Реферат: Моделювання поведінки споживача на ринку товарів та ринковий попит
РЕФЕРАТ З МІКРОЕКОНОМІКИ
«МОДЕЛЮВАННЯПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧАНА РИНКУ
ТОВАРІВТА РИНКОВИЙ ПОПИТ»
МОДЕЛЮВАННЯПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧАНА РИНКУ
ТОВАРІВ
Графічний аналізспоживчого вибору між двома благами за допомогою кривих байдужості та бюджетноїлінії можна значно наблизити до реальності, якщо розглядати вибір між окремимблагом і всіма іншими благами. Таке припущення дещо змінює параметри моделі, асаме: по вертикальній осі відкладається загальна сума грошей, що витрачаєтьсяна придбання всіх інших благ, а по горизонтальній — кількість блага Х.Тоді формула бюджетного обмеження матиме вигляд:
/>. (1)
/>
Рис. 1. Лінія «дохід—споживання»
/>
Рис. 2. Побудовалінії Енгеля на основі лінії«дохід—споживання»
Гранична нормазаміщення благом Х витрат споживача на інші блага виражається в грошовійформі й означає міру готовності пожертвувати можливістю витратити бюджет наінші блага задля споживання додаткової одиниціХ, залишаючись на даній кривій байдужості.Рішення споживача щодопридбання блага Х залежить від доходу, яким він розпоряджається в певнийпроміжок часу. Зміни у доході (бюджеті) можуть привести до зміни кількостіблага Х, що купується. Моделювання цього явища здійснюється за допомогоюпереміщення бюджетної лінії паралельно самій собі (нахил залишається без змін, оскількинезмінним є співвідношення цін) та знаходження нового положення точок оптимуму(рівноваги) споживача. Крива, що проходить через усі точки рівноваги, які відповідаютьрізним величинам доходу, називаєтьсялінією «дохід—споживання»(рис. 1).
Залежно від змінидоходу може змінитися і ставлення споживача до блага X: як до благаз нормальною споживчою цінністю (повноцінного) або ж блага з низькоюспоживчою цінністю (неповноцінного). Споживання повноцінних благ призбільшенні доходу зростає, що зумовлює додатний нахил лінії «дохід—споживання».Споживання неповноцінних благ при збільшенні доходу скорочується, що зумовлюєвід’ємний нахил лінії «дохід—споживання».
Лінія«дохід—споживання» може бути використана для побудови лінії Енгеля, якапоказує взаємозв’язок доходу споживача і кількості придбаного блага Х(рис. 2).
/>
Рис. 3. Лінія«ціна—споживання» для взаємозамінних товарів
Гранична нормазаміщення благом Х витрат споживача на інші блага виражається в грошовійформі й означає міру готовності пожертвувати можливістю витратити бюджет наінші блага задля споживання додаткової одиниціХ, залишаючись на даній кривій байдужості.
/>
Якщо за незмінноївеличини бюджету змінюється ціна блага Х, то бюджетна лінія здійснює поворот навкруги точки свогоперетину з вертикальною віссю, досягаючибільш віддалених кривих байдужості. Всі точки оптимуму, які утворюються дотиком бюджетної лінії, щоповертається, до кривихбайдужості, визначають лінію«ціна—споживання». Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного ізблаг. Різновид такого взаємозв’язку, в свою чергу, залежить від пов’язаностіблаг у споживанні. Для благ-замінників лінія «ціна—споживання» має від’ємнийнахил, а для доповнюючих благ — додатний (рис. 3 і 4).
Лінія«ціна—споживання» може бути використана для побудови лінії індивідуального попитушляхом встановлення графічної відповідності певних оптимальних кількостейданого блага і цін цього ж блага (рис. 4.). Реакція споживача на змінуціни може бути поділена на два моменти. У відповідь на зміну відносних цінспоживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносноподешевшали, — має місце ефект заміни. У відповідь на зміну реальногодоходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чинеповноцінні) — має місце ефект доходу. Якщо благо вважається споживачемповноцінним, обсяг його споживання при зростанні ціни зменшується, якщо неповноцінним— обсяг споживання збільшується.
Результати спільного впливуефекту заміни та ефекту доходу для різних благ подано на рис. 5 ірис. 6.
/>
Рис. 5. Ефектидоходу (а) та заміни (б) за умов зміни ціни блага з нормальною споживчоюцінністю (тонка стрілка — ефект заміни, напівжирна стрілка — ефект доходу)
/>
Рис. 6. Ефектидоходу (а) та заміни (б) за умов зміни ціни блага з низькою споживчою цінністю (тонкастрілка — ефект заміни, напівжирна стрілка — ефект доходу)
Рішення прокількість, в якій варто споживати будь-яке благо, — це результат зіставлення споживачемвигод і витрат. Виражаючи корисність блага в грошових одиницях, отримуємо цінністьблага.
/>
Рис.7. Надлишок споживача
Витрати споживанняабо вартість даної кількості блага — це грошові кошти або ринкова цінаодиниці блага, помножена на кількість одиниць блага. Вигода (цінність)перевищує витрати (вартість), оскільки споживач готовий заплатити за попередніодиниці блага більш високу ціну, ніж ту, яку він реально платить при купівлі.
Різниця міжцінністю і вартістю блага називається споживчим надлишком (надлишкомспоживача). Графічну ілюстрацію формування надлишку подано на рис. 7. (вартістьблага — площа ОВБГ, цінність — АБГО, споживчий надлишок — АБВ).
Надлишокспоживача можна розглядати як різницю між максимальною ціною, яку споживачзаплатив би за кожну кількість блага Х, і ринковою вартістю цієї кількості.
РИНКОВИЙПОПИТ
Уподобанняокремого споживача на ринку товарів визначають його бажання придбати товар, абюджетні можливості в порівнянні з цінами — можливість придбання. Процесвиявлення бажання та можливостей завжди відбувається в певний проміжок часу заінших незмінних умов. Такими є основні контури моделі в теорії попиту іпропозиції, що посідає одне з найважливіших місць у поясненні поведінкиринкових суб’єктів як на мікро-, так і на макрорівні. Функція, на якій базуєтьсямодель попиту, має вигляд
/>, (1)
де QD— обсяг (величина) попиту на товар, одиниць за проміжок часу; P — ціна на товар, грош. од.
Обсяг(величина) попиту є саме такою кількістю товару, яку бажає і може придбати споживач(споживачі) в певний проміжок часу за деякою ціною (з діапазону можливих цін)за інших незмінних умов.
Умови, в якихформується попит, характеризують середовище, в якому здійснюють свій вибірспоживачі. Основними чинниками (детермінантами) попиту, окрім ціни даноготовару (5.1), вважаються:
— цінитоварів-замінників (PIC, ..., PNC);
— ціни доповнюючих товарів (PIK,…, PNK);
— дохідспоживачів (I);
— уподобанняспоживачів (М);
— очікуванняспоживачів щодо змін на ринку (О);
— природні(зовнішні) умови споживання (Z).
Зазначені чинники(PIC, ..., PNC; PIK,..., PNK; I; M; O; Z),що їх називають неціновими детермінантами попиту, визначають умови, вяких формується попит. Внаслідок їх впливу змінюється попит у цілому (абоумови попиту). Не за кожним з них можна визначити кількісно міру впливу,але напрям змін — напевне.
Математичнедослідження моделі попиту здійснюється за функціональною залежністю, щовраховує вплив одного з наведених вище чинників, найчастіше — цінової детермінанти(1).
/>
Рис. .1. Лінія попиту
Таку залежністьдля певного товару можна вивести в результаті спостережень, якщо абстрагуватисявід впливу інших детермінант (прийняти їх дію за незмінну). Попри всюрізноманітність визначуваних таким чином конкретних функцій попиту їх об’єднуєобернений характер залежності, а саме: зростання ціни за інших незміннихумов призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки. Цю емпіричновизначену залежність називаютьзаконом попиту. Графічно така залежністьмає вигляд лінії з від’ємним нахилом (рис. 5.1).
Якщо змінюєтьсяціна товару, то спостерігається зміщення вздовж лінії попиту (а ® в), а якщозмінюється якась з нецінових детермінант — зміщення самої лінії попиту (D1 ® D2).
Ці змінидіагностуються по-різному і називаються, відповідно, змінами обсягу попитута змінами умов попиту (або попиту в цілому).
Передбаченнянапряму і величини коливань попиту під впливом різних чинників здійснюється задопомогою спеціального показника — еластичності як міри реагування. Еластичністьпопиту<sub/>характеризує ступінь реакції споживачів на коливанняоднієї з детермінант попиту, найчастіше кількісно визначеної: ринкової цінитовару, доходу споживача, ціни на взаємозв’язаний товар. Тому розрізняютьеластичність попиту за ціною та доходом, перехресну еластичність, які кількісновизначаються коефіцієнтами.
Коефіцієнтеластичності попиту за ціною показує, на скільки процентів зміниться обсягпопиту при зміні ціни товару на 1%. У загальному випадку
/>. (2)
Оскільки обсягпопиту знаходиться в оберненій залежності від ціни, то коефіцієнт ціновоїеластичності — величина від’ємна. Як правило, увага звертається на абсолютнезначення коефіцієнта. Розрізняють попит нееластичний (Ер < 1),одиничної еластичності (Ер = 1) та еластичний (Ер > 1).У разі абсолютної нееластичності (ЕР = 0) лініяпопиту розміщена паралельно осі ординат, у разі абсолютної еластичності вонапаралельна осі абсцис.
Формула дляобчислення Ер така:
/>. (3)
Якщо процентнізміни ціни та обсягу попиту досить великі, тобто такі, що ведуть до істотногопросування вздовж кривої попиту, наприклад, від а до b (рис. 5.2), то коефіцієнт Еробчислюється за формулою дугової еластичності. Для цього використовується:
/>;
/>. (4)
Ціноваеластичність попиту впливає на обсяг загального виторгу від реалізації товару.
Сукупний виторг убудь-якій точці кривої попиту, наприклад, в точці А (рис. 2), можнавизначити у вигляді площі прямокутника, утвореного перпендикулярами від даноїточки з обома осями.
За умов різної еластичностіпопиту зміна ціни викликає відповідну реакцію покупців на зміну обсягу покупокі сукупного виторгу.
Так, при зниженніціни за еластичного попиту обсяг покупок різко зростає, зростає і сукупнийвиторг (рис. 2, а). При зниженні ціни за нееластичного попиту попитзростає дуже повільно, а сукупний виторг спадає (рис. 5.2, в).За одиничної еластичності площі прямокутників однакові, оскільки зміни висот іоснов компенсують одна одну (рис. 5.2, б).
/>
Рис. 2.Взаємозв’язок ціни товару, еластичності та виторгу продавця
Існує загальне правило: якщопопит нееластичний, то сукупний виторг продавця змінюється в тому ж напряму, щой ціна. За еластичного попиту напрями зміни цих величин протилежні.
Коефіцієнтперехресної еластичності попиту (EXY) характеризує міру реакціїобсягу попиту на один товар (Х) на зміну ціни іншого товару (Y).
EXY показує, на скількипроцентів зміниться обсяг попиту на товар Х за зміни ціни товару Yна 1%. Методика аналогічна (5.3) та (5.4). Для незалежних товарів EXY = 0,для замінників EXY > 0, для взаємодоповнюючихтоварів EXY < 0.
Коефіцієнтеластичності попиту за доходом (EI) характеризує міру реакціїобсягу попиту на товар за зміни величини доходу споживача. EІпоказує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар за зміни доходуспоживача на 1%. Методика аналогічна (3) та (4). Якщо ЕІ > 0,товар вважається повноцінним; якщо ЕІ < 0, товарвважається «неповноцінним».
Серед повноціннихтоварів виділяють товари першої необхідності (0 < EI < 1) тапредмети розкоші (EI > 1).
Списоклітератури
1. Горобчук Т.Т.Мікроекономіка. Навчально-методичний посібник. Київ: ЦУЛ, 2002, 236 с.
2. Максимова В. Ф. Микроэкономика: Учеб. — 3-еизд., перераб. и доп. — М.: Соминтэк, 1996. — 328 с.
3. Нуреев Р. М.Курс микроэкономики: Учеб. для вузов. — М.: Издат. группа«НОРМА-ИНФРА. М», 1998 — 572 с.
4. Пиндайк Р.,Рубинфельд Д. Микроэкономика / Сокр. пер. с англ.; Науч. ред.А. Т. Борисович, В. М. Полтерович, В. И. Данилови др. — М.: Экономика, Дело, 1992. — 510 с.
5. Піндайк Р.,Рубінфелд Д. Л. Мікроекономіка / Пер. з англ. А. Олійника, Р. Скільського. — К.: Основи,1996. — 646 с.