Реферат: Відкрите акціонерне товариство
ЗМІСТ
Вступ
1. Відкрите акціонерне товариство
1.1 Поняття відкритого акціонерного товариства. Видиакціонерних товариств
1.2 Власники акціонерного товариства
1.3 Управління акціонерним товариством
1.4 Цілі діяльності акціонерного товариства
1.5 Переваги акціонерного товариства
1.6 Необхідність дотримання положень, викладенихв цій курсовій роботі
2 Загальний огляд нормативної бази діяльностіприватизованого підприємства
2.1 Законодавство про приватизацію
2.2 Нормативно-правове регулювання діяльностіприватизованого підприємства
2.2.1. Права та обов'язки приватизованогопідприємства, передбачені законодавством
2.2.2 Законодавство, що регулює підприємницьку діяльністьТовариства
2.3 Статут акціонерного товариства
2.3.1 Зміст Статуту
2.3.2 Питання, що залишаються поза межами Статуту
2.3.3 Внесення змін та доповнень до Статуту
3 Акції та інші ціні папери Акціонерноготовариства
3.1 Цінні папери акціонерного товариства
3.1.1. Загальні положення про цінні папери
3.1.2 Акції акціонерного товариства, їх типи такатегорії
3.1.3 Інші цінні папери акціонерного товариства
3.2 Вимоги, що ставляться до передачі акцій
3.2.1 Вільна передача акцій
3.2.2 Перехід та реалізація права власності на іменні акції
3.2.3 Реєстр акціонерів
4Управлінський облік
4.1 Корпоративні книги
4.2 Фінансова документація
4.3 Облік кадрів
4.4 Юридична документація
4.5 Документація періоду приватизації
5 Банкрутство та ліквідація товариства
5.1 Банкрутство Товариства
5.2 Ліквідація Товариства
Висновок
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
Література
ВСТУП
Масова приватизація, що здійснюється в Україні,трансформувала тисячі великих та середніх підприємств у відкриті акціонернітовариства. Це дало змогу мільйонам громадян стати власниками тастворило необхідну мотивацію та зацікавленість в ефективномуфункціонуванні приватизованих підприємств. Ефективне управління відкритимакціонерним товариством потребує тісної співпраці між акціонерами, їхпредставниками у Спостережній раді та Правлінням.
Корпоративне управління (CorporateGovernance) — це системавиборних та призначених органів, які здійснюють управління діяльністю відкритихакціонерних товариств, що відображає баланс інтересів власників і спрямована назабезпечення максимально можливого прибутку від усіх видів діяльностівідкритого акціонерного товариства в межах норм чинного законодавства.
Ця курсова містить узагальнену інформацію щодоможливих структур корпоративного управління та порядку взаємодії окремих йогомеханізмів. Основною метою Курсової є надання достатньої інформації, якадопоможе зрозуміти, в чому полягає сутність ефективного корпоративногоуправління і якою експертною підтримкою необхідно заручитися, щоб запровадитиелементи ефективного управління на своїх підприємствах. Ця курсова може допомогтияк акціонерам, так і керівникам відкритих акціонерних товариств отриматиінформацію про їх права та обов'язки в системі корпоративного управління.
1. Відкритеакціонерне товариство
1.1 Поняття відкритогоакціонерного товариства. Види акціонерних товариств
Відкрите акціонерне товариство (надалі:Товариство) є самостійною юридичною особою, створеною для отримання прибуткувід будь-яких видів діяльності, не заборонених законом.
Статутний фонд акціонерного товаристваподіляється на заздалегідь визначену кількість акцій рівної номінальноївартості. Акції надають їх власникам право здійснювати контроль за діяльністюакціонерного товариства, а також отримувати частину прибутку. Кожний акціонермає право володіти будь-якою кількістю акцій, якщо інше не передбачено чиннимзаконодавством.
Акції відкритого акціонерного товаристварозповсюджуються шляхом відкритої підписки та є предметом купівлі-продажу нафондовій біржі. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються лишесеред засновників і не можуть бути предметом купівлі-продажу на фондовій біржі.У міжнародній практиці відкриті акціонерні товариства прийнято називати«публічними», а закриті акціонерні товариства — «приватними» компаніями.
Треті особи та органи державного управління немають права втручатися в діяльність акціонерного товариства за виняткомвипадків, передбачених законодавством.
Оскільки Товариство є окремою юридичною особою,його власники (акціонери) не несуть особистої відповідальності за йогозобов'язаннями (акціонерне товариство несе відповідальність за зобов'язаннямилише своїм майном), за винятком випадків вчинення ними злочинів.
1.2 Власники акціонерного товариства
Власниками Товариства є акціонери, тобто особи,які володіють його акціями. Акціонерами можуть бути:
ü фізичні особи;
ü юридичні особи;
ü держава, яку представляє Фонд державного майна України, або іншауповноважена особа.
Грошові кошти, які акціонер інвестує в Товариствопід час придбання акцій, використовуються для фінансування діяльностіТовариства, спрямованої на досягнення визначених акціонерами цілей (більшдокладно про використання капіталовкладень акціонерів розповідається врозділах IVта IX).
Вищим органом управління Товариства є Загальнізбори акціонерів. Вони проводяться не менше, ніж один раз на рік, хочпозачергові збори можуть скликатися і частіше (порядок скликання тапроведення Загальних зборів акціонерів викладено в розділі IV).
1.3 Управління акціонерним товариством
Вищим органом управління Товариства є Загальнізбори акціонерів, які, однак, не здійснюють повсякденного управлінняТовариством. Великі акціонерні товариства мають по декілька тисяч акціонерів,які мешкають у різних регіонах України та за кордоном. Отож, з огляду наорганізаційні складнощі та дорожнечу проведення таких заходів, є неможливимчасте скликання Загальних зборів. У проміжках між ними повноваження щодоповсякденного управління справами Товариства та здійснення контролю зауправлінням Товариством акціонери делегують іншим його органам. Усі стратегічнірішення стосовно діяльності Товариства приймаються акціонерами під часЗагальних зборів, а методи та засоби досягнення поставлених цілей визначаютьсяСпостережною радою. Правління забезпечує реалізацію конкретних завдань, а Ревізійнакомісія здійснює внутрішній контроль за діяльністю Правління.
З огляду на те, що Загальні збори акціонерівпроводяться раз або двічі на рік, як Спостережна рада, так і Правління маютьпроводити підготовчу роботу до Зборів, аби допомогти акціонерам визначитистратегічні цілі діяльності Товариства. Як правило, таку роботу координуєголова Спостережної ради.
У проміжках між Загальними зборами акціонерівфункції вищого органу управління Товариства виконує Спостережна рада в межахповноважень, делегованих їй рішенням Загальних зборів акціонерів або СтатутомТовариства (більш детально про діяльність Спостережної ради йдеться врозділі V).
Відповідальність за поточну діяльність Товаристванесе Правління. Ключовою фігурою Правління є голова Правління, який обираєтьсяЗагальними зборами акціонерів або призначається у порядку, що визначаєтьсяСтатутом Товариства. В Україні решта членів Правління також обираєтьсяЗагальними зборами акціонерів. У світовій практиці голова Правління та основнічлени Правління (наприклад, заступник голови Правління з питань фінансів), якправило, призначаються Спостережною радою. Однак, більшість членів Правліннянаймаються головою Правління або уповноваженими ним особами.
Контроль за діяльністю Правління здійснюєСпостережна рада. Правління реалізує політику Товариства, затвердженуЗагальними зборами акціонерів та Спостережною радою (більш детально проПравління йдеться в розділі VI).
1.4 Цілі діяльності акціонерного товариства
Основною метою діяльності акціонерного товаристває отримання прибутку. Конкретні цілі, форми та види діяльності фіксуються вСтатуті Товариства, що затверджується Загальними зборами акціонерів (змістСтатуту Товариства наведено в розділі II, Типовий Статутдив. в Додатку № І). Для досягнення цілей діяльності ТоваристваПравління від його імені укладає необхідні контракти й угоди, проводить певнукадрову політику, здійснює інші юридичне значущі дії в межах повноважень,визначених Статутом. Для досягнення поточних цілей дуже корисною є наявність бізнес-плану.
1.5 Переваги акціонерного товариства
Відповідно до чинного законодавства України,господарські товариства можуть існувати в таких організаційно-правових формах:
акціонерне товариство – Товариство, якемає статутний фонд, поділений на
визначену кількість акцій рівноїномінальної вартості і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки своїммайном. Акціонери відповідають за зобов'язаннями Товариства лише в межахналежних їм акцій.
товариство з обмеженою відповідальністю – Товариство, що маєстатутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.Учасники товариства несуть відповідальність в межах своїх внесків.
повне товариство – Товариство, усіучасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несутьсолідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
товариство з додатковоювідповідальністю – Товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розмір якихвизначається в установчих документах. Учасники такого товариства відповідаютьза його борги своїми внесками до статутного фонду, а у разі їхнедостатності — додатково майном, що їм належить, пропорційно до розмірувнеску кожною учасника до статутного фонду. Максимальний розмір відповідальностіучасників передбачається в установчих документах.
командитне товариство – Товариство, вякому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені Товариствапідприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннямитовариства усім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальністьяких обмежується внеском у майно товариства.
Акціонерне товариство є найбільш прийнятноюорганізаційно-правовою формою для великих підприємств з великою кількістювласників (акціонерів). Відкриті акціонерні товариства мають такі переваги:
ü більш широкіможливості для залучення капіталу шляхом емісії додаткової кількості акцій,емісії облігацій, отримання кредитів на вигідних умовах тощо;
ü фінансовий ризикакціонерів обмежується розміром належної їм частки в майні Товариства (вартістюакцій, що їм належать);
ü відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативнихдокументів Товариства акціонери можуть продавати або іншим способом відчужуватиакції, що їм належать, на власний розсуд, не повідомляючи про це іншихакціонерів;
ü функції власника та керівника чітко розмежовані, тому власники(акціонери) мають широкий вибір можливостей щодо найму «команди»високопрофесійних керівників.
Держава бере участь в управлінні Товариством лишев межах пакету акцій, що їй належить. Якщо держава продає свій пакет, то вонавпливає на діяльність Товариства опосередковано, наприклад, шляхом проведенняпевної банківської, податкової, соціальної, антимонопольно, митної політикитощо.
1.6 Необхідністьдотримання положень, викладених в цій курсовій роботі
Діяльність Товариства пов'язана з інтересамирізноманітних внутрішніх та зовнішніх груп, зокрема: засновників, акціонерів,керівництва, споживачів, постачальників, кредиторів, працівників, пенсіонерів,центральних та регіональних органів державного управління, місцевогосамоврядуваня та суспільства в цілому. Кожна з цих груп має певні юридичнезахищені права та інтереси і прагне не лише зберегти, а й розширити їх.Наприклад, Товариство має зобов'язання перед місцевими органами самоврядуваннящодо дотримання законів про охорону навколишнього середовища, сплату податківта інших обов'язкових платежів. В інтересах кредиторів Товариство також повиннодотримуватися законів, що регулюють питання застави, банкрутства, стежити зазмінами в чинному законодавстві про оподаткування, митний контроль тощо. Вінтересах працівників Товариство має дотримуватися положень Цивільного кодексу,Кодексу законів про працю, а також інших законів, що захищають правапрацівників.
Під час створення конкретної схеми корпоративногоуправління Товариства дуже важливо розробити систему, яка буде максимальнодемократичною та забезпечить доступ всіх акціонерів до механізмів задоволеннясвоїх інтересів, пов'язаних з роботою акціонерного товариства.
Дотримання положень, викладених у цьомуПосібнику, допоможе Товариствам уникнути стягнення штрафів та інших санкцій занедотримання юридичне захищених прав учасників усіх зацікавлених сторін.
2 Загальний огляд нормативної бази діяльностіприватизованого підприємства
2.1 Законодавство про приватизацію
Як вже зазначалося раніше, в результаті політикипередачі державного майна в приватну власність, що проводиться в Україні,державні підприємства здебільшого були перетворені у відкриті акціонернітовариства.
З моменту прийняття рішення про приватизацію і доповного виконання плану приватизації підприємство у своїй діяльності керуєтьсянормативно-правовимидокументами, які встановлюють різні правові режими для різних підприємств, щоприватизуються, залежно від їх розміру та (або) приналежності до певної галузінародного господарства. Основним законом, що регулює правові, економічні таорганізаційні питання приватизації державного майна великих та середніхпідприємств є Закон України «Про приватизацію державного майна». Особливостіприватизації державного майна в агропромисловому комплексі визначаються ЗакономУкраїни «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».Конкретні завдання у сфері приватизації, а також загальні напрямки, цілі таспособи приватизації визначаються щорічною Державною програмою приватизації,що вводиться в дію законом України. Окрім цього, існують інші закони, УказиПрезидента України, Постанови Кабінету Міністрів України, накази Фондудержавного майна України, що регулюють різноманітні питання процесуприватизації.
2.2Нормативно-правове регулювання діяльності приватизованого підприємства
З моменту реєстрації акціонерного товариствапідприємство зобов'язане дотримуватися нормативних документів, що регулюютьдіяльність господарських товариств, навіть якщо певна частка його акційзалишається у державній власності. Необхідність застосування того чи іншого нормативно-правовогодокументу в діяльності Товариства визначається у кожному конкретному випадкуокремо, тому юрист Товариства повинен дослідити всі обставини роботи з метоюправильного застосування того чи іншого нормативно-правового документу.
2.2.1. Права таобов'язки приватизованого підприємства, передбачені законодавством
У законах, що регулюють діяльність приватизованихпідприємств в Україні, окремо зазначено, що Товариство має право здійснюватибудь-які дії, не заборонені законодавством, а саме:
ü укладати контракти та угоди з іншими сторонами;
ü приймати господарські рішення;
ü отримувати землю в користування чи оренду;
ü приймати на роботу працівників та звільняти їх;
ü отримувати кредити та позики;
ü мати банківські рахунки;
ü здійснювати інші дії, що породжують юридичні наслідки.
Товариствам надається достатня самостійність увиборі видів діяльності та їх здійсненні. Однак, існують певні норми, які вінтересах громадськості обмежують діяльність Товариства. Якщо Товариство недотримується відповідних нормативно-правових актів, то може бути проведенеофіційне розслідування, перевірка і, як наслідок, можуть застосовуватисявідповідні санкції як до самого Товариства, так і до його керівництва. Уміжнародній практиці відповідальність за дії акціонерного товариства головнимчином несуть члени Спостережної ради або посадові особи товариства, які входятьдо складу Спостережної ради чи Правління.
2.2.2 Законодавство, щорегулює підприємницьку діяльність Товариства
Усі підприємства зобов'язані дотримуватися нормативно-правових актівщодо підприємницької діяльності, в тому числі й таких, що регулюють:
ü порядок створення, організаційну структуру суб'єктівпідприємницької діяльності та здійснення підприємницької діяльності;
ü антимонопольний контроль;
ü процес приватизації;
ü оподаткування;
ü емісію та обіг цінних паперів;
ü валютний контроль;
ü митний контроль;
ü трудові правовідносини;
ü захист навколишнього середовища;
ü інші види правовідносин.
Товариства також повинні дотримуватися законів танормативних актів, що видаються місцевими органами державної влади тауправління тих адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких вониздійснюють свою діяльність.
Необхідно зазначити, що діяльність, яка підлягаєліцензуванню, може здійснюватися Товариством лише після отримання відповідноїліцензії.
У своїй діяльності приватизовані підприємстваповинні виконувати не лише вимоги нормативних документів, що є загальними длявсіх недержавних підприємств, а й підпорядковуватися окремим положеннямспеціального законодавства, яке регулює функціонування цих підприємств уприватизаційний та постпривати-заційний періоди.
Крім того, Товариства повинні дотримуватися нормативно-правових актів,що регулюють діяльність у конкретних галузях, таких як:
ü енергетика;
ü видобуток та використання корисних копалин; діяльність у галузітелекомунікацій;
ü використання оборонних технологій;
ü діяльність нафондовому ринку (інвестиційні установи, включаючи інвестиційні фонди), в томучислі діяльність брокерів та ділерів щодо операцій з цінними паперами;
ü страхування.
2.3 Статут акціонерного товариства
Відповідно до Закону України «Про господарськітовариства», кожне Товариство повинно мати Статут. Статут є основним документомакціонерного товариства, що має юридичну силу та регламентує, серед іншихположень, питання діяльності Товариства, а також основні права та обов'язкиакціонерів.
Вимоги Статуту Товариства є обов'язковими длявиконання всіма органами Товариства та його акціонерами. У Статуті визначаютьсяцілі створення Товариства, види його діяльності та органи управління. Длястворення акціонерного товариства його засновники повинні зареєструвати Статуту виконавчому комітеті державної адміністрації за місцезнаходженням Товариствавідповідно до вимог законодавства.
Протягом усього періоду діяльності Товариствайого Статут повинен бути доступним для ознайомлення всім акціонерам,інвесторам, аудиторам та іншим особам, які мають таке право згідно з чиннимзаконодавством України. Статут є важливим джерелом інформації для третіх осіб,які бажають стати акціонерами Товариства.
2.3.1 Зміст Статуту
Відповідно до Закону України «Про господарські товариства»,Статут обов'язково повинен містити відомості про:
ü вид господарського товариства;
ü найменування та місцезнаходження Товариства;
ü мету та предмет діяльності Товариства;
ü склад засновників та учасників Товариства;
ü розмір та порядок створення статутного фонду Товариства;
ü типи та категоріїакцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різнихтипів та категорій, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідкиневиконання зобов'язань щодо викупу акцій;
ü порядок розподілуприбутку, включаючи виплату дивідендів, та покриття збитків;
ü склад такомпетенцію органів управління Товариства та порядок прийняття ними рішень;
ü порядок внесеннязмін до установчих документів Товариства; . порядок реорганізації та ліквідації Товариства.
Крім вищезазначених положень, Статут може міститиінші додаткові відомості, що не суперечать чинному законодавству України.
2.3.2Питання, що залишаються поза межамиСтатуту
Зазвичай порядок управління діяльністю Товаристваакціонерами, членами Спостережної ради та членами Правління детально в СтатутіТовариства не визначається. Ці правила встановлюються у робочому порядку і задопомогою інших внутрішніх нормативних документів, що затверджуються Загальнимизборами акціонерів або Спостережною радою. Такі документи доповнюють тарозширюють положення Статуту. Крім того, процедура внесення змін і доповнень довнутрішніх нормативних документів є більш простішою у порівнянні з процедурою,передбаченою для зміни Статуту. Основна вимога, яку належить брати до увагипід час розробки внутрішніх нормативних документів, — їх відповідністьположенням Статуту. Норми внутрішніх документів, що суперечать Статуту, єнедійсними.
2.3.3 Внесення змін та доповнень до Статуту
Оскільки Статут є «внутрішнім законом»Товариства, він повинен переглядатися у разі внесення змін або розширеннясфери діяльності Товариства.
Наприклад, до Статуту Товариства належить вноситизміни за таких обставин:
ü зміна предмету та цілей діяльності Товариства;
ü змінамісцезнаходження Товариства або поширення його діяльності на зовнішні ринки;
ü збільшення абозменшення статутного фонду Товариства;
ü зміна структурита повноважень органів управління Товариства;
ü в деяких інших випадках.
Згідно із Законом України «Про господарські товариства»рішення про внесення будь-яких змін та доповнень до Статуту приймаютьсябільшістю у три чверті голосів акціонерів, що беруть участь у Загальних зборахакціонерів. Рішення про затвердження Статуту в новій редакції також повинноприйматися більшістю в три чверті голосів акціонерів, що беруть участь вЗагальних зборах" та є власниками голосуючих акцій.
Зміни та доповнення в установчі документи(Статут, установчий договір, якщо такий укладено) оформляються окремимдодатком до них або шляхом викладення установчих документів в новій редакції іє невід'ємною частиною відповідних установчих документів. Зміни та доповненнянабувають чинності після реєстрації у відповідному органі, що здійснювавдержавну реєстрацію Товариства.
Перереєстрація Товариства здійснюється у такихвипадках:
ü зміна найменування Товариства;
ü змінаорганізаційно-правової форми (наприклад, відкрите акціонерне товариство будереорганізоване у товариство з обмеженою відповідальністю);
ü зміна форми власності Товариства.
У разі перереєстрації Товариства готується новийСтатут. Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності проводиться увідповідності до Положення в порядку, встановленому для його державноїреєстрації.
3 Акції та інші ціні папери Акціонерного товариства
3.1 Цінні папери акціонерного товариства
3.1.1.Загальніположення про цінні папери
Товариство може залучати необхідні фінансовіресурси шляхом випуску та реалізації цінних паперів на фондовому ринку1.Цінні папери є грошовими документами, що засвідчують право володіння абовідносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка випустила цідокументи, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу увигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових таінших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
У господарському обігу цінні папери мають певнувартість і разом з грошима є засобом обігу та платежу, виконують ролькредитного інструменту та забезпечують спрощену передачу прав на різноманітніблага.
Цінні папери поділяють на такі групи:
ü пайові цінні папери (акції);
ü боргові цінніпапери (облігації, векселі, ощадні сертифікати тощо);
ü похідні цінні папери (фондові деривативи);
ü приватизаційні папери(приватизаційні майновісертифікати, житлові чеки, земельні бони).
Широкий випуск цінних паперів, створення тарозвиток їх ринку мають велике значення для розвитку приватного сектору. Разомз іншими джерелами (бюджетом, власними коштами підприємств, кредитом) ринокцінних паперів дозволяє забезпечити альтернативне фінансування різних галузейекономіки.
3.1.2Акціїакціонерного товариства, їх типи та категорії
Акція — цінний папір, щозасвідчує дольову участь у статутному фонді Товариства і надає її власникупевні корпоративні права.
Встановлене чинним законодавством поняття акціїчітко визначає особливі майнові права її власника на частину прибуткуТовариства, а також на частину майна в разі його ліквідації. У решті випадківТовариство не зобов'язане повертати власнику акцій його внесок до статутногофонду Товариства та викуповувати акції, що йому належать. Повернути вкладенікошти власник акції може через продаж акцій, які йому належать, на вторинному(біржовому, позабіржовому) ринку цінних паперів за ринковою ціною.
Чинне законодавство обмежує відповідальністьвласників акцій за зобов'язаннями Товариства у межах належних їм акцій.Наприклад, у разі банкрутства підприємства акціонер ризикує втратити лише тікошти, що були внесені ним в обмін на акції Товариства. Володіння акцією непередбачає наявності трудових відносин її власника з Товариством.
Право на випуск акцій в Україні мають лишеакціонерні товариства. Акції, що випускаються Товариством, поділяються:
1. за типами на:
іменні Пайові цінніпапери із зазначенням власника, якому належать права, засвідчені у цінномупапері.
на пред'явника Пайові цінніпапери без зазначення власника. Права, засвідчені у цінному папері, належатьпред'явнику акції.
2. за категоріямина;
прості Пайові цінніпапери, що надають їх власнику право:
— на участь в управлінні Товариством;
— на участь у розподілі чистого прибуткупісля виплати дивідендів по привілейованих акціях;
— у разі ліквідації Товариства — на отриманнячастини його активів, але тільки після виконання Товариством зобов'язаньперед бюджетом, кредиторами, а також власниками привілейованих акцій.
Привілейован Пайові цінніпапери, що надають їх власнику:
— переважне право на отримання дивідендів;
— пріоритетне, порівняно з власникамипростих акцій, право на участь у розподілі майна Товариства в разі його ліквідації.
Власники привілейованих акцій не маютьправа брати участь в управлінні Товариством (не мають права голосу), якщо іншенепередбачене його Статутом.
3. за формами випуску на:
випущені у докуметарнійформ Для випуску акційв документарній формі Товариство виготовляє сертифікати акцій" відповіднодо вимог, визначених Державною комісією з цінних паперів тфондового ринку.
випущеніу бездокументарнійформіУ разі випускуакцій в бездокументарній формі, Товариство оформлює глобальний сертифікат, якийвідповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його назберігання обраному ним депозитарію.
Треба зазначити, що найбільш поширеними нафондовому ринку України є прості іменні акції.
Для визначення типу та категорії акцій, щовипускаються, необхідно брати до уваги встановлені чинним законодавствомобмеження, а саме:
ü у процесі приватизації майна державних підприємств шляхом їх
ü перетворення у відкриті акціонерні товариства можна випускатитільки прості іменні акції;
ü привілейованіакції можна випускати лише на таку суму, яка не перевищує 10% статутного фондуакціонерного товариства.
Випуск певної категорії акцій також залежить відтого, хто буде їх потенційним покупцем. Під час емісії цінних паперівТовариству необхідно враховувати інтереси потенційних інвесторів. Адже такіінвестори купуватимуть ту чи іншу категорію акцій Товариства, виходячи зпоставлених цілей. Потенційні інвестори можуть прагнути отримати доступ доуправління справами Товариства (тому їх буде цікавити придбання простих акцій)або знизити ризик своїх капіталовкладень, отримуючи гарантовану норму прибуткута маючи можливість у разі ліквідації Товариства повернути вкладені коштипозачергово (тому купуватимуть привілейовані акції).
Оплату акцій Товариства можна здійснюватигрошовими коштами (у тому числі іноземною валютою), цінними паперами,матеріальними цінностями, майновими правами. Форма оплати акцій визначаєтьсяСтатутом Товариства. Незалежно від форми внеску вартість акцій виражається вгривнях.
3.1.3Інші цінні папериакціонерного товариства
Облігація — цінний папір, щозасвідчує вкладення її власником грошових коштів, а також підтверджуєзобов'язання Товариства відшкодувати йому номінальну вартість такого цінногопаперу в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо іншене передбачене умовами випуску).
Випуск облігацій здійснюють у разі виникненнятаких потреб:
ü залучитидодатковий капітал, не зменшуючи вже існуючих часток акціонерів;
ü отримати капіталпри нижчих процентах, ніж надають банки та інші фінансові джерела;
ü забезпечитидовгострокове надання фіксованих процентів;
ü ефективно та вдоступній формі отримати кредит безпосередньо у потенційних кредиторів;
ü розширити таурізноманітнити кредитні ресурси Товариства;
ü встановити кредитнийрейтинг Товариства, що свідчить про рівень його кредитоспроможності(платоспроможності).
Облігації можуть бути іменні та на пред'явника,процентні та безпроцентні (цільові), такі, що вільно обертаються, і такі, щомають обмежене коло обігу.Відповідно до чинного законодавства акціонернітовариства можуть випускати облігації лише після повної оплати всіх ранішевипущених акцій. При цьому сума випущених облігацій не може перевищувати 25% від розміру статутногофонду. Усім без винятку видам підприємств заборонено випускати облігацій зметою формування та поповнення статутного фонду емітента, а також для покриттязбитків, пов'язаних з їх господарською діяльністю.
Вексель — безумовне грошовезобов'язання однієї сторони сплатити іншій стороні визначену суму грошей упевному місці і в певний строк.
Вексель є універсальним фінансовим інструментом,який використовують як зручний засіб оформлення кредитно-розрахунковихвідносин. Вексельний обіг прискорює розрахунки і розширює можливостікредитування.
3.2 Вимоги, що ставляться до передачіакцій
3.2.1 Вільна передача акцій
Прості іменні акції відкритих акціонернихтовариств, випущені в процесі приватизації, обертаються вільно: акціонериможуть розпоряджатися своїми акціями без обмежень. Вони можуть продавати або іншимспособом відчужувати їх на користь будь-яких юридичних та фізичних осіб, якщоінше не передбачене чинним законодавством. Емітентам забороняєтьсявстановлювати не передбачені законодавством обмеження стосовно відчуженняакціонерами відкритих акціонерних товариств акцій, набутих в процесіприватизації.
3.2.2 Перехід та реалізація права власності на іменніакції
Право власності на іменні акції, випущені вбездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахуванняакцій на рахунок власника у зберігача цінних паперів і засвідчується випискою зрахунку в цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надати власнику акцій. Іменніакції, випущені в документарній формі, передаються новому власнику шляхомповного індосаменту (передавального запису). Підтвердженням права власності наіменні акції в документарній формі є бланк цінного паперу — сертифікат акцій.
Свої права, які випливають з іменної акції, асаме, на участь в управлінні, отримання дивідендів тощо, власник акції можереалізувати з моменту внесення змін до реєстру акціонерів Товариства.
3.2.3 Реєстр акціонерів
Реєстр акціонерів — це складений напевну дату перелік акціонерів (власників іменних цінних паперів) та номінальнихутримувачів, який є одним з основних корпоративних документів Товариства. Віндає можливість ідентифікувати акціонерів, а також кількість, номінальнувартість та категорію акцій, що їм належать. Власники акцій отримують статусакціонера і всі пов'язані з цим статусом права лише після того, як відповіднівідомості про них буде внесено до реєстру акціонерів.
Реєстр акціонерів ведеться з метою всебічного таповного забезпечення прав акціонерів та відстеження обігу випущених акційТовариства.
З погляду емітента, правильна та незалежнареєстрація прав власності на акції є способом залучення внутрішнього й,особливо, іноземного капіталу. Існування ефективної системи реєстраціївласників іменних цінних паперів, з точки зору потенційного інвестора, єгарантом його корпоративних прав.
Здійснювати діяльність щодо ведення реєструакціонерів може:
ü Емітент — Має право вести власний реєстр, якщо кількістьакціонерів —власниківіменних цінних паперів не перевищує 500 і за умови наявності дозволу на ведення реєструвласників іменних цінних паперів.
ü Реєстратор — Суб'єкт підприємницькоїдіяльності, що має дозвіл наведення реєстру власників іменних цінних паперів,який видається Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Веденняреєстрів власників іменнихцінних паперів є для реєстратора виключним видомйого діяльності, який не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крімдепозитарної.
Основні функції реєстратора полягають уздійсненні ним таких видів діяльності:
ü формування системи реєстру акціонерів (власників іменних цінних паперів)— поетапне внесенняв систему інформації про емітента та випущені ним акції, а також власників таакції, що їм належать;
ü внесення змін до системи реєстру акціонерів та корегуваннявідомостей про зареєстрованих в системі реєстру осіб;
ü надання емітенту послуг, пов'язаних з реєстраторською діяльністю:
ü допомога в підготовці та проведенні Загальних зборів акціонерів;
ü нарахування та сплата дивідендів;
ü надання консультаційних послуг з питань обігу цінних паперів та облікуправ власності на них.
Доступ до системи реєстру обмежується колом осіб,які мають право отримувати цю інформацію. Такими особами є:
ü емітент;
ü зареєстровані фізичні та юридичні особи;
ü державні органи та установи в межах наданих їм повноважень, передбаченихчинним законодавством.
Емітент має право отримувати всю інформацію, щоміститься в системі реєстру, але не має права її розголошувати.
Зареєстровані особи мають право отриматиінформацію щодо свого особового рахунку, але не можуть отримати такихвідомостей про інших власників та акції, що їм належать.
Доступ державних органів та установ до системиреєстру здійснюється згідно з чинним законодавством на підставі письмовогозапиту, підписаного керівником та засвідченого печаткою цього органу.Уповноважені особи державних органів та установ мають право отриматиінформацію з системи реєстру в межах їх повноважень, визначених чиннимзаконодавством України.
Усім іншим особам доступ до інформації системиреєстру забороняється.
4 Управлінськийоблік
У процесі здійснення діяльності Товариство маєвести документацію та облік, що відповідають вимогам чинного законодавства таконтрактів, укладених Товариством. Книги та документацію Товариства, зазвичай,поділяють на такі категорії:
• корпоративні;
• фінансові;
• кадрові;
• юридичні;
• інші.
4.1 Корпоративні книги
До корпоративних книг Товариства входять усідокументи, які підтверджують, що підприємство зареєстроване як акціонернетовариство і з моменту реєстрації здійснює свою діяльність згідно з установчимидокументами Товариства та законами, що регулюють діяльність акціонернихтовариств. Належне ведення корпоративних книг є необхідною умовою забезпеченняпрозорості діяльності Товариства для контролюючих органів, органів державноївлади та управління, акціонерів і третіх осіб (громадськості та потенційних інвесторів).Наявність перелічених далі документів у консолідованому та систематизованомувигляді істотно полегшить роботу посадовим особам Товариства. Відповідальністьза ведення корпоративних книг, як правило, несуть секретар Правління таголовний юрист Товариства. До цих книг входять такі документи:
ü свідоцтво про державну реєстрацію Товариства;
ü зареєстровані у встановленому порядку установчі документиТовариства (Статут та Установчий договір), а також всі зміни та додатки до них;
ü оригінали (копії)усіх ліцензій, патентів та дозволів, виданих Товариству для здійснення йогодіяльності органами державної влади та місцевого самоврядування;
ü документи(квитанції, повідомлення), що свідчать про своєчасне персональне повідомленнякожного акціонера про кожні Загальні збори акціонерів, а також відмови відучасті у Зборах, якщо такі надходили від акціонерів;
ü усі довіреності,видані акціонерами, повідомлення про анулювання довіреностей, якщо такінадходили від акціонерів;
ü протоколи усіхрічних та позачергових Загальних зборів акціонерів Товариства;
ü документи (квитанції, повідомлення), що свідчать про своєчаснеперсональне повідомлення кожного члена Спостережної ради про кожне засіданняради, а також відмови від участі у засіданнях, якщо такі надходили;
ü протоколи усіх засідань Спостережної ради або документів, щосвідчать про прийняття Спостережною радою рішень шляхом опитування, селекторнихзасідань тощо;
ü внутрішні нормативні документи Товариства (Положення про Правління;Положення про Спостережну раду; Положення про порядок розподілу прибуткуТовариства тощо);
ü правила внутрішнього трудового розпорядку Товариства, затвердженіПравлінням;
ü протоколи усіх засідань Правління та Ревізійної комісії;
ü перелік усіх посадових осіб Товариства, включаючи усіх посадовихосіб та працівників, що мають довіреність на представництво інтересів Товариства;
ü система реєстру власників іменних цінних паперів (у разінеобхідності).
4.2 Фінансова документація
Фінансова документація включає документи, необхіднідля підготовки звітів, що надаються до податкової інспекції, а також дляздійснення контролю за результатами діяльності Товариства. Відповідальність заведення такої документації покладається на фінансового директора, якомудопомагає головний бухгалтер Товариства та контролює Ревізійна комісія.Зовнішні аудитори перевіряють цю документацію у процесі підготовки періодичнихзвітів, що надаються Ревізійній комісії та Загальним зборам акціонерів. Всюдокументацію належить вести згідно з правилами та нормами, що встановленізаконодавством України. Якщо Товариство має намір здійснюватизовнішньоекономічну діяльність або будь-які інші види діяльності наміжнародному ринку або збирається запропонувати свої акції іноземним інвесторам,то фінансова документація також повинна відповідати міжнародним стандартам танормам ведення бухгалтерського обліку2. Зовнішні аудитори можутьнадавати Товариству консультаційну допомогу з питань ведення фінансовоїдокументації та приведення її у відповідність до встановлених норм.
Фінансова документація включає:
ü записи про банківські рахунки;
ü записи прорахунки кредиторської заборгованості (включаючи отримані кредити);
ü записи прорахунки дебіторської заборгованості (включаючи надані позики);
ü щомісячні,щоквартальні та річні звіти, рахунки прибутку та збитків, звіти про доходи тарух грошової готівки;
ü звіти щодо стануконтрактів, за якими здійснюються операції та рахунки проміжних виплат;
ü записи про всіосновні фонди;
ü платіжнівідомості щодо заробітної платні;
ü копії усіхбізнес-планів, затверджених Загальними зборами акціонерів, а також звітів, щовикладають перспективну оцінку діяльності Товариства;
ü усі внутрішні звіти та аналізи стану справ.
4.3 Облік кадрів
Як правило, цей вид обліку здійснюється у Товариствіспеціально створеним відділом кадрів під керівництвом або за допомогоюголовного юриста Товариства. Належне ведення обліку кадрів передбачаєсистематичне заповнення, обробку та накопичення таких видів документів таінформації:
ü трудові книжки працівників Товариства;
ü перелікипрацівників з анкетними даними (прізвище, ім'я, по батькові, адреса, датаприйому на роботу, посада, оклад, зміни посадового стану, оцінка якості роботита оцінка особистих якостей);
ü матеріали тапрограми, пов'язані з підвищенням кваліфікації працівників;
ü документація, щостосуєтеся претензій, які пред'являються працівниками до Товариства (включаючискарги працівників Товариства;
ü справи, що передаються до суду, документи, що відбиваютьобговорення умов трудових договорів);
ü копії колективних та індивідуальних трудових договорів, як чинних,так і тих, що втратили силу за останні 5 років;
ü посадові інструкції; а також документи, що містять аналізспецифіки різних посад та вимог, що пред'являються до робочого місця та виконавця;
ü листування з працівниками Товариства та про працівниківТовариства;
ü штатний; розпис та система виплати компенсаційних винагород зазбут продукції Товариства;
ü перелік усіхпільг, що надаються працівникам Товариства (відпустки, медичне обслуговування,пенсійне забезпечення, премії, придбання акцій Товариства тощо);
ü документи, що підтверджують внески Товариства до Пенсійного таінших фондів, участь Товариства у програмах страхування персоналу тощо;
ü архів кореспонденції з представниками працівників Товариства;
ü інформація про авторські права працівників Товариства на винаходи,відкриття тощо.
4.4 Юридична документація
Юридична документація повинна включати усіконтракти, що укладаються або укладалися Товариством, та пов'язане з нимилистування; документацію та листування щодо судових або арбітражних спорів;листування та звіти, що надаються Товариством до державних органів і навпаки.Зазначену документацію можна розділити на дві категорії:
документація,що знаходиться вроботі
Договори, терміндії яких ще не закінчився; документація щодо, судових та арбітражних справ, щознаходяться в процесі розгляду; звіти поточного року, що надаються до державнихорганів. Ця документація повинна зберігатися у фахівця (виконавця), що відповідаєабо контролює певну сферу діяльності Товариства..
архівнадокументація
Договори,термін дії яких вже закінчився; документація щодо судових та арбітражних справ,в яких будь брало участь Товариство; звіти за минулі роки та Інша документаціяминулих років. З метою постійного чи тимчасового зберігання документів Товариствоможе створити архів (архівний підрозділ). Звіти повинні зберігатися в архівіпротягом часу, передбаченого відповідними нормативно-правовими актами. Увипадках, коли законодавство України окремо не визначає терміну та порядкузбереження документації на підприємстві, акціонерні товариства зобов'язанізберігати документи протягом терміну, визначеного Положенням про архівипідприємства, що затверджується Загальними зборами акціонерів.
Юридична документація, в свою чергу, поділяєтьсяна такі категорії:
1. Договори:
документи, що стосуються кредитів, угоди щодоцінних паперів, договори купівлі продажу, застави та інші договори, за якимиТовариство прямо чи опосередковано має дебіторську або кредиторськузаборгованість;
ü договори про оренду та угоди, що стосуються нерухомого майна, якеє власністю Товариства або знаходиться в його користуванні;
ü договори з партнерами щодо розробки, виробництва або поставки продукціїТовариства (включаючи всі інженерні та проектні креслення);
ü договори з постачальниками, дистриб'юторами, транспортними агентамита інші договори, що укладені Товариством з партнерами;
ü договори Товариства, які стосуються переходу права власності наакції Товариства.
2. Процесуальні документи (судові процеси таарбітраж):
ü копії усіх листів, претензій, позовів, що пред'являютьсяТовариством або до Товариства;
ü копії усіх рішень суду або арбітражного суду стосовно будь-якихсудових або арбітражних процесів, у яких брало участь Товариство;
ü записи щодо всіхсудових спорів, що очікуються.
3. Документація, що стосується цінних паперівТовариства:
ü документи щодо реєстрації випуску цінних паперів у Державнійкомісії з цінних паперів та фондового ринку;
ü реєстр власників іменних цінних паперів Товариства;
ü звітність Товариства, пов'язана з випуском та обігом ціннихпаперів:
— річна звітність Товариства про свійфінансово-господарський стан та результати діяльності перед громадськістю таДержавною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
— квартальна звітність Товариства, що самостійноведе реєстр власників іменних цінних паперів, перед Державною комісією з ціннихпаперів та фондового ринку.
4. Документація, що стосується інтелектуальноївласності Товариства
Інтелектуальна власність є виключним правом наотримання доходу від документально засвідчених розробок та результатів творчоїдіяльності.
У міжнародній практиці інтелектуальну власністьподіляють на такі категорії:
ü об'єктипромислової власності (патенти на винахід, свідоцтва на кориснімоделі, патенти на промислові зразки, свідоцтва на товарні знаки, фірмовінайменування та інша інтелектуальна власність, що належить Товариству абозареєстрована Товариством у відповідних державних установах тощо);
ü об'єктиавторського права (наукові публікації, в тому числі монографії, дисертації,звіти про науково-дослідні, конструкторське-технічні та проектні роботи,аудіовізуальні твори, витвори архітектури, містобудування, програми дляелектронно-обчислювальних машин (ЕОМ), бази даних, топології інтегральнихмікросхем тощо). Як правило, авторське право має бути належним чиномзареєстроване;
ü ноу-хау (комерційнітаємниці, технологічні таємниці, фінансові таємниці, організаційні таємницітощо).
ü права, що випливають із ліцензійних договорів, укладенихТовариством, на використання винаходів, захищених патентами, що належатьіншим особам, або навпаки дозволяють третім особам використовувати патентиТовариства за певну плату;
ü права, що випливають із укладених Товариством договорів, навикористання комп'ютерних програм;
ü інші аналогічніправа.
5. Періодичні звіти, що надаються в іншідержавні органи
Крім фінансової звітності та звітності щодороботи з цінними паперами в Товаристві існують інші види звітності, щопередбачаються чинними нормативно-правовими актами України. З метою полегшенняроботи на підприємстві рекомендується розробити та прийняти Положення проорганізацію звітності в Товаристві, яке передбачало б порядок складаннязвітності на підприємстві, термін її надання в державні органи, особу (осіб),відповідальних за правильне складання звітів та своєчасне їх надання додержавних органів.
Так, наприклад, Товариство періодично надає звітидо:
v органівстатистики — звіти щодо заборгованості із заробітної платні, звіти щодоекологічних платежів, виплат за природні ресурси та поточні платежі на охоронуприроди, звіти про зовнішню трудову міграцію та інші звіти;
v державної службизайнятості — звіти щодо кількості працівників у Товаристві, про наявністьробочих місць, звільнених та прийнятих на роботу працівників, інші видизвітів;
v пенсійного фонду — бухгалтерськадокументація, звіти про сплату страхових внесків до пенсійного фонду, іншадокументація;
v інших органів відповідно до чинного законодавства України.
4.5 Документація періоду приватизації
Документація періоду приватизації включає всідокументи, що відображають дії Товариства в процесі приватизації. Цядокументація включає:
v копію заявки на приватизацію, що подавалася до органуприватизації;
v копію рішення про приватизацію;
v копію акту оцінкивартості майна, передаточного балансу, протоколів та інших документів, щовідображають роботу комісії з приватизації та комісії з інвентаризації;
v копію плану приватизації;
v копію рішення про затвердження плану приватизації;
v копії додатковихдокументів та рішень органу приватизації й інших, компетентних державнихорганів, пов'язаних з приватизацією підприємства.
5 Банкрутствота ліквідація товариства
5.1 Банкрутство Товариства
1. Визначення банкрутства
Неплатоспроможність — це недостатністьліквідних активів, необхідних Товариству для розрахунків за своїмизобов'язаннями і продовження господарської діяльності.
Банкрутство — це станнеплатоспроможності, що підтверджує нездатність Товариства у встановленийзаконодавством термін задовольнити вимоги, які пред'являються до ньогокредиторами, та виконати зобов'язання перед бюджетом1. Товариствовизнається банкрутом відповідно до положень законодавства про банкрутство.
У розвинутій ринковій економіці банкрутство єзвичайним явищем. До процедури банкрутства вдаються з метою досягненняфінансової стабільності підприємства та найбільш оптимального розподілу йогоактивів. Досить часто ініціювання процедури банкрутства призводить до того, щов процесі реструктуризації на місці підприємства-банкрута створюється новежиттєздатне та конкурентоспроможне Товариство.
2. Санація та ліквідація Товариства
Під час судочинства щодо справ про банкрутствоусі учасники процесу завжди ретельно аналізують два основних варіанти виходу збанкрутства —санаціюпідприємства-боржника або ліквідацію його активів.
Санація — це системазаходів щодо уникнення ліквідації Товариства у процесі банкрутства, якапередбачає задоволення третьою особою вимог кредиторів до боржника на певнихумовах. Санація може також здійснюватися шляхом укладання угоди з усімакредиторами Товариства, за якою виплати кредиторам здійснюються на умовах, щовідрізняються від попередніх умов, узгоджених на момент надання кредиту абопозики. Така форма санації дозволяє Товариству функціонувати далі та звести домінімуму збитки кредиторів. Крім того, санація може передбачати, наприклад,злиття підприємства, що опинилося на межі банкрутства, з більш могутньоюкомпанією, перепрофілювання його діяльності та зміну корпоративної структури,ліквідацію неприбуткових виробництв, цехів тощо та пов'язаний з цим продажчастини активів підприємства-боржника. Ці заходи слід відрізняти від повноїліквідації активів Товариства, про яку йдеться далі. Санація дозволяє і кредиторам,і акціонерам уникнути значних витрат, зусиль та втрат часу, пов'язаних з ліквідацієюпідприємства-банкрута. Ліквідація активів Товариства. Якщопропозиції щодо санації підприємства не надходили або їх було відхилено, впроцесі банкрутства створюється ліквідаційна комісія, основним завданням якої єпогашення боргів підприємства-боржника перед кредиторами за рахунок коштів відпродажу його активів. Якщо борги підприємства-боржника є занадто великими, тодля їх погашення необхідно продати все його майно або таку велику його частку,що продовження його функціонування виявиться неможливим. Лише в цих випадкахарбітражний суд приймає рішення щодо ліквідації підприємства-банкрута. Такимчином, ліквідація певної частки активів підприємства-банкрута не в усіхвипадках призводить до його ліквідації як суб'єкта підприємницької діяльності.
3. Процедура банкрутства
Чинне законодавство України детально регламентуєпорядок та послідовність виконання заходів, пов'язаних з банкрутством.
Судочинство щодо справ про банкрутство здійснюєтьсяв Україні арбітражними судами за місцем знаходження підприємства-банкрута.Справи про банкрутство у судовій практиці вважаються досить складними, і частоїх розгляд триває багато місяців. Тому наведена нижче схема може дати лишезагальне уявлення про послідовність заходів, які проводяться у таких випадках.Загалом ці заходи зводяться до таких кроків:
· подання заяви до арбітражного суду;
· прийняття рішення щодо порушення справи про банкрутство;
· публікація повідомлення в пресі щодо порушення справи;
· подання претензій кредиторами;
· подання та розгляд пропозицій щодо санації;
· визнання боржника банкрутом (за відсутності пропозицій щодосанації або в разі їх відхилення);
· роботаліквідаційноїкомісії, спрямована на погашення претензій кредиторів;
· відновлення роботи звільненого від боргів підприємства;
· прийняття рішення арбітражного суду про ліквідацію юридичноїособи-банкрута — у тому разі, якщо після задоволення всіх претензій майнабанкрута не залишилося або майно, що залишилося, є недостатнім для продовженняроботи;
· ліквідація Товариства-банкрута.
4. Ініціювання процедури банкрутства
Ініціювати процедуру банкрутства можуть яккредитори Товариства, так і саме Товариство. Загальновідомо, що ініціаторамипроцедури банкрутства здебільшого виступають кредитори. У процесі банкрутствавони мають проводити свою, детально продуману політику. Для кредитора важливооцінити, що є більш вигідним: зберегти підприємство-боржника як цілісниймайновий комплекс (сподіваючись на погашення боргів у майбутньому) чи отриматиборг (частку боргу) через ліквідацію боржника. У багатьох випадках, наприклад,доцільно здійснювати санацію Товариства. Цей захід вважають успішним, якщокредитори зазнають менших збитків порівняно з тими, що можуть виникнути в разіліквідації Товариства.
У світовій практиці справи про банкрутство частопорушуються за ініціативою боржників. Така можливість передбачається ізаконодавством України. Боржнику ця процедура часто дозволяє за досить короткийпроміжок часу позбутися боргів і відновити нормальну роботу підприємства.Ініціюючи банкрутство, підприємство боржник може уникнути ситуації, коли боргипочинають рости «немов на дріжджах», а також отримати право вибору умовпроведення санації.
5.2 Ліквідація Товариства
1. Поняття ліквідації Товариства
Ліквідація Товариства — це комплексекономіко-правових заходів, спрямованих на припинення існування юридичноїособи як суб'єкта підприємницької діяльності без переходу прав та обов'язків упорядку правонаступництва.
Банкрутство може бути окремим випадкомліквідації, однак причиною ліквідації Товариства не завжди є йогонеплатоспроможність. Товариство може припинити свою діяльність також за такихобставин:
· після закінчення терміну, на який воно створювалося, післядосягнення мети, що ставилася під час його створення, або за інших обставин, передбаченихустановчими документами;
· за рішенням Загальних зборів акціонерів;
· на підставі рішення суду або арбітражного суду за поданняморганів, що контролюють діяльність Товариства в разі систематичного або грубогопорушення ним законодавства, а саме:
— провадження діяльності, що суперечить установчимдокументам та законодавству;
— визнання установчих документів недійсними аботакими, що суперечать законодавству;
— несвоєчасного повідомлення про зміну його назви, організаційноїформи, форми власності та місцезнаходження;
— неподання протягом року до органів державноїподаткової служби звітності, передбаченої чинним законодавством.
2. Порядок ліквідації Товариства
Ліквідацію проводить ліквідаційна комісія,призначена самим Товариством, а в разі припинення діяльності Товариства зарішенням суду чи арбітражного суду — ліквідаційна комісія, призначена цими органами.Робота ліквідаційної комісії складається з таких головних етапів:
· публікація в місцевому та одному з офіційних центральнихдрукованих органів повідомлення про ліквідацію Товариства із зазначеннямтерміну пред'явлення претензій кредиторами;
· оцінка майна Товариства;
· комплекс заходів щодо розрахунків з дебіторами та кредиторами Товариства;
· розподіл грошових коштів, включаючи кошти від розпродажу майнаТовариства, що залишилися після розрахунків з кредиторами, між акціонерамипропорційно частці у статутному фонді Товариства, що належить кожному з них;
· складання та надання ліквідаційного балансу на затвердженняоргану, що створив ліквідаційну комісію;
· подання до органу, що здійснює державну реєстрацію, документів, необхіднихдля скасування державної реєстрації Товариства.
ЛіквідаціяТовариства вважається завершеною, а Товариство — таким, що припинило свою діяльність (уданому випадку — ліквідованим) з моменту внесення запису про це до державногореєстру.
ВИСНОВОК
Так як масова приватизація, що здійснюється вУкраїні, трансформувала тисячі великих та середніх підприємств у відкритіакціонерні товариства, то це дало змогу мільйонам громадян стати власниками тастворило необхідну мотивацію та зацікавленість в ефективномуфункціонуванні приватизованих підприємств. Ефективне управління відкритимакціонерним товариством потребує тісної співпраці між акціонерами, їхпредставниками у Спостережній раді та Правлінням.
В цій курсовій викладено основні принципикорпоративного управління, що є загальноприйнятими у країнах світовоїспівдружності. Оскільки більшість великих та середніх приватизованихпідприємств України набули форми відкритих акціонерних товариств, основну увагув ній зосереджено на правових нормах та практичних механізмах, щозастосовуються саме до акціонерних товариств такого виду. Ця курсова розробленана базі чинного законодавства України. Проте, варто брати до уваги, що зараз вцій сфері триває активний законотворчий процес. Тому ця курсова може бутивикористаний як загальний довідник.
ДОДАТОК А
Установчий договір про створеннявідкритого акціонерного товариства
м.(с.)__________ «____»_________200__р.
Засновниками відкритого акціонерного товариствавиступають:
1) орган приватизації — ______________________________________
(назва органу приватизації)
в особі______________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
2) юридична особа_____________________________________________
(повна назва юридичної особи)
в особі____________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
— юридична особа_____________________________________________
(повна назва юридичної особи)
в особі____________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
— юридична особа_____________________________________________
(повна назва юридичної особи)
в особі_______________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
— юридична особа_____________________________________________
(повна назва юридичної особи)
в особі_______________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
3) фізична особа — ____________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
— фізична особа — ____________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
— фізична особа — ____________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
— фізична особа — ___________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
Сторони уклали договір про перетворення_________________________
__________________________________________________________
(повна назва підприємства)
у відкрите акціонерне товариство «______________________________»
(найменування товариства)
(надалі — Товариство), що знаходиться за адресою:______________
_____________________________________________________________
1. Товариство з моменту державної реєстрації єюридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки вбанківських установах, печатку, штампи, товарний знак та інші реквізити.
2. Товариство може створювати та території України іза її межами дочірні підприємства, філії та представництва відповідно до чинногозаконодавства України та держави за місцем реєстрації.
3. Товариство може бути учасником спільнихпідприємств, акціонерних та інших товариств, концернів, консорціумів,асоціацій, інших добровільних об'єднань.
4. Предметом діяльності Товариства є___________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________
З.Товариство має право без обмежень прийматирішення щодо напрямів своєї діяльності.
6. Товариство може від свого імені укладати угоди,набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачемта відповідачем у суді, Арбітражному суді та третейському суді.
7. Товариство у своїй діяльності керується чиннимзаконодавством, цим Договором, статутом, а також внутрішніми правилами процедур,регламентами та іншими локальними нормативними актами.
8. Права та обов'язки учасників Товариствавизначаються його статутом.
9. Товариство є власником:
— майна, переданого йому засновниками;
— майна, одержаного в результаті йогофінансово-господарської діяльності, а також іншого, набутого на підставах, незаборонених чинним законодавством.
10. Для забезпечення діяльності Товариствастворюється статутний фонд у розмірі__________________________________________________
(писати літерами)
_______________________________________________________________________________________(______________________________)Грн.,
(цифрами)
поділений на_________________________простих акцій номінальною
вартістю_______________________грн. кожна.
Статутний фонд створюється за рахунок внесківакціонерів в обмін на акції Товариства.
Акціонери відповідають за зобов'язаннямиТовариства тільки в межах належних їм акцій.
Усі акції розподіляються між засновникамиТовариства таким чином:
____________________________________________________________________________________________________________________________
Юридичні та фізичні особи, Номінальна Загальна
яким передаються акції ВАТ Кількість вартість вартість
_________________________ ________________________________ акцій, шт. акції, грн. акції, грн..
(назва акціонерного товариства)_________________________________
__________________________________________________________
1.___________________________________________________________________________________________________________________________
2.___________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________
11. Акції безоплатно передаються засновникам органомприватизації відповідно до їх внесків до статутного фонду Товариства протягом______днів з моментуреєстрації фінансовим органом акцій Товариства та інформації про їх випуск.
У Товаристві створюється резервний фонд у розмірі25 відсотківстатутного фонду за рахунок щорічних відрахувань у розмірі 5 відсотків від чистогоприбутку Товариства.
Кошти фонду знаходяться в повному розпорядженніТовариства. Можливі збитки Товариства покриваються за рахунок резервного фонду.
Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунокв установі банку і на інші цілі не витрачаються.
12. Органи управління Товариства, його організаційнаструктура визначаються статутом Товариства.
13. Контроль за фінансовою і господарською діяльністюправління Товариства здійснюється ревізійною комісією. Створення, кількіснийсклад та порядок діяльності ревізійної комісії визначаються статутомТовариства.
У разі ліквідації Товариства належні йому коштирозподіляються ліквідаційною комісією між акціонерами пропорційно сумарнійномінальній вартості належних їм акцій.
15. Договір набирає чинності з моменту йогопідписання учасниками.
16. Цей Договір складено в__________________________примірниках,один з яких знаходиться у справах__________________________________
____________нотаріальної контори, а інші _____________в учасників.
17. Учасники:
1) орган приватизації — ________________________________________
(повна назва та юридична адреса)
в особі_______________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
2) юридична особа_____________________________________________
(повна назва юридичної особи)
в особі____________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
— юридична особа____________________________________________
(повна назва юридичної особи)
в особі______________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
— юридична особа_____________________________________________
(повна назва юридичної особи)
в особі_______________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
— юридична особа_____________________________________________
(повна назва юридичної особи)
в особі_______________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові; посада)
3) фізична особа — ____________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
Паспорт: серія______№_______, виданий «__»____________199__р.
___________________________________________________________________________________________________________________________
(назва органу, що видала паспорт)
— фізична особа — ____________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
Паспорт: серія____№______________, виданий «___»_________199__р.
____________________________________________________________________________________________________________________________
(назва органу, що видав паспорт)
— фізична особа — _________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
Паспорт: серія___№____________, виданий «__»_____________199__р.
____________________________________________________________________________________________________________________________
(назва органу, що видав паспорт)
Підписи учасників.
ДОДАТОК Б
ЗАТВЕРДЖУЮ
(назва державного органу)
(посада)
ї, (прізвище, ім'я та побатькові)
"_____"_______________ 200_ р.
ТИПОВИЙ СТАТУТ
відкритого акціонерного Товариства, створеного впроцесі корпоратизації або приватизації
(ПРОЕКТ)
Відкрите акціонернетовариство "____________________________" (далі — Товариство)
засновано відповідно до рішення _____________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________
(назва державного органу — засновника)
від "_____"___________________200__р. №_______________ шляхом перетворення державногопідприємства______________________________
(назва)
у відкрите акціонерне товариство відповідно до ,___________________
Стаття 1
НАЗВА ТА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТОВАРИСТВА
1.1. Повна офіційна назва Товариства — "_____________________________________________________________
____________________________________________________________.”
Скорочена назва Товариства —"______________________________".
1.2 Місцезнаходження Товариства: ______________________________.
Стаття 2
МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА
2.1. Метою діяльності Товариства є:
___________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________
2.2. Предметом діяльності Товариства є:
____________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________
2.3. Товариство, відповідно до мети своєї діяльності,здійснює будь-які види господарської діяльності, за винятком заборонених законодавствомУкраїни.
2.4. Види діяльності, що підлягають ліцензуванню,здійснюються Товариством після одержання відповідної ліцензії.
2:5. Окремі роботи, що потребують від виконавцяспеціальних знань і допуску до роботи, пов'язаної з державною таємницею, виконуютьсяособами, підготовленими у визначеному для таких робіт порядку і за наявності уних допуску до державної таємниці відповідної форми.
2.6. Захист державної таємниці Товариства здійснюєтьсявідповідно до вимог Закону України «Про державну таємницю»та іншихзаконодавчих актів з цього питання.
Стаття З
ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ТОВАРИСТВА
3.1. Товариство є юридичною особою. Права та обов'язкиюридичної особи Товариство набуває з дня його державної реєстрації. Товариствомає самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установахбанків, круглу печатку зі своєю повною назвою, фірмовий знак (символіку), атакож інші необхідні реквізити.
3.2… Товариство несе відповідальність по своїхзобов'язаннях тільки в межах свого майна. Акціонери ризикують зазнати збитківвід діяльності Товариства тільки в межах свого внеску (пакета належних їм акцій)до Статутного фонду.
3.3. Товариство не відповідає за майновимизобов'язаннями акціонерів.
3.4. Товариство є правонаступником прав і обов'язків
___________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________
(назва державного підприємства)
____________________________________________________________________________________________________________________________
(межі правонаступництва)
3.5. Майно Товариства складається з основних фондів таобігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі Товариства.
3.6. Товариство є власником:
— майна, переданого йому засновником у власність;
— продукції, виробленої Товариством внаслідокгосподарської діяльності;
— іншого майна, набутого на підставах, незаборонених чинним законодавством.
3.7. Товариство має право продавати, передаватибезкоштовно;' обмінювати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам засобивиробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їхіншим особам, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьомуСтатуту.
З моменту прийняття рішення про продаж акційвідкритого акціонерного Товариства застава його майна здійснюється з дозволувідповідного органу приватизації.
3.8. Товариство має право укладати угоди (контракти),зокрема угоди купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезень, зберігання,доручення і комісії тощо, набувати майнові та особисті не-майнові права,вступати в зобов'язання, бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражномусуді, третейському суді України, а також у судах інших держав.
3.9. Товариство має право за встановленим чиннимзаконодавством порядком:
— випускати цінні папери;
— засновувати об'єднання та брати участь воб'єднаннях з іншими суб'єктами підприємницької діяльності;
— створювати на території України та за її межамисвої філії, представництва та дочірні підприємства;
— чинити інші дії, що не суперечать чинному законодавству.
3.10. Товариство має право придбавати на ринку ціннихпаперів випущені ним акції для подальшого продажу іншим особам або анулювання.
Протягом періоду, коли у державній власностіперебуває 25ібільше відсотків акцій Товариства, Товариство не може придбати власні акції.
Придбані акції можуть бути на балансі Товаристване більше одного року. Акції, що не були продані протягом цього терміну, підлягаютьанулюванню з відповідним зменшенням статутного фонду Товариства. Розподілприбутку, а також голосування та визначення кворуму на Загальних зборахакціонерів проводяться без урахування придбаних Товариством акцій.
3.11. Товариство має право здійснювати випуск акційрізних категорій. У разі випуску акцій різних категорій до Статуту Товариствавносяться відповідні доповнення, які визначають обсяг прав та зобов'язаньвласників цих акцій.
3.12. Створені Товариством філії, представництва тадочірні підприємства, можуть наділятися основними засобами та обіговимикоштами, які належать Товариству. Керівництво їх діяльністю
здійснюється особами, що призначаються правліннямТовариства.
3.13. В період до прийняття рішення про відчуженняакцій Товариства, що є у державній власності, під час вирішення питань щодооплати праці працівників, формування фонду споживання та відчуження майна,що входить до складу основних фондів Товариства, на Товариство поширюютьсянорми чинного законодавства України, встановлені для державних підприємств.
Стаття 4
СТАТУТНИЙ ФОНД
4.1 Статутний фонд Товариства становить__________________гривні.
4.2 Після державної реєстрації Товариствовипускає прості іменні
акції кількістю ___________ номінальна вартістькожної акції дорівнює ________________________________________________________гривні.
4.3. Товариство має право збільшувати або зменшуватирозмір статутного фонду.
Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом:
— випуску нових акцій;
— збільшення номінальної вартості акцій;
— обміну облігацій на акції.
Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом:
— зменшення номінальної вартості акцій;
—зменшення кількості акцій через їх придбання з подальшим анулюванням.
Стаття 5
ПРИБУТОК ТОВАРИСТВА, РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ
5.1. Сума прибутку, що отримується товариством зазвітний період від усіх видів діяльності є його балансовим прибутком. Балансовийприбуток складається з прибутку від реалізації продукції та з прибутку відпозареалізаційних операцій.
Прибуток від реалізації продукції дорівнюєвиторгу від реалізації продукції (товарів, послуг) за мінусом податку надобавлену вартість, акцизу, ввізного мита, митного збору та інших обов'язковихзборів та платежів, а також витрат, що включаються до собівартості цієїпродукції.
Прибуток від позареалізаційнних операцій дорівнюєкоштам, одержаним від позареалізаційнних операцій за мінусом витрат на ціоперації. Позареалізаційні операції пов'язані з діяльністю Товариства, щобезпосередньо не пов'язане з реалізацією продукції (товарів, послуг) та іншогомайна,
У розпорядженні Товариства залишається чистийприбуток, тобто балансовий прибуток за мінусом податку на прибуток та інших платежів,що мають сплачуватись з балансового прибутку.
Порядок розподілу чистого прибутку визначаєтьсяЗагальними зборами акціонерів Товариства відповідно до Статуту та чинного законодавстваУкраїни.
5.2. За рахунок прибутку Товариство формує резервний(страховий) фонд, інші фонди.
Резервний фонд створюється щорічнимивідрахуванями від чистого прибутку Товариства розміром не менше як п'яти (5) відсотків.
Розмір резервного фонду має бути не меншедвадцяти п'яти відсотків (25%) від суми статутного фонду. Кошти резервного фондувикористуються для відшкодування витрат, пов'язаних з покриттям збитків тавідшкодуванням незапланованих витрат. Рішення про використання резервногофонду приймається Загальними зборами] Кошти резервного фонду не можутьвикористовуватись не за призначенням.
У випадку повного або часткового використаннярезервного фонду відрахування до нього поновлюються за порядком, встановленимцим Статутом.
За рішенням Загальних зборів акціонерів можутьбути створені інші фонди Товариства.
Стаття 6
ДИВІДЕНДИ
6.1. Дивідендом є частина чистого прибутку Товариства,яка підлягає розподілу між акціонерами. Право на отримання дивіденду маютьвласники простих іменних і привілейованих акцій. Дивіденди сплачуютьсяакціонерам відповідно до порядку, визначеного цим Статутом. Розмір дивідендузатверджується на одну просту іменну або привілейовану акцію та сплачуєтьсяпропорційно кількості акцій, які має власник.
За рішенням Загальних зборів акціонерів, дивідендможе сплачуватися раз на рік. При цьому Загальні збори можуть прийняти рішеннящодо сплати дивіденду акціями, облігаціями, продукцією.
6.2. На привілейовану акцію Товариством можевстановлюватися фіксований дивіденд (або його мінімальний розмір) під часїхнього випуску. Власники привілейованих акцій мають переважне право наотримання дивідендів порівняно до власників простих іменних акцій;
За наявності прибутку або коштів спеціальногофонду, достатнього для сплати фіксованого дивіденду з привілейованих акцій,Товариство не має права відмовити власникам привілейованих акцій у сплатідивідендів.
6.3. Дивіденди сплачуються із чистого прибутку запідсумками року. У разі, якщо прибутку фінансового року недостатньо для сплатидивідендів за привілейованими акціями, вони сплачуються за рахунок накопиченьприбутку минулих років, спеціальних фондів. :
6.4. Сплата дивідендів з простих іменних акціях не єзобов'язанням Товариства перед акціонерами і здійснюється з чистого прибуткута залежить від результатів господарської діяльності Товариства! Загальні збориакціонерів мають право прийняти рішення щодо недоцільності сплати дивідендів зпростих іменних акцій за результатами певного періоду або року.
Розмірдивіденду не може бути більшим від рекомендованого Спостережною радоюТовариства, але може бути зменшений за рішенням Загальних зборів акціонерів.
ЛІТЕРАТУРА
1. //Регіональнаекономіка – 2002 – №2 – С. 109-115
2. //Збірникпоточного законодавства – 1999 — №26 – С. 22-30
3. //Офіційнийвісник України – 1999 — №10 – С. 128-133
4. //Збірникпоточного законодавства – 1997 — №7 – С. 8-9
5. //Ринокцінних бумаг України – 2002 — №7 – 8 – С.41-45
6. //Гуманітарнийвісник ЗДУА – 2002 — №8 – С. 183-188
7. //Актуальніпроблеми економіки – 2002 — №10 – С. 41-47
8. //ПравоУкраїни – 2002 — №12 – С. 132-136
9. Бизнесинформ – 1998 — №3 – С. 33-37
10. Слав'юк Р.А. Фінанси акціонерних товариств К., 2002
11. Типовые формы юридических документовХарьков, 1998
12. ЦеретелиЛ.Г. Проблемы бухучета – Запорожье: „Полиграф”, 1996г.
13. //Все пробухгалтерський облік – 2000 – №109 – 88-93
14. ЦеретелиЛ.Г. Акціонерні товариства К., 2000