристики, ніж аналоги, та було б більш універсальним і могло використовуватися у будь-якій апаратурі потужністю до 600 Вт. Крім використання в обчислювальній техніці ДБЖ може використовуватись в іншій апаратурі, наприклад медичній.
Іванов М.П. за час проектування самостійно розробив технічне завдання, провів аналіз відомих рішень, розробив структурну та принципову схему, що відрізняються використанням сучасної елементної бази.
Розробив конструкцію ДБЖ та провів розрахунки, що підтверджують його роботоздатність.
Студент Іванов М.П. показав вміння працювати з технічною літературою, самостійно аналізувати сучасний стан аналогів, вибрати оптимальне рішення і розробити конкретну реалізацію пристрою.
Всі розділи дипломного проекту були виконані своєчасно, сумлінно та на достатньо високому технічному рівні.
Вважаю, що проект Іванова М.П. в ході проектування заслуговує на оцінку “відмінно”, а він присвоєння кваліфікації спеціаліста за спеціальністю “Радіотехніка”.
Керівник
дипломного проектування
доц. каф. РТПС В.О. Піддубний
РЕЦЕНЗІЯ
на дипломний проект студента
радіотехнічного факультету НТУУ „КПІ” Іванова Максима Петровича
на тему
“Джерело безперебійного живлення”
На даний момент наш ринок не повністю забезпечений різноманітними видами пристроїв, що забезпечують безперебійне живлення різної апаратури, а якщо пристрої і є в повному обсязі, то їх ціна та характеристики далеко не найкращі. В даному дипломному проекті розроблене джерело безперебійного живлення, що має кращі характеристики та відносну дешевизну, ніж аналоги. Отже, можна сказати, що розробка пристрою є актуальною.
Дипломний проект має в своєму складі пояснювальну записку на 119 сторінок і вміщує графічні матеріали, що виконані з використанням конструкторських програм. В проекті проведені відповідні розрахунки. Особлива увага приділена вибору та розробці структурної схеми, а також електричної принципової. Зроблено розрахунок схеми зарядного пристрою, імпульсного стабілізатора постійної напруги та вхідних і вихідних фільтрів по завадах. Вся розробка проведена з використанням сучасної елементної бази.
До недоліків проекту можна віднести деякі стилістичні помилки пов’язані з перекладом технічної літератури та відсутність єдиного стилю оформлення математичних виразів.
Вважаю, що дипломний проект Іванова Максима Петровича заслуговує оцінки “відмінно”, а його автор присвоєння кваліфікації спеціаліста за спеціальністю „Радіотехніка”.
Рецензент:
доц. каф. ТОР Шарпан О.Б.
<group id="_x0000_s1241" coordorigin=",196" coordsize=«20000,16046» o:allowincell=«f»> продолжение
--PAGE_BREAK--<img width=«697» height=«1934» src=«dopb41425.zip» v:shapes="_x0000_s1241 _x0000_s1242 _x0000_s1243 _x0000_s1244 _x0000_s1245 _x0000_s1246 _x0000_s1247 _x0000_s1248 _x0000_s1249 _x0000_s1250 _x0000_s1251 _x0000_s1252 _x0000_s1253 _x0000_s1254 _x0000_s1255 _x0000_s1256 _x0000_s1257 _x0000_s1258 _x0000_s1259 _x0000_s1260 _x0000_s1261 _x0000_s1262 _x0000_s1263 _x0000_s1264 _x0000_s1265 _x0000_s1266 _x0000_s1267 _x0000_s1268 _x0000_s1269 _x0000_s1270 _x0000_s1271 _x0000_s1272 _x0000_s1273 _x0000_s1274 _x0000_s1275 _x0000_s1276 _x0000_s1277 _x0000_s1278 _x0000_s1279 _x0000_s1280 _x0000_s1281 _x0000_s1282 _x0000_s1283 _x0000_s1284 _x0000_s1285 _x0000_s1286 _x0000_s1287 _x0000_s1288 _x0000_s1289 _x0000_s1290 _x0000_s1291 _x0000_s1292 _x0000_s1293 _x0000_s1294 _x0000_s1295 _x0000_s1296 _x0000_s1297 _x0000_s1298 _x0000_s1299 _x0000_s1300 _x0000_s1301 _x0000_s1302 _x0000_s1303 _x0000_s1304 _x0000_s1305 _x0000_s1306 _x0000_s1307 _x0000_s1308 _x0000_s1309 _x0000_s1310 _x0000_s1311 _x0000_s1312 _x0000_s1313 _x0000_s1314 _x0000_s1315 _x0000_s1316 _x0000_s1317 _x0000_s1318 _x0000_s1319 _x0000_s1320 _x0000_s1321 _x0000_s1322 _x0000_s1323 _x0000_s1324 _x0000_s1325 _x0000_s1326 _x0000_s1327 _x0000_s1328 _x0000_s1329 _x0000_s1330 _x0000_s1331 _x0000_s1332 _x0000_s1333 _x0000_s1334 _x0000_s1335 _x0000_s1336 _x0000_s1337 _x0000_s1338 _x0000_s1339 _x0000_s1340 _x0000_s1341 _x0000_s1342 _x0000_s1343 _x0000_s1344 _x0000_s1345 _x0000_s1346 _x0000_s1347 _x0000_s1348 _x0000_s1349 _x0000_s1350 _x0000_s1351 _x0000_s1352 _x0000_s1353 _x0000_s1354 _x0000_s1355 _x0000_s1356 _x0000_s1357 _x0000_s1358 _x0000_s1359 _x0000_s1360 _x0000_s1361 _x0000_s1362 _x0000_s1363 _x0000_s1364 _x0000_s1365 _x0000_s1366 _x0000_s1367 _x0000_s1368 _x0000_s1369 _x0000_s1370 _x0000_s1371 _x0000_s1372 _x0000_s1373 _x0000_s1374 _x0000_s1375 _x0000_s1376 _x0000_s1377 _x0000_s1378 _x0000_s1379 _x0000_s1380 _x0000_s1381 _x0000_s1382 _x0000_s1383 _x0000_s1384 _x0000_s1385 _x0000_s1386 _x0000_s1387 _x0000_s1388 _x0000_s1389 _x0000_s1390 _x0000_s1391 _x0000_s1392 _x0000_s1393 _x0000_s1394 _x0000_s1395 _x0000_s1396 _x0000_s1397 _x0000_s1398 _x0000_s1399 _x0000_s1400 _x0000_s1401 _x0000_s1402 _x0000_s1403 _x0000_s1404 _x0000_s1405 _x0000_s1406 _x0000_s1407 _x0000_s1408 _x0000_s1409 _x0000_s1410 _x0000_s1411 _x0000_s1412 _x0000_s1413 _x0000_s1414 _x0000_s1415 _x0000_s1416 _x0000_s1417 _x0000_s1418 _x0000_s1419 _x0000_s1420 _x0000_s1421 _x0000_s1422 _x0000_s1423 _x0000_s1424 _x0000_s1425 _x0000_s1426 _x0000_s1427 _x0000_s1428 _x0000_s1429 _x0000_s1430 _x0000_s1431 _x0000_s1432 _x0000_s1433 _x0000_s1434 _x0000_s1435 _x0000_s1436 _x0000_s1437 _x0000_s1438 _x0000_s1439 _x0000_s1440 _x0000_s1441 _x0000_s1442 _x0000_s1443 _x0000_s1444 _x0000_s1445 _x0000_s1446 _x0000_s1447 _x0000_s1448 _x0000_s1449 _x0000_s1450 _x0000_s1451 _x0000_s1452 _x0000_s1453 _x0000_s1454 _x0000_s1455 _x0000_s1456 _x0000_s1457 _x0000_s1458 _x0000_s1459 _x0000_s1460 _x0000_s1461 _x0000_s1462 _x0000_s1463 _x0000_s1464 _x0000_s1465 _x0000_s1466 _x0000_s1467 _x0000_s1468 _x0000_s1469 _x0000_s1470 _x0000_s1471 _x0000_s1472 _x0000_s1473 _x0000_s1474 _x0000_s1475 _x0000_s1476 _x0000_s1477 _x0000_s1478 _x0000_s1479 _x0000_s1480 _x0000_s1481 _x0000_s1482 _x0000_s1483 _x0000_s1484 _x0000_s1485 _x0000_s1486 _x0000_s1487 _x0000_s1488 _x0000_s1489 _x0000_s1490 _x0000_s1491 _x0000_s1492 _x0000_s1493 _x0000_s1494 _x0000_s1495 _x0000_s1496 _x0000_s1497 _x0000_s1498 _x0000_s1499 _x0000_s1500 _x0000_s1501 _x0000_s1502 _x0000_s1503 _x0000_s1504 _x0000_s1505 _x0000_s1506 _x0000_s1507 _x0000_s1508 _x0000_s1509 _x0000_s1510 _x0000_s1511 _x0000_s1512 _x0000_s1513 _x0000_s1514 _x0000_s1515 _x0000_s1516 _x0000_s1517 _x0000_s1518 _x0000_s1519 _x0000_s1520 _x0000_s1521 _x0000_s1522 _x0000_s1523 _x0000_s1524 _x0000_s1525 _x0000_s1526 _x0000_s1527 _x0000_s1528 _x0000_s1529 _x0000_s1530 _x0000_s1531 _x0000_s1532 _x0000_s1533 _x0000_s1534 _x0000_s1535 _x0000_s1536 _x0000_s1537 _x0000_s1538 _x0000_s1539 _x0000_s1540 _x0000_s1541 _x0000_s1542 _x0000_s1543 _x0000_s1544 _x0000_s1545 _x0000_s1546 _x0000_s1547 _x0000_s1548 _x0000_s1549 _x0000_s1550 _x0000_s1551 _x0000_s1552 _x0000_s1553 _x0000_s1554 _x0000_s1555 _x0000_s1556 _x0000_s1557 _x0000_s1558 _x0000_s1559 _x0000_s1560 _x0000_s1561 _x0000_s1562 _x0000_s1563 _x0000_s1564 _x0000_s1565 _x0000_s1566 _x0000_s1567 _x0000_s1568 _x0000_s1569 _x0000_s1570 _x0000_s1571 _x0000_s1572 _x0000_s1573 _x0000_s1574 _x0000_s1575 _x0000_s1576 _x0000_s1577 _x0000_s1578 _x0000_s1579 _x0000_s1580 _x0000_s1581 _x0000_s1582 _x0000_s1583 _x0000_s1584 _x0000_s1585 _x0000_s1586 _x0000_s1587 _x0000_s1588 _x0000_s1589 _x0000_s1590 _x0000_s1591 _x0000_s1592 _x0000_s1593 _x0000_s1594 _x0000_s1595 _x0000_s1596 _x0000_s1597 _x0000_s1598 _x0000_s1599 _x0000_s1600 _x0000_s1601 _x0000_s1602 _x0000_s1603 _x0000_s1604 _x0000_s1605 _x0000_s1606 _x0000_s1607 _x0000_s1608 _x0000_s1609 _x0000_s1610 _x0000_s1611 _x0000_s1612 _x0000_s1613 _x0000_s1614 _x0000_s1615 _x0000_s1616 _x0000_s1617 _x0000_s1618 _x0000_s1619 _x0000_s1620 _x0000_s1621 _x0000_s1622 _x0000_s1623 _x0000_s1624 _x0000_s1625 _x0000_s1626 _x0000_s1627 _x0000_s1628 _x0000_s1629 _x0000_s1630 _x0000_s1631 _x0000_s1632 _x0000_s1633 _x0000_s1634 _x0000_s1635 _x0000_s1636 _x0000_s1637 _x0000_s1638 _x0000_s1639 _x0000_s1640 _x0000_s1641 _x0000_s1642 _x0000_s1643 _x0000_s1644 _x0000_s1645 _x0000_s1646 _x0000_s1647 _x0000_s1648 _x0000_s1649 _x0000_s1650 _x0000_s1651 _x0000_s1652 _x0000_s1653 _x0000_s1654 _x0000_s1655 _x0000_s1656 _x0000_s1657 _x0000_s1658 _x0000_s1659 _x0000_s1660 _x0000_s1661 _x0000_s1662 _x0000_s1663 _x0000_s1664 _x0000_s1665 _x0000_s1666 _x0000_s1667 _x0000_s1668 _x0000_s1669 _x0000_s1670 _x0000_s1671 _x0000_s1672 _x0000_s1673 _x0000_s1674 _x0000_s1675 _x0000_s1676 _x0000_s1677 _x0000_s1678 _x0000_s1679 _x0000_s1680 _x0000_s1681 _x0000_s1682 _x0000_s1683 _x0000_s1684 _x0000_s1685 _x0000_s1686 _x0000_s1687 _x0000_s1688 _x0000_s1689 _x0000_s1690 _x0000_s1691 _x0000_s1692 _x0000_s1693 _x0000_s1694 _x0000_s1695 _x0000_s1696 _x0000_s1697 _x0000_s1698 _x0000_s1699 _x0000_s1700 _x0000_s1701 _x0000_s1702">
продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--<img width=«695» height=«2753» src=«dopb41426.zip» v:shapes="_x0000_s1703 _x0000_s1704 _x0000_s1705 _x0000_s1706 _x0000_s1707 _x0000_s1708 _x0000_s1709 _x0000_s1710 _x0000_s1711 _x0000_s1712 _x0000_s1713 _x0000_s1714 _x0000_s1715 _x0000_s1716 _x0000_s1717 _x0000_s1718 _x0000_s1719 _x0000_s1720 _x0000_s1721 _x0000_s1722 _x0000_s1723 _x0000_s1724 _x0000_s1725 _x0000_s1726 _x0000_s1727 _x0000_s1728 _x0000_s1729 _x0000_s1730 _x0000_s1731 _x0000_s1732 _x0000_s1733 _x0000_s1734 _x0000_s1735 _x0000_s1736 _x0000_s1737 _x0000_s1738 _x0000_s1739 _x0000_s1740 _x0000_s1741 _x0000_s1742 _x0000_s1743 _x0000_s1744 _x0000_s1745 _x0000_s1746 _x0000_s1747 _x0000_s1748 _x0000_s1749 _x0000_s1750 _x0000_s1751 _x0000_s1752 _x0000_s1753 _x0000_s1754 _x0000_s1755 _x0000_s1756 _x0000_s1757 _x0000_s1758 _x0000_s1759 _x0000_s1760 _x0000_s1761 _x0000_s1762 _x0000_s1763 _x0000_s1764 _x0000_s1765 _x0000_s1766 _x0000_s1767 _x0000_s1768 _x0000_s1769 _x0000_s1770 _x0000_s1771 _x0000_s1772 _x0000_s1773 _x0000_s1774 _x0000_s1775 _x0000_s1776 _x0000_s1777 _x0000_s1778 _x0000_s1779 _x0000_s1780 _x0000_s1781 _x0000_s1782 _x0000_s1783 _x0000_s1784 _x0000_s1785 _x0000_s1786 _x0000_s1787 _x0000_s1788 _x0000_s1789 _x0000_s1790 _x0000_s1791 _x0000_s1792 _x0000_s1793 _x0000_s1794 _x0000_s1795 _x0000_s1796 _x0000_s1797 _x0000_s1798 _x0000_s1799 _x0000_s1800 _x0000_s1801 _x0000_s1802 _x0000_s1803 _x0000_s1804 _x0000_s1805 _x0000_s1806 _x0000_s1807 _x0000_s1808 _x0000_s1809 _x0000_s1810 _x0000_s1811 _x0000_s1812 _x0000_s1813 _x0000_s1814 _x0000_s1815 _x0000_s1816 _x0000_s1817 _x0000_s1818 _x0000_s1819 _x0000_s1820 _x0000_s1821 _x0000_s1822 _x0000_s1823 _x0000_s1824 _x0000_s1825 _x0000_s1826 _x0000_s1827 _x0000_s1828 _x0000_s1829 _x0000_s1830 _x0000_s1831 _x0000_s1832 _x0000_s1833 _x0000_s1834 _x0000_s1835 _x0000_s1836 _x0000_s1837 _x0000_s1838 _x0000_s1839 _x0000_s1840 _x0000_s1841 _x0000_s1842 _x0000_s1843 _x0000_s1844 _x0000_s1845 _x0000_s1846 _x0000_s1847 _x0000_s1848 _x0000_s1849 _x0000_s1850 _x0000_s1851 _x0000_s1852 _x0000_s1853 _x0000_s1854 _x0000_s1855 _x0000_s1856 _x0000_s1857 _x0000_s1858 _x0000_s1859 _x0000_s1860 _x0000_s1861 _x0000_s1862 _x0000_s1863 _x0000_s1864 _x0000_s1865 _x0000_s1866 _x0000_s1867 _x0000_s1868 _x0000_s1869 _x0000_s1870 _x0000_s1871 _x0000_s1872 _x0000_s1873 _x0000_s1874 _x0000_s1875 _x0000_s1876 _x0000_s1877 _x0000_s1878 _x0000_s1879 _x0000_s1880 _x0000_s1881 _x0000_s1882 _x0000_s1883 _x0000_s1884 _x0000_s1885 _x0000_s1886 _x0000_s1887 _x0000_s1888 _x0000_s1889 _x0000_s1890 _x0000_s1891 _x0000_s1892 _x0000_s1893 _x0000_s1894 _x0000_s1895 _x0000_s1896 _x0000_s1897 _x0000_s1898 _x0000_s1899 _x0000_s1900 _x0000_s1901 _x0000_s1902 _x0000_s1903 _x0000_s1904 _x0000_s1905 _x0000_s1906 _x0000_s1907 _x0000_s1908 _x0000_s1909 _x0000_s1910 _x0000_s1911 _x0000_s1912 _x0000_s1913 _x0000_s1914 _x0000_s1915 _x0000_s1916 _x0000_s1917 _x0000_s1918 _x0000_s1919 _x0000_s1920 _x0000_s1921 _x0000_s1922 _x0000_s1923 _x0000_s1924 _x0000_s1925 _x0000_s1926 _x0000_s1927 _x0000_s1928 _x0000_s1929 _x0000_s1930 _x0000_s1931 _x0000_s1932 _x0000_s1933 _x0000_s1934 _x0000_s1935 _x0000_s1936 _x0000_s1937 _x0000_s1938 _x0000_s1939 _x0000_s1940 _x0000_s1941 _x0000_s1942 _x0000_s1943 _x0000_s1944 _x0000_s1945 _x0000_s1946 _x0000_s1947 _x0000_s1948 _x0000_s1949 _x0000_s1950 _x0000_s1951 _x0000_s1952 _x0000_s1953 _x0000_s1954 _x0000_s1955 _x0000_s1956 _x0000_s1957 _x0000_s1958 _x0000_s1959 _x0000_s1960 _x0000_s1961 _x0000_s1962 _x0000_s1963 _x0000_s1964 _x0000_s1965 _x0000_s1966 _x0000_s1967 _x0000_s1968 _x0000_s1969 _x0000_s1970 _x0000_s1971 _x0000_s1972 _x0000_s1973 _x0000_s1974 _x0000_s1975 _x0000_s1976 _x0000_s1977 _x0000_s1978 _x0000_s1979 _x0000_s1980 _x0000_s1981 _x0000_s1982 _x0000_s1983 _x0000_s1984 _x0000_s1985 _x0000_s1986 _x0000_s1987 _x0000_s1988 _x0000_s1989 _x0000_s1990 _x0000_s1991 _x0000_s1992 _x0000_s1993 _x0000_s1994 _x0000_s1995 _x0000_s1996 _x0000_s1997 _x0000_s1998 _x0000_s1999 _x0000_s2000 _x0000_s2001 _x0000_s2002 _x0000_s2003 _x0000_s2004 _x0000_s2005 _x0000_s2006 _x0000_s2007 _x0000_s2008 _x0000_s2009 _x0000_s2010 _x0000_s2011 _x0000_s2012 _x0000_s2013 _x0000_s2014 _x0000_s2015 _x0000_s2016 _x0000_s2017 _x0000_s2018 _x0000_s2019 _x0000_s2020 _x0000_s2021 _x0000_s2022 _x0000_s2023 _x0000_s2024 _x0000_s2025 _x0000_s2026 _x0000_s2027 _x0000_s2028 _x0000_s2029 _x0000_s2030 _x0000_s2031 _x0000_s2032 _x0000_s2033 _x0000_s2034 _x0000_s2035 _x0000_s2036 _x0000_s2037 _x0000_s2038 _x0000_s2039 _x0000_s2040 _x0000_s2041 _x0000_s2042 _x0000_s2043 _x0000_s2044 _x0000_s2045 _x0000_s2046 _x0000_s2047 _x0000_s3072 _x0000_s3073 _x0000_s3074 _x0000_s3075 _x0000_s3076 _x0000_s3077 _x0000_s3078 _x0000_s3079 _x0000_s3080 _x0000_s3081 _x0000_s3082 _x0000_s3083 _x0000_s3084 _x0000_s3085 _x0000_s3086 _x0000_s3087 _x0000_s3088 _x0000_s3089 _x0000_s3090 _x0000_s3091 _x0000_s3092 _x0000_s3093 _x0000_s3094 _x0000_s3095 _x0000_s3096 _x0000_s3097 _x0000_s3098 _x0000_s3099 _x0000_s3100 _x0000_s3101 _x0000_s3102 _x0000_s3103 _x0000_s3104 _x0000_s3105 _x0000_s3106 _x0000_s3107 _x0000_s3108 _x0000_s3109 _x0000_s3110 _x0000_s3111 _x0000_s3112 _x0000_s3113 _x0000_s3114 _x0000_s3115 _x0000_s3116 _x0000_s3117 _x0000_s3118 _x0000_s3119 _x0000_s3120 _x0000_s3121 _x0000_s3122 _x0000_s3123 _x0000_s3124 _x0000_s3125 _x0000_s3126 _x0000_s3127 _x0000_s3128 _x0000_s3129 _x0000_s3130 _x0000_s3131 _x0000_s3132 _x0000_s3133 _x0000_s3134 _x0000_s3135 _x0000_s3136 _x0000_s3137 _x0000_s3138 _x0000_s3139 _x0000_s3140 _x0000_s3141 _x0000_s3142 _x0000_s3143 _x0000_s3144 _x0000_s3145 _x0000_s3146 _x0000_s3147 _x0000_s3148 _x0000_s3149 _x0000_s3150 _x0000_s3151 _x0000_s3152 _x0000_s3153 _x0000_s3154 _x0000_s3155 _x0000_s3156 _x0000_s3157 _x0000_s3158 _x0000_s3159 _x0000_s3160 _x0000_s3161 _x0000_s3162 _x0000_s3163 _x0000_s3164 _x0000_s3165 _x0000_s3166 _x0000_s3167 _x0000_s3168 _x0000_s3169 _x0000_s3170 _x0000_s3171 _x0000_s3172 _x0000_s3173 _x0000_s3174 _x0000_s3175 _x0000_s3176 _x0000_s3177 _x0000_s3178 _x0000_s3179 _x0000_s3180 _x0000_s3181 _x0000_s3182 _x0000_s3183 _x0000_s3184 _x0000_s3185 _x0000_s3186 _x0000_s3187 _x0000_s3188 _x0000_s3189 _x0000_s3190 _x0000_s3191 _x0000_s3192 _x0000_s3193 _x0000_s3194 _x0000_s3195 _x0000_s3196 _x0000_s3197 _x0000_s3198 _x0000_s3199 _x0000_s3200 _x0000_s3201 _x0000_s3202 _x0000_s3203 _x0000_s3204 _x0000_s3205 _x0000_s3206 _x0000_s3207 _x0000_s3208 _x0000_s3209 _x0000_s3210 _x0000_s3211 _x0000_s3212 _x0000_s3213 _x0000_s3214 _x0000_s3215 _x0000_s3216 _x0000_s3217 _x0000_s3218 _x0000_s3219 _x0000_s3220 _x0000_s3221 _x0000_s3222 _x0000_s3223 _x0000_s3224 _x0000_s3225 _x0000_s3226 _x0000_s3227 _x0000_s3228 _x0000_s3229 _x0000_s3230 _x0000_s3231 _x0000_s3232 _x0000_s3233 _x0000_s3234 _x0000_s3235 _x0000_s3236 _x0000_s3237 _x0000_s3238 _x0000_s3239 _x0000_s3240 _x0000_s3241 _x0000_s3242 _x0000_s3243 _x0000_s3244 _x0000_s3245 _x0000_s3246 _x0000_s3247 _x0000_s3248 _x0000_s3249 _x0000_s3250 _x0000_s3251 _x0000_s3252 _x0000_s3253 _x0000_s3254 _x0000_s3255 _x0000_s3256 _x0000_s3257 _x0000_s3258 _x0000_s3259 _x0000_s3260 _x0000_s3261 _x0000_s3262 _x0000_s3263 _x0000_s3264 _x0000_s3265 _x0000_s3266 _x0000_s3267 _x0000_s3268 _x0000_s3269 _x0000_s3270 _x0000_s3271 _x0000_s3272 _x0000_s3273 _x0000_s3274 _x0000_s3275 _x0000_s3276 _x0000_s3277 _x0000_s3278 _x0000_s3279 _x0000_s3280 _x0000_s3281 _x0000_s3282 _x0000_s3283 _x0000_s3284 _x0000_s3285 _x0000_s3286 _x0000_s3287 _x0000_s3288 _x0000_s3289 _x0000_s3290 _x0000_s3291 _x0000_s3292 _x0000_s3293 _x0000_s3294 _x0000_s3295 _x0000_s3296 _x0000_s3297 _x0000_s3298 _x0000_s3299 _x0000_s3300 _x0000_s3301 _x0000_s3302 _x0000_s3303 _x0000_s3304 _x0000_s3305 _x0000_s3306 _x0000_s3307 _x0000_s3308 _x0000_s3309 _x0000_s3310 _x0000_s3311 _x0000_s3312 _x0000_s3313 _x0000_s3314 _x0000_s3315 _x0000_s3316 _x0000_s3317 _x0000_s3318 _x0000_s3319 _x0000_s3320 _x0000_s3321 _x0000_s3322 _x0000_s3323 _x0000_s3324 _x0000_s3325 _x0000_s3326 _x0000_s3327 _x0000_s3328 _x0000_s3329 _x0000_s3330 _x0000_s3331 _x0000_s3332 _x0000_s3333 _x0000_s3334 _x0000_s3335 _x0000_s3336 _x0000_s3337 _x0000_s3338 _x0000_s3339 _x0000_s3340 _x0000_s3341 _x0000_s3342 _x0000_s3343 _x0000_s3344 _x0000_s3345 _x0000_s3346 _x0000_s3347 _x0000_s3348 _x0000_s3349 _x0000_s3350 _x0000_s3351 _x0000_s3352 _x0000_s3353 _x0000_s3354 _x0000_s3355 _x0000_s3356 _x0000_s3357 _x0000_s3358 _x0000_s3359 _x0000_s3360 _x0000_s3361 _x0000_s3362 _x0000_s3363 _x0000_s3364 _x0000_s3365 _x0000_s3366 _x0000_s3367 _x0000_s3368 _x0000_s3369 _x0000_s3370 _x0000_s3371 _x0000_s3372 _x0000_s3373 _x0000_s3374 _x0000_s3375 _x0000_s3376 _x0000_s3377 _x0000_s3378 _x0000_s3379 _x0000_s3380 _x0000_s3381 _x0000_s3382 _x0000_s3383 _x0000_s3384 _x0000_s3385 _x0000_s3386 _x0000_s3387 _x0000_s3388 _x0000_s3389 _x0000_s3390 _x0000_s3391 _x0000_s3392 _x0000_s3393 _x0000_s3394 _x0000_s3395 _x0000_s3396 _x0000_s3397 _x0000_s3398 _x0000_s3399 _x0000_s3400 _x0000_s3401 _x0000_s3402 _x0000_s3403 _x0000_s3404 _x0000_s3405 _x0000_s3406 _x0000_s3407 _x0000_s3408 _x0000_s3409 _x0000_s3410 _x0000_s3411 _x0000_s3412 _x0000_s3413">
продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK-- продолжение
--PAGE_BREAK--1.9. Расчет надежности устройства… 80
<img width=«696» height=«1073» src=«dopb41148.zip» v:shapes="_x0000_s1096 _x0000_s1097 _x0000_s1098 _x0000_s1099 _x0000_s1100 _x0000_s1101 _x0000_s1102 _x0000_s1103 _x0000_s1104 _x0000_s1105 _x0000_s1106 _x0000_s1107 _x0000_s1108 _x0000_s1109 _x0000_s1110 _x0000_s1111 _x0000_s1112 _x0000_s1113 _x0000_s1114 _x0000_s1115">Раздел 2. Экономический расчет… 84
2.1. Анализ ринка… 84
2.2. Расчет уровня яркости… 85
2.2.1. Основные технические параметры устройства… 85
2.2.2. Определение важности показателей… 85
2.3. Расчет себестоимости устройства… 91
2.3.1. Расчет расходов на закупку материалов… 92
2.3.2. Расчет расходов на покупные изделия и полуфабрикаты… 93
2.3.3. Расчет основной заработной платы… 96
2.3.4. Дополнительная зарплата работников… 97
2.3.5. Начисление заработной платы… 97
2.3.6. Общепроизводственные расходы… 97
2.3.7. Административные расходы… 98
2.3.8. Расходы на сбыт… 98
2.4. Определение цены изделия… 99
2.4.1. Нижняя граница цены… 99
2.4.2. Верхняя граница цены… 100
2.4.3. Договорная цена… 101
2.4.4. Определение объема производства продукции… 101
Раздел 3. Охрана труда… 104
3.1. Анализ вредных и опасных производственных факторов… 104
3.2. Характеристика параметров рабочего помещения… 105
3.3. Расчет естественного освещения… 107
3.4. Расчет искусственного освещения… 110
3.5. Оценка санитарных норм условий труда при пайке… 112
3.6. Электробезопасность… 113
3.7. Пожарная безопасность помещения… 114
Выводы… 118
Список литературы… 119
Вступ.
В даний час спостерігається збільшення потреби у високошвидкісних центрах обробки даних, системах телекомунікаційного зв'язку в реальному масштабі часу і застосуванні систем з безперервним автоматичним технологічним процесом. Зростання потреби в такому устаткуванні поряд із забезпеченням великою кількістю різноманітних можливостей висуває вимоги до їхніх джерел електроживлення.
Незважаючи на те, що при генерації електроенергії сигнал має чудову форму, у той момент, коли електроживлення досягає споживача, його якість далека від ідеального. Більшість типів перекручувань неприпустимі, наприклад, значні провали напруги і коливання частоти, що можуть призвести до непоправних втрат, викликаних ушкодженням устаткування в сполученні c неможливістю його подальшого використання по призначенню. Звичайно ж фінансові наслідки цього можуть бути просто страшними, впливаючи не тільки на поточну роботу, але, що є серйознішим, і на розвиток бізнесу в майбутньому.
При проектуванні радіоелектронної апаратури, одним з основних критеріїв економічності є зниження споживаної пристроєм потужності (зокрема, застосування нових технологій дозволило скоротити на кілька порядків споживання енергії побутовою апаратурою в порівнянні навіть з десятком років тому).
За минулі більш ніж 100 років від моменту появи першого електронного пристрою (радіо А.С.Попова) до наших днів змінилось кілька поколінь електронних пристроїв, що мають принципові відмінності по функціональних можливостях, типу застосовуваної елементної бази, конструктивно-технічному рішенню і т.д. Це рівною мірою відноситься до радіоелектронної апаратури побутового призначення, так і системам керування складними технічними об'єктами, такими як повітряні лайнери, космічні апарати та ін. Однак кожен вид електронних засобів, будь це комп'ютер, схема керування роботою системи життєзабезпечення, програвач компакт дисків чи радіолокаційна станція всі вони мають пристрій який забезпечує електроживленням всіх елементів (електронних ламп, транзисторів, мікросхем), пристроїв які входять до тієї чи іншої системи. Отже наявність джерела живлення в будь-якому пристрої річ цілком очевидна і вимоги до нього досить великі, адже від його якісної роботи залежить робота пристрою в цілому. Особливу увагу на живлення стали звертати при побудові складних цифрових пристроїв (персональний комп'ютер чи будь-яка інша мікропроцесорна техніки) де виникла потреба забезпечення цих пристроїв безперервним і найголовніше — якісним живленням. Пропадання напруги для пристроїв цього класу може бути фатальним: медицинські системи життєзабезпечення потребують постійної роботи комплексу пристроїв, і вимоги до їх живлення дуже суворі; системи банківського захисту і охоронні системи; системи зв'язку і передачі інформації.
При створенні електронного пристрою окремого класу і призначення (електронно-обчислювальні машини, медична і побутова електронна техніка, засоби автоматизації) чи джерело системи забезпечення гарантованого живлення можуть бути підібрані з тих, які серійно випускаються промисловістю. У деяких країнах існують фірми, що спеціалізуються на промисловому випуску Джерел безперервного живлення, і споживач має можливість вибрати той, котрий йому найбільше підходить. Однак, якщо по в експлуатаційному, конструкторському чи іншому розуміннях джерела безперебійного живлення, що випускаються серійно, не задовольняють потреб споживача, необхідно розробити новий, з урахуванням усіх правил і обмежень, специфічних для цього виду.
Темою даного проекту є розробка джерела безперервного живлення яке б було універсальним. Універсальність його заключається в тому, що він би міг використовуватись в будь-якій апаратурі потужністю до 600 Вт починаючи з персонального комп'ютера і закінчуючи медичною апаратурою. Причина побудови джерела — це можливість його використання в будь-якій апаратурі, для якої є важливим фактором мати саме синусоїдальну напругу, напругу яка б при роботі джерела від мережі чи від внутрішніх батарей немала б провалів напруги при переході роботи з одного в інше.
Розділ 1. Технічна частина.
1.1. Обґрунтування забезпечення умов ТЗ.
Виходячи з призначення проектованого пристрою і специфіки області його застосування розглянемо основні критерії, згідно яким буде вестися подальша розробка.
Отже, до основних критеріїв розробки джерела безперебійного живлення варто віднести надійність і стійкість до зовнішніх впливів (зокрема до вібраційних і ударних навантажень).
Для підвищення надійності блоку, при його проектуванні, пропонується:
— забезпечити легкі електричні, теплові робочі режими детелей та матеріалів конструкції, їх правильний вибір;
— забезпечити надійний захист від зовнішніх та внутрішніх дестабілізуючих факторів;
- широко використовувати ІМС, а також стандартні компоненти;
- забезпечити ремонтоздатність виробу, використавши функціонально-вузловий метод конструювання.
На ранній стадії процес проектування заключатися в постійній реорганізації системи з підбором технології електроживлення. Перерахуємо фактори, що впливають на цей етап:
- вартість;
- маса та розміри;
- коефіцієнт корисної дії блока живлення;
- вхідна напруга;
- термін дії акумуляторної батареї;
- необхідна якість вихідної напруги;
- час, необхідний для виходу продукції на ринок.
З метою забезпечення естетичних та ергономічних показників пропонується використовувати сучасний дизайн.
Для забезпечення заданих кліматичних та механічних вимог пропонується використати елементну базку та матеріали, враховуючи граничні зовнішні впливи, забезпечити при конструюванні та проектуванні їх захист від зовнішніх впливів, які негативно впливають на працездатність виробу.
1.2. Огляд аналогів виробу.
Одним із аналогів нашого виробу є ДБЖ PW5125RM та PW5115RM виробництва фірми Powerware. Віни також призначені для кріплення в серверну стійку та мають вихідну потужність 1000ВА. Інші технічні характеристики можна привести в вигляді таблиці.
Характеристики ДБЖ. Таблиця 1.2.1.
Параметри
PW5125RM
PW5115RM
Вихідна потужність (ВА/Вт)
1000/900
1000/670
Габаритні розміри (мм)
432*494*89
440*450*58
Маса (кг)
27
20
Номінальна вихідна напруга (В)
220-240
220-240
Можливий діапазон вхідної напруги (В)
166-276
175-250
Робоча частота (Гц)
50/60
50/60
Номінальна вхідна напруга (В)
220-240
220-240
ККД (%)
93
90
Індикація параметрів
Світлодіоди
Світло діоди
Комунікаційний порт
RS232
RS-232
Робочий діапазон температур
0 – 40 С0
0-40 С0
Величина шуму (дБ)
Не більше 50
Не більше 45
Час роботи при максимальному навантаженні (хв.)
7
5
Дані ДБЖ мають хороші параметри та високу ціну. Туму виникає необхідність у дешевих і надійних ДБЖ. В дипломному проекті проведено розробку саму такого пристрою.
1.3. Опис структурної схеми.
1.3.1. Огляд і аналіз структурних схем систем
безпребійного живлення.
Джерело безперебійного живлення — автоматичний пристрій, що забезпечує нормальне живлення навантаження при повному зникненні струму з зовнішньої електромережі в результаті аварії або неприпустимо високому відхиленні параметрів напруги в мережі від номінальних значень і використовує для аварійного живлення навантаження енергію акумуляторних батарей.
Розглянемо декілька основних типів побудови структурних схем ДБЖ:
1. ДБЖ резервного типу.
2. Лінійно-інтерактивне ДБЖ.
3. ДБЖ з подвійним перетворенням енергії.
ДБЖ резервного типу (Off-Line або standby)
Рис. 1.3.1. ДБЖ типу Off-Line.
Джерело безперебійного живлення, виконане за схемою з комутуючим пристроєм, що у нормальному режимі роботи забезпечує підключення навантаження безпосередньо до зовнішньої електромережі, а в аварійному переводить її на живлення від акумуляторних батарей. Перевагою ДБЖ резервного типу є його простота і невисока вартість, а недоліком — ненульовий час перемикання (~4 мс) на живлення від акумуляторів та більш інтенсивна їхня експлуатація, тому що джерело переводиться в аварійний режим при будь-яких несправностях в електромережі.
ДБЖ резервного типу, як правило, мають невелику потужність і застосовуються для забезпечення гарантованого електроживлення окремих пристроїв (персональних комп'ютерів, робочих станцій, офісного встаткування) у регіонах з гарною якістю електричної мережі.
Лінійно-інтерактивне (Line-Interactive) .
Джерело безперебійного живлення, виконане за схемою з комутуючим пристроєм (Off-Line), доповненої стабілізатором вхідної напруги на основі автотрансформатора з перемикаючими обмотками.
Рис. 1.3.2. ДБЖ типу Line-Interactive.
Основна перевага лінійно-інтерактивного ДБЖ у порівнянні із джерелом резервного типу полягає в тому, що воно здатне забезпечити нормальне живлення навантаження при підвищеній або зниженій напрузі електромережі (найпоширеніший вид несправностей у вітчизняних лініях електропостачання) без переходу в аварійний режим. У підсумку продовжується термін служби акумуляторних батарей. Недоліком лінійно-інтерактивної схеми є ненульовий час перемикання (~4 мс) навантаження на живлення від батарей.
По ефективності лінійно-інтерактивні ДБЖ займають проміжне положення між простими й відносно дешевими резервними джерелами (Off-Line) і високоефективними, але і дорожчими джерелами із подвійним перетворенням енергії (On-Line). Як правило, лінійно-інтерактивні ДБЖ застосовують для забезпечення гарантованого живлення персональних комп'ютерів, робочих станцій, файлових серверів, вузлів локальних обчислювальних мереж й офісного встаткування. Автоматичний регулятор напруги, побудований на основі автотрансформатора з перемикаючими обмотками. Застосовується в ДБЖ, зібраних за лінійно-інтерактивною схемою, для ступінчатого коректування вхідної напруги убік його підвищення. Число обмоток регулятора визначає діапазон вхідних напруг, при яких ДБЖ забезпечує нормальне живлення навантаження без переходу в аварійний режим роботи. В ДБЖ такої структури всередньому такий діапазон припустимої зміни вхідної напруги становить від -20% до +20% від номінального значення 220.
продолжение
--PAGE_BREAK--ДБЖ з подвійним перетворенням енергії (On-Line)
Джерело безперебійного живлення, в якому вхідна змінна напруга спочатку перетворюється випрямлячем у постійну, а потім за допомогою інвертора знову в змінну – є джерелом з подвійним перетворенням енергії (On-Line). Акумуляторна батарея постійно підключена до виходу випрямляча і входу інвертора і живить останній в аварійному режимі.
Рис. 1.3.1. ДБЖ типу On-Line.
Така схема побудови ДБЖ дозволяє забезпечити практично ідеальне живлення навантаження при будь-яких неполадках у мережі (включаючи фільтрацію високовольтних імпульсів та електромагнітних завад) і характеризується нульовим часом перемикання в аварійний режим без виникнення перехідних процесів на виході пристрою.
До недоліків схеми з подвійним перетворенням енергії варто віднести її порівняльно велику складність, більш високу вартість.
ДБЖ типу On-Line застосовують у тих випадках, коли за тих або інших причинах потрібні підвищені вимоги до якості електроживлення навантаження, якими можуть бути вузли локальних обчислювальних мереж (мережне встаткування, файлові сервери, робочі станції, персональні комп'ютери), устаткування обчислювальних залів, системи керування технологічним процесом.
За схемою з подвійним перетворенням (On-Line) побудовані, наприклад, моделі PW5125RM компанії Powerware. Вони оснащені плавним стабілізатором вхідної напруги, завдяки якому діапазон припустимих значень вхідної напруги, при яких джерело не переходить на живлення від батарей, становить 166… 276В.
В таких схемах присутній режим Bypass, живлення навантаження відфільтрованою напругою електромережі в обхід основної схеми ДБЖ. Перемикання в режим Bypass, підтримуваний внутрішньою схемою ДБЖ або спеціальним зовнішнім модулем, може виконуватися автоматично або вручну. ДБЖ, що має відповідну вбудовану схему, автоматично переходить у режим Bypass по команді пристрою керування при перевантаженні вихідних ланцюгів або при виявленні несправності в важливих вузлах. У такий спосіб навантаження захищається не тільки від збоїв у живильній електромережі, але й від неполадок у самому ДБЖ. Можливість ручного включення режиму Bypass передбачається на випадок проведення профілактичного обслуговування ДБЖ або заміни його вузлів без відключення навантаження.
Оскільки, як видно з вище сказаного, схема типу Off-Line є найбільш простою та дешевою, то і розроблюваний у даному дипломному проекті пристрій забезпечення безперебійного живлення теж побудований за цим принципом. Проте, вдосконалення функціональної схеми та характеристик дозволить мати більш затребуваний та конкурентно-спроможний виріб з кращими параметрами експлуатації і меншою ціною, ніж аналоги.
1.3.2. Опис структурної схеми джерела безперебійного живлення.
Структурна схема джерела безперебійного живлення представлена в графічній частині на аркуші РТ01.430127.001 Э1.
Побудова систем безперебійного живлення залежить від вирішуваними ними задач. В деяких випадках необхідно якнайменший час переключення навантаження на живлення від АБ чи навпаки. В інших потрібно забезпечити довготривалу роботу від АБ, при цьому час переключення не являється критичною величиною. Тобто, можна сказати, що для кожного конкретного випадку потрібно вирішувати іншу технічну задачу.
Розроблюваний блок для забезпечення безперервного живлення різноманітних пристроїв (серверів, персональних комп’ютерів, модемів та ін.) стабілізованою напругою 220В, 50Гц.
Система призначена для живлення пристроїв, що мають імпульсні джерела живлення. Це дозволяє зменшити вимоги щодо розробки нашого приладу, так як імпульсні джерела живлення здатні працювати в мережі ± 20% від нормального значення. Ще однією перевагою є здатність їх працювати від мережі, що мають не синусоїдальну характеристику напруги (апроксимована синусоїда, квазі синусоїда).
Розглянемо основні блоки, що входять до складу пристрою:
1. Пристрій комутацій.
2. Мережевий фільтр.
3. Зарядний пристрій.
4. Акумуляторна батарея.
5. Перетворювач постійної напруги в постійну.
6. Стабілізатор постійної напруги.
7. Перетворювач постійної напруги в змінну.
8. Пристрій комутацій байпас.
9. Датчик струму.
10. Вихідний фільтр.
11. Датчик температури.
12. Інтерфейс.
13. Пристрій індикації.
14. Пристрій керування роботою ДБЖ.
Для забезпечення роботи та функціонування всіх частин ДБЖ, необхідна ланка, котра здійснювала б зв’язок між всіма цими частинами. Можна розглянути декілька видів таких схем:
1. Аналогові системи, операції регулювання в яких здійснюються шляхом порівняння, підсилення, перетворення аналогових сигналів. Похибка установки параметрів в такій системі сильно залежить від параметрів активних і пасивних елементів схеми. Такі системи використовуються, в основному в недорогих пристроях.
2. Цифрові системи, операції керування проводяться над цифровими величинами, отриманими із аналогових сигналів шляхом оцифровування аналого-цифровими перетворювачами (АЦП). Точність таких систем набагато вища за рахунок використання математичного апарату числення.
3. Комбіновані, операції керування та регулювання в яких виконуються або аналоговими, або цифровими пристроями.
В нашому випадку система керування роботою ДБЖ побудована на мікроконтролері ATTiny26. Він представляє собою високопродуктивний контролер з функціями багатоканального аналого-цифрового перетворювача. Ввід та вивід інформації в МК може здійснюватись як в аналоговому так і в цифровому вигляді. Використовування новітніх розробок, що містять в своєму складі МК, дозволяє набагато спростити схему. Мікроконтролер управляє роботою як схеми управління так і роботою всього пристрою.
Схема управління здійснює підключення ДБЖ до мережі, подаючи відповідну команду включення на пристрій комутацій, здійснює управління переключенням навантаження на живлення від мережі чи від АБ, слідкує за напругою на АБ. Якщо напруга на АБ стає меншою за 10,5В, то здійснюється аварійне відключення ДБЖ. Аварійне відключення здійснюється також, коли температура навколишнього середовища виходить за межі допустимої. Для вимірювання температури використовується датчик температури. На пристрій управління роботою ДБЖ поступає інформацію величини напруги в мережі. Обробляючи цю інформацію МК виробляє відповідні сигнали управління для інших вузлів, складових блоку.
Для вимірювання вихідної потужності використовується датчик струму. Якщо через датчик протікає струм більший допустимого, то схема управління відключає навантаження. Це забезпечує захист від виходу з ладу пристрою перетворення постійної напруги в змінну.
Особливо велике значення в ДБЖ має наявність зв’язку з ПК. Це дозволяє оператору (адміністратору) слідкувати за станом мережі, АБ та всієї роботи ДБЖ. В даному випадку використовується стандартний інтерфейс зв’язку МК та ПК – RS-232. Це дозволяє здійснювати дистанційний моніторинг ДБЖ та безпечне завершення роботи ПК при аварії чи довготривалій відсутності напруги в мережі.
Вхідна напруга 220В, 50Гц поступає через пристрій комутацій та мережевий фільтр на зарядний пристрій та пристрій та пристрій комутації бай пас.
Мережевий фільтр призначений для запобіганню попаданню завад, що виникають при роботі ДБЖ в мережу, тобто захисту споживачів від електромагнітних завад.
Зарядний пристрій забезпечує зарядку АБ при наявності напруги мережі, тобто при нормальній роботі ДБЖ, забезпечуючи тим самим постійну готовність до роботи ДБЖ в автономному режимі. Пристрій перетворює напругу мережі у стабілізовану постійну напругу. Величина напруги заряду постійно контролюється МК. Це тим самим дозволяє правильно експлуатувати батареї. Досить велика вихідна потужність зарядного пристрою дає плюс при роботі ДБЖ з значно заниженою вхідною напругою пристрою, що знаходиться в діапазоні від 90В до 185В. При такій вхідній напрузі частина вихідної потужності джерела забезпечується роботою зарядного пристрою, що набагато подовжує роботу навантаження під час несправностей в мережі.
Перетворювач постійної напруги в постійну виконує роль перетворювача постійної напруги 120В в постійну 200В. Даний пристрій побудований по схемі імпульсного перетворювача з ШІМ. Напруга на його виході постійна, але не стабілізована, тобто залежить від зміни вхідної напруги. Для стабілізації використовується стабілізатор постійної напруги. Стабілізатор побудований по схемі однотактного імпульсного підвищуючого стабілізатора. Напруга на акумуляторі змінюється в межах 10,5...13,8В, а вихідна ДБЖ повинна залишатись стабільною.
Перетворювач постійної напруги в змінну здійснює формування вихідної стабілізованої напруги 220В, 50Гц. Управління та синхронізацію даного пристрою з мережею здійснює пристрій керування ДБЖ.
Вихідний фільтр служить фільтрації електромагнітних завад та запобіганню їх попаданню навантаження.
Алгоритм роботи ДБЖ приведений в графічній частині проекту.
1.4. Опис схеми електричної принципової.
Схема електрична принципова представлена в графічній частині дипломного проекту на аркуші РТ01.430127.001Э3.
Відповідно до структурної схеми, джерело безперебійного живлення складається з кількох функціональних вузлів. Розглянемо кожен з них окремо.
1. Зарядний пристрій
Зарядний пристрій побудований по однотактній зворотньоходовій схемі перетворення енергії.
Управляючою мікросхемою є IMS UC3842 фірми Fairchild. Функціональна схема IMS UC3842 приведена на рис. 1.4.1. Принцип роботи заклечається в наступному: на діодний VD1 подається змінна напруга мережі 220В. Після VD1 на згладжуючому конденсаторі маємо постійну напругу 306В. Початковий запуск роботи IMS VC2 відбувається через резистор R41. Далі при нормальному режимі роботи DA1 живиться від додаткової обмотки W3 трансформатора Т2. Напруга знята з W3 випрямляється діодом VD8 та згладжується ємнісним фільтром побудованому на конденсаторах С24, С25. Величина напруги живлення IMS складає 12В.
Після подачі живлення на 8 виводі DA2 встановлюється опорна напруга 5В. На вхід тактового генератора, через інтегруючу ланку R14C11 подається сигнал 5В.
Рис. 1.4.1. Функціональна схема UC3842.
На 6 виводі DA2 встановлюється високий потенціал (12В), який через резисторний дільник R27R29 поступає на затвор польового транзистора VT1. Транзистор VT1 включається коли потенціал між затвором і витоком складає більше 4В. При включенні VT1 через обмотку W2, транзистор VT1, резистор R30 починає протікати струм. Резистор R30 являється вимірювальним резистором. З його виводів знімаємо сигнал про величину струму, що протікає через транзистор і первинну обмотку трансформатора Т2. Цей сигнал поступає через R28 на вхід з DA2. Даний вхід являється прямим входом внутрішнього компаратора по струму. На вхід 1 DA2 подається сигнал зворотного зв’язку по напрузі. Цей сигнал подається на інвертуючий вхід від компаратора по струму. При досягненні порогового рівня на вході компаратора виробляється сигнал на виключення вхідного транзистора.
Струм через первинну обмотку Т2 наростає лінійно, але при включенні і виключенні транзистора виникають викиди струму. Ці викиди можуть призводити до самовільного включення і виключення ІМС. Для запобігання цьому явищу ставиться RC фільтр. Рис. 1.4.1.
Рис. 1.4.1. Схема компаратора струму з RC-фільтром. Після включення транзистора починається етап передачі енергії накопленої в трансформаторі в навантаження. Напруга знята з обмотки W1, Т2 випрямляється діодом VD11 та фільтрується ємнісним фільтром С35, С36.
Схема стабілізації вихідної напруги побудована на управляючому стабілітроні VD12-TL431.
Резистори R56, R57, R58 утворюють резисторний дільник, величиною опорів якого, в загальному, виставляється значення вихідної напруги зарядного присторою. Резистор R54 є струмообмежуючим резистором для стабілітрона VD12 та оптрона U1.2.
2. Перетворювач постійної напруги в постійну
Даний вузол призначений для перетворення постійної напруги 12В у постійну напругу 300В. Вихідна напруга даного перетворювача є нестабілізованою, при Uвх=13,8В, Uвих=300В при Uвх=10,5В, Uвих=225В.
Тому для нормальної роботи ДБЖ потрібна падальна стабілізація Uвих.
Даний перетворювач побудований на мікросхемі S63525А, функціональна схема якої приведена на Рис. 1.4.3.
Рис. 1.4.3. Функціональна схема SG3525.
З виходів мікросхеми (виводи 14 та 11) прямокутні імпульси поступають на трансформатор Т1. На вторинних обмотках трансформатора імпульси будуть двохполярні з скважністю 0,9.
Резисторно – конденсаторні ланки С23R31 та С27R32 призначені для того, щоб збити амплітуду викидів при переключеннях.
Сам перетворювач побудований по схемі з плаваючою середньою точкою. Пари силових транзисторів VT4, VT5 та VT6, VT7 включаються по черзі з щілинністю майже 0,5. Такий режим вибраний з метою зменшення викидів при переключенні, та отриманню симетрії в кожен період переключення. З вторинної обмотки прямі імпульси випрямляються діод ними мостом VD17, VD18, VD19, VD20 та згладжується фільтром С1L1, С2С4, С3С5. З вторинної обмотки Т3 також беруться додаткові напруги живлення 9В та 18В, гальванічно розв’язані між собою. Стабілізація цих напруг проводиться стабілітроном VD21 VD22 VD23 VD24.
Мікросхема VD1 включена по типовій схемі включення. Ланкою С7,R1 визначається вихідна частота. Живлення вихідних каскадів ІМС проводиться через R15. С12, С13 призначені для фільтрації напруги живлення ІМС. Дистанційне керування роботою перетворювача проводиться через 10 вивід DA1 від мікроконтроллера.
3. Стабілізатор напруги 300В
Даний стабілітрон побудований по схемі однотактового підвищуючого перетворювача. Схема побудована на ІМС UC3842. Принцип роботи заклечається в наступному: при подачі живлення на DA4 на її вихід (вивід 6) подається імпульс амплітудою 9В, який через дільник R18R33 поступає на затвор VT2 і відкриває його коли транзистор відкритий через L2 VT2 R34 протікає струм. Індуктивність L2 накопляє енергію. При досягненні певного рівня сигналу, що знімається з вимірювального резистору R34, на виході DA1 з’являється логічний нуль. Наступний імпульс з’явиться при новому циклі тактового генератора. Зворотній зв’язок по напрузі здійснюється через резисторну ланку R11, R8, R9.
Оскільки для утворення спільної точки з напругою мережі утворено ємнісний дільник С2С4, С3С5 то вузол на DA4 стабілізує додатню півхвилю вихідної напруги, а вузол на DA5 – від’ємну.
Елементи схеми підібрані таким чином, що вхідній напрузі 300В на виході теж 300В, тобто стабілізація не потрібна. По мірі зменшення напруги на акумуляторі, на виході перетворювача постійної напруги в постійну також напруга буде зменшуватись, а вузол стабілізації її буде стабілізувати до 300В. Оскільки заземлені виводи DA5 підключені до мінусової напруги, яку потрібно стабілізувати, а стабілізацію потрібно здійснювати відносно нульової шини, то тут використовується ще додатковий вузол на DA3.
4. Вихідний інвертор
Вихідний інвертор побудований по півмостовій схемі. Навантаження підключається до середньої точки конденсаторного дільника C2 C4, C3 C5 та виходу інвертора (колектор VT13).
Ключовими елементами каскаду є силові транзистори VT12, VT13. керування роботою здійснюється за допомогою мікроконтроллера.
Даний вузол забезпечує дуже хороше наближення напруги до синусоїдальної. Це дозволило виконати два силових ключа VT12, VT13 на біполярних транзисторах з ізольованим затвором (IGBT), котрі працюють в лінійному режимі. Їх почерговим відкриттям керують прямокутні імпульси, що поступають в протифазі від контролеру DD1. Ці імпульси проходять ланки, що формують з них сигнал, який подібний по формі до півперіода синусоїди і подаються на затвори VT12, VT13.
продолжение
--PAGE_BREAK--Індуктивність L4 забезпечує згладжування фронтів вихідних імпульсів з інвертора.
5. Схема байпасу
Схема байпасу призначена для швидкого перемикання навантаження на роботу від мережі або на роботу від акумуляторної батареї. Перемикання здійснюється за допомогою реле K1, яке керується мікро контролером. Конденсатори C52, C53 служать запобіганню виникнення іскри і підгорянню контактів реле при переключеннях.
Для забезпечення кращої форми вихідної напруги та запобіганню попадання електромагнітних завад від ДБЖ в навантаження служить фільтр C56, L6, C59.
6. Вузол керування
Вузол керування роботою ДБЖ виконаний на мікроконтролері DD1-ATTiny 261. Функціональна схема контролера приведена на рис. 1.4.4.
Рис. 1.4.4. Функціональна схема ATTiny26.
Для синхронізації роботи ДБЖ з мережею використовується вимірювальний трансформатор T4, вихідний сигнал з якого випрямляється та подається на входи АЦП мікроконтролера. Для вимірювання струму який споживається навантаженням використовується трансформатор струму T5. Його вихідний сигнал випрямляється і подається на вхід АЦП мікроконтролера. Загальний алгоритм роботи МК вписується в алгоритм роботи всього ДБЖ.
Після включення вмикача SA1 („Вкл.”) на вхід DA6 поступає постійна напруга з акумулятора. DA6 формує на виході +5В, необхідних для живлення мікроконтролера.
Мікроконтролер, після подачі на нього живлення, починає проводити вимірювання напруги акумуляторної батареї, а також вмикає реле K2, тим самим під’єднавши ДБЖ до мережі. Далі МК вимірює напругу мережі. Якщо напруга мережі не в межах норми, то МК дає команду на перемикання на роботу від акумулятора. Коли ж ні напруга акумулятора, ні напруга мережі не відповідає нормам, то МК здійснює повне відключення навантаження від мережі.
При нормальному функціонуванні від мережі МК постійно слідкує за мережею і підганяє фазу вихідного сигналу від інвертора до фази сигналу з мережі. Це потрібно для того, щоб у разі зникнення напруги мережі переключення на роботу від АБ пройшло з найменшими втратами.
Відповідно при відновленні напруги в мережі, МК спочатку робить підгонку фази вихідного сигналу з інвертора до сигналу з мережі, а тільки потім відбувається переключення на роботу від мережі.
Для запобігання попадання завад з ДБЖ у мережу поставлений мережевий фільтр C54, C55, C56, L5, C58.
Зв’язок мікроконтролера з ПК здійснюється через стандартний інтерфейс RS-232 (Com port). Інтерфейс виконаний з оптоізоляцією, що збільшує електробезпеку при роботі з ДБЖ.
Для індикації режимів роботи ДБЖ використовується індикатори HL1 – „Мережа”, HL2 — „~220В”, HL3 — „АБ ≤10.5В”.
1.5. Розробка и розрахунок окремих вузлів
схеми электричної принципової.
1.5.1. Електричний розрахунок схеми зарядного пристрою.
За базову схему для зарядного пристрою візьмемо схему однотактного зворотно ходового перетворювача напруги.
Рис. 1.5.1 Принципова схема зарядного пристрою.
Це доцільно тим, що потрібно відносно невелику потужність Рвих.=100Вт для того, щоб заряджати акумулятори. Також ця схема приваблива простотою та дешевизною, порівняно з такими схемами як півмостова чи прямоходова. Скористаємося методикою розрахунку представленою в [5].
Вихідні дані для розрахунків. Таблиця 1.5.1.
Параметри
Позначення
Значення
Мінімальна змінна вх. напруга
<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image003.wmz» o:><img width=«43» height=«24» src=«dopb41149.zip» v:shapes="_x0000_i1025">
85В
Максимальна змінна вх. напруга
<shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image005.wmz» o:><img width=«45» height=«24» src=«dopb41150.zip» v:shapes="_x0000_i1026">
270В
Частота мережі
<shape id="_x0000_i1027" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image007.wmz» o:><img width=«28» height=«24» src=«dopb41151.zip» v:shapes="_x0000_i1027">
50Гц
Максимальна вих. потужність
<shape id="_x0000_i1028" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image009.wmz» o:><img width=«44» height=«24» src=«dopb41152.zip» v:shapes="_x0000_i1028">
100 Вт
Мінімальна вих. потужність
<shape id="_x0000_i1029" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image011.wmz» o:><img width=«43» height=«24» src=«dopb41153.zip» v:shapes="_x0000_i1029">
1Вт
Вихідна напруга
<shape id="_x0000_i1030" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image013.wmz» o:><img width=«27» height=«24» src=«dopb41154.zip» v:shapes="_x0000_i1030">
13,8В
Пульсації вихідної напруги
<shape id="_x0000_i1031" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image015.wmz» o:><img width=«49» height=«25» src=«dopb41155.zip» v:shapes="_x0000_i1031">
0,05В
Напруга відбиття первинної обмотки
<shape id="_x0000_i1032" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image017.wmz» o:><img width=«20» height=«23» src=«dopb41156.zip» v:shapes="_x0000_i1032">
100В
Прогнозований ККД
<shape id="_x0000_i1033" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image019.wmz» o:><img width=«13» height=«17» src=«dopb41157.zip» v:shapes="_x0000_i1033">
0,84
Пульсації вх. постійної напруги
<shape id="_x0000_i1034" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image021.wmz» o:><img width=«59» height=«25» src=«dopb41158.zip» v:shapes="_x0000_i1034">
10В
Напруга живлення ІМС
<shape id="_x0000_i1035" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image023.wmz» o:><img width=«35» height=«24» src=«dopb41159.zip» v:shapes="_x0000_i1035">
12В
Кількість оптопар
<shape id="_x0000_i1036" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image025.wmz» o:><img width=«24» height=«24» src=«dopb41160.zip» v:shapes="_x0000_i1036">
1
Розрахуємо характеристики вхідного діодного моста та конденсатора.
Максимальна вхідна потужність:
<shape id="_x0000_i1037" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image027.wmz» o:><img width=«227» height=«45» src=«dopb41161.zip» v:shapes="_x0000_i1037"> ;
Знайдемо максимальне значення струму через діод ний міст VD1:
<shape id="_x0000_i1038" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image029.wmz» o:><img width=«269» height=«47» src=«dopb41162.zip» v:shapes="_x0000_i1038">;
Розрахуємо максимальне значення напруги на діодному мосту:
<shape id="_x0000_i1039" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image031.wmz» o:><img width=«292» height=«27» src=«dopb41163.zip» v:shapes="_x0000_i1039">;
Знайдемо параметри вхідного конденсатора C6:
<shape id="_x0000_i1040" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image033.wmz» o:><img width=«279» height=«27» src=«dopb41164.zip» v:shapes="_x0000_i1040">;
<shape id="_x0000_i1041" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image035.wmz» o:><img width=«309» height=«25» src=«dopb41165.zip» v:shapes="_x0000_i1041">,
де: VDCminPK мінімальне амплітудне значення вхідної напруги, VDCmin мінімальне значення вхідної напруги з урахуванням пульсацій.
Знайдемо час розряду конденсатора C6 за половину періоду:
<shape id="_x0000_i1042" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image037.wmz» o:><img width=«451» height=«65» src=«dopb41166.zip» v:shapes="_x0000_i1042">;
Розрахуємо потужність, що береться з конденсатора за час розряду:
<shape id="_x0000_i1043" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image039.wmz» o:><img width=«287» height=«24» src=«dopb41167.zip» v:shapes="_x0000_i1043">;
Знайдемо мінімальне значення ємності C6:
<shape id="_x0000_i1044" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image041.wmz» o:><img width=«377» height=«47» src=«dopb41168.zip» v:shapes="_x0000_i1044">;
Розрахунок трансформатора T2
Знайдемо максимальний струм через первинну обмотку трансформатора T2:
<shape id="_x0000_i1045" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image043.wmz» o:><img width=«280» height=«47» src=«dopb41169.zip» v:shapes="_x0000_i1045">,
де Dmax=0,5, скважність імпульсів на первинній обмотці.
Розрахуємо максимальний струм через демпферний діод VD7:
<shape id="_x0000_i1046" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image045.wmz» o:><img width=«299» height=«47» src=«dopb41170.zip» v:shapes="_x0000_i1046">;
Визначимо початкову індуктивність первинної обмотки при максимальному циклі:
<shape id="_x0000_i1047" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image047.wmz» o:><img width=«356» height=«47» src=«dopb41171.zip» v:shapes="_x0000_i1047">;
Виберемо тип осердя трансформатора з продукції фірми Epcos. Вибираємо осердя: E3211619
Параметри осердя . Таблиця 1.5.2.
Параметр
Позначення
Значення
Індуктивність одного витка
AL
24,4нГн
Площа вікна
AN
108,5мм2
Ширина осердя
S
0,5мм
Площа перерізу осердяа
Ae
83мм2
Довжина середньої лінії
IN
64,6мм
Ваговий коефіцієнт потужності (при 100кГц)
PV
190мВт/г
Індукція насичення осердя
Bmax
0,2Т...0,3Т
Маса
m
30г
Знайдемо кількість витків первинної обмотки:
<shape id="_x0000_i1048" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image049.wmz» o:><img width=«216» height=«53» src=«dopb41172.zip» v:shapes="_x0000_i1048">,
Приймаємо Np рівним 24 витки.
Визначимо кількість витків вторинної обмотки:
<shape id="_x0000_i1049" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image051.wmz» o:><img width=«356» height=«47» src=«dopb41173.zip» v:shapes="_x0000_i1049">,
де: VFDiode спад напруги на діоді. Візьмемо NS=4 витки.
Знайдемо кількість витків додаткової обмотки:
<shape id="_x0000_i1050" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image053.wmz» o:><img width=«328» height=«47» src=«dopb41174.zip» v:shapes="_x0000_i1050">;
Приймаємо NAUX=4 витки.
Розрахуємо реальну індуктивність первинної обмотки:
<shape id="_x0000_i1051" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image055.wmz» o:><img width=«259» height=«24» src=«dopb41175.zip» v:shapes="_x0000_i1051">;
Знайдемо максимальний реальний струм через первинну обмотку T2 :
<shape id="_x0000_i1052" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image057.wmz» o:><img width=«345» height=«47» src=«dopb41176.zip» v:shapes="_x0000_i1052">;
Вирахуємо максимальну реальну індукцію трансформатора:
<shape id="_x0000_i1053" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image059.wmz» o:><img width=«284» height=«47» src=«dopb41177.zip» v:shapes="_x0000_i1053">, B<Bmax;
Знайдемо площу перерізу з урахуванням кількості витків обмотки Np:
<shape id="_x0000_i1054" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image061.wmz» o:><img width=«428» height=«48» src=«dopb41178.zip» v:shapes="_x0000_i1054">;
Конструкція трансформатора для осердя E3211619:
З таблиці даних осердя E3211619: BWmax=20,1мм – максимальне значення ширина обмотки з осердям; М=4мм мінімальна рекомендована значення ширини обмотки з осердям.
Визначимо ефективне значення ширини обмотки з осердям:
<shape id="_x0000_i1055" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image063.wmz» o:><img width=«340» height=«24» src=«dopb41179.zip» v:shapes="_x0000_i1055">,
Вибираємо коефіцієнт заповнення вікна трансформатора обмотками:
Первинна – 0,5
Вторинна – 0,45
Допоміжна – 0,05
Коефіцієнт заповнення міді з таблиці даних осердя: fCu=0,2…0,4. Виберемо fCu=0,3:
Розрахуємо площу перерізу провідника первинної обмотки T1:
<shape id="_x0000_i1056" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image065.wmz» o:><img width=«432» height=«48» src=«dopb41180.zip» v:shapes="_x0000_i1056">;
Приймаємо діаметр проводу для первинної обмотки dP=0.64мм (22 AWG)
Розрахуємо площу перерізу провідника вторинної обмотки T1:
<shape id="_x0000_i1057" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image067.wmz» o:><img width=«249» height=«47» src=«dopb41181.zip» v:shapes="_x0000_i1057">.
Приймаємо діаметр провідника dS=2Ч0,8 мм (2Ч20 AWG).
Розрахуємо площу перерізу провідника додаткової обмотки:
<shape id="_x0000_i1058" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image069.wmz» o:><img width=«464» height=«48» src=«dopb41182.zip» v:shapes="_x0000_i1058">
Приймаємо діаметр провідника dAUX=0,64мм (22 AWG).
Розрахуємо параметри вихідного діода VD11.
Визначимо максимальну зворотню напругу на діоді:
<shape id="_x0000_i1059" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image071.wmz» o:><img width=«408» height=«47» src=«dopb41183.zip» v:shapes="_x0000_i1059">;
Визначимо максимальний імпульсний прямий струм через діод:
<shape id="_x0000_i1060" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image073.wmz» o:><img width=«239» height=«47» src=«dopb41184.zip» v:shapes="_x0000_i1060">;
Визначимо максимальний імпульсний прямий струм через діод з урахуванням коефіцієнта заповнення:
<shape id="_x0000_i1061" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image075.wmz» o:><img width=«341» height=«51» src=«dopb41185.zip» v:shapes="_x0000_i1061">;
Розрахуємо параметри вихідного конденсатора С36.
Максимальна імпульсна нестабільність вихідної напруги напруги Vout=0,5В, при кількості періодів тактової частоти: ncp=5.
Визначимо максимальний вихідний струм:
<shape id="_x0000_i1062" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image077.wmz» o:><img width=«179» height=«47» src=«dopb41186.zip» v:shapes="_x0000_i1062">;
Мінімальна ємність конденсатора C36 дорівнюватиме:
<shape id="_x0000_i1063" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image079.wmz» o:><img width=«327» height=«48» src=«dopb41187.zip» v:shapes="_x0000_i1063">;
Вибираємо конденсатор на 2200мкФ – 25В.
Розрахунок демпферної ланки: C23,R26,VD7
Знайдемо напругу на демпферні ланці:
<shape id="_x0000_i1064" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image081.wmz» o:><img width=«388» height=«25» src=«dopb41188.zip» v:shapes="_x0000_i1064">,
де V(BR)DSS – максимально допустима напруга втік-витік транзистора.
Для розрахунку демпферної ланки необхідно знати індуктивність розсіювання (LLK) первинної обмотки, котра дуже сильно залежить від конструкції трансформатора. Тому приймемо значення індуктивності розсіювання на рівні 5% від первинної обмотки.
<shape id="_x0000_i1065" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image083.wmz» o:><img width=«295» height=«23» src=«dopb41189.zip» v:shapes="_x0000_i1065">.
Знайдемо ємність конденсатора C23 демпферної ланки:
<shape id="_x0000_i1066" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image085.wmz» o:><img width=«395» height=«48» src=«dopb41190.zip» v:shapes="_x0000_i1066">.
Приймаємо С23=470пФ.
Знайдемо опір резистора демпферної ланки R26:
<shape id="_x0000_i1067" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image087.wmz» o:><img width=«480» height=«48» src=«dopb41191.zip» v:shapes="_x0000_i1067">.
Приймаємо R26=1,2кОм.
Розрахунок втрат
Визначимо втрати на діоді VD1:
<shape id="_x0000_i1068" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image089.wmz» o:><img width=«300» height=«24» src=«dopb41192.zip» v:shapes="_x0000_i1068">;
Визначимо опір первинної обмотки:
<shape id="_x0000_i1069" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image091.wmz» o:><img width=«431» height=«67» src=«dopb41193.zip» v:shapes="_x0000_i1069">;
Визначимо опір первинної обмотки:
<shape id="_x0000_i1070" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image093.wmz» o:><img width=«428» height=«67» src=«dopb41194.zip» v:shapes="_x0000_i1070">,
де: з довідника питомий опір міді P100=0,0172ОмЧмм2/м.
Визначимо втрати в міді в первинній обмотці:
<shape id="_x0000_i1071" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image095.wmz» o:><img width=«471» height=«41» src=«dopb41195.zip» v:shapes="_x0000_i1071">;
Визначимо втрати в міді в вторинній обмотці:
<shape id="_x0000_i1072" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image097.wmz» o:><img width=«457» height=«41» src=«dopb41196.zip» v:shapes="_x0000_i1072">;
Знайдемо сумарні втрати в первинній та вторинній обмотках трансформатора:
<shape id="_x0000_i1073" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image099.wmz» o:><img width=«344» height=«24» src=«dopb41197.zip» v:shapes="_x0000_i1073">;
Обчислимо втрати на вихідному діоді VD11:
<shape id="_x0000_i1074" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image101.wmz» o:><img width=«412» height=«47» src=«dopb41198.zip» v:shapes="_x0000_i1074">;
Втрати на силовому транзисторі
З таблиці характеристик транзистора маємо: C0=50пФ – вихідна ємність втік-витік транзистора; RDSon=1,6Ом (150 С0) – вихідний опір втік-витік транзистора.
Розрахунок проведемо при вхідній напрузі VDCmin=110В;
Знайдемо втрати при включенні транзистора:
<shape id="_x0000_i1075" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image103.wmz» o:><img width=«460» height=«41» src=«dopb41199.zip» v:shapes="_x0000_i1075">,
де f=100кГц – робоча частота перетворювача.
Знайдемо втрати при виключенні транзистора:
<shape id="_x0000_i1076" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image105.wmz» o:><img width=«591» height=«41» src=«dopb41200.zip» v:shapes="_x0000_i1076">;
Визначимо втрати на опорі втік-витік при відкритому транзисторі:
<shape id="_x0000_i1077" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image107.wmz» o:><img width=«404» height=«41» src=«dopb41201.zip» v:shapes="_x0000_i1077">;
Підрахуємо загальні втрати на транзисторі:
<shape id="_x0000_i1078" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image109.wmz» o:><img width=«383» height=«25» src=«dopb41202.zip» v:shapes="_x0000_i1078">;
Розрахунок ланки зворотнього зв’язку
З таблиці вихідних даних мінімальна напруга стабілізації керованого стабілітрона TL431 рівна VREF=2,5В,а його мінімальний струм стабілізаціїIkAmin=1мА.
З вихідних даних оптопари TLP521 її спад напруги на діоді VFD=1,2В; максимальний прямийструм через діодIFmax=10мА;
З вихідних даних мікросхеми UC3842 опорна напруга рівнаVRefint=5,5В; максимальна напруга зворотнього зв’язку дорівнюєVFBmax=4,8В, а внутрішній опір -RFB=3,7кОм.
Знайдемо максимальний вхідний струм DA2:
<shape id="_x0000_i1079" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image111.wmz» o:><img width=«228» height=«47» src=«dopb41203.zip» v:shapes="_x0000_i1079">;
Розрахуємо мінімальний вхідний струм DA2:
<shape id="_x0000_i1080" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image113.wmz» o:><img width=«317» height=«47» src=«dopb41204.zip» v:shapes="_x0000_i1080">;
Схема ланки зворотнього зв’язку представлена на рис. 1.5.2.
<imagedata src=«235.files/image115.png» o:><img width=«332» height=«352» src=«dopb41205.zip» v:shapes="_x0000_i1081">
Рис. 1.5.2. Схема ланки зворотнього зв’язку на
керованому стабілітроні TL431.
Знайдемо величину опору резистору R56:
<shape id="_x0000_i1082" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image117.wmz» o:><img width=«495» height=«47» src=«dopb41206.zip» v:shapes="_x0000_i1082">,
де R57=4,99кОм, а R58=5кОм – рекомендовані значення з таблиці характеристик TL431.
Визначимо опір резистора R54:
<shape id="_x0000_i1083" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image119.wmz» o:><img width=«179» height=«47» src=«dopb41207.zip» v:shapes="_x0000_i1083">,<shape id="_x0000_i1084" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image121.wmz» o:><img width=«265» height=«41» src=«dopb41208.zip» v:shapes="_x0000_i1084">;
ref SHAPE \* MERGEFORMAT <lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_s1117" type="#_x0000_t75" o:divferrelative=«f»><fill o:detectmouseclick=«t»><path o:extrusionok=«t» o:connecttype=«none»><lock v:ext=«edit» text=«t»><shapetype id="_x0000_t202" coordsize=«21600,21600» o:spt=«202» path=«m,l,21600r21600,l21600,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><img width=«611» height=«456» src=«dopb41209.zip» v:shapes="_x0000_s1116 _x0000_s1117 _x0000_s1118 _x0000_s1119 _x0000_s1120 _x0000_s1121 _x0000_s1122 _x0000_s1123 _x0000_s1124 _x0000_s1125 _x0000_s1126 _x0000_s1127 _x0000_s1128 _x0000_s1129 _x0000_s1130 _x0000_s1131 _x0000_s1132 _x0000_s1133 _x0000_s1134 _x0000_s1135 _x0000_s1136 _x0000_s1137 _x0000_s1138 _x0000_s1139 _x0000_s1140 _x0000_s1141 _x0000_s1142 _x0000_s1143 _x0000_s1144 _x0000_s1145 _x0000_s1146"><imagedata src=«235.files/image124.wmz» o: croptop="-65517f" cropbottom=«65517f»><img width=«605» height=«456» src=«dopb41210.zip» v:shapes="_x0000_i1085">
Рис. 1.5.3. Структурна схема всієї ланки зв’язку.
Розрахуємо перехідні характеристики схеми.
Внутрішній коефіцієнт передачі DA2:
<shape id="_x0000_i1086" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image126.wmz» o:><img width=«109» height=«43» src=«dopb41211.zip» v:shapes="_x0000_i1086">;
Внутрішній коефіцієнт передачі дільника ланки зворотнього зв’язку:
<imagedata src=«235.files/image128.wmz» o:><img width=«224» height=«80» src=«dopb41212.zip» v:shapes="_x0000_i1087">;
Знайдемо коефіцієнт передачі силової частини:
<shape id="_x0000_i1088" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image130.wmz» o:><img width=«400» height=«85» src=«dopb41213.zip» v:shapes="_x0000_i1088">;
<shape id="_x0000_i1089" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image132.wmz» o:><img width=«95» height=«47» src=«dopb41214.zip» v:shapes="_x0000_i1089">,
де ZPWM – крутизна характеристики ΔVFB / ΔlD;
Коефіцієнт передачі вихідного фільтра:
<shape id="_x0000_i1090" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image134.wmz» o:><img width=«283» height=«47» src=«dopb41215.zip» v:shapes="_x0000_i1090">,
де RESR – ємнісний опір конденсатора.
Коефіцієнт передачі ланки регулятора:
<shape id="_x0000_i1091" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image136.wmz» o:><img width=«349» height=«101» src=«dopb41216.zip» v:shapes="_x0000_i1091">;
Перехідні характеристики при мінімальному та максимальному навантаженні:
Визначимо вихідний опір блока живлення при максимальному навантаженні:
<shape id="_x0000_i1092" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image138.wmz» o:><img width=«217» height=«48» src=«dopb41217.zip» v:shapes="_x0000_i1092">;
Визначимо вихідний опір блока живлення при мінімальному навантаженні:
<shape id="_x0000_i1093" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image140.wmz» o:><img width=«223» height=«48» src=«dopb41218.zip» v:shapes="_x0000_i1093">;
Знайдемо частоту зрізу при максимальному навантаженні:
<shape id="_x0000_i1094" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image142.wmz» o:><img width=«361» height=«45» src=«dopb41219.zip» v:shapes="_x0000_i1094">,
а також мінімальному навантаженні:
<shape id="_x0000_i1095" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image144.wmz» o:><img width=«380» height=«45» src=«dopb41220.zip» v:shapes="_x0000_i1095">;
Коефіцієнт передачі ланки зворотнього зв’язку:
<shape id="_x0000_i1096" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image146.wmz» o:><img width=«145» height=«44» src=«dopb41221.zip» v:shapes="_x0000_i1096">, <shape id="_x0000_i1097" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image148.wmz» o:><img width=«149» height=«23» src=«dopb41222.zip» v:shapes="_x0000_i1097">;
Коефіцієнт передачі дільника ланки зворотнього зв’язку:
<shape id="_x0000_i1098" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image150.wmz» o:><img width=«119» height=«44» src=«dopb41223.zip» v:shapes="_x0000_i1098"> <shape id="_x0000_i1099" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image152.wmz» o:><img width=«95» height=«24» src=«dopb41224.zip» v:shapes="_x0000_i1099">;
Вихідний імпеданс на відрізку часу ton:
<shape id="_x0000_i1100" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image154.wmz» o:><img width=«407» height=«59» src=«dopb41225.zip» v:shapes="_x0000_i1100">
<shape id="_x0000_i1101" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image156.wmz» o:><img width=«89» height=«41» src=«dopb41226.zip» v:shapes="_x0000_i1101">;
<shape id="_x0000_i1102" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image158.wmz» o:><img width=«599» height=«53» src=«dopb41227.zip» v:shapes="_x0000_i1102">;
Коефіцієнт передачі на граничній частоті:
<shape id="_x0000_i1103" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image160.wmz» o:><img width=«353» height=«107» src=«dopb41228.zip» v:shapes="_x0000_i1103">,
де: RL=3,6Ом – вихідний індуктивний опір, LP=12,6мкГн – індуктивність первинної обмотки трансформатора, fg=3000Гц – частота на якій проводиться розрахунок, f0=76,18 – гранична частота при максимальному навантаженні .
<shape id="_x0000_i1104" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image162.wmz» o:><img width=«531» height=«99» src=«dopb41229.zip» v:shapes="_x0000_i1104">;
<shape id="_x0000_i1105" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image164.wmz» o:><img width=«155» height=«24» src=«dopb41230.zip» v:shapes="_x0000_i1105">;
Загальний коефіцієнт передачі:
<shape id="_x0000_i1106" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image166.wmz» o:><img width=«427» height=«24» src=«dopb41231.zip» v:shapes="_x0000_i1106">;
Оскільки GS(ω)+Gr(ω)=0, то:
<shape id="_x0000_i1107" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image168.wmz» o:><img width=«85» height=«23» src=«dopb41232.zip» v:shapes="_x0000_i1107">;
Звідси знайдемо коефіцієнт передачі ланки регулятора:
Gr(ω)=0-(- GS(ω))=17,2дБ;
Коефіцієнт передачі регулятора:
<shape id="_x0000_i1108" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image170.wmz» o:><img width=«312» height=«111» src=«dopb41233.zip» v:shapes="_x0000_i1108">;
<shape id="_x0000_i1109" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image172.wmz» o:><img width=«257» height=«80» src=«dopb41234.zip» v:shapes="_x0000_i1109">;
Звідси знайдемо опір резистора R55:
<shape id="_x0000_i1110" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image174.wmz» o:><img width=«668» height=«85» src=«dopb41235.zip» v:shapes="_x0000_i1110">
Нижня частота передачі ланки зворотнього зв’язку при C37=0:
<shape id="_x0000_i1111" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image176.wmz» o:><img width=«381» height=«40» src=«dopb41236.zip» v:shapes="_x0000_i1111">;
Знайдемо ємність конденсатора C37:
<shape id="_x0000_i1112" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image178.wmz» o:><img width=«477» height=«45» src=«dopb41237.zip» v:shapes="_x0000_i1112">;
1.5.2. Електричний розрахунок схеми імпульсного стабілізатора.
Імпульсний стабілізатор напруги побудуємо по однотактній підвищуючій схемі без гальванічної розвязки - rising transducer.
Схему керування побудуємо на контролері UC3842. Його внутрішня структура показана на рис.4.1.
UC3842 — інтегральна схема, яка призначена для управління и контролю роботи імпульсних стабілізаторів напруги побудованих по різноманітних однотактних схемах: з гальванічною розвязкою — однотактній зворотньоходовій та прямоходовій схемах, без гальванічної розвязки – понижаючого, повишаючого та інвертуючого перетворювачів. Мікроконтролер може безпосередньо керувати роботою силового ключа, контролювати вихідну напругу (стабілізувати її при зміні вхідної напруги.)
Рис. 1.5.4. — Структура контролера UC3842.
Дана мікросхема має наступні можливості:
— блокування роботи при перенапрузі;
— запуск роботи при малому рівні потужності;
- стійкий підсилювач помилки;
- захист від перенапруги на виході;
продолжение
--PAGE_BREAK--- перехідний спосіб функціонування;
- схема вимірювання струму та напруги;
- внутрішній генератор.
Організація живлення мікроконтролера
Прецензійна ширини забороненої межі напруги та струму побудована в середині контролера, щоб гарантувати добре регулювання. Компаратор перенапруження з гістерезисом и дуже низьким струмом живлення дозволяє мінімізувати схему запуску та живлення рис.4.2а. Живлення ІМС береться з вторинної обмотки трансформатора Т3 та стабілізується стабілітроном до рівня 12В рис.4.2б.
<imagedata src=«235.files/image180.png» o:><img width=«387» height=«194» src=«dopb41238.zip» v:shapes="_x0000_i1113">
а) внутрішній компаратор по живленні.
<imagedata src=«235.files/image182.png» o:><img width=«532» height=«184» src=«dopb41239.zip» v:shapes="_x0000_i1114">
б) схема підключення по живленні.
Рис. 1.5.5. Схема організації живлення ІМС UC3842.
Тактовий генератор
Тактовий генератор UC3842 (рис. 4.3 ) розрахований на роботу в частотному діапазоні від 10кГц до 1Мгц. В нашому випадку він працюватиме на частоті 100кГц, так як це оптимальна частота для роботи всього перетворювача.
<imagedata src=«dopb41240.zip» o:><img width=«452» height=«217» src=«dopb41240.zip» v:shapes="_x0000_i1115">
Рис. 1.5.6. Тактовий генератор, форма напруги та робочий цикл.
Розрахуємо значення Rt та Ct:
<shape id="_x0000_i1116" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image185.wmz» o:><img width=«85» height=«52» src=«dopb41241.zip» v:shapes="_x0000_i1116"> (4.1.2)
<shape id="_x0000_i1117" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image187.wmz» o:><img width=«85» height=«52» src=«dopb41242.zip» v:shapes="_x0000_i1117"> (4.1.2)
де: f=100кГц, — задана робоча частота.
Ct = 0.01мк<shape id="_x0000_i1118" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image189.wmz» o:><img width=«13» height=«25» src=«dopb41243.zip» v:shapes="_x0000_i1118">Ф, — рекомендоване значення ємності, вибирається в межах 0.001…0.1 мкФ.
Підсилювач помилки і блок датчика перенапруги.
Вхід підсилювача помилки, через відношення двох зовнішніх резисторів, зв'язаних з вихідною шиною, що дозволяє за рахунок зворотного зв'язку підвищувати вихідну постійну напругу тим самим здійснювати регулювання напруги.
Пристрій забезпечено ефективним захистом від перенапруження, реалізовано на тому ж виводі що й регулятор напруги постійного струму.
Коли збільшиться вихідна напруга, відповідно і збільшиться напруга на виводі 2 IMC. Різницеве значення струму протікає через конденсатор. Величина струму визначається всередині мікроконтролера і порівнюється з еталонним значенням 40 мкА. Якщо значення буде перевищено то відповідно це відобразиться на керуванні роботою силового ключа, тривалість імпульсів відкритого стану ключа стає меншим, що призводить до зниження вихідної напруги.
<imagedata src=«dopb41244.zip» o:><img width=«325» height=«167» src=«dopb41244.zip» v:shapes="_x0000_i1119">
Рис. 1.5.7. Підсилювач помилки.
Компаратор струму и тригер який керує модуляцією перемикань
<imagedata src=«dopb41245.zip» o:><img width=«399» height=«169» src=«dopb41245.zip» v:shapes="_x0000_i1120">
Рис. 1.5.8. Схема компаратора струму.
Компаратор струму постійно слідкує за напругою на резисторі Rs і порівнює її з опорною напругою (1В) на іншому вході компаратора.
<shape id="_x0000_i1121" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image193.wmz» o:><img width=«96» height=«52» src=«dopb41246.zip» v:shapes="_x0000_i1121">;
<shape id="_x0000_i1122" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image195.wmz» o:><img width=«151» height=«48» src=«dopb41247.zip» v:shapes="_x0000_i1122">;
Вихідний буфер ІМС UC3842.
Схема керування являє собою вихідний буферний каскад, вихідний струм цього каскаду — ±1А. Цей каскад може керувати роботою силового ключа на великій частоті.
<imagedata src=«dopb41248.zip» o:><img width=«119» height=«147» src=«dopb41248.zip» v:shapes="_x0000_i1123">
Рис. 1.5.9. Вихідний буфер UC3842
Розрахунок елементів імпульсного стабілізатора.
Оскільки імпульсний стабілізатор складається з двох однакових пів плеч (стабілізатор додатної напруги та стабілізатор відємної напруги )то доцільно буде порахувати тільки один із них, розраховані значення елементів перенести на інший. Для розрахунку виберемо стабілізатор додатної напруги.
Вихідні дані для розрахунку для електричного розрахунку:
— Вхідна напруга Uвх = 65...150 В;
— Вихідна напруга Uвих = 150 В;
— Зміна вихідної напруги DU = 5В;
— Вихідна потужність Рвих = 300 Вт;
— Частота перемикання силового ключа fs = 100 кГц.
Схема коректора потужності приведена на рис.4.8.
Рис. 1.5.10. Схема імпульсного стабіліатора
Розрахунок ємності вхідного конденсатора
Визначимо мінімальну ємність вхідного конденсатора С2:
Сin LF ³ Р0 /(2·p·f ·V0·η) (4.10)
де — f – частота перемикання силового ключа (100 кГц)
— V0 - вихідна напруга (150 В)
— η=0.9 — прогнозований ККД перетворювача
— Р0– вихідна потужність – 300 Вт
Сin LF = 300 / (2·3,14·25000·0.9·150) =82.7 мкФ
Вибираємо в якості вхідного конденсатора конденсатор ємністю 330мкФ і робочою напругою 400В Розрахунок ємності вхідного високочастотного конденсатора
Вхідний високочастотний конденсатор фільтра (C4) повинен зменшити шуми, які виникають при високочастотних перемиканнях силового ключа, що в свою чергу викликає імпульси струму в індуктивності.
Cin HF = Irms /(2·p·f·r·Vin min) (4.7)
де — f — частота перемикання (100 кГц);
— Іrms - вхідний високочастотний струм;
— Vin min – мінімальна вхідна напруга (65 В);
— r – коефіцієнт високочастотних пульсацій вхідної напруги, який знаходиться між 3 і 9 %. Приймаємо r = 7%.
Іrms = Рout / Uin min; (4.8)
Іrms = 300 / 65 = 4,64 А;
Сin = 4,64/(2Ч3,14Ч100000Ч7Ч65) = 0.0065 мкФ.
Вибираємо в якості вхідного високочастотного конденсатора конденсатор ємністю 0.01мкФ і робочою напругою 400В Вихідний конденсатор
Визначимо значення ємності вихідного конденсатора:
С0 ³ Р0 /(4·p·V0·DV0) (4.10)
де — DV0– зміна вихідної напруги (5 В)
— f – частота перемикання силового ключа ( 100 кГц)
— V0 - вихідна напруга (150 В)
— Р0– вихідна потужність – 300 Вт
С0= 300 / 4·3,14·100000·5·150 =63.7 мкФ
Вибираємо в якості вихідного конденсатор ємністю 220мкФ і робочою напругою 400В Розрахунок котушки індуктивності Значення індуктивності котушки розраховується з необхідної потужності яка протікає через останню, і значенню струму пульсацій.
<shape id="_x0000_i1124" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image198.wmz» o:><img width=«120» height=«53» src=«dopb41249.zip» v:shapes="_x0000_i1124"> (4.11)
<shape id="_x0000_i1125" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image200.wmz» o:><img width=«96» height=«55» src=«dopb41250.zip» v:shapes="_x0000_i1125"> (4.12)
де — s — тривалість циклу відкриття, закриття силового ключа;
— ІLpk - піковий струм котушки індуктивності;
— f — частота перемикання силового ключа;
— V0– вихідна напруга.
Тривалість циклу ми можемо визначити за формулою
<shape id="_x0000_i1126" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image202.wmz» o:><img width=«156» height=«55» src=«dopb41251.zip» v:shapes="_x0000_i1126"> (4.13)
Значення пікового струму який протікає через індуктивність можемо визначити за формулою:
<shape id="_x0000_i1127" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image204.wmz» o:><img width=«157» height=«52» src=«dopb41252.zip» v:shapes="_x0000_i1127"> (4.14)
де — Vin min – мінімальне значення вхідної напруги (65В),
Отже значення s дорівнює
s= (150 – 1,41·65)/150 = 0,389 сек
Значення пікового струму становитиме:
ІLpk = (2Ч1,41Ч300) / 65 = 13 А
Тоді значення індуктивності яка необхідна для роботи перетворювача напруги:
L = (2·300·0,389)/(132·100000) = 15 мкГн.
Розрахунок силового ключа.
Вибір керуючого ключа зумовлюється максимальним струмом колектора, робочою напругою та граничною частотою перемикання.
Так як в нас максимальний струм який протікатиме через транзистор складає 13 А, робоча напруга до 200 В, а частота перемикань складає 100 кГц в якості силового ключа обираємо польовийтранзистор К1531.
Його параметри наступні:
— Максимальна напруга Uсе - 400 В;
— Постійний струм колектора при Т = 1000С Іс – 27 А;
— Падіння напруги в відкритому стані Uсе – 1,65 В;
— Максимальна частота перемикань – 160 кГц. Розрахуємо яка ж потужність буде розсіюватись на транзисторі.
Формула розрахунку втрат наступна
Р = Іс2·Rсе (4.15) Rсе – падіння напруги транзистора в відкритому стані (0.14 Ом)
Іс – струм який протікає через транзистор (13А – з розрахунку максимального пульсуючого струму в котушці індуктивності).
Отже втрати транзистора в відкритому стані становлять
РIGBT = 13·0.14 = 23.6 Вт.
Розрахунок вихідних діодів.
Максимальне значення середнього струму виходячи з значення потужності яка має передаватися в навантаження – 300 Вт.
Можна розрахувати:
І = P/U
І = 300/150 = 2A
Діоди вибираємо з наступних умов, що гарантують надійну роботу
ІDm ≥ 1,2Імакс
UDm ≥ 1,2Uмакс
Отже виходячи з цих розрахунків обираємо в якості вихідних діодів діод типу MUR860. Параметри діода наступні:
Максимальна зворотна напруга – 500 В;
Максимальний робочий струм – 8 А;
Максимальна допустима температура діода – 1500С.
1.5.3. Електричний розрахунок вхідного та вихідного фільтрів.
Природа та джерела електричного шуму.
Боротьба з генеруванням та випромінюванням високочастотного шуму – один із загадкових „чорних ящиків” в проектуванні імпульсних джерел живлення та кінцевого виробу.
Шум створюється всюди, де мають місце швидкі переходи в сигналах напруги чи струму. Багато сигналів, особливо в імпульсних перетворювачах напруги, є періодичними, тобто, сигнал, що містить імпульси з ВЧ фронтами, повторюється з передбачуваною частотою слідування імпульсів (pulse repetition frequency, PRF). Для імпульсів прямокутної форми значення цього періоду визначає основну частоту самої хвилі. Перетворення Фур’є хвилі прямокутної форми створює множину гармонік цієї основної частоти подвійного значення часу переднього чи заднього фронту імпульсів. Це типово в мегагерцовому діапазоні, і гармоніки можуть досягнути дуже високих частот.
В імпульсних перетворювачах напруги з ШІМ ширина імпульсів постійно змінюється у відповідь на вихідне навантаження та вхідну напругу. В результаті отримуємо майже розподіл енергії білого шуму з окремими піками і зменшенням амплітуди з підвищенням частоти.
Кондуктивний шум (тобто, шумові струми, що виходять з корпусу приладу через лінії живлення ) може появлятись у двох формах: синфазних завад (common-mode) і завад при диференціальному включенні (differential-mode). Синфазні завади – це шум, який виходить із корпусу тільки по лініям електроживлення, а не лініях заземлення. Завади, при диференціальному включенні – це шум, який можна виміряти тільки між лінією і одним із виводів живлення. Шумові струми фактично витікають через вивід заземлення.
Типові джерела шуму.
Існує декілька основних джерел шуму всередині імпульсного перетворювача напруги з ШІМ, що і створюють більшу частину випромінюваного і кондуктивного шуму.
Джерела шуму є частиною щумових контурів, що представляють собою з’єднання на друкованій платі між споживачами ВЧ струму і джерелами струму. Головним джерелом шуму є вхідна схема живлення, що включає в себе ключ, первинну обмотку трансформатора та комденсатор вхідного фільтра. Конденсатор вхідного фільтра забезпечує трапецеїдальні сигнали струму, необхідні для перетворення напруги, оскільки вхідна лінія завжди добре фільтрується з смугою пропускання, яка набагато нижча робочої частоти перетворювача напруги. Конденсатор вхідного фільтра та ключ повинні розміщуватися близько біля трансформатора, щоб мінізувати дожину з’єднань. Крім цього, оскільки електролітичні конденсатори мають погані ВЧ характеристики, паралельно їм повинний бути включений керамічний чи плівковий.
Чим гірші характеристики конденсатора вхідного фільтра, тим більше енергію ВЧ струму буде забирати блок із силової лінії, що приведе до виникнення кондуктивних синфазних електормагнітних завад.
Другим основним джерелом шуму є контур, що складається з вихідних діодів, конденсатора вихідного фільтра і вторинних обмоток трансформатора. Між цими компонентами протікають трапецеподібні струми великої амплітуди. Конденсатор вихідного фільтра і випрямляч необхідно розміщувати як можна ближче до трансформатора; для мінімалізації випромінюваного струму. Це джерело також створює синфазні кондуктивні завади, головним чином, на вихідних лініях джерела живлення.
Фільтри кондуктивних електромагнітних завад.
Існує два типи вхідних силових шин. Силові шини постійного струму – це однопровідні силові з’єднання, друге плече живлення яких формує заземлення. Іншим типом вхідного з’єднання є двох або трьохпровідна система живлення від мережі змінного струму. Проектування фільтру ЕМ завад для систем постійного струму здійснюється в основному в вигляді простого LC-фільтра. Всі завади між одним силовим проводом і замиканням через „землю” є синфазними. Фільтр постійного струму, значно більш складний, оскільки враховує паразитні характеристики компонентів.
Вхідний фільтр кондуктивних ЕМ завад призначений для утримання ВЧ кондуктивного шуму в середині корпусу. Фільтрація ліній входу/виходу також важлива для захисту від шуму внутрішніх схем (наприклад мікропроцесорів, АЦП, ЦАП).
Проектування фільтра синфазних завад.
Фільтр синфазних завад відфільтровує шум, що створюється між двома лініями живлення (H1 і H2). Схема такого фільтру приведене нижче на рис.1.5.11.
<imagedata src=«235.files/image206.png» o:><img width=«582» height=«232» src=«dopb41253.zip» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1147">
Рис. 1.5.11. Фільтр синфазних завад.
У фільтрі синфазних завад обмотки котушки індуктивності знаходять в фазі, але змінний струми, що протікають через ці обмотки – у протифазі. У результаті для тих сигналів, що співпадають чи протилежні по фазі на двох лініях електроживлення, синфазний потік всередині сердечника урівноважується.
Проблема проектування фільтра синфазних завад заклечається в тому, що при високих частотах (коли власне і потрібна фільтрація) ідеальні характеристики компонентів спотворюються через паразитні елементи. Основним паразитним елементом є міжвиткова ємність самого дроселя. Це невелика ємність, яка існує між всіма обмотками, де різниця напруг (В/виток) між витками веде себе подібно конденсатору. Цей конденсатор при високій частоті діє як шунт навколо обмотки і дозволяє ВЧ змінному протікати в обхід обмоток. Частота, при якій це явище є проблемою, вища частоти авторезонансу обмотки.
Між індуктивністю самої обмотки і цією розподіленою міжвитковою ємністю формується коливальний контур. Вище точки авто резонансу вплив ємності стає більшим від впливу індуктивності, що знижує рівень затухання при високих частотах.
Частотна характеристика фільтра зображена на рис. 1.5.12.
<img width=«86» height=«19» src=«dopb41254.zip» alt=«Подпись: Затухання, дБ» v:shapes="_x0000_s1148">ref SHAPE \* MERGEFORMAT <lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_s1150" type="#_x0000_t75" o:divferrelative=«f»><fill o:detectmouseclick=«t»><path o:extrusionok=«t» o:connecttype=«none»><lock v:ext=«edit» text=«t»><img width=«533» height=«402» src=«dopb41255.zip» v:shapes="_x0000_s1149 _x0000_s1150 _x0000_s1151 _x0000_s1152 _x0000_s1153 _x0000_s1154 _x0000_s1155 _x0000_s1156 _x0000_s1157 _x0000_s1158 _x0000_s1159 _x0000_s1160 _x0000_s1161 _x0000_s1162 _x0000_s1163 _x0000_s1164 _x0000_s1165 _x0000_s1166 _x0000_s1167 _x0000_s1168 _x0000_s1169 _x0000_s1170 _x0000_s1171 _x0000_s1172 _x0000_s1173 _x0000_s1174 _x0000_s1175 _x0000_s1176 _x0000_s1177 _x0000_s1178 _x0000_s1179 _x0000_s1180 _x0000_s1181 _x0000_s1182 _x0000_s1183 _x0000_s1184 _x0000_s1185 _x0000_s1186 _x0000_s1187 _x0000_s1188 _x0000_s1189 _x0000_s1190 _x0000_s1191 _x0000_s1192 _x0000_s1193 _x0000_s1194 _x0000_s1195 _x0000_s1196 _x0000_s1197 _x0000_s1198 _x0000_s1199 _x0000_s1200 _x0000_s1201 _x0000_s1202 _x0000_s1203 _x0000_s1204 _x0000_s1205 _x0000_s1206 _x0000_s1207 _x0000_s1208 _x0000_s1209 _x0000_s1210 _x0000_s1211 _x0000_s1212 _x0000_s1213 _x0000_s1214 _x0000_s1215 _x0000_s1216 _x0000_s1217 _x0000_s1218 _x0000_s1219 _x0000_s1220 _x0000_s1221 _x0000_s1222 _x0000_s1223 _x0000_s1224 _x0000_s1225 _x0000_s1226 _x0000_s1227 _x0000_s1228 _x0000_s1229 _x0000_s1230 _x0000_s1231 _x0000_s1232 _x0000_s1233"><imagedata src=«235.files/image210.wmz» o: croptop="-65513f" cropbottom=«65513f»><img width=«533» height=«388» src=«dopb41256.zip» v:shapes="_x0000_i1128">
Рис. 1.5.12. Частотна характеристика фільтра.
Цей ефект можна зменшити, використавши Cx більшої ємності. Частота авторезонансу є тією точкою в якій проявляється можливість найбільшого затухання для фільтра. Таким чином, шляхом вибору методу намотки обмоток індуктивності, можна розмістити цю точку поверх частоти, яка потрібна для найкращої фільтрації.
Щоб почати процес проектування необхідно виміряти спектр не фільтрованого кондуктивного шуму або прийняти по відношенню до нього деякі припущення. Це необхідно для того, щоб знати яким повинно бути затухання і на яких частотах.
продолжение
--PAGE_BREAK-- Приймемо, що нам необхідно 24дБ затухання на частоті переключення перетворювача напруги.
Визначимо частоту зрізу характеристики фільтра:
<shape id="_x0000_i1129" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image212.wmz» o:><img width=«175» height=«51» src=«dopb41257.zip» v:shapes="_x0000_i1129">,
де Gζ – затухання;
<shape id="_x0000_i1130" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image214.wmz» o:><img width=«297» height=«39» src=«dopb41258.zip» v:shapes="_x0000_i1130">,
де: fc – бажана частота зрізу характеристики фільтра, fsw — робоча частота перетворювача напруги. У нашому випадку fsw=100кГц, затухання Gζ= -24дБ.
Вибір коефіцієнта затухання
Мінімальний коефіцієнт затухання (ζ) не повинен бути менше 0,707. Менше значення приведе до „звону” і не дасть менше 3дБ затухання на частоті зрізу характеристики.
Розрахунок початковий значень компонентів
<shape id="_x0000_i1131" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image216.wmz» o:><img width=«12» height=«23» src=«dopb41259.zip» v:shapes="_x0000_i1131"><shape id="_x0000_i1132" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image218.wmz» o:><img width=«272» height=«47» src=«dopb41260.zip» v:shapes="_x0000_i1132">,
де: ζ – коефіцієнт затухання, ζ=0,707, RL =50Ом — імпеданс лінії,
<shape id="_x0000_i1133" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image220.wmz» o:><img width=«425» height=«47» src=«dopb41261.zip» v:shapes="_x0000_i1133">;
Приймаємо С≈0,1мкФ 400В.
Приймаємо Сх=0,22мкФ<shape id="_x0000_i1134" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image222.wmz» o:><img width=«12» height=«13» src=«dopb41262.zip» v:shapes="_x0000_i1134">400В. Дані конденсатори розміщені між лініями електроживлення. Вони повинні витримувати напругу 250 В та будь – які скачки напруги
Величину Су – конденсаторів, які розміщені між кожною фазою та „землею” і повинні витримувати високі напруги ≈2500 В вибирають на декілька порядків меншою Су ніж Сх. Це пов’язано з тим, що найбільша ємність конденсатора, доступна при номінальній напрузі 4 кВ, складає 0,01 мкФ. Приймаємо Су=2,2 нФ.
Оскільки сумарна ємність вибраних конденсаторів більша за розраховану, то можна припустити, що фільтр буде забезпечувати мінімуму 60 дБ затухання при частотах в діапазоні від 500 кГц до 10 МГц.
<imagedata src=«235.files/image224.png» o:><img width=«648» height=«295» src=«dopb41263.zip» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1234">Розрахункова схема фільтру підходить як для вхідного так і для вихідного кола:
Рис. 1.5.13. Вхідний фільтр ЕМ завад.
L5=L=450 мкГн
С55=С58=Сх=0,22 мкФ<shape id="_x0000_i1135" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image226.wmz» o:><img width=«12» height=«13» src=«dopb41262.zip» v:shapes="_x0000_i1135">400 В
С54=С56=Су=3,3 нФ<shape id="_x0000_i1136" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image227.wmz» o:><img width=«12» height=«13» src=«dopb41262.zip» v:shapes="_x0000_i1136">3 кВ.
<imagedata src=«235.files/image228.png» o:><img width=«659» height=«278» src=«dopb41264.zip» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1235">
Рис.1.5.14. Вихідний фільтр ЕМ завад.
L6=L=450 мкГн
С54=С56=Су=3,3 нФ<shape id="_x0000_i1137" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image227.wmz» o:><img width=«12» height=«13» src=«dopb41262.zip» v:shapes="_x0000_i1137">3 кВ.
С57=С59=Сх=0,22 мкФ<shape id="_x0000_i1138" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image226.wmz» o:><img width=«12» height=«13» src=«dopb41262.zip» v:shapes="_x0000_i1138">400 В
1.6. Обґрунтування вибору елементів схеми.
Джерело безперервного живлення повинне забезпечувати цілодобову роботу будь-якого пристрою, що підключений до нього, із збереженням вихідних параметрів, тому до нього висуваються жорсткі вимоги, як до конструкції так і до вибору елементів схеми.
Умовно елементи схем можна поділити на елементи загального застосування і спеціальні.
Елементи загального застосування є виробами масового виробництва, тому вони піддалися досить широкій стандартизації. Стандартами і нормами встановлені техніко-економічні і якісні показники, параметри і розміри. Такі елементи називають типовими. Вибір типових елементів проводиться по параметрах і характеристикам, що описують їх властивості як при нормальних умовах експлуатації, так і при різних впливах (кліматичних, механічних і ін.).
Основними електричними параметрами є: номінальне значення величини, характерної для даного елемента (опір резисторів, ємність конденсаторів, індуктивність котушок і т.інш.) і межі припустимих відхилень; параметри, що характеризують електричну міцність і здатність довгостроково витримувати електричне навантаження; параметри, що характеризують втрати, стабільність і надійність.
Основними вимогами, якими потрібно керувати при проектуванні радіоелектронної апаратури, є вимоги по найменшій вартості виробу, його високій надійності і мінімальним масогабаритним показникам. Крім того, при проектуванні важливо збільшувати коефіцієнт повторюваності електрорадіоелементів. Виходячи з перерахованих вище критеріїв зробимо вибір елементної бази приладу.
1.6.1. Вибір резисторів. При виборі резисторів перш за все звертаємо увагу на їх габарити, вартість та надійність, що зумовлена напрацюванням на відмову. А виходячи з того що сучасні інтегральні технології дуже просунулися, порівняно з минулими роками, ми маємо резистори, які характеризуються: високою надійністю та низькою собівартістю, компактними розмірами та великою різновидністю.
Порівняємо декілька типів резисторів.
Товстоплівкові резистори з допуском ±5%.
Технічні параметри. Таблиця 1.6.1
Товстоплівкові резистори з допуском ±1%.
Технічні параметри. Таблиця 1.6.2
Типорозміри SMD резисторів. Таблиця 1.6.3
Виходячи з таб.1.6.1. … таб.1.6.3. в якості опорів обираємо товстоплівкові резистори RC01 та RC02H з типорозміром корпусу 1206 (рис.1.6.1).
Потужні SMD резистори. Технічні параметри. Таблиця 1.6.4
Виходячи з таб.1.6.4. в якості потужних опорів обираємо резистори RWN5020 з типорозміром корпусу SMD POW (рис.6.2.б).
<shape id="_x0000_s1236" type="#_x0000_t75" o:allowincell=«f»><imagedata src=«235.files/image230.png» o:><img width=«193» height=«125» src=«dopb41265.zip» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1236"><shape id="_x0000_s1237" type="#_x0000_t75" o:allowincell=«f»><imagedata src=«235.files/image232.png» o:><img width=«288» height=«123» src=«dopb41266.zip» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1237">А = 1.5 мм.
В = 1.2 мм.
С = 4.7 мм.
Рис.1.6.1. Рекомендоване розположення при пайці резисторів RC01, RC02H типорозміру 1206.
<imagedata src=«235.files/image234.png» o:><img width=«335» height=«178» src=«dopb41267.zip» v:shapes="_x0000_i1139">
а)
<imagedata src=«235.files/image236.png» o:><img width=«326» height=«158» src=«dopb41268.zip» v:shapes="_x0000_i1140">
б)
Рис.1.6.2. Типорозміри корпусів резисторів:
а) SMD MELF; б) SMD POW
В якості підстроювальних опорів вибираємо резистори PVZ3A фірми Murata рис. 1.6.3.
Підстроювальні резистори PVZ3A.
Технічні параметри. Таблиця 1.6.5
<imagedata src=«dopb41269.zip» o:><img width=«401» height=«199» src=«dopb41269.zip» v:shapes="_x0000_i1141">
Рис.1.6.3. Типорозмір підстроювальних резисторів PVZ3A.
1.6.2 Вибір конденсаторів.
При виборі конденсаторів, враховуючи умови експлуатації виробу, а також електричні параметри, будемо керуватися тим, що для конденсаторів висуваються наступні вимоги:
— найменша маса;
— найменші розміри;
— відносна дешевизна;
— висока стабільність;
— висока надійність;
Візьмемо для розгляду декілька типів конденсаторів, і зробимо порівняння відносно класу діелектрика у вигляді таблиці.
SMD конденсатори. Технічні параметри. Таблиця 1.6.6
Клас діелектрика
Клас 1
Клас 2
Типорозмір корпусу
0402…1210
0402…2220
Номінальна постійна напруга Uн
50В; 200В;500В;1кВ;3кВ
25В; 50 В; 100В; 200В; 500В;1кВ;2кВ;3кВ
Діапазон ємностей
1 пФ…10 нФ;1нФ…10мкФ
1 пФ…1 нФ; 1нФ…10мкФ
Допуск ємностей (в % чи пФ)
При Сн<10 пФ:
±0.1 пФ
±0.25 пФ
±0.5 пФ
При Сн≥10 пФ:
±1 %
±2 %
±5 %
±10 %
±5 %
±10 %
±20 %
Максимально відносна девіація ємності ΔС/С
—
±15 %
Діапазон робочих температур
-55…+125єС
-55…+125єС
Максимальне значення тангенса купа втрат tg δ
<1.10-3
<25.10-3
<35.10-3 (16В)
Опір ізоляції при 25 єС
> 105 МОм
> 105 МОм
при 125 єС
—
> 104 МОм
Постійна часу при 25 єС
> 1000 с
> 1000 с
при 125 єС
> 100 с
> 100 с
Типорозміри SMD конденсаторів. Таблиця 1.6.7.
Розмір
мм
0402
1005
06032
1608
0805
2012
1206
3216
1210
3225
l
1.5±0.1
1.6±0.15
2.0±.02
3.2±0.2
3.2±0.3
b
0.5±0.05
0.8±0.1
1.25±0.15
1.6±0.15
2.5±0.3
s
0.5±0.05
0.8±0.1
1.35max
1.3max
1.7max
k
0.1-0.4
0.1-0.4
0.13-0.75
0.25-0.75
0.25-0.75
Виходячи з таб.1.6.6. в якості SMD конденсаторів обираємо конденсатори з діелектриком 1 класу, типорозміром корпусу 1206 (рис.1.6.4.).
<shape id="_x0000_s1238" type="#_x0000_t75" o:allowincell=«f»><imagedata src=«235.files/image239.png» o:><img width=«253» height=«163» src=«dopb41270.zip» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1238">
<shape id="_x0000_s1239" type="#_x0000_t75" o:allowincell=«f»><imagedata src=«235.files/image230.png» o:><img width=«193» height=«125» src=«dopb41265.zip» hspace=«12» v:shapes="_x0000_s1239"> А = 1.5 мм.
В = 1.2 мм.
С = 4.7 мм.
Рис. Рекомендоване розташування при пайці
SMD конденсаторів типорозміру 1206.
Вибираємо електролітичні конденсатори фірми Hitano, для звичайного монтажу серії ECR.
Серія ECR:
діапазон напруг
6.3…100В
160…460В
діапазон ємностей
0.47…10000мкФ
0.47…220мкФ
температурний діапазон
-40…+85°С
-25…+85°С
струм втрат
<0.01CU
<0.03CU
розкид ємностей
±20% при 20°С, 120Гц
Діелектричні втрати (tgs), не більше
U,B
16
25
35
50
63
100
200
350
400
tgs(D4-6.3)
0.16
0.14
0.12
0.1
0.1
0.08
0.18
0.2
0.2
Стабільність при низьких температурах (відношення імпедансів на частоті 120Гц).
U,B
16
25
35
50
63
100
200
350
400
Z(-25°C)/ Z(+20°C)
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Z(-40°C)/ Z(+20°C)
4
4
3
3
3
3
Типорозміри електролітичних конденсаторів. Таблиця 1.6.8
мкФ/B
16
25
35
50
63
100
200
350
400
1
5´11
5´11
5´11
5´11
6´11
6´11
2.2
5´11
5´11
5´11
6´11
6´11
8´12
4.7
5´11
5´11
5´11
8´12
8´12
10´13
10
5´11
5´11
5´11
5´11
5´11
6´11
10´16
10´13
10´13
22
5´11
5´11
5´11
5´11
6´11
6´11
10´21
10´13
10´16
33
5´11
5´11
5´11
6´11
6´11
8´12
13´21
10´21
10´21
47
5´11
5´11
5´11
6´11
6´11
10´13
13´21
13´21
13´26
100
5´11
6´11
6´11
8´12
10´13
10´21
16´26
16´32
16´32
220
6´11
8´12
8´14
10´13
10´16
13´26
18´36
18´41
330
8´12
8´14
10´13
10´17
10´20
13´26
470
8´12
8´14
10´16
13´21
13´26
16´26
1000
10´16
10´21
13´21
13´26
16´25
18´41
2200
13´21
13´21
16´26
16´36
18´36
3300
13´26
16´26
16´32
18´36
22´41
4700
16´26
16´32
18´36
22´41
25´41
<imagedata src=«235.files/image241.png» o:><img width=«348» height=«152» src=«dopb41271.zip» v:shapes="_x0000_i1142">
Рис.1.6.5. Габаритні розміри електролітичних конденсаторів.
1.6.3 Вибір індуктивностей та трансформаторів
Вибираємо моточні вироби фірми Epcos.
У якості дроселів, для фільтрів по живленню, із таблиці виберемо дроселі типу DB36-10-47, DST4-10-22, FMER-K26-09.
Котушки індуктивності. Технічні параметри. Таблиця 1.6.9
Трансформатори вибираємо типу TS40-15-2, KERBIP-2-K20, TS300-12-K28, TS12-300-K32 діапазон робочих температур -40…+45оС.
1.6.4 Вибір активних елементів
Вибираємо транзистори фірми STMicroelectronics табл.1.6.10.
Технічні параметри транзисторів. Таблиця 1.6.10
продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK-- <shape id="_x0000_i1210" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image377.wmz» o:><img width=«16» height=«25» src=«dopb41339.zip» v:shapes="_x0000_i1210"> - час випробувань.
Результати розрахунків імовірності безвідмовної роботи радіопристрою записуємо в таблицю 1.11.2.
Результати розрахунку надійності. Таблиця 1.11.2
<shape id="_x0000_i1211" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image379.wmz» o:><img width=«20» height=«32» src=«dopb41340.zip» v:shapes="_x0000_i1211">
<shape id="_x0000_i1212" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image381.wmz» o:><img width=«17» height=«28» src=«dopb41341.zip» v:shapes="_x0000_i1212">
<shape id="_x0000_i1213" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image383.wmz» o:><img width=«12» height=«23» src=«dopb41259.zip» v:shapes="_x0000_i1213">
<shape id="_x0000_i1214" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image384.wmz» o:><img width=«52» height=«25» src=«dopb41342.zip» v:shapes="_x0000_i1214">
<shape id="_x0000_i1215" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image386.wmz» o:><img width=«29» height=«27» src=«dopb41343.zip» v:shapes="_x0000_i1215">
1.
2.
3.
4.
5.
6.
0
101
102
103
104
105
0
-0.001759
-0.017590
-0.175900
-1.759000
-17.59000
1
0.9982
0.9825
0.8394
0.1737
0.0002
6. По результатах розрахунків будуємо графік залежності імовірності безвідмовної роботи радіопристрою від часу <shape id="_x0000_i1216" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image388.wmz» o:><img width=«16» height=«25» src=«dopb41339.zip» v:shapes="_x0000_i1216">:
<shape id="_x0000_i1217" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«dopb41344.zip» o:><img width=«476» height=«278» src=«dopb41344.zip» v:shapes="_x0000_i1217">
Рис. 1.11.1. Графік залежності імовірності безвідмовної роботи
радіопристрою від часу.
Розділ 2. Економічний розрахунок.
Метою даного розділу дипломного проекту є виконання необхідних розрахунків організаційно-економічних показників. Даний розділ включає:
1. Розрахунок собівартості пристрою.
2. Визначення ціни пристрою.
3. Оцінка рівня якості пристрою.
4. Визначення ціни споживання.
5. Визначення ринкової ціни.
6. Прогноз збуту.
7. Прибуток від реалізації.
Економічний розрахунок будемо проводити з урахуванням того, що виробництво радіопристрою дрібносерійне.
2.1. Аналіз ринку.
Блок безперебійного живлення призначений для живлення різноманітної електричної і електронної апаратури стабілізованою напругою 220В, в тому числі пристроїв охоронної, пожежної та охоронно-пожежної сигналізації, живлення апаратури на АТС, живлення персональних компютерів.
Перевагами нової розробки є високий ККД та більша вихідна потужність. Можливі обсяги продажу виробу приблизно 100 шт. у рік. Найближчим аналогом даного блоку є блок живлення PW5115 фірми Powerware, його ми й беремо за базовий виріб.
2.2 Розрахунок рівня якості
2.2.1. Основнi технiчнi параметри радіопристрою.
Технiчнi параметри характеризують якicть виробу. Якiсть – сукупність властивостей, якi роблять його здатним виконувати заданi функцiї, тим самим задовольняти відповідні вимоги. Конкурентоздатнiсть – ступiнь вiдповiдностi товару в даний момент вибраному ринку по технiчним, економiчним, експлуатацiйним характеристикам.
Основними показниками даного виробу є:
1. Вихідна напруга.
2. Коефіцієнт корисної дії.
3. Вихідна потужність.
4. Частота мережі.
5. Вихідний струм.
2.2.2. Визначення важливості кожного показника. Наступним етапом пiсля вибору важливiших показникiв є ранжування показникiв по ступенi iх важливостi. Самому важливому присвоюється ранг 1, менш важливому ранг 2 i так далi.
Результати занесемо в таблицю 2.1.1
Показники ранжування по ступені важливості. Таблиця 2.2.1.
Показ-ник
Ранг показника, надумку експерта
Сума рангв, Ri
Di
Di2
1
2
3
4
5
1
4
3
4
3
3
17
2
4
2
2
1.5
1
2
1
7.5
-7.5
56.25
3
3
4
2,5
4
4
17.5
2.5
6.25
4
1
1.5
2,5
1
2
8
-7
49
5
5
5
5
5
5
25
10
100
Всього
15
15
15
15
15
75
0
215.5
де : <shape id="_x0000_i1218" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image390.wmz» o:><img width=«77» height=«19» src=«dopb41345.zip» v:shapes="_x0000_i1218"> (2.2.1)
<shape id="_x0000_i1219" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image392.wmz» o:><img width=«147» height=«41» src=«dopb41346.zip» v:shapes="_x0000_i1219"> (2.2.2)
Проведемо перевiрку придатностi експертних оцiнок. Перевiрка проводиться на основi розрахунку коефiцiєнта відповідності експертних оцiнок.
Коефіцієнт відповідності:
<shape id="_x0000_i1220" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image394.wmz» o:><img width=«127» height=«45» src=«dopb41347.zip» v:shapes="_x0000_i1220"> (2.2.3)
<shape id="_x0000_i1221" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image396.wmz» o:><img width=«237» height=«44» src=«dopb41348.zip» v:shapes="_x0000_i1221"> (2.2.4)
де:
N – кількість експертів
n – кількість оцінок
Коэфіцiент відповідності може приймати значення <shape id="_x0000_i1222" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image398.wmz» o:><img width=«40» height=«19» src=«dopb41349.zip» v:shapes="_x0000_i1222">.
В випадку, коли W=1 – повна відповідність експертiв. Розрахований коефiцiєнт зрiвнюється з мiнiмально припустимою Wн. При умовi <shape id="_x0000_i1223" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image400.wmz» o:><img width=«55» height=«19» src=«dopb41350.zip» v:shapes="_x0000_i1223"> отримані данi заслуговують довiри i придатнi для подальшої роботи. Для радiотехнiчних пристроїв Wн=0,77
Отриманий результат придатний для подальшого використання
Для оцінки рівня якості виробу використовуємо узагальнюючий показник — коефіцієнт технічного рівня:
Кт.р=åφі·qі (2.2.5)
де:
φі – відносний (одиничний) показник якості.
qі – коефіцієнт вагомості.
Якщо залежність між параметром і якістю лінійна, то відносні показники обчислюються по формулах:
qі = РНі/ РБі (2.2.6)
та
qі = РБі/ РНі (2.2.7)
Якщо залежність між параметром і якістю нелінійна, то відносні показники обчислюються по формулах:
qі =lg(РНі/ РБі)+1 (2.2.8)
та
qі =lg(РБі/ РНі)+1 (2.2.9)
де: РНі, РБі — числові значення і -го параметра відповідно нового і базового виробів.
В якості базового виробу візьмемо блок безперебійного живлення PW5115 фiрми Powerware.
Результати розрахунку зведемо в таблицю 2.2.2.
Результати розрахунків. Таблиця 2.2.2.
Визначимо коефіціент важливості кожного показника
Скористуємось засобом експертних оцінок. Експерти незалежно один від одного порівнюють між собою показники, оцінюючи що важнiше. В оцiнцi беруть участь не менше 5 експертів.
При цьому якщо показник “>” то ставимо коефіціент 1.5
Якщо показник “<” то ставимо коефіціент 0.5 Якщо показник “=” то ставимо коефіціент 1.
На підставі таблиці побудуємо матрицю, куди перенесемо числові значення оцінок
Експертна оцінка. Таблиця 2.2.3
Показники
Експерти
1 2 3 4 5
Підсумкова оцінка
Числове значення оцінки
Х1 і Х2
<
=
<
<
=
<
0.5
Х1 і Х3
=
<
>
<
<
<
0.5
Х1 і Х4
<
<
=
<
<
<
0.5
Х1 і Х5
<
>
>
>
=
>
1.5
Х2 і Х3
<
<
<
<
<
<
0.5
Х2 і Х4
>
>
=
>
=
>
1.5
Х2 і Х5
>
>
=
>
>
>
1.5
Х3 і Х4
<
=
<
<
<
<
0.5
Х3 і Х5
>
>
>
=
>
>
1.5
Х4 і Х5
=
>
>
>
>
>
1.5
Визначення важливості кожного показника визначимо в два кроки:
1-й крок: визначимо bi — суму числових значень оцінок (сума по рядку);
Kbi=bi/åbi; (2.2.10)
2-й крок: визначимо bi1:
bi1=ai1*b1+ai2*b2+….+ain*bn (2.2.11)
Результат занесемо в таблицю 2.1.4
Значення показників. Таблиця 2.1.4.
Х1
Х2
Х3
Х4
Х5
1-ша ітерація
bi φi
2-га ітерація
bi φi
Х1
1
0.5
0.5
0.5
0.5
3
0.12
14
0.12
Х2
1.5
1
1.5
1.5
1.5
7
0.28
34
0.3
Х3
1.5
0.5
1
0.5
1.5
5
0.2
22
0.19
Х4
1.5
0.5
1.5
1
1.5
6
0.24
27.5
0.24
Х5
1.5
0.5
0.5
0.5
1
4
0.16
17.5
0.15
25
1
115
1
Перша ітерація:
φi=bi/åbi (2.2.12)
bi=åaij (2.2.13)
де: bi — вагомість і-го параметра
Друга ітерація:
φi=bi/åbi (2.2.14)
bi=ai1b1+ai2b2+...+ainbn (2.2.15)
де: bi — вагомість і-го параметра
Рівень якості виробу
КТ.Р.=0.12*1.25 +0.3*1.05+ 0.19 *1.25+ 0.24 *1.0+0. 15*1.0=1.1
Таким чином, рівень якості радіопристрою, що розробляється рівний 1.1.
2.3. Розрахунок собівартості радіо пристрою.
Згідно з ТЗ виробництво джерела безперебійного живлення – дрібносерійне, тому надалі будемо користуватися відповідними нормативами і методикою. 2.3.1 Розрахнок витрат на придбання матеріалів
Витрати на придбання матеріалів обчислюються на підставі норм їх витрачання і цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат. Розрахунок по вартості матеріалів занесені до таблиці 2.3.1
Вартість матеріалів. Таблиця 2.3.1.
Наймену-
ваня
матеріалу
Стандарт,
марка
Одиниця
виміру
Норма витрат на один виріб
Ціна за одиницю,
гр
Сума,
грн.
Припой
ПОС-61
кг
0.30
7
2.1
Скло-текстоліт фольгований
СФ-2-15
кг
0.7
30
21
Дріт монтажний
МГШВ-0.75
м
1
0.15
0.15
Дріт монтажний
МГШВ-0.5
м
1,5
0.5
0.75
Дріт монтажний
МГШВ-0.35
м
0.7
0.3
0.21
Дріт монтажний
МГШВ-1,5
м
1.5
1.3
1.95
Залізо цинковане
Ст3-1.5
кг
1
5
5
Алюміній
Амг-3
кг
3.1
6.2
19.22
Флюс
ФС-1
кг
0.10
10
1.0
Лак
кг
0.1
8
0.8
Фарба
ПФ-115
кг
0.35
7
2.45
Разом
54.63
Невраховані матеріали ,5%
2.73
Транспортно-заготівельні роботи, 10%
5.46
Всього
62.82
2.3.2. Розрахунок затрат на покупні вироби і напівфабрикати.
В дану статтю включається вартість готових виробів, придбаних для укомплектовки блока живлення. Покупні вироби визначаються по схемі електричній-принциповій. Розрахунки занесені в таблицю 2.3.2
Покупні вироби. Таблиця 2.3.2.
продолжение
--PAGE_BREAK--2.3.3. Розрахунок основної заробітної плати.
Витрати по даній статті розраховуються по кожному виді робіт залежно від норми часу й погодинної тарифної ставки робітників
Сз.о.=åСтіtші (2.3.1)
де: Сті — погодинна тарифна ставка.
tші – штучний час на одну операцію.
Норми часу на операціях були взяті з технологічних карт. Перелік робіт відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних і складальних робіт визначаються типовими нормами часу на складально-монтажні роботи, табл. 2.3.3.
Основна заробітня плата. Таблиця 2.3.3.
Назва робiт
Тариф. розряд
Годинна тарифна ставка, грн/г
Норма
часу,
год.
Cума
зарпла-ти, грн.
1
Заготовельнi
3
2.6
3
7.8
2
Свердлильнi
3
2.6
2
5.2
3
Монтажнi
4
2.8
6
16.8
4
Збiрнi
5
3.2
4
12.8
5
Маркiровочнi
3
2.6
5
13
6
Регулювальнi
5
3.2
6
19.2
Всього
74.8
Доплати i надбавки (20%-60%)
37.4
Всього
112.2
2.3.4. Додаткова зарплата робітникiв.
Витрати по цій статті визначаються у відсотках від основної заробітної плати. Як орієнтовна величина норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств може бути прийнятий у розмірі 30-40 %.
Сз.буд.=0.30×Сз.о. (2.3.3)
де: Сз.о. — основна заробітна плата.
Сз.буд.=0.30×112.2=33.66 грн.
2.3.5. Відрахування на соціальне страхування.
За діючими на 23.01.2006 р. нормативами відрахувань на соціальне страхування становить 37.8% від суми основної й додаткової заробітної плати.
Сс.с.=0.378( Сз.про + Сз.д) (2.3.4)
Сс.с.=0.378(112.2+33.66) = 55.13 грн.
2.3.6. Загальновиробничі витрати. Враховуючи, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення, утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив (<shape id="_x0000_i1224" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image402.wmz» o:><img width=«35» height=«29» src=«dopb41351.zip» v:shapes="_x0000_i1224">) досягає 200–300%.
Сз.в.= (2...3)×Сз.про (2.3.5)
Сз.в.= 2 ×112.2 = 224.4 грн
Таким чином виробнича собівартість складає 880.36 грн.
2.3.7. Адміністративні витрати. Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах вони становлять 100–200%:
Сз.г=1×Сз.про (2.3.6)
Сз.г=1×112.2= 112.2грн
2.3.8. Витрати на збут. Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2,5 — 5,0%). Сзбут = 0.025×880.36=22
Сума по всім наведеним нижче статтях калькуляції є повною собівартістю продукції.
Результати розрахунку зведемо в таблицю 2.3.4.
Комерційні витрати. Таблиця 2.3.4.
Отже, повна собівартість радіопристрою складе: 1014.56 грн.
2.4. Визначення ціни виробу. Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить поширений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня і нижня межа ціни.
2.4.1. Нижня межа ціни. Нижня межа ціни (<shape id="_x0000_i1225" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image404.wmz» o:><img width=«63» height=«29» src=«dopb41352.zip» v:shapes="_x0000_i1225">) захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.
<shape id="_x0000_i1226" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image406.wmz» o:><img width=«227» height=«61» src=«dopb41353.zip» v:shapes="_x0000_i1226"> (2.4.1)
<shape id="_x0000_i1227" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image408.wmz» o:><img width=«199» height=«59» src=«dopb41354.zip» v:shapes="_x0000_i1227"> (2.4.2)
де: <shape id="_x0000_i1228" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image410.wmz» o:><img width=«67» height=«29» src=«dopb41355.zip» v:shapes="_x0000_i1228">– оптова ціна підприємства, грн.;
<shape id="_x0000_i1229" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image412.wmz» o:><img width=«44» height=«29» src=«dopb41356.zip» v:shapes="_x0000_i1229">– повна собівартість виробу, грн.;
<shape id="_x0000_i1230" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image414.wmz» o:><img width=«33» height=«29» src=«dopb41357.zip» v:shapes="_x0000_i1230">– нормативний рівень рентабельності, 15%;
<shape id="_x0000_i1231" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image416.wmz» o:><img width=«44» height=«29» src=«dopb41358.zip» v:shapes="_x0000_i1231">– податок на додану вартість, 20%.
Таким чином отримуємо:
<shape id="_x0000_i1232" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image418.wmz» o:><img width=«280» height=«45» src=«dopb41359.zip» v:shapes="_x0000_i1232">грн.
<shape id="_x0000_i1233" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image420.wmz» o:><img width=«300» height=«45» src=«dopb41360.zip» v:shapes="_x0000_i1233">.
2.4.2. Верхня межа ціни. Верхня межа ціни (<shape id="_x0000_i1234" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image422.wmz» o:><img width=«59» height=«29» src=«dopb41361.zip» v:shapes="_x0000_i1234">) захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю
<shape id="_x0000_i1235" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image424.wmz» o:><img width=«157» height=«29» src=«dopb41362.zip» v:shapes="_x0000_i1235"> (2.4.3)
де: <shape id="_x0000_i1236" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image426.wmz» o:><img width=«33» height=«29» src=«dopb41363.zip» v:shapes="_x0000_i1236">– ціна базового виробу, 3000 грн.;
<shape id="_x0000_i1237" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image428.wmz» o:><img width=«80» height=«29» src=«dopb41364.zip» v:shapes="_x0000_i1237">
<shape id="_x0000_i1238" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image430.wmz» o:><img width=«227» height=«31» src=«dopb41365.zip» v:shapes="_x0000_i1238"> 2.4.3. Договірна ціна. Договірна ціна (<shape id="_x0000_i1239" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image432.wmz» o:><img width=«47» height=«29» src=«dopb41366.zip» v:shapes="_x0000_i1239">) може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.
<shape id="_x0000_i1240" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image434.wmz» o:><img width=«197» height=«29» src=«dopb41367.zip» v:shapes="_x0000_i1240">
З виразу: <shape id="_x0000_i1241" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image436.wmz» o:><img width=«180» height=«29» src=«dopb41368.zip» v:shapes="_x0000_i1241">,
отже обираємо <shape id="_x0000_i1242" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image438.wmz» o:><img width=«137» height=«29» src=«dopb41369.zip» v:shapes="_x0000_i1242">
2.4.4. Визначення мінімального обсягу виробництва продукції. Собівартість річного випуску продукції
<shape id="_x0000_i1243" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image440.wmz» o:><img width=«231» height=«25» src=«dopb41370.zip» v:shapes="_x0000_i1243"> (2.4.4)
де <shape id="_x0000_i1244" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image442.wmz» o:><img width=«13» height=«25» src=«dopb41243.zip» v:shapes="_x0000_i1244"><shape id="_x0000_i1245" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image443.wmz» o:><img width=«47» height=«25» src=«dopb41371.zip» v:shapes="_x0000_i1245"> — повна собівартість одиниці продукції, грн;
<shape id="_x0000_i1246" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image445.wmz» o:><img width=«15» height=«16» src=«dopb41372.zip» v:shapes="_x0000_i1246"> — умовно-змінні витрати <shape id="_x0000_i1247" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image447.wmz» o:><img width=«15» height=«16» src=«dopb41372.zip» v:shapes="_x0000_i1247">=0.65;
<shape id="_x0000_i1248" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image448.wmz» o:><img width=«13» height=«20» src=«dopb41373.zip» v:shapes="_x0000_i1248"> — умовно-постійні витрати <shape id="_x0000_i1249" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image450.wmz» o:><img width=«13» height=«20» src=«dopb41373.zip» v:shapes="_x0000_i1249">=0.35;
Х — виробнича потужність підприємства X=150 од./рік;
<shape id="_x0000_i1250" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image451.wmz» o:><img width=«19» height=«24» src=«dopb41374.zip» v:shapes="_x0000_i1250"> - річний обсяг випуску продукції <shape id="_x0000_i1251" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image453.wmz» o:><img width=«19» height=«24» src=«dopb41374.zip» v:shapes="_x0000_i1251">=100 од./рік;
<shape id="_x0000_i1252" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image454.wmz» o:><img width=«455» height=«24» src=«dopb41375.zip» v:shapes="_x0000_i1252">
Вартість річного випуску продукції
<shape id="_x0000_i1253" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image456.wmz» o:><img width=«120» height=«28» src=«dopb41376.zip» v:shapes="_x0000_i1253"> (2.4.5)
<shape id="_x0000_i1254" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image458.wmz» o:><img width=«196» height=«23» src=«dopb41377.zip» v:shapes="_x0000_i1254">
Обсяг продукції при якому прибуток відсутній:
<shape id="_x0000_i1255" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image460.wmz» o:><img width=«143» height=«48» src=«dopb41378.zip» v:shapes="_x0000_i1255"> (2.4.6)
<shape id="_x0000_i1256" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image462.wmz» o:><img width=«208» height=«41» src=«dopb41379.zip» v:shapes="_x0000_i1256"> од.
Обсяг продукції при якому буде досягнутий запланований рівень рентабельності
<shape id="_x0000_i1257" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image464.wmz» o:><img width=«201» height=«83» src=«dopb41380.zip» v:shapes="_x0000_i1257"> (2.4.6)
<shape id="_x0000_i1258" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image466.wmz» o:><img width=«273» height=«83» src=«dopb41381.zip» v:shapes="_x0000_i1258">
Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:
<shape id="_x0000_i1259" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image468.wmz» o:><img width=«191» height=«28» src=«dopb41382.zip» v:shapes="_x0000_i1259"> (2.4.7)
<shape id="_x0000_i1260" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image470.wmz» o:><img width=«281» height=«23» src=«dopb41383.zip» v:shapes="_x0000_i1260">
<imagedata src=«235.files/image472.png» o:><img width=«589» height=«370» src=«dopb41384.zip» v:shapes="_x0000_i1261">
Рис. 2.4.1 Характеристика мінімального обсягу виробництва продукції.
Висновок
В даному розділі були проведені аналіз рівня якості і конкурентно спроможності радіопередавача декаметрового діапазону хвиль, розрахунки собівартості виробництва, доцільності виробництва, визначення ціни виробу.
Повна собівартість складає 1014.56 грн.
Нижня межа ціни — <shape id="_x0000_i1262" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image474.wmz» o:><img width=«171» height=«29» src=«dopb41385.zip» v:shapes="_x0000_i1262">
Верхня межа ціни — <shape id="_x0000_i1263" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image476.wmz» o:><img width=«148» height=«29» src=«dopb41386.zip» v:shapes="_x0000_i1263">
Договірна ціна -<shape id="_x0000_i1264" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image478.wmz» o:><img width=«137» height=«29» src=«dopb41369.zip» v:shapes="_x0000_i1264">
Обсяг продукції при якому прибуток відсутній — <shape id="_x0000_i1265" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«235.files/image479.wmz» o:><img width=«55» height=«23» src=«dopb41387.zip» v:shapes="_x0000_i1265"> од.
Розділ 3. Охорона праці.
У даному розділі дипломного проекту приводиться аналіз умов праці у виробничому приміщені по виробництву джерела безперебійного живлення при розробці і виробництві плат керування та живлення. Тут потрібно приділити особливо важливе значення для даної частини дипломної роботи, тому що при не дотриманні норм, встановлених законодавством, можливе порушення працездатності і життєдіяльності робітників. Тому ми маємо визначити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, а також ступінь їх небезпеки на робочому місці. Звісно потрібно розробити заходи, щоб захистити робітників від впливу цих факторів, якщо вони будуть перевищувати припустимі норми.
3.1. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів. До основних шкідливих і небезпечних факторів, що впливають на людей, зайнятих на виробництві РЕА, можна віднести:
1. Погана освітленість робочої зони (умови освітленості виробничих приміщень повинні відповідати нормам, зазначеним у СНиП II-4-79/85);
2. Підвищені рівні електромагнітних випромінювань не використовуваного рентгенівського обладнання (рівні випромінювань і полів повинні відповідати ГОСТ 12.2.006-87);
3. Небезпека ураження електричним струмом;
4. Незадовільні параметри мікроклімату робочої зони у виробничих приміщеннях повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99;
5. Вміст у повітрі робочої зони шкідливих речовин різного характеру впливу в концентраціях, що перевищують гранично припустимі (ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ 12.1.007-80);
6. Підвищений рівень шуму на робочому місці (припустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях) має бути відповідно до санітарних норм припустимих рівнів шуму на робочих місцях ДСН 3.3.6.037-99;
7. Підвищена напруженість електричного поля промислової частоти на робочому місці (напруженість електричних полів промислової частоти на робочих місцях повинна відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.002-88);
8. Вплив шкідливих факторів впливу моніторів ПК (ДСанПіН 3.3.2.007-98).
3.2. Характеристика параметрів робочого приміщення. При розробці і виготовленні виробу основні працезатрати становить розробка програмного забезпечення, а саме: розробці програми прошивання мікроконтролеру і програмного забезпечення для зв'язку пристрою з персональним комп'ютером (ПК). Приміщення, у якому знаходиться ПК є робочою кімнатою лабораторії дослідницького інституту. Приміщення лабораторії знаходиться на другому поверсі панельного будинку. Вібрація в приміщенні відсутня. Шкідливі речовини в приміщенні лабораторії також відсутні. Склад повітряного середовища в нормі. У робочій кімнаті знаходиться монітор у складі ПК, офісні меблі. Покриття статі — паркет. Стіни обклеєні шпалерою.
Основні геометричні розміри приміщення, у якому будуть проводитися роботи з проектування плати керування:
— довжина а = 6 м;
— ширина b = 5 м;
— висота h = 2,60 м.
В приміщенні лабораторії працюватимуть два інженери.
Виходячи із значень a, b, h, розрахуємо значення площі обсягу приміщення:
S > i = a Ч b = 6 Ч 5 = 30 (кв.м) — площа приміщення;
Sn = 6.2 (кв.м) — загальна площа столів і шафи.
S = Si — Sn = 30– 6.2 = 23,8 (кв.м)
V = S Ч h = 23,8 Ч 2,60 = 61,88 (куб.м)
Площа й об’єм, що приходяться на один робітника, визначається по формулах:
S1 = S2 = S / 2 = 23,8 / 2 = 11,9 кв.м
V1 = V2 = V / 2 =61,88 / 2 = 30,94 кв.м
На підставі приведених вище даних розрахуємо значення площі й об’єму приміщення, що приходиться на одного службовця. Результати обчислень приведені в таблиці
Результати обчислень. Таблиця 1.
Параметр
Норматив
Реальні
параметри
Площа, S
не менш 6 кв. м.
11,9 кв.м
Об’єм, V
не менш 15 куб. м.
30,94 кв.м
Аналізуючи умови праці в приміщенні, помітимо, що обсяг приміщення приходиться на одну людину і корисну площу більше нормативного значення відповідно до СН245-82 і ОНТП24-86.
3.3. Розрахунок природного освітлення. Згідно СНиП ІІ-4-79/85 для найменшого об’єкторозрізнення (розряд зорової роботи ІІІ (б)) 0.3 – 0.5 мм значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) повинно дорівнювати 2%.
Метою розрахунку умовного освітлення є перевірка його відповідності СНиП ІІ-4-79/85. При боковому односторонньому освітленні формується мінімальне значенні КПО в точці, розміщеній на відстані одного метра від стіни, найбільш віддаленої від світлових пройм на перетині характерного розрізу площини приміщення і робочої поверхні. Характерний розріз приміщення – поперечний розріз по середині приміщення, площина якого перпендикулярна площині столових пройм. Умовна робочі поверхня – горизонтальна, розташована на висоті 0.8 м від полу.
Знаходимо номер світлового клімату. Для Києва номер світлового клімату – IV. На основі СНиП ІІ-4-79, знаходимо коефіцієнт природного освітлення (КПО = 2), для роботи високої точності (розряд зорової роботи ІІІ (б)).
Для будинків міста Києва (IV пояс світлового клімату) нормоване значення КПО знаходимо по формулі:
<shape id="_x0000_i1266" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image481.wmz» o:><img width=«99» height=«21» src=«dopb41388.zip» v:shapes="_x0000_i1266">,
де: еІІІ – КПО для ІІІ світлового клімату;
m – коефіцієнт світлового клімату, m = 0.9;
с – коефіцієнт сонячності клімату, с = 0.75, для світлових пройм в зовнішніх стінах будинку, орієнтованих по сторонах горизонту 136°… 225°.
<shape id="_x0000_i1267" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image483.wmz» o:><img width=«159» height=«21» src=«dopb41389.zip» v:shapes="_x0000_i1267">
фактичне значення КПО розраховується по формулі:
<shape id="_x0000_i1268" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image485.wmz» o:><img width=«185» height=«45» src=«dopb41390.zip» v:shapes="_x0000_i1268">
де: Es- геометричний КПО в розрахованій точці при боковому освітленні, враховуючий пряме світло неба, який знаходимо за формулою;
g – коефіцієнт, який враховує нерівномірність яскравості сонячного неба g = 0.75 для умовної висоти середини висоти світлової пройми над робочою поверхнею 20°.
R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість навпроти стоячого будинку;
r1 – коефіцієнт, який враховує збільшення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення та підстелюючого слою, прилеглому до будинку, враховуючи відношення глибини приміщення до висоти верха вікна до рівня робочої поверхні, відношення відстані розрахованої точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В, коефіцієнті відбиття поверхні приміщення rср;
t0 – загальний коефіцієнт світло пропускання, який знаходиться за формулою;
k3 – коефіцієнт запасу, k3 = 1.3.
Езд – геометричний КПО в розрахованій точці при бічному освітленні, враховує відбите від бічної будівлі, знаходиться по формулі.
Знайдемо геометричний КПО в розрахованій точці при бічному освітленні:
<shape id="_x0000_i1269" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image487.wmz» o:><img width=«108» height=«24» src=«dopb41391.zip» v:shapes="_x0000_i1269">
де: n1 – кількість променів проходячих від неба через світлові пройми в розраховану точку при поперечному розрізі приміщення (n1 = 8);
n2 – кількість променів проходячих від неба через світлові пройми в розраховану точку на плані приміщення (n2 = 30).
<shape id="_x0000_i1270" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«235.files/image489.wmz» o:><img width=«144» height=«24» src=«dopb41392.zip» v:shapes="_x0000_i1270">
еще рефераты
Еще работы по коммуникациям
Реферат по коммуникациям
Проектирование первичной сети связи на участке железной дороги 2
2 Сентября 2013
Реферат по коммуникациям
Проектирование цифровой радиорелейной линии
2 Сентября 2013
Реферат по коммуникациям
Проектирование первичной сети связи на участке железной дороги
2 Сентября 2013
Реферат по коммуникациям
Радиорелейная связь
2 Сентября 2013