Реферат: Проблема формування ринку праці в сучасних умовах

Зміст

Вступ

Розділ 1. Методологічний аналіздослідження проблеми формування ринку праці всучасних умовах

1.1 Стан розробкипроблеми формування ринку праці в сучасних умовах

1.2 Підходи, принципиі методи дослідження

1.3 Категоріальнийапарат дослідження

Розділ 2. Теоретичні засади дослідженнясоціального аспекту проблеми формування ринку праці всучасних умовах

2.1 Проблема формуванняринку праці в сучасних умовах

2.2 Зміст і формисоціального аспекту формування ринку праці

2.3 Вплив соціальногоаспекту на формування ринку праці в сучасних умовах

Розділ 3. Праксіологічний аналіз соціального аспекту проблеми формування ринку праці в сучаснихумовах

3.1 Проблеми впливусоціального аспекту на формування ринку праці в сучасних умовах

3.2 Рекомендації щодозменшення впливу соціального аспекту на формування ринку праці в сучаснихумовах

Висновки

Списоквикористаних джерел

Додаток

/>/>/>/>/>Вступ

Актуальність темидослідження соціального аспекту формування ринку праці в Україні пов’язана зізмінами, що відбуваються, в першу чергу, в економічній і політичній сферахсуспільства, детермінованих світовою фінансовою кризою, а також демографічноюситуацію в країні та правовим забезпеченням соціально-трудових відносин.

Ринок праці,зайнятість населення, безробіття є складними економічними і соціальнимикатегоріями, що знаходяться під впливом як ринкових економічних законів, так іадміністративних та законодавчих рішень.

Для правильної оцінки стану ринку праці України та причин його занепаду необхідно врахувати, що саме отримала Україна в спадщину. У дореформені часи робітник не міг вільно розпоряджатися своєю робочою силою. У ті часи існували різні види бюрократичного контролю і примусу до праці на всіх рівнях економічної ієрархії. Праця, по суті, розглядалася як обов’язок, а не як право, і була «гарантована» кожному. Замість ринку праці в країні існувала система централізованого планового розподілу робочої сили з єдиною тарифною сіткою. Такі умови були далекі від тих, при яких можливе ефективне функціонування ринку праці.

Отже, ринок праці як систему базових суспільних відносин на початку ринкових реформ необхідно було розпочати формувати практично заново. Цей процес був і залишається ускладненим не лише тією економічною і політичною ситуацією, в якій знаходилась і знаходиться Україна, але й інколи спробою насаджування «зверху» відносин «наймана праця – капітал» без їх відповідного організаційно-правового оформлення. Внаслідок цього виникла значна кількість правових, психологічних, економічних і соціальних проблем, зокрема повна залежність робітників від роботодавця щодо заробітної плати, збереження робочого місця тощо.

Соціальні,економічні та політичні перетворення в Україні із здобуттям незалежності змінилисоціальну структуру суспільства, викликали якісно нові соціальні процеси,створили основу формування нових соціальних, в тому числі і соціально-трудовихвідносин. В контексті цього досліду особливо важливо підкреслити, що соціальнівідносини з самого початку, неподільно пов’язані з трудовими відносинами таобумовлені ними.

Процесстановлення ринку праці в Україні супроводжується посиленням його сегментації.В соціально-економічній структурі працездатного населення відбуваються суттєвізрушення, які трансформують практично однорідну всезагальну зайнятістьрадянського періоду в сегментований ринок праці. Кожний сегмент як зайнятого,так і не зайнятого населення відрізняється специфікою свого соціальногостатусу, економічною поведінкою, гарантіями зайнятості, рівнем та стабільністюдоходів, конкурентоспроможністю та захищеністю ринку праці. В посиленнісегментації ринку праці на сучасному етапі беруть участь різні фактори, зокремаструктурні зміни в економіці, поява альтернативних форм господарювання івласності, спад виробництва і зниження життєвих стандартів українців. Наслідкомдій цих факторів стало значне розшарування населення, загострення проблемибезробіття, зубожіння певних соціальних верств.

Проблемнаситуація обумовлена, з одного боку, недостатньою вивченістю формування ринкупраці в сучасних умовах, а, з іншого, — нестабільністю становлення ринку праців Україні під впливом зовнішніх, та внутрішньо політичних факторів.

Об’єктом даногодослідження є процес формування ринку праці.

Предметомдослідження є соціальний аспект умов формування ринку праці в Україні.

Мета роботиполягає у розробці рекомендацій щодо зменшення впливу соціального аспекту наформування ринку праці в сучасних умовах.

Відповідно домети у роботі будуть дослідженні такі завдання:

- проаналізуватистан розробки проблеми формування ринку праці в сучасних умовах;

- визначитипідходи, принципи і методи дослідження;

- обґрунтуватикатегоріальний апарат дослідження;

- проаналізуватипроблему формування ринку праці в сучасних умовах;

- визначитизміст і форми соціального аспекту формування ринку праці;

- дослідитивплив соціального аспекту на формування ринку праці в сучасних умовах;

- виокремитипроблеми впливу соціального аспекту на формування ринку праці в сучаснихумовах;

- надатирекомендації щодо зменшення впливу соціального аспекту на формування ринкупраці в сучасних умовах.

Гіпотеза роботиполягає у припущенні про те, що ринок праці в сучасних умовах, зокрема вУкраїні, буде формуватися не під впливом політичних розбіжностей, економічноїнестабільності, а під впливом соціального аспекту ринку праці.

Згіднопоставленої мети та завдань робота складається зі вступу, трьох розділів(поділених на підрозділи), висновків, списку використаних джерел та додатків.

/>Розділ 1/>/>. Методологічний аналіз дослідження проблеми формування ринку праці в сучасних умовах/>1.1 Стан розробки проблеми формуванняринку праці в сучасних умовах

Перехiд Українивiд адмiнiстративно-командної економiки до ринкової, яка базується на широкомувикористаннi економiчних методiв, активiзує ряд соцiально-економiчних проблем.Зараз уже нікого не дивують безробіття та інфляція, страйки і соціальнанапруженість у суспільстві, які спричинились в Україні переходом до ринковихвідносин. За порівняно короткий відрізок часу прийнято низку, хоч і не доситьдосконалих, законодавчих актів, які покликані регулювати відносини на ринку праці;створено мережу державних і комерційних установ інфраструктури ринку праці; взакладах освіти здійснюється підготовка спеціалістів за новими спеціальностями;в навчальних планах вузів з’явились навчальні дисципліни з проблем ринку працій зайнятості; в наукових журналах і збірниках усе частіше з’являються статті,присвячені трудовим відносинам, соціальному захисту, регулюванню зайнятостінаселення, соціальному партнерству і т. п.; видано ряд навчальних посібників, уяких висвітлюються проблеми ринку праці тощо. Проте процес формування уявленьпро ринок праці як науку ще не завершено. Залишається актуальною потреба увідносному уособленні ринку праці, в чіткому визначенні її предмета. [1, 4]

Ринок праці є системою суспільних відносин, соціальних – в тому числі, юридичних – норм та інститутів, які забезпечують нормальне відтворення і ефективне використання праці, кількість і якість якої відповідним чином винагороджуються. Тобто ринок праці є конкретним проявом системи суспільної організації найманої праці в умовах товарно-грошових відносин. У вужчому трактуванні ринок праці розглядається як система соціально-економічних відносин між роботодавцями – власників засобів виробництва – та населенням – власниками робочої сили – щодо задоволення попиту — перших на працю, а других – на робочі місця, які є їх джерелом засобів існування.

Особливість ринку праціполягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару «робоча сила »,а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Відносини, що тутвиникають, зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому потребуютьособливої уваги з боку держави.

/>1.2 Підходи, принципи і методидослідження

Для дослідженняпроблеми формування ринку праці в сучасних умовах необхідно розробитивідповідну методологію. Методологія – система методів, способів і прийомівнаукового дослідження.

Тепер дамо визначення поняттю «метод». Узагальнонауковому визначенні – це засіб, шлях пізнання і практичногоперетворення реальної дійсності, система прийомів і принципів, що регулюєпрактичну і пізнавальну діяльність людей (суб’єктів) [2, 57].

Таким чином,давши визначення поняття методу і методології спробуємо проаналізувати тіпринципи, за допомогою яких нами вивчається об’єкт та предмет дослідження.

Метою нашого дослідження є конкретизаціясоціальних аспектів, що впливають на формування ринку праці.Для досягнення цієї мети ми будемо використовувати низку принципів діалектики. «Найважливішимпринципом діалектики є принцип історизму, тобто розгляд предметів у їхрозвитку, саморуху, змінах. Історичний підхід до предмета, що вивчаєтьсявключає в себе аналіз основних етапів і тенденцій його виникнення, розвитку іфункціонування» [2, 57].

Використовуватипринцип історизму, ми будемо при аналізі наукових підходів до вивченнясоціального аспекту формування ринку праці в сучасних умовах.

Важливе місце у науковому дослідженні посідаєпринцип загального зв’язку і взаємозв’язку. Аналізуючи проблеми формуванняринку праці, ми не можемо ігнорувати той факт, що на цей феномен впливають яквнутрішні процеси в країні, так і зовнішні обставини. Будь-яка організація євідкритою системою, яка не може існувати без впливів зовнішнього середовища,тим самим здійснюючи на нього зворотній вплив. З положення про «загальнийзв’язок і взаємообумовленість всіх явищ витікає один із основних принципівдіалектики – всебічність розгляду предметів і явищ реальної дійсності» [2,57].

 Процес нашогодослідження повинен відповідати принципу об’єктивності. Об’єктивність науковогопідходу до фактів, що вивчаються, досягається спеціально організованимдослідницьким процесом. Принцип об’єктивності передбачає загальний огляд явища,що досліджується з метою виявлення його сутності і різноманіття взаємнихзв’язків, робить наголос на досягнутому рівні наукового знання з урахуваннямтих точок зору, що висунуті з даної проблематики; творчий підхід додослідження, що можливе за умови застосування різноманітних методів із різнихджерел.

До базових методологічних принципів соціального пізнаннябагато вчених відносять також принцип розвитку, що зосереджується на явищі зточки зору основних законів діалектики – заперечення, єдності та боротьбипротилежностей, переходу кількісних змін у якісні. «Фундаментальну роль усоціальному пізнанні відіграє принцип матеріалізму, відповідно до якого завчинками, діями, мотивами і цінностями людей стоять соціально-економічніпроцеси, матеріальні явища життя суспільства». [3, 28-29]

У курсовій роботі буде використовуватися принципконкретності, при аналізі соціальних аспектів, що впливають на формування ринкупраці України в сучасних умовах. Теоретично розглянувши соціальні аспектиформування ринку праці ми спробуємо у третьому розділі, застосовуючи принципконкретності, проаналізувати та дати рекомендації щодо зменшення впливусоціального аспекту на формування ринку праці.

Таким чином, можемо стверджувати, що в даній роботідля ґрунтовного наукового пізнання нами будуть використані принципи історизму,загального зв’язку і взаємозалежності, всебічності розгляду предметів і явищреальної дійсності, принцип розвитку, об’єктивності, структурності, принципконкретності. Застосовуючи системнийпідхід, ми зможемо об’єднати надбання декількох наукових підходів до цьогопроцесу, що дозволить нам дослідити соціальний аспект проблеми формування ринкупраці. Що стосується методівнаукового пізнання, то для вивчення проблеми формування ринку праці в сучаснихумовах будуть використані загальнонаукові методи. Одним із них є абстрагування.Це процес уявного виділення, розчленовування окремих ознак і властивостей. Цейметод буде використаний при уточненні категоріального апарату дослідження.

Паралельно з абстрагуванням, використовувався методіндукції. Індукція – це процес судження, котрий досягає висновку, що принаявному стані знань є напевно істинний, але не гарантує його. Індуктивний висновокможе бути спростований або узагальнений при наявності додаткових фактів.Інакше, індукція полягає у формулюванні закону, ґрунтуючись на обмеженомуоб’ємі спостережень подій, що повторюються .[4].Вдругому розділі буде використаний такий метод як аналіз для розгляду соціальнихаспектів, що впливають на формування ринку праці в сучасних умовах. Длянаписання висновків застосовувався метод синтезу. Синтез полягає в об’єднанніраніше виділених особливостей проблеми формування ринку праці в сучаснихумовах. Потім, з метою одержання підсумкового знання, були виявлені істотнізв’язки і відносини, що найбільш характерні для даного феномену. Наступнимметодом і прийомом, використаним у курсовій роботі, є гіпотеза. Гіпотеза – це «форматеоретичного знання, яка виражає науково обґрунтоване припущення, що пояснюєпричину будь-якого явища, хоча вірогідність цього припущення в теперішній часще не доведена практичним життям» [2, 63].Цейметод був використаний у вступі, для того, щоб виділити основний напрямок,опорний пункт дослідження проблеми формування ринку праці в сучасних умовах.Також були виділені і додаткові гіпотези, що уточнюють і деталізують основнугіпотезу. Таким чином, укурсовій роботі будуть використані системний і комплексний підходи; дляґрунтовного наукового пізнання у дослідженні будуть використані принципиісторизму, загального зв’язку і взаємозалежності, всебічності розглядупредметів і явищ реальної дійсності, принцип розвитку, об’єктивності,структурності, принцип конкретності; також з метою дослідження проблемиформування ринку праці в сучасних умовах у роботі будуть використані методабстрагування, метод індукції, гіпотези і синтезу.

/>1.3 Категоріальний апарат дослідження

Для того, щобдосконально розглянути проблеми формування ринку праці в сучасних умовах, слідзгадати деякі терміни, які будуть використовуватися категоріальним апаратомдослідження, виключно ті терміни, які безпосередньо стосуються ринку праці. Ринок (market) – це інститут абомеханізм, за допомогою якого відбувається об’єднання та взаємодія покупців(пред’явників попиту) та продавців (постачальників) конкретного товару абопослуги. Отже, ринок праці є системоюсуспільних відносин, соціальних – в тому числі, юридичних – норм та інститутів,киї забезпечують нормальне відтворення і ефективне використання праці,кількість і якість якої відповідним чином винагороджується. [5, 12 ]

Згідно з темою нашої роботи ми розглядаємо соціальний аспект проблеми формування ринку праці, тому потрібно більш детально зупинитися на поняттях які складають саме соціальний аспект.

Безробіття – це резерв робочої сили, що забезпечує можливість швидкого міжрегіонального і міжгалузевого перерозподілу робочої сили відповідно до коливань попиту і обумовлених ними коливань попиту виробництва на робочу силу. [6, 247]

Демографія (економічна) — вивчає економічні аспекти відтворення народонаселення, механізм взаємозв’язку економічних та демографічних процесів. У її завдання входить аналіз шляхів формування різної інтенсивності демографічних процесів під впливом змін економічних явищ. Іншим напрямком досліджень механізму взаємозв’язку економічних та демографічних процесів є аналіз впливу останніх на економічні процеси. [7]

Гендер – один ізбазових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншимисоціально-демографічними та культурними характеристиками організує соціальнусистему. «Жіночі дослідження — як виклик традиційній науці, виникли, колистало очевидним, що соціальні та гуманітарні науки під виглядом вивчення людинивзагалі, вивчають винятково чоловіків» [4, 298]

Мігра́ція —процес зміни постійного місця мешкання індивідів або соціальних груп, щовиражається в переміщенні в інший регіон, географічний район або країну. [4]

Глобаліза́ція(globalization) — перетворення певного явища на світове, планетарне, те, якестосується усієї Землі, земної кулі. Процес розповсюдження інформаційнихтехнологій, продуктів і систем по всьому світі, що несе за собою економічну ікультурну інтеграцію. Прибічники цього процесу вбачають в ньому можливістьподальшого процесу за умови розвитку глобального інформаційного суспільства.Опоненти попереджають про небезпеку глобалізації для національних культурнихтрадицій та поглиблення соціальної нерівності. [4]

/>Розділ 2/>/>. Теоретичні засади дослідження соціального аспекту проблемиформування ринку праці в сучаснихумовах

/>2.1 Проблема формування ринку праці в сучасних умовах

Для виникнення,формування й функціонування ринку праці необхідні певні умови. Насамперед маютьбути забезпечені правові умови функціонування цього ринку, зокрема можливістьвільного пересування на ньому громадян, вільного вибору роботи, тобто юридичнасвобода працівника, можливість самостійно розпоряджатися своєю здатністюпрацювати. Проте цього недостатньо, оскільки, з економічного погляду, власникробочої сили змушений продавати її тоді, коли у нього немає всього необхідногодля ведення свого господарства як джерела для одержання засобів існування, абоколи дохід з інших джерел є недостатнім.

Покупцем товару «робочасила» на ринку виступає підприємець, який має все необхідне для веденнявласного господарства. Крім своєї праці, підприємець залучає інших працівниківза певну грошову винагороду. Відбувається обмін індивідуальної здатності допраці на засоби існування, необхідні для відтворення робочої сили, а також здійснюєтьсярозміщення працівників у системі суспільного поділу праці країни.

Важливою умовоюформування й функціонування ринку праці є відповідність працівника вимогамробочого місця, а запропонованого місця — інтересам працівника.

Ринок робочих місць якскладова ринку праці, що відбиває потребу у робочій силі, передусімхарактеризується кількістю вакансій на підприємствах і в організаціях. Прицьому беруть до уваги вакансії як тих підприємств і організацій, які вжефункціонують, так і тих, що тільки вводяться в дію. Крім того, враховуються іті робочі місця, на яких працівники не задовольняють роботодавця, і тому віншукає їм заміну.

Необхідними аспектамифункціонування ринку праці є також організація єдиної, замкненої по територіїкраїни й ефективно діючої системи бірж праці; широкомасштабна системапрофесійної орієнтації, професійного навчання, підвищення кваліфікації іперепідготовки; наявність у територіальних органів виконавчої влади необхіднихфінансових і матеріальних коштів, достатніх для організації ефективної роботисистеми працевлаштування, організації громадських робіт, стимулюваннязайнятості; соціальна підтримка громадян, включаючи безробітних і членів сімей,які перебувають на їхньому утриманні, та ін.

Одним з цікавимфрагментів у формуванні ринку праці, є переманювання цінних та кваліфікованихспеціалістів. До останнього часу для українського ринку праці це було звичайноюсправою. Для багатьох зустріч з хедхантерами (head-hunter «мисливець заголовами», підбирає працівників на відповідальні посади для великихкомпаній, відбирає найбільш здібних випускників ВНЗ, переманює працівниківфірм) була своєрідним засобом дізнатися свою теперішню ціну на ринку праці тапідставою лишній раз нагади керівництву про перегляд зарплатні. Однак, у світліостанніх подій все змінилося. Криза на світових фондових біржах водночас сприялаохолодженню розігрітого до межі кадрового питання. [ 8, 30 ]

Залишившись без джерелфінансування, багато компаній, що працюють на Україні, вирішили зачекати зреалізацією нових проектів та розширенням бізнесу. Вже зараз в багатьохкомпаніях, чий бізнес пов’язаний з фінансами та нерухомістю можна спостерігатимасове скорочення кадрів.

Найбільші звільненняпрогнозують на металургійних підприємствах. Ще вчора цю галузь називали хребтомнаціональної економіки. Тепер цей хребет перебитий. [ 8, 31 ]

Результатом фінансовоїкризи, за прогнозом рекрутенгових агенцій, буде те, що в найближчі півроку наринку праці з’явиться багато безробітних спеціалістів. Близько 150 українськихкомпаній вже заявили про необхідність оптимізації своїх витрат, яке вмайбутньому виллється у звільнення «зайвих» співробітників. Слідом забанкірами до виходу слід готуватися страховим агентам, будівельникам,ІТ-спеціалістам, юристам і працівникам важкої промисловості.

Жахлива перспектива. ВМіністерстві праці та соціальної політики не знають навіть, що робити з 10 тис.звільнених, вже не кажучи про півмільйонну армію безробітних. Центри зайнятостімінімум на рік стануть самою витратною статтею в державному бюджеті країни. [ 9,36 ]

Кінець 2008 року станетяжким випробуванням для багатьох компаній. Виживуть найбільші гравці, якіприймають ряд необхідних, частіше радикальних заходів, щодо подолання кризи.Багато компаній погубила відсутність досвіду роботи в умовах кризи та обвальногопадіння фондового ринку. Навіть самі заслужені компанії ніколи не працювали притакому падінні біржового індексу. Такого падіння просто ніколи не було. [ 9, 37]

Але не зважаючи накритичну ситуацію, найбільш комфортними галузями для роботи залишатьсяфармацевтична та телекомунікаційна галузі. На цих ринках попит на фахівцівзовсім не зменшився навіть зараз. [ 8, 32 ]

Таким чином, українськаекономіка та ринок праці в значній мірі може відчути на собі негативні наслідкисвітової кризи. Безумовно це треба розуміти та приймати ефективні рішення. [ 8,42 ]

Ринок праці в Україні нині знаходиться тільки на завершальній стадії першого етапу його формування – фрагментарного ринку. На фоні роздержавлення економіки виникає потреба активного державного втручання в економічні процеси з метою формування господарського порядку, запобігання хаосу і безладдю. Не останню роль тут відіграє податкова політика держави, яка повинна бути підпорядкована плану перспективного розвитку України як в економічній, так і в політичній сферах. Зрозуміло, що процес формування ринку праці може і повинен спиратись на досвід інших країн, де цей ринок збудований, а їх економічна модель найбільше відповідає тій, що будує Україна. Але, як показує світовий досвід, теорія ринкової економіки, кожна країна повинна мати свою власну модель ринку праці та політику регулювання ринковими процесами. Адже вихідні умови як внутрішні, так і зовнішні для кожної країни свої.

/>2.2 Зміст і форми соціального аспектуформування ринку праці

Ринок праці має усвоїй структурі два аспекти – економічний і соціальний. У нашій роботі ми розглянемосоціальний аспект ринку праці і його складові: безробіття; демографічнийаспект; гендерну асиметрію; міграцію; глобалізацію.

Безробіття є неминучим супутником ринкової економічної системи, і навіть в умовах ідеального управління воно не може бути ліквідоване. Метою і критерієм ефективності управління економікою та ринком праці, зокрема, є відповідність рівня безробіття природній нормі. Прагнення утримувати безробіття на нижчому за природну норму рівні загрожує інфляцією та зниженням ефективності економіки.

Основний чинник безробіття в економічно розвинених країнах – науково-технологічний процес та запровадження нових технологій – впродовж 90-х років помітного впливу на скорочення попиту на робочу силу в Україні, як і в більшості країн перехідного періоду не здійснював. Пояснюється це передусім вкрай низькими інвестиціями і низьким рівнем запровадження сучасних технологій в економіку країни. [ 5, 51 ]

Безробіття існує в 2 формах природному (фрикційне та інституційне) і вимушеному (технологічне, структурне та регіональне) (див.: додаток А). На відміну від природного безробіття, що як правило, є певною мірою добровільним і не призводить до суттєвих негативних наслідків, вимушене є довготривалим, викликає необхідність повних або часткових змін способу життя. [ 5, 59-62 ]

Демографічний аспект. У комплексі передумов формування ринку праці розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси — головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення — не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці. Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:

- чисельність населеннякраїни (регіону), його динаміка, характер відтворення;

- розміщення населення натериторії, щільність населення, форми розселення, міграції;

- статевовікова структуранаселення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньоїкваліфікації;

- структура зайнятостінаселення;

- національний складнаселення;

- демографічна політикадержави.

Збільшення питомої ваги міського населення й зростання соціально-економічної ролі міст називається урбанізацією. У деяких економічно розвинутих країнах світу цей процес майже завершився, і відсоток міського населення сягнув високих позначок і далі майже не підвищується. В Україні показник урбанізації становить 68%.

Розселення й виробництво мають прямий та зворотний зв'язок. Довгий час домінуючим фактором було виробництво, яке зумовлювало певну систему розселення. І сьогодні сільське господарство й гірнича промисловість, наприклад, локалізують поселення. Але під впливом науково-технологічного прогресу великі міста «притягують» виробництво до себе. Зосередженість в містах науково-дослідних закладів, ВНЗ, великого контингенту висококваліфікованих фахівців сприяє розміщенню в них наукоємних виробництв, формуванню потужних інформаційних центрів. Подальший розвиток систем розселення веде до їх трансформації.

Національний склад населення не відіграє вирішальної ролі в економіці, хоча деякі національні аспекти треба враховувати у певних економічних ситуаціях. До них відносяться: ступінь етнічної однорідності у країні, національні традиції у трудовій діяльності, рівень національної культури, спосіб життя, темперамент тощо. Залежно від демографічної ситуації у країні здійснюється певна демографічна політика — комплекс соціально-економічних заходів, за допомогою яких уряд скеровує ці процеси у потрібному напрямку.

Гендерна асиметрія. В сучасних ринкових відносинах жінкам проблематично на рівних з чоловіками конкурувати на ринку праці. Цій категорії громадян без сумніву потрібна державна допомога – забезпечення всіх конституційних прав і гарантій. [10]

Існує неявний розподіл між чоловічою та жіночою зайнятістю,особливо по кадровій вертикалі. Жінкам здебільшого залишається конкурувати міжсобою в тих сферах діяльності, які вважаються чоловіками непрестижними та/абожіночими. Така неявна дискримінація носить назву професійної сегрегації, тобтонерівномірного розподілу жінок та чоловіків в економіці і на ринку праці. Підгалузевою або професійною сегрегацією розуміється така структура зайнятості,коли жінки зайняті здебільшого в малооплачуваних професіях з наявністю «скляноїстелі», яка заважає кар’єрному росту.

Крім того, недостатнє представництво жінок на керівнихпосадах в органах законодавчої та виконавчої влади, в бізнесі не дає їм змогиреально впливати на економічні перетворення, гальмує вирішення багатьохсоціально-економічних питань, а також процес, спрямований на підвищення статусужінок у суспільстві.

Водночас, сучасніпроцеси розвитку вимагають докорінних змін не тільки економічного чиполітичного ладу, але й в менталітеті чоловіків та жінок. Особливо цестосується ринка праці, де і жінка і чоловік повинні мати можливістьреалізувати своє право на праця та на отримання рівної винагороди за однаковупрацю. Для цього важливо неухильно втілювати положення конвенцій ООН проліквідацію всіх форм дискримінації та розробляти засади державної політики зурахуванням необхідності забезпечення рівних можливостей для участі жінок ічоловіків в політичному, економічному та соціальному житті.

Жіноче безробіття– це ще один аспект гендерного аналізу. Відомо, що жінки мають більше проблемяк при звільненні, так і при працевлаштуванні. Незважаючи на те, що фактичніпоказники зареєстрованого та загального рівня безробіття у жінок навіть менші,ніж у чоловіків (8,4% та 9,6% відповідно згідно даних обстежень робочої сили),це скоріше обумовлено бажанням та необхідністю скорішого працевлаштування жінок.Жінки виявляють більшу активність у всіх заходах, що сприяють працевлаштуванню.

Для жінок існує багато обмежень на ринку найманої праці у вигляді більш високого рівня безробіття, нижчої порівняно з чоловіками заробітної плати, необхідності піклування за дітьми та інших сімейних обов’язків, які часто призводять до перерв у стажі роботи або його відсутності. Загалом, виділяються дві основні групи жінок з активною позицією на ринку праці. Перша – це група високоосвічених жінок, які мають високу кваліфікацію, менеджерські знання, володіють іноземними мовами, орієнтовані на роботу з міжнародним бізнесом. Таких жінок з кожним роком з’являється все більше. Друга категорія – жінки, в основному, з середньою спеціальною або вищою освітою, які володіють певним досвідом роботи. Обидві групи мають можливість вийти на якісно новий соціальний щабель в бізнес ієрархії та в суспільстві за умови розвитку програм підтримки жіночого підприємництва.[10]

Міграція. Диференціаціяприродних умов та особливості забезпечення природно-ресурсним потенціаломвизначають основні напрями господарської спеціалізації регіонів і їх місце вдержавному поділі праці. Сформована галузево-територіальна структуравиробництва є основою розвитку сфери прикладання праці. Розподіл населення потериторії, його статевовікова структура, професійно-кваліфікаційний склад,система розселення, що склалась протягом тривалого періоду є основним чинникомформування пропозиції на ринку праці. Пропозиція формується працездатнимнаселенням, яке пропонує роботодавцю свою здібність до праці в обмін на фонджиттєвих благ. Її формують в основному особи працездатного віку, а такожпідлітки і пенсіонери, які працюють чи бажають працювати.

Слід зазначити,що не завжди місце проживання є місцем прикладання праці. Це визначаєтьсянеузгодженістю структури попиту і пропозиції, недостатніми можливостямиреалізації працересурсного потенціалу через недостатній рівень розвитку сфериприкладання праці, тощо. Наявність попиту за межами регіону стає причиноюсезонних трудових міграцій на великі відстані. Зв’язки з працевикористанняможуть проявлятись як в межах регіону чи області – регіональні (в більшостівипадків маятникові), країни – міжрегіональні, так і на міждержавному рівні –міжнародні.

Починаючи зсередини 90-их років трудові міграції в країни близького і далекого зарубіжжянабули масового характеру і за своєю інтенсивністю перевищили ті, що мали місцев дорадянський період. [11] Основними причинами такого явища були високийрівень безробіття та низький рівень доходів, характерні для більшості сімейкраїни. Якість життя, рівень доходів і добробуту прямо пов’язані з ситуацією наринку праці, співвідношенням попиту і пропозиції. Процеси вивільнення іперерозподілу робочої сили визначають рівень доходів і формують структурувитрат населення, яке проживає в межах даної території.

Трудова міграція– процес переміщення населення з метою працевлаштування, який формуєтьсявнаслідок дії складного комплексу економічних, політичних, професійних іншихмотивів, пов’язаних з неможливістю задоволення відповідних потреб населення.Трудова територіальна мобільність зумовлена не тільки соціально-економічними, ай соціально-психологічними чинниками. До них належать особливості історичногорозвитку території, традиції і звичаї населення. У зв’язку з відсутністю вукраїнській статистиці точних даних щодо тимчасового відпливу працівників закордон, стає неможливим визначення кількісних характеристик основних потоківзарубіжних міграцій. Саме достовірність інформації на офіційному рівні даєможливість з’ясувати суть проблеми, визначити напрями її вирішення. Цепов’язано з відсутністю законодавства, яке б регламентувало і визначало статус,права і обов’язки громадян, які є учасниками трудових міграцій.

Ключові моментивирішення проблеми нелегальної трудової міграції та подоланні їх негативнихнаслідків полягають у розробці нормативно-правових документів, які бзабезпечили можливість оцінки реальної ситуації на локальному, регіональному тазагальнонаціональному рівні, сприяли впорядкуванню міграційних потоків як узахідному, так і у східному напрямах. Прийняття цільових урядових рішеньприскорить стабілізацію на окремих локальних, регіональних і національномуринку праці. Особлива увага має бути напрямлена на оцінку міграційних потоківдля регіонального розвитку з позицій комплексно-пропорційного розвиткутериторії, успішність якого визначає стабільність національного господарства. [12]

Глобалізація якпроцес планетарного масштабу розділила світ на дві частини: прихильників цьогопроцесу, які стверджують, що він сприяє розподілу праці, ефективному розподілуресурсів і їх використанню у світовому масштабі, що супроводжується зростаннямпродуктивності праці і зростанням життєвого рівня населення — і супротивників, яківважають, що ідея глобалізації — це завуальована установка Західного світу,очолюваного олігархами, на використання багатств всієї планети, експлуатаціюбільшої частини людства в своїх інтересах. Враховуючи, що загальні продажі 200 найбільшихв світі корпорацій перевершують економічну потужність економік всіх країн наземній кулі, разом узятих, за винятком дев'яти самих могутніх, можна уявити,якими величезними капіталами і якими можливостями реального впливу на світовийринок вони володіють. [13]

Глобалізація єоднією з важливих проблем профспілок, що виливається в використанні можливостейМіжнародної організації праці — трибічного органу, об'єднуючого понад 150 країнсвіту, в гармонізації відносин між економічним і соціальним розвитком країн іглобальною економікою, забезпеченні основоположних принципів і прав у сферіпраці, закріплених в Декларації МОП 1998 року. На жаль, пропозиції Федераціїпрофспілок щодо дослідження стану справ у області праці в ТНК(транснаціональних компаніях) не одержали підтримки з боку координаторів МОП.Зате щосили розгортається кампанія по розробці нового Трудового кодексу.

Ще одна проблема,що вимагає уваги профспілок, — глобальний рух робочої сили.

Велика кількістьнеформально зайнятих, які при щонайменшому коливанні економічної кон'юнктури(неминуче слідство глобалізації) можуть бути звільнені, створює напругу наринку праці. В той же час, ринкові механізми, які змогли б компенсувати втратуробочих місць, ще не працюють. Про це говорить той факт, що середня тривалістьпошуку роботи складає майже 11 місяців.

Профспілки неможуть бути сторонніми спостерігачами процесів згортання системи соціальногозахисту, знищення національних виробничих комплексів, утворення наднаціональнихструктур. Обов'язок уряду кожної держави при рішенні питань глобалізації — розробляти і вживати конкретні, дієві заходи по попередженню негативнихнаслідків інтеграційних процесів.

/>2.3 Вплив соціального аспекту наформування ринку праці в сучасних умовах

Останніми рокамипосилюється вплив складових соціального аспекту на ринок праці. Розглянемо ціпроцеси.

Безробіття негативно впливає на всі сторони життя суспільства – економіку, політику, соціальні відносини. Воно тягне за собою різкий занепад матеріального стану родин безробітних, зростання захворювань та злочинності, загостренню соціального напруження в суспільстві.

Демографічнийаспект. У взаємодії з іншими передумовами й факторами розміщення продуктивнихсил той чи інший структурний блок стає провідним, визначальним. Чисельністьнаселення найбільше впливає на формування контингенту трудових ресурсів іпотенціалу внутрішнього ринку країни або регіону. Певною мірою вона визначає йрозмір валового внутрішнього продукту країни, хоча ця залежність не пряма: вирішальнийвплив на цю величину справляють інші фактори (наприклад, продуктивність праці).Проте країна з великою кількістю населення, як правило, має чималий валовийвнутрішній продукт (ВВП).

Гендернаасиметрія. Відсутність реально однакових умов реалізації права на працю в рештірешт призводить до поступової фемінізації бідності. Це проблема не стількисоціальна, скільки економічна і лежить у сфері зайнятості. Хоча, безумовно,одинока жінка, що має утриманців, має набагато більше шансів залишитися за межеюбідності. Але головні причини полягають як у звичайних перешкодах жінкам нашляху до працевлаштування, так і у дискримінаційній оплаті праці, щопроявляється в зарахуванні жінок на низькооплачувані посади.

Існуючі всуспільстві гендерні стереотипи заважають ефективному розвитку сучасного ринкупраці і викликають ряд проблем: низька заробітна плата жінок в порівнянні іззаробітною платою чоловіків; вікова дискримінація, низький соціальний статусжінки в суспільстві.

Жінки залишаються найбільш вразливою категорією на ринку праці. Вагомих результатів у подоланні гендерної нерівності можна досягти тільки за умов усвідомлення суспільством в цілому і кожною людиною зокрема, що інтелектуальний та професійний стан і розвиток людини не залежить від статі, соціального походження, кольору шкіри. [10]

Міграція. Високийрівень безробіття обертається для країни не лише збитками, падінням рівняжиття, він є також джерелом криміналізації, приводить до маргіналізаціїнаселення. Одночасно, через нестачу робочих місць, посилюється інтенсивністьтрудових міграційних процесів. Однією з причин посилення впливу міграційногочинника на функціонування національного ринку праці є низький рівеньзаробітків.

Тимчасові поїздкигромадян країни з метою працевлаштування за кордон стали масовим явищем,масштаби якого демонструє незареєстрований ринок праці. Значний відпливтрудових ресурсів, деформує професійно-кваліфікаційну структуру ринку праці.Особливо це стосується працівників освітньої сфери, медицини, фахівців зінженерних та технічних спеціальностей, які могли б реалізувати інноваційніпринципи економічного зростання, обслуговувати високотехнологічні виробництвата в силу неможливості працевлаштування в межах країни реалізують свійпотенціал в інших державах.

Нерегульованеміграційне скорочення населення приводить до погіршення демографічної ситуації,суттєво деформує вікову структуру населення, посилює соціальне напруження, стаєпричиною руйнації сімейних цінностей і традицій відносин між поколіннями.Одночасно виникають суттєві відмінності між зареєстрованим ринком праці іреальною ситуацією. Ці неузгодженості утруднюють визначення основних напрямів істворення конкретних механізмів для покращення соціально-економічної ситуації вкраїні. Одним із наслідків впливу трудових міграцій на функціонування ринкупраці є втрата кваліфікації працівниками-мігрантами. Особи з високим рівнемпрофесійної підготовки через нелегальний характер працевлаштування і доситьчасто невисокий рівень знань мови країни, де вони працевлаштовуються, виконуютьза кордоном малокваліфіковану роботу. [14]

Неврегульованістьпроблеми нелегальних трудових міграцій, недосконалість міграційногозаконодавства негативно позначається на рейтингу нашої держави у Європі та усвіті. В умовах реформування господарства трудові міграційні процеси є глибокосуперечливими. Міграційні переміщення працездатного населення дозволяютьзгладжувати деякі з поточних економічних труднощів і суперечностей економічногорозвитку, але водночас накопичується багато суперечностей, пов’язаних з переважнонелегальним характером трудових міграцій. Великомасштабна міграція, особливокваліфікованих кадрів є причиною значних втрат інтелектуального потенціалу.Особливо гостро відчувається негативний вплив трудових міграцій на локальномурівні у розрізі окремих населених пунктів, де у зв’язку з високим рівнембезробіття і слабо розвиненою сферою прикладання праці досить значним єміграційний відтік. І ще породжує цілий ряд негативних явищ, що проявляються удеформуванні вікової структури, високому показнику навантаження на одногопрацюючого, зростанні незареєстрованого сегменту ринку праці. Багатоаспектнийвплив трудових міграцій на різні сторони життєдіяльності населення вимагаєактивізації зусиль щодо захисту інтересів громадян України, врахування особливостейміграцій в соціально-економічному розвитку. [12]

Розуміючи, щоглобалізація — це необоротний процес, і навряд чи одними протестуючими діями,на зразок виступів антиглобалізму, можна поліпшити стан трудящих, потрібнотверезо оцінити плюси і мінуси глобалізації економіки і виробити конкретнізасоби впливу профспілок на мінімізацію негативних наслідків. Сьогодні дляУкраїни, як і інших країн СНД, глобалізація виявляється в трьох основнихвимірюваннях: регіональному (СНД), континентальному (ЄС) і світовому (ВТО, ВБ,МВФ). Кожне з них характеризується власними конкурентними параметрами і вимагаєвідповідних підходів.

Позитивний впливМОП на процеси в гармонізації відносин між економічним і соціальним розвиткомчленів країн і глобальною економікою, забезпеченні основоположних принципів іправ у сфері праці, закріплених в Декларації МОП 1998 р. загальновідомі. Протетехнічна допомога, що надається цією організацією країнам пострадянськогопростору, на наш погляд, повинна бути розширена по ряду напрямів, наприклад, — використаннянайважливіших трудових норм (свобода об'єднання в профспілки, права на веденняколективних переговорів) в транснаціональних компаніях (ТНК). Спроби ТНКстворювати конкурентні переваги за рахунок дешевої робочої сили приводять доштучної заборони зростання зарплати. Можна також чекати тиску з боку ТНК надержавні органи з метою дерегулювання ринку праці, прагнення до єдиних (незавжди високим) стандартів у сфері гарантій зайнятості. [15]

/>Розділ 3/>/>. Праксіологічний аналіз соціального аспекту проблеми формування ринку праці в сучасних умовах/>3.1 Проблеми впливу соціального аспектуна формування ринку праці в сучасних умовах

В Україні безробіття з’явилося з процесом переходу до ринкової економічної системи, причому домінуючою є прихована його форма. Існують помітні розбіжності між зареєстрованим безробіттям і визначеним за методологією МОП. Це стосується масштабів, і структури безробіття. Вкрай негативною ознакою є постійне зростання тривалості безробіття і збільшення у складі безробітних осіб, що не мають роботи тривалий період. [5, 78]

Демографічний аспект. Забезпечення потреб (хоча б елементарних) населення — найголовніший заохочувальний мотив виробництва. Отже, чисельність населення регіону — один із найважливіших факторів формування внутрішнього ринку праці. Іншим важливим фактором є купівельна спроможність населення. Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо.

Демографічна політика вУкраїні скерована на підвищення природного приросту населення за рахунокнароджуваності. Для цього матерям, які народжують дитину, надаються допомоги,додаткова відпустка тощо.

Гендерний аспект.Традиційна роль жінки в українському пострадянському суспільстві спирається наособливості гендерного виховання, яке надавало перевагу слухняній поведінці надрозвитком лідерства та власних ініціатив у дівчат. Присутність жінок у сферіуправління скоріше була обумовлена необхідністю демонстрації жіночої рівності,аніж реальною ситуацією. Майже не змінилася ситуація і сьогодні. [16]

В Україні індекс сегрегації складає майже 30% тільки загалузевою ознакою і згідно деяких оцінок є набагато вищим за професійнимрозподілом, де фактор рівня оплати праці має більше значення.

В Україні відсутній дієвий механізм забезпечення участі жінкиу прийнятті рішень на всіх рівнях. Яскравим прикладом гендерної нерівності євідносна кількість жінок-депутатів у Верховній Раді України: 8%. Таке, граничнонизьке його значення призводить до одностатевості політичної влади та виконаннянею чоловічої волі, до панування чоловічих цінностей й стандартів для всьогосуспільства. Слід зауважити, що відчуження жінки від основних важелівуправління є логічним результатом попереднього розвитку суспільства.

Якщоукраїнське суспільство прагне на практиці досягти конституційних принципів гендерногорівноправ’я та усунути гендерні деформації в існуючій соціально-економічніймоделі розвитку суспільства, необхідно забезпечити жінкам реальну можливістьдоступу до всіх видів діяльності, рівність прав і можливостей чоловіків і жінокна ринку праці, запобігати жіночому безробіттю шляхом створення нових робочихмісць. [17]

Міграція. РегіониУкраїни внаслідок об’єктивно існуючих територіальних відмінностей у рівні таспеціалізації господарської діяльності характеризуються певними особливостямиорганізації працересурсного потенціалу та розвитку сфери прикладання праці.

Така ситуація знелегального працевлаштування українських громадян за межами території Українивисуває перед суспільством принципово нове розуміння зовнішніх трудовихміграцій та вимагає розробки конкретних механізмів з їх регулювання талегалізації.

Такі місцевіособливості, як географічне положення населених пунктів, наявністьналагодженого транспортного сполучення з країнами-реципієнтами трудовихресурсів, традиції міграційної поведінки, налагоджені зв’язки з іншимипрацівниками-мігрантами суттєво впливають на географію поїздок мігрантів,спосіб їх зайнятості за кордоном, інші важливі характеристик зарубіжних поїздокз метою заробітку. [14] Тривалість перебування наших громадян на роботі закордоном коливається від трьох місяців (сезонні роботи) до декількох років(через неможливість легального перетину кордону у зворотному напрямі).

Одним із шляхівскорочення масштабів і подолання негативних наслідків трудових міграцій єрозробка і впровадження цільових програм для повернення працівників-мігрантів,яка б передбачала можливість легалізації зароблених коштів в Україні.

Глобалізація Згідноз офіційними даними, за кордоном працюють майже 34 тисячі громадян України. Зних 34,3% — з вищою освітою. За неофіційними даними, за кордоном працюютьблизько 4 мільйонів чоловік. За різними оцінками, в результаті трудовоїміграції в 90-і роки Україна втратила 15-20% інтелектуального потенціалу.Наслідки — неможливість створення надалі конкурентних переваг національноїекономіки і відставання, а згодом і зникнення галузей, які формують економічнубезпеку держави.

З іншого боку, наринок праці в Україні тисне притік мігрантів з нестабільних регіонів Африки іАзії, оскільки їх влаштовують навіть наші мізерні соціальні гарантії. Якнаслідок — подальше розширення об'ємів неформальної і «тіньової»зайнятості. [18]

ПрофспілкиУкраїни, усвідомлюючи вплив процесів глобалізації на ситуацію усередині країни,активізували свої дії по захисту вітчизняного виробництва, як джерелаблагополуччя кожного працюючого і членів їх сімей. Вважаємо, що національним іміжнародним профцентрам слід було б створити цілісну систему експертизипроектів з погляду зайнятості і рівня захисту від безробіття, а такожрегулювання міграційних процесів.

/>3.2 Рекомендації щодо зменшеннявпливу соціального аспекту на формування ринку праці в сучасних умовах

Активне зростаннявідкритості національної економіки та зростання конкурентного тиску, впровадженняв Україні міжнародних норм і правил економічного регулювання створюють потребуінтенсивного пристосування вітчизняних підприємств до нових умовгосподарювання. В короткостроковому періоді таке пристосування відбуватиметьсяу вигляді «захисної реструктуризації» — зниження поточних витрат зарахунок вивільнення надлишкової робочої сили, відмови від випуску продукції,яка не користується попитом тощо, що обумовлюватиме певне зниження рівнязайнятості.

Водночас у більштривалій перспективі має відбуватися «стратегічна реструктуризація»,яка передбачає зміну загальних поведінкових установок бізнесу, оволодінняновітніми чинниками конкуренції, збільшення інвестицій в заміну застарілихтехнологій та устаткування, впровадження нових організаційно-управлінськихсистем тощо. Це, поряд з іншим, призведе до якісного оновлення та зростанняпопиту на ринку праці — адже саме людський капітал є провідною конкурентноюперевагою в умовах постіндустріальної економіки.

В перспективі працястане одним із найбільш дефіцитних, якщо не найбільш дефіцитним, ресурсом вУкраїні, що перетворить ринок праці на одне з найбільших джерел економічних ісоціально-політичних ризиків для вітчизняної економіки та обумовлюєнеобхідність цілеспрямованої державної політики щодо його реформування.

Провідними напрямкамиреформування ринку праці повинні стати реструктуризація зайнятості,трансформація оплати праці та удосконалення системи регулювання ринку праці.Саме вирішення цих завдань спроможне забезпечити не лише суттєве підвищення рівняжиття широких верств населення, але й формування соціальної структури, подібноїдо європейських зразків (подолання масштабної бідності, створення численногосереднього класу, зменшення рівня розшарування). В цілому акценти державноїполітики необхідно поступово зміщувати від практики регулювання поточноїситуації, що складається на національному ринку праці, до застосуванняпревентивних заходів і турботи про якість національної робочої сили, насамперед- шляхом усунення інституційної недосконалості вітчизняного ринку праці.

1. В галузіреструктуризації зайнятості:

- розширити практикуформування державного замовлення на підготовку фахівців вищими та спеціальними навчальнимизакладами, з урахуванням прогнозів потреб галузей народного господарства,здійснення відповідної професійної перепідготовки, заохоченнядецентралізованого фінансування підвищення кваліфікації працівників;

- реформувати системупрофесійно-технічної освіти з метою надання їй спроможності оперативнореагувати на зміни в кон'юнктурі ринку праці з урахуванням аналізу і прогнозівпотреб в робочій силі за професіями. Необхідно забезпечити пряму координаціюміж ринком праці та ринком освітніх послуг шляхом налагодження системиефективної співпраці з замовниками підготовки фахівців. Посилити увагу допрофесійної підготовки та перепідготовки зайнятої робочої сили та безробітних.;

- вдосконалитиінструментарій заохочення населення України до самозайнятості та створитикомплекс стимулів створення нових робочих місць в приватному секторі економіки,зокрема — податкових інструментів, розширити повноваження місцевих органіввлади у заохоченні підприємств до створення нових робочих місць.

2. В галузі оплатипраці:

- забезпечити формуванняєдиної національної ціни праці, здатної забезпечити нормальне відтвореннясучасного висококваліфікованого працівника, шляхом формування складної цінипраці на основі суспільного договору, за якого у визначенні меж і формуванніокремих елементів ціни праці беруть участь усі суб'єкти трудового процесу:робітники, підприємці, державні і соціальні інститути;

- переглянути доцільністьприв'язки мінімального розміру оплати праці до прожиткового мінімуму, (як тогопотребує Закон України «Про оплату праці»), оскільки це створює умовидля формування вбудованого механізму інфляції;

- відмовитися відпрактики регулювання оплати праці виключно шляхом підвищення мінімальноїзаробітної плати, що призводить до того, що в деяких галузях середня зарплатнямайже збігається з мінімальною (наприклад, в сільському господарстві). Єдинийшлях до швидкого підвищення трудових доходів — забезпечення умов для сталогоекономічного зростання.;

- запровадитирегульований мінімум погодинної заробітної плати як соціальний стандарт.

3. В галузі регулюванняринку праці:

- впроваджувати гнучкіформи зайнятості з метою вирішення проблем безробіття та пошуку нових джерелробочої сили та оптимізації її використання. [19]

/>Висновки

Досвід економічнихперетворень в Україні засвідчив хронічне відставання структурної перебудовиринку праці. Стихійна лібералізація ринку праці не супроводжувалася послідовноюпромисловою політикою і політикою зайнятості, а також цілеспрямованимстворенням широкої і доступної системи соціальних амортизаторів.

До сьогодні ринок праціУкраїни залишається фрагментарним, розбалансованим і малоефективним. Вінпристосувався до того, щоб амортизувати чисельні негативні шоки, якимисупроводжуються процеси системної трансформації, перш за все, за рахунок зміниціни праці і її тривалості, і лише в незначній мірі — за рахунок змін в самійзайнятості.

Не сформульованоцілісної концепції політики на ринку праці. Головні зусилля були сконцентрованіпереважно на регулюванні масштабів офіційного безробіття, яке на сьогодніскладає біля 3 % економічно активного населення, в той час як паралельнонабували розвитку інші, подекуди приховані негативні процеси:

1. В Україні за останнідва роки зросли зайнятість населення на некваліфікованих роботах, в особистомуі підсобному господарстві, само зайнятість. Найбільша концентрація робочої силиспостерігається нині в сільському господарстві, проте вона недостатньосконцентрована в промисловості і будівництві. При цьому Програмою зайнятостінаселення, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 12 серпня 2005 р. №744, аграрний сектор й надалі визначався пріоритетною галуззю для створенняробочих місць.

2. Постійно зростаєрівень старіння робочої сили. Кожний 13-й працюючий громадянин України досягсьогодні пенсійного віку. Це створює значні перешкоди для формуванняінноваційної стратегії, підвищення кваліфікації робочої сили відповідно допотреб впровадження нових технологій.

3. Відбувається стрімкескорочення чисельності працездатного контингенту. Очікуване скороченнятрудоресурсного потенціалу настільки значне, що не може бути компенсоване затакий короткий проміжок часу ані за рахунок росту продуктивності праці, ні зарахунок винесення виробництва в перенаселені країни з більш дешевою робочоюсилою. Тому в перспективі праця стане одним із найбільш дефіцитних, якщо ненайбільш дефіцитним ресурсом в Україні.

4. Вагомий і ефективнийсектор українського ринку праці сформувала робота за кордоном, що в перспективіще сильніше загострюватиме проблему дефіциту робочої сили.

5. Дефіцит робочої силивже зараз почав гальмувати розвиток економіки. За три останніх роки числовакансій у промисловості України зросло втричі — при тому, що під час реформ україні сформувалася нова сфера зайнятості — у дрібному бізнесі й індивідуальнійдіяльності, що охопила, за різними оцінками, не менше 20 відсотків трудовихресурсів. Кадровий дефіцит спостерігається на кожному другому оборонномупідприємстві, що відроджується.

Проблеми, породженінеструктурованим ринком праці, впливають на політичне життя країн, поглиблюютькризові явища в економіці, стримують структурні перетворення, перешкоджаютьстворенню передумов для стабілізації й економічного зростання. Сформованамодель українського ринку праці не забезпечила переходу до більш ефективноїструктури зайнятості, що призводить до зниження випуску кінцевого продуктупорівняно з потенційним, викликає значні соціальні витрати, негативно впливаєна загальний стан добробуту громадян:

— надмірнадиференціація в доходах громадян призводить до посиленого відтвореннясоціальної нерівності та розшарування;

— відбуваєтьсявідтворення значної соціальної нерівності;

— високий рівеньбідності призводить до маргіналізації суспільства і соціальної девіації;

— зниження загальногожиттєвого рівня в цілому збільшує соціально-економічні витрати держави;

— поширюютьсяміграційні інтенції;

— відбуваютьсязнецінення і декваліфікація робочої сили.

Одна з причиннераціонального використання трудових ресурсів — неадекватність сформованоготипу зайнятості (що відповідає в основному потребам індустріальногосуспільства) імперативам економічного розвитку, пов'язаним з новим рівнемтехніки і трудових відносин. Поширилося недовикористання трудового потенціалу;існує серйозна суперечність між досить високим освітнім іпрофесійно-кваліфікаційним потенціалом населення, з одного боку, іпримітивізацією структури господарства — з іншого; відбуваються деградаціянагромадженого протягом радянського періоду індустріального і науковогопотенціалу та відплив кваліфікованих кадрів із національних анклавів високихтехнологій за кордон. [19]

/>Список використаних джерел

1. ПетюхВ.М. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 288 с.

2. Баскаков А.Я.,Туленков Н.В. Методология научного познания: Учебное пособие. – 2-е изд., испр.– К.: МАУП, 2004. – 216 с.

3. Сурмин А.,Туленков Н. Методология социологического исследования. – К.: МАУП, 2002. – 231 с.

4. Вікіпедія– вільна енциклопедія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uk.wikipedia.org. – Заголовок з екрану

5. ЛібановаЕ.М. Ринок праці: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. –224 с.

6. КомарницькийІ.Ф., Чернівці, 2006. — 334 с.

7. ПрибитковаІ. М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних та суспільнихфакультетів вищих навчальних закладах – К.: «Артек», 1995. – 256 с.

8. Тымкив О.Кадры уходят в небо // Кореспондент. – 2008. — № 37 (326). – С. 30-32.

9. БировашМ. Кадрам сказали – все! // Кореспондент. – 2008. — № 41 (330). – С. 36-38.

10. Офіційнийвеб-портал Київської міської влади // Актуальність гендерних питань насучасному ринку праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=193657

11. ЗаставнийФ. Українське заробітчанство в зарубіжжі: реалії, проблеми, перспективи //Географія та основи економіки в школі. – 2003. — № 5. — С. 32-35.

12. ЗапухлякН. Вплив трудової міграції на функціонування регіонального ринку праці (наприкладі Івано-Франківської області) // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія.– 2005. — № 2. – С. 255-257.

13. ВасиленкоВ.М. Оцінка впливу глобалізації на економічне зростання країни // Наукові праціДонецького національного технічного університету. Серія: Економічна. – 2004. –№69. – С.35-42.

14. ПирожковС., Малиновская Е., Хомра А. Внешние трудовые миграции в Украине:социально-экономический аспект: Монография. — К.: НИПМБ, 2003. — 134 с.

15. Заграва Е.Глобалізація і нації. – К.: «Фенікс», 2002. — [Електронний ресурс]. — Режим доступа: dialogs.org.ua/dialog.php?id=10&op_id=290#290.

16. МакараО.В. Гендерний аспект розвитку малого та середнього бізнесу в контекстітрансформацій на ринку праці України, Інститут економічного прогнозування НАНУкраїни.

17. ВласенкоН.С., Виноградова Л.Д., Калачева І.В. Тендерна статистика для моніторингудосягнення рівності жінок і чоловіків. — К.: Ін-т держави і права НАНУ, 2000. — 54 с.

18. РоманенкоН.Г. старший викладач, Борисенко А.Т. студентка 4 курсу Донецькогонаціонального університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-БарановськогоАспекти впливу глобалізації на ринок праці України, Секція Економічні науки:Управління трудовими ресурсами.

19. Заходиреформування ринку праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.niss.gov.ua/Monitor/Monitor21/02.htm – Заголовок з екрану.

20. РозпорядженняКабінету Міністрів України. № 724-р від 8 жовтня 2004р. Про схвалення Концепціїдемографічного розвитку на 2005–2015 роки. [Електронний ресурс]. – Режимдоступу: www.gdo.kiev.ua/files/db.php?st=2719&god=2004.

Додаток

 

Форми безробіття

Види форм

Форми безробіття

природне

вимушене

фрикційне

-  безробіття руху; пов’язано з тим, що встановлення рівноваги між пропозицією робочої сили і попитом на неї потребує певного часу, зокрема на пошук робочого місця, яке відповідає вимогам безробітного та його кваліфікації;

-  головна ознака — короткотривалість: за звичай не перевищує 4-5 тижнів.

 

інституційне

-  безробіття очікування;

-  пов’язане з державною політикою ринку праці, зайнятості, з системою оподаткування, гарантованим мінімумом оплати праці, системою соціального забезпечення, розмірами і порядком надання допомоги по безробіттю, поінформованості населення щодо наявних вакансій і можливостей;

-  існує тільки в зареєстрованій формі, оскільки так чи інакше пов’язаний з виплатами соціальної допомоги

 

технологічне

 

-  формується внаслідок запровадження нових технологій, головним чином на тих виробництвах і операціях, де заміна працівника машиною більш вигідна;

-  масштаби як правило, нижчі за скорочення попиту на робочу силу внаслідок технологічного прогресу

структурне

 

-  виникає при масштабних структурних зрушеннях економіки, швидкій зміні структури потреби в робочій силі;

-  є практично неминучим супутником динамічної економіки, воно є досить хворобливим;

-  його розвиток примушує досить великі соціальні, професійні групи (причому практично повністю) змінювати спосіб життя, часто і місце проживання

регіональне

 

-  обумовлене переважно концентрацією в окремих територіальних одиницях таких галузей економіки, для яких характерне найбільше скорочення потреби в робочій силі