Реферат: Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю
МІНІСТЕРСТВООСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедрафінансів
Курсоваробота
Здисципліни фінансова діяльність
Натему
«Особливостіформування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю»
Виконала: студентка ОФПД 4-6
Коваль Н.Г
Перевірила: Еш С.М
Київ-2011р.
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ
1.1 Сутність статутного капіталу товаристваз обмеженою відповідальністю
1.2 Особливості фінансової діяльностітовариств з обмеженою відповідальністю
1.3 Особливості формування власногокапіталу товариств з обмеженою відповідальністю
2. РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУТОВ АГРОФІРМИ «ІМПУЛЬС»
2.1. Організаційно-правовий статус,напрями діяльності та основні показники діяльності
2.2 Оцінка ефективності управління структуроювласного капіталу
РОЗДІЛ ІІI ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
3.1 Заходи для забезпечення оптимальноїструктури капіталу товариств з обмеженою відповідальністю
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Товариство з обмеженоювідповідальністю — це правова форма, що дає змогу більш гармонійно поєднувати особистийі матеріальний інтерес, залучати для забезпечення діяльності товариства внески віддосить великої кількості вкладників-учасників. При цьому самі учасники ризикуютьлише повною частиною, внесеною при вступі до товариства. Повною мірою захищені йінтереси кредиторів. Саме товариство несе повну майнову відповідальність за своїмизобов'язаннями перед кредиторами, а обмежений характер відповідальності учасниківє персоналізацією їх відповідальності в межах внесків у статутний фонд. Разом зтим закон вимагає, щоб найменування і вид товариства були визначені в установчихдокументах і документах ділових відносин з партнерами.
Мета курсовоїроботи – провести аналіз формування власного капіталу товариства з обмеженою відповідальністюта привести варіанти його вдосконалення, застосувавши критерії оптимізації структурикапіталу.
Досягненняпоставленої цілі вимагало рішення наступних задач:
1. Визначити основні завдання управління структуроюкапіталу підприємства;
2. здійснити аналіз структури капіталу;
3. вивчити та провести аналізу методів управлінняструктурою капіталу за різними критеріями;
4. сформувати заходи щодо покращення управлінняструктурою капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.
Об’єкт дослідження– механізм управління структурою капіталу ТОВ Агрофірми „Імпульс”.
Предмет дослідження – теоретичні та методичніаспекти управління цільовою структурою капіталу підприємств з метою її оптимізаціїдля забезпечення фінансової стабільності ефективного функціонування підприємстврізних галузей економіки.
РОЗДІЛ І. ТОВАРИСТВОЗ ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ
1.1 Сутність статутногокапіталу товариства з обмеженою відповідальністю
Особливістю товаристваз обмеженою відповідальністю є наявність статутного капіталу (статутного фонду),розмір якого повинен бути не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітнимплатам, на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створеннятовариства з обмеженою відповідальністю.
Статутний капіталвиконує ряд найважливіших для діяльності товариства функцій, зокрема матеріальнезабезпечення підприємницької діяльності товариства. Важливою функцією статутногокапіталу є і те, що він є гарантією захисту інтересів кредиторів за рахунок встановленнямінімального розміру статутного фонду, що значною мірою перешкоджає зниженню вартостімайна товариства нижче гарантованої мінімальної величини статутного капіталу.
До моменту реєстраціїтовариства з обмеженою відповідальністю кожний з учасників зобов'язаний внести встатутний фонд не менше ЗО відсотків зазначеного в установчих документах внеску.Внесення в статутний фонд грошей підтверджується документами, виданими банківськоюустановою.
Учасник зобов'язанийповністю внести свій внесок не пізніше року після реєстрації товариства. У випадкуневиконання цього зобов'язання у визначений термін учасник сплачує за час прострочення10 відсотків річних з недовнесеної суми.
Учасник товаристваз обмеженою відповідальністю може за згодою учасників віддати свою частку одномуабо декільком учасникам цього ж товариства, якщо інше не передбачене установчимидокументами.
Передача частки третімособам можлива лише після повного внесення вкладу учасником, що її відступає. Прицьому третій особі одночасно переходять усі права й обов'язки.
Вищим органом товаристваз обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товаристваабо призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійнимиабо призначеними на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінити свогопредставника в зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасники маютькількість голосів, пропорційну розмірові їх частини в статутному фонді. Збори учасниківтовариства обирають голову товариства.
До компетенції зборівтовариства з обмеженою відповідальністю належать:
• визначення основнихнапрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
• внесення змін устатут товариства;
• встановлення розміру,форми і порядку внесення учасниками додаткових внесків;
• вирішення питанняпро придбання товариством частки учасника;
• виключення учасникаіз товариства.
• обрання і відкликаннячленів виконавчого органу і ревізійної комісії;
• затвердження річнихрезультатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердженнязвітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, термінів та порядкувиплати частини прибутку, визначення порядку покриття збитків;
• створення, реорганізаціяі ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутіві положень;
• винесення рішеньпро притягнення до майнової
відповідальностіпосадових осіб органів управління товариством;
• затвердження правилпроцедури й інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структуритовариства;
• визначення умовоплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв;
• затвердження договорів(угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства;
• ухвалення рішенняпро припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердженняліквідаційного балансу.
Збори учасників вважаютьсяповноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіютьу сукупності більше ніж 60 відсотками голосів, а з питань, що вимагають одноголосності,— всі учасники.
Збори учасників товаристваз обмеженою відповідальністю скликають не рідше двох разів на рік, якщо інше непередбачене установчими документами.
Позачергові збориучасників скликаються головою товариства за наявності обставин, зазначених в установчихдокументах, у випадку неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншомувипадку, якщо цього вимагають його інтереси.
Виконавчим органомтовариства з обмеженою відповідальністю є колегіальний або одноосібний директор.Дирекцію очолює генеральний директор, а членами виконавчого органу можуть бути такожі особи, які не є учасниками товариства.
Дирекція вирішуєвсі питання діяльності товариства, за винятком тих, котрі належать до винятковоїкомпетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішенняпро передачу частини повноважень дирекції. Дирекція підзвітна зборам учасників іорганізує виконання їх рішень.
Контроль за діяльністюдирекції товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією,що створюється зборами учасників товариства з їх числа, у кількості, передбаченійустановчими документами, але не менше трьох осіб.
Ревізійна комісіяскладає висновок щодо річних звітів і балансів. Без висновку ревізійної комісіїзбори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства.
Більшість із викладенихположень щодо правового регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністюстосується також і товариств із додатковою відповідальністю. Разом з тим, у ційкатегорії господарських товариств є певні особливості.
Статутний капіталТОВ можна збільшувати шляхом здійснення додаткових внесків чи реінвестування прибутку.Здійснюючи внески в статутний капітал, учасники не змінюють свого юридичного статусу(не відбувається ні реорганізації, ні ліквідації). До основних витрат, пов’язанихіз залученням власного капіталу ТОВ, можна віднести такі:
державне мито;
вартість нотаріальнихпослуг;
плата за перереєстраціюзасновницьких документів.
При збільшенні статутногокапіталу товариства слід враховувати те, що, викупивши додаткову частку, новий учасникстає співвласником раніше створених підприємством резервів. Саме тому, окрім номінальноївартості частки, учасник повинен сплатити ажіо, яке відповідає належному на цю часткуеквіваленту раніше сформованих резервів. Величина ажіо може встановлюватися за результатамиоцінки вартості підприємства та узгоджуватися зборами учасників. Перевищення фактичноїціни продажу частки над її номіналом належить до іншого додаткового капіталу.
Учасник товаристваз обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників уступити свою частку(її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбаченоустановчими документами, то і третім особам.
Учасники товариствакористуються переважним правом на здійснення додаткових внесків у статутний капіталчи на придбання частки учасника, який її уступив пропорційно їх часткам у статутномукапіталі товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.
Зменшення статутногокапіталу товариства з обмеженою відповідальністю може здійснюватися двома основнимиспособами:
в результаті виходуодного або кількох учасників зі складу товариства;
на основі зменшеннячастки у статутному капіталі всіх чи окремих учасників.
Повернення часткиучасникові може означати для підприємства або зменшення статутного капіталу, абозміну учасника без зменшення розміру статутного капіталу. Згідно із Законом України«Про господарські товариства» при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартістьчастини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Такогороду зміни (а також будь-які інші зміни, пов’язані зі зміною розміру статутногокапіталу) вимагають внесення змін у засновницькі документи з відповідною перереєстраціюпідприємства.
Виплата відповідноїчастки здійснюється після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з днявиходу. На вимогу учасника та за згодою товариства внесок може бути повернено повністюабо частково в натуральній формі.
Досить суперечливиммоментом є те, що згідно зі статтею 57 згаданого Закону у разі недостатності майнаучасника ТОВ для покриття його боргів кредитори вправі вимагати виділення часткиучасника-боржника в майні підприємства. У такому разі розмір статутного капіталутовариства підлягає зменшенню. Однак зменшення статутного капіталу ТОВ може відбуватисялише за рішенням зборів засновників. Що слід вчинити, якщо засновники не винесутьвідповідного рішення? Крім того, зменшення статутного капіталу за наявності запереченьбудь-кого з кредиторів товариства не допускається.
Що робити кредиторамодного з учасників товариства, якщо кредитори самого товариства не погоджуютьсязі зменшенням статутного капіталу? У разі внесення до установчих документів змін,пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) суб’єкта підприємницької діяльності,до державного органу реєстрації подаються оформлені відповідно до вимог законодавствадокументи, що засвідчують:
добровільний вихідюридичної особи зі складу засновників (учасників) подається копія рішення засновника,а фізичної особи — нотаріально посвідчена заява;
примусове виключеннязасновників (учасників) — рішення уповноваженого на це органу.
Орган державної реєстраціїу 5-денний термін з дня державної реєстрації змін (доповнень) в установчих документахподає до органу державної статистики та органу державної податкової служби по однійкопії реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію внесених змін.
У разі зменшеннястатутного капіталу на основі зменшення часток окремих учасників товариство маєнадати органу державної реєстрації такі документи:
а) реєстраційну карткувстановленого зразка;
б) нотаріально посвідченізміни до установчих документів (два оригінали та одну копію);
в) протокол загальнихзборів учасників;
г) документ, що засвідчуєвнесення плати за державну реєстрацію.
1.2 Особливості фінансовоїдіяльності товариств з обмеженою відповідальністю
Товариство з обмеженоювідповідальністю (ТОВ) так само, як і акціонерне товариство, є суб’єктом колективноївласності, має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначаєтьсястатутними документами. Згідно із законодавством України у товаристві з обмеженоювідповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити неменше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Для порівняння: у більшостікраїн Європейського Союзу (ЄС) мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ встановленона рівні 25 тис. євро; у Швейцарії — 20 тис. франків.
На відміну від Росіїчи Німеччини ТОВ в Україні не можуть створюватися однією особою, для цього потрібномінімум 2 особи. Власниками (учасниками, засновниками) ТОВ можуть бути як фізичні,так і юридичні особи. Державні підприємства не можуть бути засновниками господарськихтовариств.
До моменту реєстраціїтовариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний зробити достатутного капіталу внесок не менше 30 % зазначеного в установчих документах розміру,що підтверджується документами, виданими банківською установою.
Учасник зобов’язанийвнести необхідні кошти у повному обсязі не пізніше року після реєстрації товариства.У разі невиконання цього зобов’язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбаченоустановчими документами, сплачує за час прострочки 10 % річних з недовнесеної суми.Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю сплатив свій внесок,видається свідоцтво товариства.
Відповідальністьучасників ТОВ за борги підприємства обмежується їх внесками у власний капітал. Такийстатус полегшує залучення власного капіталу ТОВ із зовнішніх фінансових джерел.У разі ліквідації товариства вимоги його власників задовольняються в останню чергу,після погашення претензій кредиторів.
Недоліком в організаціїфінансування ТОВ є складність і витратність передачі права власності на частки.На відміну від акцій АТ, частки ТОВ є не досить мобільними, оскільки відсутній організованийринок торгівлі ними. Окрім цього, операція купівлі-продажу (переуступлення) частокмає бути нотаріально посвідчена. Якщо фізична чи юридична особа викуповує часткуу статутному капіталі ТОВ, яка належить іншій особі, така операція оформлюєтьсяу формі договору купівлі-продажу частки. При оплаті частки у повному розмірі зазначенаугода підтверджується не тільки платіжними документами, а й відповідним свідоцтвом,що видається товариством з обмеженою відповідальністю.
Для ТОВ, як і дляінших підприємств, корпоративні права яких не мають обігу на фондовій біржі, характернимє загострення проблематики інформаційної асиметрії під час торгівлі частками, щоускладнює їх продаж третій стороні. Потенційний покупець частки може виходити зтого, що учасник прагне продати корпоративні права через очікувану збиткову діяльністьчи конфліктну ситуацію між власниками. Отже, продавець вимушений запропонувати мінімальнуціну продажу частки. Враховуючи перелічені чинники, пов’язані зі складністю реалізаціїчасток, вклади у статутний капітал ТОВ здійснюються на максимально тривалий період.
Учасника ТОВ (навідміну від АТ) може бути виключено з товариства на підставі одностайного рішеннязборів учасників товариства у разі систематичного невиконання своїх обов’язків абоякщо він своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства. До числа типовихзобов’язань, які на практиці не виконуються, можна віднести неповне внесення необхіднихкоштів (внеску) у статутний капітал згідно із засновницьким договором.
Законодавством передбаченіпевні особливості при передачі прав власності на частки ТОВ у разі правонаступництва.На відміну від інших форм організації бізнесу, правонаступники мають лише переважне(а не автоматичне) право вступу до товариства. Збори учасників мають право відмовитиправонаступникові окремого учасника у прийнятті до товариства.
У разі виходу учасника(чи його правонаступника) з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства,пропорційна його частці у статутному капіталі. Також виплачується належна часткаприбутку, одержаного товариством у звітному році до моменту виходу. Звернення стягненняна частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов’язанняхне допускається.
Реалізація праваучасника ТОВ на участь в управлінні підприємством аналогічно, як і для АТ, здійснюєтьсяна основі його участі у зборах власників. Учасники мають кількість голосів, пропорційнурозміру їх часток у статутному капіталі. Повнота впливу окремого учасника на діяльністьта управління підприємством залежить від величини його частки. Разом з тим власникиТОВ мають більше можливостей участі в управлінні, ніж акціонери АТ. Це зумовленотим, що визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затвердження його планів тазвітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбувається на основі одностайногоголосування на зборах власників.
Фінансування товаристваможе здійснюватися на основі додаткових внесків учасників, тезаврації прибутку,залучення банківських і комерційних позичок, у т. ч. шляхом емісії облігацій (запевних обставин). У разі, якщо кредитоспроможність товариства та його активи є недостатнімидля залучення необхідних розмірів кредитних ресурсів, окремі учасники ТОВ можутьнадавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення під позички, які виділяютьсяцьому товариству. Завдяки цьому розширюються можливості фінансування підприємства.У такому разі відповідальність учасників за зобов’язаннями ТОВ не обмежується їхнімивкладами у статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитнезабезпечення.
Досить часто з метоюекономії на податках учасники ТОВ замість фінансування товариства на основі збільшеннястатутного капіталу надають підприємству довгострокові позички. В цьому разі учасникирозглядатимуться одночасно як власники і кредитори підприємства. Ризик втрати капіталудля учасника-кредитора буде меншим, оскільки згідно із законодавством про банкрутствопретензії кредиторів задовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками.З метою запобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейськихкраїн, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Австрії, передбачено положення, відповіднодо якого у разі банкрутства товариства претензії учасників-кредиторів задовольняютьсяв тому самому порядку, що й інших власників, тобто в останню чергу.
1.3 Особливості формуваннявласного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю
В умовахринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правовогостатусу основними джерелами формування фінансового капіталу виступають як власні,так і позикові кошти.
Утвореннявласного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власнихкоштів.
До зовнішніхджерел формування власного капіталу належать, по перше, кошти, що формуються як за рахунок особистихвнесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, що формуютьсяу порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічноїсистеми держави.
/>
Рис. 1.2. Зовнішніджерела створення власного фінансового капіталу підприємства
До внутрішніхджерел формування власного капіталу належать фінансові ресурси, які формуються впроцесі виробничо-фінансової діяльності підприємства (Рис.1.3.).
/>
Рис. 1.3Внутрішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства
При рішенніпитання обґрунтування схеми формування структури капіталу та вибору джерел його,фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свогопідприємства.
Існуєдві основні схеми:
· Змішане фінансування передбачає формуваннякапіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаютьсяу різних пропорціях.
· Повне самофінансування передбачає формуваннякапіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовійформі підприємства.
При виборікожної зі схем необхідно враховувати переваги те недоліки джерел фінансування.
Перевагивласного капіталу:
· власний капітал є фінансовою основою підприємства;
· залучення власного капіталу є більш простимпорівняно з залученням позикового капіталу, що пов'язане з тим, що рішення, пов'язанііз збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідностіотримання згоди інших господарюючих суб'єктів;
· власний капітал забезпечує більш високу можливістьгенерування прибутку в усіх сферах діяльності.
Перевагипозичкового капіталу:
· достатньо широкі можливості залучення, особливопри високому кредитному рейтингу підприємства;
· забезпечує ріст фінансового потенціалу підприємствапри необхідності суттєвого розширення його активів та зростанню темпів росту обсягівйого господарської діяльності;
· більш низька вартість порівняно до власногокапіталу за рахунок забезпечення ефекту «податкового щита»;
· можливість генерувати приріст фінансовоїрентабельності (коефіцієнт рентабельності власного капіталу).
РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВ АГРОФІРМИ «ІМПУЛЬС»
2.1 Організаційно-правовийстатус, напрями діяльності та основні показники діяльності
ТОВ Агрофірма «Імпульс»було створено в процесі реорганізації шляхом перетворення сільськогосподарськогопідприємства «Путь Леніна». Підприємство є правонаступником його правовідносин,прав та обов’язків.
ТОВ Агрофірма „Імпульс”зареєстроване як юридична особа у Державній реєстраційній палаті свідоцтвом від16 березня 2000 року.
Станом на 31 грудня2007 року на підприємстві зареєстровано 28 працівників.Статутнийфонд підприємства становить 38 тисяч гривень.
Основний вид діяльності– змішане сільське господарство. Підприємство також спеціалізується на зовнішньоекономічній діяльності. Це здійснення прямих виробничих, науково-технічних зв’язків,проведення експортно-імпортних операцій, в тому числі товарообмінних або бартерних,здійснення основного порядку зовнішньо економічної діяльності .
Важливим елементомсанаційного аудиту є аналіз основних техніко-економічних показників виробничо-господарськоїдіяльності У процесі аналізу виявляються також сильні та слабкі сторони виробничоїсфери підприємства з метою виробити рекомендації щодо їх мобілізації чи усунення.
Таблиця 2.1 Основнітехніко-економічні показники виробничо господарської діяльності
Показник 2006 рік 2007 рік 2008 рік Абсолютне відхилення, тис. грн Відносне відхилення, %2007
2006
2008
2007
2008
2006
2007
2006
2008
2007
2008
2006
1.Випуск продукції в діючих цінах 2122 2200 5110 78 2910 2988 3,68 132,27 140,81 2.Чистий дохід від реалізації продукції 16402 17964 18654 1562 690 2252 9,52 3,84 13,73 3.Кількість промислово-виробничого персоналу 133 140 140 7 7 5,26 0,00 5,26 4.Фонд оплати праці 716 805 1077 89 272 361 12,43 33,79 50,42 5.Продуктивність праці на одного працівника ПВП 15,95 16,07 36,5 0,12 20,43 20,55 0,75 127,13 128,84 6.Середньорічна оплата праці 5,38 5,75 7,69 0,37 1,94 2,31 6,88 33,79 42,99 7.Середньорічна вартість основних фондів 5436 6745 10851 1309 4106 5415 24,08 60,87 99,61 8.Фондовіддача 2,41 3,52 1,40 1,11 -2,12 -1,00 46,06 -60,13 -41,77 9.Середньорічні залишки обігових коштів 28079 24713 21748,5 -3366 -2964,5 -6330,5 -11,99 -12,00 -22,55 10.Коефіцієнт оборотності обігових коштів 0,58 0,73 0,86 0,14 0,13 0,27 24,44 18,00 46,83 11.Середньорічна вартість активів 0,08 0,09 0,23 0,01 0,15 0,15 17,80 163,93 210,91 12.Власний капітал 23558 33634 45119 10076 11485 21561 42,77 34,15 91,52 13.Собівартість реалізованої продукції 9205 8571 10922 -634 2351 1717 -6,89 27,43 18,65 14.В т.ч. прямі матеріальні витрати 4052 5067 6528 1015 1461 2476 25,05 28,83 61,11 15.Частка прямих матеріальних витрат в собівартості 44,02 59,12 59,77 15,1 0,64 15,74 34,30 1,10 35,78 16.Витрати на 1 грн. реалізованої продукції 0,56 0,48 0,59 -0,08 0,11 0,02 -14,29 21,98 4,55 17.Валовий прибуток 7197 9393 7732 2196 -1661 535 30,51 -17,68 7,43 18.Прибуток від основної діяльності 8506 10449 7912 1943 -2537 -594 22,84 -24,28 -6,98 19.Чистий прибуток 8131 9716 6785 1585 -2931 -1346 19,49 -30,17 -16,55 20.Рентабельність продукції 78,19 109,59 70,79 31,40 -38,80 -7,39 40,17 -35,40 -9,46 21.Рентабельність капіталу 34,51 28,89 15,04 -5,63 -13,85 -19,47 -16,30 -47,94 -56,43 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />Загалом техніко-економічнийстан підприємства являється стабільним, діяльність ефективною. Наприклад випускпродукції збільшувався на протязі 3 років, спочатку на 3,68%, а в 2008 році на 132,27%.Продуктивність праці збільшилася, це може бути пов’язано зі збільшенням фонду оплатипраці та збільшенням складу персоналу. Вартість основних фондів теж збільшувалася,але в 2008 році продуктивність використання обладнання була менш ефективною, проце свідчить зниження показника фондовіддачі на 60,13% ( в порівнянні з 2007 роком)та 41,77% ( в порівнянні з 2006 роком). Незважаючи на тенденцію зниження в залишкахобігових коштів, їх оборотність збільшувалася з кожним роком і в 2008 році відсотокзбільшення в порівнянні з 2006 роком становив 46,83% що свідчить про підвищенняефективності користуванням обіговими коштами. І активи і власний капітал з кожнимроком збільшувалися, що теж є позитивним фактором. Збільшення частки прямих матеріальнихвитрат в собівартості продукції може свідчити про збільшення ринкової вартості продукції.Рентабельність продукції за розглянутий період була нестабільною вона знизиласяв порівнянні 2006 року з 2009 на 9,46%, хоч в 2007 році даний показник становив109,59%, тобто здатність продукції приносити прибутки є фактором нестабільним. Яквидно з розрахунків, рентабельність капіталу теж знижувалася з кожним роком: у 2007році на 16,3%, у 2008 на 47.94% це свідчить про низьку ефективність використаннявласного капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс».
2.2 Оцінка ефективностіуправління структурою власного капіталу
Для уявлення простан власного капіталу та зміни, які з ним відбувалися на протязі трьох досліджуванихроків, проаналізуємо структуру капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс» (Табл.2.5)