Реферат: Інформаційна політика США

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНААКАДЕМІЯ

Кафедраміжнародних

економічнихвідносин

РЕФЕРАТ

НАТЕМУ:

ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКАСША

Виконала:

Студенткафакультету МЕВ

281 групи

ДанковаНаталія

Перевірила:

Шайда О.Є.

Львів — 2002


Зміст

1. Вступ

2. Рольдержави в розвитку інформаційної інфраструктури

3. Концепціїнаціональної інформаційної інфраструктури

4. Місцеінформації в інтелектуалізації суспільства

5. Висновки

6.  Список літератури

Вступ

У всі часи та століття інформаціямала велике значення і високу товарну ціну. В середині ХХ століттяамериканський математик Норберт Вінер зауважив, що на відміну від сировиниенергії інформація має унікальні властивості: по мірі використання її кількістьне тільки не зменшується, а навпаки, її якість і важливість зростає.Заволодівши інформацією, людина зможе змінити хід розвитку суспільства.

В другій половині ХХ століттяінформаційно-комунікаційні технології стали найважливішим фактором формуваннясуспільства. На початку ХХІ століття їх революційний вплив проявлявся в змініспособу життя, в новому підході до освіти, роботи, в співпраці уряду іцивільного суспільства. Інформаційні технології стали стимулом розвиткуглобальної економіки. Вони дали можливість ефективно і творчо вирішувати деякі економічніі соціальні проблеми.

Таке збільшення значимостіінформаційних технологій не було несподіванкою – воно стало логічним наслідкомминулих революційних зрушень в сфері нагромадження, обробки і використанняінформації, характерною рисою яких завжди були не тільки стрибки в розвиткунауки, технологіях і виробництві, але і перетворення суспільних відносин,набування ними нових якостей.

Дослідження виділяють чотири“інформаційні революції”:

Перша інформаційна революція пов’язаназ виникненням писемності, яка дозволила зберігати знання для наступнихпоколінь.

Друга інформаційна революція буланаслідком винайдення книгодрукування, яке дало можливість широкорозповсюджувати знання, що радикальним образом змінило суспільство і культуру.

Третя інформаційна революція булаобумовлена появою телеграфу, телефону, радіо, а в подальшому і телебачення, щодозволило оперативно передавати інформацію на далекі відстані.

Четверту інформаційну революцію пов’язуютьз винайденням комп’ютера. Хоча електронна обчислювальна техніка не зразудосягла сучасного рівня, комп’ютери внесли суттєві зміни в накопичення,зберігання та використання інформації.

Саме в результаті всіх цихякісних змін і зсувів інформація стала визначаючим фактором розвиткуекономічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значнапроблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційнихмасивів, налагоджених комунікаційних зв’язків. Не тільки окремі вчені і діловікола, але й деякі політики все більш високо оцінюють роль інформації. Держава,яка більш повно і оперативно поставить собі на службу світові ресурсиінформації, буде володіти головною передумовою економічного і соціальногорозвитку і отримує суттєві переваги перед іншими державами.

Роль держави врозвитку інформаційної інфраструктури

Для підтримки внутрішнього попитуна інформаційні технології федеральному уряду США довелось ініціювати масштабнідержавні програми.

Серед подібних програм були ітакі, як “Проблема 2000 року”, коли уряд США, підігруючи своїм компаніям,повірило в смертельну небезпеку “жука тисячоліття”. В результаті достатньопрацездатна техніка, яка була випущена до 1996 р., але “не підтримувавшая датнового тисячоліття”, була списана, а замість неї були установлені нові машини “Y2K Compatible”. В ціломуна рішення цієї проблеми в світі було використано біля 600 млрд. долл.

Всього і кінці 1990-х років в СШАреалізовувалось 425 федеральних програм, спрямованих на вирішення тих чиінакших конкретних соціальних і економічних проблем на основі використанняінформаційних технологій.

По-перше, мова йде проінформаційні аспекти промислової політики федерального уряду. Важливимвисновком промислової політики США в ХХ столітті можна вважати прийняту в кінці2000 р. конгресом “Національну стратегію стандартизації для США”.

По-друге, необхідно відмітитидержавну підтримку інформаційних технологій, а також формування на цій основісприятливого для інформаційно-технологічної промисловості іміджу їїперспективного розвитку. Серед напрямів державного попиту на інформацію можнавиділити:

1.   інформаційнезабезпечення діяльності уряду і конгресу

2.   військовінапрями: розвідка, інтелектуальна зброя, зв’язок з керівництвом збройних сил,захист інформаційних ресурсів, що мають воєнне значення

3.   напрямиподвійного значення: державна контрактна система, метеорологія, організаціяконтролю за повітряним рухом, навігація, пошукові та рятувальні системи,системи обов’язкової стандартизації та сертифікації

4.   невійськовінапрями: інформаційна інфраструктура прозорого державного діловодства (проект“Електронна держава”), спеціалізовані відомчі інформаційні системи, в томучислі, податкова, міграційна, система довідкової та юридичної інформації повнутрішній і зовнішній торгівлі, тощо. (Особливе місце в державній політиці СШАборотьба з піратством продукції галузей американської “копірайт-індустрії”.Така боротьба стимулює легальний платоспроможний попит на цю групуінформаційно-технологічної продукції).

Уряд США, в ролі менеджера“корпорації Америка”, пред’являв масштабний попит на інформаційні технології зметою формування на цій основі політичного та культурного іміджу країни вцілому.

Ще під час президентськоїкомпанії 1992 р. команда Клінтона – Гора зробила ставку на підтримку високих,зокрема, комунікаційних та інформаційних технологій. В 1993 р., практично зразупісля перемоги на виборах, віце-президент Гор виклав точку зору адміністраціїна рахунок питання інтеграції цих технологій в єдину національну інформаційнусистему (National Information Network). Гор не був першим, хто розкрив широкій громадськостіможливості використання телекомунікаційних та інформаційних ресурсів.  Але вінбув першим, хто виніс ці ідеї на розгляд приймаючих рішення американськихполітиків.

К 1996 р. у ході новоїпрезидентської компанії Клінтон і Гор зміцнили свої позиції по цьому питанню,активно підтримав проведення федеральної технологічної політики и забезпечивфінансування широкого кола досліджень і розробок в сфері інформаційнихтехнологій. В середині 1990-х років адміністрація Клінтона взяла на себе функцію„головного штабу реалізації стратегічного курсу країни в питаннях науки ітехніки”, а також повну відповідальність за інвестиції в новітні технології, запідтримку не тільки фундаментальних, але і прикладних досліджень.

Суттєвий вплив мали інформаційнітехнології на позицію демократів на президентських виборах 2000 року. Особливезначення мала проблема негативності федеральної влади к розповсюдженню наІнтернет принципу „універсальні послуги”, а також питання про роль федеральногоуряду в розвитку інформаційної інфраструктури.

Концепція національноїінформаційної інфраструктури

Національна інформаційнаінфраструктура (NII) представляє з себе проблемно орієнтовану концепціюрозвитку системи телекомунікаційних, інформаційних та комп’ютерних технологій,орієнтовану на рішенні конкретних державних завдань. Суть цієї концепціїполягає в застосуванні сучасних телекомунікаційних технологій і інформаційнихресурсів для забезпечення швидкого і ефективного пошуку будь-якої потрібноїінформації (де б вона не знаходилась), а також представлення її по запитуорганізацій або окремих громадян. В цілому, на думку спеціалістів, подібнаконцепція NII, допускаюча інтеграцію різноманітних телекомунікаційнихпослуг з комп’ютерними можливостями Інтернету, повністю відповідають тенденціямрозвитку інформаційних технологій.

Федеральний урядовий варіантконцепції NII має слідуючу прикладну (проблемну) орієнтацію.

Освіта. Єдина інформаційна системанадасть студентам і викладачам негайний доступ до широких освітніх ресурсів. Цедасть викладачам можливість для індивідуальної роботи з кожним студентом.Останнім же будуть подані не тільки тексти і фотографії але й іаудиовідиоінформація, але головне інтерактивні мультимедійні технології, якізабезпечують суттєво більш високий рівень сприйняття інформації.

Бібліотечна справа. Об’єднанняпереведених на цифрові носії бібліотечних фондів принципіально розширить доступкористувачів (читачів) к інформаційним ресурсам. Це має запобігти розділеннясуспільства на інформаційно бідних і інформаційно багатих.

Охорона здоров’я. Віддаленийдоступ до медичної експертизи на основі новітніх засобів зв’язку суттєвопідвищують якість медичного обслуговування американців. Комп’ютерні історіїхвороби і інші медичні записи повинні підвищувати якість роботи лікарів іпонижувати вартість їх послуг.

Урядова інформація. Швидкаідентифікація, локалізація і пошук спеціальної інформації про широкі ресурсиуряду завжди були складним завданням для багатьох зацікавлених користувачів, втому числі, лікарів, метеорологів, економістів, вчених і т.д. ВикористанняІнтернет-технологій зберігання і пошуку інформації забезпечить швидкийвіртуальний доступ до різної урядової інформації.

В цілому концепцію NII можнавважати складовим елементом рішення головної управлінської задачі, яку СШАпоставила перед собою на ХХІ століття, а саме – виключення саморуйнуючоїконкуренції із-за впливу ринкової невизначеності інформаційного механізмуприйняття взаємоузгоджених ділових рішень.

В цьому зв’язку треба згадатиконцепцію електронної (безпаперової) держави, основу якої складає ідеяінформаційної прозорості діяльності урядових структур. Ця ідея вже почалареалізовуватись. В 2000 р. в США був запущений спеціальний урядовийІнтернет-сервер (FirstGov.gov.), який об’єднав близько 20 тис. Урядових сайтів, а загальнакількість представлених на ньому організацій перевищує 30 тис. Сума урядовихкоштів, які знаходяться в розпорядженні цих організацій, оцінюється в 500 млрд.долл. Крім загальних даних про організації, на цьому сервері є інформація про всігранти, стипендії та інші дотації, яки пропонує уряд США свої громадянам. Яксказав Клінтон, відкриття сайту FirstGov.gov. – цеперший крок, який направлений на заснування “швидкісного, високотехнологічногоуряду. Це одне з самих найбільших, саме корисне зібрання веб-сайтів”, якерозраховане на 100 млн. користувачів щоденно.    

Місце інформації вінтелектуалізації суспільства

Однією з головних складовихінформаційності суспільства є загальноосвітній рівень даного суспільства ііснуюча науково-дослідна база. США не може слугувати еталоном по критеріяхзагальноосвітнього рівня громадян. Як відмічають спеціалісти, країна програє поцим показникам не тільки високорозвинутим індустріальним країнам, але й ідеяким країнам, що розвиваються. Головна причина полягає в відносно низькомурівні освіти в загальнодоступних (суспільних) навчальних та середніх шкіл. Ідостатньо глибокі знання, які дають випускникам приватних шкіл, не можуть змінитизагальну ситуацію в країні. По такому важливому показнику як підготовка учнівзагальноосвітніх шкіл по фізиці та математиці – ключових дисциплін епохинауково-технічного прогресу – США поступається Росії, Китаю, Японії, табільшості західноєвропейським країнам. Не випадково в основі політикиадміністрації Б. Клінтона в сфері освіти с 1992 р. лежать вимоги різкооптимізувати систему освіти і суспільних школах і підвищити статус вчителів всуспільстві (а також вимоги до їх професійного рівня). В зверненні 1998 р.президента до американського конгресу відмічається необхідність заохочувативчашихся шкіл к отриманню комп’ютерної освіти і к роботі в системі Інтернет. Цтеж стосується до підвищення загальної освіти.

Як показує практика, зниження загальноосвітнього рівнянаселення ніяк не позначується на високому рівні підготовки спеціалістів. В СШАвідсів студентів з початку навчання в вузах і аж до видачі диплому досягає 35%.

Підвищення письменності в інформаційних областях вимагає збільшенняфондовооружонності труда вчащихся. В США цей показник поки самий високий всвіті, і держава прикладає великі зусилля для збереження цієї позиції. В сьогов 1995 р. в США було продано програм на 7525,3 млн. долл.

В США совокупні видатки на науку складають 2,8-2,9% ВВПдержави (для порівняння: в Японії цей показник становить 3,3%).

 


Висновки

1.   Опираючисьна широке використання інформаційних технологій, американська промисловістьподолала „кризу менеджменту 70-80-х років”. До кінця століття ці технологіїскладали базис лідерських позицій американських корпорацій на глобалізованомусвітовому ринку.

2.   Пов’язанийз інтенсифікацією бізнесу масштабний процес впровадження інформаційнихтехнологій започаткував основу для переходу американської промисловості нароботу по замовленням споживачів, що призвело до втрати товарної суті великоїкількості знов виробленої продукції. Це й же процес обумовив зріст товарностіінформації (знання та об’єкти інтелектуальної власності), а також повернення наринок продукції, яка була чи знаходиться в даний час в використанні. Врезультаті тинок товарів і послуг як би “відривається” від сфери їхвиробництва.

3.   Минулахвиля інтенсифікації бізнесу (ріст курсової вартості акцій високотехнологічнихкомпаній, злиття найбільших компаній, які призвели до зниження рівняконкуренції в американській промисловості, становлення так званої “новоїекономіки” і т.д.) поставила в кінці минулого століття американськуінформаційно-технологічну промисловість в тяжку (якщо й не в кризисну)ситуацію: внутрішній комерційний попит на інформаційно-технологічні товари іпослуги виявився близьким до насичення, їх експорт сповільнився, урядовапідтримка після президентських виборів 2000 р. стали проблемними.

4.   Однієюз найбільш перспективних ніш попиту на інформаційно-технологічну продукцію є вданий час інформаційні потреби Китаю. В випадку успіху така співпраця можеперерости в стратегічний напрямок розвитку інформаційних технологій івиробництва телекомунікаційної техніки. Крім програм воєнного чи подвійногопризначень, серед програм співпраці можуть бути і такі, як “Інформатика длябідних”, освітні програми, а також проекти “електронної держави”, які маютьспільний інтерес для двох сторін.

5.   Справжняпраця переслідувала мету звернути увагу на політекономічні аспекти попиту наінформаційні технології, на актуальний економічний зміст інформації як товаручи послуги.


Список літератури:

1.   Вайнгартен Ф. Основи федеральної інформаційної політики:Погляд конгресу США – 1996 р.

2.   Даниелова А. Основные направленияинформатизации американского общества // США – Канада – 1999 г. — №5

3.   РоговскойЕ. Развитие информационного сектора США к началу ХХIвека // США – Канада – 2002 г. — №4

4.   ШершнёвЕ. Информатизация общества и экономики США // США – Канада – 2002 г. — №1

5.   Інформаційні технології та тенденції розвитку міжнародноїінформації // Вісник книжкової палати – 2000 р. — №6

 

еще рефераты
Еще работы по геополитике