Реферат: Проблеми та перспективи розвитку лізингових послуг в Україні

КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙФАКУЛЬТЕТ

РЕФЕРАТ

зкурсу «Фінансовий ринок»

натему:

Проблемита перспективи розвитку лізингових послуг в Україні.

Київ– 2008 рік

Зміст

Вступ……………………………………………………………….………………3

1. Економічна сутність і функції лізингу……………………………………......4

2. Стан ринку лізингових послуг в Україні …………………………..................7

3. Напрями вдосконалення системи лізингових відносин в Україні…………11

Висновки…………………………………….…………………...………..……..14

Список використаних джерел………………………………………….……….15

Вступ

Незважаючи на активний розвиток фінансовоїсистеми, ринок лізингових послуг в Україні перебуває на стадії становлення.Активізація лізингових операцій істотно впливає на розширення реального секторуекономіки. На сьогодні лізинг як спосіб реалізації продукції та здійсненняінвестицій набув значного поширення в усьому світі.

Для всебічного розвитку економічнихпроцесів у країні, активізації підприємницької діяльності, розвитку малого тасереднього бізнесу треба впроваджувати нові для нашої економічної системиметоди фінансування реального сектору економіки, оновленняматеріально-технічної бази. Можна вважати, що розширення лізингових операцій вУкраїні є одним із таких методів фінансування.

Лізингові послуги насамперед єнайефективнішими у галузях, продукція яких перебуває на високому технологічномута якісному рівні, вирізняється високою конкурентоспроможністю.

Основними проблемами, що значноперешкоджають розвитку лізингу можна віднести наступні:

несформованість на загальнодержавному рівніполітики щодо перспектив розвитку лізингового кредиту;

надто жорстка система оподаткуваннялізингових операцій, наприклад, передача майна у фінансовий лізинг для цілейоподаткування тепер прирівнюється до його продажу в момент передачі;

низький попит на товари вітчизняноготоваровиробництва;

низька платоспроможність усіх категорійспоживачів при імпорті споживчих товарів;

нотаріальна реєстрація договорів лізингу;

слабка державна підтримка, відсутністьподаткових пільг, у тому числі для структур, готових надати довгостроковекредитування.

1. Економічна сутність і функції лізингу

Перетворення під впливом науково-технічногопрогресу сфери виробництва та обігу, глибокі зміни економічних умов господарюваннявикликають необхідність пошуку та впровадження нетрадиційних для господарстваметодів оновлення матеріально-технічної бази та модифікації основних фондівсуб’єктів різноманітних форм власності. Одним з таких методів інвестуваннявиступає лізинг.

Загальновживаним визначенням лізингу єнаступне: «лізинг – це комплекс майнових відносин, в яких одна сторона(лізингодавець) надає майно в користування іншій стороні (лізингоодержувачу) навизначений термін і за певну плату» [5, с. 13]. Це спосіб реалізації відносинвласності, що виражає певний стан виробничих сил та виробничих стосунків, зякими він знаходиться в тісному взаємозв’язку.

Особливість лізингової діяльності полягає втому, що, з одного боку, вона сприяє становленню приватної власності на засобивиробництва, а з іншого – веде до її подолання, зміні власника та розпорядника.

Якщо порівнювати оренду і лізинг, тоостанній вирізняється вищою формою організації бізнесу, яка передбачаєнаявність ґрунтовних знань та навичок у фінансовій сфері, сфері маркетингу йвиробництва, нерухомості, обладнання. Тобто лізинг передбачає поєднання такихформ організаційно-оперативних відносин, як орендні, кредитні та торговельні.Для розмежування понять «лізинг» і «оренда» пропонуємо таблицю лізингових таорендних відносин.

Об’єктом (предметом) лізингу є будь-якенерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів: машини,устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, будинкиспоруди, системи телекомунікацій тощо, не заборонене законодавством до вільногообігу на ринку.[7, c. 111]

На ряду з цим, суб’єктами лізингувиступають сторони, які мають безпосереднє відношення до об’єкта лізингу. Прицьому їх можна умовно поділити на прямих і непрямих учасників.

Безпосередніми учасниками лізингової угодиможуть бути:

лізингодавець, тобто суб’єктпідприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансоваустанова, який преді в користування об’єкти лізингу;

лізингоодержувач, тобто суб’єктпідприємницької діяльності, котрий одержує в користування об’єкти лізингу задоговором лізингу;

продавець лізингового майна (постачальник)– суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно та/або продає власнемайно, як об’єкт лізингу.

Непрямими учасниками лізингової угодиможуть бути, наприклад, страхові компанії, брокерські та інші посередницькіфірми, які кредитують лізингодавця і є гарантами угод [8, с. 344].

Як складне економічне явище, лізинг виконуєважливі функції у формуванні багаторівневої економіки і активізації виробничоїдіяльності. Серед різноманітних функцій лізингу, можна виділити такі, якіякнайширше розкривають його природу, зокрема: фінансову, виробничу та збутову.

Фінансова функція полягає:

у звільненні підприємства від одномоментноїповної оплати придбаних

повної оплати основних фондів та наданні їхна умовах довгострокового кредиту

у використанні підприємством податкових таадміністративних пільг.

Оскільки орендну плату зараховують доскладу валових витрат, то відповідним чином зменшується оподаткований прибутокпідприємства. Застосування механізму прискореної амортизації сприяє не тількизменшенню оподатковуваного прибутку в лізингоодержувача, а й прискореннютехнічного оновлення виробництва.

Виробнича функція полягає в оперативномурозв’язанні проблеми переоснащення виробництва не через купівлю машин таобладнання, а через їх тимчасове використання на умовах лізингу. Це ефективнийзасіб для забезпечення доступу підприємств до нових технологій і техніки

Збутова функція полягає в розширенні коласпоживачів та освоєнні нових сегментів ринку за рахунок залучення насампередтих підприємств, що неспроможні відразу придбати те чи інше майно [10, c. 262].

Отже, у результаті лізинг сприяєдиверсифікації пропозицій спектру товарів та послуг, залучає нові об’єкти усвою сферу, тим самим розвиваючи і диференціюючи ринок засобів виробництва.

Основними видами лізингу, визнаними увсьому світі, є оперативний та фінансовий лізинг, а правовими критеріями длятакого розмежування визнаються строк використання майна та обсяг обов'язківлізингодавця.

Так, оперативний лізинг характеризуєтьсятим, що строк лізингу набагато коротший, ніж строк служби майна, та лізинговіплатежі не покривають повної вартості майна, яке є предметом лізингу. У зв'язкуз цим лізингодавець вимушений його здавати в тимчасове користування декількаразів, оскільки для нього зростає ризик по відшкодуванню залишкової вартостіпредмету лізингу. В таких випадках лізингові платежі при оперативному лізингувищі, ніж при фінансовому лізингу [11, c. 11]

Навпаки, при фінансовому лізингу строккористування майном наближується до строку експлуатації та амортизації всієї чибільшої частини вартості майна. При цьому лізингоодержувач практично повністюсплачує вартість майна лізингодавцю. Як правило, обов'язок по технічномуобслуговуванню та страхуванню предмету лізингу покладається налізингоодержувача [13, c. 5].

Безперечно, вищезазначеними термінамигалузь лізингу не обмежується. Проте знання про базові поняття та термінилізингу неодмінно сприятимуть плідному та взаємовигідного діалогу тапорозумінню сторін лізингової угоди, особливо якщо участь в них бере іноземнийучасник.

2. Стан ринку лізингових послуг в Україні

Протягом останніх трьох років ринок лізингув Україні швидко зростає. Сьогодні іноземні банки входять на ринок, спрощуючидоступ до фінансування та збільшуючи можливості таких фінансових інструментівяк лізинг. В подальшому очікується збільшення кількості лізингових компаній,засновниками яких є банки, що сприятиме більш широкому розповсюдженню лізингаяк альтернативного інструменту фінансування.

Упродовж 2005-2006 років кількістьлізингових компаній збільшилася на 30% (рис.2.1). Цьому сприяло декількафакторів: зростання зацікавленості у лізингу з боку іноземних банків, щоувійшли на український ринок минулого року; зростання обізнаності щодо лізингусеред широкої громадськості та державних службовців; швидкий розвитокфінансових ринків України, а також кращий доступ до кредитних ресурсів.

Рис. 2.1 Кількість лізингових компаній, щоздійснюють операції лізингу.

Загальна вартість портфелю лізингових угодзросла приблизно на 108%, тобто з 344 млн. дол. США до 716 млн. дол. США на 1січня 2007 р… Кількість працівників у лізинговій індустрії також збільшиласьна 50%, та складає майже 1400 чоловік.

Малі і середні підприємства все ще некористуються перевагами лізингу в суттєвому обсязі. Великі підприємства насьогодні залишаються головними споживачами лізингових продуктів.

Джерела фінансування для лізинговихкомпаній стали більш різноманітними: частка фінансування лізингових угод зарахунок банків-нерезидентів зросла на 14% (рис. 2.2.). Банки-резиденти, щонадали більш ніж 74% кредитів лізинговим компаніям у 2005 році, надали лише 60%минулого року. Очікується, що впродовж наступних декількох років, зростекількість банків нерезидентів, які фінансують лізингові компанії-резиденти.

Рис. 2.2.Джерела фінансування лізинговихугод у 2006 році.

Ринок лізингу набуває стабільності, щопідтверджується і фактом значного зростання, в середньому по ринку, часткидовгострокових лізингових угод (3-5 років), і, відповідно зменшенням часткилізингових угод з коротким терміном дії.

Процент лізингових угод, що завершилисьдефолтом лізингоотримувача незначний (майже кожна компанія мала один двадефолти). Більшість активів були повернуті (вилучені) шляхом використаннязаконодавчо встановлених механізмів. [14]

Незважаючи на те, що Україна має доситьвисокий потенціал для розвитку ринку лізингу, але існують деякі аспекти, щостримують цей розвиток. А саме:

Доступ до фінансування:

Вартість лізингу залишається відносновисокою для лізингоотримувача, тому малі і середні підприємства все ще маловикористовують переваги лізингу. Переважна більшість лізингових угод передбачаєавансовий платіж, середня величина якого 20% від вартості предмету лізингу.Відсоткова ставка по лізингу вища за банківський кредит, крім того вимагаєтьсядодаткове забезпечення окрім самого предмету лізингу. Але багато компаній, якісьогодні входять на ринок добре обізнані з існуючими умовами.

Такі компанії вимагають менший авансовийплатіж та забезпечення (іноді не вимагають взагалі), і приймають рішення покредитуванню швидше орієнтуючись на грошовий потік ніж на кредитну історію.Вони також запроваджують простішу процедуру заявки та оформлення лізинговихугод. Завдяки приходу на ринок таких нових компаній конкуренція буде зростати,що зробить лізинг більш доступним для середнього і малого бізнесу.

Податкове законодавство та Адміністративнареформа:

Існуюче податкове законодавство містить деякіперепони щодо лізингу. Якщо проект Податкового Кодексу буде схвалено(очікується до кінця 2008 року), лізинг стане не таким дорогим длялізингоотримувача. Проте навіть якщо Податковий кодекс буде прийнято, все рівнонеобхідно внести певні зміни до адміністративної та судової системі, щобспростити процедуру повернення об’єкту лізингу, що зменшить вартість трансакціїдля лізингодавця.

Уряд України висловив ідею, що лізинг будеважливим компонентом його компанії по розвитку інвестиційного клімату в Україні,шляхом внесення змін в існуюче законодавство.

Недостатність знань.

Відчувається гостра необхідність в тому,щоб малий і середній бізнес був більш обізнаним щодо лізингу. Не зважаючи нате, що IFC та інші донори проводять публічну освітню компанію стосовно лізингуяк альтернативного фінансового інструменту та журналісти почали писати про це,здається, що тільки великі компанії отримують переваги від використання цьогоінструменту. Крім того деякі банки резиденти навіть рекламує «лізинговіпослуги» як такі, що не відрізняються від банківського кредиту. Інформаційнакомпанія має бути продовжена.

Відсутність вторинного ринку длядовгострокових активів. Не зважаючи на величезний попит на оновлення основнихфондів в багатьох галузях економіки, включаючи сільське господарство тамедицину, лізингові компанії не мають бажання давати в лізинг неліквідніактиви. Наприклад, існує дуже добре розвинений вторинний ринок для автомобілів,і автомобілі займають найбільшу частину в лізинговому портфелі. Як очікується,автомобілі і в подальшому будуть надаватися в лізинг у великій кількості, таксамо як і в державах з більш розвинутим ринком, на жаль сільськогосподарськаіндустрія та медицина залишаються без належної уваги.

Нерозвинуті Кредитні Бюро

Лізингові компанії відчувають труднощіаналізуючи потенціальних лізингоотримувачів внаслідок відсутності достатньоїінформації про кредитну історію клієнта. В країнах де лізинг складає суттєвийпроцент капітальних інвестицій, процедури аналізу суттєво спрощуються, оскількипростий телефонний дзвінок може надати інформацію про кредитну історіюпотенційного лізингоотримувача. В Україні процес отримання кредитної історіїсуттєво ускладнюється. Тільки три кредитних бюро існують в Україні, і вонипочали працювати в грудні 2005 року.

З розвитком кредитних бюро, лізинговікомпанії зможуть спростити процес оцінки клієнта, що сприятиме росту кількостілізингових операцій.

3. Напрями вдосконалення системи лізинговихвідносин в Україні

Головним стимулом для розвитку лізинговогокредиту є існування в країні стабільного правового поля та сприятливогоподаткового середовища, які дозволяють мінімізувати ризики інвесторів. Лише зацих умов будь-яка країна може очікувати на стрімкий розвиток національногоринку лізингових послуг побудованого на засадах здорової конкуренції [6].

Так, успішному формуванню лізинговихвідносин в Україні перешкоджає низка проблем, зокрема:

несформованість на загальнодержавному рівніполітики щодо перспектив розвитку лізингового кредиту;

запровадження з 01.01.2004 року ЗаконуУкраїни «Про фінансовий лізинг» визначило лише правові рамки для операцій зфінансового лізингу. Угоди з оперативного лізингу нині трактується як оренда,що не відповідає природі лізингу та призводить до певних ускладнень уподатковому обліку.

низький попит на товари вітчизняноготоваровиробництва;

низька платоспроможність усіх категорійспоживачів при імпорті споживчих товарів;

нотаріальна реєстрація договорів лізингу, зодного боку, захищає права лізингодавців, а з іншого – зазнає фінансовогонавантаження – вартість нотаріальної послуги (державне мито) сьогодні становить5 % від суми операцій за договором [9, c. 112-113].

Розвиток ринку лізингових послуг в Україніможе стати доступним фінансовим механізмом та каталізатором розвиткукапіталомістких галузей економіки, особливо машинобудування, а також малого тасереднього бізнесу.

Проект Закону України „Про внесення змін доЗакону України „Про фінансовий лізинг” та деяких інших законодавчих актів”розроблено з метою усунення існуючих у чинному законодавстві розбіжностей увизначенні поняття “лізинг”, удосконалення механізмів здійснення операційлізингу, створення необхідних умов для залучення через механізм лізингуінвестицій в оновлення техніки та технології..

Розвиток ринку лізингу через прийняттязапропонованого законопроекту дозволить:

здійснити технічне та технологічнепереоснащення підприємств, підвищити конкурентоспроможність економіки держави;

прискорити розвиток малого та середньогобізнесу, в тому числі підприємств аграрно-промислового комплексу;

збільшити обсяги інвестицій у національнуекономіку;

підвищити обсяги реалізації новогообладнання;

поліпшити конкурентне середовище нафінансовому ринку [3].

Аналізуючи ринок лізингових послуг вУкраїні, бачимо, що першочерговою є проблема недостатності мобілізаціїгрошового капіталу, який міг би стати джерелом закупівлі обладнання з метоюподальшої передачі його лізингоотримувачу. Нині найреальнішими суб'єктамигосподарювання, які можуть надавати лізингові послуги, зважаючи на необхіднийнакопичений капітал, можуть виступати лише банківські установи. У свою чергу,розвиток лізингу дає можливість банкам збільшити перелік банківських послуг,поліпшити якість обслуговування своїх клієнтів.

Для активного розвитку лізингу в Українідоцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме:

зниження вартості кредитних ресурсів дорівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективностілізингових операцій;

зниження вартості нотаріальних послуг з оформленнядоговорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасниківлізингової угоди;

надання податкових пільг щодо операцій зміжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічногоустаткування;

створення лізингових центрів, які бспеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств;

організацію при обласних лізингових центрахвідділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання йустаткування;

розроблення державної програми підтримкилізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвиткулізингових послуг;

реформування податкового законодавства вчастині стимулювання лізингових операцій — запровадження пришвидшеної нормиамортизації для об'єктів лізингу, надання інвестиційних пільг при оподаткуванніприбутку підприємств, застосування спрощеної процедури повернення майна.

Політика держави щодо формування тарозвитку ринку лізингу в Україні має бути спрямована на: дотримання учасникамиринку лізингу вимог законодавства, забезпечення захисту прав учасників ринкулізингу і створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринкулізингу, забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку лізинговихпослуг, сприяння інтеграції лізингу в європейський та світовий ринки.

Таким чином, запропоновані проектипозитивно вплинуть на розвиток ринку лізингу та сферу виробництва, усуваючиіснуючі у чинному законодавстві суперечності. Прийняття їх посилить рольвиробників на ринку фінансового лізингу, сприятиме створенню для них умовоподаткування стимулюючого характеру, зниженню вартості лізингових послуг,наданню можливості підприємствам оновити свої основні фонди, а такожреконструювати старі та створити нові виробничі потужності.

Висновки

Сьогодні лізинг — це проста та ефективнафінансова схема, яка поєднує інтереси власників фінансового капіталу івиробників. На сучасному етапі розвитку економічної системи лізинг — це успішнаформа взаємодії банківських структур з реальним сектором економіки.

Для активного розвитку лізингу в Українідоцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме:

зниження вартості нотаріальних послуг зоформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження научасників лізингової угоди;

створення лізингових центрів, які бспеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств;

Отже, на загальнодержавному рівні розвитоклізингу — це не лише засіб стимулювання реалізації нової техніки, пришвидшенняоновлення основних фондів, а й інтенсифікація розвитку національної економіки вцілому, підвищення її якісного рівня.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р. №723/97 – ВР.

2. Закон України “Про фінансовий лізинг” від 11 грудня2003 р. № 1381-IV.

3. Проект Закону України «Про внесення змін додеяких законодавчих актів України щодо створення необхідних передумоввикористання лізингу» від 16.02.06 № 9118.

4. Програми розвитку лізингу в Україні на період2006-2010 років.

5. Василенко Д., Капроні Р. та інші. Лізинг в Україні.// Підготовлений проектом з розвитку лізингу МФК за фінансової підтримкиАгентства Міжнародного Розвитку. – К. – 2004 р. – 142 с.

6. Днєпров В. Лізинг по-українськи – гроші безповернення? // Дзеркало тижня. – 2002 р. – 37 (412)

7. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч.посібн. — 2-ге вид., стер. — К.: Т-во «Знання» -2001. -215с.

8. Мороз А. М., Савлук М. І., Пуховкіна М. Ф.Банківські операції: Підручник. – 2ге вид., випр. і доп. / За ред… д-ра екон.наук, проф… А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002 р. – 476 с.

9. Онищук Я. В. Розвиток лізингу в Україні // ФінансиУкраїни. – 2005 р. — № 7. – с. 106-113.

10. Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д. Фінансипідприємств: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. ред. проф… А. М. Поддєрьогін.– 5-те вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ, 2004. – 546 с.

11. Рязанова Н. Податок на прибуток підприємств талізинг в Україні // Лізинг в Україні. – 2006. – 2. – с. 11-15.

12. Шевчук Ю. Термінологія та класифікація лізингу//Лізинг в Україні – № 5. – 2006 г. – с. 5-6.

13. www.dfp.gov.ua – за даними МФК

14. www.leasing.org.ua – Публікації / Огляд ринків /Загальні відомості про лізингові компанії.

еще рефераты

Еще работы по экономике

Реферат по экономике

Проблемные регионы России

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Проблемы внедрения системы национальных счетов в Украине

1 Сентября 2013