Реферат: Відновлення платоспроможності підприємства ПЕК за рахунок власних коштів
Відновленняплатоспроможності підприємства ПЕК за рахунок власних коштів.
ПЛАН
Вступ. 3
1. Внутрішні джерелафінансової санації 4
2. Санація балансупідприємства ПЕК… 8
3. Альтернативнасанація. 15
Висновок. 18
Список використаноїлітератури. 19
Вступ
Становлення і розвиток вУкраїні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне іправове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансовоїдіяльності. Фінанси підприємств є основою фінансової системи країни. Фінансовийстан підприємств впливає на фінансове становище країни в цілому. Вихід Україниз тривалої економічної кризи безпосередньо пов’язаний з поліпшенням фінансовогостану суб’єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності.
За цих умов необхіднасучасна, адекватна ринковій економіці, організація фінансової діяльності кожногопідприємства. У процесі становлення ринкових відносин в Україні, питанняпов’язані з санацією підприємства мають важливе практичне значення. В умовах,коли майже всі ланки фінансової системи опинилися в кризі, з’явиласьнеобхідність проведення санації підприємств з метою виведення їх з глибокоїкризи. В даний час кожен суб'єкт, незалежно від виду основної діяльності іформи власності підприємства повинний реально оцінювати к власний фінансовийстан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чи контрагентів.
Недостатній фінансовий стан підприємства є причиною йогонеплатоспроможності, погіршення фінансової стійкості, які приводять до незапланованихвтрат і не досягнення необхідного фінансового результату чи навіть банкротства.Виходячи з цього питання дослідження фінансових засад проведення санації тастабілізації діяльності підприємства є важливим для забезпечення його подальшоїроботи в ринкових умовах.
Основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливостейвідновлення платоспроможності підприємства ПЕК за рахунок власних коштів.
1. Внутрішні джерела фінансовоїсанації
У літературі зпитань фінансової санації вказують на два види реакції підприємств на фінансовукризу:
1. Захиснареакція, яка передбачає різке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремихпідрозділів підприємства, скорочення та розпродаж обладнання, звільненняперсоналу, скорочення окремих частин ринкового сегменту, зменшення відпускнихцін та (або) обсягів реалізації продукції.
2. Наступальнареакція, що передбачає активні дії: модернізація обладнання, уведення новихтехнологій, запровадження ефективного маркетингу, підвищення цін, пошук новихринків збуту продукції, розробка і впровадження прогресивної стратегічноїконцепції контролінгу та управління.
Залежно відвибраної стратегії підприємство добирає той чи інший каталогвнутрішньогосподарських санаційних заходів. Використання внутрішніх фінансовихрезервів дає змогу не тільки подолати внутрішні причини неспроможностіпідприємств, а й значно зменшує залежність ефективності проведення санації відзалучення зовнішніх фінансових джерел. Водночас, на підприємствах, якіперебувають у фінансовій кризі, повністю вичерпано такі класичні джереласамофінансування, як прибуток та амортизація. Мобілізацію внутрішніх резервівфінансової стабілізації спрямовано передовсім на поліпшення (або відновлення)платоспроможності та ліквідності підприємства. Як правило, її здійснюють затакими основними напрямами:
1. Реструктуризаціяактивів.
2. Зменшення(заморожування) витрат.
3. Збільшеннявиручки від реалізації.
Першу групусанаційних заходів пов'язано зі зміною структури та складу активної сторонибалансу (досить часто ці зміни супроводжуються також змінами у складі таструктурі пасивів). У рамках реструктуризації активів виділяють такі видисанаційних заходів:
а) мобілізаціяприхованих резервів. Приховані резерви — це частина капіталу підприємства, якуне відображено в його балансі. Величина прихованих резервів у активній сторонібалансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктівпідприємства та їхньою реальною (вищою) вартістю. Мобілізація прихованихрезервів здійснюється:
· черезреалізацію окремих об'єктів основних та оборотних засобів, які безпосередньо непов'язані з процесом виробництва та реалізації продукції (будівлі та спорудиневиробничого призначення, корпоративні права інших підприємств, боргові цінніпапери, нематеріальні активи, наднормативні запаси сировини й матеріалів тощо);
· урезультаті індексації балансової вартості майнових об'єктів, які неможливореалізувати без порушення нормального виробничого циклу (такий методреструктуризації активів не пов'язаний із реальним поліпшеннямплатоспроможності,.однак безпосередньо впливає на підвищеннякредитоспроможності підприємства). У разі індексації основних фондів змінюєтьсяструктура пасивів (збільшується стаття «Статутний капітал» чи«Додатковий капітал»);
б) використаннязворотного лізингу (господарська операція, яка передбачає продаж основнихфондів з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів в оперативнийабо фінансовий лізинг). Наприклад, збиткове підприємство продає лізинговійкомпанії адміністративну будівлю з одночасним укладанням договору про лізингданого об'єкта нерухомості. Кредитоспроможність даного підприємства знижується.Однак його платоспроможність різко поліпшується. Крім того, підприємство зпричини своєї збитковості може отримати значну економію на податкових платежах,які супроводжують операцію купівлі-продажу даного об'єкта основних фондів;
в) лізинг основнихфондів. Цей метод уможливлює модернізацію обладнання (а отже, здійсненнясанаційних заходів виробничо-технічного характеру), коли бракує необхіднихінвестиційних ресурсів;
г) здача в орендуосновних фондів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі;
д) оптимізаціяструктури розміщення оборотного капіталу (зменшення частки низьколіквіднихоборотних засобів, запасів сировини та матеріалів, незавершеного виробництватощо);
е) продажокремих, низькорентабельних структурних підрозділів (філій). За рахунок такоїоперації підприємство може отримати інвестиційні ресурси для перепрофілюваннявиробництва на більш прибуткові види діяльності;
є) використаннядавальницької сировини, тобто — спосіб завантаження виробничих потужностейпідприємства, за якого сировина та матеріали надаються підприємствубезкоштовно, однак готова продукція, виготовлена на давальницьких умовах, євласністю постачальника сировини. Переробка давальницької сировинирозглядається як послуга, що за неї підприємство отримує обумовлену в договорічастину готової продукції або певні грошові кошти;
і) рефінансуваннядебіторської заборгованості (переведення її в інші, ліквідні форми оборотнихактивів: гроші, короткострокові фінансові вкладення тощо). Одним із факторів,що негативно впливає на фінансовий стан підприємств і зокрема на їхнюплатоспроможність, є високий рівень невиправданої дебіторської заборгованості.Станом на початок 2000 року дебіторська заборгованість суб'єктів господарюванняперевищувала обсяг ВВП країни у півтора рази. Це є суттєвим резервомвідновлення платоспроможності підприємств, що опинилися у фінансовій кризі.Тому фінансовий менеджмент мусить використати всі наявні можливості дляпогашення заборгованості.
До основних формрефінансування дебіторської заборгованості належать:
· Факторинг(продаж дебіторської заборгованості на користь факторингової компанії чибанку). На підставі договору про проведення розрахункових операцій черезфакторинг банк, наприклад, може придбати в підприємства-продавця право вимогиза поставлені товари та надані послуги, строки сплати за які минули(прострочена дебіторська заборгованість), або за поточними розрахунками.Підприємства поступаються правом на одержання грошей згідно з платіжнимидокументами на поставлену продукцію в обмін на негайне одержання основної сумидебіторської заборгованості (за вирахуванням комісійної винагородифакторинговій фірмі, розмір якої залежить від ризиковості операції, чинноївідсоткової ставки та строків настання платежу).
· Облік абодисконт векселів. Зміст цієї операції полягає в тім, що банк, придбавши вексельза іменним індосаментом, терміново його оплачує пред'явнику, а платіж отримуєтільки з настанням зазначеного у векселі строку погашення. Економічною суттюоперації дисконтування є дострокова реалізація векселя його держателем банку іпереведення комерційного кредиту в банківський. За достроковий платіж банкутримує з номінальної суми векселя певну винагороду на свою користь, тобтооплачує вексель за мінусом знижки. Різниця між сумою, яку банк заплатив,придбавши вексель, і сумою, яку він отримає на цей вексель у строк платежу,також називається дисконтом.
· Форфейтинг- кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі викупу в експортеравекселів та інших боргових вимог, які акцептовано імпортером. Продавцем вимогза форфейтингу може бути підприємство, яке виконало зобов'язання за контрактомі прагне рефінансувати дебіторську заборгованість з метою зменшення кредитногоризику та поліпшення ліквідності (платоспроможності). Форфейтинг, як правило, здійснюєтьсяза участю банківської установи і є також однією із форм трансформаціїкомерційного кредиту в банківський.
Крім того, умежах заходів щодо рефінансування дебіторської заборгованості проводитьсякомплекс процедур з примусового стягнення заборгованості, у тім числізверненням із позовом до арбітражного суду. Порядок доарбітражного врегулюванняспорів та позовного звернення до арбітражного суду детально описано далі.
2. Санація балансу підприємстваПЕКРозглянемо теперкомплекс санаційних заходів, спрямованих на реструктуризацію пасивівпідприємства ПЕК. Ці заходи пов'язані зі зміною розмірів та структурифінансових джерел формування активів.
Маючи збитки,підприємства, як правило, не зацікавлені показувати їх у своїй звітності,зокрема в балансі. Особливо це стосується акціонерних товариств, оскільки їхнібаланси публікуються в пресі. За наявності балансових збитків суб'єктамгосподарювання дуже важко розраховувати на залучення фінансових ресурсів іззовнішніх джерел, оскільки як для кредиторів, так і для потенційних інвесторівзбиткове підприємство є непривабливим об'єктом фінансування.
Відтак збитковіпідприємства можуть вдатися до санації балансу (чиста санація). Чиста санаціяпередбачає покриття відображених в балансі збитків за рахунок власних таприрівняних до них коштів. Згідно із законодавством України, збитки підприємствможуть списуватися за рахунок резервних (страхових) фондів, засобів цільовогопризначення (спеціальні фонди і цільове фінансування) або за рахунок санаційногоприбутку, який може утворитися за зменшення статутного фонду підприємства.Ліквідність та платоспроможність підприємства в результаті чистої санації неполіпшуються, оскільки підприємство не залучає додаткових фінансових ресурсів.
Санація балансуза рахунок санаційного прибутку доцільна лише тоді, коли вичерпано іншіможливості покриття балансових збитків. Даний (розрахунковий) прибутокутворюється в результаті зменшення статутного фонду підприємства. Санаційнийприбуток — це прибуток, який виникає внаслідок викупу підприємством власнихкорпоративних прав (акцій, паїв) за курсом, нижчим від номінальної вартості цихправ, або в результаті їх безкоштовної передачі для анулювання, зниженняномінальної вартості або за одержання безповоротної фінансової допомоги відвласників корпоративних прав, кредиторів та інших заінтересованих у санаціїпідприємства осіб. Перша складова санаційного прибутку дорівнює різниці міжномінальною вартістю корпоративного права та ціною його викупу емітентом івитратами, пов'язаними з процедурою викупу прав та зменшення статутного фонду.Якщо корпоративні права надаються для анулювання безкоштовно, то санаційнийприбуток дорівнюватиме номінальній вартості наданих для анулювання прав замінусом витрат, пов'язаних зі зменшенням статутного капіталу.
Порядок зменшеннястатутного фонду підприємств. Основні цілі та завдання зменшення статутногофонду підприємств:
· одержаннясанаційного прибутку, який спрямовується на покриття балансових збитків;
· урівноваження(або перевищення) номінальної вартості акцій (паїв) з їхньою ринковою ціною,оскільки в період фінансової кризи може скластися ситуація, коли біржова цінабуде суттєво меншою за номінальну вартість акцій. Залучення засобів черездодаткову емісію корпоративних прав у даному разі неможливе;
· приведенняу відповідність величини основних та оборотних засобів підприємства з розміромйого власного капіталу, оскільки з метою підвищення платоспроможностіпідприємство може прийняти рішення про продаж частини свого майна, що йспричинятиметься до такої невідповідності;
· концентруваннястатутного капіталу в руках найбільш активних власників.
У зв'язку з тим,що найпоширенішими формами організації бізнесу в Україні є акціонернітовариства та товариства з обмеженою відповідальністю, ми будемо досліджуватимеханізм зменшення статутного капіталу підприємства на прикладі саме цих видівгосподарських товариств.
Державноюкомісією з цінних паперів та фондового ринку затверджене «Положення пропорядок збільшення (зменшення) статутного фонду акціонерних товариств».Цим положенням та Законом України «Про господарські товариства»передбачено два методи зменшення статутного фонду акціонерного товариства:
1. Зменшенняномінальної вартості акцій (деномінація).
2. Зменшеннякількості акцій існуючої номінальної вартості. Зменшення номінальної вартостіможе здійснюватися об'єднанням кількох акцій в одну (конверсія). Обсягизменшення статутного капіталу визначаються рішенням зборів акціонерів,пайовиків. Рішення загальних зборів товариства про зміни статутного фондуприймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах(загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, щомають відповідно до статуту товариства понад 60 % голосів)1.
Наприклад, статутнийфонд підприємства ПЕК становить 100 000 грн., збитки — 12 000 грн. Загальнимизборами товариства прийнято рішення щодо зменшення статутного фонду шляхомпередачі до анулювання корпоративних прав номінальною вартістю 11 000 грн.Окрім цього, один з кредиторів частково списав короткострокову заборгованістьпідприємства зі сплати процентів за користування кредитом на суму 2 000 грн.
Якщо невраховувати податкові нюанси, то баланс підприємства в ході проведення вказанихоперацій буде змінюватися таким чином (таблиця 1, 2).
Таблиця 1
Баланспідприємства до зменшення статутного фонду
Актив Пасив 1. Основні засоби 60 000 1. Статутний фонд 100 000 2. Запаси і витрати 30 000 2. Непокриті збитки — 12 000 3. Дебіторська заборгованість 15 000 3. Довгострокові пасиви 10 000 4. Грошові кошти 3 000 4. Короткострокові пасиви 10 000 Баланс 108 000 Баланс 108 000Таблиця 2
Баланспідприємства після зменшення статутного фонду
Актив Пасив 1. Основні засоби 60 000 1. Статутний фонд 89 000 2. Запаси і витрати 30 000 2. Резервні фонди 1 000 3. Дебіторська заборгованість 15 000 3. Довгострокові пасиви 10 000 4. Грошові кошти 3 000 4. Короткострокові пасиви 8 000 Баланс 108 000 Баланс 108 000Санаційнийприбуток в сумі 13 тис. грн… який утворився внаслідок зменшення статутногофонду та списання заборгованості, спрямовується на покриття балансових збитківта на формування резервних фондів.
ЗаконодавствомУкраїни встановлено чіткий порядок зменшення статутного фонду підприємств.Нормативне регулювання в цій сфері здійснюється з метою захисту майновихінтересів кредиторів. Надзвичайно важливим є те, що рішення товариства прозміни розміру статутного фонду набирає чинності лише з дня внесення цих змін додержавного реєстру. Реєстрація випуску акцій та інформації про емісію акцій у зв'язкузі зменшенням статутного фонду здійснюється відповідно до Положення про порядокреєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про емісію.Зменшення статутного фонду за наявності заперечень кредиторів не допускається,оскільки в даному разі зменшується капітал, у межах якого власники підприємствавідповідають перед його кредиторами. Зауважимо, що виконавчі органипідприємства несуть персональну відповідальність за факт зменшення статутногофонду та повернення внесків власникам у разі заперечень кредиторів. Рішеннязборів засновників не звільняє дирекцію (правління) від відшкодування збитківкредиторам, оскільки воно набуває правової сили лише після внесення змін додержавного реєстру.
У повідомленніпро загальні збори акціонерів з приводу зміни розмірів статутного фондуобов'язково зазначаються:
а) мотиви, спосібта мінімальний розмір збільшення або зменшення статутного фонду;
б) проект змін достатуту, пов'язаних зі змінами розміру статутного фонду;
в) дані прокількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їхню загальнувартість;
г) відомості пронову номінальну вартість акцій;
д) праваакціонерів за додаткового випуску акцій або за їхнього вилучення;
є) дата початку ізакінчення передплати на акції, що додатково випускаються або вилучаються.
Рішеннямакціонерного товариства про зменшення розмірів статутного фонду об'єднаннямакцій, акції, не подані для анулювання, визнаються недійсними, але не раніше,ніж через шість місяців після повідомлення про це всіх акціонерів.
Законодавствомустановлено, що підприємство повинно покрити збитки акціонерів, пов'язані зізменшенням статутного фонду. У разі, коли акціонер відмовився від обміну акційу зв'язку зі зменшенням статутного фонду через зменшення номінальної вартостіакцій, емітент зобов'язаний запропонувати акціонеру викупити його акції завартістю, не нижчою від номінальної. Проте досить часто великі акціонери,власники контрольних пакетів акцій надають свої акції для анулюваннябезкоштовно, роблячи таким чином посильний внесок у фінансування санації. Заекономічним змістом зменшення статутного фонду з метою покриття балансовихзбитків підприємства означає приведення у відповідність розміру номінальногокапіталу до його реальної вартості, яка випливає зі стану балансу. Збитки длявласників виникають не в момент зменшення номіналу (чи анулювання акцій), атоді, коли підприємство отримало збитки від фінансово-господарської діяльності.
Санація викупомакцій (придбанням паїв) у власників. Акціонерне товариство має право викупити вакціонера оплачені ним акції для наступного перепродажу, розповсюдження середсвоїх працівників або анулювання. Указані акції мають бути реалізовані абоанульовані у строк, не більший за один рік. Те саме стосується і товариства зобмеженою відповідальністю щодо придбання ним паїв учасників товариства .
За санації черезвикуп емітентом корпоративних прав у їхніх держателів підприємство повинно, безогляду на складний фінансовий стан, мати в своєму розпорядженні достатньоліквідних засобів, необхідних для виплати відшкодування власникам акцій (паїв).Іншою важливою умовою такого методу санації є те, що для акціонерноготовариства, наприклад, викуп акцій є доцільним лише за курсом, нижчим відномінальної вартості. В іншому разі санаційний прибуток, який може бутиспрямований на покриття балансових збитків, не створюється, а отже, зменшуватистатутний фонд немає сенсу.
Розглянемо другийприклад. Споруду, яка входить до складу основних фондів невиробничогопризначення акціонерного товариства ПЕК балансовою вартістю 20 000 грн.,реалізовано за ЗО 000 грн. Виручку від реалізації цього об'єкта товариствовикористало для придбання власних акцій номінальною вартістю 37 000 грн. (курс40,62 грн. за одну акцію номінальною вартістю 50 грн.). Власні акціїпідприємства відображаються в активі балансу за ціною їх придбання (податковіаспекти у розрахунках не враховуються). В результаті такої операціїздійснюється перенесення суми з однієї активної статті балансу на іншу.Безпосередньо після цього придбані акції анулюються (вартість активівзменшується на 20 000 грн.) з одночасним зменшенням статутного капіталу наномінальну вартість анульованих акцій (37 000 грн.). Виникає санаційнийприбуток у розмірі різниці між номінальною вартістю анульованих акцій і курсомїх придбання. Окрім цього, підприємство отримає прибуток від реалізаціїосновних фондів у сумі 10 000 грн. Цей прибуток спрямовується безпосередньо напокриття балансових збитків. Баланс підприємства в процесі проведення санаціїбуде змінюватися так (табл. 3-5).
Таблиця 3
Баланспідприємства перед проведенням санації, грн.
Актив Пасив 1. Основні засоби 45 000 1. Статутний фонд 80 000 2. Оборотні засоби 60 000 2. Непокриті збитки — 15 000 3. Довгострокові пасиви 30 000 4. Короткострокові пасиви 10 000 Баланс 105 000 Баланс 105 000Таблиця 4
Баланспідприємства після придбання власних акцій, грн.
Актив Пасив 1. Основні засоби 25 000 1. Статутний фонд 80 000 2. Власні акції 30 000 2. Непокриті збитки — 5 000 3. Оборотні засоби 60 000 3. Довгострокові пасиви 30 000 4. Короткострокові пасиви 10 000 Баланс 115 000 Баланс 115 000Таблиця 5
Баланспідприємства перед проведенням санації, грн.
Актив Пасив 1. Основні засоби 25 000 1. Статутний фонд 43 000 2. Оборотні засоби 60 000 2. Резервний фонд 2 000 3. Довгострокові пасиви 30 000 4. Короткострокові пасиви 10 000 Баланс 85 000 Баланс 85 000За використаннятакого методу санації підприємство може покрити показані в балансі збитки,однак його платоспроможність та ліквідність дещо погіршуються, оскільки дляпридбання власних корпоративних прав витрачаються ліквідні засоби.
3. Альтернативна санаціяФорма фінансовоїсанації з допомогою власників підприємства, коли акціонер (пайовик) надобровільних засадах може зробити вибір між деномінацією чи консолідацією — зодного боку, та здійсненням безповоротної фінансової допомоги — з іншого,називається альтернативною санацією.
Альтернативнасанація поєднує елементи чистої санації (зменшення статутного фонду) та санаціїіз залученням додаткових внесків власників. За такої форми санації передакціонерами (власниками) стоїть проблема вибору: або вони здійснюють цільовівнески для погашення балансових збитків підприємства1 і зберігають належну їмчастку (в абсолютному і відносному розмірах) номінальної вартості статутногофонду, або погоджуються на зниження номінальної вартості, не здійснюючи жоднихдоплат, фінансові наслідки обох видів санації для власників корпоративних правпідприємства однакові, проте для суб'єкта господарювання найліпшим будездійснення додаткових внесків, оскільки в такому разі залучаються додатковіліквідні засоби, а отже, поліпшується платоспроможність підприємства.
Наприклад, визначимо,яким має бути розмір альтернативних цільових внесків для покриття балансовихзбитків за заданої номінальної вартості акцій (НВ) в 50 у.о. (кількість акційстановить 40 шт.) та запланованому розмірі валового санаційного прибутку в 1500у.о. Баланс підприємства до проведення санації має такий вигляд (табл. 7).
Таблиця 7
Баланс підприємствадо проведення санації, тис. грн.
Актив Пасив 1. Основні засоби 1200 1. Статутний фонд 2000 2. Запаси і витрати 1500 2. Непокриті збитки -1080 3. Дебіторська заборгованість 200 3. Довгострокові пасиви 1200 4. Грошові кошти 20 4. Короткострокові пасиви 800 Баланс 2920 Баланс 2920Балансовий(розрахунковий) курс акцій (БК) становить:
БК = (Власнийкапітал / Статутний капітал) * 100 = (2000-1080) / 2000*100=46%, або 23 у.о.(50 * 46%)
У разі чистоїсанації для одержання запланованого санаційного прибутку статутний капітал слідзменшити на 1500 у.о. (до 500 у.о.). Співвідношення, за яким зменшуватиметьсястатутний фонд, становитиме 4: 1 (2000/500). Це означає, що кожен акціонер ізкожних чотирьох належних йому акцій три віддає для анулювання. Ураховуючиіснуючий балансовий курс акцій, збиток акціонера за повернення ним трьох акційстановитиме 69 у.о. (23 х 3). Акціонер, який робить додаткові внески, буде втакій самій ситуації: для одержання однієї повноцінної акції після санації вінмає зробити доплату в розмірі 69 у.о.
Розрахунковавартість однієї акції після санації дорівнює сумі номінальної вартості акції тачистого санаційного прибутку (ЧСП), який припадає на 1 акцію.
ЧСП (1 акція) =(Валовий санаційний прибуток — покритий збиток) / кількість акцій після санації
Валовийсанаційний прибуток — це різниця між розміром статутного фонду до і післясанації. Балансовий курс акції після санації (БКС) становитиме:
БКС = НВ + ЧСП =50 + ((2000-500-1080)/10) = 92 у.о.
Баланспідприємства після проведення санації матиме такий вигляд (табл. 8).
Таблиця 8
Баланспідприємства до проведення санації, тис. грн.
Актив Пасив 1. Основні засоби 1200 1. Статутний фонд 500 2. Запаси і витрати 1500 2. Чистий санаційний прибуток 420 3. Дебіторська заборгованість 200 3. Довгострокові пасиви 1200 4. Грошові кошти 20 4. Короткострокові пасиви 800 Баланс 2920 Баланс 2920Балансовий курсоднієї акції після санацій становитиме 184 % (((500+420)/500)*100). Це означає,що держатель однієї акції після санації одержав приріст вартості в розмірі 69у.о. Отже, збиток, який мав акціонер на кожні чотири старі акції, компенсуєтьсяприростом вартості однієї акції. Фінансовий стан акціонера, який віддав своїакції для анулювання до і після санації, не змінився. Такий самий результат ідля акціонера, який робить доплати.
Цільові внескиакціонерів на покриття збитків можуть здійснюватися тільки на добровільнійоснові. Навіть рішення зборів акціонерів не може зобов'язати окремогоспіввласника надати безповоротну фінансову допомогу підприємству. Рішенняакціонера на користь доплати чи анулювання акцій залежить від того, як віноцінює перспективи розвитку даного підприємства, зокрема майбутню динамікубіржового курсу його акцій.
Крім названихформ фінансової участі власників у санації підприємства, слід згадати такожнадання фінансових ресурсів на умовах позики. Ідеться як про безпосереднєкредитування власниками свого підприємства, так і про надання ними гарантій тапоручительств (інших видів кредитного забезпечення). Надання позик власниками,коли існує загроза можливого банкрутства підприємства, пов'язане з надзвичайнимризиком.
Висновок
Санація — це системафінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових, соціальнихзаходів, спрямованих на відновлення платоспроможності, ліквідності таприбутковості підприємства-боржника. Метою інституту санації у процедуріпровадження справи про банкрутство є відновлення ефективності виробничоїдіяльності підприємства у фінансової кризі.
План санації повиненмістити: аналіз причин фінансової кризи; оцінку фінансового стану підприємствадо початку санації; заходи щодо нормалізації фінансового стану підприємства, щоє у фінансової кризі; інформацію про те, наскільки реалізацію плану санаціїполіпшує виробничо-економічного стану підприємства; порівняльні розрахункизадоволення претензій кредиторів у разі реалізації плану санації та ц разізадоволення вимог проведення ліквідаційних процедур; прогнозні показники фінансово-майновогостану підприємства у процесі та після реалізації плану санації із вказівкоюстроків відновлення платоспроможності та погашення претензій кредиторів.
Санація вважаєтьсяуспішною, якщо з допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел,проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень підприємствовиходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає оголошеннябанкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність удовгостроковому періоді.
Списоквикористаної літератури
1. Бандурка О.М., Коробов М.Я таін. Фінансова діяльність підприємства. К.: Либідь, 2005.
2. Бланк Н.А. Основы финансовогоменеджмента. К., Ника-Центр, 2004.
3. Бойчик І.М., Харів П.С.,Хопчан М.І. Економіка підприємств: Навч. посібник. Львів: Сполом, 2007.
4. Гальчинський А.С., ЄщенкоП.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. К., Вища школа, 2006.
5. Енциклопедичний словникбізнесмена: Менеджмент, маркетінг, інформатика // За ред. М.І. Молдованова. К.,Техніка, 2003.
6. Партин Г.О., Загородній А.Г.Фінанси підприємств: Навч. посібник. Львів, ЛБІ НБУ, 2003.
7. Слав’юк Р.А. Фінансипідприємств: Навч. посібник. Луцьк, Вежа, 2008