Реферат: Організація енергетичного господарста

План.

1.  Організація енергетичного господарствапідприємства.

2.  Прогнозування і планування енергопостачання.

3.  Шляхи економії енергоресурсів.

1.  Організація енергетичного господарствапідприємства.

Склад, значення і завдання енергогосподарства.

Енергетичнегосподарство це не тількидопоміжний участок підприємства, але і елемент енергетичних систем району іявляє собою складну сукупність процесів в-ва, перетворення, розподілу івикористання всіх видів енергетичних ресурсів. Енергогосподарство забезпечуєв-во на даному підприємстві різними видами енергії і енергоносіями, здійснюємонтаж, експлуатацію і ремонт енергообладнання в виробничих цехах і підрозділахпідприємства.

Найбільшу питомувагу в енергопотребі займає електрична енергія 30% всієї вживаної енергії.

Електрозабезпеченняпідприємства здійснюється в основному від районних енергетичних систем і рідшевід власних електростанцій.

Теплоносії – пар ігаряча вода – поступають головним чином від теплових сіток тереторіальнихенергосистем. На підприємствах для отримання носіїв теплової енергії широковикористовують так звані другорядні енергоресурси – теплота вихідних газівнагріваючих печей для нагріву води, використання води і пару, які одержані приводяному і випарювальному охолодженні, від отоплення, а також відпрацьованогопару.

Забезпеченнястисненим повітрям підприємств здійснюється децентралізовано, тобто придопомозі компресорних установок, які забезпечують подачу на робочі місцястисненого повітря для пневмозажимів, підйомників і ін.

Для виробничих ігосподарсько-побутових потреб підприємство використовує воду в значних об’ємах,при організації водозабезпечення особливе значення повинно приділятисявирішенню екологічних питань, повторному використанню промислової води івикидів її в природні джерела тільки через систему очисних споруд.

На підприємствівикористовують також тверде, рідке і газоподібне паливо в залежності відтехнології в-ва.

В якості твердогопалива використовують вугілля, кокс. Для нагрівальних приладів застосовуютьрідке паливо – мазут, для транспортних засобів в залежності від двигуніввнутрішнього згорання використовують дизпаливо і бензин.

Газоподібним паливомслужить природній газ, який використовується нагрівальними установками. Ввиробничому процесі використовують також інші гази – кисень, вуглекислий газ.

Важливим фактором,який дозволяє правильно організувати систему енергозабезпечення і рівеньтехнічної експлуатації є надійність і безперебійність забезпечення енергією.Перериви в енергозабезпеченні ведуть до порушень виробничих процесів іекономічним збитком.

Процес в-ва,розподіл і потреба енергії є єдиним енергетичним процесом в якому всі елементивзаємозв’язані. Структура і об’єм енергозабезпечення залежать від видупродукції, технологічного процесу, виробничої потужності і зв’язків зтериторіальною енергетикою.

Енергетичнегосподарство на підприємстві ділиться на:

- загальне

- цехове

Загальне – це генеруючі, перетворюючі івиробничі спорудження, установки і пристрої, які об’єднуються в підрозділи,цехи:

- теплосиловий

- електросиловий

- газовий

- електромеханічний

- слаботоковий

Теплосиловий – це контрольні установки,теплова сітка підприємства, водозабезенчення, каналізація, кмпресорні установкиі сітка зрідженого повітря, конденціонери, мазутоперекачуючі установки.

Електросиловий –понижаючі підстанції, трансформаторні установки, кабельні сітки, електролінії.

Газовий цех –газопровідна сітка, киснева станція, склади з балонами, які наповнені різнимгазом.

Електричний цех –виконує роботи по ремонту електрообладнання і електроапаратури.

Слаботоковий участок– здійснює технічне обслуговування АТС, комутаторних установок, акумуляторнихпідрозділів, радіотелевізійної сітки.

Організація і управління енергозабезпеченнямпідприємства.

Енергогосподарство:

- електросиловий цех

- тепловий цех

- електромеханічний цех

які в свою чергуділяться на виробничі участки (всього більше 20 цехів і участків):

- підстанції

- електросітка

- трансформаторно-масляний

- акумуляторний

- релейного захисту

- зв’язку і сигналізації

- котельні

- теплозабезпечення

- повітря і газозабезпечення

- водозабезпечення іканалізації

- топливозабезпечення

- вентиляційний

- розбірно-збірний

- слюсарний

- механічний

- обмоточний

- дослідний

- масляний

- електромонтажний

- комплектовочний

Виробнича структура енергогосподарствавідображає організаційні і технічні особливості його як об’єкта управління.

Велика кількістьрізного енергообладнання і складних енергоустановок вимагають єдиногокерівництва енергогосподарством.

На підприємствах цездійснює головний енергетик (якщо це невелике підприємство, то це службавходить до головного механіка).

Аппарат відділуголовного енергетика ВГЕ складається з функціональних бюро, груп і лабораторій.

Головний енергетикмає 2 заступників:

- по енергетичній частині

- по теплотехнічній частині

Обов’язковою умовою для забезпеченнянормальної роботи в-ва є черговий енергетик, який має безпосередній зв’язок здиспетчерською службою підприємства.

Різні відділи і бюрозаймаються виконанням обов’язків, які передбачені відповідними положеннями ірегламентуються умовами діяльності при любих формах внутрішньогосподарськогорозрахунку.

Енергетична частинамає:

- електричні бюро

- енергоконструкторські бюро

- планово-економічне бюро

- електроцех

- виробничі участки

Теплотехнічна частинамає:

- вентеляційне бюро

- бюро ППР

- теплотехнічне бюро

- тепловий цех

- виробничі участки

Черговий енергетик має в своємупідпорядкуванні:

- енергоучастки виробничихцехів

- електроремонтний цех

- виробничі участки

Вдосконалення організаційної структуриуправління енергогосподарством треба співставляти з розробкою міроприємств поїх оптимізації.

2.  Прогнозування і планування енергопостачання.

На підприємствах в зв’язку з ростомвиробництва, а також його вдосконалення, введенням нової технології ростепотреба в паливо – енергетичних ресурсах. Тому потребув цих ресурсах требадобре прогнозувати і планувати.

      Процеспрогнозування передбачає дослідження впливу економічних, технологічних і організаційнихфакторів в залежності від прийнятя планових рішень, які повинні відображатитенденції зміни енергоспоживання і враховувати їх на найближчу перспективу.

       За 15 роківаналіз даних про розхід енергоресурсів показав, що розхід електроенергії плановийі фактичний майже ніколи не співпадає, відхилення досягають 10 – 15 %, а інодідоходять до 30 – 50 %.

       Основнапричина відхилень в тому, що авртість і енергомісткість продукції знаходитьсяне в однаковому співвідношенні. Тому навіть якщо облік продукції ведеться внезмінних цінах, то зміна номенклатури визиває коливання питомого розходу  е/е.

     Крім того,вагомими фактами, які вплвають на зміни в споживанні е /е  є  зміна основнихфондів, чисельності, встановлених енергопотужностей.

     Надійнеі економічне забезпеченняпотреби в енергоресурсах  необхідної  якості являється однією з умов ефективноїі ритмічної роботи промислоих підприємств і залежить від багатьох факторів,серед яких головну роль відіграє організація технічного обслуговування іремонту обладнання.

      Основнезавдання ремонту – це постійна підтримка обладнання в робочому стані зізбереженням нормальних експлуатаційних характеристик.

    На кожентехнологічний процес ремонту складаються технологічні карти для всього основногоі допоміжного енергообладнання.

Ремонтна служба в енергогосподарствівирішує широкий круг завдань, серед яких важливе значення має вибірраціонального способу ремонту, організація праці на ремонтних роботах,технологічна і матеріальна підготовка ремонтів.

    Як і для всіхремонтів ремонт енергообладнання проводять :

/>                      Централізованим

                     Децентралізованим            способами.

                     Змішаним

Капітальний ремонт на енергообладнання проводить на спеціалізованихремонтних підприємствах.

3.  Шляхи економії енергоресурсів.

Шляхи економії енергоресурсів.

Комплексний підхід до організаціїраціонального використання енергоресурсів передбачає техніко – економічнийаналіз резервів економії енгергоресурсів, розробку планів організаційно –технічних міроприємств і їх реалізацію.

Економія енергоресурсів досягається за рахунок інтенсифікаціїтехнологічних роцесів і впровадження нової техніки і прогресивної технології,скорочення норм розходу на виробництво продукції, зменшення витрат енергії,робота обладнання в економних режимах, використання вторинних енергоресурсів.

 Резерви економії розподіляють:

1) 60 – 70 % дає розробка івикористання нової більш економного енергоспоживання обладнання, застосуванняменше енергомістких технологій, застосування засобів автоматизації і контролю;

2) 20 – 25 % можна отриматишляхом зниження енергоресурсів на стадії споживання і при передачі,транспортуванні і зберіганні енергоресурсів;

3) 10 – 15 % можуть даватиорганізаційно – технічні міроприємства, в т.ч. використання вториннихенергоресурсів.

Оцінка ефективності енергозбереженняповинна проводитися при обов’язковому співставленні деяких варіантів: якістьготової продукції, продуктивність обладнання, конструктивно-технологічніособливості, ступінь забруднення навколишнього середовища.

Серел економічних показниеів треба виділити коефіцієнт попиту:

Кс = Кз ∙ Ко

 Кз – коефіцієнт загрузки, який показує, яку частину відмаксимально можливої потужності складає загрузка електроприйомників; 

Ко – коефіцієнт одночасності, який показує, яка частина всіхвстановлених прийомників знаходиться в роботі.

Цей коефіцієнт використовуєтьяс при проектуванні нових об’єктів длявизначення максимальної погрузки.

Поряд з організаційно-технічним міроприємствами по економіїпаливно-енергетичних ресурсів велике значення має стимулювання персоналу за їхефективне використання.

В теперішній час необхідне комплексна система стимулювання, якапередбачає:

1) посилення дії стимулювання(премії, доплати, надбавки) на підвищення ефективності енерговикористання,прискорення впровадження енергозберігаючих технологій і обладнання і поліпшенняякості продукції

2) забезпечення єдностіінтересів робітників, спеціалістів, службовців і керівників

3) стимулювання персоналуза підтримку на оптимальному рівні показників роботи обладнання

4) колективні формистимулювання

Основними показниками для нарахування винагороди є квартальні данібухобліку і статистичних звітів про досягнення економій енергоресурсів.Стимулювання повинно проходити за:

1)  економію топлива, теплової і електричноїенергії

2)  компенсація реактивної потужності

3)  перевиконання норм повернення конденсату

4)  проведення міроприємств по регулюваннюнагрузки в години пік.