Реферат: Аналіз динаміки ВВП в Україні

/> Аналіз динаміки ВВП в Україні

курсова робота з макроекономіки

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1.Сутність валового внутрішнього продукту

1.1 Валовий внутрішній продукт

1.2 Методи обчислення ВВП

Розділ 2.Проблеми аналізу динаміки ВВП в Україні

2.1 Аналіз валового внутрішнього продукту, його структури та динаміки вУкраїні в роки незалежності

2.2 Аналіз динаміки ВВП у 2006 році

2.3 Валовий внутрішній продукт – підсумки січні-квітня 2007 року

Висновки

Списоквикористаної літератури

Вступ

Актуальністьтеми дослідження. Результатом праці мільйонів робітників, селян та інтелігенціїє певна сукупність створених матеріальних і духовних благ. Залежно від типусуспільства відбувається розподіл працюючих у сферах і галузях народногогосподарства, створюється різна кількість матеріальних і нематеріальних благ.Тип суспільства визначає також основні принципи розподілу, перерозподілу,обміну і споживання створених благ.

Показник суспільного багатства як національноговперше був визначений у XVII ст. У. Петті як сума нагромаджених матеріальнихцінностей. Подальші спроби статистичного дослідження національного багатстваналежать до XIX ст., а з 1853 р. його виміри стають темою міжнароднихстатистичних конгресів.

Марксистськаекономічна школа обґрунтовувала необхідність обчислення сукупного суспільногопродукту (ССП) як основного показника розвитку національної економіки. Протягомкількох десятиліть у нашій країні домінувало марксистське уявлення, щопродуктивною є тільки праця зайнятих у сфері матеріального виробництва і щотільки така праця створює ССП. Інші ж сфери економіки – сфера послуг, духовневиробництво, управління – були віднесені до невиробничої сфери, а праця в нихвизначалася як непродуктивна, котра не створює ССП. Вважалося також, щопрацівники невиробничої сфери тільки споживають ССП.

Такі якісніхарактеристики продуктивної та непродуктивної праці були природними дляекономіки XVII-XIX ст., оскільки сфера послуг перебувала в зародковому стані.Однак таке трактування не відповідає реаліям сучасної економіки з розвинутоюсферою послуг.

Догматрадянської економічної теорії про обов'язковість речового змісту продуктивноїпраці суперечить економічній логіці. Наслідки праці в так званій невиробничійсфері економіки також мають речовий зміст.

Переважнабільшість сучасних економістів відстоюють позицію, що будь-яка суспільнакорисна праця є продуктивною працею, оскільки створює національне багатствобезпосередньо або опосередковано, а також сприяє підвищенню добробуту людей.Отже, національний продукт створюється в усіх галузях тасферах економічної діяльності.

Дослідження іпрогнозування ВВП на різних стадіях економічного обороту є необхідним для умовтрансформаційної економіки, коли власне методичне забезпечення ще недостатньовідпрацьоване, а досвід прогнозних розрахунків, набутий в розвинених ринковихекономіках, не може бути безпосередньо використаний в Україні через неадекватніумови розвитку економіки. Разом з тим науково обґрунтовані прогнози виробництваВВП дозволяють оцінити наслідки реалізації передбачуваної на прогнозний періодекономічної політики держави. Особливу значимість при цьому набуває можливістьвраховувати наслідки державної політики, що реалізується в різних за метою,специфікою виробництва та функціями секторів економіки, що справляютьнеоднаковий вплив на загальні результати економічної діяльності та економічнезростання в цілому.

Україна вжебільш як 10 років розбудовує ринкову економіку. За цей час вона пережилаглибокий спад виробництва, стабілізацію, а з 2000 р. переживає поступовий вихідз прірви економічної кризи.

Як же оцінитистан економіки України за роки її незалежності? Для цього варто проаналізуватидинаміку таких показників, як реальний ВВП, рівень безробіття, експорт, імпорт,доходи та видатки бюджету, рівень мінімальної, середньої зарплати тапрожиткового мінімуму тощо.

Таким чином, практична значимість вказанихпроблем і об`єктивна необхідність вивчення аналізу динаміки ВВП в Українізумовили актуальність теми дослідження курсової роботи, мету і завдання,предмет та об`єкт дослідження.

Об'єктом дослідження курсової роботи виступаєпроблема вивчення економіки України з точки зору визначення і розрахункуосновних її макроекономічних показників.

Предметом дослідження курсової роботи є аналіздинаміки ВВП в Україні.

Метою роботи є теоретичне дослідження аналізудинаміки валового внутрішнього продукту в Україні.

Мета роботи передбачає виконання такихзавдань:

1. Розкрити сутність валового внутрішнього продукту і методи йогообчислення.

2. Дослідити проблему аналізу динаміки валового внутрішнього продукту вУкраїні.

3. Охарактеризувати можливостімоделювання динаміки ВВП в Україні.

Теоретико-методологічною основою роботи єпраці таких дослідників, як Барр Р., Климко Г.Н., Моторин Р.М., Мочерний С.В., Панчишин С., Радіонова І., та ін.

Головні методи дослідження –історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації,соціокультурний аналіз.

Практичне значення. Результати роботи можутьбути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також длярозробки матеріалів конференцій, спецкурсів.

Структурадослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків,списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 27найменувань.

Розділ 1. Сутність валового внутрішнього продукту/> 1.1 Валовий внутрішній продукт

Для аналізу економічних явищ і процесів,складних господарських взаємозв'язків необхідна система надійнихвзаємозумовлених показників. В економічній теорії та у господарській практицівикористовують різні форми виміру суспільного продукту. Різноманітність форм іспособів виміру результатів народногосподарської діяльності зумовлена різнимитеоретичними підходами до характеристики суспільного виробництва, різноюметодикою статистичних розрахунків, різними стадіями руху суспільного продуктув процесі економічного кругообігу.

Виробництвоздійснюється для задоволення потреб людей. У кожній країні за деякий проміжокчасу (наприклад за рік) створюється певна кількість різних товарів і послуг. Яквиміряти сумарний обсяг продукції, яка вироблена у вітчизняній економіці? Дляцього обчислюють валовий внутрішній продукт.

Валовийвнутрішній продукт (ВВП) вимірює ринкову вартість усіх кінцевих товарів іпослуг, вироблених у даній країні протягом певного періоду часу, – як правило,року. Валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах,називається номінальним ВВП. Номінальний ВВП одночасно віддзеркалює яккількість вироблених товарів і послуг, так і рівень їхніх цін. Інакше кажучи,на динаміку номінального ВВП впливають як зміни у фізичному обсязі виробленоїпродукції, так і зміни рівня цін. Часто буває так, що фізичний обсяг ВВП скорочується,а номінальний ВВП збільшується за рахунок зростання цін. Проте рівень життялюдей насамперед залежить від кількості вироблених і спожитих товарів тапослуг. Тому макроекономіка досліджує динаміку фізичного обсягу ВВП, тобтозміни в кількості виготовленої вітчизняною економікою продукції. З цією метоюобчислюють реальний ВВП [23].

Валовийвнутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, називається реальним ВВП.Саме цей показник дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, аотже й про стан справ в економіці країни. Аналіз динаміки реального ВВПпоказує, що періоди його зростання чергуються з періодами скорочення.Економісти називають короткострокові коливання обсягу виробництва діловим, абоекономічним, циклом. Діловий цикл охоплює дві головні фази – піднесення і спад– та два поворотні пункти циклу – вершину і дно. У фазі спаду реальний ВВПскорочується, зростають масштаби безробіття, знижуються доходи населення. Підчас піднесення реальний ВВП збільшується, чисельність безробітних зменшується.Найвищу точку піднесення називають вершиною, а найнижчу точку спаду – дном.Тривалість ділового циклу різна – від двох до 10 і більше років [20, 51].

Коливанняреального ВВП простежується здебільшого лише в короткостроковому періоді. Удовгостроковому періоді більшість країн світу демонструють стале збільшенняреального ВВП і підвищення рівня життя людей, що в макроекономіці називаютьекономічним зростанням.

Для визначеннятенденції економічного зростання використовують показник природного ВВП. Для розуміннясуті цього показника до уваги треба взяти взаємозв'язок між інфляцією табезробіттям, який існує в ринковій економіці в короткостроковому періоді. Зізбільшенням зайнятості ВВП зростає, але водночас прискорено починають зростатий ціни; у фазі спаду масштаби безробіття зростають, але темпи зростання цінуповільнюються [21].

Між високим інизьким рівнями безробіття є такий його рівень, який називають природною нормоюбезробіття. За природної норми безробіття темп інфляції залишається практичносталим. Валовий внутрішній продукт, що відповідає природній нормі безробіття,називають природним ВВП.

Упродовжділового циклу фактичний ВВП відхиляється від природного. У роки спадуфактичний ВВП менший за природний, а в роки піднесення може перевищувати його.Різницю між природним і фактичним ВВП називають ВВП-розривом. Цей розрив можебути зі знаком плюс, зі знаком мінус або дорівнювати нулю. ВВП-розрив зі знакомплюс означає, що економіка перебуває у фазі спаду, недовиробляючи потрібнісуспільству товари і послуги. Протилежна ситуація простежується, колиВВП-розрив має знак мінус. Це означає, що економіка виходить за межі природногоВВП і ціни починають прискорено зростати [20, 52].

Природний ВВП неможна ототожнювати з межею виробничих можливостей економіки. Остання здатнавиробляти обсяг товарів і послуг, більший за величину природного ВВП. Крімтого, наявність значного ВВП-розриву зі знаком плюс не означає, що економічнаполітика уряду була неправильною. Інколи уряд свідомо створює такий розрив, абиуповільнити темпи зростання цін. У нашій економіці природна норма безробіття щене склалася. Тому обчислити природний ВВП і ВВП-розрив для економіки Українипоки що неможливо. Щодо економіки, наприклад, США, то більшість американськихекономістів уважають, що нині природна норма безробіття тут становить 5-5,5%.

/> 1.2 Методи обчислення ВВП

Валовийвнутрішній продукт, як уже зазначалося, обчислюють трьома методами:

1) як сумувидатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками – метод кінцевоговикористання);

2) як сумугрошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році (за доходами– розподільний метод);

3) як сумудоданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (за галузями– виробничий метод) [20, 57].

Усі методиобчислення ВВП дають однаковий результат, бо те, що витрачено на купівлюпродукту (видатки), є доходом для тих, хто вклав людські й матеріальні ресурсиу виробництво цього продукту та його продаж на ринку.

Для визначенняВВП за видатками підсумовують усі види видатків на кінцеві товари і послуги –споживчі видатки населення, інвестиційні видатки фірм, державні закупівлітоварів і послуг та чистий експорт.

Особистіспоживчі видатки охоплюють видатки домашніх господарств на товари тривалогокористування (холодильники, телевізори, легкові автомобілі), видатки напредмети поточного вжитку (хліб, олівці, сорочки, зубну пасту тощо) і видаткиспоживачів на послуги (юристів, перукарів, сантехніків та ін.).

Інвестиційнівидатки ділових фірм країни – це видатки:

1) на закупівлюмашин, устаткування, верстатів підприємствами;

2) на усебудівництво (виробничі будівлі й житлові будинки);

3) на зміни взапасах.

Запаси – цевироблені, але не продані у цьому році інвестиційні, а також споживчі товари.Якщо на складах підприємств наприкінці року нагромадилося більше товарів, ніжїх було на початку року, то це означає, що в національній економіці впродовжроку вироблено більше товарів, ніж продано. Цей приріст запасів додають до ВВП.А якщо запаси зменшуються, то величину зменшення вираховують із ВВП [20, 57].

У макроекономіціінвестиції поділяють на валові й чисті. Валові інвестиції охоплюють усівироблені інвестиційні блага, призначені для заміщення машин, верстатів,устаткування, споруд, що спожиті у процесі виробництва у цьому році, плюс ті,що становлять приріст капіталу в національній економіці. Отже, до валовихінвестицій належать як заміщувальні інвестиції, так і приросткові, або чисті,інвестиції. Чисті інвестиції – це додаткові інвестиції, тобто їхній прирістпонад зношення капіталу в цьому році. Різниця між валовими і чистимиінвестиціями становить амортизацію. Тому валові інвестиції дорівнюють суміамортизації та чистих інвестицій. У ВВП ураховують валові інвестиції.

Державнізакупівлі товарів і послуг охоплюють усі державні видатки (уряду, місцевихорганів влади) на кінцеві продукти підприємств і на наймання в державний секторпрацівників. Однак вони не враховують державних трансферних платежів, бо таківидатки не відображають збільшення поточного виробництва і є простопередаванням державних доходів певним родинам або індивідам.

Чистий експорт –це сума, на яку іноземні видатки на вітчизняні товари і послуги (експорт)перевищують вітчизняні видатки на іноземні товари і послуги (імпорт). Протечистий експорт може бути і від'ємною величиною.

Підсумувавшичотири групи видатків, отримуємо ринкову вартість річного обсягу вітчизняноговиробництва, тобто [20, 58]:

ВВП = C + I + G + (K – M) (1.1)

де С – особистівидатки на споживання;

І – інвестиційнівидатки;

G – урядовізакупівлі товарів і послуг;

К – вартістьекспорту;

М – вартістьімпорту.

Отже, ВВП єсумою споживання, інвестицій, державних закупівель і чистого експорту.Позначимо ВВП через У, а чистий експорт через X [20, 58]:

Y = C + I + G + X (1.2)

Це рівняння єтотожністю, бо визначається на підставі змінних, що входять до нього. Данерівняння називають основною тотожністю національних рахунків.

За другимметодом ВВП обчислюють за доходами, отриманими від виробництва продукції.Такими доходами є:

1) заробітнаплата найманих працівників, яку фірми й уряд виплачують тим, хто пропонуєпрацю; враховують також низку доповнень до зарплати, які підприємства вносять урізні фонди;

2) рента, тобтодоходи, які отримують домогосподарства і фірми від нерухомого майна, в томучислі приписану ренту за проживання у власній оселі;

3) процент, щоявляє собою виплати грошового доходу постачальникам грошового капіталу (виплатапроцентів домогосподарствам за вклади, за облігації підприємств);

4) прибуток. Вінмає два різновиди – доходи некорпоративного сектора (доходи підприємств, щоперебувають в одноосібній власності) та прибуток акціонерних підприємств.

ВВП як сумадоходів містить іще два види виплат, що не є доходом:

5) непряміподатки на бізнес (податок на додану вартість, акцизний збір, ліцензійніплатежі, мито та ін.);

6) амортизаційнівідрахування (показують обсяг капіталу, спожитого у процесі виробництвавпродовж року). Найпоширенішими з наведених методів обчислення ВВП є метод кінцевоговикористання та виробничий метод. Вибір країною методів обчислення ВВПвизначається особливостями її статистики [23].

ВВП – дужеважливий показник функціонування національної економіки. Однак потрібноусвідомлювати, що він дещо занижує реальний обсяг вітчизняного виробництва.По-перше, ВВП не враховує результатів економічної діяльності в тіньовому, абопідпільному, секторі національної економіки. Окремі представники цього секторавтягнуті в нелегальну діяльність – торгівля і виробництво наркотиків, лихварствоі шахрайство при наданні позик. Доходи, отримані від нелегальної діяльності,зрозуміло, приховують. Проте більшість учасників тіньової економіки веделегальну діяльність, але не повідомляє про неї, щоб не сплачувати податки. Заоцінками Світового банку, в тіньовій економіці України виробляється до 50%усієї продукції. На рисунку 1.1 показано відносні масштаби тіньової економіки вокремих країнах.

Рис. 1.1. Відсоток тіньовоїекономіки у ВВП деяких країн [20, 60]

В деякихдержавах частка тіньової економіки дуже висока. Загалом чим вищі податковіставки і чим більша державна зарегульованість національної економіки, тимбільші масштаби тіньового сектора.

По-друге, не всівироблені в національній економіці продукти проходять стадію купівлі-продажу.Тому ВВП як вимірник ринкової вартості обсягу виробленої продукції не враховуєтакі продукти. Наприклад, майже в усіх країнах є залишки натуральногогосподарства виробництво продукції для споживання домогосподарством, яке їївиготовило. В останні роки масштаби натурального господарства в нашій країнірозширюються, але результати діяльності у цьому секторі не враховуються у ВВПУкраїни. Отже, його величина суттєво занижена.

Для правильноговизначення обсягу національного виробництва треба, щоб усі продукти й послуги,вироблені протягом року, були враховані лише один раз. Більшість продуктівпроходить через кілька виробничих стадій, перш ніж потрапляє на ринок. Окремі частиний компоненти продукту купуються і продаються декілька разів. Щоб уникнутибагаторазового врахування частин продуктів, які продаються і купуються, приобчисленні ВВП ураховують лише ринкову вартість кінцевих товарів і невраховують вартість проміжних товарів. Урахування вартості проміжних товарівозначає подвійний рахунок, що завищує обсяг ВВП [22].

Під кінцевимитоварами розуміємо товари і послуги, які купують для споживання, а не дляперепродажу, подальшого оброблення чи перероблення. Проміжними називають товариі послуги, які використовуються для подальшого оброблення чи перероблення,тобто для виробництва інших товарів чи для перепродажу. У таблиці 1.1 поданостадії виробництва хліба, на яких створюються проміжні й кінцеві товари іпослуги.

Виробництвохліба проходить кілька стадій, які, припустімо, здійснюють незалежні виробники– фермер, мірошник, пекар і бакалійник. Якби ми підсумували їхні виторги, тодопустилися би помилки, яку називають подвійним рахунком. У нашому прикладі єлише один кінцевий продукт – хліб, доставлений до місця продажу. Отже, у ВВПвраховуватиметься лише виторг бакалійника – 100 копійок за хлібину.

Аби уникнутиподвійного рахунку при обчисленні ВВП, необхідно враховувати у ньому тількидодану вартість, створену кожною фірмою. Додана вартість – це різниця міжвиторгом фірми та вартістю сировини і матеріалів, які вона придбала впостачальників.

Таблиця 1.1

Виторг і доданавартість (копійок за хлібину) [23]

Стадії виробництва Виторг Вартість проміжних сировини і матеріалів Додана вартість Пшениця (фермер) 30 30 Борошно (мірошник) 55 30 25 Випечений хліб (пекар) 90 55 35 Хліб, доставлений до місця продажу (бакалійник) 100 90 10

Підсумувавшидодану вартість усіх чотирьох підприємств (від вирощування пшениці аж додоставки хліба), можна точно визначити вартість хлібини. Так само, підсумувавшидодані вартості, створені всіма фірмами в економіці, можна визначити ВВП, тобторинкову вартість загального обсягу продукції. Отже, існує ще третій метод обчисленняВВП – підсумовування доданої вартості, створеної в національній економіці. Цейспосіб обчислення ВВП часто називають виробничим методом.

Розділ 2. Проблемианалізу динаміки ВВП в Україні 2.1 Аналіз валовоговнутрішнього продукту, його структури та динаміки в Україні в роки незалежності

Ринкова реформа в Україні почала розгортатисяв умовах виключно глибокої соціально-економічної кризи. Останнім часомнауковцями багато уваги приділяється саме закономірностям і протиріччямекономічної трансформації в країни. Вже сам факт підвищеного інтересу доукраїнських реформ свідчить про те, що за короткий час (курс на радикальніекономічні перетворення проголошений у 1994 році) країна спромоглася досить помітнопросунутися вперед – вивести господарство з гіперінфляції та закласти фундаментдля системних перетворень.

Макроекономічна стабілізація включає дваосновних моменти – приборкання інфляції і припинення падіння виробництва тапочаток його пожвавлення. Ці моменти логічно пов'язані: приборкання інфляції єнайважливішою передумовою для масштабних інвестицій, а інвестиції, у своючергу, – найважливішою умовою припинення падіння виробництва і початку йогопожвавлення, тобто виходу з глибокої кризи. Саме на розгляді другого моментузосередимо далі нашу увагу.

У 1997 році в Україні здійснювалисяперетворення в національному господарстві, спрямовані на реалізацію курсуекономічних реформ, за рахунок чого забезпечувалася більш сприятливамакроекономічна ситуація, ніж у 1996 році. Головна позитивна ознака цього часу– тенденція до стабілізації обсягів ВВП, промислового та сільськогосподарськоговиробництва (за даними Мінекономіки, їх падіння у 1997 році склало 1,8 % проти5,1 % у 1996 році по промисловості та 1,9 % проти 9,5 % по сільськомугосподарству) [23, 73].

Збереглися і набули розвитку деякі позитивнітенденції, пов'язані передусім із грошовою стабілізацією, уникненнямінфляційних джерел покриття бюджетного дефіциту та посиленням довіри населеннядо гривні, зниженням рівня інфляції (індекс споживчих цін у січні-грудні 1997року до відповідного періоду 1996 року в середньому склав 1,159 проти 1,802),яка перестала бути головним негативним фактором, що впливає на спадвиробництва.

У 1997 році, особливо починаючи з II півріччя,поступово уповільнювалися темпи падіння обсягів ВВП, його абсолютне скороченняу порівняльних величинах є найменшим за останні роки. Так, якщо за період з1990 року по 1996 рік темпи падіння виробництва ВВП у середньому за рікскладали 13 %, то в 1997 році – лише 3,2 %, а його номінальна величина, запопередніми оцінками, становила 92,5 млрд. грн. [23, 73]

Головною складовою скорочення обсягів ВВП єзниження виробництва валової доданої вартості (ВДВ) по галузях економіки. Так,відбулося падіння ВДВ промислового виробництва в номінальному обчисленні – на0,9 %, в реальному – на 1,2 %. Ця тенденція складалася під впливом такихфакторів, як скорочення валового випуску та зростання матеріаломісткостівиробництва (проміжного споживання). Значною мірою під впливом динамікиматеріаломісткості знаходилася рентабельність виробництва, яка мала тенденціюдо зниження.

На пропорції формування ВВП по доходах суттєвовпливають політика у сфері заробітної плати та податків і розвиток інфляції. Цізміни стосуються передусім зниження (порівняно з 1990 роком) частки оплатипраці найманих працівників і підвищення частки чистих податків на виробництвота імпорт (табл. 2.1). В Україні частка оплати праці найманих працівників у ВВПмала найменше значення у 1993 і 1994 роках, коли в умовах гіперінфляції іполітики обмеження заробітної плати цей показник складав відповідно 38,5 % і39,7 % проти 53,1 % у 1990 році. Тенденція збільшення цього показника знайшлапрояв у 1995 році і спостерігалася протягом наступних двох років (табл. 2.1). У1997 році питома вага оплати праці у ВВП склала 47,57 %, що на 6,43 процентнихпункту нижче, ніж у 1990 році і пов'язано із заходами щодо стримуваннязаробітної плати в умовах жорсткого режиму економії державних коштів. Прирозгляді динаміки цього показника у порівняльних цінах з урахуванням дефлятораВВП протягом 1992-1997 років спостерігається постійне зниження обсягів оплатипраці. Проте, як свідчить досвід країн з ринковою економікою, необхідною умовоювиходу з кризового стану є збільшення грошових доходів як джерела споживання тазаощадження, зростання масового споживання. Заходи ж щодо обмеження заробітноїплати в Україні у 1992-1997 роках призвели до підриву особистого споживання таособистого і сукупного попиту, що відповідно скоротило пропозицію товарів (закейнсіанською теорією, пожвавлення споживчого попиту веде до пожвавленняінвестицій, а отже, і виробництва). Аналіз пропорцій формування ВВП по доходахсвідчить, що хоча у 1995-1997 роках і проводилася більш зважена соціальна політика,проблема скорочення особистого попиту зберігається і негативно впливає наекономічний розвиток. За сучасних умов від підвищення заробітної плати (абохоча б її своєчасної виплати) значною мірою залежить розв'язання проблемистимулювання сукупного попиту та вихід країни з кризи.

Таблиця 2.2

Структура та динаміка формування ВВП подоходах в Україні у 1990-1997 роках (за матеріалами Міністерства економікиУкраїни та НДЕІ) [23, 75]

Показники 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 У фактичних цінах, млн. крб. (млн. грн.) ВВП - - 5,03 148,3 1203,8 5451,6 80510 92484 У тому числі: оплата праці найманих працівників (1) - - 2,57 57,1 477,9 2371,4 36149 43993 валовий прибуток і змішаний дохід (2) - - 2,41 79,9 517,6 2038,9 28903 27775 чисті податки на виробництво та експорт-імпорт (3) - - 0,05 11,27 208,3 1041,3 15458 20717 У процентах ВВП 100 100 100 100 100 100 100 100 У тому числі: (1) 53,1 58,9 51,1 38,5 39,7 43,5 44,9 47,6 (2) 38,5 44,5 47,9 53,9 43,0 37,4 35,9 30,0 (3) 8,4 -3,4 1,0 70,6 17,3 19,1 19,2 22,4

Аналіз показників структури формування ВВП заостанні роки показує, що в Україні значно збільшилася питома вага чистихподатків на виробництво і експорт-імпорт (за мінусом субсидій). Ці зрушення удинаміці чистих податків обумовлені частими змінами у державній податковійполітиці (до останнього часу у бік збільшення податкового тиску на товаровиробника)та зменшенням підтримки збиткових виробництв за рахунок коштів бюджету.

Частка валового прибутку (змішаного доходу),розрахована за різницею між ВВП та іншими видами первинних доходів у йогоструктурі, за умов тривалого скорочення виробництва і вкрай обмеженогоплатоспроможного попиту більшості юридичних і фізичних осіб має тенденцію дозменшення і в 1997 році складала 30,0% ВВП. Це відбулося під впливом змінипитомої ваги інших складових ВВП і через зміну внутрішньої структури цьогопоказника. У внутрішній структурі валового прибутку скоротилася частказмішаного доходу домашніх господарств (ДГ) та збільшилася частка споживанняосновного капіталу. Отже, ВВП за категоріями доходів формувався за умовтриваючого спаду виробництва, платіжної кризи, зниження заробітної плати, щопевним чином вплинуло на особливості його використання (адже всі зазначені вищедоходи в основному є відповідно джерелами споживання та заощадження(інвестицій) населення, держави та підприємницького сектора).

У структурі використаного ВВП України у1994-1998 роках в умовах постійного спаду виробництва спостерігається тенденціязбільшення витрат на кінцеве споживання, особливо ДГ. Це обумовлюється тим, щочерез падіння реальних доходів населення в умовах інфляції дедалі більша часткаВВП спрямовується на підтримання рівня життя населення за рахунок зниженнянагромадження (табл. 2.2). У 1998 році у складі ВВП за категоріями використанняв номінальному обчисленні зберігалася тенденція збільшення кінцевих споживчихвитрат за рахунок деякого зростання споживчих витрат ДГ та значно більшогозростання споживчих витрат сектора загальнодержавного управління (ЗДУ), щопризвело до зростання питомої ваги кінцевих споживчих витрат за рахунокзростання питомої ваги споживчих витрат сектора ЗДУ. Все це значною міроювплинуло на утворення частки кінцевих споживчих витрат в цілому за рік.

Витрати ДГ, які складають більше 2/3загального обсягу кінцевих споживчих витрат, формувалися в рамках утворених векономіці первинних доходів найманих працівників і надходжень від особистогопідсобного сільського господарства, інших видів діяльності. Темпи зростанняреальних споживчих витрат ДГ на душу населення випереджали зростання реальноїзаробітної плати, яка є основною складовою грошових доходів населення. Цеозначає, що нестача останніх частково компенсувалася натуралізацією особистогоспоживання. Отже, можна зробити загальний висновок, що матеріальне становищепереважної більшості населення у 1997 році не змінилося на краще, а навітьпогіршилося порівняно з 1996 роком.

Таблиця 2.3

Структура та динаміка використання ВВВ вУкраїні у 1990-1997 роках (за матеріалами Міністерства економіки України таНДКІ) [23, 76]

Показники 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 У фактичних цінах, млн. крб. (млн. грн.) ВВП - - 5,03 148,3 1203,8 5451,6 80510 92484 У тому числі: - - кінцеві споживчі витрати (1) - - 3,199 94,9 817,4 4165,0 64086 77387 валове нагромадження основного капіталу (2) - - 1,378 36,3 285,3 1275,7 16827 17032 зміна запасів матеріальних обігових коштів (3) - - 0,352 17,5 139,6 179,9 1529 1572 чистий експорт товарів і послуг (4) - - 0,101 -0,45 -38,5 -169,0 -1932 -3507 У процентах ВВП 100 100 100 100 100 100 100 100 У тому числі: (1) 76,3 71,4 63,6 64,0 67,9 76,4 79,6 83,68 (2) 24,0 21,4 27,4 24,5 23,7 23,4 20,1 18,42 (3) 3,4 5,0 7,0 11,8 11,6 3,3 1,9 1,7 (4) -1,0 2,0 2,0 -0,3 -3,2 -3,1 -2,4 -3,8

Зберігається тенденція скорочення витратнекомерційних організацій, що обслуговують ДГ, у зв'язку з подальшимпогіршанням фінансового стану підприємств і передачею відомчихсоціально-культурних об'єктів у комунальну власніть. Через своє скрутнестановище нефінансові корпорації не в змозі утримувати відомчі об'єктисоціально-культурної сфери, що вплинуло на скорочення частки споживчих витратнекомерційних організацій.

Розглядаючи динаміку показника кінцевихспоживчих витрат у 1992-1998 роках у складі ВВП України у порівняльних цінах звикористанням дефлятора ВВП, необхідно зазначити, що протягом цього періодуспостерігається тенденція щорічного зниження кінцевих споживчих витрат.

Зберігається і тенденція скорочення часткивалового нагромадження (цю категорію можна розглядати як таку, що відповідаєнаціональним заощадженням). Слід відзначити, що для України характерною євідносно висока питома вага валового нагромадження у ВВП. За своїми параметрамицей показник можна порівнювати з відповідними показниками високорозвинених векономічному відношенні країн, де питома вага валового капіталоутворення вструктурі використаного ВВП становить 13-20%[23, 77].

Проте відносно висока частка валовогонагромадження у ВВП (понад 20 %) України на сьогодні обумовлюється поряд зіншими факторами недостатнім рівнем споживання ДГ. Крім того, висока часткавалового нагромадження за руйнівного стану економіки свідчить про низькуефективність використання цього нагромадження (тобто вкладених в економікуУкраїни інвестицій).

Валове нагромадження, окрім як складовувикористаного ВВП, можна розглядати окремим блоком. Аналізуючи структурувалового нагромадження, можна зробити висновок, що вона є досить позитивною. Цетвердження базується на тому, що частка валового нагромадження основногокапіталу (ВН) значно перевищує частку приросту матеріальних обігових коштів (у1997 році – в 11 разів). Це обумовлює створення економічних умов длятехнологічного та технічного вдосконалення виробництва, його розширеноговідтворення.

Але варто наголосити, що в обсязі ВВП Українимає. місце негативна тенденція подальшого скорочення інвестицій на прирістосновних фондів (з 27,4 % у 1992 році до 18,4 % у 1997 році). Це насампередпояснюється продовженням тенденції скорочення капітальних вкладень, якіскладають близько 80 % у ВН, зменшенням бюджетного фінансування економіки.Поряд з цим у 1990-1994 роках у структурі ВВП мали місце негативні зміни внапрямі значного збільшення частки запасів матеріальних оборотних коштів (з 3,4% до 11,6 %), що в умовах інфляційних очікувань обумовлювалося перетвореннямзапасів матеріальних ресурсів на засіб нагромадження вартості, отриманнямпідприємствами додаткових прибутків за рахунок їх дооцінки [23, 78].

У країнах зі стабільною ринковою економікоючастка зміни запасів, як правило, не перевищує 0,5 % ВВП, і хоча останнім часомв Україні спостерігається тенденція скорочення запасів матеріальних обіговихкоштів (в 1997 році цей показник склав 1,7 % ВВП), розглядати це як виключнопозитивну тенденцію не можна, оскільки причиною є нестача у підприємствобігових коштів, обумовлена відсутністю інвестування і кредитування. Разом зтим тривають суттєві зміни в структурі обігових коштів через кризу неплатежів іпов'язане з нею зменшення запасів сировини, матеріалів і збільшення запасівготової продукції у зв'язку із зниженням платоспроможного попиту юридичних іфізичних осіб.

Якщо розглядати сальдо експорту-імпорту, тоостаннім часом воно постійно є від'ємним (табл. 2.3), а у 1997 році не тількизалишилося від'ємним, але й питома вага його у використаному ВВП значнозбільшилася порівняно з 1996 роком. Це обумовлювалося зменшенням експортувнаслідок падіння загальних обсягів виробництва, введенням російською стороноюобмежень на українські товари, труднощами зі збутом неконкурентоспроможноїпродукції та високими цінами на неї.

Проаналізовані вище структура та динамікаосновного показника соціально-економічного розвитку України визначені на основіофіційної статистики, що не враховує діяльність тіньового сектора в економіці,масштаби якого багаторазово зросли за останні роки (за оцінками експертів,обсяг тіньової економіки у 1994, 1995, 1996, 1997 роках складав відповідно51,2%, 60,0%, 70,2 %, 70,7 % офіційного ВВП), тому ці дані не відображаютьповної (реальної) картини.

Таким чином, аналіз процесів виробництва,розподілу і використання валового внутрішнього продукту в Україні дає змогузробити такі висновки:

– створено макроекономічні умови для стабілізаціївиробництва;

– зберігається платіжна криза, що погіршує фінансовийстан підприємств, стримує розвиток виробництва, сприяє бартеризації економікита її тінізації;

– існують проблеми зі збутом вітчизняної продукціївнаслідок її високої собівартості, неконкурентоспроможності на зовнішніхринках;

– високий рівень податків стримує розвитоквітчизняного виробництва;

– вкрай звужені інвестиційні можливості гальмуютьперехід до економічного зростання в багатьох галузях економіки;

– нестача грошових доходів для придбання товарів таоплати послуг домашніми господарствами призводить до подальшої натуралізаціїособистого споживання та зниження його абсолютного рівня [23, 79].

Тому для розвитку економіки, забезпеченняпереходу до стабільності та економічного зростання необхідно: створитисприятливі умови для інвестування та ефективного попиту населення; завершитиподаткову реформу: нарощувати експортний потенціал.

З підручника зекономіки відомо, що:

Реальний ВВП = НомінальнийВВП (2.1)

Дефлятор ВВП

Однак заофіційними даними відомі лише показники номінального ВВП і темпи зростання(спаду) реального ВВП (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Динаміканомінального ВВП і темпів зростання (спаду) реального ВВП [3]

Назва Рік 1992 1994 1996 1998 1999 2000 2002 2003 Темпи зростання (спаду) реального ВВП, % -9,9 -22,9 -10,0 -1,9 -0,2 5,9 5,2 9,4 Номінальний ВВП, млрд. грн. 0,05 12,04 81,519 102,593 130,442 170,070 225,81 264,165

Для розрахункуреального ВВП візьмемо, наприклад, 2000 рік як базовий і визначимо ВВП (у цінах2000 р.) за період з 1992 по 2003 рік за формулою [3]:

/> (2.2)

або

/> (2.3)

де реальний ВВПt– показник реального ВВП поточного року; реальний ВВПt+1, – показникреального ВВП наступного року.

У результатірозрахунків отримаємо такі дані (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Розрахунковідані показників реального ВВП [3]

Назва Рік

1992 1994 1996 1998 1999 2000 2001 2003 Реальний ВВП, млрд. грн. 2000 року 393 214 169 161 161 170 186 214 /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

Зобразимоотримані дані на графіку (рис. 2.1). Поряд з динамікою реального ВВП у ціломузазначимо реальний ВВП на душу населення.

Рис. 2.1. Динаміка реального ВВП тареального ВВП на душу населення в Україні за період 1990-2003 рр. [3]

Як видно знаведених даних, за роки незалежності (1990-1999 рр.) відбулося скороченняобсягів виробництва майже в 2,5 рази. Це навіть більше, ніж за період війни1941-1945 рр. (у 2 рази). Найнижчої точки спаду реальний ВВП досяг у 1999 р., авже в 2000 р. темпи зростання реального ВВП становили на 5,9 %, 2001 – на 9,2 %,а в 2003 р. – на 8,5 % [3].

При цьому більшеполовини ВВП (у 2002 р. – 66 %) становив експорт. Тобто зростання ВВП булозначною мірою зумовлене сприятливою кон'юнктурою на зовнішніх ринках. Протягом2002 р. найбільший приріст ВВП спостерігався в обробній промисловості, оптовійта роздрібній торгівлі, сільському господарстві та на транспорті.

Нині економікаУкраїни перебуває у фазі пожвавлення. Найбільший темп спаду реального ВВПспостерігався в 1994 р., коли він становив майже 23 %. Основною причиною цьогобула гіперінфляція, яка «з'їла» оборотні кошти підприємств іпозбавила їх інвестиційних джерел для розвитку виробництва.

Показник ВВП надушу населення в Україні спадав дещо меншими темпами, ніж реальний ВВП. Цепов'язано переважно із зменшенням (кількості населення за період 1990-2003 рр.на 4,3 млн. чоловік. ВВП на душу населення зменшувався до 1998 р., на відмінувід ВВП, який знижувався до 1999 р. Тобто незначне зростання економіки реальновже відбулося в 1999 р. За період 1999-2003 рр. реальний ВВП надушу населення вУкраїні зріс з 590 до 724 доларів США, хоча до показника 1990 р. (1392 дол.) щедуже далеко.

Таким чином, яквидно з динаміки реального ВВП, Україна значною мірою втратила свій економічнийпотенціал, що був нагромаджений за роки перебування в складі СРСР. Цепояснюється переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки.Незважаючи на труднощі, пов'язані з перебудовою економіки, Україна поступовооновлює структуру виробництва, застосовуючи нові технології, активно розбудовуєринкову інфраструктуру, яка сприяє розвитку бізнесу в Україні.

2.2 Аналіз динамікиВВП у 2006 році

Держкомстатом 27.04.2007 р. опублікованоуточнені дані по ВВП за 2006 рік з поквартальною розбивкою. Виходячи ізнаданого, спостерігається збільшення номінальних обсягів ВВП (порівняно зпопереднім звітом) на 1,8 млрд. гривень із збереженням темпів реальногозростання.

Таблиця 2.6

Більш за всього було додано обсягів за Іквартал: номінальних – 3,4 млрд. гривень та 0,9 відсоткового пункту до реальнихтемпів зростання. До номінальних обсягів ІІ кварталу додано 1,3 млрд. гривень,до ІІІ – 0,9 млрд. гривень. Водночас з номінальних обсягів IV кварталу булознято 3,8 млрд. гривень. Темп реального зростання ІІ кварталу скоротився на 0,5відсоткового пункту, ІІІ кварталу – на 1,1 відсоткового пункту. Тобто булаповністю скоригована статистика в щоквартальному розрізі.

Таблиця 2.7

Структура кварталів за рік, відсотків дозагального обсягу [26]

І квартал ІІ квартал ІІІ квартал ІV квартал поперед. звіт уточн. звіт поперед. звіт уточн. звіт поперед. звіт уточн. звіт поперед. звіт уточн. звіт 19,0 19,6 22,9 23,1 27,9 28,0 30,2 29,3

Якщо розглядати ВВП за трьома методамирозрахунку, то тут спостерігається наступне.

ВВП виробничим методом

За уточненими даними Держкомстату реальнийтемп валової доданої вартості (ВДВ) у 2006 році було збільшено, порівняно зпопередніми даними, з 105,4% до 105,7%. Номінальний обсяг ВДВ у фактичних цінахтакож було переглянуто в бік збільшення з 466259 до 468068 млн. грн. (на 1,8млрд. гривень).

Порівняльний аналіз уточнених і попередніхданих показав зростання номінальних обсягів ВДВ майже за всіма видамиекономічної діяльності за винятком сільського господарства.

Найбільш суттєве перевищення обсягів ВДВ уфактичних цінах за уточненим звітом відбулось у видах економічної діяльності,які надають послуги, а саме: у торгівлі (на 942 млн. грн.) та інших видахекономічної діяльності (на 286 млн. грн.). Але треба зазначити, що приномінальному збільшенні ВДВ торгівлі, індекси фізичного обсягу її було зменшено(на 0,7 відсоткового пункту).

Реальне зростання ВДВ за уточненим звітомзабезпечили в основному соціально орієнтовані галузі – освіта і охороназдоров'я та надання соціальної допомоги, реальні темпи яких було збільшено на1,7 і 2,7 відсоткового пункту відповідно.

Значні розбіжності між уточненими іпопередніми даними виявилися за статтею «Чисті податки на продукти»,а саме, при майже незмінних номінальних обсягах було суттєво зменшено (на 2,3відсоткового пункту) їх реальний приріст.

Таблиця 2.8

Зміни номінальних і реальних показників ВДВ завидами економічної діяльності [26]

У фактичних цінах, млн. грн. Індекси фізичного обсягу, % поперед. звіт уточн. звіт поперед. звіт уточн. звіт Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 40649 40643 100,3 100,3 Добувна промисловість 20696 20732 105,4 105,4 Переробна промисловість 96239 96293 105,0 105,0 Виробництво та розподілення електроенергії газу та води 20071 20085 102,8 103,0 Будівництво 23580 23602 101,8 101,9 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 69268 70210 117,7 117,0 Діяльність транспорту та зв'язку 59614 59653 106,6 106,8 Освіта 26611 26756 101,4 103,1 Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 17269 17546 102,1 104,8 Інші види економічної діяльності 105271 105557 107,0 107,7 Послуги фінпосередників -13009 -13009 159,6 159,6 Всього в основних цінах 466259 468068 105,4 105,7 Чисті податки на продукти 69601 69599 119,5 117,2 ВВП 535 860 537 667 107,1 107,1

ВВП за категоріями кінцевого використання

Було приведено у відповідність до індикатору«Покупка товарів та оплата послуг» (статистика доходів населення)компонента «Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств» (збільшенономінальний обсяг на 0,6 млрд. гривень).

При зменшенні на 1,1 млрд. гривень обсягуспоживання сектору загального державного управління його реальне зростаннязбільшилось на 2 відсоткового пункту. Зміна статистичних даних цієї компонентибула здійснена, насамперед, за рахунок зменшення обсягів індивідуальнихспоживчих витрат (на 1,4 млрд. гривень).

Істотно було збільшено як номінальний обсягвалового нагромадження основного капіталу (на 2,8 млрд. гривень), так і йоготемп реального зростання (на 4 відсоткового пункту). Таким чином, післяотримання річних статистичних даних щодо інвестицій в основний капітал(основної компоненти ВНОКа), було досягнуто оптимальне співвідношення між цимипоказниками. Відповідно до цього було збільшено і реальний темп зростання.

Довідково: частка інвестицій в основнийкапітал у валовому нагромадженні основного капіталу становила у 2003 р. –92,6%, 2004 р. – 97,3%, 2005 р. – 96%, 2006 р. – 97,1%.

Вже стало традиційним суттєве коригуванняданих за статтею «Зміна запасів матеріальних оборотних коштів» – їхномінальний обсяг зменшився в 2,3 раза.

Після отримання остаточних даних платіжногобалансу щодо експорту та імпорту товарів та послуг скориговані також іпоказники зовнішнього сектору. Експорт збільшено на 0,7 млрд. гривень призменшенні темпів на 1,8 відсоткового пункту, імпорт – зменшено на 0,6 млрд.гривень при збільшенні темпів зростання на 0,2 відсоткового пункту.

Таблиця 2.9 [26]

ВВП за доходами

При уточненні даних розрахунку ВВПрозподільчим методом не зазнали змін номінальні обсяги «оплати працінайманих працівників» при збільшенні «Валового прибутку та змішаного доходу»(на 4,1 млрд. гривень) та зменшенні «Чистих податків на виробництво таімпорт» (на 2,3 млрд. гривень). Це також відобразилось на питомих вагахцих компонент у структурі ВВП.

Таблиця 2.10 [26]

2.3 Валовий внутрішній продукт – підсумки січні-квітня 2007 року

За оперативними даними Держкомстату реальнийваловий внутрішній продукт у січні-квітні 2007 року порівняно з відповіднимперіодом 2006 року збільшився на 7,9%, у квітні – на 7,6%. Номінальний ВВПсклав 180617 млн. грн., у квітні – 48365 млн. грн. Індекс-дефлятор ВВП усічні-квітні дорівнював 115,1%.

Таким чином, протягом січня-квітня 2007 рокуекономіка країни демонструвала значні темпи розвитку, хоча і показала низхіднутраєкторію (реальні темпи ВВП у січні становили 109,3%, у січні-лютому –108,6%, у січні-березні – 108%). Це, певною мірою, було обумовлено поступовимзбільшенням порівняльної бази 2006 року (з 100,9% у січні до 102,7% усічні-квітні).

Рис. 2.2. Зміна реальногоВВП, кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Рис. 2.3. Індекс реального ВВП (грудень 1999=100), відсотки [26]

Економічне зростання у січні-квітнівідбувалось, значною мірою, за рахунок підвищення внутрішнього попиту, в першучергу інвестиційного, а також сприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури(збереження високого рівня цін на ринках металургії і хімії). Позитивний впливна економічне зростання також мало підвищення споживчого попиту за рахуноксуттєвого зростання доходів населення, яке відбувалось у попередніх періодах.

Прискорення реальних темпів зростання ВДВвідбулось у торгівлі до 114,9% проти 114,1% у І кварталі 2007 року. Зростанняобсягів виробництва у промисловості та будівництві призвело до збільшенняфізичних обсягів оптової торгівлі на 10,3%, що позитивно вплинуло на ВДВторгівлі в цілому. Підвищення реальних наявних доходів населення засічень-березень (на 11,1%) стимулювало оборот роздрібної торгівлі, прирістобсягів якої становив 25,9%.

Рис. 2.4. Зміни обсягів ВДВ торгівлі, кумулятивно, у відсотках довідповідного періоду попереднього року [26]

Уповільнення реальних темпів ВДВ в порівнянніз січнем-березнем 2007 року відбулось:

• У транспорті та зв'язку (на 1,5 в.п.), щообумовлено зниженням темпів приросту зв'язку порівняно з попереднім періодом.Проте, кумулятивний темп вантажообігу та пасажирообороту зберігся на рівні Ікварталу 2007 року. Реальне зростання ВДВ становило 106,2%.

Довідково. У січні-квітні темп зростаннявантажообігу становив 102,7%, пасажирообороту – 101,6%.

Рис. 4. Зміни обсягів ВДВ транспорту,кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

• У будівництві (на 1,1 в.п.), що пов'язано з високоюпорівняльною базою відповідного періоду попереднього року. В той же час,поступове збільшення потреби у виробничих та торговельних приміщеннях, а такожжитлі призвело до зростання ВДВ будівництва до 113,1%.

Рис. 2.5. Зміни обсягів ВДВ будівництва, кумулятивного, у відсотках довідповідного періоду попереднього року [26]

• У сільському господарстві (на 1,6 в.п.), щовідбулось за рахунок скорочення приросту вирощування худоби і птиці як усільськогосподарських підприємствах, так і у господарствах населення череззбитковість цього виду діяльності. При цьому, збільшення темпів виробництвапродукції у сільськогосподарських підприємствах на 8,7% і у господарствахнаселення – на 0,5% забезпечило зростання ВДВ сільського господарства на 3,3%.

Рис. 2.6. Зміни обсягів ВДВ сільського господарства, кумулятивно, у відсоткахдо відповідного періоду попереднього року [26]

Майже на рівні січня-березня збереглисьреальні темпи ВДВ у промисловості, освіті, охороні здоров'я та наданнісоціальної допомоги.

Зростання промислового виробництвазабезпечувалось, в основному, за рахунок металургії і машинобудування, завдякизначному їх внеску у розвиток промисловості (близько 40%). Фактори впливу назростання промисловості залишаються такими ж, як і у попередньому періоді.Збільшення інвестиційного попиту зумовлено необхідністю модернізаціїпідприємств енергетики, добувної і обробної промисловості з метою скороченняспоживання енергоносіїв, більш раціонального використання наявних ресурсів тапідвищення конкурентоспроможності на світових ринках. Це призвело до зростанняу машинобудуванні на 22,5%. Також вагомим чинником збільшення виробництвапідприємствами цієї галузі є розширення зовнішнього попиту на транспортнізасоби вітчизняного виробництва.

Покращання зовнішньоекономічної кон'юнктури тапідвищення цін на металопродукцію на світових ринках сприяло збільшеннюзовнішнього попиту на продукцію металургійної галузі. Це, поряд із зростаючимвнутрішнім попитом на продукцію металургійних підприємств з боку будівництва,машинобудування, а також самої металургії, які є основними вітчизнянимиспоживачами металопродукції, призвело до збільшення випуску металопродукції на16,4%. В цілому зростання ВДВ переробної промисловості за січень-квітеньстановило 114,2%.

Реальне зростання ВДВ добувної промисловостістановило 105%. Сезонне скорочення попиту з боку теплових електростанцій напаливно-енергетичні ресурси було стримуючим фактором розвитку добувноїпромисловості.

Рис. 2.7. Зміни обсягівВДВ переробної промисловості, кумулятивно, у відсотках до відповідного періодупопереднього року [26]

Рис. 2.8.Зміни обсягів ВДВ добувної промисловості, кумулятивно, у відсотках довідповідного періоду попереднього року [26]

Єдиним видом економічної діяльності, реальнітемпи ВДВ якого були від'ємними, було виробництво та розподіленняелектроенергії, газу та води (мінус 2,9%). Це пов'язано з «теплими»погодними умовами, що зменшило потребу у споживанні, та високою порівняльноюбазою попереднього року.

Рис. 2.9. Зміна реального ВВП у січні-квітні за видами економічноїдіяльності, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Найбільший внесок в економічне зростанняспостерігався у видах економічної діяльності, які надають послуги (торгівля,транспорт та зв'язок, освіта, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги,інші види економічної діяльності): він становив 3,5 в.п. Внесок ВДВ галузей,які виробляють товари – 2,8 в.п., з них промисловість – 2,7 в.п.

Зростання ВВП також значною мірою було забезпеченозбільшенням чистих податків, реальний приріст яких був на рівні 15,4% (їхвнесок у зростання склав 2,1 в.п.) Причиною цього є більші, ніж закладалось врозрахунки бюджету, обсяги надходження від:

• ПДВ (перевиконання на 3,8% від плану на січень-квітень2007 рік), за рахунок зростання імпорту та споживчого попиту населення;

• акцизів, що зумовлено законодавчими змінами:зокрема, підвищено ставки акцизного збору на пиво солодове, спирт і спиртовінапої, тютюн для паління і сигарети з фільтром (перевиконання на 1,7%, у т.ч.із вироблених в Україні товарів – на 2,0%);

• податків на міжнародну торгівлю (перевиконання на6,2%).

Рис. 2.10. Зміна обсягів чистих податків на продукти, кумулятивно, увідсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Щомісячна статистикастосовно показників ВВП, яку публікує Держкомстат в оперативному режимі, носитьорієнтовний характер і не співпадає з остаточними значеннями. Мета їїопублікування – показати лише тенденцію зміни компонент ВВП. Найсуттєвіші змінипри уточненні спостерігаються саме за статтею «Чисті податки напродукти».

Таблиця 2.11

Темпи реальногозростання чистих податків на продукти 2004-2006 рр., % [26]

У І кварталі 2007 року завдяки сприятливійзовнішній кон'юнктурі на продукцію експортоорієнтованих галузей та зростаннювітчизняного промислового виробництва відбулось збільшення у 2,1 рази порівняноз відповідним періодом 2006 року фінансового результату до оподаткування відзвичайної діяльності підприємств та організацій (крім малих,сільськогосподарських підприємств і установ, що утримуються за рахунок бюджету).Характерною ознакою І кварталу 2007 року було зменшення збитків збитковихпідприємств, чого не спостерігалось з січня 2006 року.

Формування фінансового результату діяльностісуб'єктів господарювання за січень-березень відбувалось під впливом:

– зростання прибутку прибуткових підприємств в 1,5рази, порівняно з відповідним періодом попереднього року;

– зменшення збитків збиткових підприємств на 8,3%порівняно з відповідним періодом попереднього року;

– збільшення відношення прибутку прибуткових підприємствдо збитку збиткових: за січень-березень 2007 року становило 3 проти 1,7 засічень-березень 2006 року.

Збільшення прибутку відбулось по всіх видахекономічної діяльності. У групі лідерів у зростанні прибутків були підприємстваторгівлі (2,1 рази) та транспорту (1,8 рази), що пов'язано з підвищенням попитуна транспортні послуги та послуги підприємств торгівлі з боку промисловості табудівництва, внаслідок прямої залежності фінансових результатів зазначенихгалузей від обсягів виробництва промисловості (112,5% у січні-березні 2007 досічня-березня 2006 року). Також досить високі темпи зростання прибутківспостерігались в операціях з нерухомістю (1,9 рази) та будівництві (1,9 рази)за рахунок збільшення цін на нерухомість, зростання обсягів будівельних робіт(на 14,2%), завдяки як розширенню попиту на нерухомість, так і сприятливимпогодним умовам січня-березня. Але, якщо зростання прибутків у підприємствосновним видом діяльності яких є операції з нерухомістю супроводжувалосьскороченням збитків, то в торгівлі, транспорті та будівництві відбувалосьзбільшення збитків на 52,7%, 45,1% та 25,2%, відповідно.

Таблиця 2.12

Внески видів економічної діяльності дозагального приросту ВВП, % [26]

2005 рік 2006 січень-квітень 2007 січень-квітень Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 0,1 0,3 0,1 Промисловість 0,9 0,3 2,7 Будівництво -0,3 0,3 0,5 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку -1,0 0,5 2,0 Діяльність транспорту та зв'язку 1,0 0,7 0,7 Освіта 0,2 0,0 0,1 Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 0,1 0,0 0,0 Інші види економічної діяльності 1,7 0,5 0,7 Послуги фінпосередників -0,5 -0,2 -1,0 Чисті податки на продукти 0,2 0,3 2,1 ВВП 2,4 2,7 7,9

Таблиця 2.13

Динаміка зростання валового внутрішньогопродукту України [26]

2007 Номінальний ВВП ВВП реальний, темп зростання Індекс-дефлятор ВВП млн. грн. відсотки до відповідного періоду попереднього року кумулятивно до відповідного періоду попереднього року за період наростаючим підсумком до відповідного періоду попереднього року кумулятивно до відповідного періоду попереднього року Січень 44108 44108 109,3 109,3 114,8 114,8 Лютий 43284 87392 107,9 108,6 115,2 115,0 Березень 44860 132252 107,0 108,0 117,0 115,8 Квітень 48365 180617 107,6 107,9 113,2 115,1

Таблиця 2.14

Випуск товарів та послуг і валова доданавартість за видами економічної діяльності (січень-квітень 2007 року) (відсотки,у порівнянних цінах) [26]

Випуск товарів та послуг Валова додана вартість Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 103,4 103,3 Добувна промисловість 105,2 105,0 Переробна промисловість 114,6 114,2 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 97,9 97,1 Будівництво 115,0 113,1 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 114,7 114,9 Діяльність транспорту та зв'язку 107,5 106,2 Освіта 101,4 101,1 Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 101,6 101,3 Інші види економічної діяльності 104,4 103,5 Чисті податки на продукти 115,4 115,4 Валовий внутрішній продукт х 107,9
/>Висновки

Відповідно до поставлених завдань курсовоїроботи можна зробити наступні висновки:

1. Валовийвнутрішній продукт (ВВП) вимірює ринкову вартість усіх кінцевих товарів іпослуг, вироблених у даній країні протягом певного періоду часу, – як правило,року. Валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах,називається номінальним ВВП. Номінальний ВВП одночасно віддзеркалює яккількість вироблених товарів і послуг, так і рівень їхніх цін. Інакше кажучи,на динаміку номінального ВВП впливають як зміни у фізичному обсязі виробленоїпродукції, так і зміни рівня цін. Часто буває так, що фізичний обсяг ВВПскорочується, а номінальний ВВП збільшується за рахунок зростання цін. Протерівень життя людей насамперед залежить від кількості вироблених і спожитихтоварів та послуг. Тому макроекономіка досліджує динаміку фізичного обсягу ВВП,тобто зміни в кількості виготовленої вітчизняною економікою продукції. З цієюметою обчислюють реальний ВВП.

2. Валовийвнутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, називається реальним ВВП.Саме цей показник дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, аотже й про стан справ в економіці країни. Аналіз динаміки реального ВВПпоказує, що періоди його зростання чергуються з періодами скорочення.

3. Валовийвнутрішній продукт, як уже зазначалося, обчислюють трьома методами:

1) як сумувидатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками – метод кінцевоговикористання);

3) як сумудоданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (загалузями – виробничий метод).

4. Аналіз процесів виробництва, розподілу івикористання валового внутрішнього продукту в Україні дає змогу зробити таківисновки:

– створено макроекономічні умови для стабілізаціївиробництва;

– високий рівень податків стримує розвитоквітчизняного виробництва;

5. Ниніекономіка України перебуває у фазі пожвавлення. Найбільший темп спаду реальногоВВП спостерігався в 1994 р., коли він становив майже 23 %. Основною причиноюцього була гіперінфляція, яка «з'їла» оборотні кошти підприємств іпозбавила їх інвестиційних джерел для розвитку виробництва.

Як видно здинаміки реального ВВП, Україна значною мірою втратила свій економічнийпотенціал, що був нагромаджений за роки перебування в складі СРСР. Цепояснюється переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки.Незважаючи на труднощі, пов'язані з перебудовою економіки, Україна поступовооновлює структуру виробництва, застосовуючи нові технології, активно розбудовуєринкову інфраструктуру, яка сприяє розвитку бізнесу в Україні.

6. Формуванняобґрунтованої соціально-економічної стратегії вимагає вірогідних прогнозівдинаміки виробництва валового внутрішнього продукту як одного з найважливішихпоказників стану економіки. ВВП не тільки відбиває підсумки її функціонування,а й відіграє виняткову роль у механізмі регулювання ринкових процесів, слугуєпередумовою застосування стимулюючих, антиінфляційних методів монетарної іфіскальної політики. Всі регулюючі заходи уряду мають бути підпорядкованізабезпеченню заданої величини ВВП. Саме на основі його динаміки та структуривизначається рівень розвитку макроекономічної системи.

Список використаноїлітератури

1. Барр Р. Политическая экономия: В 2-х т. – М.:Международные отношения, 1995. – Т.1 – 608 с., Т.2 – 750 с.

2. Башнянин Г.І. та ін.Політична економія: Підручник для вузів<sub/>/<sub/>Г.І. Башнянин,П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. – К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. – 442 с.

3. Бицюра Ю. Аналізреального валового продукту України // Географія та основи економіки в школі. –2004. – № 4. – С. 2-8.

4. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. –М.: Юристъ, 1999. – 558 с.

5. Бурлай T.Короткострокові моделі прогнозного розрахунку реального ВВП. – ЕкономікаУкраїни. – № 12. – 1999. – С. 35-38.

6. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Микро- имакроэкономика: Энциклопедический словарь / Под общ. ред. Г.С. Вечканова. –СПб.: Лань, 2000.

7. Гаврилишин О. Основніелементи теорії ринкової системи. – К.: Наук. думка, 1992. – 472 с.

8. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основиекономічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995. – 471 с.

9. Горська О.В.Структурні зрушення у ВВП України у період 1990-2000 років // Фінанси України.– 2003. – № 2. – С. 112-118.

10. Економічна теорія:Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. –581 с.

11. Загальна економіка: Підручник / За ред. І.Ф. Радіонової. – К.: Знання,1995. – 234 с.

12. Кураков Л.П. Экономическая теория: Учеб. пособ. – М.: Прес-сервис,1998. – 328 с.

13. Курс экономической теории: Учебник для вузов / Под ред. М.И.Плотницкого, А.Н. Тура. – Мн.: Мисанта, 1999. – 432 с.

14. Макконнелл Р., Брю С.Л. Экономикс. – К.: Хагор-Демос, 1993.

15. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студ. вузів. У 2-х ч. /С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін. За ред С. Будаговської. – К.:Основи, 2000.

16. Моторин Р.М.,Моторина Т.М. Система національних рахунків: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001.– 336 с.

17. Осауленко О.Моделювання динаміки та фактори державного регулювання валового внутрішньогопродукту // Економіка України. – 2003. – № 6. – С. 10-16.

18. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. – К.: Академія,1998. – 464 с.

19. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред.Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Вища школа – Знання, 1997. – 743 с.

20. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2001.

21. Перепелиця В.,Варфоломєєв О. Можливості вивчення динаміки реального ВВП в Україні //Економіка України. – 2003. – № 9. – С. 29-34.

22. Піщейко В.О.Виробництво валового внутрішнього продукту в Україні // Формування ринковихвідносин в Україні. – 2004. – № 9. – С. 11-14.

23. Пухтаєвич Г.О. Макроекономічний аналіз: Навч. посібник. – К.: КНЕУ,2000.

24. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика: Підручник – К.:Таксон, 1996. – 240 с.

25. Селишев А.С. Макроэкономика: Учеб. для вузов / Под. ред. А.И.Леусского. – СПб.: Питер, 2000.

26. Міністерство економіки України // httр://www.me.gov.ua.

27. Національний банк України // httр://www.nbu.gov.ua.

еще рефераты

Еще работы по экономике

Реферат по экономике

Аналіз діяльності ТОВ ДП "Посад"

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Анализ хозяйственной деятельности предприятия на примере фирмы

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Планирование на предприятии

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Планирование на предприятии и его цели

1 Сентября 2013