Реферат: Аналіз фінансових результатів

Аналізфінансових результатів

Прибуток є метою і кінцевимфінансовим результатом діяльності підприємства.

Діяльність організації не обов’язково прибуткова:напевно, немає жодної компанії у світі, що не мала б у своїй історії хоча б короткочасних спадів,що виражаються збитками. Інакше кажучи, характеризуючи результативністьдіяльності підприємства, вірніше було б говорити не про прибуток, а профінансовий результат. Але очевидно, що збиткова діяльність у бізнесі не можемати довгостроковий характер, оскільки збиток означає зменшення інвестованого власниками капіталу, що врешті-решт приведе до ліквідації цього підприємства. У літературі описанікілька підходів до визначення прибутку. Два зних (економічний і бухгалтерський) є базовими.

1. Прибуток (збиток) – це приріст (зменшення) капіталу власників, щомало місце в звітному періоді – це прибуток економічний. При реалізаціїалгоритму розрахунку прибуткуможливі два варіанти: 1) економічний; 2) бухгалтерський. Економічний варіант розрахунку припускає оцінку капіталувласників на основі ринкових цін, тому застосується для підприємств, акції якихкотируються на ринку. Різниця між значенням капіталізаціїна кінець і початок звітного періоду єприбутком власників, яку можна уособлювати зприбутком самої компанії за даний період. Бухгалтерський варіант розрахункуприпускає складання ліквідаційних балансів на початок і кінець звітного періо-ду.Під ліквідаційним балансом розуміється баланс, у якому будуть використані оцінки активів за цінами їх можливогопродажу.

У такому разі вартість чистих активів збігається з величиноюкапіталу власників, що визначається на початокі кінець звітного періоду.

2. Прибуток – це позитивна різниця між доходами комерційноїорганізації, що розуміються як збільшення сукупної вартісної оцінки її активів, що супроводжуєтьсязбільшенням капіталу власників, і її витратами, що розуміються як зниженнясукупної вартості оцінки активів, що супроводжується зменшенням капіталувласників, за винятком результатів операцій, пов’язаних з навмисною зміноюцього капіталу.

Прибуток дозволяє забезпечувати виконанняпідприємством зобов’язань перед бюджетом, банками, постачальниками іспоживачами й іншими організаціями, фінансувати витрати на розвиток науки ітехніки, технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих виробництв,соціальний розвиток і підвищення ефективності виробництва.

Створення правильних співвідношень при розподіліприбутку між основними напрямками забезпечується ефективністю і реальністю основної пропорції – між споживанням інагромадженням. Саме ця пропорція є основноюгарантією посилення матеріальної зацікавленостій відповідальності підприємств у підвищенні ефективності виробництва.

Задачі аналізу розподілу прибутку залежать від того, внутрішній він чи зовнішній. Привнутрішньому аналізі основною задачею є вишукування резервів зростання чистого прибутку. Для її розв’язанняв процесі аналізу вивчається наступне:

·  формування оподатковуваного прибутку;

·  фактори формування і динаміка податків;

·  пропорції і конкретні напрямки розподілу прибутку,а також шляхи найбільшраціонального розміщення створеного прибутку;

·  фактори формування, розподілу і використаннячистого прибутку.

До впровадження Положення (стандарту)бухгалтерського обліку (П(С)БО)для аналізу використовувалися наступні види прибутку:

·  балансовий;

·  оподатковуваний;

·  пільговий (неоподатковуваний);

·  такий, що залишається в розпорядженні підприємства;

·  чистий.

Після впровадження П(С)БО основними аналітичними показниками прибутковостіпідприємства є:

·  валовий прибуток (дохід чи збиток);

·  прибуток (збиток) від операційної (основної)діяльності;

·  прибуток (збиток) від звичайної діяльності дооподаткування;

·  прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

·  надприбуток (збиток);

·  чистий прибуток (збиток);

·  оподатковуваний прибуток;

·  пільговий прибуток (не оподатковувана податками);

Порядок формування і використання цих видів прибутку визначається П(С)БО 3 і формою 2 бухгалтерськоїзвітності «Звіт про фінансові результати». Послідовність формування кінцевогофінансового результату подана на рис. 1.

/>/>2. Фактори, що впливають на розмір прибутку підприємства

Дляуспішного розвитку економіки будь-якого підприємства необхідно вивчатиспіввідношення обсягу виробництва (реалізації)продукції з витратами і прибутком.

Цеспіввідношення аналізується для дослідження комплексу причинно-наслідковихвзаємозв’язків найважливіших показників кінцевих результатів діяльностіпідприємства, наукового обґрунтування управлінських рішень.

Упроцесі аналізу зважуються наступні основні задачі:розраховується обсяг реалізації, при якомузабезпечується повне покриття витрат підприємства, тобто рівень («точка»)беззбитковості (окупності):

· обчислюється обсяг реалізації, що забезпечує, за інших рівних умов, одержання необхідної підприємству суми прибутку;

· дається аналітична оцінка обсягу реалізації, при якомупідприємство може бути конкурентоспроможним наринку, тобто розрахунок зони безпеки.

Вивчення співвідношення здійснюється у визначеному значущому діапазоні ділової активності, тобто в реальновластивому даному підприємству мінімальному і максимальному обсязі виробництва, при якомубуде вивчатися співвідношення витрат із прибутком. Теоретично абсолютномаксимальною границею ділової активності може бути проектна потужність,забезпечена відповідною технологією, сировиною,матеріалами, устаткуванням, енергією, трудовими ресурсами. Реально максимальнийрозмір обсягувиробництва буває нижчим за проектний через низку обставин.

Мінімальна межа обсягу виробництва може бутивизначена на рівні підтримки мінімальноїпрацездатності основних видів технологічного устаткування.

Аналізможе проводитися не тільки в рамках абсолютно максимального й абсолютномінімального обсягу виробництва. Значущість рівня показників ділової активності для аналізу задається незмінністю витрат умежах визначеного діапазону обсягу виробництва.

Передбачається,що для кожного підприємства характерні свої межі ділової активності, усерединіяких існує відповідність між обсягомпродукції, витратами і прибутком. Як показники ділової активності можуть використовуватися:

· натуральні – виробництво(реалізація) продукції в штуках, тоннах, квадратних метрах і т.д.;

· трудові – технологічна трудомісткість виробництва виробів;

· вартісні – обсяг реалізації увідпускних цінах;

· відносні – коефіцієнт (відсоток) використання виробничої потужності;

· інші.

Визначальним у виборіпоказників є специфіка галузі.

При аналізі прибутку планові показники витрат (собівартість) товарної продукціїі прибуток коригуються на коефіцієнт зміни обсягу реалізації продукції. Отримані розмір планового,скоригованого і фактичного прибутку порівнюютьсяміж собою. У разі наявності відхиленьвиявляються наступні зміни, що впливають на розміри цих відхилень:

·  обсягу реалізації продукції;

·  структури реалізованої продукції;

·  собівартості товарної (реалізованої) продукції;

·  цін на реалізовану товарну продукцію.

Вплив факторів на зміну прибутку визначається таким способом(у порядку перерахування):

· множенням планового прибутку на коефіцієнтперевиконання плану за обсягом реалізації в оптових цінах підприємства;

· як різниця між плановим прибутком скоригована накоефіцієнт зміни обсягу продукції за плановими оптовими цінами підприємства іплановим прибутком, скоригована на коефіцієнт зміни обсягу продукції за повноюплановою собівартістю;

· як різниця між плановою собівартістю, скоригованоїна фактичну реалізацію продукції, і повною фактичною собівартістю;

· як різниця між сумами фактичного виторгу відреалізації, розрахованими за діючими і плановими цінами.

Абсолютний показник прибутку недостатньо повно характеризує ефективність діяльностіпідприємства. Відносним показником, що визначаєфінансові результати щодо понесених витрат єпоказник  рентабельності.

Загальний розрахунок показниківрентабельності – це відношення прибутку до витрат. Ці показники можуть мати дві форми:

1) брутто, якщо в чисельнику використовуєтьсяприбуток перед сплатою податку;

2) нетто, якщо в чисельнику використовується чистийприбуток.

Показники рентабельності – брутто

1. Рівень загальної рентабельності підприємства дорівнює відношенню прибутку перед сплатою податку до суми середньорічноївартості основних фондів і нормованих оборотних коштів.

Аналіз цього показника здійснюється шляхом порівняння його рівня за звітний, плановий період іза попередній рік.

При виявленні відхилень визначається впливнаступних факторів:

а) зміна прибутку;

б) зміна вартості основних фондів;

в) зміна вартості нормованих оборотних коштів.

2. Рентабельність продукції дорівнює відношенню прибутку від реалізації продукціїдо повної собівартості.

Фактори, що впливають на зміну цього показника:

а) асортиментні зрушення в структурі реалізованоїпродукції;

б) зміна собівартості реалізованоїпродукції;

в) зміна оптових цін.

3. Рентабельність окремих видів виробів дорівнює відношенню прибутку від кожного виду виробу до повної собівартості.

Фактори, що впливають на зміну цього показника:

а) зміна собівартості;

б) зміна ціни.

Показники рентабельності – нетто

1. Показник рентабельності продажів (коефіцієнтграничного рівня чистого прибутку) дорівнює відношеннючистого прибутку до обсягу продажів.

2. Показник рентабельності майна (коефіцієнтвіддачі виробничих активів) дорівнює відношенню чистого прибутку до вартості майна підприємства. Вартістьмайна береться власна і позикова, тобто сума балансу.

3. Прибутковість (рентабельність) власного капіталудорівнює відношенню чистогоприбутку до власного капіталу (1 розділ пасивубалансу).

4. Показники рентабельності позикового капіталу визначається відношенням чистого прибутку до позикового капіталу (2-5 розділи пасиву балансу).

5. Показники рентабельності окремих видівкапіталів:

1) Показник прибутковості на одиницю чи акції паю визначається відношенням чистогоприбутку до числа акцій (паїв).

2) Показник дивідендів на одну акцію чи одиницю паюдорівнює відношенню суминарахованих дивідендів до числа акцій (паїв).

3) Ринкова ціна акцій чи паю дорівнює відношенню ринкової вартості акції чи паю доприбутку на акцію чи пай.

Оскільки основним фактором підвищеннярентабельності окремого виробу єзниження собівартості його виготовлення, головна увага має бути приділена аналізу причин її зміни за статтямикалькуляції, одночасно приділяється увагавивченню правильності формування цін.

Узагальнюючі показники ефекту визначають значення показників ефективності. Узагальнюючим показникомефекту, що має відношення до всіх активів, єопераційний прибуток. Оскільки саме з цього джерела одержують свою частку основніучасники (акціонери, держава й ін.), операційний прибуток поділяється між ними. Довгострокові інвестиції надані інвесторами(акціонерами й ін.), тому з капіталом вартопорівняти одержуваний ними регулярний дохід (відсотки до одержання і прибуток,доступна до розподілу серед власників). Відповідно до капіталу, наданомуокремими групами інвесторів, необхідно порівняти одержуваний ними регулярнийдохід. У цьому полягає логіка побудови всіх коефіцієнтів рентабельностіінвестицій (капіталу). При цьому бажано, щоб оцінка активів (капіталу) була не моментною, тобто була б середньою. Це пов’язано з тим, що методологічно більш правильно використовуватисередні оцінки.

Література

1.  Абрютина Н.А.,Грачёв И.В. Анализ финансово-экономи-ческой деятельности предприятия. – М.:Дело и сервис, 2008. – 256 с.

2.  Анализ идиагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие длявузов / П.П. Табурчак, А.Е. Викуленко, Л.А. Овчинникова и др.; Под ред. П.П.Табурчака, В.М. Тумина, М.С. Сапрыкина. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 352 с.

3.  Анализхозяйственной деятельности в промышленности: Учебник / Н.А. Русак, В.И.Стражев, О.Ф. Мигун и др.; Под общ. ред. В.И. Стражева. – 3-е изд. – Мн.:Вышэйш. шк., 2009. – 386 с.

4.  Аналізгосподарської діяльності промислового підприємства: Зб. задач / За ред. С.І.Шкарабана. – Тернопіль: ТАНГ, 2009. – 79 с.

5.  Андрейчиков А.В.,Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике. – М.:Финансы и статистика, 2007. – 368 с.